Підгі́рці — село в Україні, у Заболотцівській сільській громаді Золочівського району Львівської області. До 2020 року Підгірці разом з селом Загірці підпорядковувалися Підгорецькій сільській раді. Населення становить 1076 осіб.
село Підгірці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Золочівський район |
Громада | Заболотцівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA46040050140036414 |
Основні дані | |
Населення | 1076 |
Площа | 2,394 км² |
Густота населення | 449,46 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80660 |
Телефонний код | +380 3266 |
Географічні дані | |
Географічні координати | H G O |
Середня висота над рівнем моря | 383 м |
Відстань до обласного центру | 85 км |
Відстань до районного центру | 18 км |
Найближча залізнична станція | Заболотці |
Відстань до залізничної станції | 16 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80630, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Заболотці, вул. Шевченка, 12 |
Карта | |
Підгірці | |
Підгірці | |
Мапа | |
Підгірці у Вікісховищі |
Підгірці відомі давньоруським поселенням — городищем Пліснесько, Підгорецьким замком, монастирем василіян, чудотворним джерелом та Підгорецькою іконою Божої Матері.
Географія
Село Підгірці розташоване при трасі Золочів—Броди, за 1,7 км від траси Київ—Львів на схилах горбів Вороняків, що підіймаються тут до 403 м над рівнем моря. Віддаль до обласного центру складає 85 км, до районного центру — 18 км та до адміністративного центру міської громади — 15 км. За 16 км знаходиться найближча залізнична станція Заболотці.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1517 осіб, з яких 790 чоловіків та 727 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1076 осіб.
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
Мовний склад населення с. Підгірці | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Кількість осіб | Відсоток | ||||||||||||
українська | 1068 | 99,26 | ||||||||||||
російська | 8 | 0,74 |
Історія
Давньоруські часи
Околиці Підгірців здавна приваблювали людей. Вже у VII—XIV століттях тут на одній із гір на вигідному для оборони місці існувало давньоруське укріплене поселення Пліснесько. Під різними назвами воно згадується у літописах за 1188 і 1233 роки та в «Слові о полку Ігоревім». Перша літописна згадка пов'язана з невдалою спробою князя Романа Галицького вигнати з Пліснеська галицьких бояр та їх союзників — угорських феодалів. Друга — повідомляє про перемогу у Пліснеську Данила Романовича над боярами Арбузовичами. Від 981 року місто входило до складу держави Рюриковичів, при тому від 1054 року — до його Волинського князівства, а від 1199 року — до об'єднаного Галицько-Волинського князівства.
Збереглись рештки стародавнього міста — городище площею близько 160 га, оточене системою земляних валів та ровів, загальна довжина яких становить приблизно 7 км. Це найбільша і найкраща пам'ятка руських фортифікаційних споруд. 1241 року давній Пліснеськ був зруйнований військами хана Батия.
Польська доба
Поселення відновилося перед 1400 роком і вже під сучасною назвою. Його землі на той час опинилися в прикордонній смузі між Польським королівством та Литовсько-Руським великим князівством, між якими не припинялися війни за цю територію, під час яких Підгірці переходили з рук у руки, аж поки 1432 року остаточно не закріпилися за Польським королівством, ввійшовши до його Руського воєводства. 1440 року польський король Владислав III Варненчик підтвердив шляхтичеві Іванові (Янушові) Підгорецькому право власності на Підгірці.
Проте військові лихоліття не полишали Підгірців. Розташовані на вододілі сточищ Дніпра і Дністра, яким проходив Чорний шлях, шлях постійних нападів військ Кримського царства на Польське королівство від початку XVI століття, Підгірці часто зазнавали нападів і спустошень.
1633 року Підгірці придбав великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський, котрий майже відразу розпочав споруджувати там замок, який закінчили 1640 року. Якщо їхати по шосе з Бродів на Львів, то відразу ж за Ясеновим погляд подорожніх привертає величний силует старовинного замку, що видніє на вершині сусідньої гори. Це і є уславлений колись у всій Європі, а тепер призабутий Підгорецький замок. В його ансамбль входить оточений складною оборонною системою триповерховий палац, заїжджий двір, костел і парк. 1643 року С. Конєцпольський заснував у селі єдвабну мануфактуру.
Під час походу 1648 року гетьмана Богдана Хмельницького до Львова Підгірці, найімовірніше, зазнали нападу українських військ, оскільки Александр Конєцпольський, тогочасний власник Підгірців, був особистим ворогом Б. Хмельницького. Чи було здобуто тоді замок у Підгірцях — невідомо. Проте селище напевно зазнало спустошень. Саме цим, очевидно, можна пояснити, що коли у червні 1651 року до Підгірців підступив відділок українського війська (близько 2 тисяч) з полку Івана Богуна і на них тут 4 червня напав відділок польського війська, «хлопи Русь, що замкнулися були в замочку у Підгірцях, — як згадує Войцех М'ясковський, — вискочили й помагали нашим бити козаків».
1682 року дідич Станіслав Ян Конецпольський, помираючи бездітним, заповів свій маєток у Підгірцях сину короля Яна ІІІ Якубу Людвіку Собеському. Фактично власником маєтку став його батько, тодішній король польський Ян III Собеський, який володів ним до своєї смерті 1696 року. Цей час позначений особливим розквітом маєтку.
1706 року під час військових дій Великої Північної війни у замку в Підгірцях зупинився цар московський Петро І Романов, який не втримався від спокуси поживитися чужим — прихопив із собою погруддя Яна ІІІ Собеського та його дружини, які ще й досі прикрашають собою його Літній палац у Санкт-Петербурзі.
1718 року («продавець» маєтку — королевич Константій Владислав Собєський), 1720 або 1725 року (за різними даними) маєток у Підгірцях придбав у Собеських Станіслав Матеуш Жевуський — майбутній гетьман великий коронний. 1720 року до Підгірців з Поділля було перевезено і встановлено дерев'яну церкву Святого Миколая, яка на довгий час стала осередком місцевого громадського життя.
Справжній розквіт Підгірці пережили 1728—1767 роки, коли маєтком у них володів Вацлав Петро Жевуський, пізніший гетьман великий коронний. Крім того, що замковий палац було надбудовано й додатково оздоблено та поповнено колекцією цінних речей, у ньому 1754 року було влаштовано оркестр та театр, драматичні твори для якого писав сам власник замку. У той же період у Підгірцях було побудовано пивний завод. 1766 року у Підгірцях було завершено будівлю храму (латинського обряду) Воздвиження Святого Хреста та Святого Йосипа.
У складі Австро-Угорщини
1767 року Вацлав-Пйотр Жевуський потрапив до московського полону. За його відсутності відбувся Перший поділ Речі Посполитої 1772 року, за яким Підгірці опинилися у складі держави Габсбургів. Влада цієї держави влаштувала розпродаж замкового майна Підгірців на торгах 1782, 1786 та 1787 роки. На останньому з цих торгів маєток був викуплений гетьманом польним коронним Северином Жевуським, сином Вацлава Петра Жевуського. Проте через свою участь у боротьбі за відновлення польської державності Жевуські не могли приділити уваги своєму маєтку у Підгірцях і він поступово занепадав, хоча 1826 року при замку почав діяти приватний музей.
Лише Лев Жевуський, повернувшись 1833 р. до Підгірців, почав відновлювати маєток. Незадовго до смерті, не маючи спадкоємців, 1864 або 1865 року продав маєток Володиславу-Єрониму Сангушку за умови, що той відновить замок. Син останнього — Остап-Станіслав Сангушко — протягом 1867—1903 років провів у замку ґрунтовні відновлювальні роботи. У 1870-х роках у Підгірцях побували видатні митці Наполеон Орда і Ян Матейко, які створили високомистецькі малюнки замку.
Підгорецький замок
Підгорецький замок побудований протягом 1635–1640 років під керівництвом відомого архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.
Замок має форму квадрата. Зі сходу, півдня і заходу замок оперізує смуга оборонних укріплень, оточена глибоким ровом та земляними валами.
Ренесансно-бароковий замок оточений двома парками: на півночі — парком італійського типу (на терасах), на півдні — регулярним парком французького типу у спрощених формах. Парк італійського типу заклали за єдиним планом. Йому притаманні неабиякий смак і високі художні якості. Для його створення були використані фонтан, партери різних типів, мармурові скульптури. Це був один з найкращих барокових садів на теренах України.
Відомі люди
- Богдан Гавришків — перекладач, кандидат філологічних наук, доцент.
- Богдан Дурняк — український учений у галузі комп'ютерних технологій друкарства. Доктор технічних наук, професор. Заслужений діяч науки і техніки України. Ректор Української академії друкарства.
- Ілько Загоройко — війт села Підгірці, посол до Галицького сейму (1861—1866).
- Роман Загоруйко — член ОУН, сотник УПА.
- Григорій Котельницький-«Шугай» — курінний УПА, командир Тактичного відтинку «Пліснесько» Військової округи «БУГ»
- Ярослав Мастило (1948—2020) — український архітектор.
- Євзебіуш Словацький (1772—1814) — польський теоретик та історик літератури, перекладач, драматург, поет і педагог; батько Юліуша Словацького.
- Роман Чайка — український археолог, доцент кафедри історії Львівського державного університету імені Івана Франка, дослідник руських городищ Волині та Малого Полісся. Багатолітній керівник музею археології Львівського національного університету імені Івана Франка.
Пам'ятки
- Городище X—XIII століть.
- Підгорецький замок (XVII століття).
- Храм блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (давніше Храм Воздвиження Чесного Хреста і Святого Йосифа), споруджений у 1752—1766 роках.
- Дерев'яна церква святого Архистратига Михаїла (1720 рік).
- Парк та заїжджий двір XVIII століття.
- Василіянський монастир Благовіщення Пресвятої Богородиці (пам'ятка архітектури XVIII століття).
6 березня 2014 року в селі відкрили пам'ятник Тарасові Шевченку.
- Карел Ауер. Замок у Підгірцях
- Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (давніше Храм Воздвиження Чесного Хреста і Святого Йосифа)
- Підгорецький парк
- Пам'ятник на братська могила воїнів УПА та вояків української дивізії «Галичина» (1993, околиця села, на схилі Вороняків)
- Церква святого Архистратига Михаїла
- Підгорецький монастир
Церкви
- Дерев'яна церква Архистратига Михаїла 1720 року, пам'ятка архітектури національного значення. Втрачена, через пожежу 18 травня 2006 року. Заплановано відбудова церкви, яка є частиною Підгорецького архітектурного ансамблю.
- Мурований храм святого Архистратига Михаїла. Будівництво храму розпочато у 1924 році за сприяння тодішнього пароха с. Підгірців — отця Василя Пришляка. Отець Василь був заарештований 31 грудня 1944 року, а після Львівського псевдособору, 4 серпня 1946 року засуджений військовим трибуналом військ НКВС СРСР у Львівській області за статтями 54-1"а" та 54-11 Кримінального кодексу УРСР на 10 років каторги. Вже в часи незалежності храм отримав юрисдикцію Бродівського деканату, Львівської єпархії УАПЦ. У 1947—1950 роках парохом тут був отець Володимир Ярема.
- Мурований костел святого Йосифа, збудований упродовж 1752—1766 років, нині — церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ. Певний час тут проводили богослужіння представники так званої Української правовірної греко-католицької церкви (секти Догнала), проте в 2012 році вони покинули храм, завдавши йому руйнувань та пошкоджень розпису. Від 2013 року храм належить до Бродівського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ.
Культура
Традиції
- У Підгірцях існував звичай приносити священику теля від корови-первістки, однак, як стверджував о. О. Пристай, селяни вкрай рідко дотримувалися цього через матеріальну скруту та відсутність у господарстві худоби.
Фестивалі, забави
12 липня 2018 року, в день апостолів Петра і Павла, на території Підгорецького замку відбувся 1-ий Обласний фестиваль весільних музик «Лабух-фест». Фестиваль проводиться з метою популяризації весільної музики, традицій українських весіль. Дрес-кодом заходу є вишиванка.
Див. також
Примітки
- Заболотцівська сільська громада, Золочівський район, Львівська область: с. Підгірці. socialdata.org.ua. оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 12 серпня 2023.
- . ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 12 серпня 2023.
- Прогноз погоди в селі Підгірці. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 9 грудня 2020.
- Відстані від села Підгірці. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 12 серпня 2023.
- Картка Заболотцівської об'єднаної територіальної громади. zabolotcivska-gromada.gov.ua. Заболотцівська сільська громада. оригіналу за 3 травня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
- Підгорецька сільська рада. rada.info. оригіналу за 30 березня 2023. Процитовано 9 грудня 2020.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Bania Z. Pałac w Podhorcach // Rocznik Historii Sztuki. — 1981. — № XIII. — S. 102. (пол.)
- Czapliński W. Koniecpolski Stanisław h. Pobóg (ok. 1594-1646) // Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków, 1968. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XIII/4, zeszyt 59. — S. 481—638. (пол.)
- Грушевський М. Історія України-Руси. Том ІХ-1. — К., 1996. — С. 275.
- Poraziński J. Sobieski Konstanty Władysław (1680—1726) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków: Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 2000. — T. XXXIX/4, zeszyt 163. — S. 501. (пол.)
- Stefan Kieniewicz. Rzewuski Leons (Leon) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1992. — Tom XXXIV/1. — Zeszyt 140. — S. 129. (пол.).
- Томчук В. Набір листівок «Фортеці Замки Палаци», Львів.
- У Підгірцях відбудують дерев’яну церкву ХVIII ст., яка згоріла 16 років тому. nta.ua. НТА. 12 липня 2022. оригіналу за 29 серпня 2022. Процитовано 12 серпня 2023.
- тець Василь Пришляк (УГКЦ) — репресований радянською владою парох с. Підгірці. kyrios.org.ua. Християнський портал «Кіріос». оригіналу за 9 серпня 2022. Процитовано 12 серпня 2023.
- Офіційний сайт Сокальсько-Жовківської Єпархії УГКЦ. sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. оригіналу за 9 червня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
- Пристай О. З Трускавця у світ хмародерів. Спомини з минулого і сучасного: у 4 т. — Львів, Нью-Йорк, 1935. — Т. 2. — С. 140.
- О. Я. Баран. ВПУ Історія. Вип. 15., 2009 р..pdf Матеріальне становище галицького сільського духовенства (кінець ХІХ — 30-ті рр. ХХ ст.) // Вісник Прикарпатського університету. Історія. — 2009. — Вип. XV. — С. 14–21.
- . zik.ua. ZIK. 12 липня 2018. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 11 вересня 2018.
Джерела та література
- Андрощук О. Підгірці // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 232. — .
- Ольхова З., Свешніков І., Стеблій Ф. Підгірці // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Ред. кол. тому: Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 133—146.
- Podhorce (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 392. (пол.)
- Przewodnik po województwie Tarnopolskiem z mapą. — Tarnopol: Wojewódzkie Towarzystwo Turystyczno Krajoznawcze, 1928 (Kraków: Drukarnia Narodowa). — 140 s. (пол.)
Посилання
- Подгорецкий замок в селе Подгорцы. zamki-kreposti.com.ua (рос.). оригіналу за 3 квітня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
- Архітектурні та природні пам'ятки України. Підгірці. ukraine.kingdom.kiev.ua. оригіналу за 3 квітня 2023. Процитовано 12 серпня 2023.
- Ящук В. (2009). Підгірці. Підгорецький замок. Підгорецький монастир. jasc51.io.ua. Процитовано 12 серпня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - . youtu.be. YouTube. 2018. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 12 серпня 2023.
- Мартин І. (7 лютого 2019). Завдяки співпраці Львівської політехніки та Академії мистецтв відновлять картину із зображенням втраченої церкви. lpnu.ua. Національний університет «Львівська політехніка». Процитовано 12 серпня 2023.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pidgirci Pidgi rci selo v Ukrayini u Zabolotcivskij silskij gromadi Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Do 2020 roku Pidgirci razom z selom Zagirci pidporyadkovuvalisya Pidgoreckij silskij radi Naselennya stanovit 1076 osib selo Pidgirci Pidgoreckij zamokKostel Svyatogo JosifaOnufriyivska cerkva Pidgoreckogo monastirya Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Zolochivskij rajon Gromada Zabolotcivska silska gromada Kod KATOTTG UA46040050140036414 Osnovni dani Naselennya 1076 Plosha 2 394 km Gustota naselennya 449 46 osib km Poshtovij indeks 80660 Telefonnij kod 380 3266 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 56 08 pn sh 24 59 05 sh d H G O Serednya visota nad rivnem morya 383 m Vidstan do oblasnogo centru 85 km Vidstan do rajonnogo centru 18 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Zabolotci Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 16 km Misceva vlada Adresa radi 80630 Lvivska obl Zolochivskij r n s Zabolotci vul Shevchenka 12 Karta Pidgirci Pidgirci Mapa Pidgirci u Vikishovishi Pidgirci vidomi davnoruskim poselennyam gorodishem Plisnesko Pidgoreckim zamkom monastirem vasiliyan chudotvornim dzherelom ta Pidgoreckoyu ikonoyu Bozhoyi Materi GeografiyaSelo Pidgirci roztashovane pri trasi Zolochiv Brodi za 1 7 km vid trasi Kiyiv Lviv na shilah gorbiv Voronyakiv sho pidijmayutsya tut do 403 m nad rivnem morya Viddal do oblasnogo centru skladaye 85 km do rajonnogo centru 18 km ta do administrativnogo centru miskoyi gromadi 15 km Za 16 km znahoditsya najblizhcha zaliznichna stanciya Zabolotci NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1517 osib z yakih 790 cholovikiv ta 727 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1076 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya s Pidgirci Mova Kilkist osib Vidsotok ukrayinska 1068 99 26 rosijska 8 0 74IstoriyaDavnoruski chasi Okolici Pidgirciv zdavna privablyuvali lyudej Vzhe u VII XIV stolittyah tut na odnij iz gir na vigidnomu dlya oboroni misci isnuvalo davnoruske ukriplene poselennya Plisnesko Pid riznimi nazvami vono zgaduyetsya u litopisah za 1188 i 1233 roki ta v Slovi o polku Igorevim Persha litopisna zgadka pov yazana z nevdaloyu sproboyu knyazya Romana Galickogo vignati z Plisneska galickih boyar ta yih soyuznikiv ugorskih feodaliv Druga povidomlyaye pro peremogu u Plisnesku Danila Romanovicha nad boyarami Arbuzovichami Vid 981 roku misto vhodilo do skladu derzhavi Ryurikovichiv pri tomu vid 1054 roku do jogo Volinskogo knyazivstva a vid 1199 roku do ob yednanogo Galicko Volinskogo knyazivstva Zbereglis reshtki starodavnogo mista gorodishe plosheyu blizko 160 ga otochene sistemoyu zemlyanih valiv ta roviv zagalna dovzhina yakih stanovit priblizno 7 km Ce najbilsha i najkrasha pam yatka ruskih fortifikacijnih sporud 1241 roku davnij Plisnesk buv zrujnovanij vijskami hana Batiya Polska doba Poselennya vidnovilosya pered 1400 rokom i vzhe pid suchasnoyu nazvoyu Jogo zemli na toj chas opinilisya v prikordonnij smuzi mizh Polskim korolivstvom ta Litovsko Ruskim velikim knyazivstvom mizh yakimi ne pripinyalisya vijni za cyu teritoriyu pid chas yakih Pidgirci perehodili z ruk u ruki azh poki 1432 roku ostatochno ne zakripilisya za Polskim korolivstvom vvijshovshi do jogo Ruskogo voyevodstva 1440 roku polskij korol Vladislav III Varnenchik pidtverdiv shlyahtichevi Ivanovi Yanushovi Pidgoreckomu pravo vlasnosti na Pidgirci Prote vijskovi liholittya ne polishali Pidgirciv Roztashovani na vododili stochish Dnipra i Dnistra yakim prohodiv Chornij shlyah shlyah postijnih napadiv vijsk Krimskogo carstva na Polske korolivstvo vid pochatku XVI stolittya Pidgirci chasto zaznavali napadiv i spustoshen 1633 roku Pidgirci pridbav velikij koronnij getman Stanislav Konecpolskij kotrij majzhe vidrazu rozpochav sporudzhuvati tam zamok yakij zakinchili 1640 roku Yaksho yihati po shose z Brodiv na Lviv to vidrazu zh za Yasenovim poglyad podorozhnih privertaye velichnij siluet starovinnogo zamku sho vidniye na vershini susidnoyi gori Ce i ye uslavlenij kolis u vsij Yevropi a teper prizabutij Pidgoreckij zamok V jogo ansambl vhodit otochenij skladnoyu oboronnoyu sistemoyu tripoverhovij palac zayizhdzhij dvir kostel i park 1643 roku S Konyecpolskij zasnuvav u seli yedvabnu manufakturu Pid chas pohodu 1648 roku getmana Bogdana Hmelnickogo do Lvova Pidgirci najimovirnishe zaznali napadu ukrayinskih vijsk oskilki Aleksandr Konyecpolskij togochasnij vlasnik Pidgirciv buv osobistim vorogom B Hmelnickogo Chi bulo zdobuto todi zamok u Pidgircyah nevidomo Prote selishe napevno zaznalo spustoshen Same cim ochevidno mozhna poyasniti sho koli u chervni 1651 roku do Pidgirciv pidstupiv viddilok ukrayinskogo vijska blizko 2 tisyach z polku Ivana Boguna i na nih tut 4 chervnya napav viddilok polskogo vijska hlopi Rus sho zamknulisya buli v zamochku u Pidgircyah yak zgaduye Vojceh M yaskovskij viskochili j pomagali nashim biti kozakiv 1682 roku didich Stanislav Yan Konecpolskij pomirayuchi bezditnim zapoviv svij mayetok u Pidgircyah sinu korolya Yana III Yakubu Lyudviku Sobeskomu Faktichno vlasnikom mayetku stav jogo batko todishnij korol polskij Yan III Sobeskij yakij volodiv nim do svoyeyi smerti 1696 roku Cej chas poznachenij osoblivim rozkvitom mayetku 1706 roku pid chas vijskovih dij Velikoyi Pivnichnoyi vijni u zamku v Pidgircyah zupinivsya car moskovskij Petro I Romanov yakij ne vtrimavsya vid spokusi pozhivitisya chuzhim prihopiv iz soboyu pogruddya Yana III Sobeskogo ta jogo druzhini yaki she j dosi prikrashayut soboyu jogo Litnij palac u Sankt Peterburzi 1718 roku prodavec mayetku korolevich Konstantij Vladislav Sobyeskij 1720 abo 1725 roku za riznimi danimi mayetok u Pidgircyah pridbav u Sobeskih Stanislav Mateush Zhevuskij majbutnij getman velikij koronnij 1720 roku do Pidgirciv z Podillya bulo perevezeno i vstanovleno derev yanu cerkvu Svyatogo Mikolaya yaka na dovgij chas stala oseredkom miscevogo gromadskogo zhittya Spravzhnij rozkvit Pidgirci perezhili 1728 1767 roki koli mayetkom u nih volodiv Vaclav Petro Zhevuskij piznishij getman velikij koronnij Krim togo sho zamkovij palac bulo nadbudovano j dodatkovo ozdobleno ta popovneno kolekciyeyu cinnih rechej u nomu 1754 roku bulo vlashtovano orkestr ta teatr dramatichni tvori dlya yakogo pisav sam vlasnik zamku U toj zhe period u Pidgircyah bulo pobudovano pivnij zavod 1766 roku u Pidgircyah bulo zaversheno budivlyu hramu latinskogo obryadu Vozdvizhennya Svyatogo Hresta ta Svyatogo Josipa U skladi Avstro Ugorshini risunok Yana Matejko 1871 1767 roku Vaclav Pjotr Zhevuskij potrapiv do moskovskogo polonu Za jogo vidsutnosti vidbuvsya Pershij podil Rechi Pospolitoyi 1772 roku za yakim Pidgirci opinilisya u skladi derzhavi Gabsburgiv Vlada ciyeyi derzhavi vlashtuvala rozprodazh zamkovogo majna Pidgirciv na torgah 1782 1786 ta 1787 roki Na ostannomu z cih torgiv mayetok buv vikuplenij getmanom polnim koronnim Severinom Zhevuskim sinom Vaclava Petra Zhevuskogo Prote cherez svoyu uchast u borotbi za vidnovlennya polskoyi derzhavnosti Zhevuski ne mogli pridiliti uvagi svoyemu mayetku u Pidgircyah i vin postupovo zanepadav hocha 1826 roku pri zamku pochav diyati privatnij muzej Lishe Lev Zhevuskij povernuvshis 1833 r do Pidgirciv pochav vidnovlyuvati mayetok Nezadovgo do smerti ne mayuchi spadkoyemciv 1864 abo 1865 roku prodav mayetok Volodislavu Yeronimu Sangushku za umovi sho toj vidnovit zamok Sin ostannogo Ostap Stanislav Sangushko protyagom 1867 1903 rokiv proviv u zamku gruntovni vidnovlyuvalni roboti U 1870 h rokah u Pidgircyah pobuvali vidatni mitci Napoleon Orda i Yan Matejko yaki stvorili visokomistecki malyunki zamku Pidgoreckij zamokDokladnishe Pidgoreckij zamok Dokladnishe Italijskij park Pidgirci Pidgoreckij zamok pobudovanij protyagom 1635 1640 rokiv pid kerivnictvom vidomogo arhitektora Andrea del Akva za vkazivkoyu koronnogo getmana Stanislava Konyecpolskogo Ye odnim iz najkrashih v Yevropi zrazkiv poyednannya renesansnogo palacu z bastionnimi ukriplennyami Zamok maye formu kvadrata Zi shodu pivdnya i zahodu zamok operizuye smuga oboronnih ukriplen otochena glibokim rovom ta zemlyanimi valami Renesansno barokovij zamok otochenij dvoma parkami na pivnochi parkom italijskogo tipu na terasah na pivdni regulyarnim parkom francuzkogo tipu u sproshenih formah Park italijskogo tipu zaklali za yedinim planom Jomu pritamanni neabiyakij smak i visoki hudozhni yakosti Dlya jogo stvorennya buli vikoristani fontan parteri riznih tipiv marmurovi skulpturi Ce buv odin z najkrashih barokovih sadiv na terenah Ukrayini Vidomi lyudiBogdan Gavrishkiv perekladach kandidat filologichnih nauk docent Bogdan Durnyak ukrayinskij uchenij u galuzi komp yuternih tehnologij drukarstva Doktor tehnichnih nauk profesor Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Rektor Ukrayinskoyi akademiyi drukarstva Ilko Zagorojko vijt sela Pidgirci posol do Galickogo sejmu 1861 1866 Roman Zagorujko chlen OUN sotnik UPA Grigorij Kotelnickij Shugaj kurinnij UPA komandir Taktichnogo vidtinku Plisnesko Vijskovoyi okrugi BUG Yaroslav Mastilo 1948 2020 ukrayinskij arhitektor Yevzebiush Slovackij 1772 1814 polskij teoretik ta istorik literaturi perekladach dramaturg poet i pedagog batko Yuliusha Slovackogo Roman Chajka ukrayinskij arheolog docent kafedri istoriyi Lvivskogo derzhavnogo universitetu imeni Ivana Franka doslidnik ruskih gorodish Volini ta Malogo Polissya Bagatolitnij kerivnik muzeyu arheologiyi Lvivskogo nacionalnogo universitetu imeni Ivana Franka Pam yatkiGorodishe X XIII stolit Pidgoreckij zamok XVII stolittya Hram blazhennogo Mikolaya Charneckogo ta novomuchenikiv UGKC davnishe Hram Vozdvizhennya Chesnogo Hresta i Svyatogo Josifa sporudzhenij u 1752 1766 rokah Derev yana cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila 1720 rik Park ta zayizhdzhij dvir XVIII stolittya Vasiliyanskij monastir Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici pam yatka arhitekturi XVIII stolittya 6 bereznya 2014 roku v seli vidkrili pam yatnik Tarasovi Shevchenku Karel Auer Zamok u Pidgircyah Cerkva Blazhennogo Mikolaya Charneckogo ta novomuchenikiv UGKC davnishe Hram Vozdvizhennya Chesnogo Hresta i Svyatogo Josifa Pidgoreckij park Pam yatnik na bratska mogila voyiniv UPA ta voyakiv ukrayinskoyi diviziyi Galichina 1993 okolicya sela na shili Voronyakiv Cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila Pidgoreckij monastirCerkviDerev yana cerkva Arhistratiga Mihayila 1720 roku pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Vtrachena cherez pozhezhu 18 travnya 2006 roku Zaplanovano vidbudova cerkvi yaka ye chastinoyu Pidgoreckogo arhitekturnogo ansamblyu Murovanij hram svyatogo Arhistratiga Mihayila Budivnictvo hramu rozpochato u 1924 roci za spriyannya todishnogo paroha s Pidgirciv otcya Vasilya Prishlyaka Otec Vasil buv zaareshtovanij 31 grudnya 1944 roku a pislya Lvivskogo psevdosoboru 4 serpnya 1946 roku zasudzhenij vijskovim tribunalom vijsk NKVS SRSR u Lvivskij oblasti za stattyami 54 1 a ta 54 11 Kriminalnogo kodeksu URSR na 10 rokiv katorgi Vzhe v chasi nezalezhnosti hram otrimav yurisdikciyu Brodivskogo dekanatu Lvivskoyi yeparhiyi UAPC U 1947 1950 rokah parohom tut buv otec Volodimir Yarema Murovanij kostel svyatogo Josifa zbudovanij uprodovzh 1752 1766 rokiv nini cerkva Blazhennogo Mikolaya Charneckogo ta novomuchenikiv UGKC Pevnij chas tut provodili bogosluzhinnya predstavniki tak zvanoyi Ukrayinskoyi pravovirnoyi greko katolickoyi cerkvi sekti Dognala prote v 2012 roci voni pokinuli hram zavdavshi jomu rujnuvan ta poshkodzhen rozpisu Vid 2013 roku hram nalezhit do Brodivskogo dekanatu Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi UGKC KulturaTradiciyi U Pidgircyah isnuvav zvichaj prinositi svyasheniku telya vid korovi pervistki odnak yak stverdzhuvav o O Pristaj selyani vkraj ridko dotrimuvalisya cogo cherez materialnu skrutu ta vidsutnist u gospodarstvi hudobi Festivali zabavi 12 lipnya 2018 roku v den apostoliv Petra i Pavla na teritoriyi Pidgoreckogo zamku vidbuvsya 1 ij Oblasnij festival vesilnih muzik Labuh fest Festival provoditsya z metoyu populyarizaciyi vesilnoyi muziki tradicij ukrayinskih vesil Dres kodom zahodu ye vishivanka Div takozhLipa v seli PidgirciPrimitkiZabolotcivska silska gromada Zolochivskij rajon Lvivska oblast s Pidgirci socialdata org ua originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 12 serpnya 2023 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 12 serpnya 2023 ukrtelecom ua Ukrtelekom Arhiv originalu za 3 grudnya 2007 Procitovano 12 serpnya 2023 Prognoz pogodi v seli Pidgirci weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 21 grudnya 2011 Procitovano 9 grudnya 2020 Vidstani vid sela Pidgirci della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 12 serpnya 2023 Kartka Zabolotcivskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi zabolotcivska gromada gov ua Zabolotcivska silska gromada originalu za 3 travnya 2023 Procitovano 12 serpnya 2023 Pidgorecka silska rada rada info originalu za 30 bereznya 2023 Procitovano 9 grudnya 2020 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Lvivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Bania Z Palac w Podhorcach Rocznik Historii Sztuki 1981 XIII S 102 pol Czaplinski W Koniecpolski Stanislaw h Pobog ok 1594 1646 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow 1968 Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk Tom XIII 4 zeszyt 59 S 481 638 pol Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi Tom IH 1 K 1996 S 275 Porazinski J Sobieski Konstanty Wladyslaw 1680 1726 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Polska Akademia Nauk Polska Akademia Umiejetnosci 2000 T XXXIX 4 zeszyt 163 S 501 pol Stefan Kieniewicz Rzewuski Leons Leon Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1992 Tom XXXIV 1 Zeszyt 140 S 129 pol Tomchuk V Nabir listivok Forteci Zamki Palaci Lviv U Pidgircyah vidbuduyut derev yanu cerkvu HVIII st yaka zgorila 16 rokiv tomu nta ua NTA 12 lipnya 2022 originalu za 29 serpnya 2022 Procitovano 12 serpnya 2023 tec Vasil Prishlyak UGKC represovanij radyanskoyu vladoyu paroh s Pidgirci kyrios org ua Hristiyanskij portal Kirios originalu za 9 serpnya 2022 Procitovano 12 serpnya 2023 Oficijnij sajt Sokalsko Zhovkivskoyi Yeparhiyi UGKC sokaleparchy org ua Sokalsko Zhovkivska yeparhiya UGKC originalu za 9 chervnya 2023 Procitovano 12 serpnya 2023 Pristaj O Z Truskavcya u svit hmaroderiv Spomini z minulogo i suchasnogo u 4 t Lviv Nyu Jork 1935 T 2 S 140 O Ya Baran VPU Istoriya Vip 15 2009 r pdf Materialne stanovishe galickogo silskogo duhovenstva kinec HIH 30 ti rr HH st Visnik Prikarpatskogo universitetu Istoriya 2009 Vip XV S 14 21 zik ua ZIK 12 lipnya 2018 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 11 veresnya 2018 Dzherela ta literaturaAndroshuk O Pidgirci Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 232 ISBN 978 966 00 1142 7 Olhova Z Sveshnikov I Steblij F Pidgirci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Red kol tomu Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 133 146 Podhorce 3 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 392 pol Przewodnik po wojewodztwie Tarnopolskiem z mapa Tarnopol Wojewodzkie Towarzystwo Turystyczno Krajoznawcze 1928 Krakow Drukarnia Narodowa 140 s pol PosilannyaPodgoreckij zamok v sele Podgorcy zamki kreposti com ua ros originalu za 3 kvitnya 2023 Procitovano 12 serpnya 2023 Arhitekturni ta prirodni pam yatki Ukrayini Pidgirci ukraine kingdom kiev ua originalu za 3 kvitnya 2023 Procitovano 12 serpnya 2023 Yashuk V 2009 Pidgirci Pidgoreckij zamok Pidgoreckij monastir jasc51 io ua Procitovano 12 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya youtu be YouTube 2018 Arhiv originalu za 12 veresnya 2018 Procitovano 12 serpnya 2023 Martin I 7 lyutogo 2019 Zavdyaki spivpraci Lvivskoyi politehniki ta Akademiyi mistectv vidnovlyat kartinu iz zobrazhennyam vtrachenoyi cerkvi lpnu ua Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Procitovano 12 serpnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi