Список удільних руських князівств, які існували як складові частини або напівавтономні князівства у складі Київської Русі, Королівства Руського та Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, або утворилися після розпаду цих держав.
Передумови роздрібненості
Із самого свого початку Київська Русь не була унітарною державою. Перший розділ був проведений між синами Святослава Ігорьовича в 972 році, другий — між синами Володимира Святославича в 1015 і 1023 роках, причому нащадки Ізяслава Полоцького, ставши ізгоями для Києва, виділилися в особливу династію вже на початку XI століття, внаслідок чого Полоцьке князівство раніше інших відокремилося від Київської Русі. Проте початком поділу на власне князівства прийнято вважати поділ Русі Ярославом Мудрим в 1054 році. Наступним важливим етапом було рішення Любецького з'їзду князів («кожен нехай тримає отчину свою») у 1097 році, але Володимир Мономах і його старший син і спадкоємець Мстислав Великий шляхом захоплень і династичних шлюбів змогли знову поставити 2/3 князівств під контроль Києва.
Роздрібненість
Смерть Мстислава в 1132 році прийнято вважати початком періоду феодальної роздробленості, однак Київ залишався не тільки формальним центром, але і найпотужнішим князівством ще кілька десятиліть. Його вплив на периферії не зник, а лише ослаб у порівнянні з першою третиною XII століття. Київський князь продовжував розпоряджатися Туровським, Переяславським та Володимиро-Волинським князівствами і мати в кожному регіоні Русі як противників, так і прихильників до середини століття. Відокремилися від Києва Чернігово-Сіверське, Смоленське, Ростово-Суздальське, Муромо-Рязанське, Перемишльське і Теребовльске князівства та Новгородська земля. Літописці стали застосовувати для князівств назву «землі», яким раніше позначалася тільки Русь у цілому («Руська земля») або інші країни («Грецька земля»). Землі виступали самостійними суб'єктами міжнародних відносин і керувалися власними династіями Рюриковичів, за деякими винятками: Київське князівство та Новгородська земля не мали власної династії і були об'єктами боротьби між князями з інших земель (при цьому в Новгороді права князя були сильно обмежені на користь місцевої боярської аристократії), а за Галицько-Волинське князівство після загибелі Романа Мстиславича протягом близько 40 років йшла війна між усіма південноруськими князями, що закінчилася перемогою Данила Романовича Волинського. При цьому зберігалися єдність княжого роду і церковна єдність, а також подання про Київ як формально найголовнішого руського престолу і Київської землі як спільної власності всіх князів.
Коли князь суздальський Андрій Боголюбський у 1169 році захопив та спустошив Київ, та не залишився в ньому правити і тим самим вивів землі Залісся зі складу Русі, проголосивши себе великим князем Владимирським та Суздальським. Після зруйнування хрестоносцями столиці Візантії Царгороду центр світової торгівлі переміщується до Венеції, торговельний шлях із варягів у греки занепадає. Роман Мстиславич переносить свій престол до Володимира, значення Києва падає. Остаточне зруйнування Києва монголо-татарами у 1240 р. засвідчило трагічний кінець Київської держави Русь.
Київська земля
- Київське князівство (860 — 1471)
- Пороське (Торчеське) князівство (? — ?). Столиця Торчеськ.
- Овруцьке князівство (1168 — 1240). Столиця Овруч.
- Вишгородське князівство (1077 — 1239). Столиця Вишгород.
- Білгородське князівство (1117 — 1207). Столиця Білгород (Київський).
- . Столиця Юр'їв.
- . Столиця Богуслав.
- . Столиця Корсунь.
- Трипільське князівство. Столиця Трипілля.
- Болохівська земля (? — 1240).
- Турово-Пинське князівство (? — 1330). Бл. 1330 р. остаточно розпалося.
- Турівське князівство (1167/1174 — 1540)
- Пінське князівство (1167/1174 — 1521)
- Городецьке князівство. Столиця Давид-Городок
- Степанське князівство
- Дубровицьке князівство
- Бродницька земля
Чернігово-Сіверська земля
- Чернігівське князівство (1054 — 1525):
- Верховські князівства
- Карачевське князівство (1246 — 1360)
- Новосільське князівство (1376 — 1425)
- Одоєвське князівство (1376 — 1547)
- Воротинське князівство (бл. 1455 — 1573)
- Бельовське князівство (1468 — 1558)
- Таруське князівство (1246 — 1392)
- (бл. 1460 — 1490)
- Тмутороканське князівство (бл. 988 — 1100)
Переяславська земля
Галицька земля
- Галицьке князівство (1141 — 1349)
- Перемишльське князівство (1084 — 1264)
- Звенигородське князівство (1084 — 1141)
- Теребовлянське князівство (1084 — 1141)
- Берладницька земля
- Волинське князівство (бл. 990 — 1452)
- Володимирське князівство (988 — 1393)
- Луцьке князівство (1125 — 1393)
- Перемильське князівство
- Чорторийське князівство
- Погорина
- Пересопницьке князівство (1146 — 1238)
- Дорогобузьке князівство (бл. 1085 — 1227)
- Шумське князівство (1152 — 1160)
- Червенські городи (1170 — 1171), (1195 — ?)
- Белзьке князівство (1170 — 1462)
- Буське князівство (1100 — 1180)
- Холмське князівство (1352 — 1382)
- Берестейське князівство (1087 — 1444)
- Дорогичинський уділ (1173 — 1411)
- Кобринське князівство (1366 — 1529)
- Подільське князівство (1352 — 1471)
Полоцька земля
Дреговицька земля
Смоленська земля
- Велике князівство Смоленське (бл. 990 — 1404)
- Торопецьке князівство
- Мстиславське князівство
- Вяземське князівство
- Дорогобузьке князівство
- Порховське князівство
- (1350 — 1494)
Новгородська земля
- Новгородська республіка (862 — 1136)
- Новгородська республіка (1136 — 1478)
- Псковська вічова республіка (1348 — 1510)
Володимиро-Суздальська земля
- Володимиро-Суздальське князівство
- Нижегородсько-Суздальське велике князівство (1328 — 1424). Столиця Суздаль, з 1340 р. — Нижній Новгород.
- Тверське князівство (1242 — 1490)
- Ярославське князівство (1218 — 1463)
- Московське князівство (1276 — 1547)
- Ростовське князівство (бл. 989 — 1474)
- Углицьке князівство
Муромо-Рязанська земля
Чорна Русь
Литовська Русь
Литовське та Московське князівства
У XIV ст. почали підноситися Литва, Польща та Московія. Ці суспільства дуже швидко розросталися, і їх, цілком природно, приваблював вакуум влади, що виник на півдні. Протягом тривалого часу Київ навіть не мав свого князя. Після смерті останнього князя галицько-волинської династії західноукраїнські землі теж опинилися без свого провідника, ставши легкою поживою для ворога. Майже 80 років титул володаря українських земель належав монголо-татарам. Але навіть протягом відносно короткого періоду їхнього панування хронічні чвари у Золотій Орді унеможливлювали для монголів безпосереднє управління тутешніми землями.
У середині XIII ст. литовський князь Міндаугас (Міндовг) об'єднав войовничі відсталі язичницькі племена, щоб дати відсіч натиску Тевтонського ордену німецьких хрестоносців-колонізаторів, що виник на прибалтійських землях. Із цієї боротьби литовці вийшли сильнішими й тісніше об'єднаними, ніж будь-коли. У перші десятиліття XIV ст. під проводом великого князя Гедимінаса (Гедиміна) вони рушили на територію теперішньої Білорусі. А у 1340-х роках, під час правління його сина Альгердаса (Ольгерда), який рішуче проголосив, що «вся Русь просто повинна належати литовцям», вони вступили на українські землі.
До 1350-х років Альгердас поширив свою владу на дрібні князівства, розташовані на лівому березі Дніпра, а у 1362 р. його військо зайняло Київ. У 1363 р. слов'янські полки литовців та українців остаточно розгромили монголо-татар на Синіх Водах, завдавши нищівної поразки Золотій Орді.
Джерела
- Орест Субтельний. Історія України. К.: Видавництво Либідь. 1993. — 717 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spisok udilnih ruskih knyazivstv yaki isnuvali yak skladovi chastini abo napivavtonomni knyazivstva u skladi Kiyivskoyi Rusi Korolivstva Ruskogo ta Velikogo knyazivstva Litovskogo Ruskogo ta Zhemajtijskogo abo utvorilisya pislya rozpadu cih derzhav Knyazivstva Kiyivskoyi Rusi mizh 1054 ta 1132 rokamiPeredumovi rozdribnenostiIz samogo svogo pochatku Kiyivska Rus ne bula unitarnoyu derzhavoyu Pershij rozdil buv provedenij mizh sinami Svyatoslava Igorovicha v 972 roci drugij mizh sinami Volodimira Svyatoslavicha v 1015 i 1023 rokah prichomu nashadki Izyaslava Polockogo stavshi izgoyami dlya Kiyeva vidililisya v osoblivu dinastiyu vzhe na pochatku XI stolittya vnaslidok chogo Polocke knyazivstvo ranishe inshih vidokremilosya vid Kiyivskoyi Rusi Prote pochatkom podilu na vlasne knyazivstva prijnyato vvazhati podil Rusi Yaroslavom Mudrim v 1054 roci Nastupnim vazhlivim etapom bulo rishennya Lyubeckogo z yizdu knyaziv kozhen nehaj trimaye otchinu svoyu u 1097 roci ale Volodimir Monomah i jogo starshij sin i spadkoyemec Mstislav Velikij shlyahom zahoplen i dinastichnih shlyubiv zmogli znovu postaviti 2 3 knyazivstv pid kontrol Kiyeva RozdribnenistSmert Mstislava v 1132 roci prijnyato vvazhati pochatkom periodu feodalnoyi rozdroblenosti odnak Kiyiv zalishavsya ne tilki formalnim centrom ale i najpotuzhnishim knyazivstvom she kilka desyatilit Jogo vpliv na periferiyi ne znik a lishe oslab u porivnyanni z pershoyu tretinoyu XII stolittya Kiyivskij knyaz prodovzhuvav rozporyadzhatisya Turovskim Pereyaslavskim ta Volodimiro Volinskim knyazivstvami i mati v kozhnomu regioni Rusi yak protivnikiv tak i prihilnikiv do seredini stolittya Vidokremilisya vid Kiyeva Chernigovo Siverske Smolenske Rostovo Suzdalske Muromo Ryazanske Peremishlske i Terebovlske knyazivstva ta Novgorodska zemlya Litopisci stali zastosovuvati dlya knyazivstv nazvu zemli yakim ranishe poznachalasya tilki Rus u cilomu Ruska zemlya abo inshi krayini Grecka zemlya Zemli vistupali samostijnimi sub yektami mizhnarodnih vidnosin i keruvalisya vlasnimi dinastiyami Ryurikovichiv za deyakimi vinyatkami Kiyivske knyazivstvo ta Novgorodska zemlya ne mali vlasnoyi dinastiyi i buli ob yektami borotbi mizh knyazyami z inshih zemel pri comu v Novgorodi prava knyazya buli silno obmezheni na korist miscevoyi boyarskoyi aristokratiyi a za Galicko Volinske knyazivstvo pislya zagibeli Romana Mstislavicha protyagom blizko 40 rokiv jshla vijna mizh usima pivdennoruskimi knyazyami sho zakinchilasya peremogoyu Danila Romanovicha Volinskogo Pri comu zberigalisya yednist knyazhogo rodu i cerkovna yednist a takozh podannya pro Kiyiv yak formalno najgolovnishogo ruskogo prestolu i Kiyivskoyi zemli yak spilnoyi vlasnosti vsih knyaziv Koli knyaz suzdalskij Andrij Bogolyubskij u 1169 roci zahopiv ta spustoshiv Kiyiv ta ne zalishivsya v nomu praviti i tim samim viviv zemli Zalissya zi skladu Rusi progolosivshi sebe velikim knyazem Vladimirskim ta Suzdalskim Pislya zrujnuvannya hrestonoscyami stolici Vizantiyi Cargorodu centr svitovoyi torgivli peremishuyetsya do Veneciyi torgovelnij shlyah iz varyagiv u greki zanepadaye Roman Mstislavich perenosit svij prestol do Volodimira znachennya Kiyeva padaye Ostatochne zrujnuvannya Kiyeva mongolo tatarami u 1240 r zasvidchilo tragichnij kinec Kiyivskoyi derzhavi Rus Kiyivska zemlyaKiyivske knyazivstvo 860 1471 Poroske Torcheske knyazivstvo Stolicya Torchesk Ovrucke knyazivstvo 1168 1240 Stolicya Ovruch Vishgorodske knyazivstvo 1077 1239 Stolicya Vishgorod Bilgorodske knyazivstvo 1117 1207 Stolicya Bilgorod Kiyivskij Stolicya Yur yiv Stolicya Boguslav Stolicya Korsun Tripilske knyazivstvo Stolicya Tripillya Bolohivska zemlya 1240 Turovo Pinske knyazivstvo 1330 Bl 1330 r ostatochno rozpalosya Turivske knyazivstvo 1167 1174 1540 Pinske knyazivstvo 1167 1174 1521 Gorodecke knyazivstvo Stolicya David Gorodok Stepanske knyazivstvo Dubrovicke knyazivstvo Brodnicka zemlyaChernigovo Siverska zemlyaChernigivske knyazivstvo 1054 1525 Novgorod Siverske knyazivstvo 1096 1494 Kurske knyazivstvo 1132 1240 Rilske knyazivstvo 1132 1500 Putivlske knyazivstvo 1150 1500 Gluhivske knyazivstvo 1246 1407 Trubecke knyazivstvo 1392 1500 Kozelske knyazivstvo 1235 1445 Bryanske knyazivstvo 1240 1430 Starodubske knyazivstvo 1238 1503 Verhovski knyazivstva Karachevske knyazivstvo 1246 1360 Zvenigorodske knyazivstvo 1340 1504 Ustivske knyazivstvo Mezecke knyazivstvo bl 1360 1504 Novosilske knyazivstvo 1376 1425 Odoyevske knyazivstvo 1376 1547 Vorotinske knyazivstvo bl 1455 1573 Belovske knyazivstvo 1468 1558 Taruske knyazivstvo 1246 1392 Obolenske knyazivstvo 1270 1494 bl 1460 1490 Tmutorokanske knyazivstvo bl 988 1100 Pereyaslavska zemlyaPereyaslavske knyazivstvo 1054 1239 Galicka zemlyaGalicke knyazivstvo 1141 1349 Peremishlske knyazivstvo 1084 1264 Zvenigorodske knyazivstvo 1084 1141 Terebovlyanske knyazivstvo 1084 1141 Berladnicka zemlyaVolinska zemlyaVolinske knyazivstvo bl 990 1452 Volodimirska zemlya Volodimirske knyazivstvo 988 1393 Lucka zemlya Lucke knyazivstvo 1125 1393 Peremilske knyazivstvo Chortorijske knyazivstvo Pogorina Peresopnicke knyazivstvo 1146 1238 Dorogobuzke knyazivstvo bl 1085 1227 Shumske knyazivstvo 1152 1160 Belzko Chervenska zemlya Chervenski gorodi 1170 1171 1195 Belzke knyazivstvo 1170 1462 Buske knyazivstvo 1100 1180 Holmske knyazivstvo 1352 1382 Berestejska zemlya Berestejske knyazivstvo 1087 1444 Dorogichinskij udil 1173 1411 Kobrinske knyazivstvo 1366 1529 Podillya Podilske knyazivstvo 1352 1471 Polocka zemlyaPolocke knyazivstvo 988 1392 Minske knyazivstvo Drucke knyazivstvo Vitebske knyazivstvoDregovicka zemlyaSlucke knyazivstvo Kopilske knyazivstvoSmolenska zemlyaVelike knyazivstvo Smolenske bl 990 1404 Toropecke knyazivstvo Mstislavske knyazivstvo Vyazemske knyazivstvo Dorogobuzke knyazivstvo Porhovske knyazivstvo 1350 1494 Novgorodska zemlyaNovgorodska respublika 862 1136 Novgorodska respublika 1136 1478 Pskovska vichova respublika 1348 1510 Volodimiro Suzdalska zemlyaVolodimiro Suzdalske knyazivstvo Nizhegorodsko Suzdalske velike knyazivstvo 1328 1424 Stolicya Suzdal z 1340 r Nizhnij Novgorod Suzdalske knyazivstvo Tverske knyazivstvo 1242 1490 Yaroslavske knyazivstvo 1218 1463 Moskovske knyazivstvo 1276 1547 Rostovske knyazivstvo bl 989 1474 Uglicke knyazivstvoMuromo Ryazanska zemlyaMuromske knyazivstvo Ryazanske knyazivstvo Bilgorodske knyazivstvo Yelecke knyazivstvoChorna RusGorodenske knyazivstvo Novogrudske knyazivstvo Slonimske knyazivstvoLitovska RusVilenske knyazivstvo Trocke knyazivstvo Zaslavske knyazivstvo Golshanske knyazivstvo Gedrojske knyazivstvoLitovske ta Moskovske knyazivstvaU XIV st pochali pidnositisya Litva Polsha ta Moskoviya Ci suspilstva duzhe shvidko rozrostalisya i yih cilkom prirodno privablyuvav vakuum vladi sho vinik na pivdni Protyagom trivalogo chasu Kiyiv navit ne mav svogo knyazya Pislya smerti ostannogo knyazya galicko volinskoyi dinastiyi zahidnoukrayinski zemli tezh opinilisya bez svogo providnika stavshi legkoyu pozhivoyu dlya voroga Majzhe 80 rokiv titul volodarya ukrayinskih zemel nalezhav mongolo tataram Ale navit protyagom vidnosno korotkogo periodu yihnogo panuvannya hronichni chvari u Zolotij Ordi unemozhlivlyuvali dlya mongoliv bezposerednye upravlinnya tuteshnimi zemlyami U seredini XIII st litovskij knyaz Mindaugas Mindovg ob yednav vojovnichi vidstali yazichnicki plemena shob dati vidsich natisku Tevtonskogo ordenu nimeckih hrestonosciv kolonizatoriv sho vinik na pribaltijskih zemlyah Iz ciyeyi borotbi litovci vijshli silnishimi j tisnishe ob yednanimi nizh bud koli U pershi desyatilittya XIV st pid provodom velikogo knyazya Gediminasa Gedimina voni rushili na teritoriyu teperishnoyi Bilorusi A u 1340 h rokah pid chas pravlinnya jogo sina Algerdasa Olgerda yakij rishuche progolosiv sho vsya Rus prosto povinna nalezhati litovcyam voni vstupili na ukrayinski zemli Do 1350 h rokiv Algerdas poshiriv svoyu vladu na dribni knyazivstva roztashovani na livomu berezi Dnipra a u 1362 r jogo vijsko zajnyalo Kiyiv U 1363 r slov yanski polki litovciv ta ukrayinciv ostatochno rozgromili mongolo tatar na Sinih Vodah zavdavshi nishivnoyi porazki Zolotij Ordi DzherelaOrest Subtelnij Istoriya Ukrayini K Vidavnictvo Libid 1993 717 s ISBN 5 325 00451 4