Фелікс Вигживальський

Фелікс Вигжива́льський (пол. Feliks Michał Wygrzywalski; 20 листопада 1875, Перемишль — 5 вересня 1944, поблизу Ряшева) — польський живописець, графік.

Фелікс Вигживальський
Народження	20 листопада 1875(1875-11-20)^[1]^[2] Перемишль, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина^[3]^[4]^[…]
Смерть	5 вересня 1944(1944-09-05)^[1]^[2]^[6] (68 років)
	Ряшів, Генеральна губернія, Третій Райх^[3]^[4]^[7] (цереброваскулярні хвороби)
Поховання
Країна	Республіка Польща
Навчання	Академія Жуліана^[5]
Діяльність	художник
Роки творчості	1895^[1] — 1944^[1]
Відомі учні	Масляк Омелян Володимирович
Роботи в колекції	Національний музей у Варшаві, Національний музей у Кракові і Національний музей
Фелікс Вигживальський у Вікісховищі

Біографія

Народився 20 листопада 1875 року у місті Перемишлі (нині — Польща). З 1893 по 1898 рік навчався у Мюнхенській академії мистецт у , , з 1898 року у Академії Жуліана в Парижі.

1900 року, після закінчення навчання, оселився в Римі. 1906 року переїхав до Єгипту. З 1908 року жив і працював у Львові. Викладав у львівській приватній Вільній академії мистецтва Л. Підгорецького.

Під час першої світової війни, з 1914 по 1918 рік, перебував у Росії, а 1918 року повернувся до Львова. 1932 року у Львові пройшла його персональна виставка. Мешкав у будинку на вулиці Набєляка, 11А (нині — вулиця Котляревського, 13).

У 1944 році, рятуючись від наступу Червоної армії, залишив Львів. Помер біля Ряшева 5 вересня 1944 року.

Творчість

У період проживання в Римі копіював твори Караваджо, Рафаеля, Гверчіно, Веласкеса та Тиціана. В Єгипті створив багато картин на східні теми. Малював портрети, приморські пейзажі, краєвиди з Італії та України. Займався декоративним настінним живописом. Спроєктував та виготовив алегоричні розписи будинку Львівської торгово-промислової палати (1908). Займався графікою, ілюстрував книги та часописи, проєктував вітражі, костюми та театральні декорації. Серед робіт:

• 1905 — «Без роботи», «1905 рік»;
• 1906 — «Страйк»;
• 1907 — «Хліба голодним»;
• 1908 — «Площа Ринок у Львові».
• автор
  • монументального розпису кав'ярні «Штука» на вул. Котлярській (1908) і кінотеатру «Палац» (1925) у Львові,
  • вітражів парафіяльного костелу в Тернополі (1911),
  • оздоблення передпоховальної культової споруди () на Новому єврейському цвинтарі у Львові.

• «Віз перед корчмою»
• «Арабські жінки ремонтують килим»
• «Портрет донського козака Ющенка»
• typ z Derny. Tripolis. (Типаж з Дерни. Триполіс) 1931 р.

Примітки

1. RKDartists
   d:Track:Q17299517
2. Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
   d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
3. https://www.deutsche-biographie.de/pnd1053685092.html?language=en
4. https://d-nb.info/gnd/1053685092
5. https://rkd.nl/en/explore/artists/124852
6. https://www.geni.com/profile/index/6000000066000743846
7. https://www.galleriarecta.it/autore/wygrzywalski-feliks-michal/
8. Art.lviv-online.
9. Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — S. 467.(пол.)
10. Бірюльов Ю. Ґродинський Єжи // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — .
11. Єврейські поховання… у «клітках» на Янівському цвинтарі // Фотографії старого Львова. — 2014. — 28 жовтня.

Література

• Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 116. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
• Андрейканіч А. І. Антологія українського плаката першої третини ХХ століття. — Косів : Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. — С. 22. — .