Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Андрі́й Ю́рійович Боголю́бський (близько 1111 — 29 червня 1174) — князь вишгородський 1149 — 1150, 1155 — 1156, пересопницько-турівський 1150 — 1151, суздальський 1156 — 1157, владимирський 1157—1174. Відомий тим, що організував перше в історії Русі розорення Києва на чолі великої армії 11 північних князів у 1169 році.
| Андрій Юрійович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1149 — 1150 | ||
| Наступник: | В'ячеслав Володимирович | |
| 1155 — 1156 | ||
| Попередник: | В'ячеслав Володимирович | |
| ||
| 1150 — 1151 | ||
| Попередник: | Юрій Ярославич | |
| Наступник: | Юрій Ярославич | |
| ||
| 4 червня 1157 — 29 червня1174 | ||
| Попередник: | Юрій Долгорукий | |
| Наступник: | Ярополк Ростиславич | |
| Народження: | 1111 Ростов, Київська Русь | |
| Смерть: | 29 червня 1174 d, Боголюбове, Велике князівство Володимирське | |
| Поховання: | Успенський собор (Владимир) | |
| Країна: | Велике князівство Володимирське, Велике князівство Рязанське, Дорогобузьке князівство і Вишгородське князівство | |
| Релігія: | православ'я | |
| Рід: | Рюриковичі (Юрійовичі) | |
| Батько: | Юрій Долгорукий | |
| Мати: | дочка хана Аепи | |
| Шлюб: | Уліта Степанівна | |
| Діти: | , Мстислав, Юрій | |
| | ||
Родовід
| 4. Володимир Мономах, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 2. Юрій Долгорукий, великий князь київський | ||||||||||||||||
| 5. Єфимія, дочка половецького хана | ||||||||||||||||
| 1. Андрій Боголюбський | ||||||||||||||||
| 6. Аєпа | ||||||||||||||||
| 3. дочка хана Аепи | ||||||||||||||||
Біографія
Молоді роки
Народився у Суздалі, син Юрія Довгорукого та половецької князівни — дочки половецького хана Аепи Осеневича. Онук Володимира Мономаха. Прізвисько Боголюбський отримав від назви села Боголюбове, яке князь зробив своєю резиденцією та з пограбованого Києва привіз Ікону Пресвятої Богородиці.
На політичну сцену Андрій Боголюбський вийшов у середині 1140-х років. 1147 разом з братом Ростиславом ходив за наказом батька на Рязань. Під час війни за Київ між Юрієм Долгоруким і його небожем Ізяславом Мстиславичем (1148—1151) Андрій Боголюбський підтримував батька. Коли батько сідав на київський престол, він наділяв синів своїми володіннями. 1149 року Андрій одержав від батька Вишгород, а 1150, замість нього, Турів, Пінськ, Дорогобуж і Пересопницю, але 1151 року до Києва повернувся Ізяслав, і Андрій Юрійович утратив ці володіння.
Боротьба за владу на Русі
У березні 1155 року Юрій знову став великим київським князем і дав Андрієві Вишгород, де завжди сиділи старші сини київських князів, перші кандидати на київський престол. Однак Андрій Боголюбський не бачив для себе перспектив у Києві. 1155 року він без згоди батька залишив Вишгород і перебрався до Владимира-на-Клязьмі. Під час поспішного від'їзду з Вишгорода він викрав в храмі Бориса і Гліба вельми шановану ікону Богородиці. Таку же шановану, як і ікона Пирогоща. Обидві ікони згідно з літописом були привезені з Константинополя на одному і тому ж кораблі. І зараз ця ікона, перейменована у Володимирську — святиня номер 1 в російському православ'ї.
Після смерті Юрія Долгорукого у 1157 році Андрій Боголюбський витіснив із Ростова і Суздаля своїх молодших братів Михалка і Всеволода і об'єднав під своєю рукою північні землі, ставши єдиним князем Володимиро-Суздальського князівства. Своєю столицею він зробив місто Володимир, яке укріпив і прикрасив, збудувавши новий дитинець, головні ворота якого були зведені за зразком київських Золотих воріт і одержали ту саму назву, а також величний Успенський собор. Сам Андрій Боголюбський жив у замку неподалік від Владимира в селі Боголюбове. Здійснив кілька спроб підпорядкувати своїй владі Новгород. Намагався відірвати Суздальську землю від Києва, утворити окрему церковну митрополію.
Вигнав до Візантії своїх 4-х братів разом з їхньою матір'ю — другою дружиною Юрія Долгорукого.
Давнє суперництво Андрія із кузенами Мстиславичами досягло апогею, коли у Києві було обрано князем Мстислава Ізяславича, сина Ізяслава Мстиславича, давнього ворога його батька. Водночас новгородське віче вигнало князя Святослава Ростиславича, який звернувся за допомогою до Андрія. Новгородці, своєю чергою звернулися за допомогою до Мстислава. Це стало початком кривавої міжусобної війни. На боці Андрія стали князі Мурома, Рязані, Смоленська, Полоцька, сіверські, чернігівські та дорогобузькі. Їх об'єднане військо у 1169 році взяло в облогу Київ. При цьому всі князі, які брали участь в поході, були нащадками або свояками половецьких ханів. Князь Андрій, який ініціював цей похід і поставив на чолі його свого сина, був онуком половецького хана Аепи. Основу війська, яке йшло на Київ, становила так звана ростовська тисяча. Після недовгої облоги берендеї та торки, які були у дружині Мстислава, відмовилися воювати, Мстислав втік, місто було взяте та нещадно пограбоване — знищені та спалені тоді були не лише житлові квартали, а й значна кількість церков та монастирів. Андрій Боголюбський посадив на київський престол Гліба Переяславського. Проте подальші спроби Андрія посилити свій вплив на Русі зазнали невдачі — у 1170 році суздальські війська були розбиті під Новгородом молодим новгородським князем, Романом Мстиславичем.
Проте і після цього Андрій продовжував втручатися у київські справи та ставити своїх союзників на князювання у Києві та інших містах. Після смерті у Києві Гліба Юрійовича (1171, ймовірно отруєний), за запрошенням молодших Ростиславичів у Києві сів Володимир Мстиславич, молодший син Мстислава Великого, однак невдовзі помер. Андрій віддав Київ старшому Ростиславичу, Роману, але вже у 1173 році між ними виник конфлікт і Роман був змушений вернутись у Смоленськ. Андрій послав до Києва свого брата, Михайла Юрійовича, однак той не хотів їхати на Русь і відправив замість себе брата Всеволода та племінника Ярополка. Всеволод покняжив у Києві 5 тижнів, після чого його взяв в полон Давид Ростиславич, а великим князем став його брат, Рюрик.
Дізнавшись про це, Андрій наказав Ростиславичам покинути Русь та вернутись на Смоленщину. Проте вони відмовились та постригли Андрієвому послу бороду, що стало приводом до початку воєнних дій. Андрій зібрав велике військо у якому крім владимиро-суздальських полків були сили Муромського, Рязанського, Турівського, Полоцького, Городенського князівств та Новгорода. Ростиславичі не стали захищати Київ, натомість заперлись у сусідніх містах — Рюрик сів у Білгороді, Мстислав у Вишгороді, а Давид поїхав у Галич просити допомоги в Ярослава Осмомисла.
Війська Андрія Боголюбського взяли в облогу Вишгород. Через 9 тижнів вони дізнались що до міста йде луцький князь Ярослав Ізяславич з союзними галицько-волинськими силами, право якого на Київ признали й Ростиславичі. Союзники Андрія почали хаотично відступати, і в цей час з Вишгорода успішну вилазку здійснив Мстислав Ростиславич. Грандіозний похід Андрія завершився провалом, що фактично означало втрату ним влади й впливу на Русі.
Прагнучи до зміцнення князівської влади, боровся з боярами. Вважається основоположником майбутньої Московської держави.
Був двічі одружений. Відомостей про першу дружину немає. Друга — осетинська княжна. За легендою, однак, друга дружина Оліта була дочкою боярина Кучки.
Вбивство Андрія
Авторитарні методи правління, буйний норов і жорстокість стосовно навіть близьких людей призвели до організації змови проти Андрія Боголюбського. 29 червня 1174 року внаслідок змови бояр Кучковичів князя вбили. Розповідь про вбивство Андрія Юрійовича в місті Боголюбове можна знайти у Іпатіївському літописі та Новгородському літописі під 1175 роком.
У 2015 році під час реставрації Спасо-Преображенського собору в Переяславі-Заліському дослідники знайшли на стіні список із 20-ти змовників, які вбили князя, та короткий опис самої події.
Серед загального грабунку та зневаги до покійного князя з боку суздальців лише вірний слуга Кузьмище киянин подбав про християнські обряди над тілом убитого та похорон.
Канонізація
Канонізований Російською православною церквою близько 1751 року у лику благовірного. Інші православні церкви поки не розглядали це питання.
Галерея
-
![image]()
Андрію Боголюбському його вбивці відрубують ліву руку, хоча в тексті стверджується, що йому відрубали праву. Радзивіллівський літопис (15 ст.) -
![image]()
Таким уявляв Боголюбського російський художник Васнецов (1848-1926) -
![image]()
Бюст-реконструкція по черепу А. Боголюбського
Сім'я і діти
- Батько: Юрій Довгорукий
- Мати: донька половецького хана Аепи.
- Дружина: Уліта Степанівна
- Діти
- (? — 1165)
- Мстислав Андрійович (? — 1173)
- (? — 1174)
- Юрій Андрійович (1160/1165—1194), князь новгородський (1172—1175), чоловік грузинської цариці Тамари.
Примітки
- "Петр же ему отътя руку десную. "І відняв Петро від нього праву руку його."
- К. Б.-Р. Андрей Юрьевич Боголюбский // Русский биографический словарь — СПб: 1900. — Т. 2. — С. 134–138.
- Андрей Юрьевич Боголюбский // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 760–763.
- Андрей Боголюбский // Военная энциклопедия — СПб: Иван Дмитриевич Сытин, 1911. — Т. 2. — С. 551–553.
- Півторак Г. Історична правда проти імперської облуди-2: Українці, білоруси, росіяни: три народи — три історії [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.] // День (газета): № 187, (2015)
- Рязань давня — нині археологічна пам'ятка, поблизу сучасного міста Спаськ-Рязанський Рязанської області Російської Федерації
- Нині селище міського типу Владимирської області Російської Федерації
- Н. И. Костомаров Андрей Боголюбский//Русская история в жизнеописаниях её главнейших деятелей — Вып.1
- . Архів оригіналу за 31 жовтня 2020.
Джерела
- Котляр М. Ф. Андрій Боголюбський [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 84. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Антонов Е. Кто убил Андрея Боголюбского [ 1 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Наука і жизнь. — 2016. — № 11 (ноябрь). (рос.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Андрій Боголюбський |
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Справжні обличчя Древньої Руси на YouTube // Председатель СНТ. — 2019. — 7 черв. (рос.) |
Посилання
- Звідки походить Москва та Московія [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Історична правда.
- (пол.)
- Андрій Боголюбський // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 32. — 1000 екз.
- Побожність // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1404. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Andrij Andri j Yu rijovich Bogolyu bskij blizko 1111 29 chervnya 1174 knyaz vishgorodskij 1149 1150 1155 1156 peresopnicko turivskij 1150 1151 suzdalskij 1156 1157 vladimirskij 1157 1174 Vidomij tim sho organizuvav pershe v istoriyi Rusi rozorennya Kiyeva na choli velikoyi armiyi 11 pivnichnih knyaziv u 1169 roci Andrij YurijovichAndrij YurijovichRekonstrukciya oblichchya Andriya Bogolyubskogo M Gerasimov Knyaz Vishgorodskij 1149 1150 Nastupnik V yacheslav Volodimirovich 1155 1156 Poperednik V yacheslav Volodimirovich Knyaz Turivskij i Peresopnickij 1150 1151 Poperednik Yurij Yaroslavich Nastupnik Yurij Yaroslavich Knyaz Vladimiro Suzdalskij 4 chervnya 1157 29 chervnya1174 Poperednik Yurij Dolgorukij Nastupnik Yaropolk Rostislavich Narodzhennya 1111 Rostov Kiyivska RusSmert 29 chervnya 1174 d Bogolyubove Velike knyazivstvo VolodimirskePohovannya Uspenskij sobor Vladimir Krayina Velike knyazivstvo Volodimirske Velike knyazivstvo Ryazanske Dorogobuzke knyazivstvo i Vishgorodske knyazivstvoReligiya pravoslav yaRid Ryurikovichi Yurijovichi Batko Yurij DolgorukijMati dochka hana AepiShlyub Ulita StepanivnaDiti Mstislav Yurij Mediafajli b u VikishovishiRodovid 4 Volodimir Monomah velikij knyaz kiyivskij 2 Yurij Dolgorukij velikij knyaz kiyivskij 5 Yefimiya dochka poloveckogo hana 1 Andrij Bogolyubskij 6 Ayepa 3 dochka hana Aepi BiografiyaLivoruch kolishnya bashta knyazivskogo palacu de Andriya Bogolyubskogo bulo vbito 1174 go roku Teper dzvinicya cerkvi Rizdva Bogorodici Molodi roki Narodivsya u Suzdali sin Yuriya Dovgorukogo ta poloveckoyi knyazivni dochki poloveckogo hana Aepi Osenevicha Onuk Volodimira Monomaha Prizvisko Bogolyubskij otrimav vid nazvi sela Bogolyubove yake knyaz zrobiv svoyeyu rezidenciyeyu ta z pograbovanogo Kiyeva priviz Ikonu Presvyatoyi Bogorodici Na politichnu scenu Andrij Bogolyubskij vijshov u seredini 1140 h rokiv 1147 razom z bratom Rostislavom hodiv za nakazom batka na Ryazan Pid chas vijni za Kiyiv mizh Yuriyem Dolgorukim i jogo nebozhem Izyaslavom Mstislavichem 1148 1151 Andrij Bogolyubskij pidtrimuvav batka Koli batko sidav na kiyivskij prestol vin nadilyav siniv svoyimi volodinnyami 1149 roku Andrij oderzhav vid batka Vishgorod a 1150 zamist nogo Turiv Pinsk Dorogobuzh i Peresopnicyu ale 1151 roku do Kiyeva povernuvsya Izyaslav i Andrij Yurijovich utrativ ci volodinnya Borotba za vladu na Rusi U berezni 1155 roku Yurij znovu stav velikim kiyivskim knyazem i dav Andriyevi Vishgorod de zavzhdi sidili starshi sini kiyivskih knyaziv pershi kandidati na kiyivskij prestol Odnak Andrij Bogolyubskij ne bachiv dlya sebe perspektiv u Kiyevi 1155 roku vin bez zgodi batka zalishiv Vishgorod i perebravsya do Vladimira na Klyazmi Pid chas pospishnogo vid yizdu z Vishgoroda vin vikrav v hrami Borisa i Gliba velmi shanovanu ikonu Bogorodici Taku zhe shanovanu yak i ikona Pirogosha Obidvi ikoni zgidno z litopisom buli privezeni z Konstantinopolya na odnomu i tomu zh korabli I zaraz cya ikona perejmenovana u Volodimirsku svyatinya nomer 1 v rosijskomu pravoslav yi Pislya smerti Yuriya Dolgorukogo u 1157 roci Andrij Bogolyubskij vitisniv iz Rostova i Suzdalya svoyih molodshih brativ Mihalka i Vsevoloda i ob yednav pid svoyeyu rukoyu pivnichni zemli stavshi yedinim knyazem Volodimiro Suzdalskogo knyazivstva Svoyeyu stoliceyu vin zrobiv misto Volodimir yake ukripiv i prikrasiv zbuduvavshi novij ditinec golovni vorota yakogo buli zvedeni za zrazkom kiyivskih Zolotih vorit i oderzhali tu samu nazvu a takozh velichnij Uspenskij sobor Sam Andrij Bogolyubskij zhiv u zamku nepodalik vid Vladimira v seli Bogolyubove Zdijsniv kilka sprob pidporyadkuvati svoyij vladi Novgorod Namagavsya vidirvati Suzdalsku zemlyu vid Kiyeva utvoriti okremu cerkovnu mitropoliyu Vignav do Vizantiyi svoyih 4 h brativ razom z yihnoyu matir yu drugoyu druzhinoyu Yuriya Dolgorukogo Davnye supernictvo Andriya iz kuzenami Mstislavichami dosyaglo apogeyu koli u Kiyevi bulo obrano knyazem Mstislava Izyaslavicha sina Izyaslava Mstislavicha davnogo voroga jogo batka Vodnochas novgorodske viche vignalo knyazya Svyatoslava Rostislavicha yakij zvernuvsya za dopomogoyu do Andriya Novgorodci svoyeyu chergoyu zvernulisya za dopomogoyu do Mstislava Ce stalo pochatkom krivavoyi mizhusobnoyi vijni Na boci Andriya stali knyazi Muroma Ryazani Smolenska Polocka siverski chernigivski ta dorogobuzki Yih ob yednane vijsko u 1169 roci vzyalo v oblogu Kiyiv Pri comu vsi knyazi yaki brali uchast v pohodi buli nashadkami abo svoyakami poloveckih haniv Knyaz Andrij yakij iniciyuvav cej pohid i postaviv na choli jogo svogo sina buv onukom poloveckogo hana Aepi Osnovu vijska yake jshlo na Kiyiv stanovila tak zvana rostovska tisyacha Pislya nedovgoyi oblogi berendeyi ta torki yaki buli u druzhini Mstislava vidmovilisya voyuvati Mstislav vtik misto bulo vzyate ta neshadno pograbovane znisheni ta spaleni todi buli ne lishe zhitlovi kvartali a j znachna kilkist cerkov ta monastiriv Andrij Bogolyubskij posadiv na kiyivskij prestol Gliba Pereyaslavskogo Prote podalshi sprobi Andriya posiliti svij vpliv na Rusi zaznali nevdachi u 1170 roci suzdalski vijska buli rozbiti pid Novgorodom molodim novgorodskim knyazem Romanom Mstislavichem Prote i pislya cogo Andrij prodovzhuvav vtruchatisya u kiyivski spravi ta staviti svoyih soyuznikiv na knyazyuvannya u Kiyevi ta inshih mistah Pislya smerti u Kiyevi Gliba Yurijovicha 1171 jmovirno otruyenij za zaproshennyam molodshih Rostislavichiv u Kiyevi siv Volodimir Mstislavich molodshij sin Mstislava Velikogo odnak nevdovzi pomer Andrij viddav Kiyiv starshomu Rostislavichu Romanu ale vzhe u 1173 roci mizh nimi vinik konflikt i Roman buv zmushenij vernutis u Smolensk Andrij poslav do Kiyeva svogo brata Mihajla Yurijovicha odnak toj ne hotiv yihati na Rus i vidpraviv zamist sebe brata Vsevoloda ta pleminnika Yaropolka Vsevolod poknyazhiv u Kiyevi 5 tizhniv pislya chogo jogo vzyav v polon David Rostislavich a velikim knyazem stav jogo brat Ryurik Diznavshis pro ce Andrij nakazav Rostislavicham pokinuti Rus ta vernutis na Smolenshinu Prote voni vidmovilis ta postrigli Andriyevomu poslu borodu sho stalo privodom do pochatku voyennih dij Andrij zibrav velike vijsko u yakomu krim vladimiro suzdalskih polkiv buli sili Muromskogo Ryazanskogo Turivskogo Polockogo Gorodenskogo knyazivstv ta Novgoroda Rostislavichi ne stali zahishati Kiyiv natomist zaperlis u susidnih mistah Ryurik siv u Bilgorodi Mstislav u Vishgorodi a David poyihav u Galich prositi dopomogi v Yaroslava Osmomisla Vijska Andriya Bogolyubskogo vzyali v oblogu Vishgorod Cherez 9 tizhniv voni diznalis sho do mista jde luckij knyaz Yaroslav Izyaslavich z soyuznimi galicko volinskimi silami pravo yakogo na Kiyiv priznali j Rostislavichi Soyuzniki Andriya pochali haotichno vidstupati i v cej chas z Vishgoroda uspishnu vilazku zdijsniv Mstislav Rostislavich Grandioznij pohid Andriya zavershivsya provalom sho faktichno oznachalo vtratu nim vladi j vplivu na Rusi Pragnuchi do zmicnennya knyazivskoyi vladi borovsya z boyarami Vvazhayetsya osnovopolozhnikom majbutnoyi Moskovskoyi derzhavi Buv dvichi odruzhenij Vidomostej pro pershu druzhinu nemaye Druga osetinska knyazhna Za legendoyu odnak druga druzhina Olita bula dochkoyu boyarina Kuchki Vbivstvo Andriya Avtoritarni metodi pravlinnya bujnij norov i zhorstokist stosovno navit blizkih lyudej prizveli do organizaciyi zmovi proti Andriya Bogolyubskogo 29 chervnya 1174 roku vnaslidok zmovi boyar Kuchkovichiv knyazya vbili Rozpovid pro vbivstvo Andriya Yurijovicha v misti Bogolyubove mozhna znajti u Ipatiyivskomu litopisi ta Novgorodskomu litopisi pid 1175 rokom U 2015 roci pid chas restavraciyi Spaso Preobrazhenskogo soboru v Pereyaslavi Zaliskomu doslidniki znajshli na stini spisok iz 20 ti zmovnikiv yaki vbili knyazya ta korotkij opis samoyi podiyi Sered zagalnogo grabunku ta znevagi do pokijnogo knyazya z boku suzdalciv lishe virnij sluga Kuzmishe kiyanin podbav pro hristiyanski obryadi nad tilom ubitogo ta pohoron KanonizaciyaKanonizovanij Rosijskoyu pravoslavnoyu cerkvoyu blizko 1751 roku u liku blagovirnogo Inshi pravoslavni cerkvi poki ne rozglyadali ce pitannya GalereyaAndriyu Bogolyubskomu jogo vbivci vidrubuyut livu ruku hocha v teksti stverdzhuyetsya sho jomu vidrubali pravu Radzivillivskij litopis 15 st Takim uyavlyav Bogolyubskogo rosijskij hudozhnik Vasnecov 1848 1926 Byust rekonstrukciya po cherepu A BogolyubskogoSim ya i ditiDokladnishe Yurijovichi Batko Yurij Dovgorukij Mati donka poloveckogo hana Aepi Druzhina Ulita Stepanivna Diti 1165 Mstislav Andrijovich 1173 1174 Yurij Andrijovich 1160 1165 1194 knyaz novgorodskij 1172 1175 cholovik gruzinskoyi carici Tamari Primitki Petr zhe emu ottya ruku desnuyu I vidnyav Petro vid nogo pravu ruku jogo K B R Andrej Yurevich Bogolyubskij Russkij biograficheskij slovar SPb 1900 T 2 S 134 138 d Track Q21175473d Track Q24470473d Track Q1960551d Track Q656 Andrej Yurevich Bogolyubskij Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1890 T Ia S 760 763 d Track Q656d Track Q23892888d Track Q24332971d Track Q19908137d Track Q4065721d Track Q602358 Andrej Bogolyubskij Voennaya enciklopediya SPb Ivan Dmitrievich Sytin 1911 T 2 S 551 553 d Track Q656d Track Q4448234d Track Q4114391d Track Q25369643d Track Q26160598 Pivtorak G Istorichna pravda proti imperskoyi obludi 2 Ukrayinci bilorusi rosiyani tri narodi tri istoriyi 4 lipnya 2020 u Wayback Machine Den gazeta 187 2015 Ryazan davnya nini arheologichna pam yatka poblizu suchasnogo mista Spask Ryazanskij Ryazanskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi Nini selishe miskogo tipu Vladimirskoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi N I Kostomarov Andrej Bogolyubskij Russkaya istoriya v zhizneopisaniyah eyo glavnejshih deyatelej Vyp 1 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 DzherelaKotlyar M F Andrij Bogolyubskij 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 84 ISBN 966 00 0734 5 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Antonov E Kto ubil Andreya Bogolyubskogo 1 lyutogo 2016 u Wayback Machine Nauka i zhizn 2016 11 noyabr ros link 1 U Rodovodi ye genealogichne derevo ciyeyi lyudini Andrij Bogolyubskij Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Andrij Bogolyubskij Zovnishni videofajli Spravzhni oblichchya Drevnoyi Rusi na YouTube Predsedatel SNT 2019 7 cherv ros PosilannyaZvidki pohodit Moskva ta Moskoviya 20 listopada 2016 u Wayback Machine Istorichna pravda pol Andrij Bogolyubskij Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 32 1000 ekz Pobozhnist Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1404 1000 ekz