Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Тимчасовий уряд Французької Республіки (фр. Gouvernement provisoire de la République française, GPRF) — орган виконавчої влади Франції у 1944—1946 рр.: від падіння Вішистської Франції до встановлення Четвертої Республіки.
| République française Французька республіка | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| Девіз Liberté, égalité, fraternité (Свобода, рівність, братерство) | |||||||||||||
| Гімн La Marseillaise (Марсельєза) | |||||||||||||
| |||||||||||||
| Столиця | Алжир (de facto, 3 червня — 31 серпня 1944) Париж (de jure; de facto з 31 серпня 1944) | ||||||||||||
| Мови | французька | ||||||||||||
| Релігії |
| ||||||||||||
| Форма правління | Трипартійна республіка | ||||||||||||
| Голова Тимчасового уряду | |||||||||||||
| - 1944—1946 | Шарль де Голль | ||||||||||||
| - 1946 | Фелікс Гуен | ||||||||||||
| - 1946 | Жорж Бідо | ||||||||||||
| - 1946—1947 | Леон Блюм | ||||||||||||
| Законодавчий орган | Національна асамблея | ||||||||||||
| Історичний період | Друга світова війна | ||||||||||||
| - Проголошення | 3 червня 1944 | ||||||||||||
| - Висадка в Нормандії | 6 червня 1944 | ||||||||||||
| - Висадка в Провансі | 15 сервня 1944 | ||||||||||||
| - Визволення Парижа | 25 серпня 1944 | ||||||||||||
| - Вторгнення в Німеччину | 19 березня 1945 | ||||||||||||
| - Капітуляція Німеччини | 8 травня 1945 | ||||||||||||
| - Прийнята до ООН | 24 жовтня 1945 | ||||||||||||
| - Четверта республіка | 27 жовтня 1946 | ||||||||||||
| Валюта | Французький франк | ||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
| Історія Франції Портал
| |
 | |
| Античність Середньовічна Франція Західне Франкське королівство Капетинги (987—1328) Французький абсолютизм (1643—1789) Сучасна Франція | |
Формування уряду
Після визволення більшої частини Франції від німецьких окупантів влада у країні перейшла до антифашистських сил, котрі сформували 9 вересня 1944 р. коаліційний Тимчасовий уряд на чолі з лідером руху «Вільна Франція» Шарлем де Голлем. До складу уряду увійшли як представники «Вільної Франції» (Плевен, Жакіно, Дьєтельм, Мейєр, Капітан, генерал Катру), так і представники руху Опору (правоцентристи Жаннене, Бідо, радикали Мендес-Франс і Джакобі, соціалісти Тангі-Пріжан, Лакост, комуністи Бійу, Тійон та інші).
Головним завданням уряду на той момент стала нормалізація економічного, соціального та політичного становища держави. Франція вийшла з війни з великими втратами. В значній мірі були знищені лінії телефонного та телеграфного зв'язку, транспортні засоби (літаки, локомотиви), залізничні колії, мости, порти. Не працювали шахти, доменні печі, велика частина заводів та фабрик. Країна відчувала гострий дефіцит вугілля та нафтопродуктів. Всі товари першої необхідності населення отримувало за картками, норми були мізерними.
У своєму програмному виступі 12 вересня 1944 р. де Голль визначив, що Тимчасовий уряд буде зберігати свої повноваження до часу завершення війни та формування Національних зборів шляхом загальних виборів. Він відмітив, що його кабінет має намір всебічно сприяти відновленню знищеного війною господарства, підтримувати тверді ціни, поступово підвищувати життєвий рівень народу, націоналізувати частину важливих галузей економіки, покарати колабораціоністів та зрадників.
Міжнародне визнання
23 жовтня 1944 р. Тимчасовий уряд був визнаний Великою Британією, СРСР та США. Де Голль спрямував значні зусилля на встановлення рівноправних стосунків з цими країнами. Зокрема, у листопаді-грудні 1944 р. французька делегація на чолі з прем'єр-міністром відвідала Москву, внаслідок чого був підписаний Договір про союз та взаємодопомогу між СРСР та Французькою Республікою.
Протягом 1945 р. Франція на чолі з де Голлем домоглася значних дипломатичних досягнень. На Ялтинській конференції було прийнято рішення про виділення Франції власної зони окупації на території Німеччини та Австрії, а також про включення її до Союзної контрольної ради. 8 травня 1945 р. представник французького командування підписав Акт про капітуляцію Німеччини. Після утворення ООН Франція отримала одне з п'яти місць постійних членів Ради Безпеки. Під час Потсдамської конференції Франція була введена до Ради міністрів закордонних справ, що мала вирішувати проблеми мирного врегулювання.
Суди над колабораціоністами
Звільнення Франції супроводжувалось численними самосудами, внаслідок яких було здійснено понад 9 тис. страт. Для того щоб покінчити з ними міністр юстиції 15 вересня 1944 р. створив спеціальні суди. Вони винесли більш ніж 38 тис. вироків, зокрема 2853 смертних (з них 76 виконано). 50 тис. чоловік — палкі прихильники режиму Віші та колабораціоністи — були позбавлені громадянських прав. Міністри уряду Віші постали перед Верховним судом, що засудив П'єра Лаваля та маршала Петена до смертної кари (останньому де Голь пом'якшив присуд, замінивши довічним ув'язненням).
Соціально-економічні реформи
Були проведені заходи в соціально-економічній сфері. Зокрема, згідно з законом про націоналізацію у державну власність перейшли головні галузі народного господарства: Французький банк та чотири інших найбільших банка, ощадні каси, страхові компанії, а також вуглевидобувна, газова, авіа- та автомобілебудівна промисловість, електроенергетика, морський та повітряний транспорт.
Уряд де Голля відновив права профспілок, збільшив заробітню плату на 40-50 %, запровадив систему допомоги багатодітним родинам, страхування на випадок хвороби, вагітності, старості.
Нова партійна система
Внаслідок знищення Третьої республіки існуюча партійна система Франції зазнала краху. Отож після звільнення країни від німецької окупації постала потреба формування нових політичних сил. Правоцентристські діячі колишніх Республіканської федерації та Демократичного альянсу утворили Республіканську партію свободи (ПРЛ), головними вимогами якої було збереження республіканських свобод, посилення виконавчої влади, обмеження втручання держави в економіку та відмова від націоналізації, збереження колоніальної імперії, співробітництво робітників та підприємців. Близькою до ПРЛ була група «незалежних» на чолі з колишнім прем'єр-міністром Полем Рейно.
Відновлену партію радикалів знову очолили Едуар Даладьє та Едуар Ерріо. Партія виступала з позицій захисту свободи особистості, захисту дрібної власності, проти націоналізації та державного планування.
Найбільшою новою політичною силою став Народно-республіканський рух (МРП), що виник у листопаді 1944 р. Його керівниками стали видатні діячі Опору — Жорж Бідо та Моріс Шуман. Програма МРП була заснована на ідеології християнського соціалізму та містила положення про часткову націоналізацію банків і промисловості, державне керування економікою, участь робітників в управлінні підприємством. Зовнішньополітичний курс руху був спрямований на об'єднання країн Західної Європи у «Сполучені Штати Європи».
Соціалістична партія (СФІО) за роки війни еволюціонувала в лівий бік. «Декларація принципів» партії, прийнята 1946 р., знову містить положення щодо ліквідації капіталізму та класів, передачу засобів виробництва до колективної власності.
Комуністи як одна з головних сил руху Опору також користувались великою підтримкою в суспільстві. Їх позиція під час війни стала більш компромісною. Комуністична партія (ФКП) виступала за співробітництво з іншими антифашистськими силами, закликала робітників утриматись від страйків. Для комуністів залишались актуальними розширення системи соціального захисту, націоналізація головних галузей промисловості та фінансової системи.
Вибори до Установчих зборів
21 жовтня 1945 р. у Франції відбулися перші після перемоги вільні вибори і референдум з питання про скликання Установчих зборів. На виборах комуністи завоювали 152 мандати, МРП — 152, соціалісти — 142, радикали — 29. Збори обрали де Голля главою уряду, до якого ввійшли 5 комуністів, 5 соціалістів, 5 членів МРП і 6 голлістів. Заступником прем'єр-міністра став лідер ФКП Моріс Торез.
Уряди трипартійної коаліції
Через незгоду з втручанням Установчих зборів у діяльність уряду Шарль де Голль 20 січня 1946 р. оголосив про свою відставку. З цього часу протягом року уряди формувала трипартійна коаліція МРП, СФІО та ФКП. Перший коаліційний уряд (26 січня — 12 червня 1946 р.) очолив соціаліст Фелікс Гуен, 23 червня 1946 р. його змінив на посаді народний республіканець Жорж Бідо (прем'єр-міністр до 28 листопада 1946 р.)
Прийняття нової Конституції
Головна боротьба в цей час розгорнулась за майбутню Конституцію Французької Республіки. Якщо комуністи та, спочатку, соціалісти виступали за передачу повноти влади Національним зборам одночасно з ліквідацією інститутів верхньої палати — Сенату — та Президента, то МРП, радикали та правоцентристи жадали посилити виконавчу владу (уряд, Президент), зберігши також Сенат. Лівий проект був провалений на референдумі 5 травня 1946 р. Після цього відбулись нові вибори до Установчих зборів, внаслідок яких трипартійна коаліція була збережена.
Коаліційні сили змогли домовитись про компромісний варіант Конституції, відкинувши як пропозиції де Голля щодо сильної президентської влади, так і ідеї попереднього проекту лівих. Був збережений двопалатний парламент, проте повноваження Президента значно обмежили. 13 жовтня 1946 р. Конституція була ухвалена на референдумі, що знаменувало юридичне оформлення Четвертої Республіки у Франції. Перехідний уряд Леона Блюма (16 грудня 1946 — 16 січня 1947 рр.) передав владу в країні Президентові Венсану Оріолю та новому коаліційному кабінету.
Примітки
- Арзаканян М. Ц. Де Голль и голлисты на пути к власти. М., 1990. С. 53
- Арзаканян М. Ц. Де Голль и голлисты на пути к власти. М., 1990. С. 54
- Gaulle Ch. de. Memoires de guerre. V. 3. Le Salut. P., 1959. Documents. P. 351—361.
- Советско-французские отношения во время Великой Отечественной войны 1941—1945 гг. Документы и материалы. М., 1959. — С. 383—385.
- История Франции. Под ред. Ж. Карпантье, Ф. Лебрена. СПб, 2008. С. 416
- Арзаканян М. Ц. Де Голль и голлисты на пути к власти. М., 1990. С. 55
- Наринский М. М. Борьба классов и партий во Франции 1944—1958. М., 1983. С. 29-40.
- Смирнов В. П. Франция в ХХ веке. М., 2001. — С. 186—187.
- Трубайчук А., Шевченко В. Шарль де Голль. К., 1997. С. 57.
- История Франции. Т. 3. М., 1973. С. 310—312.
- Смирнов В. П. Франция в ХХ веке. М., 2001. — С. 195—196.
Посилання
- Діяльність тимчасового уряду Французької Республіки[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Franciya znachennya Timchasovij uryad Francuzkoyi Respubliki fr Gouvernement provisoire de la Republique francaise GPRF organ vikonavchoyi vladi Franciyi u 1944 1946 rr vid padinnya Vishistskoyi Franciyi do vstanovlennya Chetvertoyi Respubliki Republique francaise Francuzka respublika 1944 1946 Prapor Gerb Deviz Liberte egalite fraternite Svoboda rivnist braterstvo Gimn La Marseillaise Marselyeza source source source track track Franciya istorichni kordoni na karti Franciya Francuzki protektorati Francuzki okupacijni zoni v Nimechchini i Avstriyi Stolicya Alzhir de facto 3 chervnya 31 serpnya 1944 Parizh de jure de facto z 31 serpnya 1944 Movi francuzka Religiyi svitska derzhava viklyuchayuchi Elzas Lotaringiyu katolicizm kalvinizm lyuteranstvo yudayizm tilki Elzas Lotaringiya Forma pravlinnya Tripartijna respublika Golova Timchasovogo uryadu 1944 1946 Sharl de Goll 1946 Feliks Guen 1946 Zhorzh Bido 1946 1947 Leon Blyum Zakonodavchij organ Nacionalna asambleya Istorichnij period Druga svitova vijna Progoloshennya 3 chervnya 1944 Visadka v Normandiyi 6 chervnya 1944 Visadka v Provansi 15 servnya 1944 Vizvolennya Parizha 25 serpnya 1944 Vtorgnennya v Nimechchinu 19 bereznya 1945 Kapitulyaciya Nimechchini 8 travnya 1945 Prijnyata do OON 24 zhovtnya 1945 Chetverta respublika 27 zhovtnya 1946 Valyuta Francuzkij frank Poperednik Nastupnik Vilna Franciya Rezhim Vishi Nimecka okupaciya Franciyi 1940 1944 Chetverta Francuzka respublika Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Timchasovij uryad Franciya Istoriya Franciyi Portal Franciya Doistorichna Franciya Antichnist Galliya Gallska imperiya Rimska Galliya 50 do n e 486 Serednovichna Franciya Piznya Galliya 457 486 Burgundske korolivstvo Dinastiyi u skladi Frankskogo Korolivstva Merovingi 481 751 Karolingi 751 987 Zahidne Frankske korolivstvo Kapetingi 987 1328 Valua 1328 1589 Burboni 1589 1792 1814 1848 Stanova monarhiya u Franciyi 1302 1614 Dorevolyucijna Franciya Francuzkij absolyutizm 1643 1789 Suchasna Franciya Francuzka revolyuciya 1789 1799 Konstitucijna monarhiya 1791 1792 Persha respublika 1792 1804 Persha imperiya 1804 1814 Restavraciya Burboniv 1814 1830 Lipneva monarhiya 1830 1848 Druga respublika 1848 1852 Druga imperiya 1852 1870 Tretya respublika 1870 1940 Parizka komuna 1871 Rezhim Vishi 1940 1944 Timchasovij uryad 1944 1946 Chetverta respublika 1946 1958 P yata respublika z 1958 Istoriya Franciyi Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiFormuvannya uryaduPislya vizvolennya bilshoyi chastini Franciyi vid nimeckih okupantiv vlada u krayini perejshla do antifashistskih sil kotri sformuvali 9 veresnya 1944 r koalicijnij Timchasovij uryad na choli z liderom ruhu Vilna Franciya Sharlem de Gollem Do skladu uryadu uvijshli yak predstavniki Vilnoyi Franciyi Pleven Zhakino Dyetelm Mejyer Kapitan general Katru tak i predstavniki ruhu Oporu pravocentristi Zhannene Bido radikali Mendes Frans i Dzhakobi socialisti Tangi Prizhan Lakost komunisti Biju Tijon ta inshi Golovnim zavdannyam uryadu na toj moment stala normalizaciya ekonomichnogo socialnogo ta politichnogo stanovisha derzhavi Franciya vijshla z vijni z velikimi vtratami V znachnij miri buli znisheni liniyi telefonnogo ta telegrafnogo zv yazku transportni zasobi litaki lokomotivi zaliznichni koliyi mosti porti Ne pracyuvali shahti domenni pechi velika chastina zavodiv ta fabrik Krayina vidchuvala gostrij deficit vugillya ta naftoproduktiv Vsi tovari pershoyi neobhidnosti naselennya otrimuvalo za kartkami normi buli mizernimi U svoyemu programnomu vistupi 12 veresnya 1944 r de Goll viznachiv sho Timchasovij uryad bude zberigati svoyi povnovazhennya do chasu zavershennya vijni ta formuvannya Nacionalnih zboriv shlyahom zagalnih viboriv Vin vidmitiv sho jogo kabinet maye namir vsebichno spriyati vidnovlennyu znishenogo vijnoyu gospodarstva pidtrimuvati tverdi cini postupovo pidvishuvati zhittyevij riven narodu nacionalizuvati chastinu vazhlivih galuzej ekonomiki pokarati kolaboracionistiv ta zradnikiv Mizhnarodne viznannya23 zhovtnya 1944 r Timchasovij uryad buv viznanij Velikoyu Britaniyeyu SRSR ta SShA De Goll spryamuvav znachni zusillya na vstanovlennya rivnopravnih stosunkiv z cimi krayinami Zokrema u listopadi grudni 1944 r francuzka delegaciya na choli z prem yer ministrom vidvidala Moskvu vnaslidok chogo buv pidpisanij Dogovir pro soyuz ta vzayemodopomogu mizh SRSR ta Francuzkoyu Respublikoyu Protyagom 1945 r Franciya na choli z de Gollem domoglasya znachnih diplomatichnih dosyagnen Na Yaltinskij konferenciyi bulo prijnyato rishennya pro vidilennya Franciyi vlasnoyi zoni okupaciyi na teritoriyi Nimechchini ta Avstriyi a takozh pro vklyuchennya yiyi do Soyuznoyi kontrolnoyi radi 8 travnya 1945 r predstavnik francuzkogo komanduvannya pidpisav Akt pro kapitulyaciyu Nimechchini Pislya utvorennya OON Franciya otrimala odne z p yati misc postijnih chleniv Radi Bezpeki Pid chas Potsdamskoyi konferenciyi Franciya bula vvedena do Radi ministriv zakordonnih sprav sho mala virishuvati problemi mirnogo vregulyuvannya Sudi nad kolaboracionistamiZvilnennya Franciyi suprovodzhuvalos chislennimi samosudami vnaslidok yakih bulo zdijsneno ponad 9 tis strat Dlya togo shob pokinchiti z nimi ministr yusticiyi 15 veresnya 1944 r stvoriv specialni sudi Voni vinesli bilsh nizh 38 tis virokiv zokrema 2853 smertnih z nih 76 vikonano 50 tis cholovik palki prihilniki rezhimu Vishi ta kolaboracionisti buli pozbavleni gromadyanskih prav Ministri uryadu Vishi postali pered Verhovnim sudom sho zasudiv P yera Lavalya ta marshala Petena do smertnoyi kari ostannomu de Gol pom yakshiv prisud zaminivshi dovichnim uv yaznennyam Socialno ekonomichni reformiBuli provedeni zahodi v socialno ekonomichnij sferi Zokrema zgidno z zakonom pro nacionalizaciyu u derzhavnu vlasnist perejshli golovni galuzi narodnogo gospodarstva Francuzkij bank ta chotiri inshih najbilshih banka oshadni kasi strahovi kompaniyi a takozh vuglevidobuvna gazova avia ta avtomobilebudivna promislovist elektroenergetika morskij ta povitryanij transport Uryad de Gollya vidnoviv prava profspilok zbilshiv zarobitnyu platu na 40 50 zaprovadiv sistemu dopomogi bagatoditnim rodinam strahuvannya na vipadok hvorobi vagitnosti starosti Nova partijna sistemaVnaslidok znishennya Tretoyi respubliki isnuyucha partijna sistema Franciyi zaznala krahu Otozh pislya zvilnennya krayini vid nimeckoyi okupaciyi postala potreba formuvannya novih politichnih sil Pravocentristski diyachi kolishnih Respublikanskoyi federaciyi ta Demokratichnogo alyansu utvorili Respublikansku partiyu svobodi PRL golovnimi vimogami yakoyi bulo zberezhennya respublikanskih svobod posilennya vikonavchoyi vladi obmezhennya vtruchannya derzhavi v ekonomiku ta vidmova vid nacionalizaciyi zberezhennya kolonialnoyi imperiyi spivrobitnictvo robitnikiv ta pidpriyemciv Blizkoyu do PRL bula grupa nezalezhnih na choli z kolishnim prem yer ministrom Polem Rejno Vidnovlenu partiyu radikaliv znovu ocholili Eduar Daladye ta Eduar Errio Partiya vistupala z pozicij zahistu svobodi osobistosti zahistu dribnoyi vlasnosti proti nacionalizaciyi ta derzhavnogo planuvannya Najbilshoyu novoyu politichnoyu siloyu stav Narodno respublikanskij ruh MRP sho vinik u listopadi 1944 r Jogo kerivnikami stali vidatni diyachi Oporu Zhorzh Bido ta Moris Shuman Programa MRP bula zasnovana na ideologiyi hristiyanskogo socializmu ta mistila polozhennya pro chastkovu nacionalizaciyu bankiv i promislovosti derzhavne keruvannya ekonomikoyu uchast robitnikiv v upravlinni pidpriyemstvom Zovnishnopolitichnij kurs ruhu buv spryamovanij na ob yednannya krayin Zahidnoyi Yevropi u Spolucheni Shtati Yevropi Socialistichna partiya SFIO za roki vijni evolyucionuvala v livij bik Deklaraciya principiv partiyi prijnyata 1946 r znovu mistit polozhennya shodo likvidaciyi kapitalizmu ta klasiv peredachu zasobiv virobnictva do kolektivnoyi vlasnosti Komunisti yak odna z golovnih sil ruhu Oporu takozh koristuvalis velikoyu pidtrimkoyu v suspilstvi Yih poziciya pid chas vijni stala bilsh kompromisnoyu Komunistichna partiya FKP vistupala za spivrobitnictvo z inshimi antifashistskimi silami zaklikala robitnikiv utrimatis vid strajkiv Dlya komunistiv zalishalis aktualnimi rozshirennya sistemi socialnogo zahistu nacionalizaciya golovnih galuzej promislovosti ta finansovoyi sistemi Vibori do Ustanovchih zboriv21 zhovtnya 1945 r u Franciyi vidbulisya pershi pislya peremogi vilni vibori i referendum z pitannya pro sklikannya Ustanovchih zboriv Na viborah komunisti zavoyuvali 152 mandati MRP 152 socialisti 142 radikali 29 Zbori obrali de Gollya glavoyu uryadu do yakogo vvijshli 5 komunistiv 5 socialistiv 5 chleniv MRP i 6 gollistiv Zastupnikom prem yer ministra stav lider FKP Moris Torez Uryadi tripartijnoyi koaliciyiDokladnishe Tripartijna koaliciya Franciya Cherez nezgodu z vtruchannyam Ustanovchih zboriv u diyalnist uryadu Sharl de Goll 20 sichnya 1946 r ogolosiv pro svoyu vidstavku Z cogo chasu protyagom roku uryadi formuvala tripartijna koaliciya MRP SFIO ta FKP Pershij koalicijnij uryad 26 sichnya 12 chervnya 1946 r ocholiv socialist Feliks Guen 23 chervnya 1946 r jogo zminiv na posadi narodnij respublikanec Zhorzh Bido prem yer ministr do 28 listopada 1946 r Prijnyattya novoyi KonstituciyiGolovna borotba v cej chas rozgornulas za majbutnyu Konstituciyu Francuzkoyi Respubliki Yaksho komunisti ta spochatku socialisti vistupali za peredachu povnoti vladi Nacionalnim zboram odnochasno z likvidaciyeyu institutiv verhnoyi palati Senatu ta Prezidenta to MRP radikali ta pravocentristi zhadali posiliti vikonavchu vladu uryad Prezident zberigshi takozh Senat Livij proekt buv provalenij na referendumi 5 travnya 1946 r Pislya cogo vidbulis novi vibori do Ustanovchih zboriv vnaslidok yakih tripartijna koaliciya bula zberezhena Koalicijni sili zmogli domovitis pro kompromisnij variant Konstituciyi vidkinuvshi yak propoziciyi de Gollya shodo silnoyi prezidentskoyi vladi tak i ideyi poperednogo proektu livih Buv zberezhenij dvopalatnij parlament prote povnovazhennya Prezidenta znachno obmezhili 13 zhovtnya 1946 r Konstituciya bula uhvalena na referendumi sho znamenuvalo yuridichne oformlennya Chetvertoyi Respubliki u Franciyi Perehidnij uryad Leona Blyuma 16 grudnya 1946 16 sichnya 1947 rr peredav vladu v krayini Prezidentovi Vensanu Oriolyu ta novomu koalicijnomu kabinetu PrimitkiArzakanyan M C De Goll i gollisty na puti k vlasti M 1990 S 53 Arzakanyan M C De Goll i gollisty na puti k vlasti M 1990 S 54 Gaulle Ch de Memoires de guerre V 3 Le Salut P 1959 Documents P 351 361 Sovetsko francuzskie otnosheniya vo vremya Velikoj Otechestvennoj vojny 1941 1945 gg Dokumenty i materialy M 1959 S 383 385 Istoriya Francii Pod red Zh Karpante F Lebrena SPb 2008 S 416 Arzakanyan M C De Goll i gollisty na puti k vlasti M 1990 S 55 Narinskij M M Borba klassov i partij vo Francii 1944 1958 M 1983 S 29 40 Smirnov V P Franciya v HH veke M 2001 S 186 187 Trubajchuk A Shevchenko V Sharl de Goll K 1997 S 57 Istoriya Francii T 3 M 1973 S 310 312 Smirnov V P Franciya v HH veke M 2001 S 195 196 PosilannyaDiyalnist timchasovogo uryadu Francuzkoyi Respubliki nedostupne posilannya z lipnya 2019