Закон про відокремлення церкви від держави (фр. Loi du 9 décembre 1905 concernant la séparation des Eglises et de l'Etat) — французький закон від 9 грудня 1905 року про відокремлення церкви від держави. Став першим законом, що поклав початок процесу повного розмежування церкви і держави в соціально-економічних умовах, наближених до життя сучасного суспільства.
В самій Франції процес переходу до лаїцизму (1905–1906) пройшов в цілому без масових потрясінь, оскільки французьке суспільство було до нього морально готовим. Більше того, такт і дипломатичність головного ідеолога закону — Аристида Бріана, дозволили йому переконати й багатьох вірян католиків у готовності французького суспільства до таких змін. Тим не менше, прийняття закону та подальші заворушення в країні спричинили відставку , який протримався при владі тільки один рік і 25 днів.
Постулати даного закону згодом було покладено в основу подібних указів про секуляризації суспільного життя в СРСР, Туреччини тощо.
Основні положення
- За законом громадянам було гарантовано право на працю без зазначення приналежності до тієї чи іншої конфесії.
- Французька республіка більше не визнавала, не сплачувала та не субсидувала церкви. 1 січня 1906 року було ліквідовано державний бюджет фінансування культів, до нуля скоротились видатки на них на рівні департаментів і громад. Ельзас і частина Лотарингії на той момент належали Німеччині, тому на ці регіони дія закону не поширювалась і не поширюється донині.
- Незважаючи на заперечення папи Пія Х, все майно церкви та всі пов'язані з ним зобов'язання передавались різним релігійним асоціаціям вірян. Священиків було відправлено на пенсію за державний кошт.
Протести
Відокремлення церкви від держави спричиняло напади з двох сторін. Праві та клерикали критикували його за порушення моральних устоїв у країні, за порушення права власності, за позбавлення церкви привілейованого положення в державі, за порушення свободи совісті. Соціалісти й інші ліві сили, які набирали обертів, дорікали урядові за м'якість і непослідовність; вказуючи на те, що колишнє церковне майно було придбане церквою завдяки самій державі, а відповідно воно первинно було громадською власністю.
Посилання
- Текст закону [ 16 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Відокремлення церкви від держави [ 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 лютого 2013. Процитовано 17 січня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakon pro vidokremlennya cerkvi vid derzhavi fr Loi du 9 decembre 1905 concernant la separation des Eglises et de l Etat francuzkij zakon vid 9 grudnya 1905 roku pro vidokremlennya cerkvi vid derzhavi Stav pershim zakonom sho poklav pochatok procesu povnogo rozmezhuvannya cerkvi i derzhavi v socialno ekonomichnih umovah nablizhenih do zhittya suchasnogo suspilstva Zakon pro rozdilennya cerkvi i derzhavi V samij Franciyi proces perehodu do layicizmu 1905 1906 projshov v cilomu bez masovih potryasin oskilki francuzke suspilstvo bulo do nogo moralno gotovim Bilshe togo takt i diplomatichnist golovnogo ideologa zakonu Aristida Briana dozvolili jomu perekonati j bagatoh viryan katolikiv u gotovnosti francuzkogo suspilstva do takih zmin Tim ne menshe prijnyattya zakonu ta podalshi zavorushennya v krayini sprichinili vidstavku yakij protrimavsya pri vladi tilki odin rik i 25 dniv Postulati danogo zakonu zgodom bulo pokladeno v osnovu podibnih ukaziv pro sekulyarizaciyi suspilnogo zhittya v SRSR Turechchini tosho Osnovni polozhennyaZa zakonom gromadyanam bulo garantovano pravo na pracyu bez zaznachennya prinalezhnosti do tiyeyi chi inshoyi konfesiyi Francuzka respublika bilshe ne viznavala ne splachuvala ta ne subsiduvala cerkvi 1 sichnya 1906 roku bulo likvidovano derzhavnij byudzhet finansuvannya kultiv do nulya skorotilis vidatki na nih na rivni departamentiv i gromad Elzas i chastina Lotaringiyi na toj moment nalezhali Nimechchini tomu na ci regioni diya zakonu ne poshiryuvalas i ne poshiryuyetsya donini Nezvazhayuchi na zaperechennya papi Piya H vse majno cerkvi ta vsi pov yazani z nim zobov yazannya peredavalis riznim religijnim asociaciyam viryan Svyashenikiv bulo vidpravleno na pensiyu za derzhavnij kosht ProtestiVidokremlennya cerkvi vid derzhavi sprichinyalo napadi z dvoh storin Pravi ta klerikali kritikuvali jogo za porushennya moralnih ustoyiv u krayini za porushennya prava vlasnosti za pozbavlennya cerkvi privilejovanogo polozhennya v derzhavi za porushennya svobodi sovisti Socialisti j inshi livi sili yaki nabirali obertiv dorikali uryadovi za m yakist i neposlidovnist vkazuyuchi na te sho kolishnye cerkovne majno bulo pridbane cerkvoyu zavdyaki samij derzhavi a vidpovidno vono pervinno bulo gromadskoyu vlasnistyu PosilannyaTekst zakonu 16 sichnya 2013 u Wayback Machine Vidokremlennya cerkvi vid derzhavi 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Primitki Arhiv originalu za 28 lyutogo 2013 Procitovano 17 sichnya 2013