Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ву лиця Театра льна вулиця в історичному центрі Львова у колишньому середмісті Вулиця Театральна ЛьвівТеатральна між пло

Вулиця Театральна (Львів)

Вулиця Театральна (Львів)

Ву́лиця Театра́льна — вулиця в історичному центрі Львова, у колишньому середмісті.

Вулиця Театральна
Львів
image
Театральна між площами Катедральною та Івана Підкови
Театральна між площами Катедральною та Івана Підкови
Місцевість Історичний центр Львова
Район Галицький
Колишні назви
За ятками (Різницька), Ґродська, Пекарська (частк.), Шпитальна Святого Духа, Францисканська, Ланге Ґассе, Театральна, Рутовського Т., Лангеґассе, Рутовського Т.
австрійського періоду (українською) Ланге Ґассе
австрійського періоду (німецькою) Lange Gasse
польського періоду (польською) Za Jatkami (Rzeżnicka), Grodzka, Piekarska (cz.), Szpitalna św. Ducha, Franciszkańska, Teatralna, Rutowskiego T.
радянського періоду (українською) Рутовського Т.
радянського періоду (російською) Рутовского Т.
Загальні відомості
Протяжність 500 м
Координати початку 49°50′23″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.8399056° пн. ш. 24.0302222° сх. д. / 49.8399056; 24.0302222Координати: 49°50′23″ пн. ш. 24°01′48″ сх. д. / 49.8399056° пн. ш. 24.0302222° сх. д. / 49.8399056; 24.0302222
Координати кінця 49°50′40″ пн. ш. 24°01′42″ сх. д. / 49.8446806° пн. ш. 24.0283333° сх. д. / 49.8446806; 24.0283333
поштові індекси 79008
Транспорт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 3—26
Архітектурні пам'ятки № 3, 5, 6, 8, 10—13, 15, 17, 18, 22, 24, 26
Храми Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла
Державні установи Львівський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді
Навчальні заклади навчальний корпус № 33 НУ «Львівська політехніка», Львівська середня загальноосвітня школа № 62, шахова школа-клуб Василя Іванчука
Заклади культури Державний природознавчий музей НАН України
Поштові відділення ВПЗ № 8 (вул. Валова, 14)
Забудова бароко, ампір, класицизм, неоренесанс, віденська сецесія
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
image Вулиця Театральна у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Вулиця Театральна.

Опис

Вулиця розташована в історичній частині Львова, котра до кінця XVIII століття була оточена оборонним муром. Простягається від площі Міцкевича майже строго у напрямку з півдня на північ до площі Торгової. Забудова лінійна, деякі квартали утворені однією великою будівлею, як наприклад Національним музеєм, колишньою будівлею Народного дому, Національним академічним українським драматичним театром імені Марії Заньковецької.

Сполучається з багатьма вулицями та площами львівського середмістя. З непарного боку прилучаються площа Підкови та колишня площа Каструм з ринком (нині площа не має назви), а з парного боку прилучаються площа Яворського та вулиці Шевська і Яна Жижки.

Утворює перехрестя з вулицями Вірменською, Лесі Українки, Низький Замок, Корнякта, Памви Беринди та площею Катедральною.

Назва

Нинішня Театральна у пізньому середньовіччі складалася з декількох вулиць. Кожна мала власну назвою. Окрім того, деякі ділянки мали декілька назв (більшість — неофіційні), що вживались одночасно — характерне для середньовічного Львова явище. Серед відомих середньовічних назв є зокрема такі:

  • За ятками, Різницька — назви, що вживались одночасно. Пов'язані з ятками (лавками) єврейських різників, що мали спадкове право на торгівлю у цьому місці. Назва стосувалась ділянки між нинішніми площею Міцкевича та вулицею Памви Беринди.
  • Пекарська — офіційна назва ділянки від стику з нинішньою Шевською до перехрестя з нинішньою Вірменською, а також частина нинішньої Вірменської (до перехрестя з Краківською). Згадується у 1421 році.
  • Шпитальна Святого Духа — ділянка між нинішніми вулицями Памви Беринди та Шевською. Отримала назву від шпиталю Святого Духа, що існував тут з XIV до XVIII століть. Назва вперше згадується 1544 року.
  • Францисканська — ділянка від Шевської до Вірменської. Названа так не пізніше 1674 року. На західній стороні вулиці від XIV століття був францисканський монастир, будівля якого зруйнована 1848 року.
  • Ґродська — ділянка від нинішньої Вірменської до північного міського муру (нинішньої вулиці Лесі Українки).

Не пізніше 1780 року зустрічається назва Довга (нім. Lange Gasse), на той час вулиця була найдовшою у львівському середмісті. 1871 року отримала назву Театральна.

У 1916 році  — Рутовського на честь президента міста Тадеуша Рутовського. У листопаді 1941 року перейменована на Ланґе Ґассе.

У липні 1944 року повернено передвоєнну назву — Рутовського. У грудні 1944 року повернено назву Театральна.

Будівлі

В архітектурному ансамблі вулиці Театральної переважають бароко, ампір, класицизм, неоренесанс та віденська сецесія.

З непарного боку вулиці

№ 3 — прибутковий будинок, споруджений за проєктом Зигмунта Кендзерського у 1900 році. Дубова брама цього будинку зроблена орієнтовно у 1930-х роках. 2020 року в межах проєкту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» майстрами-реставраторами під керівництвом Олександра Савчука проведено реставрацію однієї з найвищих брам середмістя — вхідної брами до будинку на вулиці Театральній, 3 (висота близько чотирьох метрів). Відновлено решітки, прикрашені так званим «новим сріблом», а також встановлено нову клямку, максимально подібну до автентичної.

№ 7 — чотириповерхова кам'яниця кінця XIX століття. На початку XX століття одне з приміщень займала приватна клініка доктора Альфреда Бужинського. Наприкінці 1940-х років тут містилася обласна контора «Головпрацрезервпостачзбуту». Нині приміщення першого поверху використовуються з комерційною метою. 2020 року в межах проєкту «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова» майстрами-реставраторами під керівництвом Олександра Савчука проведено реставрацію вхідної брами до будинку на вулиці Театральній, 7.

№ 9 — наріжна кам'яниця (інша адреса — вулиця Памви Беринди, 1). Збудована 1892 року за проєктом архітектора Юзефа Каетана Яновського для Владислава Людвіка Губриновича, котрий займався підприємницькою діяльністю, пов'язаною з видавництвом, продажем і «випозичанням» книг. Фасад будинку прикрашений шістьма теракотовими портретними погруддями класиків польської літератури Адама Асника, Юзефа Крашевського, Юліуша Словацького, Зигмунта Красінського, Адама Міцкевича та Яна Кохановського виконаними скульптором Петром Гарасимовичем. Книгарня «Губринович і Шмідт» займала перший і другий поверхи будинку. Після смерті Владислава Шмідта, у 1908 році, компаньйоном Губриновича став його син Казімеж і спілка змінила назву на «Губринович і син». Відомо про крамниці-філії спілки у Сокалі, Стрию та Ярославі. Від радянських часів й до 2007 року тут був магазин канцтоварів «Школярик». 3 листопада 2007 року відкрито центр обслуговування абонентів оператора мобільного зв'язку «Київстар».

Попередницею цього будинку була кам'яниця «Генсьоровська». Відомий архітектор Бернард Меретин, автор проєкту собору св. Юра та багатьох інших рококових культових та палацових споруд, прожив у ній останні роки життя (1757—1759).

image
Будинок № 11 (наріжний, праворуч вдалині)
image
Вулиця Театральна
image
вулиця Театральна

№ 11 — дім розташований при колишній площі Святого Духа, що виникла на місці розібраного готичного костелу зі шпиталем під тією ж посвятою. З півдня до шпиталю прилягали дві кам'яниці — Константи (пізніше Томаша-пекаря) та, наріжна — Кравецька, які своїми фасадами виходили на сучасну вулицю Театральну. На початку XVIII століття кам'яниця Томаша-пекаря перейшла у власність Яна Абіхта, Кравецька — у власність Ф. Носе. Контрактом купівлі-продажу від 6 серпня 1762 року спадкоємці Яна Абіхта продали кам'яницю Томаша-пекаря за 15 054 польських злотих Юзефу Лодзя Понінському (воєвода Познанський i староста Островський). У 1763 році той же Понінський купив ще й кам'яницю та Ф. Носе за 3 000 польських злотих i об'єднав їх. У 1800 році вказані кам'яниці успадкував Францішек Понінський, а згодом, у 1827 році, вони перейшли у спадок Яна Понінського.

1827 році кам'яниці Понінських (№ 32-m) викупив Карл Гартман за 14 000 польських злотих. Гартман 12 травня 1828 року уклав контракт з магістратом міста та центральним урядом, за яким він безоплатно отримував у власність частину площі святого Духа площею близько 105 квадратних сажнів (зі сторони валів Гетьманських — сучасний проспект Свободи), № 360-m, з правом її забудови та право перебудувати свої власні кам'яниці на розі вул. Театральної та вул. Беринди (№ 32-m), а натомість він зобов'язувався спорудити своїм коштом міську гауптвахту на площі Святого Духа. Проєкти двох чиншових кам'яниць на цих ділянках (при вулиці Кілінського) та будівлі гауптвахти того ж року виконав архітектор Матео Брезані, при цьому, як для Гартмана, так i всіх його нащадків, місто надало «тимчасове право виду на площу» — мати від площі святого Духа вікна i одні вхідні двері, за умови, що на будь-яку вимогу міста вони повинні бути замуровані без жодних відшкодувань (за жодних умов не можна було влаштовувати на цьому фасаді в'їзної брами). Вже 1829 року було завершене будівництво всіх трьох будівель. У кам'яниці під конскрипційним № 360-m влаштували «Віденську кав'ярню». Після Карла Гартмана 1848 року обидві кам'яниці перейшли у спадок до Климентини з Гартманів, баронеси Рюстель, відтак 1856 року — до її доньки Ірени Рюстель. Остання відпродала частину чиншової кам'яниці під № 32-m Яну Якобу, який 1868 року згаданий як її власник.

1870 року обидві кам'яниці відкупили Антон та Ґеновефа Зібери. 1880 року на замовлення Антона Зібера будівлі були реконструйовані за проєктом архітектора Альфреда Каменобродського. Він замінив високі причілкові дахи на чотирисхилі під бляхою, влаштувавши горищні віконця у піднятих стінах; північні фасади, які були акцентовані причілками, тепер підкреслювали маньєристичні аттики. Архітектурний вистрій у стилі неоренесансу належить відомому скульпторові Леонарду Марконі. Над реконструйованими дерев'яними сходовими клітками влаштували світлові ліхтарі. Того ж року до «Віденської кав'ярні» добудували зал з верхньою терасою, також за проєктом Альфреда Каменобродського. Тоді ж, на замовлення співвласниці кам'яниць Францішки Савчинської (до шлюбу Зібер), добудували одноповерхову сторожівку на подвір'ї при тильній стіні гауптвахти.

1902 року у подвір'ї від будинку «Віденської кав'ярні» будівничий Станіслав Уленецький добудував покій для сніданків та пічку для пряження кави. 1903 року на замовлення Францішки Савчинської архітектор Володимир Підгородецький розробив реконструкцію приміщень першого поверху з влаштуванням крамниць, а також проєкт накладних вітрин від вул. Театральної. Тоді був розібраний контрфорс зі скульптурою святого, який укріплював ріг кам'яниці від вулиць Театральної та Кілінського. 1905 року за проєктом архітектора Яна Томаша Кудельського була проведена реконструкція крамниці від вулиці Кілінського. 1910 року партерні приміщення від вулиці Театральної винайняла фірма Лянґера і SK, яка провела адаптаційні роботи, зокрема були влаштовані прості металеві сходи в пивницю (архітектор Підгородецький).

1911 року третій поверх кам'яниці винайняло Кредитне товариство будівельного промислу, а за рік власником будинку став адвокат доктор права Баронч, а наприкінці того ж року цілий будинок перейшов у міську власність — у ньому розмістився Державний уряд працевлаштування. 1912 року приміщення крамниці на вулиці Кілінського винайняв Герш Борнфельд для торгівлі чоловічим одягом, яке 1913 року перейшло у власність торгівця взуттям Бено Кляфтена. На його замовлення львівська фірма Пйотровича і Шумана виготовила металеві ґвинтові сходи з крамниці до пивниці, проєкт на які розробив архітектор Альберт Корнблют.

1929 року міська влада запланувала на площі Святого Духа збудувати філію Львівської міської ратуші з пасажем посередині. Це передбачало знесення забудови при вул. Кілінського та гауптвахти. 1934 року партерне приміщення від вулиці Театральної набула фірма чоловічого і хлопчачого одягу «АМО», яка влаштувала нові вітрини за проєктом архітектора Юзефа Торна. Цим проєктом планувалося помістити зняту давніше з розібраного контрфорсу скульптуру святого на фасаді від вулиці Театральної. У 1936 році в будинку розмістилося Міське адресне бюро. В радянський період у будинку діяло ремісниче училище № 2 з гуртожитком, пізніше ПТУ № 58. 1996 року профтехучилище ліквідували, приміщення кам'яниці стояли без вжитку. 2012 року будинок переданий Національному університету «Львівська політехніка», його планують адаптувати під навчальний корпус № 33. Рішенням V сесії Львівського облвиконкому № 393 від 22 листопада 1988 року будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1039-м.

image
Костел Петра і Павла отців ордену єзуїтів у Львові

№ 13 — костел Петра і Павла отців ордену єзуїтів, будівництво якого велось у 1610—1630 роках під керівництвом Себастьяна Ламхіуса, а пізніше — Джакомо Бріано. Автор первинного проєкту невідомий. Значною мірою повторює форми храму Іль Джезу в Римі. 1702 року будівничим Валентином Годним з південного боку абсиди збудовано квадратну в плані найвищу у Львові вежу (розібрана 1830 року). Зберігся фресковий розпис Франциска і Себастьяна Екштайнів, головний вівтар можливим автором якого є Фаустин Гродзіцький, розп'яття у бічному вівтарі, виконане Яном Пфістером. З північного боку до костелу примикає будинок Єзуїтської колегії. Упродовж 1970—2011 років костел використовувався як книгосховище обмінного фонду Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника. Колишній костел, а нині — Гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, 8 липня 2010 року рішенням Львівської міської ради № 3698 було передано у власність Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ. Сьогодні храмом опікуються капелани Центру Військового Капеланства Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ.

Докладніше: Костел єзуїтів (Львів)

№ 15 — колишня львівська єзуїтська колегія. Початково зведена за проєктом Джакомо Бріано, перебудована у 1723 та 1872 роках. У 1906 році під час реставрації у будинку відкрито фресковий живопис XVIII століття. У 1948—1952 роках перебудовано за проєктом Генріха Швецького-Вінецького. Головний фасад влаштовано від Проспекту Свободи. У 1986 році будівлю колишньої колегії передано Львівській середній загальноосвітній школі № 62, де тепер навчаються учні старших класів. У цьому корпусі навчального закладу також міститься шахова школа-клуб Василя Іванчука, а на третьому поверсі діють курси вивчення англійської мови «American English Center».

Той самий номер має й сусідня будівля колишньої Мішаної школи імені Адама Міцкевича, збудована у 1891—1893 роках за проєктом архітектора Юліуша Гохберґера. У споруді застосовано мотиви італійського неоренесансу. Будівлю прикрашено статуєю Адама Міцкевича скульптора Станіслава Левандовського. 1 вересня 1944 року частину приміщення цього корпусу зайняло педучилище, в іншій розмістилася базова початкова школа для педучилища, в якій викладання вперше проводилося українською мовою. У 1948 році в цьому корпусі діяли дві львівські неповні (початкові) середні школи № 25 та № 62 міського відділу Народної освіти. Згодом все приміщення зайняли молодші класи Львівської середньої загальноосвітньої школи № 62. За радянських часів, упродовж 1959—1984 років, тут також містився обласний будинок піонерів і школярів. 23 вересня 2008 року будівлю школи внесено до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації.

№ 17 — будівля економічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, споруджена у 1890—1892 роках, початково, як приміщення для Художньо-промислової школи (нині — Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша). Архітектор, переможець конкурсу на найкращий проєкт — Густав Бізанц, професор Львівської політехніки. Фасад виконаний із застосуванням стилів неоренесансу та необароко. Оздоблений барельєфними майоліковими емблемами і незбереженими донині погруддями — усі роботи скульптора Петра Гарасимовича. Художньо-промислова школа функціювала тут до 1909 року, коли для неї була зведена нова будівля на сучасній вул. Снопківській, 47, а у цій будівлі тоді розмістилися фінансові установи. 1941 року будівля згоріла. У 1948—1952 роках перебудована для потреб будівельного технікуму за проєктом Івана Персікова і Генріха Швецького-Вінецького.

image
Будинок № 4
image
Не існуючий сьогодні будинок № 6 на вул. Театральна

З парного боку вулиці

№ 2 — капітульна кам'яниця (належала римо-католицькому капітулу). Реконструйована 1888 року за проєктом Івана Левинського, чотири погруддя польських королів виконав Віктор Заккі. В будинку за Польщі містилася галантерейна крамниця Владислава Цєхульського.

№ 4 — житловий будинок (інша адреса — площа Катедральна, 1; колишня адреса — Довга (Лангеґассе), 45), споруджений під керівництвом Максиміліана фон Круса у 1794—1796 роках. Пізніше перебудований.

№ 6 — колишній дім графині Зофії Лясоцької, збудований у 1909—1911 роках. Проєкт фірми Івана Левинського, виконаний Тадеушем Новаковським, експонувався на Загальній виставці польського мистецтва у Львові (травень-серпень 1910). Планування змінене під час будівництва Адольфом Піллером. Металеві конструкції будинку виконані за проєктом Зигмунта Пйотровича.

image
Будинок №8 на Театральній
image
Список власників будинків, вул. Театральна (1872 рік)

№ 8 — кам'яниця дель Аква (колишня адреса — Довга (Лангеґассе), 43), споруджена у XVII столітті на місці двох кам'яниць — Фаурбаховської та Пшедзецьких. У XVII столітті в будинку мешкав Андреа дель Аква — архітектор, будівничий замків у Бродах та Підгірцях та Самійло Кушевич — доктор філософії та обох прав (канонічного і світського), учасник переговорів від імені магістрату з гетьманом Богданом Хмельницьким (під час облоги Львова у 1655 році), міський райця Львова. У 1769—1770 роках будівничий Дубльовський Йосиф суттєво перебудував кам'яницю для радельницького старости Франциска Девіча, імовірно за проєктом Петра Полейовського, який виготовив оцінку граничного муру між кам'яницями № 8 та № 10, що на вул. Театральній, 25 серпня 1775 року. Наприкінці XVIII — середині XIX століття у подвір'я кам'яниці Жебровських (нині вул. Театральна, 8) перенесли з площі Трибунальської (сучасна площа Яворського) пам'ятник великого коронного гетьмана, руського воєводи Станіслава Яна Яблоновського (найстаріший львівський кам'яний пам'ятник світській особі), який, за повідомленням однієї з віденських газет: «…оздоблював на подвір'ї помпову студню і, врешті, скинутий у сквері тієї ж кам'яниці, лежав без ніг, однієї руки, ушкодженнями на шоломі та обличчі, просто під водостоком, котрий поволі його нищив». Під час перебудови у XIX столітті, добудували четвертий поверх. У 1850—1894 роках тут містилася цукерня Міхала Монне, яка згодом належала Підгаличу. У 1871 році власником будинку був нотаріус Юліан Шемеловський (президент Нотаріальної палати у 1883 році), який тут працював щонайменше до 1883 року. Станом на 1875 рік в будинку працював магазин металевих виробів Леона Братковскі та майстерня нанесення цинкових орнаментів та влаштування вогнетривких дахів.

У 1883 році в будинку функціювала Нотаріальна палата Львівського, Золочівського, Станіславського округів та містилася точильна майстерня братів Рейцнерів.

У 1889 році власниками будинку були Й. Мінасєвічова та Людвик Томс. У 1894 році в будинку мешкала та містилися власна музична школа і крамниця Клавдії Маркевич, де продавали фортепіано, щонайменше до 1900 року.

Принаймні у 1896—1916 роках в будинку містилися помешкання та цукерня Яна Гофлінґера. Станом на 1902 рік в будинку містилося Казино урядників та мешкали: адвокат Владислав Юзеф Маргаш.

У 1900 році в будинку містилася крамниця квітів та насіння Яна Стачевича. У 1910 році в будинку мешкав реставратор Михайло Сокульський. Принаймні у 1910—1912 роках в будинку працювало ательє Розалії Бурдон. Щонайменше з 1909 року по 1912 рік в будинку меблева фірма «Lieber i SpL», безкоштовна бібліотека книг та нот імені Асника, товариство «Ліга захисту честі (та гідності)».. Від 1910 до 1914 року в будинку містилася фінансова установа «Львівська промислова допомога», що згодом була перейменована на Кредитне товариство будівельного промислу.

Власником реальності у 1916 та 1934 роках був Тадеуш Гофлінґер. У 1925 році в будинку містилося спортивне товариство «I.Л.К.С. «Чарні» — найстаріше з існуючих спортивних товариств у Польщі. У 1918—1939 роках тут працювало бюро Польської телеграфної агенції, засноване 31 жовтня 1918 року групою польських журналістів філій Віденського кореспондентського бюро. У 1939 році тут містилося адвокатське бюро д-ра Францішека Міщалека та д-ра Антонія Новака-Пшигодзького.

В будинку нині розташовані нотаріальна контора Ольги Юркової, магазини, офісні приміщення, гостьові апартаменти та житлові квартири.

Чотиривіконний фасад зберігає риси еклектичного історизму. Капітально відремонтований в радянські часи з влаштуванням металевих та залізобетонних стяжок між несучими стінами будинку. Перекриття підвального та першого поверхів частково виконано у формі склепінь, сходи — дерев'яні. У 2018 році коштом нотаріальної контори виконана реставрація сходів та брами будинку. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 292-м.

image
Будинок № 10
image
Будинки № 4, № 6, № 8, № 10 вул. Театральної (вдалині, зліва на право)
image
Народний дім у Львові, 1894 рік

№ 10 — житловий будинок (колишня адреса — Довга (Лангеґассе), 42), споруджений ймовірно архітектором Петром Полейовським у 1768—1773 роках на замовлення генерала Роха Вінявського. Для будівництва застосовано руїни двох давніх кам'яниць, що стояли на цій ділянці — Козловської (перші згадки, датуються XVII століттям) та Шалінської (згадка 1557 року). В середині XIX століття і у 1907 році проводились реконструкції. Над вікнами першого поверху, в місцях розміщення замкового каменю вмонтовано гротескні маски сатирів. На другому поверсі — рельєфи з військовими символами. Подібні рельєфи з обладунками були до 1939 року й на причілку, що не зберігся. Класичний доричний портик прикрашений скульптурами Марса і Мінерви. Усі скульптури виконані ймовірно Матвієм Полейовським. Статуї Марса і Мінерви у 1850 році було реставровано, можливо — перероблено Павлом Ойтелє. Існує також версія, що скульптура римської богині мудрості Мінерви виготовлена Полейовським, а бога війни Марса — Ойтелє. У архітектурі будинку поєднується стиль бароко з рисами раннього класицизму.

У 1908 році в будинку відкрилася кав'ярня «Штука», котра прославилася вишуканим інтер'єром, виконаним за проєктом Фелікса Вигживальського, з його власними настінними розписами, а також працювала книгарня спілки «Губринович і Шмідт» до будівництва у 1892 році власного будинку Губриновичів на вулиці Театральній, 9. Нині в будинку розташований хостел «На Театральній» та Львівський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а в приміщеннях партеру — салон годинників «Женева», магазин одягу та бістро. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 367-м.

№ 12 — будинок (колишня адреса — Довга (Лангеґассе), 53), має наскрізний прохід у внутрішнє подвір'я, другий вихід з якого влаштовано з боку кам'яниці Коритовського, що на площі Ринок, 29. У цьому наскрізному проході у 1825 році відкрилася цукерня швейцарця Домініко Андреоллі, згодом поряд з нею почали з'являтися інші крамниці і таким чином утворився невеличкий базар. Торцеві стіни вхідної брами прикрашали кольорові розписи. Від того часу за наскрізним проходом закріпилася назва — пасаж Андреоллі, що є найстарішим торговельним пасажем у Львові.

Докладніше: Пасаж Андреоллі

За 2015 рік проєктом «Муніципальний розвиток та оновлення старої частини міста Львова», що втілюється Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, у співпраці з міською владою та мешканцями було відновлено близько 200 об'єктів. Серед них й фасад на вулиці Театральній, 12. На фасаді житлового будинку, що є пам'яткою архітектури національного значення, відновлено втрачені гіпсові декоративні елементи, замінено пошкоджені металеві накриття та водостічні труби, зроблені з цинкової бляхи.

№ 16 — будинок на розі з вулицею Шевською (інша адреса — вул. Шевська, 18; колишня адреса — Довга (Лангеґассе), 40). Нині це готель «Леополіс». До 1939 року тут, на першому і другому поверхах містилися книгарня та магазин антикваріату Давида Ґрунда. Справу продовжено його сином Бернардом, по смерті батька 1929 року. Давид Ґрунд займався друком листівок з краєвидами Львова. Аналіз проведений львівською дослідницею Іриною Котлобулатовою, свідчить, що загалом було видано не менше ніж півмільйона таких листівок (близько 500 краєвидів). Будинок зведений у 1779—1780 роках за проєктом будівничого Антона Косинського і був відомий як «Пробощівська кам'яниця». Реконструйований у 1850, 1874, 2005—2007 роках.

№ 18 — будівля Державного природознавчого музею НАН України (колишня адреса — Довга (Лангеґассе), 39). Початково — триповерхова кам'яниця Юзефа Щепанського, споруджена у 1797—1804 роках імовірно архітектором П'єр Дені Ґібо. Перебудована у 1830-х роках архітектором Вінцентом Равським старшим у формах зрілого класицизму. 1852 року будинок придбав банкір Ф. Гауснер, а 1868 року — граф Володимир Дідушицький. Після реконструкції сюди перенесено так звану Поторицьку бібліотеку, а 1880 року влаштовано відкритий для усіх відвідувачів музей. Окрасою колекцій графа Володимира Дідушицького від 1897 року був михалківський скарб — збірка золотих ритуальних прикрас VIII—VII ст. до н. е., виявлений на Тернопільщині наприкінці XIX століття. Пізніше переданий львівському історичному музею, де зберігався до 1940 року. Згодом михалківський скарб вивезений до Москви, де його сліди губляться. Від 1995 року музей перебував на генеральній реконструкції. 23 вересня 2008 року будівлю музею внесено до переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Від 2012 року, після завершення генеральної реконструкції музею, яка тривала майже 20 років, розпочинався новітній етап розвитку установи. Того ж року музей переміг у конкурсі «Динамічний музей» та отримав грант 10 млн грн. на розвиток терміном на 3 роки від благодійного фонду «Розвиток України» Ріната Ахметова. Нині основу фондів музею становлять колекції, які налічують понад 400 тис. музейних предметів. Тут зберігаються колекції та окремі пам'ятки природи світового значення. ДПМ НАН України було визнано найкращим за результатами аналізу наукової та науково-організаційної діяльності установ Відділення загальної біології НАН України за період 2006—2015 років.

До будівництва палацу, на цьому місці було три домоволодіння, історія яких прослідковується ще з першої половини XVI століття Найвідомішим з них є будинок з броварем, у якому 1527 року виникла грандіозна пожежа, що знищила увесь дерев'яний готичний Львів. Дивним чином вцілів лише францисканський монастир, що стояв напроти цього ж будинку і сусідній з ним Низький замок.

Докладніше: Державний природознавчий музей

№ 22 — будівля Народного Дому (колишня адреса — Довга (Лангеґассе), 78). До 1784 року на цьому місці розташовувався костел братів тринітаріїв. У 1851—1864 роках залишки бібліотеки Львівського університету, що згоріла внаслідок обстрілу міста 1848 року (подаровані у 1849 році цісарем Руській матиці) перебудовано в Руський Народний Дім (в розумінні того часу — Український Народний Дім). Автори проєкту Вільгельм Шмід та Сильвестр Гавришкевич. З часом інституція і сам будинок були опановані «русофілами» і до першої світової війни були осередком їх діяльності. Тут була чоловіча академічна гімназія, бібліотека і ряд інших переважно громадських установ, а також відбулася перша прем'єра театру Руська бесіда. Тут же 18—19 жовтня 1918 року відбулося відновлення Української державності на теренах Західної України та утворення Української Національної ради ЗУНР, яку очолив Євген Петрушевич. В ніч на 1 листопада Народний Дім став штабом українських збройних сил, які перейняли владу у Львові та інших містах і повітах Галичини, а створення ЗУНР проголосили 13 листопада 1918 року в будинку Галицького намісництва, на сучасній вулиці Винниченка, 18. Від радянського часу тут розташований Окружний будинок офіцерів Прикарпатського військового округу (пізніше — Західне ОК), у 2002—2020 роках працював один з кінотеатрів мережі «Кінопалац».

Докладніше: Народний Дім у Львові

Втрачені будівлі

Первинна готична дерев'яна забудова вулиці донині не збережена (втрачена під час пожежі 1527 року). Практично не дійшли до нас і пізніші будівлі в стилі ренесансу. Найбільш ранні збережені споруди належать до XVIII століття. З втрачених споруд, найвизначнішими були: Низький замок, Костел Святого Хреста із францисканським монастирем, Тринітарський монастир, шпиталь Святого Духа з костелом. Нині на їх місці розташовані нові споруди, або незабудовані площі.

Низький замок

Названий так на противагу іншому — Високому замку, що розташовувався на горі у північно-східній частині міста. Споруджений 1270 року, належав до найдавнішої забудови і пізніше увійшов до складу нового обнесеного муром «середмістя». На території розташовувалася мурована каплиця святої Катерини Олександрійської, що первинно була руською церквою. Після завоювання Львова польським королем Казимиром, замок виконував функцію неофіційної королівської резиденції. Неодноразово зазнавав пошкоджень, зокрема під час нападів литовського князя Любарта 1340, 1353; від пожежі 1565 року; під час пограбування міста шведськими військами у 1704 році. Багаторазово реконструйований. Через брак коштів поступово занепав і 1802 року був розібраний на будівельний матеріал. Нині територія, на якій був замок, частково зайнята Національним академічним українським драматичним театром імені Марії Заньковецької, частково — будівлею Національного музею імені Андрея Шептицького. Певна частина території не забудована, на ній влаштовано сувенірний ринок «Вернісаж». Коротка вуличка, що перетинає територію, де раніше був замок (між Національним музеєм і ринком), 1991 року отримала назву «Низький замок». Наразі жодних археологічних досліджень на вільних від забудови територіях колишнього замку не проводилось.

Докладніше: Низький замок

Костел Святого Хреста

Закладений в середині XIV століття. Дослідники припускають, що, польський король призначив для костелу ділянку на котрій стояла дерев'яна православна руська церква. Храм був зорієнтований таким чином, що виходив до нинішньої Театральної вулиці тильною частиною. Із заходу монастирська територія межувала з міським оборонним муром, півночі — з Низьким замком, від сходу огороджений стіною, що відділяв від нинішньої вулиці Театральної, а з півночі була будівля єзуїтської колегії (будинок № 13), що збереглась донині. Це був готичний, тринавовий храм із дуже видовженим пресбітерієм. До храму примикала будівля монастирських келій. Під час йосифінської касати 1785 року монахів примусово виселено до монастиря при Костелі Непорочного Зачаття. За кілька років храм переобладнано на театр, а монастирські будівлі — на редутову залу (приміщення для проведення балів). Храм значних ушкоджень зазнав під час обстрілу Львова генералом Вільгельмом Гаммерштайном у 1848 році, після чого був розібраний. Нині на його місці розташована львівська середня загальноосвітня школа № 62 (будинок № 15).

Докладніше: Костел Святого Хреста і монастир францисканців

Шпиталь Святого Духа

image
Площа Підкови (розкопки)

Заснований королем Казимиром III у 1356 році. В шпиталі доглядали за знедоленими людьми, самотніми старцями з середовища міщан. У XIV столітті шпиталь отримав ряд суттєвих пожертв, зокрема сусідні земельні ділянки, котрі дозволили будівництво костелу. Увесь комплекс був завершений до 1408 року. У 1527 і 1564 роках потерпав від пожеж. Двічі перебудований у 1659 і 1734 роках. А у 1641 році рішенням львівського синоду була затверджена передача шпиталю під нагляд єпископа та капітулу у зв'язку з чисельними фінансовими порушеннями його світських опікунів. У 1642 році цирульник Станіслав Каштеллі записав на шпиталь 571 злотих 12 грошів, чинш з яких у сумі 11 злотих. Повинен був витрачатися на хірургічне лікування хворих. Згодом значні прибутки і стали причиною розбрату між магістратом та священниками костелу Святого Духа і спричинили тривалу суперечку щодо права патронату над шпиталем. Під час останньої перебудови отримав два додаткові поверхи і через перевантаження несучих конструкцій шпиталь завалився 1780 року. Певний час ділянка напроти цього комплексу мала назву «Шпитальна Святого Духа». Територія колишнього шпитального комплексу залишається незабудованою. Нині це площа Івана Підкови, що прилучається до вулиці Театральної із заходу. До цього мала назву «Площа Святого Духа».

З XVII століття тривала суперечка між католицькими архієпископами та магістратом щодо права опіки над шпиталем, його маєтностями. На прилеглому до шпиталю цвинтарі стояло чотири дерев'яних будинки та мурована плебанія пароха шпитального костелу. У XVIII столітті більшість маєтків шпиталю були продані задля підтримки міста, а решта не приносила значного зиску, через що шпиталь був доведений до руїни і у 1770-х роках частина будівлі обвалилась. На підміських землях міського шпиталю святого Духа, лівіше від сучасного Оперного театру, що тягнулися від сучасних вулиць Тиктора та Фурманської, аж до сучасних вулиць Наливайка та Гнатюка у середньовіччі розташовувався комплекс монастирських споруд: католицький костел Святого Станіслава, монастир, шпиталь, трупарня, а позаду — цвинтар, як то було заведено у пізньому середньовіччі. У 1789 році шпиталь був розібраний.

Докладніше: Шпиталь Святого Духа

Костел Святої Трійці і монастир тринітаріїв

Комплекс будувався з перервами упродовж 1703—1731 років. Автор проєкту невідомий. Ймовірно це був хтось з родини італійських архітекторів Беллотті. 1748 року сильно постраждав від пожежі. Реконструкцією займався Бернард Меретин. Храм був оздоблений фресками Станіслава Строїнського. Фігури святих при хвіртках виготовлені Себастьяном Фесінґером. Під час обстрілу Львова 1848 року зруйнований. Руїни костелу перебудовані у 1875—1898 роках на греко-католицьку Преображенську церкву. Проєкт виготовлений Сильвестром Гавришкевичем. Існував також нереалізований проєкт перебудови 1850 року авторства Антона Фреха. На місці зруйнованих монастирських келій споруджено будівлю «Народного дому».

Докладніше: Монастир тринітаріїв (Львів)

Археологічні дослідження

1977—1978, 1997

У 1977—1978 та у 1997 роках Львівською міською експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР, Державним історико-культурним заповідником у Львові та Львівським історичним музеєм проведено охоронно-рятівні роботи на місці Святодухівського шпиталю, колишньої міської гауптвахти (нині площа Підкови, що прилучається до вулиці Театральної). Встанолено, що найглибший культурний шар містить сліди поселення доби раннього заліза X—VIII століть до н. е. Знайдено залишки забудови Шпиталю Святого Духа з XIV століття кам'яний рельєф з гербом Львова і датою — 1608 рік, чотири поховання, у тому числі одне жіноче з монетою XIV століття. За 25 м від фундаментів шпиталю знайдено залишки так званого «високого муру».

1987

У 1987 році Львівська міська експедиція Інституту суспільних наук АН УРСР проводила охоронне спостереження та розкопки під час земляних робіт по спорудженню підземного переходу між будівлями львівської середньої загальноосвітньої школи № 62 (будинок № 15) та колишнього Палацу піонерів. Культурний шар простежений до глибини 4,5 м. Під дерев'яними балками знайдено залишки керамічного посуду X—VIII століть до н. е. Вище, на глибині 3 м знайдено залишки фундаменту монастиря францисканців, зруйнованого 1848 року. Знайдено також залишки дерев'яного мосту, перекинутого через рів, що вів до Полтви.

1997

У 1997 році Археологічна експедиція Інституту релігієзнавства Львівського музею історії релігії провела розкопки у підземеллях Костелу єзуїтів (будинок № 13). Роботи проводились переважно у криптах (вівтарна частина). Розчищено лучкову арку під гніздами балок перекриття, фрагмент муру з нішею для зброї, фрагмент готичного порталу ранішої за часом споруди, уламки посуду.

Меморіальні, пам'ятні таблиці

  • 11 листопада 2017 року, у межах програми «Права, правосуддя і пам'яті міста» відбулося відкриття пам'ятної таблиці для увічнення пам'яті відомого юриста-міжнародника Герша Лаутерпахта, встановленої на фасаді будинку, що на вул. Театральній, 6 у Львові. Також у сінях кам'яниці збереглася біла мармурова таблиця, яка сповіщає, що проєктували будинок архітектори Тадеуш Новаковський та Адольф Піллер, а також овальні барокові медальйони з зображенням хлопчиків-путті.
  • 6 грудня 1996 року на фасаді будівлі колишньої Єзуїтської колегії була відкрита пам'ятна таблиця Богданові Хмельницькому (скульптор Григорій Кудлаєнко).
  • У 1990 році на фасаді будівлі колишнього Народного Дому, що на вулиці Театральній, 22, встановлена меморіальна таблиця, яка сповіщає що 1 листопада 1918 року тут було проголошено створення Західноукраїнської Народної Республіки.
  • 21 жовтня 2012 року праворуч від входу до Народного Дому встановлена пам'ятна таблиця товариству «Рідна школа». Ініціатором встановлення таблиці виступив директор Науково-дослідного центру історії національно-визвольних змагань України Ярослав Лялька.
  • image
    Пам'ятна таблиця Богданові Хмельницькому на будівлі колишньої Єзуїтської колегії
    (вул. Театральна, 15)
  • image
    Пам'ятна таблиця на честь проголошення ЗУНР 1 листопада 1918 року
    (вул. Театральна, 22)
  • image
    Пам'ятна таблиця товариству «Рідна школа»
    (вул. Театральна, 22)

Транспорт

Від 20 вересня 2017 року розпочала працювати закрита зона паркування біля художнього ринку «Вернісаж», що об'єднала чотири невеличких паркінги. А саме, паркінги на вул. Вірменській — 18 паркомісць, вул. Лесі Українки — 10 паркомісць, вул. Низький Замок — 20 паркомісць та вул. Театральна — 25 паркомісць відповідно. В межах зони паркування нанесено розмітку, та встановлено три шлагбауми: два — на в'їзді і один — на виїзді. На виїзді здійснюється оплата за користування паркінгом, через касовий апарат касиром.

Примітки

  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 14 липня 2021.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 19 січня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  3. Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Процитовано 27 січня 2021.
  4. Вуйцик В. С. Будівельний рух… — С. 116.
  5. Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 182.
  6. Бюро спадщини (18 листопада 2020). У центрі Львова відновили одну з найвищих брам середмістя. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 30 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  7. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa… — S. 591.
  8. Львов: справочник, 1949, с. 132.
  9. Ганна Пищула (12 лютого 2020). У будинку на вул. Театральній, 7 відновлено дерев'яну браму. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 30 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  10. Гарасимович Пйотр Віталіс // Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 499.
  11. Ґубриновичі // Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 648.
  12. «Київстар» відкрив у Львові новий центр обслуговування абонентів. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «ГалІнфо». 3 листопада 2007. Процитовано 26 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  13. Вуйцик В. С. Нові штрихи до творчої біографії Бернарда Меретина // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Комісії архітектури та містобудування. — Львів, 2001. — Т. 241 (CCXLI): Праці Комісії архітектури та містобудування / Редактори тому Олег Купчинський та Андрій Рудницький. — Львів, 2001. — С. 519–520.
  14. Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Театральна, 11 — колишня кам'яниця Гартманна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 3 жовтня 2020.
  15. Franciszek Jaworski O szarym Lwowie. — Lwów: H. Altenberg, G. Seyfarth, E. Wende; Warszawa: E. Wende, 1917. — S. 107, 108. (пол.)
  16. Архітектура Львова… — С. 127, 128.
  17. Архітектура Львова… — С. 145.
  18. Архітектура Львова… — С. 590, 591.
  19. Офіційний сайт Львівської середньої загальноосвітньої школи № 62. scool62lv.ucoz.ua. Процитовано 27 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  20. Шахова школа — клуб Василя Іванчука. lviv.dityvmisti.ua. Процитовано 26 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  21. Архітектура Львова… — С. 284; Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 569; Biriulow J. Rzeźba… — С. 131.
  22. Львов: справочник, 1949, с. 120, 121.
  23. Центр творчості дітей та юнацтва Галичини. Історична довідка. ctdug.lviv.ua. Центр творчості дітей та юнацтва Галичини. Процитовано 26 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  24. Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації» від 23 вересня 2008 року № 574-VI. rada.gov.ua. Верховна рада України. 23 вересня 2008. Процитовано 26 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  25. Biriulow J. Rzeźba… — S. 165.
  26. Архітектура Львова… — С. 291, 292, 590.
  27. Biriulow J. Rzeźba… — S. 171.
  28. Katarzyna Łoza. ul. Teatralna. lwow.info (пол.). Процитовано 30 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  29. Skorowidz nowych i dawnych numerów realności…z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony… — S. 229.
  30. Вуйцик В. С. Будівельний рух… — С. 118.
  31. Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний… — С. 173.
  32. Архітектура Львова… — С. 497.
  33. Архітектура Львова… — С. 412, 494.
  34. Ilustrowany skorowidz stołecznego miasta Lwowa z okazyi Powszechnej Wystawy Krajowej roku 1894. — Lwów: nakł. autora; Z drukarni J. Czaińskiego, 1894. — S. 67. (пол.)
  35. Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :0 не вказано текст
  36. Kleczewski A. Ksiega adresowa miasta Lwowa: wydanie nowe. — Lwów: Nakład księgarni F. H. Richtera, 1883. — S. 18, 28. (пол.)
  37. Schneider A. Przewodnik po Lwowie. — Wyd. 2 z planem miasta Lwowa. — Lwów: Nakład księgarni Gubrynowicza i Schmidta, 1875. — S. 86. (пол.)
  38. Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta, nazw ulic i placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orjentacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności — tudzież nazw, i numerów dawniejszych. — Lwów: z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego; nakł. król. stoł. miasta Lwowa, 1889. — S. 220. (пол.)
  39. Львів солодкий. Кондитерська фірма Яна Гефлінгера. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. 27 лютого 2015. Процитовано 26 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  40. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa. Rocznik IV [ 9 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: Wydawca i właściciel Fr. Reichman, 1900. — S. 62. (пол.)
  41. Barański F. Przewodnik po Lwowie. — Lwów: Nakł. Księgarni H. Altenberga z drukarni «Słowa Polskiego», 1902. — S. 21. (пол.)
  42. Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910 / Jan Rudolf Spigel. — Lwów: Drukarnia Artura Goldmana, 1909. — S. 138. (пол.)
  43. Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916 [ 2020-10-02 у Wayback Machine.]. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
  44. Plan Lwowa: wydanie nowe, przejrzane, poprawione i uzupełnione 100 nowo założonemi ulicami. —Lwów: Nakładem Księgarni Polska Bernarda Połonieckiego, 1914. — 56 s. (пол.)
  45. Mieczysław Orłowicz Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa: Atlas, 1925. — 276 s. — S. 10. (пол.)
  46. Historia PAP. pap.pl (пол.). Polska Agencja Prasowa. Процитовано 26 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  47. Lwów: przewodnik orjentacyjny z planem i 8 ilustracjami. — Lwów: nakładem Gminy Król. Stoł. Miasta Lwowa, 1930. — S. 22. (пол.)
  48. Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939… — S. 25.
  49. Приватний нотаріус Юркова Ольга Анатоліївна. notary-lviv.business.site. Процитовано 26 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  50. Biriulow J. Rzeźba… — S. 17.
  51. Архітектура Львова… — С. 154, 155, 208.
  52. Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць… — С. 145–148.
  53. Оксана Бойко, Василь Слободян. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Театральна, 10 — житловий будинок. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 3 жовтня 2020.
  54. Проєкт «Міський медіаархів»: фрагмент інтер'єру кавярні «Мистецтво». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  55. Турчин С. Пасажі Львова. Історія розквіту та занепаду // Будуємо інакше. — № 3—4, 2001. — С. 34.
  56. Львів відреставрований: що у місті «врятували» від часу минулоріч. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 26 січня 2016. Процитовано 27 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  57. Енциклопедія Львова. — Т. 1. — С. 645, 646.
  58. Енциклопедія Львова. — Т. 3. — С. 435.
  59. Архітектура Львова… — С. 192.
  60. Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць… — С. 148—151.
  61. Вулицями старовинного Львова, 2006, с. 141.
  62. Музей, який робить знання доступними. nas.gov.ua. Національна академія наук України. 20 березня 2018. Процитовано 27 січня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  63. Przewodnik po mieście Lwowie. Wydany staraniem komitetu zawiazanego na przyjęcie gości z Wielkopolski, Prus, Szlązka i Krakowa, przybyłych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871. — Lwów: b.w.; Drukarnia Kornela Pillera, 1871. — S. 20. (пол.)
  64. Архітектура Львова… — С. 293, 294
  65. Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць… — С. 164, 165.
  66. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова, 2012.
  67. Мельник Б. В. Довідник перейменувань… — С. 43.
  68. Могитич Р. І. Низький замок у Львові. До питання реконструкції первісного вигляду // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — Вип. 11, Львів, 2000. — С. 49—58. — .
  69. Архітектура Львова… — С. 72, 71.
  70. Архітектура Львова… — С. 72.
  71. Архітектура Львова… — С. 132, 133, 307, 308.
  72. Мацкевий Л. Г. Археологічні… — С. 76, 77.
  73. Мацкевий Л. Г. Археологічні… — С. 82.
  74. Мацкевий Л. Г. Археологічні… — С. 78, 79.
  75. На фасадах львівських будинків встановили три інформаційні таблиці юристам. dyvys.info. Дивись-Info. 11 листопада 2017. Процитовано 3 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  76. На вул. Театральній почала працювати парковка (фото). varta1.com.ua. 20 вересня 2017. Процитовано 17 лютого 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Джерела та література

Вулиця Театральна
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Вулиця Театральна у Вікісховищі?
  • Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
  • Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка — Том 241 (CCXLI): Праці Комісії архітектури та містобудування / Редактори тому Олег Купчинський та Андрій Рудницький. — Львів, 2001. — С. 116.
  • Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге, доповнене. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 35. — 175 с. — .
  • Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — Вип. 14, Львів, 2004. — C. 145—151. — ISBN 966-95066-4-13.
  • Вулиця Театральна // З історії Львівських вулиць. Спецвипуск газети «Молода Галичина». Випуск І / Мельник Б. — Львів : Вільна Україна, 1990. — С. 48—51. — .
  • Енциклопедія Львова: в 4 т / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — 651 с. — .
  • Енциклопедія Львова: в 4 т / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2008. — Т. 2: Д—Й. — 608 с. — .
  • Енциклопедія Львова: в 4 т / за ред. А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3: К. — 736 с. — .
  • Ілько Лемко, Володимир Михалик, Георгій Бегляров. Театральна вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 37—40. — .
  • Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
  • Мацкевий Л. Г. Археологічні пам'ятки Львова. — Львів : Логос, 2008. — 224 с. — .
  • Мельник Б. В. Вулицями старовинного Львова. — Львів : Світ, 2006. — С. 133—144. — .
  • Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ—ХХ століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 61, 62. — .
  • Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 11, 15, 70, 74, 77—79, 81—92, 149, 152, 154, 155. — 607 с. — .
  • Мельник І. Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам'яниці. — Львів : Апріорі, 2015. — С. 307—308. — 320 с. — .
  • Мельник І. В. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 145—151. — .
  • Мельник І., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — 320 с. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — .
  • Barański F. . — Lwów: H. Altenberg, 1904. — 182 s. (пол.)
  • Biriulow J. Rzeźba Lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku. Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. — Warszawa: Neriton, 2007. — 332 s. — . (пол.)
  • Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
  • Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 275 s.: 102 il. z planem miasta. (пол.)
  • Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa według uchwał Rady miejskiej z r. 1871 z urzędowych źródeł zestawiony. — Lwów: Nakładem Karola Wilda, 1872. — 271 s. (пол.)
  • Przewodnik po Lwowie. — Wyd. 2 z planem miasta Lwowa [ 6 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Lwów: Księgarnia Gubrynowicza i Schmidta, 1875. — 160 s. (пол.)
  • Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta, nazw ulic i placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orjentacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności — tudzież nazw, i numerów dawniejszych. — Lwów: z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego; nakł. król. stoł. miasta Lwowa, 1889. — 247 s. (пол.)
  • Ilustrowany informator miasta Lwowa: ze spisem miejscowości województwa lwowskiego: na rok 1939 / Z. Jaśkiewicz; J. Brunelik. — Lwów, 1939. — 146 s. (пол.)

Посилання

  • Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Театральна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 3 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  • Львів. Старий та сучасний — 4. Вулиця Театральна. youtu.be. YouTube. Процитовано 3 жовтня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Vu licya Teatra lna vulicya v istorichnomu centri Lvova u kolishnomu seredmisti Vulicya Teatralna LvivTeatralna mizh ploshami Katedralnoyu ta Ivana PidkoviTeatralna mizh ploshami Katedralnoyu ta Ivana PidkoviMiscevist Istorichnij centr LvovaRajon GalickijKolishni nazviZa yatkami Riznicka Grodska Pekarska chastk Shpitalna Svyatogo Duha Franciskanska Lange Gasse Teatralna Rutovskogo T Langegasse Rutovskogo T avstrijskogo periodu ukrayinskoyu Lange Gasseavstrijskogo periodu nimeckoyu Lange Gassepolskogo periodu polskoyu Za Jatkami Rzeznicka Grodzka Piekarska cz Szpitalna sw Ducha Franciszkanska Teatralna Rutowskiego T radyanskogo periodu ukrayinskoyu Rutovskogo T radyanskogo periodu rosijskoyu Rutovskogo T Zagalni vidomostiProtyazhnist 500 mKoordinati pochatku 49 50 23 pn sh 24 01 48 sh d 49 8399056 pn sh 24 0302222 sh d 49 8399056 24 0302222 Koordinati 49 50 23 pn sh 24 01 48 sh d 49 8399056 pn sh 24 0302222 sh d 49 8399056 24 0302222Koordinati kincya 49 50 40 pn sh 24 01 42 sh d 49 8446806 pn sh 24 0283333 sh d 49 8446806 24 0283333poshtovi indeksi 79008TransportBudivli pam yatki infrastrukturaBudivli 3 26Arhitekturni pam yatki 3 5 6 8 10 13 15 17 18 22 24 26Hrami Garnizonnij hram svyatih apostoliv Petra i PavlaDerzhavni ustanovi Lvivskij miskij centr socialnih sluzhb dlya sim yi ditej ta molodiNavchalni zakladi navchalnij korpus 33 NU Lvivska politehnika Lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola 62 shahova shkola klub Vasilya IvanchukaZakladi kulturi Derzhavnij prirodoznavchij muzej NAN UkrayiniPoshtovi viddilennya VPZ 8 vul Valova 14 Zabudova baroko ampir klasicizm neorenesans videnska secesiyaZovnishni posilannyaU proyekti OpenStreetMap poshuk u NominatimMapa Vulicya Teatralna u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi vulici z takoyu nazvoyu Vulicya Teatralna OpisVulicya roztashovana v istorichnij chastini Lvova kotra do kincya XVIII stolittya bula otochena oboronnim murom Prostyagayetsya vid ploshi Mickevicha majzhe strogo u napryamku z pivdnya na pivnich do ploshi Torgovoyi Zabudova linijna deyaki kvartali utvoreni odniyeyu velikoyu budivleyu yak napriklad Nacionalnim muzeyem kolishnoyu budivleyu Narodnogo domu Nacionalnim akademichnim ukrayinskim dramatichnim teatrom imeni Mariyi Zankoveckoyi Spoluchayetsya z bagatma vulicyami ta ploshami lvivskogo seredmistya Z neparnogo boku priluchayutsya plosha Pidkovi ta kolishnya plosha Kastrum z rinkom nini plosha ne maye nazvi a z parnogo boku priluchayutsya plosha Yavorskogo ta vulici Shevska i Yana Zhizhki Utvoryuye perehrestya z vulicyami Virmenskoyu Lesi Ukrayinki Nizkij Zamok Kornyakta Pamvi Berindi ta plosheyu Katedralnoyu NazvaNinishnya Teatralna u piznomu serednovichchi skladalasya z dekilkoh vulic Kozhna mala vlasnu nazvoyu Okrim togo deyaki dilyanki mali dekilka nazv bilshist neoficijni sho vzhivalis odnochasno harakterne dlya serednovichnogo Lvova yavishe Sered vidomih serednovichnih nazv ye zokrema taki Za yatkami Riznicka nazvi sho vzhivalis odnochasno Pov yazani z yatkami lavkami yevrejskih riznikiv sho mali spadkove pravo na torgivlyu u comu misci Nazva stosuvalas dilyanki mizh ninishnimi plosheyu Mickevicha ta vuliceyu Pamvi Berindi Pekarska oficijna nazva dilyanki vid stiku z ninishnoyu Shevskoyu do perehrestya z ninishnoyu Virmenskoyu a takozh chastina ninishnoyi Virmenskoyi do perehrestya z Krakivskoyu Zgaduyetsya u 1421 roci Shpitalna Svyatogo Duha dilyanka mizh ninishnimi vulicyami Pamvi Berindi ta Shevskoyu Otrimala nazvu vid shpitalyu Svyatogo Duha sho isnuvav tut z XIV do XVIII stolit Nazva vpershe zgaduyetsya 1544 roku Franciskanska dilyanka vid Shevskoyi do Virmenskoyi Nazvana tak ne piznishe 1674 roku Na zahidnij storoni vulici vid XIV stolittya buv franciskanskij monastir budivlya yakogo zrujnovana 1848 roku Grodska dilyanka vid ninishnoyi Virmenskoyi do pivnichnogo miskogo muru ninishnoyi vulici Lesi Ukrayinki Ne piznishe 1780 roku zustrichayetsya nazva Dovga nim Lange Gasse na toj chas vulicya bula najdovshoyu u lvivskomu seredmisti 1871 roku otrimala nazvu Teatralna U 1916 roci Rutovskogo na chest prezidenta mista Tadeusha Rutovskogo U listopadi 1941 roku perejmenovana na Lange Gasse U lipni 1944 roku poverneno peredvoyennu nazvu Rutovskogo U grudni 1944 roku poverneno nazvu Teatralna BudivliV arhitekturnomu ansambli vulici Teatralnoyi perevazhayut baroko ampir klasicizm neorenesans ta videnska secesiya Z neparnogo boku vulici 3 pributkovij budinok sporudzhenij za proyektom Zigmunta Kendzerskogo u 1900 roci Dubova brama cogo budinku zroblena oriyentovno u 1930 h rokah 2020 roku v mezhah proyektu Municipalnij rozvitok ta onovlennya staroyi chastini mista Lvova majstrami restavratorami pid kerivnictvom Oleksandra Savchuka provedeno restavraciyu odniyeyi z najvishih bram seredmistya vhidnoyi brami do budinku na vulici Teatralnij 3 visota blizko chotiroh metriv Vidnovleno reshitki prikrasheni tak zvanim novim sriblom a takozh vstanovleno novu klyamku maksimalno podibnu do avtentichnoyi 7 chotiripoverhova kam yanicya kincya XIX stolittya Na pochatku XX stolittya odne z primishen zajmala privatna klinika doktora Alfreda Buzhinskogo Naprikinci 1940 h rokiv tut mistilasya oblasna kontora Golovpracrezervpostachzbutu Nini primishennya pershogo poverhu vikoristovuyutsya z komercijnoyu metoyu 2020 roku v mezhah proyektu Municipalnij rozvitok ta onovlennya staroyi chastini mista Lvova majstrami restavratorami pid kerivnictvom Oleksandra Savchuka provedeno restavraciyu vhidnoyi brami do budinku na vulici Teatralnij 7 9 narizhna kam yanicya insha adresa vulicya Pamvi Berindi 1 Zbudovana 1892 roku za proyektom arhitektora Yuzefa Kaetana Yanovskogo dlya Vladislava Lyudvika Gubrinovicha kotrij zajmavsya pidpriyemnickoyu diyalnistyu pov yazanoyu z vidavnictvom prodazhem i vipozichannyam knig Fasad budinku prikrashenij shistma terakotovimi portretnimi pogruddyami klasikiv polskoyi literaturi Adama Asnika Yuzefa Krashevskogo Yuliusha Slovackogo Zigmunta Krasinskogo Adama Mickevicha ta Yana Kohanovskogo vikonanimi skulptorom Petrom Garasimovichem Knigarnya Gubrinovich i Shmidt zajmala pershij i drugij poverhi budinku Pislya smerti Vladislava Shmidta u 1908 roci kompanjonom Gubrinovicha stav jogo sin Kazimezh i spilka zminila nazvu na Gubrinovich i sin Vidomo pro kramnici filiyi spilki u Sokali Striyu ta Yaroslavi Vid radyanskih chasiv j do 2007 roku tut buv magazin kanctovariv Shkolyarik 3 listopada 2007 roku vidkrito centr obslugovuvannya abonentiv operatora mobilnogo zv yazku Kiyivstar Poperedniceyu cogo budinku bula kam yanicya Gensorovska Vidomij arhitektor Bernard Meretin avtor proyektu soboru sv Yura ta bagatoh inshih rokokovih kultovih ta palacovih sporud prozhiv u nij ostanni roki zhittya 1757 1759 Budinok 11 narizhnij pravoruch vdalini Vulicya Teatralnavulicya Teatralna 11 dim roztashovanij pri kolishnij ploshi Svyatogo Duha sho vinikla na misci rozibranogo gotichnogo kostelu zi shpitalem pid tiyeyu zh posvyatoyu Z pivdnya do shpitalyu prilyagali dvi kam yanici Konstanti piznishe Tomasha pekarya ta narizhna Kravecka yaki svoyimi fasadami vihodili na suchasnu vulicyu Teatralnu Na pochatku XVIII stolittya kam yanicya Tomasha pekarya perejshla u vlasnist Yana Abihta Kravecka u vlasnist F Nose Kontraktom kupivli prodazhu vid 6 serpnya 1762 roku spadkoyemci Yana Abihta prodali kam yanicyu Tomasha pekarya za 15 054 polskih zlotih Yuzefu Lodzya Poninskomu voyevoda Poznanskij i starosta Ostrovskij U 1763 roci toj zhe Poninskij kupiv she j kam yanicyu ta F Nose za 3 000 polskih zlotih i ob yednav yih U 1800 roci vkazani kam yanici uspadkuvav Francishek Poninskij a zgodom u 1827 roci voni perejshli u spadok Yana Poninskogo 1827 roci kam yanici Poninskih 32 m vikupiv Karl Gartman za 14 000 polskih zlotih Gartman 12 travnya 1828 roku uklav kontrakt z magistratom mista ta centralnim uryadom za yakim vin bezoplatno otrimuvav u vlasnist chastinu ploshi svyatogo Duha plosheyu blizko 105 kvadratnih sazhniv zi storoni valiv Getmanskih suchasnij prospekt Svobodi 360 m z pravom yiyi zabudovi ta pravo perebuduvati svoyi vlasni kam yanici na rozi vul Teatralnoyi ta vul Berindi 32 m a natomist vin zobov yazuvavsya sporuditi svoyim koshtom misku gauptvahtu na ploshi Svyatogo Duha Proyekti dvoh chinshovih kam yanic na cih dilyankah pri vulici Kilinskogo ta budivli gauptvahti togo zh roku vikonav arhitektor Mateo Brezani pri comu yak dlya Gartmana tak i vsih jogo nashadkiv misto nadalo timchasove pravo vidu na ploshu mati vid ploshi svyatogo Duha vikna i odni vhidni dveri za umovi sho na bud yaku vimogu mista voni povinni buti zamurovani bez zhodnih vidshkoduvan za zhodnih umov ne mozhna bulo vlashtovuvati na comu fasadi v yiznoyi brami Vzhe 1829 roku bulo zavershene budivnictvo vsih troh budivel U kam yanici pid konskripcijnim 360 m vlashtuvali Vidensku kav yarnyu Pislya Karla Gartmana 1848 roku obidvi kam yanici perejshli u spadok do Klimentini z Gartmaniv baronesi Ryustel vidtak 1856 roku do yiyi donki Ireni Ryustel Ostannya vidprodala chastinu chinshovoyi kam yanici pid 32 m Yanu Yakobu yakij 1868 roku zgadanij yak yiyi vlasnik 1870 roku obidvi kam yanici vidkupili Anton ta Genovefa Ziberi 1880 roku na zamovlennya Antona Zibera budivli buli rekonstrujovani za proyektom arhitektora Alfreda Kamenobrodskogo Vin zaminiv visoki prichilkovi dahi na chotirishili pid blyahoyu vlashtuvavshi gorishni vikoncya u pidnyatih stinah pivnichni fasadi yaki buli akcentovani prichilkami teper pidkreslyuvali manyeristichni attiki Arhitekturnij vistrij u stili neorenesansu nalezhit vidomomu skulptorovi Leonardu Markoni Nad rekonstrujovanimi derev yanimi shodovimi klitkami vlashtuvali svitlovi lihtari Togo zh roku do Videnskoyi kav yarni dobuduvali zal z verhnoyu terasoyu takozh za proyektom Alfreda Kamenobrodskogo Todi zh na zamovlennya spivvlasnici kam yanic Francishki Savchinskoyi do shlyubu Ziber dobuduvali odnopoverhovu storozhivku na podvir yi pri tilnij stini gauptvahti 1902 roku u podvir yi vid budinku Videnskoyi kav yarni budivnichij Stanislav Uleneckij dobuduvav pokij dlya snidankiv ta pichku dlya pryazhennya kavi 1903 roku na zamovlennya Francishki Savchinskoyi arhitektor Volodimir Pidgorodeckij rozrobiv rekonstrukciyu primishen pershogo poverhu z vlashtuvannyam kramnic a takozh proyekt nakladnih vitrin vid vul Teatralnoyi Todi buv rozibranij kontrfors zi skulpturoyu svyatogo yakij ukriplyuvav rig kam yanici vid vulic Teatralnoyi ta Kilinskogo 1905 roku za proyektom arhitektora Yana Tomasha Kudelskogo bula provedena rekonstrukciya kramnici vid vulici Kilinskogo 1910 roku parterni primishennya vid vulici Teatralnoyi vinajnyala firma Lyangera i SK yaka provela adaptacijni roboti zokrema buli vlashtovani prosti metalevi shodi v pivnicyu arhitektor Pidgorodeckij 1911 roku tretij poverh kam yanici vinajnyalo Kreditne tovaristvo budivelnogo promislu a za rik vlasnikom budinku stav advokat doktor prava Baronch a naprikinci togo zh roku cilij budinok perejshov u misku vlasnist u nomu rozmistivsya Derzhavnij uryad pracevlashtuvannya 1912 roku primishennya kramnici na vulici Kilinskogo vinajnyav Gersh Bornfeld dlya torgivli cholovichim odyagom yake 1913 roku perejshlo u vlasnist torgivcya vzuttyam Beno Klyaftena Na jogo zamovlennya lvivska firma Pjotrovicha i Shumana vigotovila metalevi gvintovi shodi z kramnici do pivnici proyekt na yaki rozrobiv arhitektor Albert Kornblyut 1929 roku miska vlada zaplanuvala na ploshi Svyatogo Duha zbuduvati filiyu Lvivskoyi miskoyi ratushi z pasazhem poseredini Ce peredbachalo znesennya zabudovi pri vul Kilinskogo ta gauptvahti 1934 roku parterne primishennya vid vulici Teatralnoyi nabula firma cholovichogo i hlopchachogo odyagu AMO yaka vlashtuvala novi vitrini za proyektom arhitektora Yuzefa Torna Cim proyektom planuvalosya pomistiti znyatu davnishe z rozibranogo kontrforsu skulpturu svyatogo na fasadi vid vulici Teatralnoyi U 1936 roci v budinku rozmistilosya Miske adresne byuro V radyanskij period u budinku diyalo remisniche uchilishe 2 z gurtozhitkom piznishe PTU 58 1996 roku proftehuchilishe likviduvali primishennya kam yanici stoyali bez vzhitku 2012 roku budinok peredanij Nacionalnomu universitetu Lvivska politehnika jogo planuyut adaptuvati pid navchalnij korpus 33 Rishennyam V sesiyi Lvivskogo oblvikonkomu 393 vid 22 listopada 1988 roku budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 1039 m Kostel Petra i Pavla otciv ordenu yezuyitiv u Lvovi 13 kostel Petra i Pavla otciv ordenu yezuyitiv budivnictvo yakogo velos u 1610 1630 rokah pid kerivnictvom Sebastyana Lamhiusa a piznishe Dzhakomo Briano Avtor pervinnogo proyektu nevidomij Znachnoyu miroyu povtoryuye formi hramu Il Dzhezu v Rimi 1702 roku budivnichim Valentinom Godnim z pivdennogo boku absidi zbudovano kvadratnu v plani najvishu u Lvovi vezhu rozibrana 1830 roku Zberigsya freskovij rozpis Franciska i Sebastyana Ekshtajniv golovnij vivtar mozhlivim avtorom yakogo ye Faustin Grodzickij rozp yattya u bichnomu vivtari vikonane Yanom Pfisterom Z pivnichnogo boku do kostelu primikaye budinok Yezuyitskoyi kolegiyi Uprodovzh 1970 2011 rokiv kostel vikoristovuvavsya yak knigoshovishe obminnogo fondu Lvivskoyi naukovoyi biblioteki imeni Vasilya Stefanika Kolishnij kostel a nini Garnizonnij hram svyatih apostoliv Petra i Pavla 8 lipnya 2010 roku rishennyam Lvivskoyi miskoyi radi 3698 bulo peredano u vlasnist Kuriyi Lvivskoyi Arhiyeparhiyi UGKC Sogodni hramom opikuyutsya kapelani Centru Vijskovogo Kapelanstva Kuriyi Lvivskoyi Arhiyeparhiyi UGKC Dokladnishe Kostel yezuyitiv Lviv 15 kolishnya lvivska yezuyitska kolegiya Pochatkovo zvedena za proyektom Dzhakomo Briano perebudovana u 1723 ta 1872 rokah U 1906 roci pid chas restavraciyi u budinku vidkrito freskovij zhivopis XVIII stolittya U 1948 1952 rokah perebudovano za proyektom Genriha Shveckogo Vineckogo Golovnij fasad vlashtovano vid Prospektu Svobodi U 1986 roci budivlyu kolishnoyi kolegiyi peredano Lvivskij serednij zagalnoosvitnij shkoli 62 de teper navchayutsya uchni starshih klasiv U comu korpusi navchalnogo zakladu takozh mistitsya shahova shkola klub Vasilya Ivanchuka a na tretomu poversi diyut kursi vivchennya anglijskoyi movi American English Center Toj samij nomer maye j susidnya budivlya kolishnoyi Mishanoyi shkoli imeni Adama Mickevicha zbudovana u 1891 1893 rokah za proyektom arhitektora Yuliusha Gohbergera U sporudi zastosovano motivi italijskogo neorenesansu Budivlyu prikrasheno statuyeyu Adama Mickevicha skulptora Stanislava Levandovskogo 1 veresnya 1944 roku chastinu primishennya cogo korpusu zajnyalo peduchilishe v inshij rozmistilasya bazova pochatkova shkola dlya peduchilisha v yakij vikladannya vpershe provodilosya ukrayinskoyu movoyu U 1948 roci v comu korpusi diyali dvi lvivski nepovni pochatkovi seredni shkoli 25 ta 62 miskogo viddilu Narodnoyi osviti Zgodom vse primishennya zajnyali molodshi klasi Lvivskoyi serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 62 Za radyanskih chasiv uprodovzh 1959 1984 rokiv tut takozh mistivsya oblasnij budinok pioneriv i shkolyariv 23 veresnya 2008 roku budivlyu shkoli vneseno do pereliku pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi 17 budivlya ekonomichnogo fakultetu Lvivskogo nacionalnogo universitetu im I Franka sporudzhena u 1890 1892 rokah pochatkovo yak primishennya dlya Hudozhno promislovoyi shkoli nini Lvivskij derzhavnij koledzh dekorativnogo i uzhitkovogo mistectva imeni Ivana Trusha Arhitektor peremozhec konkursu na najkrashij proyekt Gustav Bizanc profesor Lvivskoyi politehniki Fasad vikonanij iz zastosuvannyam stiliv neorenesansu ta neobaroko Ozdoblenij barelyefnimi majolikovimi emblemami i nezberezhenimi donini pogruddyami usi roboti skulptora Petra Garasimovicha Hudozhno promislova shkola funkciyuvala tut do 1909 roku koli dlya neyi bula zvedena nova budivlya na suchasnij vul Snopkivskij 47 a u cij budivli todi rozmistilisya finansovi ustanovi 1941 roku budivlya zgorila U 1948 1952 rokah perebudovana dlya potreb budivelnogo tehnikumu za proyektom Ivana Persikova i Genriha Shveckogo Vineckogo Budinok 4Ne isnuyuchij sogodni budinok 6 na vul TeatralnaZ parnogo boku vulici 2 kapitulna kam yanicya nalezhala rimo katolickomu kapitulu Rekonstrujovana 1888 roku za proyektom Ivana Levinskogo chotiri pogruddya polskih koroliv vikonav Viktor Zakki V budinku za Polshi mistilasya galanterejna kramnicya Vladislava Cyehulskogo 4 zhitlovij budinok insha adresa plosha Katedralna 1 kolishnya adresa Dovga Langegasse 45 sporudzhenij pid kerivnictvom Maksimiliana fon Krusa u 1794 1796 rokah Piznishe perebudovanij 6 kolishnij dim grafini Zofiyi Lyasockoyi zbudovanij u 1909 1911 rokah Proyekt firmi Ivana Levinskogo vikonanij Tadeushem Novakovskim eksponuvavsya na Zagalnij vistavci polskogo mistectva u Lvovi traven serpen 1910 Planuvannya zminene pid chas budivnictva Adolfom Pillerom Metalevi konstrukciyi budinku vikonani za proyektom Zigmunta Pjotrovicha Budinok 8 na TeatralnijSpisok vlasnikiv budinkiv vul Teatralna 1872 rik 8 kam yanicya del Akva kolishnya adresa Dovga Langegasse 43 sporudzhena u XVII stolitti na misci dvoh kam yanic Faurbahovskoyi ta Pshedzeckih U XVII stolitti v budinku meshkav Andrea del Akva arhitektor budivnichij zamkiv u Brodah ta Pidgircyah ta Samijlo Kushevich doktor filosofiyi ta oboh prav kanonichnogo i svitskogo uchasnik peregovoriv vid imeni magistratu z getmanom Bogdanom Hmelnickim pid chas oblogi Lvova u 1655 roci miskij rajcya Lvova U 1769 1770 rokah budivnichij Dublovskij Josif suttyevo perebuduvav kam yanicyu dlya radelnickogo starosti Franciska Devicha imovirno za proyektom Petra Polejovskogo yakij vigotoviv ocinku granichnogo muru mizh kam yanicyami 8 ta 10 sho na vul Teatralnij 25 serpnya 1775 roku Naprikinci XVIII seredini XIX stolittya u podvir ya kam yanici Zhebrovskih nini vul Teatralna 8 perenesli z ploshi Tribunalskoyi suchasna plosha Yavorskogo pam yatnik velikogo koronnogo getmana ruskogo voyevodi Stanislava Yana Yablonovskogo najstarishij lvivskij kam yanij pam yatnik svitskij osobi yakij za povidomlennyam odniyeyi z videnskih gazet ozdoblyuvav na podvir yi pompovu studnyu i vreshti skinutij u skveri tiyeyi zh kam yanici lezhav bez nig odniyeyi ruki ushkodzhennyami na sholomi ta oblichchi prosto pid vodostokom kotrij povoli jogo nishiv Pid chas perebudovi u XIX stolitti dobuduvali chetvertij poverh U 1850 1894 rokah tut mistilasya cukernya Mihala Monne yaka zgodom nalezhala Pidgalichu U 1871 roci vlasnikom budinku buv notarius Yulian Shemelovskij prezident Notarialnoyi palati u 1883 roci yakij tut pracyuvav shonajmenshe do 1883 roku Stanom na 1875 rik v budinku pracyuvav magazin metalevih virobiv Leona Bratkovski ta majsternya nanesennya cinkovih ornamentiv ta vlashtuvannya vognetrivkih dahiv U 1883 roci v budinku funkciyuvala Notarialna palata Lvivskogo Zolochivskogo Stanislavskogo okrugiv ta mistilasya tochilna majsternya brativ Rejcneriv U 1889 roci vlasnikami budinku buli J Minasyevichova ta Lyudvik Toms U 1894 roci v budinku meshkala ta mistilisya vlasna muzichna shkola i kramnicya Klavdiyi Markevich de prodavali fortepiano shonajmenshe do 1900 roku Prinajmni u 1896 1916 rokah v budinku mistilisya pomeshkannya ta cukernya Yana Goflingera Stanom na 1902 rik v budinku mistilosya Kazino uryadnikiv ta meshkali advokat Vladislav Yuzef Margash U 1900 roci v budinku mistilasya kramnicya kvitiv ta nasinnya Yana Stachevicha U 1910 roci v budinku meshkav restavrator Mihajlo Sokulskij Prinajmni u 1910 1912 rokah v budinku pracyuvalo atelye Rozaliyi Burdon Shonajmenshe z 1909 roku po 1912 rik v budinku mebleva firma Lieber i SpL bezkoshtovna biblioteka knig ta not imeni Asnika tovaristvo Liga zahistu chesti ta gidnosti Vid 1910 do 1914 roku v budinku mistilasya finansova ustanova Lvivska promislova dopomoga sho zgodom bula perejmenovana na Kreditne tovaristvo budivelnogo promislu Vlasnikom realnosti u 1916 ta 1934 rokah buv Tadeush Goflinger U 1925 roci v budinku mistilosya sportivne tovaristvo I L K S Charni najstarishe z isnuyuchih sportivnih tovaristv u Polshi U 1918 1939 rokah tut pracyuvalo byuro Polskoyi telegrafnoyi agenciyi zasnovane 31 zhovtnya 1918 roku grupoyu polskih zhurnalistiv filij Videnskogo korespondentskogo byuro U 1939 roci tut mistilosya advokatske byuro d ra Francisheka Mishaleka ta d ra Antoniya Novaka Pshigodzkogo V budinku nini roztashovani notarialna kontora Olgi Yurkovoyi magazini ofisni primishennya gostovi apartamenti ta zhitlovi kvartiri Chotirivikonnij fasad zberigaye risi eklektichnogo istorizmu Kapitalno vidremontovanij v radyanski chasi z vlashtuvannyam metalevih ta zalizobetonnih styazhok mizh nesuchimi stinami budinku Perekrittya pidvalnogo ta pershogo poverhiv chastkovo vikonano u formi sklepin shodi derev yani U 2018 roci koshtom notarialnoyi kontori vikonana restavraciya shodiv ta brami budinku Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 292 m Budinok 10Budinki 4 6 8 10 vul Teatralnoyi vdalini zliva na pravo Narodnij dim u Lvovi 1894 rik 10 zhitlovij budinok kolishnya adresa Dovga Langegasse 42 sporudzhenij jmovirno arhitektorom Petrom Polejovskim u 1768 1773 rokah na zamovlennya generala Roha Vinyavskogo Dlya budivnictva zastosovano ruyini dvoh davnih kam yanic sho stoyali na cij dilyanci Kozlovskoyi pershi zgadki datuyutsya XVII stolittyam ta Shalinskoyi zgadka 1557 roku V seredini XIX stolittya i u 1907 roci provodilis rekonstrukciyi Nad viknami pershogo poverhu v miscyah rozmishennya zamkovogo kamenyu vmontovano groteskni maski satiriv Na drugomu poversi relyefi z vijskovimi simvolami Podibni relyefi z obladunkami buli do 1939 roku j na prichilku sho ne zberigsya Klasichnij dorichnij portik prikrashenij skulpturami Marsa i Minervi Usi skulpturi vikonani jmovirno Matviyem Polejovskim Statuyi Marsa i Minervi u 1850 roci bulo restavrovano mozhlivo pererobleno Pavlom Ojtelye Isnuye takozh versiya sho skulptura rimskoyi bogini mudrosti Minervi vigotovlena Polejovskim a boga vijni Marsa Ojtelye U arhitekturi budinku poyednuyetsya stil baroko z risami rannogo klasicizmu U 1908 roci v budinku vidkrilasya kav yarnya Shtuka kotra proslavilasya vishukanim inter yerom vikonanim za proyektom Feliksa Vigzhivalskogo z jogo vlasnimi nastinnimi rozpisami a takozh pracyuvala knigarnya spilki Gubrinovich i Shmidt do budivnictva u 1892 roci vlasnogo budinku Gubrinovichiv na vulici Teatralnij 9 Nini v budinku roztashovanij hostel Na Teatralnij ta Lvivskij miskij centr socialnih sluzhb dlya sim yi ditej ta molodi a v primishennyah parteru salon godinnikiv Zheneva magazin odyagu ta bistro Budinok vnesenij do Reyestru pam yatok arhitekturi miscevogo znachennya pid ohoronnim 367 m 12 budinok kolishnya adresa Dovga Langegasse 53 maye naskriznij prohid u vnutrishnye podvir ya drugij vihid z yakogo vlashtovano z boku kam yanici Koritovskogo sho na ploshi Rinok 29 U comu naskriznomu prohodi u 1825 roci vidkrilasya cukernya shvejcarcya Dominiko Andreolli zgodom poryad z neyu pochali z yavlyatisya inshi kramnici i takim chinom utvorivsya nevelichkij bazar Torcevi stini vhidnoyi brami prikrashali kolorovi rozpisi Vid togo chasu za naskriznim prohodom zakripilasya nazva pasazh Andreolli sho ye najstarishim torgovelnim pasazhem u Lvovi Dokladnishe Pasazh Andreolli Za 2015 rik proyektom Municipalnij rozvitok ta onovlennya staroyi chastini mista Lvova sho vtilyuyetsya Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit GIZ GmbH u spivpraci z miskoyu vladoyu ta meshkancyami bulo vidnovleno blizko 200 ob yektiv Sered nih j fasad na vulici Teatralnij 12 Na fasadi zhitlovogo budinku sho ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya vidnovleno vtracheni gipsovi dekorativni elementi zamineno poshkodzheni metalevi nakrittya ta vodostichni trubi zrobleni z cinkovoyi blyahi 16 budinok na rozi z vuliceyu Shevskoyu insha adresa vul Shevska 18 kolishnya adresa Dovga Langegasse 40 Nini ce gotel Leopolis Do 1939 roku tut na pershomu i drugomu poverhah mistilisya knigarnya ta magazin antikvariatu Davida Grunda Spravu prodovzheno jogo sinom Bernardom po smerti batka 1929 roku David Grund zajmavsya drukom listivok z krayevidami Lvova Analiz provedenij lvivskoyu doslidniceyu Irinoyu Kotlobulatovoyu svidchit sho zagalom bulo vidano ne menshe nizh pivmiljona takih listivok blizko 500 krayevidiv Budinok zvedenij u 1779 1780 rokah za proyektom budivnichogo Antona Kosinskogo i buv vidomij yak Proboshivska kam yanicya Rekonstrujovanij u 1850 1874 2005 2007 rokah 18 budivlya Derzhavnogo prirodoznavchogo muzeyu NAN Ukrayini kolishnya adresa Dovga Langegasse 39 Pochatkovo tripoverhova kam yanicya Yuzefa Shepanskogo sporudzhena u 1797 1804 rokah imovirno arhitektorom P yer Deni Gibo Perebudovana u 1830 h rokah arhitektorom Vincentom Ravskim starshim u formah zrilogo klasicizmu 1852 roku budinok pridbav bankir F Gausner a 1868 roku graf Volodimir Didushickij Pislya rekonstrukciyi syudi pereneseno tak zvanu Potoricku biblioteku a 1880 roku vlashtovano vidkritij dlya usih vidviduvachiv muzej Okrasoyu kolekcij grafa Volodimira Didushickogo vid 1897 roku buv mihalkivskij skarb zbirka zolotih ritualnih prikras VIII VII st do n e viyavlenij na Ternopilshini naprikinci XIX stolittya Piznishe peredanij lvivskomu istorichnomu muzeyu de zberigavsya do 1940 roku Zgodom mihalkivskij skarb vivezenij do Moskvi de jogo slidi gublyatsya Vid 1995 roku muzej perebuvav na generalnij rekonstrukciyi 23 veresnya 2008 roku budivlyu muzeyu vneseno do pereliku pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi Vid 2012 roku pislya zavershennya generalnoyi rekonstrukciyi muzeyu yaka trivala majzhe 20 rokiv rozpochinavsya novitnij etap rozvitku ustanovi Togo zh roku muzej peremig u konkursi Dinamichnij muzej ta otrimav grant 10 mln grn na rozvitok terminom na 3 roki vid blagodijnogo fondu Rozvitok Ukrayini Rinata Ahmetova Nini osnovu fondiv muzeyu stanovlyat kolekciyi yaki nalichuyut ponad 400 tis muzejnih predmetiv Tut zberigayutsya kolekciyi ta okremi pam yatki prirodi svitovogo znachennya DPM NAN Ukrayini bulo viznano najkrashim za rezultatami analizu naukovoyi ta naukovo organizacijnoyi diyalnosti ustanov Viddilennya zagalnoyi biologiyi NAN Ukrayini za period 2006 2015 rokiv Do budivnictva palacu na comu misci bulo tri domovolodinnya istoriya yakih proslidkovuyetsya she z pershoyi polovini XVI stolittya Najvidomishim z nih ye budinok z brovarem u yakomu 1527 roku vinikla grandiozna pozhezha sho znishila uves derev yanij gotichnij Lviv Divnim chinom vciliv lishe franciskanskij monastir sho stoyav naproti cogo zh budinku i susidnij z nim Nizkij zamok Dokladnishe Derzhavnij prirodoznavchij muzej 22 budivlya Narodnogo Domu kolishnya adresa Dovga Langegasse 78 Do 1784 roku na comu misci roztashovuvavsya kostel brativ trinitariyiv U 1851 1864 rokah zalishki biblioteki Lvivskogo universitetu sho zgorila vnaslidok obstrilu mista 1848 roku podarovani u 1849 roci cisarem Ruskij matici perebudovano v Ruskij Narodnij Dim v rozuminni togo chasu Ukrayinskij Narodnij Dim Avtori proyektu Vilgelm Shmid ta Silvestr Gavrishkevich Z chasom instituciya i sam budinok buli opanovani rusofilami i do pershoyi svitovoyi vijni buli oseredkom yih diyalnosti Tut bula cholovicha akademichna gimnaziya biblioteka i ryad inshih perevazhno gromadskih ustanov a takozh vidbulasya persha prem yera teatru Ruska besida Tut zhe 18 19 zhovtnya 1918 roku vidbulosya vidnovlennya Ukrayinskoyi derzhavnosti na terenah Zahidnoyi Ukrayini ta utvorennya Ukrayinskoyi Nacionalnoyi radi ZUNR yaku ocholiv Yevgen Petrushevich V nich na 1 listopada Narodnij Dim stav shtabom ukrayinskih zbrojnih sil yaki perejnyali vladu u Lvovi ta inshih mistah i povitah Galichini a stvorennya ZUNR progolosili 13 listopada 1918 roku v budinku Galickogo namisnictva na suchasnij vulici Vinnichenka 18 Vid radyanskogo chasu tut roztashovanij Okruzhnij budinok oficeriv Prikarpatskogo vijskovogo okrugu piznishe Zahidne OK u 2002 2020 rokah pracyuvav odin z kinoteatriv merezhi Kinopalac Dokladnishe Narodnij Dim u LvoviVtracheni budivliPervinna gotichna derev yana zabudova vulici donini ne zberezhena vtrachena pid chas pozhezhi 1527 roku Praktichno ne dijshli do nas i piznishi budivli v stili renesansu Najbilsh ranni zberezheni sporudi nalezhat do XVIII stolittya Z vtrachenih sporud najviznachnishimi buli Nizkij zamok Kostel Svyatogo Hresta iz franciskanskim monastirem Trinitarskij monastir shpital Svyatogo Duha z kostelom Nini na yih misci roztashovani novi sporudi abo nezabudovani ploshi Nizkij zamok Nazvanij tak na protivagu inshomu Visokomu zamku sho roztashovuvavsya na gori u pivnichno shidnij chastini mista Sporudzhenij 1270 roku nalezhav do najdavnishoyi zabudovi i piznishe uvijshov do skladu novogo obnesenogo murom seredmistya Na teritoriyi roztashovuvalasya murovana kaplicya svyatoyi Katerini Oleksandrijskoyi sho pervinno bula ruskoyu cerkvoyu Pislya zavoyuvannya Lvova polskim korolem Kazimirom zamok vikonuvav funkciyu neoficijnoyi korolivskoyi rezidenciyi Neodnorazovo zaznavav poshkodzhen zokrema pid chas napadiv litovskogo knyazya Lyubarta 1340 1353 vid pozhezhi 1565 roku pid chas pograbuvannya mista shvedskimi vijskami u 1704 roci Bagatorazovo rekonstrujovanij Cherez brak koshtiv postupovo zanepav i 1802 roku buv rozibranij na budivelnij material Nini teritoriya na yakij buv zamok chastkovo zajnyata Nacionalnim akademichnim ukrayinskim dramatichnim teatrom imeni Mariyi Zankoveckoyi chastkovo budivleyu Nacionalnogo muzeyu imeni Andreya Sheptickogo Pevna chastina teritoriyi ne zabudovana na nij vlashtovano suvenirnij rinok Vernisazh Korotka vulichka sho peretinaye teritoriyu de ranishe buv zamok mizh Nacionalnim muzeyem i rinkom 1991 roku otrimala nazvu Nizkij zamok Narazi zhodnih arheologichnih doslidzhen na vilnih vid zabudovi teritoriyah kolishnogo zamku ne provodilos Dokladnishe Nizkij zamok Kostel Svyatogo Hresta Zakladenij v seredini XIV stolittya Doslidniki pripuskayut sho polskij korol priznachiv dlya kostelu dilyanku na kotrij stoyala derev yana pravoslavna ruska cerkva Hram buv zoriyentovanij takim chinom sho vihodiv do ninishnoyi Teatralnoyi vulici tilnoyu chastinoyu Iz zahodu monastirska teritoriya mezhuvala z miskim oboronnim murom pivnochi z Nizkim zamkom vid shodu ogorodzhenij stinoyu sho viddilyav vid ninishnoyi vulici Teatralnoyi a z pivnochi bula budivlya yezuyitskoyi kolegiyi budinok 13 sho zbereglas donini Ce buv gotichnij trinavovij hram iz duzhe vidovzhenim presbiteriyem Do hramu primikala budivlya monastirskih kelij Pid chas josifinskoyi kasati 1785 roku monahiv primusovo viseleno do monastirya pri Kosteli Neporochnogo Zachattya Za kilka rokiv hram pereobladnano na teatr a monastirski budivli na redutovu zalu primishennya dlya provedennya baliv Hram znachnih ushkodzhen zaznav pid chas obstrilu Lvova generalom Vilgelmom Gammershtajnom u 1848 roci pislya chogo buv rozibranij Nini na jogo misci roztashovana lvivska serednya zagalnoosvitnya shkola 62 budinok 15 Dokladnishe Kostel Svyatogo Hresta i monastir franciskanciv Shpital Svyatogo Duha Plosha Pidkovi rozkopki Zasnovanij korolem Kazimirom III u 1356 roci V shpitali doglyadali za znedolenimi lyudmi samotnimi starcyami z seredovisha mishan U XIV stolitti shpital otrimav ryad suttyevih pozhertv zokrema susidni zemelni dilyanki kotri dozvolili budivnictvo kostelu Uves kompleks buv zavershenij do 1408 roku U 1527 i 1564 rokah poterpav vid pozhezh Dvichi perebudovanij u 1659 i 1734 rokah A u 1641 roci rishennyam lvivskogo sinodu bula zatverdzhena peredacha shpitalyu pid naglyad yepiskopa ta kapitulu u zv yazku z chiselnimi finansovimi porushennyami jogo svitskih opikuniv U 1642 roci cirulnik Stanislav Kashtelli zapisav na shpital 571 zlotih 12 groshiv chinsh z yakih u sumi 11 zlotih Povinen buv vitrachatisya na hirurgichne likuvannya hvorih Zgodom znachni pributki i stali prichinoyu rozbratu mizh magistratom ta svyashennikami kostelu Svyatogo Duha i sprichinili trivalu superechku shodo prava patronatu nad shpitalem Pid chas ostannoyi perebudovi otrimav dva dodatkovi poverhi i cherez perevantazhennya nesuchih konstrukcij shpital zavalivsya 1780 roku Pevnij chas dilyanka naproti cogo kompleksu mala nazvu Shpitalna Svyatogo Duha Teritoriya kolishnogo shpitalnogo kompleksu zalishayetsya nezabudovanoyu Nini ce plosha Ivana Pidkovi sho priluchayetsya do vulici Teatralnoyi iz zahodu Do cogo mala nazvu Plosha Svyatogo Duha Z XVII stolittya trivala superechka mizh katolickimi arhiyepiskopami ta magistratom shodo prava opiki nad shpitalem jogo mayetnostyami Na prileglomu do shpitalyu cvintari stoyalo chotiri derev yanih budinki ta murovana plebaniya paroha shpitalnogo kostelu U XVIII stolitti bilshist mayetkiv shpitalyu buli prodani zadlya pidtrimki mista a reshta ne prinosila znachnogo zisku cherez sho shpital buv dovedenij do ruyini i u 1770 h rokah chastina budivli obvalilas Na pidmiskih zemlyah miskogo shpitalyu svyatogo Duha livishe vid suchasnogo Opernogo teatru sho tyagnulisya vid suchasnih vulic Tiktora ta Furmanskoyi azh do suchasnih vulic Nalivajka ta Gnatyuka u serednovichchi roztashovuvavsya kompleks monastirskih sporud katolickij kostel Svyatogo Stanislava monastir shpital truparnya a pozadu cvintar yak to bulo zavedeno u piznomu serednovichchi U 1789 roci shpital buv rozibranij Dokladnishe Shpital Svyatogo Duha Kostel Svyatoyi Trijci i monastir trinitariyiv Kompleks buduvavsya z perervami uprodovzh 1703 1731 rokiv Avtor proyektu nevidomij Jmovirno ce buv htos z rodini italijskih arhitektoriv Bellotti 1748 roku silno postrazhdav vid pozhezhi Rekonstrukciyeyu zajmavsya Bernard Meretin Hram buv ozdoblenij freskami Stanislava Stroyinskogo Figuri svyatih pri hvirtkah vigotovleni Sebastyanom Fesingerom Pid chas obstrilu Lvova 1848 roku zrujnovanij Ruyini kostelu perebudovani u 1875 1898 rokah na greko katolicku Preobrazhensku cerkvu Proyekt vigotovlenij Silvestrom Gavrishkevichem Isnuvav takozh nerealizovanij proyekt perebudovi 1850 roku avtorstva Antona Freha Na misci zrujnovanih monastirskih kelij sporudzheno budivlyu Narodnogo domu Dokladnishe Monastir trinitariyiv Lviv Arheologichni doslidzhennya1977 1978 1997 U 1977 1978 ta u 1997 rokah Lvivskoyu miskoyu ekspediciyeyu Institutu suspilnih nauk AN URSR Derzhavnim istoriko kulturnim zapovidnikom u Lvovi ta Lvivskim istorichnim muzeyem provedeno ohoronno ryativni roboti na misci Svyatoduhivskogo shpitalyu kolishnoyi miskoyi gauptvahti nini plosha Pidkovi sho priluchayetsya do vulici Teatralnoyi Vstanoleno sho najglibshij kulturnij shar mistit slidi poselennya dobi rannogo zaliza X VIII stolit do n e Znajdeno zalishki zabudovi Shpitalyu Svyatogo Duha z XIV stolittya kam yanij relyef z gerbom Lvova i datoyu 1608 rik chotiri pohovannya u tomu chisli odne zhinoche z monetoyu XIV stolittya Za 25 m vid fundamentiv shpitalyu znajdeno zalishki tak zvanogo visokogo muru 1987 U 1987 roci Lvivska miska ekspediciya Institutu suspilnih nauk AN URSR provodila ohoronne sposterezhennya ta rozkopki pid chas zemlyanih robit po sporudzhennyu pidzemnogo perehodu mizh budivlyami lvivskoyi serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 62 budinok 15 ta kolishnogo Palacu pioneriv Kulturnij shar prostezhenij do glibini 4 5 m Pid derev yanimi balkami znajdeno zalishki keramichnogo posudu X VIII stolit do n e Vishe na glibini 3 m znajdeno zalishki fundamentu monastirya franciskanciv zrujnovanogo 1848 roku Znajdeno takozh zalishki derev yanogo mostu perekinutogo cherez riv sho viv do Poltvi 1997 U 1997 roci Arheologichna ekspediciya Institutu religiyeznavstva Lvivskogo muzeyu istoriyi religiyi provela rozkopki u pidzemellyah Kostelu yezuyitiv budinok 13 Roboti provodilis perevazhno u kriptah vivtarna chastina Rozchisheno luchkovu arku pid gnizdami balok perekrittya fragment muru z nisheyu dlya zbroyi fragment gotichnogo portalu ranishoyi za chasom sporudi ulamki posudu Memorialni pam yatni tablici11 listopada 2017 roku u mezhah programi Prava pravosuddya i pam yati mista vidbulosya vidkrittya pam yatnoyi tablici dlya uvichnennya pam yati vidomogo yurista mizhnarodnika Gersha Lauterpahta vstanovlenoyi na fasadi budinku sho na vul Teatralnij 6 u Lvovi Takozh u sinyah kam yanici zbereglasya bila marmurova tablicya yaka spovishaye sho proyektuvali budinok arhitektori Tadeush Novakovskij ta Adolf Piller a takozh ovalni barokovi medaljoni z zobrazhennyam hlopchikiv putti 6 grudnya 1996 roku na fasadi budivli kolishnoyi Yezuyitskoyi kolegiyi bula vidkrita pam yatna tablicya Bogdanovi Hmelnickomu skulptor Grigorij Kudlayenko U 1990 roci na fasadi budivli kolishnogo Narodnogo Domu sho na vulici Teatralnij 22 vstanovlena memorialna tablicya yaka spovishaye sho 1 listopada 1918 roku tut bulo progolosheno stvorennya Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 21 zhovtnya 2012 roku pravoruch vid vhodu do Narodnogo Domu vstanovlena pam yatna tablicya tovaristvu Ridna shkola Iniciatorom vstanovlennya tablici vistupiv direktor Naukovo doslidnogo centru istoriyi nacionalno vizvolnih zmagan Ukrayini Yaroslav Lyalka Pam yatna tablicya Bogdanovi Hmelnickomu na budivli kolishnoyi Yezuyitskoyi kolegiyi vul Teatralna 15 Pam yatna tablicya na chest progoloshennya ZUNR 1 listopada 1918 roku vul Teatralna 22 Pam yatna tablicya tovaristvu Ridna shkola vul Teatralna 22 TransportVid 20 veresnya 2017 roku rozpochala pracyuvati zakrita zona parkuvannya bilya hudozhnogo rinku Vernisazh sho ob yednala chotiri nevelichkih parkingi A same parkingi na vul Virmenskij 18 parkomisc vul Lesi Ukrayinki 10 parkomisc vul Nizkij Zamok 20 parkomisc ta vul Teatralna 25 parkomisc vidpovidno V mezhah zoni parkuvannya naneseno rozmitku ta vstanovleno tri shlagbaumi dva na v yizdi i odin na viyizdi Na viyizdi zdijsnyuyetsya oplata za koristuvannya parkingom cherez kasovij aparat kasirom PrimitkiZnajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 14 lipnya 2021 Znajti adresu ukrposhta ua Ukrposhta Procitovano 19 sichnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Spisok budinkiv pam yatok arhitekturi m Lvova pomichnyk org Procitovano 27 sichnya 2021 Vujcik V S Budivelnij ruh S 116 Enciklopediya Lvova T 3 S 182 Byuro spadshini 18 listopada 2020 U centri Lvova vidnovili odnu z najvishih bram seredmistya city adm lviv ua Lvivska miska rada Procitovano 30 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Skorowidz adresowy krol stol miasta Lwowa S 591 Lvov spravochnik 1949 s 132 Ganna Pishula 12 lyutogo 2020 U budinku na vul Teatralnij 7 vidnovleno derev yanu bramu city adm lviv ua Lvivska miska rada Procitovano 30 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Garasimovich Pjotr Vitalis Enciklopediya Lvova T 1 S 499 Gubrinovichi Enciklopediya Lvova T 1 S 648 Kiyivstar vidkriv u Lvovi novij centr obslugovuvannya abonentiv galinfo com ua Agenciya informaciyi ta analitiki GalInfo 3 listopada 2007 Procitovano 26 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Vujcik V S Novi shtrihi do tvorchoyi biografiyi Bernarda Meretina Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Praci Komisiyi arhitekturi ta mistobuduvannya Lviv 2001 T 241 CCXLI Praci Komisiyi arhitekturi ta mistobuduvannya Redaktori tomu Oleg Kupchinskij ta Andrij Rudnickij Lviv 2001 S 519 520 Oksana Bojko Proyekt Interaktivnij Lviv vul Teatralna 11 kolishnya kam yanicya Gartmanna lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 3 zhovtnya 2020 Franciszek Jaworski O szarym Lwowie Lwow H Altenberg G Seyfarth E Wende Warszawa E Wende 1917 S 107 108 pol Arhitektura Lvova S 127 128 Arhitektura Lvova S 145 Arhitektura Lvova S 590 591 Oficijnij sajt Lvivskoyi serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli 62 scool62lv ucoz ua Procitovano 27 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Shahova shkola klub Vasilya Ivanchuka lviv dityvmisti ua Procitovano 26 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Arhitektura Lvova S 284 Enciklopediya Lvova T 1 S 569 Biriulow J Rzezba S 131 Lvov spravochnik 1949 s 120 121 Centr tvorchosti ditej ta yunactva Galichini Istorichna dovidka ctdug lviv ua Centr tvorchosti ditej ta yunactva Galichini Procitovano 26 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Zakon Ukrayini Pro Perelik pam yatok kulturnoyi spadshini sho ne pidlyagayut privatizaciyi vid 23 veresnya 2008 roku 574 VI rada gov ua Verhovna rada Ukrayini 23 veresnya 2008 Procitovano 26 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Biriulow J Rzezba S 165 Arhitektura Lvova S 291 292 590 Biriulow J Rzezba S 171 Katarzyna Loza ul Teatralna lwow info pol Procitovano 30 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Skorowidz nowych i dawnych numerow realnosci z r 1871 z urzedowych zrodel zestawiony S 229 Vujcik V S Budivelnij ruh S 118 Vujcik V S Derzhavnij istoriko arhitekturnij S 173 Arhitektura Lvova S 497 Arhitektura Lvova S 412 494 Ilustrowany skorowidz stolecznego miasta Lwowa z okazyi Powszechnej Wystawy Krajowej roku 1894 Lwow nakl autora Z drukarni J Czainskiego 1894 S 67 pol Pomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu 0 ne vkazano tekst Kleczewski A Ksiega adresowa miasta Lwowa wydanie nowe Lwow Naklad ksiegarni F H Richtera 1883 S 18 28 pol Schneider A Przewodnik po Lwowie Wyd 2 z planem miasta Lwowa Lwow Naklad ksiegarni Gubrynowicza i Schmidta 1875 S 86 pol Skorowidz krol stol miasta Lwowa z oznaczeniem podzialu miasta nazw ulic i placow oliczbowania domow numerami konskrypcyjnemi i orjentacyjnemi z wymienieniem wlascicieli realnosci tudziez nazw i numerow dawniejszych Lwow z drukarni Instytutu Stauropigianskiego nakl krol stol miasta Lwowa 1889 S 220 pol Lviv solodkij Konditerska firma Yana Geflingera photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova 27 lyutogo 2015 Procitovano 26 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa Rocznik IV 9 lyutogo 2021 u Wayback Machine Lwow Wydawca i wlasciciel Fr Reichman 1900 S 62 pol Baranski F Przewodnik po Lwowie Lwow Nakl Ksiegarni H Altenberga z drukarni Slowa Polskiego 1902 S 21 pol Skorowidz adresowy krol stol miasta Lwowa Rocznik 2 Rok 1910 Jan Rudolf Spigel Lwow Drukarnia Artura Goldmana 1909 S 138 pol Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa rocznik dziewietnasty 1916 2020 10 02 u Wayback Machine Lwow wydawca Franciszek Reicman 1915 440 s pol Plan Lwowa wydanie nowe przejrzane poprawione i uzupelnione 100 nowo zalozonemi ulicami Lwow Nakladem Ksiegarni Polska Bernarda Polonieckiego 1914 56 s pol Mieczyslaw Orlowicz Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Lwow Warszawa Atlas 1925 276 s S 10 pol Historia PAP pap pl pol Polska Agencja Prasowa Procitovano 26 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lwow przewodnik orjentacyjny z planem i 8 ilustracjami Lwow nakladem Gminy Krol Stol Miasta Lwowa 1930 S 22 pol Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 S 25 Privatnij notarius Yurkova Olga Anatoliyivna notary lviv business site Procitovano 26 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Biriulow J Rzezba S 17 Arhitektura Lvova S 154 155 208 Vujcik V S Z istoriyi lvivskih kam yanic S 145 148 Oksana Bojko Vasil Slobodyan Proyekt Interaktivnij Lviv vul Teatralna 10 zhitlovij budinok lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 3 zhovtnya 2020 Proyekt Miskij mediaarhiv fragment inter yeru kavyarni Mistectvo lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 27 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Turchin S Pasazhi Lvova Istoriya rozkvitu ta zanepadu Buduyemo inakshe 3 4 2001 S 34 Lviv vidrestavrovanij sho u misti vryatuvali vid chasu minulorich tvoemisto tv Media hab Tvoye Misto 26 sichnya 2016 Procitovano 27 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Enciklopediya Lvova T 1 S 645 646 Enciklopediya Lvova T 3 S 435 Arhitektura Lvova S 192 Vujcik V S Z istoriyi lvivskih kam yanic S 148 151 Vulicyami starovinnogo Lvova 2006 s 141 Muzej yakij robit znannya dostupnimi nas gov ua Nacionalna akademiya nauk Ukrayini 20 bereznya 2018 Procitovano 27 sichnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Przewodnik po miescie Lwowie Wydany staraniem komitetu zawiazanego na przyjecie gosci z Wielkopolski Prus Szlazka i Krakowa przybylych na Zjazd do Lwowa dnia 13 sierpnia 1871 Lwow b w Drukarnia Kornela Pillera 1871 S 20 pol Arhitektura Lvova S 293 294 Vujcik V S Z istoriyi lvivskih kam yanic S 164 165 Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova 2012 Melnik B V Dovidnik perejmenuvan S 43 Mogitich R I Nizkij zamok u Lvovi Do pitannya rekonstrukciyi pervisnogo viglyadu Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya Vip 11 Lviv 2000 S 49 58 ISBN 966 95066 4 8 Arhitektura Lvova S 72 71 Arhitektura Lvova S 72 Arhitektura Lvova S 132 133 307 308 Mackevij L G Arheologichni S 76 77 Mackevij L G Arheologichni S 82 Mackevij L G Arheologichni S 78 79 Na fasadah lvivskih budinkiv vstanovili tri informacijni tablici yuristam dyvys info Divis Info 11 listopada 2017 Procitovano 3 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Na vul Teatralnij pochala pracyuvati parkovka foto varta1 com ua 20 veresnya 2017 Procitovano 17 lyutogo 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Dzherela ta literaturaVulicya Teatralna u sestrinskih VikiproyektahPortal Lviv Vulicya Teatralna u Vikishovishi Arhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Vujcik V S Budivelnij ruh u Lvovi drugoyi polovini XVIII st Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Tom 241 CCXLI Praci Komisiyi arhitekturi ta mistobuduvannya Redaktori tomu Oleg Kupchinskij ta Andrij Rudnickij Lviv 2001 S 116 Vujcik V Derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik u Lvovi 2 ge dopovnene Lviv Kamenyar 1991 S 35 175 s ISBN 5 7745 0358 5 Vujcik V S Z istoriyi lvivskih kam yanic Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya Vip 14 Lviv 2004 C 145 151 ISBN 966 95066 4 13 Vulicya Teatralna Z istoriyi Lvivskih vulic Specvipusk gazeti Moloda Galichina Vipusk I Melnik B Lviv Vilna Ukrayina 1990 S 48 51 ISBN 978 966 7022 79 2 Enciklopediya Lvova v 4 t Za redakciyeyu A Kozickogo ta I Pidkovi Lviv Litopis 2007 T 1 A G 651 s ISBN 978 966 7007 68 8 Enciklopediya Lvova v 4 t Za redakciyeyu A Kozickogo Lviv Litopis 2008 T 2 D J 608 s ISBN 978 966 7007 69 0 Enciklopediya Lvova v 4 t za red A Kozickogo Lviv Litopis 2010 T 3 K 736 s ISBN 978 966 7007 99 7 Ilko Lemko Volodimir Mihalik Georgij Beglyarov Teatralna vul 1243 vulici Lvova 1939 2009 Lviv Apriori 2009 S 37 40 ISBN 978 966 2154 24 5 Lvov spravochnik sost G Gerbilskij i dr obsh red B K Dudykevich Lviv Vilna Ukrayina 1949 200 s ros Mackevij L G Arheologichni pam yatki Lvova Lviv Logos 2008 224 s ISBN 966 7379 47 5 Melnik B V Vulicyami starovinnogo Lvova Lviv Svit 2006 S 133 144 ISBN 966 603 393 3 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova HIII HH stolittya Lviv Svit 2001 S 61 62 ISBN 966 603 115 9 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 11 15 70 74 77 79 81 92 149 152 154 155 607 s ISBN 978 966 03 7863 6 Melnik I Lvivske seredmistya vsi vulici ploshi hrami j kam yanici Lviv Apriori 2015 S 307 308 320 s ISBN 978 617 629 032 2 Melnik I V Lvivski vulici i kam yanici muri zakamarki peredmistya ta inshi osoblivosti Korolivskogo stolichnogo mista Galichini Lviv Centr Yevropi 2008 S 145 151 ISBN 978 966 7022 79 2 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 320 s Lvivski vulici i kam yanici ISBN 978 617 629 077 3 Baranski F Lwow H Altenberg 1904 182 s pol Biriulow J Rzezba Lwowska od polowy XVIII wieku do 1939 roku Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy Warszawa Neriton 2007 332 s ISBN 978 83 7543 009 7 pol Ksiega adresowa Krol stol miasta Lwowa rocznik dziewietnasty 1916 Lwow wydawca Franciszek Reicman 1915 440 s pol Ksiega adresowa Krol Stol Miasta Lwowa rocznik 17 1913 Lwow Stryj wydawca Franciszek Reicman 1912 695 s 84 s dodatek pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie Wydanie drugie Lwow Warszawa Ksiaznica Atlas 1925 275 s 102 il z planem miasta pol Skorowidz nowych i dawnych numerow realnosci tudziez nazw ulic i placow krol stol miasta Lwowa wedlug uchwal Rady miejskiej z r 1871 z urzedowych zrodel zestawiony Lwow Nakladem Karola Wilda 1872 271 s pol Przewodnik po Lwowie Wyd 2 z planem miasta Lwowa 6 lyutogo 2021 u Wayback Machine Lwow Ksiegarnia Gubrynowicza i Schmidta 1875 160 s pol Skorowidz krol stol miasta Lwowa z oznaczeniem podzialu miasta nazw ulic i placow oliczbowania domow numerami konskrypcyjnemi i orjentacyjnemi z wymienieniem wlascicieli realnosci tudziez nazw i numerow dawniejszych Lwow z drukarni Instytutu Stauropigianskiego nakl krol stol miasta Lwowa 1889 247 s pol Ilustrowany informator miasta Lwowa ze spisem miejscowosci wojewodztwa lwowskiego na rok 1939 Z Jaskiewicz J Brunelik Lwow 1939 146 s pol PosilannyaProyekt Vulici Lvova vulicya Teatralna lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi Procitovano 3 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Lviv Starij ta suchasnij 4 Vulicya Teatralna youtu be YouTube Procitovano 3 zhovtnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya

Дата публікації:
Топ