|
Оболенське князівство — одне з удільних князівств Київської землі. Столиця — (тепер село Оболенське Калузької області Російської Федерації). Було одним з Верховських князівств. Утворилося у 2-й половині XIII з Таруського князівства, наприкінці 1360-х років підпало під владу Великого князівства Литовського. У 1494 році приєднано до Великого князівства Московського.
Історія
Утворилося близько 1270 року після розподілу таруського князівства, що відбулося за смертю князя Юрія Михайловича. Першим оболенським князем став Костянтин Юрійович. Оболенське князівство намагалось зберегти свою незалежність від Литви, що розширила свої володіння на Сіверщину. Після Костянтина Юрійовича правив його син Іван, а потім — онук Костянтин, вбитий великим князем Ольгердом в 1363 році при обороні столиці. У 1368 році Оболенське князівство остаточно визнано зверхність Великого князівства Литовського.
Небажання підпорядкуватися Литві призвело до того, що оболенські князі шукали допомоги у Москві. Сини князя Костянтина Івановича — Іван, Семен та Андрій стали васалами великого князя Московського і Владимирського Дмитра Донського. У 1375 році загони Оболенського князівства брали участь у війні Москви проти великого князівства Тверського, а у 1380 році — битві на Куликовому полі.
Оболенське князівство настільки сильно роздробилося на вотчини (найбільшими з них були Пенінський і Тростенський уділи), а представники численних родин князів Оболенських, завдяки своєму службовому становищу при московському дворі, отримали стільки нових володінь, що саме князівство перестало існувати без його офіційної ліквідації ще до кінця XV ст. Остаточно припинило існування у 1494 році.
Джерела
- Войтович Л. В. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII—XVI ст. історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 1996. — С. 178
- Князья черниговские и верховские в кон. 13 — нач. 15 вв. // Генеалогические таблицы по истории европейских государств / Автор-составитель: Шафров Г. М. — Издание седьмое исправленное и дополненное (541 таблица). — Москва — Екатеринбург — Ташкент, 2014.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obolenske knyazivstvo bl 1270 1494 Stolicya Mova i davnoukrayinska Religiya Pravoslav ya Forma pravlinnya monarhiya Dinastiya Ryurikovichi Knyazi z 1270 roku Obolenske knyazivstvo odne z udilnih knyazivstv Kiyivskoyi zemli Stolicya teper selo Obolenske Kaluzkoyi oblasti Rosijskoyi Federaciyi Bulo odnim z Verhovskih knyazivstv Utvorilosya u 2 j polovini XIII z Taruskogo knyazivstva naprikinci 1360 h rokiv pidpalo pid vladu Velikogo knyazivstva Litovskogo U 1494 roci priyednano do Velikogo knyazivstva Moskovskogo IstoriyaUtvorilosya blizko 1270 roku pislya rozpodilu taruskogo knyazivstva sho vidbulosya za smertyu knyazya Yuriya Mihajlovicha Pershim obolenskim knyazem stav Kostyantin Yurijovich Obolenske knyazivstvo namagalos zberegti svoyu nezalezhnist vid Litvi sho rozshirila svoyi volodinnya na Sivershinu Pislya Kostyantina Yurijovicha praviv jogo sin Ivan a potim onuk Kostyantin vbitij velikim knyazem Olgerdom v 1363 roci pri oboroni stolici U 1368 roci Obolenske knyazivstvo ostatochno viznano zverhnist Velikogo knyazivstva Litovskogo Nebazhannya pidporyadkuvatisya Litvi prizvelo do togo sho obolenski knyazi shukali dopomogi u Moskvi Sini knyazya Kostyantina Ivanovicha Ivan Semen ta Andrij stali vasalami velikogo knyazya Moskovskogo i Vladimirskogo Dmitra Donskogo U 1375 roci zagoni Obolenskogo knyazivstva brali uchast u vijni Moskvi proti velikogo knyazivstva Tverskogo a u 1380 roci bitvi na Kulikovomu poli Obolenske knyazivstvo nastilki silno rozdrobilosya na votchini najbilshimi z nih buli Peninskij i Trostenskij udili a pred stavniki chislennih rodin knyaziv Obolenskih zavdyaki svoyemu sluzhbovomu stanovishu pri moskov skomu dvori otrimali stilki novih volodin sho same knyazivstvo perestalo isnuvati bez jogo oficijnoyi likvidaciyi she do kincya XV st Ostatochno pripinilo isnuvannya u 1494 roci DzherelaVojtovich L V Udilni knyazivstva Ryurikovichiv i Gediminovichiv u XII XVI st istoriko genealogichne doslidzhennya Lviv 1996 S 178 Knyazya chernigovskie i verhovskie v kon 13 nach 15 vv Genealogicheskie tablicy po istorii evropejskih gosudarstv Avtor sostavitel Shafrov G M Izdanie sedmoe ispravlennoe i dopolnennoe 541 tablica Moskva Ekaterinburg Tashkent 2014