Хочин

Хо́чин — село в Україні, у Миляцькій сільській громаді Сарненського району Рівненської області. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Миляцької сільської громади.Населення становить 102 особи (2011).

село Хочин
Вказівник при в'їзді в село Вказівник при в'їзді в село
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Сарненський район
Громада	Миляцька сільська громада
Облікова картка	с Хочин
Основні дані
Засноване	1763^[]
Населення	102 (01.01.2011)
Площа	0,16^[] км²
Густота населення	837,5^[] осіб/км²
Поштовий індекс	34113^[]
Телефонний код	+380 3658^[]
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	136^[] м
Місцева влада
Адреса ради	34113, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Удрицьк, вул. Центральна^[]
Карта
Хочин
Хочин
Мапа
Хочин у Вікісховищі

Назва

Польською мовою згадується як Chocin, російською — як Хочинъ.

Географія

Село розташоване на півночі Сарненського району, за 32 км від м. Дубровиця та 34 км від автошляху Н25. Відстань до залізничної станції Удрицьк становить 5 км.^[]

Сусідні населені пункти:^[]

	Бродець	Удрицьк	Бухличі
	Висоцьк	Пн	Переброди
		Зх    'Хочин'    Сх
		Пд
	Лугове	Миляч	Жадень

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 614 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.

Клімат Хочина
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−2,6	−1,3	3,4	12,4	19,3	22,9	23,9	23,1	18,2	11,7	4,7	−0,1	11,3
Середня температура, °C	−5,6	−4,5	−0,3	7,5	13,7	17,5	18,6	17,7	13,2	7,7	2,2	−2,6	7,1
Середній мінімум, °C	−8,6	−7,7	−4	2,7	8,2	12,1	13,3	12,3	8,3	3,8	−0,2	−5,1	2,9
Норма опадів, мм	36	29	29	42	56	89	82	65	57	45	42	42	614
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

Хочин на мапах

Хочин на німецькій карті 1917 року (нім.)

Перша згадка про село Хочин була за часів цариці Катерини ІІ — вона передала у володіння цю землю Фонци-Умці Туркмінстанському, який пізніше у 19ст. став продавати її заможним переселенцям з Білорусі, Чернігівської області, Київської та Полтавської областей. Земля була захаращена — кругом були ліси, болота і торфовища. Але 20 родин переселенців побудували собі оселі, почали займатися землеробством, розводили худобу, вирощували та продавали ячмінь, платили податки. Династії прізвищ цих родів ще й до цього часу залишились і проживають в селі Хочин. Збереглись записи, що 1903 року у селі Хочин проживали сім'ї Доскачів, Матвієвичів, Лавренюків, Петренків, Вовкодавів, Костючків, Поляків, Боричевських, Пешків, Гембицьких, Протосавицьких, Кисілів, Колбів, Покоєвців, Лозицьких, Денищичів. Їхні пращури будували свої оселі в урочищах, де купували собі землю. Пізніше вони стали поселятись в селі, а урочища й до цього часу мають свої колишні назви: Рожкове, Соломініне, Ковбине, Кузкове, Доскоцьких, Перепелицеве, Поросне, Вовкодавове. Існує думка, що назва села Хочин походить від дієслова «хотіти, хочеться, хочеш» тому, що люди хотіли жити, працювати на цій землі.^[]

1855 року село згадується в документах як частина Волинської губернії.^[]

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році хутір Хочин входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту. У 1935 році хутір Хочин разом із селом Жадень та хуторами Хочин Миляцький, Баранець та Висока Заросля належало до громади Жадень гміни Висоцьк Поліського воєводства.

Після вересневих подій 1939 року в с. Удрицьк, Смородськ, Хочин створили органи радянської влади, селянські комітети. В грудні 1940 року було створено Хочинську сільську раду, були відкриті початкова школа, сільський клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, магазин.^[]

У липні — серпні 1941 року житель с. Хочин Олексій Ососкало, буквально в перші дні війни створив підпільну організацію в складі 16 чоловік, яка пізніше стане однією з баз партизанського загону, яку очолив навесні 1942 року висоцький дільничний міліціонер М. Й. Мисюра. Згодом цей загін розростається в один з перших великих загонів на Рівненщині — загін ім. Ворошилова. Через село пройшли бойові дороги партизанського з'єднання Сабурова. Багато односельців полягли в боях: Олексій Вовкодав, Петро Лічинський, Михайло Заїка, Андрій Протосавицький та інші. В числі розстріляних німцями жителів Хочина були цілі сім'і — Твардовських Івана і Якова, Козакових, Заїки.^[]

У січні 1944 року Дубровиччина була визволена від окупантів військами 397-ї стрілецької дивізії 1-го Українського фронту. Велику допомогу червоноармійцям надали партизани з'єднань Сабурова, Бегми, Брянського, Федорова, Ковпака. 13 січня 1944 року село було звільнено від німецьких військ.^[]

У 1947 році село Хочин підпорядковувалося Хочинській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.

1947 року в селах Хочин, Удрицьк, Смородськ утворюються колгоспи «Нове життя» та «імені Сталіна». В колгоспі була скотарська ферма, яка налічувала до 200 голів худоби, тракторна бригада та ланка. В 1950 році з метою економічного зміцнення артілі до колгоспу ім. Сталіна приєднується колгосп «Нове життя». В 1960 році приєднався колгосп «Перемога». Об'єднаний колгосп одержав назву «Радянська Україна».^[]

За селом Хочин, де зараз є місток, протікала річка Чаква. Наприкінці 60-х і на початку 70-х років 20 ст.село потрапляє в зону дії меліоративних робіт: вирубували ліси, осушували болота, копали канави до річки Чаква. Меліорація проходила від села Хочин і до Переброд. Через меліоративні роботи річка обміліла, утворились невеликі озера — Мостне, Дульське, Рожкове. В Хочині була встановлена насосна станція. Сьогодні меліоративна система працює лише природним шляхом: насосної станції вже немає, відсутній належний догляд за меліоративними канавами.^[]

Після війни село було повністю відбудоване. 1976 року було прокладено шосейну дорогу. Почала функціонує початкова школа, в якій працювали Кобель Галина Василівна, Леоновець Тетяна Володимирівна, Дворрак Тетяна Василівна. Після встановлення шосейного сполучення з Удрицьком дітей в школі поменшало, тому школа була закрита, а школярів колгоспним автобусом почали відвозити до Удрицька.^[]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,42 Кі/км² (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), молока — 4,74 мКі/л (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), картоплі — 0,61 мКі/кг (¹³⁷Cs + ¹³⁴Cs), сумарна доза опромінення — 142 мбер, з якої: зовнішнього — 18 мбер, загальна від радіонуклідів — 124 мбер (з них Cs — 113 мбер).

Населення

Зміни населення
Рік	Населення	Зміна
1906	21	—
1921	289	+1276.2%
1989	163	−43.6%
1993	145	−11.0%
2001	133	−8.3%
2011	102	−23.3%
2017	124	+21.6%
Динаміка населення

Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 102 особи.

Станом на 1906 рік на хуторі Хочин було 3 дворів та мешкала 21 особа.

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 41 будинок та 289 мешканців, з них: 141 чоловік та 148 жінок; 282 православні, 4 юдеї та 3 римо-католики; 272 українці (русини), 12 поляків та 5 євреїв.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 163 особи, з яких 95 чоловіків та 68 жінок. На кінець 1993 року в селі мешкало 145 жителів, з них 29 — дітей.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 133 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):

Статевий склад серед основних вікових груп

Вік	Чоловіків	Жінок	Разом
0-17	8	5	13
18-39	18	8	26
40-59	13	17	30
60+	14	19	33
Разом	53	49	102

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)

Працездатне населення						Непрацездатне населення						Все населення
Чоловіки		Жінки		Разом		Чоловіки		Жінки		Разом		102
ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%
26	25	13	12	39	38	20	19	32	31	52	51

Зайнятість (станом на 2011 рік)

Зайняті						Безробітні						Все населення
Чоловіки		Жінки		Разом		Чоловіки		Жінки		Разом		102
ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%	ос.	%
275	18	239	15	514	33	114	7	72	5	186	12

Політика

Органи влади

Місцеві органи влади представлені Миляцькою сільською громадою.

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 87 осіб.

Культура

У селі працює Хочинський сільський клуб на 70 місць.

Туристичним об'єктом в с. Хочин є агросадиба Денищича Миколи Даниловича. Тут туристів зустрінуть господарі, покажуть типову поліську хату середини XX ст. з її облаштунками, розкажуть історію поселення, почастують медом. Для невеликої групи мандрівників агросадиба надає місце для проживання (2 кімнати в одноповерховому цегляному будинку, телефон, криниця). У залежності від пори року може бути споряджена риболовля, похід за грибами, ягодами, полювання, робота на пасіці та в саду.^[]

Інфраструктура

У селі діє фельдшерсько-акушерський пункт.^[]

Галерея

• Автобусна зупинка
• В'їзд в село зі сторони села Удрицьк
• Дуб при в'їзді в село
• Хрест на центральній вулиці села
• В'їзд у село зі сторони села Жадень
• Сільський будинок
• Сільський будинок
• Сільська вулиця
• Хрест на роздоріжжі

Примітки

Коментарі

1. нім. Chotschin, 28 дворів.
2. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»

Джерела

1. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
2. с Хочин // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
3. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
4. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. {{}}: Недійсний |nopp=n () (пол.)
5. Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 210. (рос.)
6. Khochyn climate: Average Temperature, weather by month, Khochyn weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.)
7. ІАУ, 1980, с. 55.
8. Ukrainia [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
9. ІАУ, 1980, с. 57.
10. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
11. Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
12. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 440.
13. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
14. . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
15. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
16. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
17. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
18. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
19. . Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
20. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
21. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
22. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
23. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
24. Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
25. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.

Книги

• Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 293. — 15 000 прим.
• Chocin, Chotin, wś, pow. roweński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 601. (пол.) — S. 601. (пол.)

Офіційні дані та нормативно-правові акти

• Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.

Мапи

• Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Інші

• Дячок І. М. Історія села Хочин, дослідження. Запис зроблено зі слів жителя с. Удрицьк — Боричевського Петра Петровича, с. Хочин — Денищича Миколи Даниловича.^[]

Посилання

• с. Хочин // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Список населених пунктів України, Рівненська область [ 3 березня 2018 у Wayback Machine.]. Хочин (карта) [ 3 березня 2018 у Wayback Machine.].
• wikimapia Хочин [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
• Історична довідка про село Хочин [ 24 лютого 2018 у Wayback Machine.] матеріал сайту Миляцької об'єднаної територіальної громади.