Підгорецький монастир василіянський чоловічий монастир в Україні в селі Підгірці на Львівщині Належить Українській греко

Підгорецький монастир — василіянський чоловічий монастир в Україні, в селі Підгірці на Львівщині. Належить Українській греко-католицькій церкві. Пам'ятка архітектури XVIII століття. Розташований у долині серед лісів. Вище монастиря лежить відоме городище Пліснесько — залишки стародавнього міста, згаданого в Літописі Руському під 1188 роком, а також у Слові о полку Ігоревім.

Підгорецький монастир



Онуфріївська церква Підгорецького монастиря

49°55′37″ пн. ш. 24°58′15″ сх. д. / 49.92694° пн. ш. 24.97083° сх. д. / 49.92694; 24.97083Координати: 49°55′37″ пн. ш. 24°58′15″ сх. д. / 49.92694° пн. ш. 24.97083° сх. д. / 49.92694; 24.97083
Статус	діючий
Статус спадщини	пам'ятка архітектури національного значення України
Країна	Україна
Розташування	Львівська обл., Бродівський район, село Підгірці
Конфесія	УГКЦ
Орденська приналежність	ЧСВВ
Засновано	1180
Будівництво	1706 — 1750
Настоятель	о. Юліян Хомечко, ЧСВВ
Підгорецький монастир (Львівська область)

Підгорецький монастир у Вікісховищі

Назва

Благовіщенський монастир чину Святого Василія Великого — чинна офіційна назва на честь Благовіщення.
Підгорецький монастир — за назвою села.
Пліснеський монастир — з назвою городища.
Василіянський монастир — за назвою ордену.

Історія

Побудований у 1706–1750 роках на місці давньоруського монастиря, що за легендою був заснований в ХІІ ст. белзькою князівною Оленою Всеволодівною і зруйнований 1241 року монголами.

Церкву та монастир було відновлено за сприяння власника села Станіслава Конецпольського (1592–12 березня 1646). Про це свідчив напис, по лівій стороні від царських воріт. У церкві були портрети Карла Радзивілла, Вацлава Жевуського та його дружини Анни Любомирської.

Наприкінці XVIII — на початку XIX ст. «колятором» (опікуном) монастиря був Іґнацій Мйончинський.

Над дверима церкви було розміщене зображення княжни Гелени. В монастирі була бібліотека стародруків.

Монастир у радянські часи був філіалом туберкульозної лікарні, лише 1991 року його було передано монахам-василіянам, які за короткий час повністю відновили святиню.

Архітектура

Монастирський ансамбль належить до визначних пам'яток барокової архітектури галицької школи. В теперішній час його складають церква, корпус келій, огорожа, дзвіниця та кілька менших споруд.

Онуфріївська церква

побудована у 1726–1750 роках, оздоблювальні роботи тривали до 1770-х років.

Церква є тринавною купольною базилікою з гранчастою апсидою. Центральну частину вінчає баня на восьмигранному підбаннику зі світловим ліхтарем.

Пізньобарокова вівтарна конструкція (1754–1766) Онуфріївської церкви Пліснецько-Підгорецького монастиря за своїм вирішенням суттєво наближається до латинських вівтарів, позбавлених царських врат. За одними даними, Павло Гіжицький (різьбяр, архітектор, художник) був автором головного вівтаря в церкві. За іншими, він також створив проект іконостаса-вівтаря.

Ігумени

Домініканець Садок Баронч у публікації «Monaster OO. Bazylianów w Podhorcach» (1881) подає список ігуменів Підгорецького монастиря до 1875 року.

о. Ілля Гостиславський (1662—1666; перший настоятель; прибув до Підгірців зі Скиту Манявського 4 серпня 1661)
о. Йов (1667)
о. Йоіл Бачинський (зрікся настоятельства через хворобу)
о. Вартоломей Вишотравка
о. Гедеон Гошовський (згодом став Почаївським настоятелем)
о. Атанасій Береза (1676; разом з братією постраждав від турків)
о. Созонт Ломиковський (невдовзі зрікся настоятельства)
о. Ісая Бузький (1685)
о. Созонт Ломиковський (його обрали отці на настоятеля, хоч він раніше і зрікся був цього уряду)
о. Партеній Ломиковський (1686—1729; прийняв Унію, розбудував Підгорецький монастир)
о. Климентій Словіцький
о. Анастасій Жлобінський (вікарій)

…

о. Софроній Добрянський (листопад 1739 — вересень 1745; перший настоятель після утворення Руської провінції)
о. Макарій Неронович
о. Єронім Фірліковський
о. Самуїл Юркевич (1751—1755)
о. Атанасій Чарковський (1759)
о. Єронім Озємкевич (1761—1764)
о. Віґілій Шадурський (1764—1765)
о. Салюстій Коблянський (від 1765)
о. Донат Євлашевич (1773—1776)
о. Анатолій Водзинський (1776; цього ж року переведений до Почаєва)
о. Вінкентій Загоровський (1776—1778)
о. Анатолій Водзинський (1778—1781)
о. Боніфатій Хомиковський (1781)
о. Алімпій Ангелович (1781—1784)
о. Ігнатій Филипович (1784—1800)
о. Юліян Добриловський (1801—1803)
о. Йосафат Зиповський
о. Касіян Дідицький
о. Аполінарій Забати
о. Гімназій Дашкевич (1806—1818)
о. Маркіян Тарнавський (1818—1822)
о. Гімназій Дашкевич (1822—1831)
о. Софроній Опуський (1831—1835)
о. Дометій Фізьо (1835—1842)
о. Бенедикт Ольшанський (1842—1857)
о. Лукіян Петрушевський (1857—1861)
о. Климентій Сарницький (1861, тимчасовий настоятель)
о. Никанор Краєвський (1861—1865)
о. Климентій Сарницький (1865, тимчасовий настоятель)
о. Юліян Телішевський (1865—1868)
о. Яків Загайський (1868—1869)
о. Матей Новодворський (1869—1870, заміняв ігумена)
о. Іван Барусевич (1871—1872)
о. Марко Лонкевич (1872—1874)
о. Леонтій Осмільовський (1874—1881)
о. Антоній Загорович (1882—1884)
о. Йосафат Франковський (1884—1886)
о. Амвросій Тарчанин (1886—1888)
о. Модест Лободич (1888)
о. Антоній Кучинський (1889)
о. Лонгин Карпович (1893—1900)

…

о. Григорій Залуцький (1900—1903, перший реформований ігумен)
о. Сильвестр Кізима (1903)
о. Амброзій Мушкевич (1903—1905)
о. Григорій Залуцький (1905—1914)
о. Виніамин Муциковський (1914—1919)
о. Мар'ян Повх (1919—1920)
о. Юліян Дацій (1920—1932)
о. Яків Вацура (1932—1934)
о. Доротей Сироїд (1934—1935)
о. Веніамин Розгін (1935—1936)
о. Яків Вацура (1937—1942)
о. Іриней Готра-Дорошенко (1942—1943)
о. Мартиніян Луців (1943—1947, останній ігумен перед закриттям монастиря радянською владою)

…

о. Павло Яхимець (1990—1991, перший настоятель відновленої обителі)
о. Дам'ян Кастран (1992—1995)
о. Володимир Вірста
о. Теодор Пилявський
о. Григорій Бардак
о. Степан Романик
о. Роман Шелепко
о. Назарій Лех (2004—2007)
о. Віктор Батіг (2007—2020)
о. Юліян Хомечко (з 2020)

Світлини

Онуфріївська церква Підгорецького монастиря
Загальний вид на Підгорецький монастир
Фасад церкви святого Онуфрія
Церква святого Онуфрія і примикаючі до неї келії
Інтер'єр церкви святого Онуфрія

Примітки

Skowronek J. Miączyński Ignacy h. Suchekomnaty (1760—1809) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1975. — T. ХХ/3, zeszyt 86. — S. 555. (пол.)
Жишкович В. І.Рококові іконостаси-вівтарі Західної УКРАЇНИ: особливості образно-пластичної побудови // Вісник ХДАДМ. — 2008. — № 7. — С. 79.
Krasnowolska M. Giżycki Paweł // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959. — T. VIII/1. — Zeszyt 36. — S. 26. (пол.)
Бакович О.. Майстри сакрального образотворчого мистецтва Західного Поділля другої половини XVIII століття // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство / редкол.: М. Є. Станкевич, О. М. Голубець, Л. А. Кондрацька [та ін.] ; голов. ред. О. С. Смоляк. — Тернопіль : ТНПУ, 2014. — Вип. 1. — С. 222.
Ks. Sadok Barącz. Monaster OO. Bazylianów w Podhorcach // Przegląd Biblijograficzno-Archeologiczny. — T. 1 (1881). — S. 234. (пол.)
Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому [ 2016-09-27 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 630.
Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 p. — P. 523. — .

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Підгорецький монастир

Джерела та література

Вечерський В. В. Українські монастирі. — К. : Наш час, 2008. — 400 с.: іл. — .
Вортман Д. Я. Підгорецький Благовіщенський монастир, Пліснеський Благовіщенський монастир // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 233. — .
Pamiętniki o Koniecpolskich: Przyczynek do dziejów polskich XVII. wieku… — S. 364—365. (пол.)

Посилання

Василіанська обитель на граді княжих часів
Підгірці // сайт «Україна Інкогніта».

[1] Skowronek J. Miączyński Ignacy h. Suchekomnaty (1760—1809) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1975. — T. ХХ/3, zeszyt 86. — S. 555. (пол.)

[2] Жишкович В. І.Рококові іконостаси-вівтарі Західної УКРАЇНИ: особливості образно-пластичної побудови // Вісник ХДАДМ. — 2008. — № 7. — С. 79.

[3] Krasnowolska M. Giżycki Paweł // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959. — T. VIII/1. — Zeszyt 36. — S. 26. (пол.)

[4] Бакович О.. Майстри сакрального образотворчого мистецтва Західного Поділля другої половини XVIII століття // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Сер. Мистецтвознавство / редкол.: М. Є. Станкевич, О. М. Голубець, Л. А. Кондрацька [та ін.] ; голов. ред. О. С. Смоляк. — Тернопіль : ТНПУ, 2014. — Вип. 1. — С. 222.

[5] Ks. Sadok Barącz. Monaster OO. Bazylianów w Podhorcach // Przegląd Biblijograficzno-Archeologiczny. — T. 1 (1881). — S. 234. (пол.)

[6] Кметь І. Бібліотека архіпресвітера Григорія Шашкевича у фондах книгозбірні Народного Дому [ 2016-09-27 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. — Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 630.

[7] Dmytro Blazejowskyj. Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv : Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 p. — P. 523. — .