Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Німецька окупація Франції (1940—1944) або Німецька військова адміністрація у Франції (нім. Militärverwaltung in Frankreich та фр. Vie en France sous l'Occupation allemande) — тимчасова військова адміністрація нацистської Німеччини на території окупованої Франції за часів Другої світової війни. Німецька адміністрація здійснювала управління окупованою зоною у північній та західній Франції до листопада 1942 року, а після повного захоплення території колишньої Французької республіки поділялася на «північну» (нім. zone nord) і «південну зони» (нім. zone sud). Залишалася при владі з моменту військової кампанії у травні 1940 до повного звільнення французьких земель у грудні 1944.
Її роль у Франції частково регулювалася нормами, встановленими перемир'ям у Компієні після блискавичного успіху вермахту, що призвело до повного розгрому та капітуляції Франції. І французи, і німці вважали, що окупація буде тимчасовою і триватиме лише до того часу, доки Британія не піде на поступки, що, як вважали обидві сторони, було неминуче. Наприклад, Франція погодилася, що її солдати залишаться військовополоненими до припинення всіх бойових дій.
Після поразки французька влада, її уряд, усі державні установи перемістилися з Парижу, який опинився в німецькій зоні окупації, до курортного міста Віші в Оверні, і тому його більше називали «вішістська Франція» або «режим Віші», хоча офіційно той мав назву Французька держава (фр. État français). Формально до листопада 1942 року вішістський уряд відповідав за всю Францію, але де-факто всю повноту влади мала військова адміністрація в окупованій зоні. 11 листопада 1942 року, у відповідь на вторгнення англо-американських військ до Північної Африки, німецький вермахт провів операцію «Антон», остаточно окупувавши всю територію Франції. Уряд Віші залишився при владі, хоча його повноваження тепер сильно зменшилися.
Окуповані зони
Ельзас-Лотарингія, який був вперше анексований Німецькою імперією після французько-прусської війни в 1871 році та повернувся до Франції після Першої світової війни, був повторно анексований Третім Рейхом (чоловіче населення цього регіону підлягало загальній військовій повинності до німецької армії) Департаменти Нор та Па-де-Кале були приєднані до військової адміністрації в Бельгії та Північній Франції, яка також відповідала за цивільні справи у 20-кілометровій смузі поздовж узбережжя Атлантичного океану. Ще однією «забороненою зоною» стали райони на північному сході Франції, відповідно Лотарингії і приблизно по половині провінцій Франш-Конте, Шампані та Пікардії. Французьким біженцям, що втекли під час воєнних дій, заборонялося повертатися до своїх домівок, бо вона призначалася для німецьких поселенців та анексії за подальшого запровадження нацистського Нового порядку.
Окупована зона (фр. zone occupée, нім. Besetztes Gebiet) складалася з решти північної та західної Франції, включаючи дві заборонені зони.
Південна Франція, за винятком західної половини Аквітанії вздовж узбережжя Атлантичного океану, стала вільною зоною, де режим Віші залишався сувереном незалежної держави, хоча й під сильним німецьким впливом через обмеження перемир'я (включаючи важку данину) та економічну залежність від Німеччини. Ця територія мала площу 246 618 квадратних кілометрів, приблизно 45 % від передвоєнної території Франції, і включала приблизно 33 % всієї робочої сили Франції. За оцінкою на 1 квітня 1941 року 25 071 255 французів жило на окупованій території (близько 14,2 млн — в неокупованій зоні). Ці цифри не включають 1,6 млн французьких військовополонених і 60 000 французьких працівників у Німеччині та мешканців відторгнутої провінції Ельзас-Лотарингія. Лінія розмежування між «вільною зоною» та «окупованою зоною» фактично була кордоном, де вимагався спеціальний дозвіл для перетинання від німецької адміністрації.
Ці обмеження продовжували залишатися в силі й після того, як вся територія Віші була окупована німцями і «вільна зона» стала іменуватися «південною» і була передана під військову адміністрацію в листопаді 1942 року.
Французька колоніальна імперія залишалася під владою режиму Віші маршала Петена. Французький суверенітет повинен був здійснюватися на всій території Франції, включаючи окуповану зону, Ельзас і Мозель, але у відповідності до 3-ї статті Комп'єнського перемир'я французька влада в окупованій зоні повинна підкорятися військовій адміністрації і Німеччина здійснюватиме права окупаційної сили всередині визначених територій.
З метою придушення партизанів та руху опору військова адміністрація активно співпрацювала з гестапо, СД, розвідувальною службою СС та поліцією безпеки. За умовами перемир'я французька влада та поліція співпрацювала з цими силовими структурами, допомагаючи їм відловлювати євреїв, антифашистів та інших дисидентів та сприяти у встановленні каральної системи нацистів. Допомогу німцям активно надавали колабораціоністи допоміжних служб, таких як французька міліція (фр. Milice française), французька гвардія (фр. Franc-Garde) та Служба легіонерського ордену (фр. Service d'ordre légionnaire). Основними колабораціоністськими політичними партіями були Французька народна партія (ППФ) (фр. Parti Populaire Français, PPF) та (ННП) (фр. Rassemblement national populaire, RNP), кожна з яких мала у своєму складі від 20 000 до 30 000 членів.
Деякі французи також зголосилися приєднатися до регулярних німецьких військ і безпосередньо битися за Німеччину або проти більшовиків, наприклад Легіон французьких добровольців проти більшовизму. Пізніше добровольці з цього та інших формувань створили кістяк 33-ї гренадерської дивізії СС «Шарлемань» (1-ї французької).
Окупаційні сили
Для забезпечення окупаційних функцій на території завойованої Франції вермахт утримував значну кількість військових формувань в окупаційній зоні. Так, за станом на грудень 1941 року у всій німецькій зоні у Франції перебували 100 000 німців. Коли основна частина вермахту воювала на Східному фронті, німецькі підрозділи періодично прибували до Франції, щоб відпочити, поповнитися переозброїтися та підготуватися до наступних бойових дій. Після серпня 1942 року, коли Велика Британія влаштувала рейд на Дьєпп, чисельність німецьких військ різко зросла через загрозу вторгнення союзників. Активні дії британських командос проти німецьких військ на території Франції та сусідніх країн, зокрема проти Атлантичного вала, вимагали все більшої військової присутності вермахту на окупованих землях.
Антипартизанська війна
Звернення «До всіх французів» генерала де Голля з Лондону спочатку не мало значного ефекту, і мало хто приєднався до його сил спротиву, крім тих, що вже перебували в засланні, щоб приєднатися до французьких сил. У червні 1941 року після вторгнення Гітлера до Радянського Союзу Французька комуністична партія, яка за наказом Комінтерну до цього часу залишалася пасивною у протистоянні проти німецьких окупантів, активизувала свою діяльність. Незабаром де Голль відправив Жана Мулена до Франції як керівника французького Опору, який очолив Національну раду Руху Опору по всій окупованій країні для координації восьми основних груп опору.
Мулен був врешті захоплений і загинув під жорстокими катуваннями гестаповців. На початку 1943 року після поразки Третього Рейху під Сталінградом, французький опір посилився, і до 1944 року великі віддалені райони країни були вже поза контролю німецьких військових і вільними зонами для макі, французьких партизанів. Однією з найважливіших битв за участю французьких макі став у липні-серпні 1944 року.
У відповідь на активізацію французького спротиву нацисти проводили постійні антипартизанські операції, облави та масові каральні акції проти мирного населення. Найвідомішою та найкривавішою була , в якій були знищено 647 мирних мешканців селища Орадур. Серед інших злочинів нацистів були , , та . У наслідок німецьких каральних антипартизанських дій загинуло близько 13 000-16 000 французів, у тому числі від 4 000 до 5000 невинних цивільних осіб.
Незважаючи на те, що більшість французького населення не брала участі в активному опорі, багато хто чинив пасивний опір, або надавав матеріальну допомогу членам Опору. Інші допомагали у врятуванні збитих американських або британських пілотів, що десантувалися над окупованою Францією, і які врешті-решт за допомогою французів знайшли шлях до Британії, часто через Іспанію.
Напередодні визволення Франції численні фракції націоналістів, анархістів, комуністів, соціалістів та інших рухів і течій, що налічували вже від 100 000 до 400 000 бійців, вели активну боротьбу з окупаційними силами. За підтримки британського Управління спеціальних операцій та американського Управління стратегічних служб, які забезпечували перекидання повітрям агентів проникнення, інструкторів по веденню партизанської війни, зброї, вибухівки та інших необхідних речей, загони французьких партизан і підпільників систематично проводили акції з виведення з ладу залізничних ліній, руйнували мости, перерізали німецькі лінії поставок і забезпечували загальну розвідку в інтересах союзних військ.
Загалом до кінця війни з тих чи інших обставин загинуло близько 580 000 французів (лише 40 000 від обстрілів західними союзниками в перші 48 годин операції «Оверлорд»). Військові втрати у кампаніях 1939—1940 років становили 92 000 осіб. З 1940 по 1945 роки на різних фронтах близько 58 000 загинули в бою у складі військ «Вільної Франції». Близько 40 000 мешканців, громадяни повторно анексованого Ельзасу-Лотарингії, що були примусово призвані до вермахту, стали жертвами. Цивільні жертви Франції становили близько 150 000 (60 000 — від повітряних бомбардувань, 60 000 — в опорі та 30 000 вбиті німецькими окупаційними силами). Загалом військовополонених та депортованих було близько 1,9 мільйона, з них близько 240 000 загинули в неволі. За оцінками, 40 000 були військовополоненими, 100 000 расовими депортованими (переважно уродженці французьких колоній в Африці та Південно-Східній Азії), 60 000 політичними в'язнями і 40 000 загинули від рабської праці на окупаційну владу.
Див. також
Література
- G. Hirschfeld & P. Marsh (eds), Collaboration in France: Politics and Culture during the Nazi Occupation 1940—1944. Oxford: Berg, 1989.
- Julian T. Jackson. France: The Dark Years, 1940—1944. Oxford: Oxford University Press, 2001.
- Isabelle von Bueltzingsloewen (ed), «Morts d'inanition»: Famine et exclusions en France sous l'Occupation. Rennes: Presses Universitaires de Rennes, 2005.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Німецька окупація Франції (1940—1944) |
- (фр.)
- (фр.)
- NAZI diplomacy: Vichy, 1940
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Franciya znachennya Nimecka vijskova administraciya u Franciyi Militarverwaltung in Frankreich vijskova administraciya traven 1940 serpen 1944 Prapor okupacijnoyi administraciyi Gerb okupacijnoyi administraciyi Teritoriya Franciyi pid kontrolem nimeckoyi vijskovoyi administraciyi Stolicya Parizh Mova i Nimecka Francuzka Komanduvach 1940 1942 Otto fon Shtyulpnagel 1942 1944 Karl Genrih fon Shtyulpnagel Poperednik Nastupnik Tretya francuzka respublika Rezhim Vishi Timchasovij uryad Franciya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nimecka okupaciya Franciyi 1940 1944 Nimecka okupaciya Franciyi 1940 1944 abo Nimecka vijskova administraciya u Franciyi nim Militarverwaltung in Frankreich ta fr Vie en France sous l Occupation allemande timchasova vijskova administraciya nacistskoyi Nimechchini na teritoriyi okupovanoyi Franciyi za chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Nimecka administraciya zdijsnyuvala upravlinnya okupovanoyu zonoyu u pivnichnij ta zahidnij Franciyi do listopada 1942 roku a pislya povnogo zahoplennya teritoriyi kolishnoyi Francuzkoyi respubliki podilyalasya na pivnichnu nim zone nord i pivdennu zoni nim zone sud Zalishalasya pri vladi z momentu vijskovoyi kampaniyi u travni 1940 do povnogo zvilnennya francuzkih zemel u grudni 1944 Yiyi rol u Franciyi chastkovo regulyuvalasya normami vstanovlenimi peremir yam u Kompiyeni pislya bliskavichnogo uspihu vermahtu sho prizvelo do povnogo rozgromu ta kapitulyaciyi Franciyi I francuzi i nimci vvazhali sho okupaciya bude timchasovoyu i trivatime lishe do togo chasu doki Britaniya ne pide na postupki sho yak vvazhali obidvi storoni bulo neminuche Napriklad Franciya pogodilasya sho yiyi soldati zalishatsya vijskovopolonenimi do pripinennya vsih bojovih dij Pislya porazki francuzka vlada yiyi uryad usi derzhavni ustanovi peremistilisya z Parizhu yakij opinivsya v nimeckij zoni okupaciyi do kurortnogo mista Vishi v Overni i tomu jogo bilshe nazivali vishistska Franciya abo rezhim Vishi hocha oficijno toj mav nazvu Francuzka derzhava fr Etat francais Formalno do listopada 1942 roku vishistskij uryad vidpovidav za vsyu Franciyu ale de fakto vsyu povnotu vladi mala vijskova administraciya v okupovanij zoni 11 listopada 1942 roku u vidpovid na vtorgnennya anglo amerikanskih vijsk do Pivnichnoyi Afriki nimeckij vermaht proviv operaciyu Anton ostatochno okupuvavshi vsyu teritoriyu Franciyi Uryad Vishi zalishivsya pri vladi hocha jogo povnovazhennya teper silno zmenshilisya Okupovani zoniDokladnishe Vijskova administraciya Tretij Rajh Rezhim Vishi Golokost u Franciyi ta Kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni Elzas Lotaringiya yakij buv vpershe aneksovanij Nimeckoyu imperiyeyu pislya francuzko prusskoyi vijni v 1871 roci ta povernuvsya do Franciyi pislya Pershoyi svitovoyi vijni buv povtorno aneksovanij Tretim Rejhom choloviche naselennya cogo regionu pidlyagalo zagalnij vijskovij povinnosti do nimeckoyi armiyi Departamenti Nor ta Pa de Kale buli priyednani do vijskovoyi administraciyi v Belgiyi ta Pivnichnij Franciyi yaka takozh vidpovidala za civilni spravi u 20 kilometrovij smuzi pozdovzh uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu She odniyeyu zaboronenoyu zonoyu stali rajoni na pivnichnomu shodi Franciyi vidpovidno Lotaringiyi i priblizno po polovini provincij Fransh Konte Shampani ta Pikardiyi Francuzkim bizhencyam sho vtekli pid chas voyennih dij zaboronyalosya povertatisya do svoyih domivok bo vona priznachalasya dlya nimeckih poselenciv ta aneksiyi za podalshogo zaprovadzhennya nacistskogo Novogo poryadku Okupovana zona fr zone occupee nim Besetztes Gebiet skladalasya z reshti pivnichnoyi ta zahidnoyi Franciyi vklyuchayuchi dvi zaboroneni zoni Nimeckij kontrolnij post na demarkacijnij liniyi u Franciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Pivdenna Franciya za vinyatkom zahidnoyi polovini Akvitaniyi vzdovzh uzberezhzhya Atlantichnogo okeanu stala vilnoyu zonoyu de rezhim Vishi zalishavsya suverenom nezalezhnoyi derzhavi hocha j pid silnim nimeckim vplivom cherez obmezhennya peremir ya vklyuchayuchi vazhku daninu ta ekonomichnu zalezhnist vid Nimechchini Cya teritoriya mala ploshu 246 618 kvadratnih kilometriv priblizno 45 vid peredvoyennoyi teritoriyi Franciyi i vklyuchala priblizno 33 vsiyeyi robochoyi sili Franciyi Za ocinkoyu na 1 kvitnya 1941 roku 25 071 255 francuziv zhilo na okupovanij teritoriyi blizko 14 2 mln v neokupovanij zoni Ci cifri ne vklyuchayut 1 6 mln francuzkih vijskovopolonenih i 60 000 francuzkih pracivnikiv u Nimechchini ta meshkanciv vidtorgnutoyi provinciyi Elzas Lotaringiya Liniya rozmezhuvannya mizh vilnoyu zonoyu ta okupovanoyu zonoyu faktichno bula kordonom de vimagavsya specialnij dozvil dlya peretinannya vid nimeckoyi administraciyi Nimecki soldati v bordeli u kolishnomu budinku sinagozi Brest Okupovana Franciya 1940 Zmini v okupaciyi Franciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Ci obmezhennya prodovzhuvali zalishatisya v sili j pislya togo yak vsya teritoriya Vishi bula okupovana nimcyami i vilna zona stala imenuvatisya pivdennoyu i bula peredana pid vijskovu administraciyu v listopadi 1942 roku Francuzka kolonialna imperiya zalishalasya pid vladoyu rezhimu Vishi marshala Petena Francuzkij suverenitet povinen buv zdijsnyuvatisya na vsij teritoriyi Franciyi vklyuchayuchi okupovanu zonu Elzas i Mozel ale u vidpovidnosti do 3 yi statti Komp yenskogo peremir ya francuzka vlada v okupovanij zoni povinna pidkoryatisya vijskovij administraciyi i Nimechchina zdijsnyuvatime prava okupacijnoyi sili vseredini viznachenih teritorij Z metoyu pridushennya partizaniv ta ruhu oporu vijskova administraciya aktivno spivpracyuvala z gestapo SD rozviduvalnoyu sluzhboyu SS ta policiyeyu bezpeki Za umovami peremir ya francuzka vlada ta policiya spivpracyuvala z cimi silovimi strukturami dopomagayuchi yim vidlovlyuvati yevreyiv antifashistiv ta inshih disidentiv ta spriyati u vstanovlenni karalnoyi sistemi nacistiv Dopomogu nimcyam aktivno nadavali kolaboracionisti dopomizhnih sluzhb takih yak francuzka miliciya fr Milice francaise francuzka gvardiya fr Franc Garde ta Sluzhba legionerskogo ordenu fr Service d ordre legionnaire Osnovnimi kolaboracionistskimi politichnimi partiyami buli Francuzka narodna partiya PPF fr Parti Populaire Francais PPF ta NNP fr Rassemblement national populaire RNP kozhna z yakih mala u svoyemu skladi vid 20 000 do 30 000 chleniv Zahoplenij u polon britanskij vijskovij u suprovodi SS Untersharfyurera Franciya 1944 Deyaki francuzi takozh zgolosilisya priyednatisya do regulyarnih nimeckih vijsk i bezposeredno bitisya za Nimechchinu abo proti bilshovikiv napriklad Legion francuzkih dobrovolciv proti bilshovizmu Piznishe dobrovolci z cogo ta inshih formuvan stvorili kistyak 33 yi grenaderskoyi diviziyi SS Sharleman 1 yi francuzkoyi Okupacijni vijska provodyat oblavi na partizan ta komunistiv Okupovana Franciya Lipen 1944Okupacijni siliDlya zabezpechennya okupacijnih funkcij na teritoriyi zavojovanoyi Franciyi vermaht utrimuvav znachnu kilkist vijskovih formuvan v okupacijnij zoni Tak za stanom na gruden 1941 roku u vsij nimeckij zoni u Franciyi perebuvali 100 000 nimciv Koli osnovna chastina vermahtu voyuvala na Shidnomu fronti nimecki pidrozdili periodichno pribuvali do Franciyi shob vidpochiti popovnitisya pereozbroyitisya ta pidgotuvatisya do nastupnih bojovih dij Pislya serpnya 1942 roku koli Velika Britaniya vlashtuvala rejd na Dyepp chiselnist nimeckih vijsk rizko zrosla cherez zagrozu vtorgnennya soyuznikiv Aktivni diyi britanskih komandos proti nimeckih vijsk na teritoriyi Franciyi ta susidnih krayin zokrema proti Atlantichnogo vala vimagali vse bilshoyi vijskovoyi prisutnosti vermahtu na okupovanih zemlyah Antipartizanska vijnaDokladnishe Ruh Oporu u Franciyi Zvernennya Do vsih francuziv generala de Gollya z Londonu spochatku ne malo znachnogo efektu i malo hto priyednavsya do jogo sil sprotivu krim tih sho vzhe perebuvali v zaslanni shob priyednatisya do francuzkih sil U chervni 1941 roku pislya vtorgnennya Gitlera do Radyanskogo Soyuzu Francuzka komunistichna partiya yaka za nakazom Kominternu do cogo chasu zalishalasya pasivnoyu u protistoyanni proti nimeckih okupantiv aktivizuvala svoyu diyalnist Nezabarom de Goll vidpraviv Zhana Mulena do Franciyi yak kerivnika francuzkogo Oporu yakij ocholiv Nacionalnu radu Ruhu Oporu po vsij okupovanij krayini dlya koordinaciyi vosmi osnovnih grup oporu Mulen buv vreshti zahoplenij i zaginuv pid zhorstokimi katuvannyami gestapovciv Na pochatku 1943 roku pislya porazki Tretogo Rejhu pid Stalingradom francuzkij opir posilivsya i do 1944 roku veliki viddaleni rajoni krayini buli vzhe poza kontrolyu nimeckih vijskovih i vilnimi zonami dlya maki francuzkih partizaniv Odniyeyu z najvazhlivishih bitv za uchastyu francuzkih maki stav u lipni serpni 1944 roku U vidpovid na aktivizaciyu francuzkogo sprotivu nacisti provodili postijni antipartizanski operaciyi oblavi ta masovi karalni akciyi proti mirnogo naselennya Najvidomishoyu ta najkrivavishoyu bula v yakij buli znisheno 647 mirnih meshkanciv selisha Oradur Sered inshih zlochiniv nacistiv buli ta U naslidok nimeckih karalnih antipartizanskih dij zaginulo blizko 13 000 16 000 francuziv u tomu chisli vid 4 000 do 5000 nevinnih civilnih osib Nezvazhayuchi na te sho bilshist francuzkogo naselennya ne brala uchasti v aktivnomu opori bagato hto chiniv pasivnij opir abo nadavav materialnu dopomogu chlenam Oporu Inshi dopomagali u vryatuvanni zbitih amerikanskih abo britanskih pilotiv sho desantuvalisya nad okupovanoyu Franciyeyu i yaki vreshti resht za dopomogoyu francuziv znajshli shlyah do Britaniyi chasto cherez Ispaniyu Naperedodni vizvolennya Franciyi chislenni frakciyi nacionalistiv anarhistiv komunistiv socialistiv ta inshih ruhiv i techij sho nalichuvali vzhe vid 100 000 do 400 000 bijciv veli aktivnu borotbu z okupacijnimi silami Za pidtrimki britanskogo Upravlinnya specialnih operacij ta amerikanskogo Upravlinnya strategichnih sluzhb yaki zabezpechuvali perekidannya povitryam agentiv proniknennya instruktoriv po vedennyu partizanskoyi vijni zbroyi vibuhivki ta inshih neobhidnih rechej zagoni francuzkih partizan i pidpilnikiv sistematichno provodili akciyi z vivedennya z ladu zaliznichnih linij rujnuvali mosti pererizali nimecki liniyi postavok i zabezpechuvali zagalnu rozvidku v interesah soyuznih vijsk Zagalom do kincya vijni z tih chi inshih obstavin zaginulo blizko 580 000 francuziv lishe 40 000 vid obstriliv zahidnimi soyuznikami v pershi 48 godin operaciyi Overlord Vijskovi vtrati u kampaniyah 1939 1940 rokiv stanovili 92 000 osib Z 1940 po 1945 roki na riznih frontah blizko 58 000 zaginuli v boyu u skladi vijsk Vilnoyi Franciyi Blizko 40 000 meshkanciv gromadyani povtorno aneksovanogo Elzasu Lotaringiyi sho buli primusovo prizvani do vermahtu stali zhertvami Civilni zhertvi Franciyi stanovili blizko 150 000 60 000 vid povitryanih bombarduvan 60 000 v opori ta 30 000 vbiti nimeckimi okupacijnimi silami Zagalom vijskovopolonenih ta deportovanih bulo blizko 1 9 miljona z nih blizko 240 000 zaginuli v nevoli Za ocinkami 40 000 buli vijskovopolonenimi 100 000 rasovimi deportovanimi perevazhno urodzhenci francuzkih kolonij v Africi ta Pivdenno Shidnij Aziyi 60 000 politichnimi v yaznyami i 40 000 zaginuli vid rabskoyi praci na okupacijnu vladu Div takozhFranciya v Drugij svitovij vijni Rezhim Vishi Ruh Oporu u Franciyi Vijskova administraciya u Belgiyi ta Pivnichnij Franciyi Nimecka okupaciya Belgiyi 1940 1944 Nimecka okupaciya Lyuksemburgu 1940 1945 Rajhskomisariat Niderlandi Nimecka okupaciya Franciyi Persha svitova vijna LiteraturaG Hirschfeld amp P Marsh eds Collaboration in France Politics and Culture during the Nazi Occupation 1940 1944 Oxford Berg 1989 Julian T Jackson France The Dark Years 1940 1944 Oxford Oxford University Press 2001 ISBN 0 19 820706 9 Isabelle von Bueltzingsloewen ed Morts d inanition Famine et exclusions en France sous l Occupation Rennes Presses Universitaires de Rennes 2005 ISBN 2 7535 0136 XPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nimecka okupaciya Franciyi 1940 1944 fr fr NAZI diplomacy Vichy 1940