Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2022) |
Луча́ни — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 237 осіб. В Лучанах знаходиться дерев'яна , збудована у 1782 році.
село Лучани | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Громада | Ходорівська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1457 року |
Населення | 237 осіб |
Поштовий індекс | 81720 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°28′23″ пн. ш. 24°18′24″ сх. д. / 49.47306° пн. ш. 24.30667° сх. д.Координати: 49°28′23″ пн. ш. 24°18′24″ сх. д. / 49.47306° пн. ш. 24.30667° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 261 м |
Місцева влада | |
Карта | |
Лучани | |
Лучани | |
Мапа | |
Історія
Перша писемна згадка про село Лучани відноситься до 1457 року, хоча саме воно було засноване значно раніше. Як припускає історик Леонтій Войтович, його могли заснувати, після війни Ростиславичів з волинським князем Давидом Ігоровичем (1098—1099 рр.) лучани (переселенці з Лучеська (м. Луцька) на Волині), що були переселені в Подністров'я.
Звісно судити про те, наскільки вище згадане припущення є правдивим важко, оскільки для цього потрібно провести археологічні розкопки на території села, які б могли пролити трохи світла на його минуле. Однак, на думку автора цих рядків, ближчим до істини є припущення краєзнавця В. Лаби, який у своїй книзі «Історична топоніміка Жидачівського району Львівської області від часів Ісуса Христа до ХХІ ст.» пише так: «Не виключено, що село постало в часи великих війн, які вів князь Данило Галицький за галицький престол».
Назва села, як стверджує вчений В. Котович, утворилась від того, що людей, які оселилися на луці, або на березі р. Луча (тепер р. Боберка), прозвали «лучанами». Дослідниця , вивчаючи українські ойконіми, встановила, що назва села Лучани, утворилась від апелятива лука, тобто «згин, луговий чи лісовий простір у згині річки». Таким чином, село отримало свою назву саме від географічного розташування. Але не слід забувати й того, що, можливо, село завдячують своїй назві засновникам — переселенцям з міста Луцька, мешканців якого й сьогодні називають лучанами. Цієї думки, наприклад, дотримується краєзнавець В. Лаба.
Про історію села Лучани з часів його заснування й аж до кінця XIV століття, на жаль, нічого невідомо. Хоча й з кінця XIV століття й до 1457 р. — першої писемної згадки, його історію можна викласти як розповідь про Жидачівське князівство, а потім Жидачівський повіт Львівської землі Руського воєводства, що й пропонує автор.
З 1393 по 1442 роки село Лучани входило до складу Жидачівського князівства, котре існувало впродовж цього періоду в Прикарпатті у верхній течії річки Дністер.
У 1442 році князь Земовит Земовитович помер. Прямих спадкоємців у нього не було. Єдина дочка [ru] та її мати [d] не змогли втримати князівство, і воно перейшло до Польщі та було включене до складу Руського воєводства як Жидачівський повіт.
Формально Жидачівське князівство (Жидачівська волость) у статусі окремого повіту ввійшло до складу Львівської землі Руського воєводства ще у 1434 році, але через своє географічне розташування в долині Дністра й нижньої течії Стрия та передгір'ях Карпат на кордоні з Угорщиною (по Карпатському хребті), зберігало адміністративно-територіальну автономію до початку 1440-х років XV століття.
Приблизно у XIII—XV століттях, тобто в часи монголо-татарської навали неподалік території сучасного села Лучани, знаходилось містечко . Розташовувалось воно частково на території села Голдовичі та за його межами. У містечку було розвинуте гончарство, про що свідчать керамічні вироби, знайдені під час археологічних розкопок. Також на північ від Оттович знаходився чоловічий монастир, монахи якого, під час облоги містечка монголо-татарами, чинили запеклий триденний опір. Однак містечко, як і сам монастир було захоплено й спалено, а населення частково знищене та захоплене у полон.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі.
Станом на 1849 рік село Лучани входило до складу Бережанського округу площею у 762 км кв. У ньому налічувалося : 3 міста, 5 передмість, 14 містечок, 317 населених пунктів загалом (включаючи кількість міст, передмість та містечок), 32 565 будинків, 232 420 чоловік, з яких за релігійною приналежністю: 40 850 римо-католиків, 171 338 греко-католиків, 86 вірменів римо-католиків, 292 євангелісти і лютерани, 11 менонітів, 19 843 євреї; за соціальним станом : 2 358 представників шляхти, 233 князі, 158 урядовців, 1 500 ремісників.
Станом на 1882 рік села Лучани, Голдовичі та Юшківці належали до однієї парафії. Разом у них нараховувалось 762 парафіяни греко-католицького обряду. Церква знаходилась у с. Голдовичі і належала до Ходорівського (Ходоровського) деканату Львівської дієцезії. Священиком, на той час, був Амбросій Лотоцький.
З 10 по 20 січня 1946 року в Лучанах було розміщено 15 постійних енкаведівських військових гарнізонів.
8 вересня 2015 року, в ході децентралізації, Ходорівська міська рада об'єднана з Ходорівською міською громадою.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальнлї реформи та ліквідації Жидачівського району, село увійшло до складу Стрийського району.
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460325, розташована у приміщенні народного дому.
- Результати
- зареєстровано 158 виборців, явка 76,58 %, найбільше голосів віддано за «Європейську Солідарність» — 29,75 %, за «Слугу народу» — 21,49 %, за «Голос» — 11,57 %. У (одномандатному окрузі) найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 57,85 %, за Володимира Наконечного (Слуга народу) — 11,57 %, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») і Володимира Гаврона (Голос) — по 8,26 %.
Примітки
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 166 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів України»
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 27 січня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 квітня 2021. Процитовано 27 січня 2020.
Джерела
- Łuczany (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 794. (пол.).— S. 794. (пол.)
- Крайківський А.М. Історія села Лучани від заснування до сьогодення (Рукопис)
Посилання
- Погода в селі Лучани
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2022 Lucha ni selo v Ukrayini u Strijskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 237 osib V Luchanah znahoditsya derev yana zbudovana u 1782 roci selo Luchani Krayina Ukrayina Oblast Lvivska oblast Rajon Strijskij rajon Gromada Hodorivska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1457 roku Naselennya 237 osib Poshtovij indeks 81720 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 28 23 pn sh 24 18 24 sh d 49 47306 pn sh 24 30667 sh d 49 47306 24 30667 Koordinati 49 28 23 pn sh 24 18 24 sh d 49 47306 pn sh 24 30667 sh d 49 47306 24 30667 Serednya visota nad rivnem morya 261 m Misceva vlada Karta Luchani Luchani Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Luchani znachennya IstoriyaPersha pisemna zgadka pro selo Luchani vidnositsya do 1457 roku hocha same vono bulo zasnovane znachno ranishe Yak pripuskaye istorik Leontij Vojtovich jogo mogli zasnuvati pislya vijni Rostislavichiv z volinskim knyazem Davidom Igorovichem 1098 1099 rr luchani pereselenci z Lucheska m Lucka na Volini sho buli pereseleni v Podnistrov ya Zvisno suditi pro te naskilki vishe zgadane pripushennya ye pravdivim vazhko oskilki dlya cogo potribno provesti arheologichni rozkopki na teritoriyi sela yaki b mogli proliti trohi svitla na jogo minule Odnak na dumku avtora cih ryadkiv blizhchim do istini ye pripushennya krayeznavcya V Labi yakij u svoyij knizi Istorichna toponimika Zhidachivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti vid chasiv Isusa Hrista do HHI st pishe tak Ne viklyucheno sho selo postalo v chasi velikih vijn yaki viv knyaz Danilo Galickij za galickij prestol Nazva sela yak stverdzhuye vchenij V Kotovich utvorilas vid togo sho lyudej yaki oselilisya na luci abo na berezi r Lucha teper r Boberka prozvali luchanami Doslidnicya vivchayuchi ukrayinski ojkonimi vstanovila sho nazva sela Luchani utvorilas vid apelyativa luka tobto zgin lugovij chi lisovij prostir u zgini richki Takim chinom selo otrimalo svoyu nazvu same vid geografichnogo roztashuvannya Ale ne slid zabuvati j togo sho mozhlivo selo zavdyachuyut svoyij nazvi zasnovnikam pereselencyam z mista Lucka meshkanciv yakogo j sogodni nazivayut luchanami Ciyeyi dumki napriklad dotrimuyetsya krayeznavec V Laba Pro istoriyu sela Luchani z chasiv jogo zasnuvannya j azh do kincya XIV stolittya na zhal nichogo nevidomo Hocha j z kincya XIV stolittya j do 1457 r pershoyi pisemnoyi zgadki jogo istoriyu mozhna viklasti yak rozpovid pro Zhidachivske knyazivstvo a potim Zhidachivskij povit Lvivskoyi zemli Ruskogo voyevodstva sho j proponuye avtor Z 1393 po 1442 roki selo Luchani vhodilo do skladu Zhidachivskogo knyazivstva kotre isnuvalo vprodovzh cogo periodu v Prikarpatti u verhnij techiyi richki Dnister U 1442 roci knyaz Zemovit Zemovitovich pomer Pryamih spadkoyemciv u nogo ne bulo Yedina dochka ru ta yiyi mati d ne zmogli vtrimati knyazivstvo i vono perejshlo do Polshi ta bulo vklyuchene do skladu Ruskogo voyevodstva yak Zhidachivskij povit Formalno Zhidachivske knyazivstvo Zhidachivska volost u statusi okremogo povitu vvijshlo do skladu Lvivskoyi zemli Ruskogo voyevodstva she u 1434 roci ale cherez svoye geografichne roztashuvannya v dolini Dnistra j nizhnoyi techiyi Striya ta peredgir yah Karpat na kordoni z Ugorshinoyu po Karpatskomu hrebti zberigalo administrativno teritorialnu avtonomiyu do pochatku 1440 h rokiv XV stolittya Priblizno u XIII XV stolittyah tobto v chasi mongolo tatarskoyi navali nepodalik teritoriyi suchasnogo sela Luchani znahodilos mistechko Roztashovuvalos vono chastkovo na teritoriyi sela Goldovichi ta za jogo mezhami U mistechku bulo rozvinute goncharstvo pro sho svidchat keramichni virobi znajdeni pid chas arheologichnih rozkopok Takozh na pivnich vid Ottovich znahodivsya cholovichij monastir monahi yakogo pid chas oblogi mistechka mongolo tatarami chinili zapeklij tridennij opir Odnak mistechko yak i sam monastir bulo zahopleno j spaleno a naselennya chastkovo znishene ta zahoplene u polon U podatkovomu reyestri 1515 roku v seli dokumentuyetsya mlin i 4 lani blizko 100 ga obroblyuvanoyi zemli Stanom na 1849 rik selo Luchani vhodilo do skladu Berezhanskogo okrugu plosheyu u 762 km kv U nomu nalichuvalosya 3 mista 5 peredmist 14 mistechok 317 naselenih punktiv zagalom vklyuchayuchi kilkist mist peredmist ta mistechok 32 565 budinkiv 232 420 cholovik z yakih za religijnoyu prinalezhnistyu 40 850 rimo katolikiv 171 338 greko katolikiv 86 virmeniv rimo katolikiv 292 yevangelisti i lyuterani 11 menonitiv 19 843 yevreyi za socialnim stanom 2 358 predstavnikiv shlyahti 233 knyazi 158 uryadovciv 1 500 remisnikiv Stanom na 1882 rik sela Luchani Goldovichi ta Yushkivci nalezhali do odniyeyi parafiyi Razom u nih narahovuvalos 762 parafiyani greko katolickogo obryadu Cerkva znahodilas u s Goldovichi i nalezhala do Hodorivskogo Hodorovskogo dekanatu Lvivskoyi diyeceziyi Svyashenikom na toj chas buv Ambrosij Lotockij Z 10 po 20 sichnya 1946 roku v Luchanah bulo rozmisheno 15 postijnih enkavedivskih vijskovih garnizoniv 8 veresnya 2015 roku v hodi decentralizaciyi Hodorivska miska rada ob yednana z Hodorivskoyu miskoyu gromadoyu 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnlyi reformi ta likvidaciyi Zhidachivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Strijskogo rajonu PolitikaParlamentski vibori 2019 Na pozachergovih parlamentskih viborah 2019 roku u seli funkcionuvala okrema viborcha dilnicya 460325 roztashovana u primishenni narodnogo domu Rezultati zareyestrovano 158 viborciv yavka 76 58 najbilshe golosiv viddano za Yevropejsku Solidarnist 29 75 za Slugu narodu 21 49 za Golos 11 57 U odnomandatnomu okruzi najbilshe golosiv otrimav Andrij Kit samovisuvannya 57 85 za Volodimira Nakonechnogo Sluga narodu 11 57 za Andriya Gergerta Vseukrayinske ob yednannya Svoboda i Volodimira Gavrona Golos po 8 26 Primitki Arhiv originalu za 9 veresnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 Zrodla dziejowe Tom XVIII Polska XVI wieku pod wzgledem geograficzno statystycznym Cz I Ziemie ruskie Rus Czerwona s 166 Warszawa Sklad glowny u Gerberta I Wolfa 1902 252 s Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ukrayini Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2020 Arhiv originalu za 25 kvitnya 2021 Procitovano 27 sichnya 2020 DzherelaLuczany 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 794 pol S 794 pol Krajkivskij A M Istoriya sela Luchani vid zasnuvannya do sogodennya Rukopis PosilannyaPogoda v seli Luchani