Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Нагорний Лаврентій Федорович (17 серпня 1936, Висоцьк (сьогодні Дубровицький район, Рівненська область) — прожив 65 років, помер та похований в Одесі) — український поет, гуморист, прозаїк, журналіст, член Спілки письменників України. Працював у газеті «Поліський маяк» до 1970 року, друкувався у періодичній пресі Рівненщини та Одеси. Автор збірок «Усміхайтесь, люди» (1994), «Березові сережки» (1996), повість «Юрчуки» (1999) та інші.
| Нагорний Лаврентій Федорович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 17 серпня 1936 Висоцьк, Україна | |||
| Помер | 2001 Одеса, Україна | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Діяльність | письменник, поет, журналіст | |||
| | ||||
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . |
Життєпис
Дитинство та юність
Лаврентій, як і всі члени його сім'ї, змушений був працювати. Вільного часу, як такого, у нього не було. За повсякденними турботами проходили один за другим дні, кожен з яких був подібний на попередній. Пізніми вечорами, коли уся родина лягала спати, юнак за давньою звичкою усамітнювався, схиляючись над столом: народжувалися рядки нового вірша.
Навчався Л. Нагорний у Висоцькій середній школі, де українську мову й літературу викладав поет — сатирик П. Х. Красюк. Саме в літературному гуртку, яким він керував, Лаврентій пізнав «ази» поезії.
У районній газеті «Прапор перемоги» надруковано перший вірш Л. Нагорного «В небі пливуть замріяно хмари…».
Пізніше його твори були опубліковані у Ровенській обласній газеті «Червоний прапор», в альманасі «Літературна Рівненщина».
Будучи студентом Житомирського сільськогосподарського інституту, а потім — Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка, продовжував поетичну діяльність. У цьому для нього допомагали любов матері Теклі Дмитрівни і батька Федора Хомича, які знали, що батьківська любов потрібна для самоповаги дитини, добрих взаємин з іншими людьми, позитивних уявлень про самого себе.
Знали Текля Дмитрівна та Федір Хомич, що батьки повинні доповнювати одне одного, повинні вміти вислухати дитину і дати зрозуміти для дитини, що вона знає набагато більше, ніж уявляє сама. Усе це вони показували у своєму ставленні до дітей.
Л. Нагорний бачив у своєму батькові риси, які створюють стійкі цінності — честь, гордість сім'ї. Воля Федора Хомича стала силою, здатною дисциплінувати думки, почуття, пориви дітей. Він умів захистити дітей та дружину, оберігав їх. Адже обставини склалися так, що мати виховувала дітей, а батько допомагав їй у цьому.
Саме така довіра, взаєморозуміння допомогли Л. Ф. Нагорному вивести прості канони ставлення до батьків. На думку поета, шанувати батька і матір — означає поважати їх, бути з ними ввічливими, розмовляти спокійно, ніколи не вживати грубих чи непристойних слів; співчувати, коли батькам важко, допомагати в міру своїх сил; ніколи не засмучувати й не дратувати своєю негативною поведінкою; прагнути навчатися і працювати так, щоб батьки пишалися; шанувати працю батьків, берегти, не нищити того, що вони придбали; бути уважними до них; слухати їхні поради, повчання, настанови.
Праця Нагорного — поета відмічена орденом Пошани.
Особисте життя
Першим коханням молодого Лаврентія Нагорного була Олена. Але відносини їхні не склалися.
Свою долю Лаврентій Нагорний пов'язав із Надією. У шлюбі мав двоє дітей.
Творчість
Поетичні твори Л. Ф. Нагорного з'явилися в столичних виданнях, у колективних збірках. Особливої уваги заслуговує книга «Счастливого пути», вступне слово до якої написав М. Рильський.
Захоплення поезією придавало сили тоді, коли Л.Нагорний був студентом, коли працював у районних газетах, де виріс від інструктора до заступника редактора.
У 1970 році, уже «зрілим газетним вовком», член Спілки журналістів Л. Ф. Нагорний був направлений в Одесу, як людина, що гарно володіє українською мовою, для роботи в одеській обласній газеті «Чорноморська комуна». Потім він став інструктором обкому партії, працював у обласному управлінні статистики. Писав поетичні твори, прозу, перекладав з російської мови (видав збірку Івана Рядченка «Звернення громів» у своєму перекладі), видав декілька поетичних збірок лірики і гумору («Усміхайтесь, люди» (1994 р.), «У светлых начал» (1995 р.), «Березові сережки» (1996 р.) та повість «Юрчуки» (1999 р.).
Спілкувався із своїм односельцем, поетом — байкарем П. Х. Красюком, про що згадує у поезії «Землякам» з посвятою П. Х. Красюку:
Зізнаюсь, наше листування – Потреба серця найсвята. Щоразу з ніжним хвилюванням Читаю кожного листа. Мене він словом зігріває, Своєю мудрістю п'янить, Бо то є вісточка із краю, Що душу ятрить і ріднить. Чи винен я, що гірка доля На щабелях юнацьких літ Наперекір бажанню й волі Закинула в неблизький світ? Від хати рідної далеко, Та з нею помисли мої. Мені здається: я — лелека, Що в теплі відлетів краї. Отож турбот тягар відкину І неодмінно повернусь, Аби полегшити провину – Батькам на цвинтарі вклонюсь… Я з вами, рідні височани. І, вірте, я не блудний син. Я представник ваш досить знаний, Досягший певних височин.
Лаврентій Нагорний — не просто поет за станом своєї душі, який любив людину більш, як самого себе. Це — великий гуморист.
Умів Лаврентій Нагорний посміятися над власними недоліками та вадами та вадами своїх земляків, пам'ятаючи слова Остапа Вишні: «… Що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків… і т. д. І буде такий дружній, такий хороший сміх… Той сміх, що не ображає, а виліковує, виховує людину, підвищує…»
Засоби Нагорного — сатирика прості. Це свіжа, дотепна, багата мова.
У 1995 році вийшла наступна збірка поезії Лаврентія Федоровича «У светлых начал». Про що вона? Відповідь на це запитання дає сам автор у зверненні «К читателю».
Згадуючи рідний дім, перед очима поета поставало все те, що зв'язувало його з дитинством, юністю.
Л. Ф. Нагорний — великий гуморист, лірик, дитячий психолог, який умів побачити в дітях те, чого не помічали інші.
Любовна лірика Нагорного
Любовна лірика Л. Нагорного стала продовженням і розвитком багатьох рис лицарської поезії, де було змальовано почуття і переживання героїв. Продовжуючи традиції середньовічної лицарської лірики, Нагорний зробив крок вперед: він створив свою інтимну лірику. Поет возвеличує у віршах даму, прекрасну, горду, зберігаючи при цьому образ реальної жінки. Але не це головне. Глибокий гуманізм Л. Нагорного, його уява про Людину, як про центр Всесвіту, дозволили для нього розкрити складність психології людини, внутрішній світ закоханого. Перебуваючи в полоні великого почуття, автор переживає і радіє, переходить від суму до надії. Він то усамітнюється, то боїться самотності. Саме почуття кохання здається Нагорному складним і суперечливим. Воно є одночасно джерелом радості і мук. Л.Нагорний зрозумів, що любов — це щастя та радість життя, які допомогли для нього відшліфувати його життєве кредо: Серед перших буть хотів завжди, Честі не ганьбив і цим пишався.
 | Не боявся труднощів, біди: Хто не падав, той не піднімався. |  |
— 1959 | ||
У 1996 році з'являється чергова збірка лірики «Березові сережки», до якої ввійшли ліричні вірші різних років.
Збірка «Юрчуки»
«…Любов і віра людства в добрий світ» допомогли Л.Нагорному створити чудову книгу «Юрчуки», яка вийшла у 1999 р. в Одесі у видавництві «Астропринт». Повість написана у вигляді своєрідної родинної хроніки Юрчуків. Наймолодший представник цієї родини стає журналістом, здобувши вищу освіту. А проте в глибині душі залишається селянським сином, «людиною від землі та плуга». Це допомагає йому бути справедливим навіть тоді, коли від журналіста вимагається не правдивості і справедливості, а «дотримання лінії партії». Оповідач поступово переходить від одного епізоду до іншого, показуючи народні характери. Автор робить спробу осмислити життя свого героя у невіддільності від долі народної і вимог часу. Він говорить про людські радощі і болі, як щось незвичайне. Характери своїх героїв творить кількома фразами.
Збірки
- «Усміхайтесь, люди» (1994)
- «У светлых начал» (1995)
- «Березові сережки» (1996)
- Книга «Юрчуки» (1999)
Джерела
- Альманах літераторів і митців Висоцької сільської ради. На крилах слова. — Рівне: Волинські обереги, 2005. — 152 с.
- Вишня Остап. Вишневі усмішки. Усмішки, фейлетони, нариси. — Одеса: Маяк, 1989. — 246 с.
- Довженко Олександр. Зачарована Десна. Поема про море. Кіноповісті. — Одеса: Маяк, 1984. — 160 с.
- Мамонтов В. У светлых начал… — Одесса: Основа, 1995. — 77 с.
- Нагорний Л. Усміхайтесь, люди. Гуморески. — Одеса: Березівська районна друкарня, 1994. — 77 с.
- Нагорный Л. У светлых начал. Лирика. — Одесса: Березовская районная типография, 1995. — 75 с.
- Нарушевич В. З ліричною щирістю. — Одеса: Астропринт, 1996. — 47 с.
- Нагорний Л. Березові сережки. — Одеса: Астропринт, 1996. — 47 с.
- Нагорний Л. Юрчуки. — Одеса: Астропринт, 1999. — 248 с.
- Сушинський Б. На шляху до життєвої правди. — Одеса: Астропринт, 1999. — 248 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nagornij Lavrentij Fedorovich 17 serpnya 1936 Visock sogodni Dubrovickij rajon Rivnenska oblast prozhiv 65 rokiv pomer ta pohovanij v Odesi ukrayinskij poet gumorist prozayik zhurnalist chlen Spilki pismennikiv Ukrayini Pracyuvav u gazeti Poliskij mayak do 1970 roku drukuvavsya u periodichnij presi Rivnenshini ta Odesi Avtor zbirok Usmihajtes lyudi 1994 Berezovi serezhki 1996 povist Yurchuki 1999 ta inshi Nagornij Lavrentij FedorovichNarodivsya17 serpnya 1936 1936 08 17 Visock UkrayinaPomer2001 Odesa UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistpismennik poet zhurnalistCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nagornij ZhittyepisDitinstvo ta yunist Lavrentij yak i vsi chleni jogo sim yi zmushenij buv pracyuvati Vilnogo chasu yak takogo u nogo ne bulo Za povsyakdennimi turbotami prohodili odin za drugim dni kozhen z yakih buv podibnij na poperednij Piznimi vechorami koli usya rodina lyagala spati yunak za davnoyu zvichkoyu usamitnyuvavsya shilyayuchis nad stolom narodzhuvalisya ryadki novogo virsha Navchavsya L Nagornij u Visockij serednij shkoli de ukrayinsku movu j literaturu vikladav poet satirik P H Krasyuk Same v literaturnomu gurtku yakim vin keruvav Lavrentij piznav azi poeziyi U rajonnij gazeti Prapor peremogi nadrukovano pershij virsh L Nagornogo V nebi plivut zamriyano hmari Piznishe jogo tvori buli opublikovani u Rovenskij oblasnij gazeti Chervonij prapor v almanasi Literaturna Rivnenshina Buduchi studentom Zhitomirskogo silskogospodarskogo institutu a potim Kiyivskogo derzhavnogo universitetu imeni T G Shevchenka prodovzhuvav poetichnu diyalnist U comu dlya nogo dopomagali lyubov materi Tekli Dmitrivni i batka Fedora Homicha yaki znali sho batkivska lyubov potribna dlya samopovagi ditini dobrih vzayemin z inshimi lyudmi pozitivnih uyavlen pro samogo sebe Znali Teklya Dmitrivna ta Fedir Homich sho batki povinni dopovnyuvati odne odnogo povinni vmiti visluhati ditinu i dati zrozumiti dlya ditini sho vona znaye nabagato bilshe nizh uyavlyaye sama Use ce voni pokazuvali u svoyemu stavlenni do ditej L Nagornij bachiv u svoyemu batkovi risi yaki stvoryuyut stijki cinnosti chest gordist sim yi Volya Fedora Homicha stala siloyu zdatnoyu disciplinuvati dumki pochuttya porivi ditej Vin umiv zahistiti ditej ta druzhinu oberigav yih Adzhe obstavini sklalisya tak sho mati vihovuvala ditej a batko dopomagav yij u comu Same taka dovira vzayemorozuminnya dopomogli L F Nagornomu vivesti prosti kanoni stavlennya do batkiv Na dumku poeta shanuvati batka i matir oznachaye povazhati yih buti z nimi vvichlivimi rozmovlyati spokijno nikoli ne vzhivati grubih chi nepristojnih sliv spivchuvati koli batkam vazhko dopomagati v miru svoyih sil nikoli ne zasmuchuvati j ne dratuvati svoyeyu negativnoyu povedinkoyu pragnuti navchatisya i pracyuvati tak shob batki pishalisya shanuvati pracyu batkiv beregti ne nishiti togo sho voni pridbali buti uvazhnimi do nih sluhati yihni poradi povchannya nastanovi Pracya Nagornogo poeta vidmichena ordenom Poshani Osobiste zhittyaPershim kohannyam molodogo Lavrentiya Nagornogo bula Olena Ale vidnosini yihni ne sklalisya Svoyu dolyu Lavrentij Nagornij pov yazav iz Nadiyeyu U shlyubi mav dvoye ditej TvorchistPoetichni tvori L F Nagornogo z yavilisya v stolichnih vidannyah u kolektivnih zbirkah Osoblivoyi uvagi zaslugovuye kniga Schastlivogo puti vstupne slovo do yakoyi napisav M Rilskij Zahoplennya poeziyeyu pridavalo sili todi koli L Nagornij buv studentom koli pracyuvav u rajonnih gazetah de viris vid instruktora do zastupnika redaktora U 1970 roci uzhe zrilim gazetnim vovkom chlen Spilki zhurnalistiv L F Nagornij buv napravlenij v Odesu yak lyudina sho garno volodiye ukrayinskoyu movoyu dlya roboti v odeskij oblasnij gazeti Chornomorska komuna Potim vin stav instruktorom obkomu partiyi pracyuvav u oblasnomu upravlinni statistiki Pisav poetichni tvori prozu perekladav z rosijskoyi movi vidav zbirku Ivana Ryadchenka Zvernennya gromiv u svoyemu perekladi vidav dekilka poetichnih zbirok liriki i gumoru Usmihajtes lyudi 1994 r U svetlyh nachal 1995 r Berezovi serezhki 1996 r ta povist Yurchuki 1999 r Spilkuvavsya iz svoyim odnoselcem poetom bajkarem P H Krasyukom pro sho zgaduye u poeziyi Zemlyakam z posvyatoyu P H Krasyuku Ziznayus nashe listuvannya Potreba sercya najsvyata Shorazu z nizhnim hvilyuvannyam Chitayu kozhnogo lista Mene vin slovom zigrivaye Svoyeyu mudristyu p yanit Bo to ye vistochka iz krayu Sho dushu yatrit i ridnit Chi vinen ya sho girka dolya Na shabelyah yunackih lit Naperekir bazhannyu j voli Zakinula v neblizkij svit Vid hati ridnoyi daleko Ta z neyu pomisli moyi Meni zdayetsya ya leleka Sho v tepli vidletiv krayi Otozh turbot tyagar vidkinu I neodminno povernus Abi polegshiti provinu Batkam na cvintari vklonyus Ya z vami ridni visochani I virte ya ne bludnij sin Ya predstavnik vash dosit znanij Dosyagshij pevnih visochin Lavrentij Nagornij ne prosto poet za stanom svoyeyi dushi yakij lyubiv lyudinu bilsh yak samogo sebe Ce velikij gumorist Umiv Lavrentij Nagornij posmiyatisya nad vlasnimi nedolikami ta vadami ta vadami svoyih zemlyakiv pam yatayuchi slova Ostapa Vishni Sho treba shob posmiyatisya ne z voroga a z druga Treba lyubiti lyudinu Bilshe nizh samogo sebe Todi tilki ti mayesh pravo smiyatisya I todi lyudina razom z toboyu bude smiyatisya iz sebe iz svoyih yakihos hib nedolikiv i t d I bude takij druzhnij takij horoshij smih Toj smih sho ne obrazhaye a vilikovuye vihovuye lyudinu pidvishuye Zasobi Nagornogo satirika prosti Ce svizha dotepna bagata mova U 1995 roci vijshla nastupna zbirka poeziyi Lavrentiya Fedorovicha U svetlyh nachal Pro sho vona Vidpovid na ce zapitannya daye sam avtor u zvernenni K chitatelyu Zgaduyuchi ridnij dim pered ochima poeta postavalo vse te sho zv yazuvalo jogo z ditinstvom yunistyu L F Nagornij velikij gumorist lirik dityachij psiholog yakij umiv pobachiti v dityah te chogo ne pomichali inshi Lyubovna lirika Nagornogo Lyubovna lirika L Nagornogo stala prodovzhennyam i rozvitkom bagatoh ris licarskoyi poeziyi de bulo zmalovano pochuttya i perezhivannya geroyiv Prodovzhuyuchi tradiciyi serednovichnoyi licarskoyi liriki Nagornij zrobiv krok vpered vin stvoriv svoyu intimnu liriku Poet vozvelichuye u virshah damu prekrasnu gordu zberigayuchi pri comu obraz realnoyi zhinki Ale ne ce golovne Glibokij gumanizm L Nagornogo jogo uyava pro Lyudinu yak pro centr Vsesvitu dozvolili dlya nogo rozkriti skladnist psihologiyi lyudini vnutrishnij svit zakohanogo Perebuvayuchi v poloni velikogo pochuttya avtor perezhivaye i radiye perehodit vid sumu do nadiyi Vin to usamitnyuyetsya to boyitsya samotnosti Same pochuttya kohannya zdayetsya Nagornomu skladnim i superechlivim Vono ye odnochasno dzherelom radosti i muk L Nagornij zrozumiv sho lyubov ce shastya ta radist zhittya yaki dopomogli dlya nogo vidshlifuvati jogo zhittyeve kredo Sered pershih but hotiv zavzhdi Chesti ne ganbiv i cim pishavsya Ne boyavsya trudnoshiv bidi Hto ne padav toj ne pidnimavsya 1959 U 1996 roci z yavlyayetsya chergova zbirka liriki Berezovi serezhki do yakoyi vvijshli lirichni virshi riznih rokiv Zbirka Yurchuki Lyubov i vira lyudstva v dobrij svit dopomogli L Nagornomu stvoriti chudovu knigu Yurchuki yaka vijshla u 1999 r v Odesi u vidavnictvi Astroprint Povist napisana u viglyadi svoyeridnoyi rodinnoyi hroniki Yurchukiv Najmolodshij predstavnik ciyeyi rodini staye zhurnalistom zdobuvshi vishu osvitu A prote v glibini dushi zalishayetsya selyanskim sinom lyudinoyu vid zemli ta pluga Ce dopomagaye jomu buti spravedlivim navit todi koli vid zhurnalista vimagayetsya ne pravdivosti i spravedlivosti a dotrimannya liniyi partiyi Opovidach postupovo perehodit vid odnogo epizodu do inshogo pokazuyuchi narodni harakteri Avtor robit sprobu osmisliti zhittya svogo geroya u neviddilnosti vid doli narodnoyi i vimog chasu Vin govorit pro lyudski radoshi i boli yak shos nezvichajne Harakteri svoyih geroyiv tvorit kilkoma frazami Zbirki Usmihajtes lyudi 1994 U svetlyh nachal 1995 Berezovi serezhki 1996 Kniga Yurchuki 1999 DzherelaAlmanah literatoriv i mitciv Visockoyi silskoyi radi Na krilah slova Rivne Volinski oberegi 2005 152 s Vishnya Ostap Vishnevi usmishki Usmishki fejletoni narisi Odesa Mayak 1989 246 s Dovzhenko Oleksandr Zacharovana Desna Poema pro more Kinopovisti Odesa Mayak 1984 160 s Mamontov V U svetlyh nachal Odessa Osnova 1995 77 s Nagornij L Usmihajtes lyudi Gumoreski Odesa Berezivska rajonna drukarnya 1994 77 s Nagornyj L U svetlyh nachal Lirika Odessa Berezovskaya rajonnaya tipografiya 1995 75 s Narushevich V Z lirichnoyu shiristyu Odesa Astroprint 1996 47 s Nagornij L Berezovi serezhki Odesa Astroprint 1996 47 s Nagornij L Yurchuki Odesa Astroprint 1999 248 s Sushinskij B Na shlyahu do zhittyevoyi pravdi Odesa Astroprint 1999 248 s