Торопецьке князівство середина XIII століття 1320 Столиця Торопець Мова и давньоруська давньоукраїнська Релігія Правосла

Торопецьке князівство — одне з удільних князівств Смоленської землі. Столиця — Торопець. Розташовувалося між річкою Торопа і верхньою течією Західної Двіни, охоплюючи частину Валдайської височини (натепер частини Тверської області Російської Федерації). Утворилося між 1159 та 1168 роками. У 1320 році приєднано до Великого князівства Литовського.

Історія

Стосовно року утворення Торопецького уділу існують різні теорії, що спираються на письмові або опосередковані свідчення. Називаються дати 1158, 1166, 1167, 1168 роки. Саме в цей період смоленський князь Ростислав Мстиславич надав в уділ Торопець своєму сином Мстиславу Ростиславичу.

З самого Торопецьке князівство розглядалося тамтешніми правителями як база в боротьбі з Смоленське князівства та Новгородську республіку. У 1180 році Мстислав Ростиславич, затвердившись у Новгороді, передав князівство братові Мстиславу. Останній у 1212 році також уступив Торопецьке князівство брату Давиду, затвердившись у Новгороді.

З 1220-х років торопецькі князі стикнулися з постійними нападами литовців, що спочатку лише грабували землі уділу, а потім перейшли у наступ на всю Смоленську землю. Тривала боротьба з Литовською державою завершилася у 1320 році підкоренням Торопецького князівства.

Джерела

Янин В. Л. Новгород и Литва: Пограничные ситуации XIII—XV веков (М.: МГУ, 1998)
Войтович Л. В. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII—XVI ст. історико-генеалогічне дослідження. — Львів, 1996. — С.80