Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Генріх Львович Генах Лейвікович Швецький Вінецький нар 1901 у Катеринославі пом 1965 у Львові архітектор працював у Дніп

Швецький-Вінецький Генріх Львович

Швецький-Вінецький Генріх Львович

Генріх Львович (Генах Лейвікович) Швецький-Вінецький (нар. 1901 у Катеринославі — пом. 1965 у Львові) — архітектор, працював у Дніпропетровську та Львові.

Генріх Львович Швецький-Вінецький
image
Народження1901(1901)
Смерть1965(1965)
ПохованняЛичаківський цвинтар
Діяльністьархітектор
Праця в містахЛьвів, Дніпропетровськ
image Швецький-Вінецький Генріх Львович у Вікісховищі

Біографія

Народився 14 червня 1901 року (за старим стилем) в Катеринославі (нині Дніпро) в сім'ї чоботаря. Закінчив гімназію імені І. Г. Генесіна. 1920 року поступив на інженерний факультет . Після ліквідації закладу поступив на архітектурний факультет Петроградського інституту цивільних інженерів, який закінчив 1927 року. Перші проєкти виконав у Ленінграді. Зокрема, високі оцінки здобув його проєкт дому культури. У 1927–1930 роках працював інженером шкільного будівництва у дніпропетровському Окркомунгоспі. Організував проєктне бюро, де працювали студенти будівельного технікуму. Заснував кафедру архітектури у створеному 1930 року інженерно-будівельному інституті. Від 1934 року — доцент. Проєктував житлові та громадські споруди у стилі конструктивізму, зокрема типові проєкти шкіл та амбулаторій. Від 1937 року входив до Всеукраїнського правління Спілки радянських архітекторів. Під час другої світової війни працював у Вірменії. 1944 року повернувся до Дніпропетровська, де став завідувачем кафедри будівельного інституту. Брав участь у розробці генерального плану міста.

У вересні 1945 року призначений керівником групи генплану , переїхав до Львова. Виконував проєкти перебудови громадських споруд. Спільно з Іваном Персіковим нагороджений премією за результатами республіканського конкурсу на проєкт споруди будівельного технікуму. У другій половині 1950-х років перейшов до стилістики функціоналізму, популярної у Львові ще в дорадянський період у 1930-х. У таких формах спроєктував низку малоповерхових житлових будинків, які тиражувались у нових мікрорайонах. Протягом усього львівського періоду працював над генпланом міста. 1961 року, вийшов на пенсію за станом здоров'я.

Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 1.

Роботи

Дніпропетровськ

Генплан Львова

Найбільшою роботою Швецького-Вінецького був генплан Львова, над яким він працював протягом 16 років. Співавтором номінально вважається також головний архітектор Львова Андрій Натальченко. Програмні засади із перетворення Львова на типове радянське місто були значною мірою успадковані від Олександра Касьянова — головного архітектора міста 1939—1941 років. Найцікавішою частиною генплану були ідеї трансформації історичного центру. Заплановано т. зв. «міську композиційну вісь», яка мала починатись від нинішньої площі Петрушевича, прямувати на північ вулицями Саксаганського, проспектом Шевченка, проспектом Свободи, далі ще неіснуючим проспектом за оперним театром і завершуватись площею в районі нинішньої вулиці Липинського. За оперним та колишнім Скарбківським театрами планувалася найбільша міська площа з будівлями партійних установ та пам'ятником Сталіну. Від площі у східному напрямку була запланована головна «бульварна» магістраль, що провадила на Замкову гору. Копець Люблінської унії планувалося увінчати 50-метровим пам'ятником Леніну. За рахунок знесення житлових кварталів навпроти костелу Єлизавети планувалась ще одна площа. Перетворення вимагали знесення частини історичної забудови, щоправда далеко не в таких масштабах, як це відбулось у Києві та Харкові, містобудівні ідеї яких пропагувались на той час як зразкові. Смерть Сталіна та подальша боротьба Хрущова зі «сталінською архітектурою» стали на заваді реалізації основних позицій генплану. Одночасно авторами генплану було складено реєстр пам'яток місцевого, республіканського і всесоюзного значення.

Споруди у Львові

  • image
    Корпус Економічного факультету ЛНУ
  • image
    Аркада при вході до Парку культури у Львові
  • image
    Колишній Палац піонерів у Львові

Примітки

  1. Черкес Б. Сталінське планування Львова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 1999. — № 379. — С. 100.
  2. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 201.
  3. Моркляник О. І. Малоповерхове будівництво Львова другої половини 1950-х років // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 568. — С. 142–150.
  4. Личаківське кладовище. Львівський некрополь. — Львів : Новий час, 1998. — С. 53. — .
  5. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 191.
  6. Черкес Б. Сталінське… — С. 99—106.
  7. Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 140.; Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 205.
  8. Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч… — С. 140.
  9. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 204-205.
  10. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 202.
  11. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 198; Моркляник О. І. Малоповерхове… — С. 147.
  12. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 315.
  13. Моркляник О. І. Малоповерхове… — С. 147.
  14. Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 198; Моркляник О. І. Малоповерхове… — С. 149.

Джерела

  • Быстряков А. Г. Архитектор Генрих Швецкий-Винецкий // Шабат шалом. — 2000. — № 1.
  • Кавун М. Э. Он спроектировал «Дом-самолет» и реконструировал «Озерку» // Недвижимость в движении. — 20 апреля 2011. — № 359.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Genrih Lvovich Genah Lejvikovich Shveckij Vineckij nar 1901 u Katerinoslavi pom 1965 u Lvovi arhitektor pracyuvav u Dnipropetrovsku ta Lvovi Genrih Lvovich Shveckij VineckijNarodzhennya1901 1901 Katerinoslav Smert1965 1965 LvivPohovannyaLichakivskij cvintarDiyalnistarhitektorPracya v mistahLviv Dnipropetrovsk Shveckij Vineckij Genrih Lvovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 14 chervnya 1901 roku za starim stilem v Katerinoslavi nini Dnipro v sim yi chobotarya Zakinchiv gimnaziyu imeni I G Genesina 1920 roku postupiv na inzhenernij fakultet Pislya likvidaciyi zakladu postupiv na arhitekturnij fakultet Petrogradskogo institutu civilnih inzheneriv yakij zakinchiv 1927 roku Pershi proyekti vikonav u Leningradi Zokrema visoki ocinki zdobuv jogo proyekt domu kulturi U 1927 1930 rokah pracyuvav inzhenerom shkilnogo budivnictva u dnipropetrovskomu Okrkomungospi Organizuvav proyektne byuro de pracyuvali studenti budivelnogo tehnikumu Zasnuvav kafedru arhitekturi u stvorenomu 1930 roku inzhenerno budivelnomu instituti Vid 1934 roku docent Proyektuvav zhitlovi ta gromadski sporudi u stili konstruktivizmu zokrema tipovi proyekti shkil ta ambulatorij Vid 1937 roku vhodiv do Vseukrayinskogo pravlinnya Spilki radyanskih arhitektoriv Pid chas drugoyi svitovoyi vijni pracyuvav u Virmeniyi 1944 roku povernuvsya do Dnipropetrovska de stav zaviduvachem kafedri budivelnogo institutu Brav uchast u rozrobci generalnogo planu mista U veresni 1945 roku priznachenij kerivnikom grupi genplanu pereyihav do Lvova Vikonuvav proyekti perebudovi gromadskih sporud Spilno z Ivanom Persikovim nagorodzhenij premiyeyu za rezultatami respublikanskogo konkursu na proyekt sporudi budivelnogo tehnikumu U drugij polovini 1950 h rokiv perejshov do stilistiki funkcionalizmu populyarnoyi u Lvovi she v doradyanskij period u 1930 h U takih formah sproyektuvav nizku malopoverhovih zhitlovih budinkiv yaki tirazhuvalis u novih mikrorajonah Protyagom usogo lvivskogo periodu pracyuvav nad genplanom mista 1961 roku vijshov na pensiyu za stanom zdorov ya Pomer u Lvovi pohovanij na Lichakivskomu cvintari pole 1 RobotiDnipropetrovsk Kompleks chotiripoverhovih korpusiv Metalurgijnogo institutu na ninishnomu prospekti Gagarina 4 1930 ti perebudovanij u 1950 h Korpusi Himiko tehnologichnogo institutu na prospekti Gagarina 8 1930 ti perebudovani u 1953 roci Korpus Inzhenerno budivelnogo institutu na vulici Chernishevskogo 24 A pochatok 1930 h Pervisnij viglyad zmineno perebudovami Proyekt kompleksu studentskogo mistechka na prospekti Gagarina 38 A Odnak zbudovano lishe odin gurtozhitok 1930 ti Stadion Dinamo zbudovanij u 1931 1933 rokah Rekonstrujovanij u 1939 roci chastkovo zrujnovanij pid chas Drugoyi svitovoyi U 2000 h rokah na jogo misci zbudovano ansambl Krutogornij Tak zvanij Dim specialistiv na prospekti Karla Marksa 20 1934 kardinalno perebudovanij pislya vijni Proyekti rekonstrukciyi Lagernogo Chechelivskogo i Kajdakskogo rinkiv seredina 1930 h Zelenij teatr u shidnij chastini parku imeni Tarasa Shevchenka znishenij pid chas vijni i ne vidbudovanij sporudzhenij 1935 roku spilno z V Kovalevichem Proyekt rekonstrukciyi rinku Ozerka 1935 1936 Genplan Lvova Najbilshoyu robotoyu Shveckogo Vineckogo buv genplan Lvova nad yakim vin pracyuvav protyagom 16 rokiv Spivavtorom nominalno vvazhayetsya takozh golovnij arhitektor Lvova Andrij Natalchenko Programni zasadi iz peretvorennya Lvova na tipove radyanske misto buli znachnoyu miroyu uspadkovani vid Oleksandra Kasyanova golovnogo arhitektora mista 1939 1941 rokiv Najcikavishoyu chastinoyu genplanu buli ideyi transformaciyi istorichnogo centru Zaplanovano t zv misku kompozicijnu vis yaka mala pochinatis vid ninishnoyi ploshi Petrushevicha pryamuvati na pivnich vulicyami Saksaganskogo prospektom Shevchenka prospektom Svobodi dali she neisnuyuchim prospektom za opernim teatrom i zavershuvatis plosheyu v rajoni ninishnoyi vulici Lipinskogo Za opernim ta kolishnim Skarbkivskim teatrami planuvalasya najbilsha miska plosha z budivlyami partijnih ustanov ta pam yatnikom Stalinu Vid ploshi u shidnomu napryamku bula zaplanovana golovna bulvarna magistral sho provadila na Zamkovu goru Kopec Lyublinskoyi uniyi planuvalosya uvinchati 50 metrovim pam yatnikom Leninu Za rahunok znesennya zhitlovih kvartaliv navproti kostelu Yelizaveti planuvalas she odna plosha Peretvorennya vimagali znesennya chastini istorichnoyi zabudovi shopravda daleko ne v takih masshtabah yak ce vidbulos u Kiyevi ta Harkovi mistobudivni ideyi yakih propaguvalis na toj chas yak zrazkovi Smert Stalina ta podalsha borotba Hrushova zi stalinskoyu arhitekturoyu stali na zavadi realizaciyi osnovnih pozicij genplanu Odnochasno avtorami genplanu bulo skladeno reyestr pam yatok miscevogo respublikanskogo i vsesoyuznogo znachennya Sporudi u Lvovi Arkada pri vhodi do Strijskogo parku zi storoni vulici Parkovoyi 1952 Arkadi pri vhodah do Parku kulturi i vidpochinku z boku vulic Vitovskogo i Strijskoyi Ostannya bula rozibrana 1970 roku dlya budivnictva Monumentu Slavi Memorialnij kompleks Pagorb Slavi 1952 spivavtori Andrij Natalchenko Ivan Persikov Budivelnij tehnikum na prospekti Svobodi 1953 spivavtor Ivan Persikov Kvartali malopoverhovoyi zhitlovoyi zabudovi v rajoni ninishnih vulic Pasichnoyi ta Medovoyi pecheri 1957 spivavtori Lyudmila Nivina Miron Vendzilovich Proyekt zabudovi realizovano chastkovo Pam yatnik na mogili generala lejtenanta I G Sovetnikova na Lichakivskomu cvintari 1958 skulptor Valentin Podolskij Zhitlovi kvartali v rajoni Signivki 1958 spivavtor Miron Vendzilovich Nizka individualnih zhitlovih budinkiv u kvartalah vzdovzh teperishnoyi vulici Knyagini Olgi Tam zhe zastosovano proyekti j inshih arhitektoriv M Vendzilovicha Yu Gelisa Ya Novakivskogo I Persikova Deyaki tipovi proyekti dlya malopoverhovoyi zabudovi selisha Zhovtnevogo rozrobleni u 1958 roci teper mikrorajon Levandivka Genplan vikonanij u spivavtorstvi z Mironom Vendzilovichem L TimchenkoKorpus Ekonomichnogo fakultetu LNU Arkada pri vhodi do Parku kulturi u Lvovi Kolishnij Palac pioneriv u LvoviPrimitkiCherkes B Stalinske planuvannya Lvova Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 1999 379 S 100 Tregubova T O Mih R M Lviv Arhitekturno istorichnij naris Kiyiv Budivelnik 1989 S 201 Morklyanik O I Malopoverhove budivnictvo Lvova drugoyi polovini 1950 h rokiv Visnik Nacionalnogo universitetu Lvivska politehnika 2006 568 S 142 150 Lichakivske kladovishe Lvivskij nekropol Lviv Novij chas 1998 S 53 ISBN 966 95279 0 2 Tregubova T O Mih R M Lviv S 191 Cherkes B Stalinske S 99 106 Vujcik V S Lipka R M Zustrich zi Lvovom Lviv Kamenyar 1987 S 140 Tregubova T O Mih R M Lviv S 205 Vujcik V S Lipka R M Zustrich S 140 Tregubova T O Mih R M Lviv S 204 205 Tregubova T O Mih R M Lviv S 202 Tregubova T O Mih R M Lviv S 198 Morklyanik O I Malopoverhove S 147 Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR Kiev Naukova dumka 1987 S 315 Morklyanik O I Malopoverhove S 147 Tregubova T O Mih R M Lviv S 198 Morklyanik O I Malopoverhove S 149 DzherelaPortal Mistectvo Bystryakov A G Arhitektor Genrih Shveckij Vineckij Shabat shalom 2000 1 Kavun M E On sproektiroval Dom samolet i rekonstruiroval Ozerku Nedvizhimost v dvizhenii 20 aprelya 2011 359

Дата публікації:
Топ