Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шпита́ль Свято́го Ду́ха — найдавніший у Львові заклад для опіки над знедоленими, що існував від [[XIV століття] до 1780 року на місці нинішньої площі Івана Підкови. Заснований початково як притулок, із часом набув також функцій лікувального закладу.
| Шпиталь Святого Духа | |
|---|---|
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Україна |
| Зруйновано | 1780 |
Історія
Першим храмом, який постав на місці пізнішого шпиталю, була давньоруська церква святого Хреста, про яку згадує у «Хроніці міста Львова» Д. Зубрицький Після захоплення Львова польськими та угорськими феодалами, церкву передали римо-католикам, які облаштували тут костел. Відомо, що у ньому ймовірно виголошував промови святий Ян з Дуклі — з 1461 року «німецький» проповідник храму. Серед міщан стала поширеною традиція обов'язково відвідувати костел Святого Духа на Зелені свята. У храмі було три вівтарі..
У 1418 році отримав фундаційне підтвердження від папи Мартина V. Посвята костелу на честь Святого Духа фактично призвела і до зміни назви усього шпиталю. 1444 року магістрат заснував при закладі додатково школу для хлопчиків, що мала конкурувати з Катедральною. Через це, ймовірно, був забудований город, згаданий 1406 року, знаходження якого дослідникам не вдалось ідентифікувати тепер.
Протягом II половини XV століття на користь шпиталю надійшло кілька значних пожертв. Так зокрема костел збудовано на ділянці наданій магістратом. 1403 року подружжя Айзгенгутелів подарувало шпиталеві 2 лани на Галицькому передмісті. Блаженний Яків Стрепа призначив на користь костелу десятину від села Пруси. 1457 року львівський стольник і меценат Іван Ходоровський з Берездівців подарував для утримання шпиталю Святого Духа три села: Бовшів, Могилище та Лучани. 1607 року сеймовою ухвалою в довічне користування шпиталю передано село Скнилівок, що стало причиною конфлікту з магістратом і завершилося продажем Скнилівка магістратом Мартину Кампіану 1624 року. Окрім Скнилівка закладу належали села Малехів та Млинівці, «Бабій млин» на Полтві поблизу Малехова, лани при вулиці Широкій (нині Коперника). 1680 року шляхтич Мартин Філіповський подарував кам'яницю призначену на помешкання святодухівському вікарієві.
Маєтки установи зростали, що призвело до конкуренції між священиками костелу Святого Духа і магістратом за право опіки над шпиталем. Між архієпископами і містом точились судові справи в інстанціях різних рівнів, включно з Апостольською Столицею. Тим не менш буллами папи Мартина V від 1417 і Євгенія IV від 1446 підтверджено права магістрату. 1503 прийнято певне компромісне рішення — місто керувало питаннями утримання, а священики — духовними потребами. 1546 шпиталь повністю підпорядковано місту. 1626 року права магістрату на шпиталь підтвердив папа Урбан VIII.
Шпиталь двічі горів у 1527 і 1564 роках. 1649 року після реставрації костел наново освячено. Відомо про практику щорічного (завжди 22 лютого) обрання двох провізорів (опікунів) шпиталю з числа членів магістрату наприкінці XVI століття. Серед провізорів багато років був історик та бургомістр Бартоломей Зиморович. У межах шпиталю щороку на свято Задушки серед мешканок шпиталю обирались двоє старших, які слідкували за порядком у закладі. Опіка над малолітніми, сиротами та бідними була також одним з обов'язків міського синдика.
1734 року до шпиталю добудовано два поверхи. Нові кімнати для відпочинку були зі «станцами» — розписами. Після завоювання 1772 року Львова австрійцями шпиталь втратив усі свої маєтки і джерела доходів. Через брак коштів неможливо було виконувати ремонт аварійної на той час будівлі. Добудова 1734 року ймовірно викликала перевантаження конструкцій і в ніч на 7 березня 1780 року частина шпиталю, що примикала до костелу завалилась. Обійшлось без жертв — стан будівель різко погіршувався і мешканців виведено днем раніше. Архітектор П'єр Дені Ґібо обстежив об'єкт і засвідчив, що залишки споруди, а особливо костел, не вдасться врятувати. Розпорядженням «губернії» від 22 березня 1780 року прийнято рішення остаточно розібрати руїни, а кафедральному офіціалові о. Годуровському доручено забрати майно костелу. Частину матеріалу з завалів використав магістрат, а частину було продано купцю Прешлю за 1504 золотих ринських і 54 корон. При цьому будинок вікарія не було до кінця розібрано — капітула виступила з претензіями на право власності на цю руїну та земельну ділянку під нею (17,5 сажнів) та ділянку де стояв храм.
Ще 1544 року документи фіксують топонім — вулиця «Шпитальна Святого Духа». 1780 року цю вулицю об'єднано з кількома іншими під новою назвою — «Довга» (вулиця вийшла найдовшою у середмісті). Від липня 1944 року, після ряду перейменувань, відома вже під сучасною назвою — вулиця Театральна.
Костел Святого Духа — останній з храмів Львова, в якому у XVII столітті проводилися богослужіння німецькою мовою.
На цьому місці влаштовано міський сквер, який отримав назву «Площа Святого духа» (нині площа Івана Підкови).
Архітектура комплексу
Територія шпиталю знаходилася у середмісті Львова при західному оборонному мурі і початково простягалась від нинішньої площі Катедральної до вулиці Шевської. Північна частина її була поглинута на початку XVII століття костелом та колегією єзуїтів. На місці значної частини території колишнього шпиталю нині знаходиться площа Івана Підкови (колишня площа Святого Духа), з одноповерховою колишньою гауптвахтою (збудована 1827), будівлями готелю «Відень» та «Віденської кав'ярні». По центру знаходиться пам'ятник Івану Підкові. Площа зі сходу обмежена вулицею Театральною, а з заходу — проспектом Свободи (прокладений вздовж т. зв. «Високого муру», що раніше був межею шпитальної ділянки).
До розбудови 1734 року шпиталь був двоповерховим, а на рівні дахів був додатковий поверх. Храм був невеликим однонавовим з абсидою, яка без пресбітерія прилягала безпосередньо до нави. Перегородка ділила наву надвоє, утворюючи свого роду передсінок. Вкритий двосхилим стрімким дахом із сигнатуркою з цибулястим завершенням. До кінця XVII століття на території шпиталю з'являється ряд т. зв. «кам'яниць знаті костелу Святого Духа». Про них зокрема згадується в описі пожежі 1565 року.
Розкопки 1978 року
1978 року під час прокладання каналізаційного колектора на площі проведено археологічні розкопки. Знайдено залишки фундаментів та стін, переважно з пісковику нерегулярної форми, деколи — з цегли. Загалом ідентифіковано 11 окремих приміщень. Відкрито цегляне вуличне мощення. Виявлено 4 поховання. Зібрано велику кількість речового матеріалу — фрагменти посуду найрізноманітніших типів та розмірів, кахлі, скляні вироби, інструменти, значну кількість монет. Знайдено сліди діяльності костерізної майстерні, що діяла на території Святодухівського ансамблю. Найдавніші знахідки, що стосуються шпиталю датуються першою половиною XIV століття Уточнення розміщення та планування споруд дозволило ідентифікувати їх на вже відомих давніх зображеннях міста. Всупереч рекомендаціям археологів залишки будівель не було музеєфіковано. Фундаменти протрасовано на тротуарі, встановлено меморіальну дошку з планом віднайдених споруд (втрачена).
Див. також
Примітки
- Потимко О. Львівський шпиталь… — С. 95.
- Зубрицький Д. Хроніка міста Львова. — Львів, 2002. — С. 35, 38.
- ks. Wyczawski Hieronim Jan z Dukli (ok. 1410—1484) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1963. — Tom Х/3, zeszyt 46. — S. 450. (пол.)
- Jaworski F. O szarym Lwowie. — Lwów, [b. r.]. — S. 104, 105.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 199. — .
- Потимко О. Львівський шпиталь… — С. 105.
- Jaworski F. O szarym… — S. 108—110.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 61. — .
- Ілько Лемко. Цікавинки з історії Львова. — Львів : Апріорі, 2011. — С. 24. — .
- Денис О. Занедбана… — С. 9.
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — .
- Денис О. Занедбана сторінка історії // Галицька брама. — № 6. — 1995. — С. 8, 9.
- Конопля В., Лукомський Ю., Могитич Р., Овчинніков О. Архітектурно-археологічні дослідження на площі Івана Підкови у Львові // Львівський історичний музей. Наукові записки. — Вип. XII. — Новий час, 2008. — С. 50—55.
- Мацкевий Л. Г. Археологічні пам'ятки Львова. — Львів : Логос, 2008. — С. 77. — .
- Малець С. Спомин про нереалізовані ідеї з площі св. Духа… // Галицька брама. — № 6. — 1995. — С. 11.
- Могитич Р. І. Розкопки на площі Підкови у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 8. — 1997. — С. 67—71.
- Потимко О. Львівський шпиталь Св. Духа в історіографії // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. — Вип. 8. Частина 1. — 2006. — С. 95—108.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shpita l Svyato go Du ha najdavnishij u Lvovi zaklad dlya opiki nad znedolenimi sho isnuvav vid XIV stolittya do 1780 roku na misci ninishnoyi ploshi Ivana Pidkovi Zasnovanij pochatkovo yak pritulok iz chasom nabuv takozh funkcij likuvalnogo zakladu Shpital Svyatogo DuhaTip sporudicerkvaRoztashuvannya UkrayinaZrujnovano1780IstoriyaPershim hramom yakij postav na misci piznishogo shpitalyu bula davnoruska cerkva svyatogo Hresta pro yaku zgaduye u Hronici mista Lvova D Zubrickij Pislya zahoplennya Lvova polskimi ta ugorskimi feodalami cerkvu peredali rimo katolikam yaki oblashtuvali tut kostel Vidomo sho u nomu jmovirno vigoloshuvav promovi svyatij Yan z Dukli z 1461 roku nimeckij propovidnik hramu Sered mishan stala poshirenoyu tradiciya obov yazkovo vidviduvati kostel Svyatogo Duha na Zeleni svyata U hrami bulo tri vivtari U 1418 roci otrimav fundacijne pidtverdzhennya vid papi Martina V Posvyata kostelu na chest Svyatogo Duha faktichno prizvela i do zmini nazvi usogo shpitalyu 1444 roku magistrat zasnuvav pri zakladi dodatkovo shkolu dlya hlopchikiv sho mala konkuruvati z Katedralnoyu Cherez ce jmovirno buv zabudovanij gorod zgadanij 1406 roku znahodzhennya yakogo doslidnikam ne vdalos identifikuvati teper Protyagom II polovini XV stolittya na korist shpitalyu nadijshlo kilka znachnih pozhertv Tak zokrema kostel zbudovano na dilyanci nadanij magistratom 1403 roku podruzhzhya Ajzgenguteliv podaruvalo shpitalevi 2 lani na Galickomu peredmisti Blazhennij Yakiv Strepa priznachiv na korist kostelu desyatinu vid sela Prusi 1457 roku lvivskij stolnik i mecenat Ivan Hodorovskij z Berezdivciv podaruvav dlya utrimannya shpitalyu Svyatogo Duha tri sela Bovshiv Mogilishe ta Luchani 1607 roku sejmovoyu uhvaloyu v dovichne koristuvannya shpitalyu peredano selo Sknilivok sho stalo prichinoyu konfliktu z magistratom i zavershilosya prodazhem Sknilivka magistratom Martinu Kampianu 1624 roku Okrim Sknilivka zakladu nalezhali sela Malehiv ta Mlinivci Babij mlin na Poltvi poblizu Malehova lani pri vulici Shirokij nini Kopernika 1680 roku shlyahtich Martin Filipovskij podaruvav kam yanicyu priznachenu na pomeshkannya svyatoduhivskomu vikariyevi Mayetki ustanovi zrostali sho prizvelo do konkurenciyi mizh svyashenikami kostelu Svyatogo Duha i magistratom za pravo opiki nad shpitalem Mizh arhiyepiskopami i mistom tochilis sudovi spravi v instanciyah riznih rivniv vklyuchno z Apostolskoyu Stoliceyu Tim ne mensh bullami papi Martina V vid 1417 i Yevgeniya IV vid 1446 pidtverdzheno prava magistratu 1503 prijnyato pevne kompromisne rishennya misto keruvalo pitannyami utrimannya a svyasheniki duhovnimi potrebami 1546 shpital povnistyu pidporyadkovano mistu 1626 roku prava magistratu na shpital pidtverdiv papa Urban VIII Shpital dvichi goriv u 1527 i 1564 rokah 1649 roku pislya restavraciyi kostel nanovo osvyacheno Vidomo pro praktiku shorichnogo zavzhdi 22 lyutogo obrannya dvoh provizoriv opikuniv shpitalyu z chisla chleniv magistratu naprikinci XVI stolittya Sered provizoriv bagato rokiv buv istorik ta burgomistr Bartolomej Zimorovich U mezhah shpitalyu shoroku na svyato Zadushki sered meshkanok shpitalyu obiralis dvoye starshih yaki slidkuvali za poryadkom u zakladi Opika nad malolitnimi sirotami ta bidnimi bula takozh odnim z obov yazkiv miskogo sindika 1734 roku do shpitalyu dobudovano dva poverhi Novi kimnati dlya vidpochinku buli zi stancami rozpisami Pislya zavoyuvannya 1772 roku Lvova avstrijcyami shpital vtrativ usi svoyi mayetki i dzherela dohodiv Cherez brak koshtiv nemozhlivo bulo vikonuvati remont avarijnoyi na toj chas budivli Dobudova 1734 roku jmovirno viklikala perevantazhennya konstrukcij i v nich na 7 bereznya 1780 roku chastina shpitalyu sho primikala do kostelu zavalilas Obijshlos bez zhertv stan budivel rizko pogirshuvavsya i meshkanciv vivedeno dnem ranishe Arhitektor P yer Deni Gibo obstezhiv ob yekt i zasvidchiv sho zalishki sporudi a osoblivo kostel ne vdastsya vryatuvati Rozporyadzhennyam guberniyi vid 22 bereznya 1780 roku prijnyato rishennya ostatochno rozibrati ruyini a kafedralnomu oficialovi o Godurovskomu dorucheno zabrati majno kostelu Chastinu materialu z zavaliv vikoristav magistrat a chastinu bulo prodano kupcyu Preshlyu za 1504 zolotih rinskih i 54 koron Pri comu budinok vikariya ne bulo do kincya rozibrano kapitula vistupila z pretenziyami na pravo vlasnosti na cyu ruyinu ta zemelnu dilyanku pid neyu 17 5 sazhniv ta dilyanku de stoyav hram She 1544 roku dokumenti fiksuyut toponim vulicya Shpitalna Svyatogo Duha 1780 roku cyu vulicyu ob yednano z kilkoma inshimi pid novoyu nazvoyu Dovga vulicya vijshla najdovshoyu u seredmisti Vid lipnya 1944 roku pislya ryadu perejmenuvan vidoma vzhe pid suchasnoyu nazvoyu vulicya Teatralna Kostel Svyatogo Duha ostannij z hramiv Lvova v yakomu u XVII stolitti provodilisya bogosluzhinnya nimeckoyu movoyu Na comu misci vlashtovano miskij skver yakij otrimav nazvu Plosha Svyatogo duha nini plosha Ivana Pidkovi Arhitektura kompleksuTeritoriya shpitalyu znahodilasya u seredmisti Lvova pri zahidnomu oboronnomu muri i pochatkovo prostyagalas vid ninishnoyi ploshi Katedralnoyi do vulici Shevskoyi Pivnichna chastina yiyi bula poglinuta na pochatku XVII stolittya kostelom ta kolegiyeyu yezuyitiv Na misci znachnoyi chastini teritoriyi kolishnogo shpitalyu nini znahoditsya plosha Ivana Pidkovi kolishnya plosha Svyatogo Duha z odnopoverhovoyu kolishnoyu gauptvahtoyu zbudovana 1827 budivlyami gotelyu Viden ta Videnskoyi kav yarni Po centru znahoditsya pam yatnik Ivanu Pidkovi Plosha zi shodu obmezhena vuliceyu Teatralnoyu a z zahodu prospektom Svobodi prokladenij vzdovzh t zv Visokogo muru sho ranishe buv mezheyu shpitalnoyi dilyanki Do rozbudovi 1734 roku shpital buv dvopoverhovim a na rivni dahiv buv dodatkovij poverh Hram buv nevelikim odnonavovim z absidoyu yaka bez presbiteriya prilyagala bezposeredno do navi Peregorodka dilila navu nadvoye utvoryuyuchi svogo rodu peredsinok Vkritij dvoshilim strimkim dahom iz signaturkoyu z cibulyastim zavershennyam Do kincya XVII stolittya na teritoriyi shpitalyu z yavlyayetsya ryad t zv kam yanic znati kostelu Svyatogo Duha Pro nih zokrema zgaduyetsya v opisi pozhezhi 1565 roku Rozkopki 1978 rokuPlosha Pidkovi rozkopki 1978 roku pid chas prokladannya kanalizacijnogo kolektora na ploshi provedeno arheologichni rozkopki Znajdeno zalishki fundamentiv ta stin perevazhno z piskoviku neregulyarnoyi formi dekoli z cegli Zagalom identifikovano 11 okremih primishen Vidkrito ceglyane vulichne moshennya Viyavleno 4 pohovannya Zibrano veliku kilkist rechovogo materialu fragmenti posudu najriznomanitnishih tipiv ta rozmiriv kahli sklyani virobi instrumenti znachnu kilkist monet Znajdeno slidi diyalnosti kosteriznoyi majsterni sho diyala na teritoriyi Svyatoduhivskogo ansamblyu Najdavnishi znahidki sho stosuyutsya shpitalyu datuyutsya pershoyu polovinoyu XIV stolittya Utochnennya rozmishennya ta planuvannya sporud dozvolilo identifikuvati yih na vzhe vidomih davnih zobrazhennyah mista Vsuperech rekomendaciyam arheologiv zalishki budivel ne bulo muzeyefikovano Fundamenti protrasovano na trotuari vstanovleno memorialnu doshku z planom vidnajdenih sporud vtrachena Div takozhKostel Svyatogo Duha Cerkva Svyatogo Duha Shpital svyatogo LazaryaPrimitkiPotimko O Lvivskij shpital S 95 Zubrickij D Hronika mista Lvova Lviv 2002 S 35 38 ks Wyczawski Hieronim Jan z Dukli ok 1410 1484 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Warszawa Krakow Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1963 Tom H 3 zeszyt 46 S 450 pol Jaworski F O szarym Lwowie Lwow b r S 104 105 Melnik I V Vulici Lvova Harkiv Folio 2017 S 199 ISBN 978 966 03 7863 6 Potimko O Lvivskij shpital S 105 Jaworski F O szarym S 108 110 Melnik B V Pokazhchik suchasnih nazv vulic i plosh Lvova Dovidnik perejmenuvan vulic i plosh Lvova XIII XX stolit Lviv Svit 2001 S 61 ISBN 966 603 115 9 Ilko Lemko Cikavinki z istoriyi Lvova Lviv Apriori 2011 S 24 ISBN 978 617 629 024 7 Denis O Zanedbana S 9 DzherelaArhitektura Lvova Chas i stili XIII XXI st M Bevz Yu Biryulov Yu Bogdanova V Didik U Ivanochko T Klimenyuk ta inshi Lviv Centr Yevropi 2008 720 s ISBN 978 966 7022 77 8 Denis O Zanedbana storinka istoriyi Galicka brama 6 1995 S 8 9 Konoplya V Lukomskij Yu Mogitich R Ovchinnikov O Arhitekturno arheologichni doslidzhennya na ploshi Ivana Pidkovi u Lvovi Lvivskij istorichnij muzej Naukovi zapiski Vip XII Novij chas 2008 S 50 55 Mackevij L G Arheologichni pam yatki Lvova Lviv Logos 2008 S 77 ISBN 966 7379 47 5 Malec S Spomin pro nerealizovani ideyi z ploshi sv Duha Galicka brama 6 1995 S 11 Mogitich R I Rozkopki na ploshi Pidkovi u Lvovi Visnik institutu Ukrzahidproektrestavraciya Vip 8 1997 S 67 71 Potimko O Lvivskij shpital Sv Duha v istoriografiyi Naukovi zoshiti istorichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu Vip 8 Chastina 1 2006 S 95 108