Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Кириличні абетки |
|---|
| Слов'янські: |
| Білоруська |
| Болгарська |
| Сербська |
| Македонська |
| Російська |
| Українська |
| Чорногорська |
| Неслов'янські: |
| Казахська |
| Киргизька |
| Монгольська |
| Таджицька |
| Історичні: |
| Старослов'янська абетка |
| Румунська кирилиця |
| Молдовська абетка |
| * Зазначені тільки офіційні алфавіти держав-членів ООН. Детальніше тут. |
Старорумунська кирилиця (молдовська кирилиця, давньомолдовський шрифт, старомолдовська кирилиця, влахо-слов'янська азбука, романокирилиця, молдово-волоська писемність, азбука влахо-молдовських рукописів) використовувалася для запису волоської і молдовської мов у Валахії, Трансильванії, Молдовському князівстві. В об'єднаній Румунії з початку 1860-х років офіційно стали використовувати румунську абетку на латинській основі; в Бессарабії з XIX століття — російську абетку.
Варіанти кириличного алфавіту, що вживалися для молдовської мови в Молдавській АРСР 1924–1932 і 1938–1940 років (між 1932 і 1938 роками офіційно використовували латиницю) і з 1940 по 1989 рік в Молдавській РСР (див. Молдовська абетка), значно відрізняються від традиційної кирилиці і являють собою адаптацію російської абетки для молдовської мови.
Перехід румунської писемності на латиницю був двоступеневим: спочатку (1830–1850-ті роки) застосовували так званий «перехідний алфавіт», що включав як кириличні, так і латинські знаки, і лише через кілька років була введена повноцінна латиниця.
Абетка
Перевагою кирилиці була її здатність досить чітко передавати фонетичні особливості мови волохів і молдован.
«Стандартний» варіант
Румунська кирилиця була дуже близька до сучасної для неї церковнослов'янської; відмінності у складі абетки (на кінець XVIII і XIX ст.) такі:
- літеру ѕ застосовують тільки як цифровий знак, тобто фактично вона не є буквою;
- не використовують ы, а для передачі цього звуку застосовують великий юс ѫ ;
- початковий склад [ин] ([им] перед [б], [п], [м]) позначають видозміненою юсовою буквою ин ꙟ ;
- для дзвінкого африкату [дж] застосовують спеціально винайдену букву џ .
Деякі літери (ь, ѣ, щ, голосні зі знаком стислості) мають відмінний від московського церковнослов'янського ізводу звуковий зміст, ближчий до болгарської фонетики.
Алфавітний порядок відтворюється за букварем: Букоавнъ пентру ꙟвъцътура прунчилѡр де а се депринде атѫт ла куноащерѣ словелѡр, ла словеніе, ши ла четаніе… Букурещй, 1826. Порядок літер не був строго фіксований і в деяких абетках і букварях міг істотно відрізнятися від наведеного. Деякі видання включають до складу алфавіту букву Ѿ, яку, як і Ы, в письмі ніколи не використовували, але вживали в Пасхалії. Іноді Ѿ могли писати на початку церковних термінів, запозичених із церковнослов'янської: наприклад, ѿпуст.
-
![image]()
Перша поштова марка Молдавського князівства (перший випуск, 1858) -
![image]()
Поштова марка Молдавського князівства (другий випуск, 1858)
Порівняльна таблиця
Румунська кирилиця була близька до ранньої абетки церковнослов'янської мови богослужіння.
| Літера | Числове значення | Відповідник у румунській латинці | Перехідний алфавіт | Відповідник у молдовській кирилиці | Фонема | Румунська назва | Староцерковнослов'янський відповідник name |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| А а | 1 | a | A a | а | /a/ | az | азъ (azŭ) |
| Б б | b | Б б | б | /b/ | buche | бꙋкꙑ (buky) | |
| В в | 2 | v | В в | в | /v/ | vede | вѣдѣ (vĕdĕ) |
| Г г | 3 | g, gh | G g | г | /ɡ/ | glagol | глаголи (glagoli) |
| Д д | 4 | d | D d | д | /d/ | dobru | добро (dobro) |
| Є є, Е е | 5 | e | E e | е | /e/ | est | єстъ (estŭ) |
| Ж ж | j | Ж ж | ж | /ʒ/ | juvete | живѣтє (živěte) | |
| Ѕ ѕ | 6 | dz | Ḑ ḑ | дз | /d͡z/ | zalu | ꙃѣло (dzělo) |
| З з | 7 | z | Z z | з | /z/ | zemle | зємл҄ꙗ (zemlja) |
| И и | 8 | i | I i | и | /i/ | ije | ижє (iže) |
| Й й | i | Ĭ ĭ | й | /j/, /ʲ/ | |||
| І і | 10 | i | I i | и | /i/ | i | и (i) |
| К к | 20 | c, ch | К к or K k | к | /k/ | kaku | како (kako) |
| Л л | 30 | l | Л л | л | /l/ | liude | людиѥ (ljudije) |
| М м | 40 | m | M m | м | /m/ | mislete | мꙑслитє (myslite) |
| Н н | 50 | n | N n | н | /n/ | naș | нашь (našĭ) |
| Ѻ ѻ, О o | 70 | o | O o | о | /o̯/ | on | онъ (onŭ) |
| П п | 80 | p | П п | п | /p/ | pocoi | покои (pokoi) |
| Р р | 100 | r | Р р | р | /r/ | râță | рьци (rĭci) |
| С с | 200 | s | S s | с | /s/ | slovă | слово (slovo) |
| Т т | 300 | t | T t | т | /t/ | tferdu | тврьдо (tvrĭdo) |
| ОУ Ѹ ѹ | 400 | u | Ꙋ ꙋ (Ȣ, ȣ, ɣ) | у | /u/ | upsilon | ꙋкъ (ukŭ) |
| Ѹ Ȣ, У Ȣ | ucu | ||||||
| Ф ф | 500 | f | F f | ф | /f/ | fârta | фрьтъ (frĭtŭ) |
| Х х | 600 | h | Х х | х | /h/ | heru | хѣръ (xěrŭ) |
| Ѡ ѡ | 800 | o | O o | о | /o/ | omega | отъ (otŭ) |
| Щ щ | șt | Щ щ | шт | /ʃt/ | ștea | ща (šta) | |
| Ц ц | 900 | ț | Ц ц | ц | /t͡s/ | ți | ци |
| Ч ч | 90 | c (перед e, i) | Ч ч | ч | /t͡ʃ/ | cervu | чрьвь (črĭvĭ) |
| Ш ш | ș | Ш ш | ш | /ʃ/ | șa | ша (ša) | |
| Ъ ъ | ă, ŭ | Ъ ъ | э | /ə/ | ier | ѥръ (jerŭ) | |
| Ы ы, Ꙑ ꙑ | â, î | Î î | ы | /ɨ/ | ieri | ѥрꙑ (jery) | |
| Ь ь | ă, ŭ, ĭ | Ꙋ̆ ꙋ̆ | ь | — | ѥрь (jerĭ) | ||
| Ѣ ѣ | ea | Ea ea | я | /e̯a/ | eati(u) | ѣть (ětĭ) | |
| Ю ю | iu | Ĭꙋ ĭꙋ | ю | /ju/ | Io / iu | ю (ju) | |
| Ꙗ ꙗ, IA | ia | Ĭa ĭa | иа | /ja/ | ia | ꙗ (ja) | |
| Ѥ ѥ, IE | ie | Ĭe ĭe | ие | /je/ | ѥ (je) | ||
| Ѧ ѧ | ĭa, ea | Ĭa ĭa, Ea ea | я | /ja/ | ia | ѧсъ (ęsŭ) | |
| Ѫ ѫ | î | Î î | ы | /ɨ/ | ius | ѫсъ (ǫsŭ) | |
| Ѯ ѯ | 60 | x | Ks ks | кс | /ks/ | csi | ѯи (ksi) |
| Ѱ ѱ | 700 | ps | Пs пs | пс | /ps/ | psi | ѱи (psi) |
| Ѳ ѳ | 9 | th, ft | T t, Ft ft | т, фт | /t/ and approx. /θ/ or /f/ | thita | фита (fita) |
| Ѵ ѵ | 400 | i, u | I i; Ꙋ ꙋ | и, у | /i/, /y/, /v/ | ijița | ижица (ižica) |
| Ꙟ ꙟ, ↑ ↑ | în îm | În în Îm îm | ын, ым | /ɨn/, /ɨm/ | în | ||
| Џ џ | g (перед e, i) | Џ џ | ӂ | /d͡ʒ/ | gea |
Див. також
Примітки
- Гром О. А. «Молдавский вопрос» в Бессарабии в конце XIX – начале XX века: сравнительный аспект // Россия XXI. 2014. № 4. — С. 58
- Гром О. Алфавит, язык и идентичность в Бессарабии второй половины XIX – начала XX вв. // Plural: journal of the History and Geography Department, "Ion Creanga" State Pedagogical University, Kishinev. Vol. 2 no. 3, 2014. PP. 5–24. — С. 15
- Молдавский язык // Велика радянська енциклопедія — Том 28 — 1954 — С. 105
- Шустек З. Румынские надписи на бумажных деньгах и их орфография [ 2019-01-16 у Wayback Machine.] // Крыніцазнаўства і спецыяльныя гістарычныя дысцыпліны: навук. зб. Вып. 4 — Мінск: БДУ. 2008 — С. 231
- Згідно зі статтею Costache Negruzzi, "Cum am învățat românește", вперше надрукованою в , I, nr. 22, p.337–343
- Великі літери проти малих: Є/Е, Ѻ/О, Ѹ/Ꙋ, Ꙗ/Ѧ.
- Й не зовсім окрема літера; літери І, Ю, Ꙋ and Ѡ також уживалися з бревісом.
- У словах грецького походження (чи запозичених через грецьку), літери И and І позначають ету та йоту, відповідно. У словах румунського й слов'янського походження, згідно російських правил до 1918, тобто, І пред голосними, И у решті випадків.
- Книга написана із застосуванням багатьох форм літери Ук
- Як Ѡ, так і О присутні не лише в запозичених, а й в румунських словах (подібно до цековнослов'янської та староукраїнської).
- Літери ĭ та ŭ позначають короткі, ледь чутні i or u.
- Лтери Ѯ, Ѱ, Ѳ та Ѵ вживаються в грецьких запозиченнях (особливо іменах і топонімах).
Посилання
- Колекція румунських стародруків в електронній бібліотеці «»
- Transsylvanica — колекція трансільванських книг і манускриптів, в т. ч. румунською мовою.
- Гинкулов Я. Д. Нарис правил валах-молдавської граматики. - СПб., 1840.
- Староруминська писемність
- Грігоріе Оу҆рекі. Домній Ц'рѫй Мѡлдовій ши віѧца лѡр // Chronique de Moldavie depuis le milieu du XIVe siècle jusqu'à l'an 1594 / par Grégoire Urechi; texte roumain avec traduction française, notes historiques, tableaux généalogiques, glossaire et table par Émile Picot . Paris, 1878-86. (Паралельний текст румунською та французькою).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kirilichni abetki Slov yanski Biloruska Bolgarska Serbska Makedonska Rosijska Ukrayinska Chornogorska Neslov yanski Kazahska Kirgizka Mongolska Tadzhicka Istorichni Staroslov yanska abetka Rumunska kirilicya Moldovska abetka Zaznacheni tilki oficijni alfaviti derzhav chleniv OON Detalnishe tut Starorumunska kirilicya moldovska kirilicya davnomoldovskij shrift staromoldovska kirilicya vlaho slov yanska azbuka romanokirilicya moldovo voloska pisemnist azbuka vlaho moldovskih rukopisiv vikoristovuvalasya dlya zapisu voloskoyi i moldovskoyi mov u Valahiyi Transilvaniyi Moldovskomu knyazivstvi V ob yednanij Rumuniyi z pochatku 1860 h rokiv oficijno stali vikoristovuvati rumunsku abetku na latinskij osnovi v Bessarabiyi z XIX stolittya rosijsku abetku Ne plutati z Moldovska abetka Varianti kirilichnogo alfavitu sho vzhivalisya dlya moldovskoyi movi v Moldavskij ARSR 1924 1932 i 1938 1940 rokiv mizh 1932 i 1938 rokami oficijno vikoristovuvali latinicyu i z 1940 po 1989 rik v Moldavskij RSR div Moldovska abetka znachno vidriznyayutsya vid tradicijnoyi kirilici i yavlyayut soboyu adaptaciyu rosijskoyi abetki dlya moldovskoyi movi Perehid rumunskoyi pisemnosti na latinicyu buv dvostupenevim spochatku 1830 1850 ti roki zastosovuvali tak zvanij perehidnij alfavit sho vklyuchav yak kirilichni tak i latinski znaki i lishe cherez kilka rokiv bula vvedena povnocinna latinicya AbetkaPerevagoyu kirilici bula yiyi zdatnist dosit chitko peredavati fonetichni osoblivosti movi volohiv i moldovan Standartnij variant Rumunska kirilicya bula duzhe blizka do suchasnoyi dlya neyi cerkovnoslov yanskoyi vidminnosti u skladi abetki na kinec XVIII i XIX st taki literu ѕ zastosovuyut tilki yak cifrovij znak tobto faktichno vona ne ye bukvoyu ne vikoristovuyut y a dlya peredachi cogo zvuku zastosovuyut velikij yus ѫ pochatkovij sklad in im pered b p m poznachayut vidozminenoyu yusovoyu bukvoyu in ꙟ dlya dzvinkogo afrikatu dzh zastosovuyut specialno vinajdenu bukvu џ Deyaki literi ѣ sh golosni zi znakom stislosti mayut vidminnij vid moskovskogo cerkovnoslov yanskogo izvodu zvukovij zmist blizhchij do bolgarskoyi fonetiki Alfavitnij poryadok vidtvoryuyetsya za bukvarem Bukoavn pentru ꙟvctura prunchilѡr de a se deprinde atѫt la kunoasherѣ slovelѡr la slovenie shi la chetanie Bukureshj 1826 Poryadok liter ne buv strogo fiksovanij i v deyakih abetkah i bukvaryah mig istotno vidriznyatisya vid navedenogo Deyaki vidannya vklyuchayut do skladu alfavitu bukvu Ѿ yaku yak i Y v pismi nikoli ne vikoristovuvali ale vzhivali v Pashaliyi Inodi Ѿ mogli pisati na pochatku cerkovnih terminiv zapozichenih iz cerkovnoslov yanskoyi napriklad ѿpust Persha poshtova marka Moldavskogo knyazivstva pershij vipusk 1858 Poshtova marka Moldavskogo knyazivstva drugij vipusk 1858 Porivnyalna tablicyaRumunska kirilicya bula blizka do rannoyi abetki cerkovnoslov yanskoyi movi bogosluzhinnya Litera Chislove znachennya Vidpovidnik u rumunskij latinci Perehidnij alfavit Vidpovidnik u moldovskij kirilici Fonema Rumunska nazva Starocerkovnoslov yanskij vidpovidnik name A a 1 a A a a a az az azŭ B b b B b b b buche bꙋkꙑ buky V v 2 v V v v v vede vѣdѣ vĕdĕ G g 3 g gh G g g ɡ glagol glagoli glagoli D d 4 d D d d d dobru dobro dobro Ye ye E e 5 e E e e e est yest estŭ Zh zh j Zh zh zh ʒ juvete zhivѣtye zivete Ѕ ѕ 6 dz Ḑ ḑ dz d z zalu ꙃѣlo dzelo Z z 7 z Z z z z zemle zyeml ꙗ zemlja I i 8 i I i i i ije izhye ize J j i Ĭ ĭ j j ʲ I i 10 i I i i i i i i K k 20 c ch K k or K k k k kaku kako kako L l 30 l L l l l liude lyudiѥ ljudije M m 40 m M m m m mislete mꙑslitye myslite N n 50 n N n n n naș nash nasĭ Ѻ ѻ O o 70 o O o o o on on onŭ P p 80 p P p p p pocoi pokoi pokoi R r 100 r R r r r rață rci rĭci S s 200 s S s s s slovă slovo slovo T t 300 t T t t t tferdu tvrdo tvrĭdo OU Ѹ ѹ 400 u Ꙋ ꙋ Ȣ ȣ ɣ u u upsilon ꙋk ukŭ Ѹ Ȣ U Ȣ ucu F f 500 f F f f f farta frt frĭtŭ H h 600 h H h h h heru hѣr xerŭ Ѡ ѡ 800 o O o o o omega ot otŭ Sh sh șt Sh sh sht ʃt ștea sha sta C c 900 ț C c c t s ți ci Ch ch 90 c pered e i Ch ch ch t ʃ cervu chrv crĭvĭ Sh sh ș Sh sh sh ʃ șa sha sa ă ŭ e e ier ѥr jerŭ Y y Ꙑ ꙑ a i I i y ɨ ieri ѥrꙑ jery ă ŭ ĭ Ꙋ ꙋ ѥr jerĭ Ѣ ѣ ea Ea ea ya e a eati u ѣt etĭ Yu yu iu Ĭꙋ ĭꙋ yu ju Io iu yu ju Ꙗ ꙗ IA ia Ĭa ĭa ia ja ia ꙗ ja Ѥ ѥ IE ie Ĭe ĭe ie je ѥ je Ѧ ѧ ĭa ea Ĭa ĭa Ea ea ya ja ia ѧs esŭ Ѫ ѫ i I i y ɨ ius ѫs ǫsŭ Ѯ ѯ 60 x Ks ks ks ks csi ѯi ksi Ѱ ѱ 700 ps Ps ps ps ps psi ѱi psi Ѳ ѳ 9 th ft T t Ft ft t ft t and approx 8 or f thita fita fita Ѵ ѵ 400 i u I i Ꙋ ꙋ i u i y v ijița izhica izica Ꙟ ꙟ in im In in Im im yn ym ɨn ɨm in Џ џ g pered e i Џ џ ӂ d ʒ geaDiv takozhMoldovska abetka Polska kirilicyaPrimitkiGrom O A Moldavskij vopros v Bessarabii v konce XIX nachale XX veka sravnitelnyj aspekt Rossiya XXI 2014 4 S 58 Grom O Alfavit yazyk i identichnost v Bessarabii vtoroj poloviny XIX nachala XX vv Plural journal of the History and Geography Department Ion Creanga State Pedagogical University Kishinev Vol 2 no 3 2014 PP 5 24 S 15 Moldavskij yazyk Velika radyanska enciklopediya Tom 28 1954 S 105 Shustek Z Rumynskie nadpisi na bumazhnyh dengah i ih orfografiya 2019 01 16 u Wayback Machine Krynicaznaystva i specyyalnyya gistarychnyya dyscypliny navuk zb Vyp 4 Minsk BDU 2008 S 231 Zgidno zi statteyu Costache Negruzzi Cum am invățat romanește vpershe nadrukovanoyu v I nr 22 p 337 343 Veliki literi proti malih Ye E Ѻ O Ѹ Ꙋ Ꙗ Ѧ J ne zovsim okrema litera literi I Yu Ꙋ and Ѡ takozh uzhivalisya z brevisom U slovah greckogo pohodzhennya chi zapozichenih cherez grecku literi I and I poznachayut etu ta jotu vidpovidno U slovah rumunskogo j slov yanskogo pohodzhennya zgidno rosijskih pravil do 1918 tobto I pred golosnimi I u reshti vipadkiv Kniga napisana iz zastosuvannyam bagatoh form literi Uk Yak Ѡ tak i O prisutni ne lishe v zapozichenih a j v rumunskih slovah podibno do cekovnoslov yanskoyi ta staroukrayinskoyi Literi ĭ ta ŭ poznachayut korotki led chutni i or u Lteri Ѯ Ѱ Ѳ ta Ѵ vzhivayutsya v greckih zapozichennyah osoblivo imenah i toponimah PosilannyaKolekciya rumunskih starodrukiv v elektronnij biblioteci Transsylvanica kolekciya transilvanskih knig i manuskriptiv v t ch rumunskoyu movoyu Ginkulov Ya D Naris pravil valah moldavskoyi gramatiki SPb 1840 Staroruminska pisemnist Grigorie Ou reki Domnij C rѫj Mѡldovij shi viѧca lѡr Chronique de Moldavie depuis le milieu du XIVe siecle jusqu a l an 1594 par Gregoire Urechi texte roumain avec traduction francaise notes historiques tableaux genealogiques glossaire et table par Emile Picot Paris 1878 86 Paralelnij tekst rumunskoyu ta francuzkoyu