Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Велю нь село в Україні у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області До 2020 року підпорядковув

Велюнь (Дубровицький район)

Велюнь (Дубровицький район)

Велю́нь — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області. До 2020 року підпорядковувалося Велюнській сільській раді. Населення становить 635 осіб (2011).

село Велюнь
Країна image Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Громада Дубровицька міська громада
Код КАТОТТГ UA56080070080031357
Облікова картка с Велюнь 
Основні дані
Засноване 1763
Перша згадка 1537[]
Населення 635 (01.01.2011)
Площа 0,84 км²
Густота населення 840,48 осіб/км²
Поштовий індекс 34134
Телефонний код +380 3658
Географічні дані
Географічні координати H G O
Середня висота
над рівнем моря 		143[] м
Водойми річка Горинь, Случ
Найближча залізнична станція Біла[]
Місцева влада
Адреса ради 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16
Карта
image
image
Велюнь
image
image
Велюнь
Мапа

image Велюнь у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Велюнь.

Розташоване на березі річки Горинь. На північ від села знаходиться лісовий заказник загальнодержавного значення Висоцький заказник. Постраждало від аварії на ЧАЕС, входить у т. зв. третю зону радіаційного ураження.[]

Назва

Польською мовою згадується як Wieluń, російською — як Велюнь.

Географія

Площа села — 0,84 км². Поблизу села — річка Горинь. Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «задовільна».

Клімат

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 613 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм. Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C. Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.

Клімат Велюні
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,3 3,4 12,4 19,3 22,9 23,9 23,1 18,3 11,8 4,8 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,6 −4,5 −0,3 7,5 13,7 17,5 18,6 17,7 13,3 7,8 2,3 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,6 −7,7 −3,9 2,7 8,2 12,1 13,3 12,3 8,3 3,8 −0,2 −5 2,9
Норма опадів, мм 36 29 29 42 57 89 82 64 57 45 41 42 613
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

Велюнь на мапах
image
Велюнь на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
image
Велюнь на німецькій карті 1917 року (нім.)

Перша згадка про село датована 1537 роком. Князь Юрій Іванович Гольшанський у своєму заповіті залишив на користь своєї дружини, Марії Андріївни Сангушко, замок Вишгород (Висоцьк), двір Велєнь, двір Струга, села Лютиничі (Лютинськ) та інші. Текст у заповіті звучить так: «двор мой Вєлєнь с пашнею дворною і з людьмі, і со всім статком, а дворец мой которий єсмі купіл у Щоки Яцковича на ймя Стругу, также с пашнямі дворними і з людьмі, і со всім статком, а к тим двором сёла мої на ймя Лютиничі, з боярскими імєня, коториє держал от мене Івашко Корнач а Васко Булгакович». Дослідник Литовської метрики Юзеф Вольф датує сам заповіт 1528—1529 роками. Пізніше заповіт підтвердив польський король Сигізмунд I Старий 2 і 5 травня 1537 р. Своїм розпорядженням король наказував синам Юрія Івановича Гольшанського від Уляни Іванівни Боровської, Івану та Володимиру, передати Вишгород та двір Велюнь (у документі короля — Weleń) законній спадкоємиці — мачусі Марії.[]

За іншими даними село вперше згадується 1763 року.

Станом на 1859 рік, Велюнь було власницьким селом, тут діяла дерев'яна православна церква. До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі. У 1921 році село входило до складу Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки. 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту. У 1935 році село Велюнь разом з хуторами Козаки, Загробля та лісничівкою Велюнь належало до громади Велюнь гміни Висоцьк Поліського воєводства.

З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН. Загалом встановлено 12 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 2 загинуло, 10 було репресовано.

У 1947 році село Велюнь підпорядковувалося Велюнській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.

У 1970—1980-х роках Г. Охріменком було знайдено археологічні пам'ятки — селище ХІ-ХІІ ст. (на піщаних пагорбах у заплаві між річками Горинь і Случ) та селище ХІ ст., розташоване за 2 км на північ від села в урочищі «Осувлі», на піщаних пагорбах у заплаві річки Горинь.[]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога. Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення. На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 5,88 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 5,46 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 1,1 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 220 мбер, з якої: зовнішнього — 76 мбер, загальна від радіонуклідів — 144 мбер (з них Cs — 142 мбер, Sr — 1 мбер).

13 жовтня 1993 року Рівненська обласна Рада народних депутатів ухвалила рішення про утворення Велюнської сільської ради з центром у селі Велюнь і підпорядкування їй села Загребля, що до цього перебувало у складі Миляцької сільської ради (постанова опублікована 16 грудня 1993 року).

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.

Населення

Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859 320 —
1897 718 +124.4%
1906 771 +7.4%
1921 1116 +44.7%
1989 902 −19.2%
1993 754 −16.4%
2001 689 −8.6%
2011 635 −7.8%
2017 641 +0.9%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у Велюні налічувалося 46 дворів та 320 жителів (192 чоловіків і 128 жінок), з них 315 православних, 4 євреїв і 1 римо-католик. За переписом населення Російської імперії 1897 року в селі мешкало 718 осіб, з них: 336 чоловіків та 382 жінки; 696 православних. Станом на 1906 рік у селі було 89 дворів та мешкала 771 особа.

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 177 будинків та 1116 мешканців, з них: 555 чоловіків та 561 жінка; 1086 православних, 22 юдеї та 8 римо-католиків; 1085 українців (русинів), 22 євреїв та 9 поляків.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 902 особи, з яких 430 чоловіків та 472 жінки. На кінець 1993 року в селі мешкали 754 жителі, з них 172 — дітей.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 689 осіб. Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 635 осіб. Густота населення — 840,48 особи/км².

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,29 %
російська 0,42 %
білоруська 0,28 %

Вікова і статева структура

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 73 68 141
18-39 103 85 188
40-59 78 49 127
60+ 65 114 179
Разом 319 316 635

Соціально-економічні показники

Працездатність (станом на 2011 рік)
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 635
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
186 28 139 21 325 49 97 14 129 19 226 34
Зайнятість (станом на 2011 рік)
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 635
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
5 3 11 7 16 10 27 17 9 6 36 23
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
614 204 290 - 3 45 37 4 7 11 39 6 - 1

Політика

Органи влади

До 2020 року місцеві органи влади були представлені Велюнською сільською радою.

Вибори

Село входить до виборчого округу № 155. У селі розташована виборча дільниця № 560260. Станом на 2011 рік кількість виборців становила 490 осіб.

Культура

У селі працює Велюнський сільський клуб на 183 місць. Діє Велюнська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 22 305 книг та яка має 6 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 513 осіб.

Релігія

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада УПЦ (Свято-Покровської) УПЦ (МП) 25 вересня 1991 20 Церква
     — православні.

У першій половині XIX століття у селі, яке тоді входило до Ровенського повіту, діяла греко-католицька церква Покрови Богородиці, до парафії якої належали села Біла та Лютинськ, а в 1840-х роках та другій половині XIX століття ця церква діяла як православна та називалася церквою Покрови Пресвятої Богородиці.

Освіта

У селі діє Велюнська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. У 2011 році в ній навчалося 110 учнів (із 200 розрахованих) та викладало 21 учитель.

Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Велюнський дошкільний навчальний заклад „Колосочок“», у якому станом на 2011 рік навчалося 20 дітей і працювало 3 учителі та вихователі.

Історія школи

Цей розділ не містить . Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (жовтень 2019)

У селі є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. Історія сільської школи бере свій початок з кінця XIX ст. З переказів старожилів встановлено, що до 1905 року у Велюні існувала земська школа. Шкільного приміщення не було і тому батьки учнів орендували кімнати в сільських будинках. Навчання проводив один учитель, якого утримувала сільська громада.

В 1905 р., одночасно з церквою будувалася в селі нова школа. Школа називалася церковно-приходською. Такою вона проіснувала до 1925 р.

Після входження Західної України до складу Польщі школа перейшла на утримання держави. Навчання здійснювалося польською мовою, вивчався Закон Божий. Вчителями в школі були поляки Шафарик, Флярковський (директор школи), Ядвіга Ягодинська. В 30-х роках XIX ст. в шкільному приміщенні (корпус де навчаються зараз учні 1-4 кл.) не могли розміститися всі учні, тому орендували кімнати в хаті Ромаш Уляни Савівни.

У вересні 1939 р. радянські війська, виконуючи умови пакту Молотова — Ріббентропа, окупували Західну Україну. В країні почалося встановлення радянської влади. В селі в цей час була відкрита початкова школа. Шафарик та Флярковський виїхали до Польщі. В селі залишилася Ядвіга Ягодинська. В 1940 р. В село приїхав вчителювати Роберт Сатановський. Під час Німецько-радянської війни Р.Сатановський і Я.Ягодинська виїхали до Польщі. Ягодинська стала відомою письменницею, а Сатановський — диригентом Варшавського симфонічного оркестру. Довгий час вони вели листування з Ромаш Уляною Савівною.

У березні 1944 р. Висоцький район було звільнено від німецьких окупантів. В селі Велюнь відкривається початкова чотирирічна школа. Навчання проходило в колишній польській школі. В 1945-46 н.р. у Велюнській початковій школі навчалося 97 учнів. Завідувачем був Гринюк Федір Миколайович. Навчали учнів три вчителі: Середа Галина Авраамівна, Ромаш Фіма Павлівна, Євтушенко Оксана Гнатівна.

Після закінчення війни почалося будівництво другого корпусу школи, який було відкрито в 1951 р. Приміщення мало 4 класи.

  • В 1947-49 роках школу очолювала Євтушенко Оксана Гнатівна. В 1948 році в район прибуло поповнення педагогічних кадрів. Вчителювати у Велюнь приїхали Петро Васильович Поліщук і Мотря Кузьмівна Бучака.
  • В 1949—1950 н.р. школа називалася прогресивною. Був відкритий 5-й клас. Школа з початкової перетворилася в семирічку. Директором школи в цей час була Коваленко Ірина Сезонтівна.
  • В 1951—1952 н.р. відбувся перший випуск 7 класу. Семирічна школа у Велюні існувала до 1961 р.
  • У 1952 р. директором школи був Лобода
  • У 1953-54 н.р. директором школи працював Горегляд Василь Іванович.
  • У 1954-55 н.р. директором школи був Фурманюк Степан Петрович.
  • У 1955-56 н.р. школу очолював Сіренко Іван Петрович.
  • З 1956 по 1962 н. р. школою керував Мирончик Володимир Тимофійович.
  • В 1961 році відкривається 8 клас.
  • З 1962 по 1965 навчальні роки директором школи був Якубенко Федір Пилипович.
  • З 1965 по 1986 р. школу очолював Євкодімов Іван Олексійович. В 1972 році школа стала середньою. В ці роки на кошти колгоспу «Світанок» було побудовано третій корпус школи. В 1976 році відбувся перший випуск 10 класу.
  • З 1986 по 1989 директором школи був Турович А. І.
  • 1989—2004 роки — директором Велюнської загальноосвітньої школи була Бовгиря М. Я.
  • У 2004 році директором школи стала колишня випускниця Охмак Світлана Омелянівна.

За час існування школу закінчило 1360 учнів, здобуло середню освіту 620 учнів. 20 учнів нагороджено золотими і срібними медалями. Перший учень-медаліст — Пасько Віктор Адамович. В школі функціонує музей народного артиста України, художнього керівника і головного диригента Черкаського державного заслуженого українського народного хору Євгена Івановича Кухарця, випускника школи.

Інфраструктура

У селі наявний сквер площею 900 м². Наявне відділення поштового зв'язку.

Відомі люди

Примітки

Коментарі

  1. рос. Велюнь, 46 дворів.
  2. нім. Weljun, 46 дворів.
  3. «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»

Джерела

  1. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. с Велюнь // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015. (пол.)
  4. Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 191. (рос.)
  5. Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). . Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  6. Veliun climate: Average Temperature, weather by month, Veliun weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (англ.)
  7. Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 652. (рос. дореф.)
  8. ІАУ, 1980, с. 55.
  9. Ukrainia [ 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
  10. ІАУ, 1980, с. 57.
  11. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [ 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  12. Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
  13. . dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  14. Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 77. — .
  15. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 439.
  16. Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  17. . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  18. Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  19. Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  20. ВВРУ, 1993, № 46, стор. 1078
  21. . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
  22. Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 18.
  23. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  24. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  25. . Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  26. . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  27. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  28. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  29. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  30. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  31. Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  32. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  33. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  34. Паспорт Дубровицького району, 2011.
  35. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. з джерела 18 червня 2018
  36. Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 424.
  37. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
  38. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
  39. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 64.
  40. Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.

Книги

  • Населённые места Российской империи в 500 и более жителей : с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г / Тройницкий Н. А. — СПб, 1905. — 389 с. (рос. дореф.)

Офіційні дані та нормативно-правові акти

  • Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. оригіналу за 10 лютого 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.

Мапи

  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Література

Посилання

image Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Велюнь (Сарненський район)

  • с. Велюнь // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  • Велюнь на карті [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
  • Журналістський репортаж про село Велюнь[недоступне посилання з червня 2019]
  • Нотатка про смертність у селі Велюнь від радіації, фото з с. Велюнь [ 9 квітня 2022 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Velyu n selo v Ukrayini u Dubrovickij miskij gromadi Sarnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Do 2020 roku pidporyadkovuvalosya Velyunskij silskij radi Naselennya stanovit 635 osib 2011 selo Velyun Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Sarnenskij rajon Gromada Dubrovicka miska gromada Kod KATOTTG UA56080070080031357 Oblikova kartka s Velyun Osnovni dani Zasnovane 1763 Persha zgadka 1537 dzherelo Naselennya 635 01 01 2011 Plosha 0 84 km Gustota naselennya 840 48 osib km Poshtovij indeks 34134 Telefonnij kod 380 3658 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 39 07 pn sh 26 39 37 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 143 dzherelo m Vodojmi richka Gorin Sluch Najblizhcha zaliznichna stanciya Bila dzherelo Misceva vlada Adresa radi 34100 Rivnenska obl Sarnenskij r n m Dubrovicya vul Vorobinska bud 16 Karta Velyun Velyun Mapa Velyun u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Velyun Roztashovane na berezi richki Gorin Na pivnich vid sela znahoditsya lisovij zakaznik zagalnoderzhavnogo znachennya Visockij zakaznik Postrazhdalo vid avariyi na ChAES vhodit u t zv tretyu zonu radiacijnogo urazhennya dzherelo NazvaPolskoyu movoyu zgaduyetsya yak Wielun rosijskoyu yak Velyun GeografiyaPlosha sela 0 84 km Poblizu sela richka Gorin Zgidno z doslidzhennyam 2017 roku za yakim ocinyuvalisya masshtabi antropogennoyi transformaciyi teritoriyi Dubrovickogo rajonu vnaslidok nesankcionovanogo vidobutku burshtinu ekologichna situaciya sela harakterizuvalasya yak zadovilna Klimat Klimat u seli vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Opadiv 613 mm na rik Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v lyutomu j syagaye u serednomu 29 mm Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v chervni blizko 89 mm Riznicya v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 60 mm Peresichna temperatura sichnya 5 6 C lipnya 18 6 C Richna amplituda temperatur stanovit 24 2 C Klimat Velyuni Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 2 6 1 3 3 4 12 4 19 3 22 9 23 9 23 1 18 3 11 8 4 8 0 0 11 3 Serednya temperatura C 5 6 4 5 0 3 7 5 13 7 17 5 18 6 17 7 13 3 7 8 2 3 2 5 7 1 Serednij minimum C 8 6 7 7 3 9 2 7 8 2 12 1 13 3 12 3 8 3 3 8 0 2 5 2 9 Norma opadiv mm 36 29 29 42 57 89 82 64 57 45 41 42 613 Dzherelo Climate Data org angl IstoriyaVelyun na mapahVelyun na rosijskij vijskovo topografichnij mapi 1866 1887 rokiv ros doref Velyun na nimeckij karti 1917 roku nim Persha zgadka pro selo datovana 1537 rokom Knyaz Yurij Ivanovich Golshanskij u svoyemu zapoviti zalishiv na korist svoyeyi druzhini Mariyi Andriyivni Sangushko zamok Vishgorod Visock dvir Velyen dvir Struga sela Lyutinichi Lyutinsk ta inshi Tekst u zapoviti zvuchit tak dvor moj Vyelyen s pashneyu dvornoyu i z lyudmi i so vsim statkom a dvorec moj kotorij yesmi kupil u Shoki Yackovicha na jmya Strugu takzhe s pashnyami dvornimi i z lyudmi i so vsim statkom a k tim dvorom syola moyi na jmya Lyutinichi z boyarskimi imyenya kotoriye derzhal ot mene Ivashko Kornach a Vasko Bulgakovich Doslidnik Litovskoyi metriki Yuzef Volf datuye sam zapovit 1528 1529 rokami Piznishe zapovit pidtverdiv polskij korol Sigizmund I Starij 2 i 5 travnya 1537 r Svoyim rozporyadzhennyam korol nakazuvav sinam Yuriya Ivanovicha Golshanskogo vid Ulyani Ivanivni Borovskoyi Ivanu ta Volodimiru peredati Vishgorod ta dvir Velyun u dokumenti korolya Welen zakonnij spadkoyemici machusi Mariyi dzherelo Za inshimi danimi selo vpershe zgaduyetsya 1763 roku Stanom na 1859 rik Velyun bulo vlasnickim selom tut diyala derev yana pravoslavna cerkva Do 1917 roku selo vhodilo do skladu Rosijskoyi imperiyi U 1906 roci selo vhodilo do skladu Visockoyi volosti Rivnenskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi U 1918 1920 roki netrivalij chas perebuvalo v skladi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U 1921 1939 roki vhodilo do skladu Polshi U 1921 roci selo vhodilo do skladu Sarnenskogo povitu Poliskogo voyevodstva Polskoyi Respubliki 1 sichnya 1923 roku rozporyadzhennyam Radi Ministriv Polshi Visocka gmina viluchena iz Sarnenskogo povitu i vklyuchena do Stolinskogo povitu U 1935 roci selo Velyun razom z hutorami Kozaki Zagroblya ta lisnichivkoyu Velyun nalezhalo do gromadi Velyun gmini Visock Poliskogo voyevodstva Z 1939 roku u skladi Rivnenskoyi oblasti URSR U roki Drugoyi svitovoyi vijni deyaki meshkanci sela doluchilisya do nacionalno vizvolnoyi borotbi u lavah UPA ta OUN Zagalom vstanovleno 12 zhiteliv sela yaki brali uchast u vizvolnih zmagannyah z nih 2 zaginulo 10 bulo represovano U 1947 roci selo Velyun pidporyadkovuvalosya Velyunskij silskij radi Visockogo rajonu Rovenskoyi oblasti URSR U 1970 1980 h rokah G Ohrimenkom bulo znajdeno arheologichni pam yatki selishe HI HII st na pishanih pagorbah u zaplavi mizh richkami Gorin i Sluch ta selishe HI st roztashovane za 2 km na pivnich vid sela v urochishi Osuvli na pishanih pagorbah u zaplavi richki Gorin dzherelo Vidpovidno do prijnyatoyi v grudni 1989 roku postanovi Radi Ministriv URSR selo zanesene do pereliku naselenih punktiv yaki zaznali radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES zhitelyam viplachuvalasya groshova dopomoga Zgidno z postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayinskoyi RSR uhvalenoyu v lipni 1991 roku selo nalezhalo do zoni garantovanogo dobrovilnogo vidselennya Na kinec 1993 roku zabrudnennya gruntiv stanovilo 5 88 Ki km 137Cs 134Cs moloka 5 46 mKi l 137Cs 134Cs kartopli 1 1 mKi kg 137Cs 134Cs sumarna doza oprominennya 220 mber z yakoyi zovnishnogo 76 mber zagalna vid radionuklidiv 144 mber z nih Cs 142 mber Sr 1 mber 13 zhovtnya 1993 roku Rivnenska oblasna Rada narodnih deputativ uhvalila rishennya pro utvorennya Velyunskoyi silskoyi radi z centrom u seli Velyun i pidporyadkuvannya yij sela Zagreblya sho do cogo perebuvalo u skladi Milyackoyi silskoyi radi postanova opublikovana 16 grudnya 1993 roku Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 722 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Rivnenskoyi oblasti uvijshlo do skladu Dubrovickoyi miskoyi gromadi NaselennyaZmini naselennya Rik Naselennya Zmina1859 320 1897 718 124 4 1906 771 7 4 1921 1116 44 7 1989 902 19 2 1993 754 16 4 2001 689 8 6 2011 635 7 8 2017 641 0 9 Dinamika naselennya Stanom na 1859 rik u Velyuni nalichuvalosya 46 dvoriv ta 320 zhiteliv 192 cholovikiv i 128 zhinok z nih 315 pravoslavnih 4 yevreyiv i 1 rimo katolik Za perepisom naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 roku v seli meshkalo 718 osib z nih 336 cholovikiv ta 382 zhinki 696 pravoslavnih Stanom na 1906 rik u seli bulo 89 dvoriv ta meshkala 771 osoba Za perepisom naselennya Polshi 10 veresnya 1921 roku v seli nalichuvalosya 177 budinkiv ta 1116 meshkanciv z nih 555 cholovikiv ta 561 zhinka 1086 pravoslavnih 22 yudeyi ta 8 rimo katolikiv 1085 ukrayinciv rusiniv 22 yevreyiv ta 9 polyakiv Zgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 902 osobi z yakih 430 cholovikiv ta 472 zhinki Na kinec 1993 roku v seli meshkali 754 zhiteli z nih 172 ditej Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 689 osib Stanom na 1 sichnya 2011 roku naselennya sela stanovit 635 osib Gustota naselennya 840 48 osobi km Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 29 rosijska 0 42 biloruska 0 28 Vikova i stateva struktura Struktura zhiteliv sela za vikom i stattyu stanom na 2011 rik Statevij sklad sered osnovnih vikovih grup Vik Cholovikiv Zhinok Razom 0 17 73 68 141 18 39 103 85 188 40 59 78 49 127 60 65 114 179 Razom 319 316 635 Socialno ekonomichni pokazniki Pracezdatnist stanom na 2011 rik Pracezdatne naselennya Nepracezdatne naselennya Vse naselennya Choloviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 635 os os os os os os 186 28 139 21 325 49 97 14 129 19 226 34 Zajnyatist stanom na 2011 rik Zajnyati Bezrobitni Vse naselennya Choloviki Zhinki Razom Choloviki Zhinki Razom 635 os os os os os os 5 3 11 7 16 10 27 17 9 6 36 23 Kontingent organiv socialnogo zahistu stanom na 2011 rik Dorosli Diti Pensioneri Invalidi Nimecko radyanskoyi vijni Uchasniki bojovih dij Invalidi vsih grup i kategorij Lyudi yaki obslugovuyutsya sluzhb soc dopom na domu Nepovni sim yi Diti z nepovnih simej Bagatoditni sim yi Diti z bagatoditnih simej Diti invalidi Diti siroti Odinoki bagatoditni materi 614 204 290 3 45 37 4 7 11 39 6 1PolitikaOrgani vladi Do 2020 roku miscevi organi vladi buli predstavleni Velyunskoyu silskoyu radoyu Vibori Selo vhodit do viborchogo okrugu 155 U seli roztashovana viborcha dilnicya 560260 Stanom na 2011 rik kilkist viborciv stanovila 490 osib KulturaU seli pracyuye Velyunskij silskij klub na 183 misc Diye Velyunska publichno shkilna biblioteka knizhkovij fond yakoyi stanovlyat 22 305 knig ta yaka maye 6 misc dlya chitannya 1 osobu personalu kilkist chitachiv 513 osib ReligiyaSpisok konfesijnih gromad stanom na 2011 rik Nazva gromadi Religijna organizaciya Data reyestraciyi Oriyentovna kilkist parafiyan Tip ritualnoyi budivli Dzherela Religijna gromada UPC Svyato Pokrovskoyi UPC MP 25 veresnya 1991 20 Cerkva pravoslavni U pershij polovini XIX stolittya u seli yake todi vhodilo do Rovenskogo povitu diyala greko katolicka cerkva Pokrovi Bogorodici do parafiyi yakoyi nalezhali sela Bila ta Lyutinsk a v 1840 h rokah ta drugij polovini XIX stolittya cya cerkva diyala yak pravoslavna ta nazivalasya cerkvoyu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici OsvitaU seli diye Velyunska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv U 2011 roci v nij navchalosya 110 uchniv iz 200 rozrahovanih ta vikladalo 21 uchitel Doshkilna osvita predstavlena dityachim sadkom Velyunskij doshkilnij navchalnij zaklad Kolosochok u yakomu stanom na 2011 rik navchalosya 20 ditej i pracyuvalo 3 uchiteli ta vihovateli Istoriya shkoliCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2019 U seli ye zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Istoriya silskoyi shkoli bere svij pochatok z kincya XIX st Z perekaziv starozhiliv vstanovleno sho do 1905 roku u Velyuni isnuvala zemska shkola Shkilnogo primishennya ne bulo i tomu batki uchniv orenduvali kimnati v silskih budinkah Navchannya provodiv odin uchitel yakogo utrimuvala silska gromada V 1905 r odnochasno z cerkvoyu buduvalasya v seli nova shkola Shkola nazivalasya cerkovno prihodskoyu Takoyu vona proisnuvala do 1925 r Pislya vhodzhennya Zahidnoyi Ukrayini do skladu Polshi shkola perejshla na utrimannya derzhavi Navchannya zdijsnyuvalosya polskoyu movoyu vivchavsya Zakon Bozhij Vchitelyami v shkoli buli polyaki Shafarik Flyarkovskij direktor shkoli Yadviga Yagodinska V 30 h rokah XIX st v shkilnomu primishenni korpus de navchayutsya zaraz uchni 1 4 kl ne mogli rozmistitisya vsi uchni tomu orenduvali kimnati v hati Romash Ulyani Savivni U veresni 1939 r radyanski vijska vikonuyuchi umovi paktu Molotova Ribbentropa okupuvali Zahidnu Ukrayinu V krayini pochalosya vstanovlennya radyanskoyi vladi V seli v cej chas bula vidkrita pochatkova shkola Shafarik ta Flyarkovskij viyihali do Polshi V seli zalishilasya Yadviga Yagodinska V 1940 r V selo priyihav vchitelyuvati Robert Satanovskij Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni R Satanovskij i Ya Yagodinska viyihali do Polshi Yagodinska stala vidomoyu pismenniceyu a Satanovskij dirigentom Varshavskogo simfonichnogo orkestru Dovgij chas voni veli listuvannya z Romash Ulyanoyu Savivnoyu U berezni 1944 r Visockij rajon bulo zvilneno vid nimeckih okupantiv V seli Velyun vidkrivayetsya pochatkova chotiririchna shkola Navchannya prohodilo v kolishnij polskij shkoli V 1945 46 n r u Velyunskij pochatkovij shkoli navchalosya 97 uchniv Zaviduvachem buv Grinyuk Fedir Mikolajovich Navchali uchniv tri vchiteli Sereda Galina Avraamivna Romash Fima Pavlivna Yevtushenko Oksana Gnativna Pislya zakinchennya vijni pochalosya budivnictvo drugogo korpusu shkoli yakij bulo vidkrito v 1951 r Primishennya malo 4 klasi V 1947 49 rokah shkolu ocholyuvala Yevtushenko Oksana Gnativna V 1948 roci v rajon pribulo popovnennya pedagogichnih kadriv Vchitelyuvati u Velyun priyihali Petro Vasilovich Polishuk i Motrya Kuzmivna Buchaka V 1949 1950 n r shkola nazivalasya progresivnoyu Buv vidkritij 5 j klas Shkola z pochatkovoyi peretvorilasya v semirichku Direktorom shkoli v cej chas bula Kovalenko Irina Sezontivna V 1951 1952 n r vidbuvsya pershij vipusk 7 klasu Semirichna shkola u Velyuni isnuvala do 1961 r U 1952 r direktorom shkoli buv Loboda U 1953 54 n r direktorom shkoli pracyuvav Goreglyad Vasil Ivanovich U 1954 55 n r direktorom shkoli buv Furmanyuk Stepan Petrovich U 1955 56 n r shkolu ocholyuvav Sirenko Ivan Petrovich Z 1956 po 1962 n r shkoloyu keruvav Mironchik Volodimir Timofijovich V 1961 roci vidkrivayetsya 8 klas Z 1962 po 1965 navchalni roki direktorom shkoli buv Yakubenko Fedir Pilipovich Z 1965 po 1986 r shkolu ocholyuvav Yevkodimov Ivan Oleksijovich V 1972 roci shkola stala serednoyu V ci roki na koshti kolgospu Svitanok bulo pobudovano tretij korpus shkoli V 1976 roci vidbuvsya pershij vipusk 10 klasu Z 1986 po 1989 direktorom shkoli buv Turovich A I 1989 2004 roki direktorom Velyunskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli bula Bovgirya M Ya U 2004 roci direktorom shkoli stala kolishnya vipusknicya Ohmak Svitlana Omelyanivna Za chas isnuvannya shkolu zakinchilo 1360 uchniv zdobulo serednyu osvitu 620 uchniv 20 uchniv nagorodzheno zolotimi i sribnimi medalyami Pershij uchen medalist Pasko Viktor Adamovich V shkoli funkcionuye muzej narodnogo artista Ukrayini hudozhnogo kerivnika i golovnogo dirigenta Cherkaskogo derzhavnogo zasluzhenogo ukrayinskogo narodnogo horu Yevgena Ivanovicha Kuharcya vipusknika shkoli InfrastrukturaU seli nayavnij skver plosheyu 900 m Nayavne viddilennya poshtovogo zv yazku Vidomi lyudiBorisyuk Mariya Naumivna deputat Verhovnoyi Radi URSR 9 10 go sklikannya Kuharec Yevgen Ivanovich kompozitor narodnij artist URSR hudozhnij kerivnik i golovnij dirigent Cherkaskogo derzhavnogo zasluzhenogo ukrayinskogo narodnogo horu Yarmolich Oleksandr Mikolajovich 1991 2015 soldat ZSU zaginuv u boyah za Shastya PrimitkiKomentari ros Velyun 46 dvoriv nim Weljun 46 dvoriv Zona garantovanogo dobrovilnogo vidselennya teritoriya zi shilnistyu zabrudnennya gruntu ponad doavarijnij riven izotopami ceziyu vid 5 0 do 15 Ki km abo stronciyu vid 0 15 do 3 0 Ki km abo plutoniyu vid 0 01 do 0 1 Ki km de rozrahunkova efektivna ekvivalentna doza oprominennya lyudini z urahuvannyam koeficiyentiv migraciyi radionuklidiv u roslini ta inshih faktoriv mozhe perevishuvati 1 0 mZv 0 1 ber za rik ponad dozu yaku vona oderzhuvala u doavarijnij period Dzherela Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 4 s Velyun Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wynikow pierwszego powszechnego spisu ludnosci z dn 30 wrzesnia 1921 r i innych zrodel urzedowych PDF T Tom VIII Wojewodztwo poleskie Warszawa Glowny Urzad Statystyczny 1924 s 65 Arhiv originalu PDF za 31 travnya 2015 pol Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Izdanie Volynskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Zhitomir Volynskaya gubernskaya tipografiya 1906 S 191 ros Kovalevskij S B Legkij V V 30 listopada 2017 Naukovij visnik NLTU Ukrayini ukr 27 9 52 55 doi 10 15421 40270911 ISSN 2519 2477 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Veliun climate Average Temperature weather by month Veliun weather averages Climate Data org Procitovano 16 zhovtnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl Svedeniya o naselennyh mestah Volynskoj gubernii sobrannye gubernskim statisticheskim komitetom MVD po predpisaniyu Ministra vnutrennih del ot 9 aprelya 1859 g dlya podgotovki izdaniya Polnogo spiska naselennyh mest Rossijskoj Imperii Chast II 1859 S 652 ros doref IAU 1980 s 55 Ukrainia 5 grudnya 2019 u Wayback Machine The London Geographic Institute 1919 IAU 1980 s 57 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 6 grudnia 1922 r o utworzeniu powiatu stolinskiego oraz wlaczeniu gmin dobroslawskiej i pohostskiej do powiatu pinskiego 12 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Poleski Dziennik Wojewodzki 1935 nr 18 Brzesc nad Bugiem Poleski Urzad Wojewodzki 1935 11 20 S 60 62 pol dubrlibr rv ua Arhiv originalu za 26 lyutogo 2017 Procitovano 29 zhovtnya 2019 Denishuk O S Kniga Pam yati i Slavi Volini 2007 T 14 Rivnenska oblast Dubrovickij rajon S 77 ISBN 978 966 8424 79 3 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 439 Postanova vid 14 grudnya 1989 g N 315 Pro dodatkovi zahodi shodo posilennya ohoroni zdorov ya ta polipshennya materialnogo stanovisha naselennya yake prozhivaye na teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya v rezultati avariyi na Chornobilskij AES zakon rada gov ua originalu za 24 veresnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 zakon rada gov ua Arhiv originalu za 5 sichnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pro organizaciyu vikonannya postanov Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR pro poryadok vvedennya v diyu zakoniv Ukrayinskoyi RSR Pro pravovij rezhim teritoriyi sho zaznala radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok Chornobilskoyi katastrofi ta Pro status i socialnij zahist gromadyan yaki postrazhdali vnaslidok chornobilskoyi katastrofi zakon rada gov ua originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Korotun I M Korotun L K Geografiya Rivnenskoyi oblasti v 3 h chastinah Rivne 1996 S 270 VVRU 1993 46 stor 1078 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 1 zhovtnya 2021 Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej 1905 s 18 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Dubrovicka rajonna derzhavna administraciya Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2019 Procitovano 16 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 5 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 10 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 13 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 42 Rivnenska oblast odnomandatnij viborchij okrug 155 originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 55 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 58 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Katalog metrichnih knig Zhitomir Vid vo Volin 2010 T 1 Rimo katolicizm greko katolicizm lyuteranstvo iudayizm S 65 z dzherela 18 chervnya 2018 Derzhavnij arhiv Zhitomirskoyi oblasti Katalog metrichnih knig Zhitomir Vid vo Volin 2010 T 2 Pravoslav ya S 424 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 51 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 53 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 64 Pasport Dubrovickogo rajonu 2011 s 71 Knigi Naselyonnye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Trojnickij N A SPb 1905 389 s ros doref Oficijni dani ta normativno pravovi akti Pasport Dubrovickogo rajonu stanom na 1 sichnya 2011 roku doc Dubrovicka rajonna rada originalu za 10 lyutogo 2015 Procitovano 16 zhovtnya 2019 Mapi Istorichnij Atlas Ukrayini Gol red L Vinar Uporyadn I Teslya E Tyutko Ukrayinske istorichne tovaristvo Monreal Nyu Jork Myunhen 1980 182 s LiteraturaCinkalovskij O Velyun Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 T 1 A K S 164 Teodorovich N I Velyun Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Pochaev Tip Pochaevo Uspenskoj Lavry 1889 T 2 Uѣzdy Rovenskij Ostrozhskij i Dubenskij S 593 594 ros doref Wielun Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1893 T XIII S 370 pol Litovska metrika v Rosijskij derzhavnij arhiv davnih aktiv Fond 389 opis 1 sprava 21 arkush 172 zvorot Archiwum ksiazat Lubartowiczow Sanguszkow w Slawucie T 5 1513 1547 Lwow 1897 c 75 76 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Velyun Sarnenskij rajon s Velyun Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Velyun na karti 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Zhurnalistskij reportazh pro selo Velyun nedostupne posilannya z chervnya 2019 Notatka pro smertnist u seli Velyun vid radiaciyi foto z s Velyun 9 kvitnya 2022 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ