Географія Азії розглядає географічні поняття класифікації Азії, центральної і східної частини Євразії, що включає приблизно п'ятдесят країн.
Розташування
А. розташована у всіх геогр. поясах Півн. півкулі; Малайський архіпелаг частково заходить в Півд. півкулі. Крайні материкові точки А.: на півн. - мис Челюскінців, 77о 43' півн.ш.; на півд. - мис Піай (Буру) на п-ові Малакка, 1о 6' півн.ш.; на зах. - мис Баба, 26о 10' сх.д.; на сх. - мис Дежнєва, 169о 40' зах.д. Азію омивають Півн. Льодовитий, Тихий, Індійський океани, моря: Середземне, Егейське, Мармурове, Чорне і Азовське, Каспійське (море-озеро). Берингова протока відділяє Азію від Півн. Америки; Суецький перешийок з'єднує Азію з Африкою (розділяючим умовно вважають Суецький канал). Ще більш умовний кордон А. з Європою: кордон між ними частіше за все проводять по Уралу, pp. Емба, Кума, Манич, Каспійському, Азовському, Чорному і Мармуровим морям, протоками Босфор і Дарданелли, залишаючи Кавказ в Азії
Геологія
Азія не тільки найбільша, але і структурно найскладніша за структурою земної кори частина світу. На відміну від інших континентів, вона сформована шляхом розростання не однієї, а декількох древніх (докембрійських) платформ, простір між якими був заповнений складчастими поясами.
Корисні копалини
Рельєф
У рельєфі Азії характерне переважання гір і плоскогір'їв, які займають близько 3/4 всієї площі континенту. Найбільш високі з них зосереджені в Центр. і Сер. Азії: в Тибеті, на Тянь-Шані і Памірі плоскогір'я підіймаються до 4-4,5 тис. м, а висота гірських хребтів перевищує 7 тис. м. Гори згруповані в два більших пояси: один пояс простягається від Гіссаро-Алая і Тянь-Шаня через гори Півд. Сибіру (Алтай, Саяни, Станове нагір'я) і Колимське нагір'я до Чукотки; інший включає Передньоазійське нагір'я (Малоазійське, Вірменське, Іранське), Памір, Гіндукуш, Каракорум, Тибет, Гімалаї, далі він переходить на о-ви Малайського архіпелагу. Близько 25 % площі А. складають рівнини: внутрішньоматерикові (Зах.-Сибірська), приморські (Півн.-Сибірська, Яно-Індігірська, Колимська, Велика Китайська), передгірських западин (Месопотамська, Індо-Гангська), міжгірних западин (Кашгарська, Джунгарська, Гобійська, Цайдамська, Ферганська). Величезна протяжність суші, велика кількість гірських бар'єрів і замкнених западин створюють велику різноманітність умов сонячної радіації, атм. циркуляції і особливостей клімату загалом. Клімат від арктичного на півн. і різко континентального або помірного в Сх. Сибіру до екваторіального на о-вах Індонезії. На півдні і сході А. клімат мусонний, на рівнинах Центр., Сер. і Зах. А. — пустельний та напівпустельний. На Памірі, Тянь-Шані, в Гімалаях, Кавказі, Гіндукуші, на о-вах Арктики — заледеніння (св. 130 тис. км²). Значні тер. А., гол. чином Півн. і Сх. Сибіру (понад 10 млн км²), зайняті багаторічною мерзлотою. Найнижчі т-ри — полюс холоду Півн. півкулі — спостерігаються у Верхоянську, Оймяконі (сер. т-ра січня нижче за -50 °C. У липні найбільш нагрітими (т-ра 30 °C і більше) виявляються Зах. і Центр. А. У екваторіальному поясі випадає близько 2000 мм опадів на рік. У шт. Ассам (Індія) у 1861 випало 22 900 мм осадів — рекордна річна сума опадів для всієї планети.
Клімат
Напівпустелі і пустелі особливо добре виражені на Аравійському п-ові, у внутр. районах Іранського нагір'я, в Сер. і Центр. А. В напівсухих субтропіках Зах. А. - середземноморська рослинність, у Сх. А. - змішані і широколистні ліси.
У тропічних широтах Сх. і Півд. Азії - мусонні листопадні ліси і савани, на навітряних схилах гір - вічнозелені ліси. У екваторіальних широтах (гол. чин. в Індонезії) - багатоярусні заболочені ліси - гілеї.
Гідрографія
На островах Арктики і вздовж узбережжя Півн. Льодовитого ок. тягнуться арктич. пустелі і тундра, обрамовані з півдня вузькою смугою лісотундри, південніше - тайга, що змінюється південніше змішаними і широколистяними лісами, лісостепами і степами.
Річки
Азія — країна великих річок. У Північний Льодовитий океан течуть Об з Іртишем, Єнісей з Ангарою, Лена з Алданом і Вілюєм, Яна, Індігірка, Колима; в Тихий океан — Анадир, Амур з Сунгарі і Уссурі, Хуанхе, Янцзи, Сицзян, Меконг і Міна-Чао-Прая; в Індійський океан — Салуїн, Іраваді, Брахмапутра, Ганг та Інд, а також Шатт-ель-Араб, що утворюється злиттям Тигр у і Євфрат у. У Каспійське і Аральське моря і оз. Балхаш течуть pp. Кура, Амудар'я, Сирдар'я, Ілі. Серед озер А. найбільші — Каспійське і Аральсь6ке моря (останнє в кінці ХХ ст. практично пересохло внаслідок втручань людини), що є залишками більш великих древніх морів; в тектоніч. западинах лежать Байкал, Іссик-Куль, Хубсугул, Мертве море, Ван, Урмія, Телецьке; деякі озера виникли внаслідок обвалів (Сарезьке), карстових процесів (озера Зах. Тавра). У безстічних западинах багато солоних озер (Кукунор, Туз тощо). Річки і озера — важливі транспортні шляхи.
Рослинність
Цей розділ статті ще . |
Тваринний світ
Велика територія, різноманітні кліматичні показники та складний рельєф Азії зумовили видове багатство її тваринного світу. Материкова Азія розташована у трьох біогеографічних царствах: Палеарктика, Індомалая та Афротропіка. Морські біогеографічні райони навколо Азії пов'язані з океанами, які оточують цю частину світу. На території суходолу Азії розташовано прісноводні біогеографічні регіони басейнів Тихого, Північного Льодовитого, Індійського, Антарктичного океанів та безстічні басейни. Азія має багато ендемічних тварин, наприклад велика панда, мала панда, малайський ведмідь, бик-гаур, орангутан, кінь Пржевальського, ірбіс, тигр.[1] [ 11 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geografiya Aziyi rozglyadaye geografichni ponyattya klasifikaciyi Aziyi centralnoyi i shidnoyi chastini Yevraziyi sho vklyuchaye priblizno p yatdesyat krayin RoztashuvannyaA roztashovana u vsih geogr poyasah Pivn pivkuli Malajskij arhipelag chastkovo zahodit v Pivd pivkuli Krajni materikovi tochki A na pivn mis Chelyuskinciv 77o 43 pivn sh na pivd mis Piaj Buru na p ovi Malakka 1o 6 pivn sh na zah mis Baba 26o 10 sh d na sh mis Dezhnyeva 169o 40 zah d Aziyu omivayut Pivn Lodovitij Tihij Indijskij okeani morya Seredzemne Egejske Marmurove Chorne i Azovske Kaspijske more ozero Beringova protoka viddilyaye Aziyu vid Pivn Ameriki Sueckij pereshijok z yednuye Aziyu z Afrikoyu rozdilyayuchim umovno vvazhayut Sueckij kanal She bilsh umovnij kordon A z Yevropoyu kordon mizh nimi chastishe za vse provodyat po Uralu pp Emba Kuma Manich Kaspijskomu Azovskomu Chornomu i Marmurovim moryam protokami Bosfor i Dardanelli zalishayuchi Kavkaz v AziyiGeologiyaDokladnishe Geologiya Aziyi Aziya ne tilki najbilsha ale i strukturno najskladnisha za strukturoyu zemnoyi kori chastina svitu Na vidminu vid inshih kontinentiv vona sformovana shlyahom rozrostannya ne odniyeyi a dekilkoh drevnih dokembrijskih platform prostir mizh yakimi buv zapovnenij skladchastimi poyasami Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Aziyi Relyef Dokladnishe Metalogeniya Aziyi U relyefi Aziyi harakterne perevazhannya gir i ploskogir yiv yaki zajmayut blizko 3 4 vsiyeyi ploshi kontinentu Najbilsh visoki z nih zoseredzheni v Centr i Ser Aziyi v Tibeti na Tyan Shani i Pamiri ploskogir ya pidijmayutsya do 4 4 5 tis m a visota girskih hrebtiv perevishuye 7 tis m Gori zgrupovani v dva bilshih poyasi odin poyas prostyagayetsya vid Gissaro Alaya i Tyan Shanya cherez gori Pivd Sibiru Altaj Sayani Stanove nagir ya i Kolimske nagir ya do Chukotki inshij vklyuchaye Perednoazijske nagir ya Maloazijske Virmenske Iranske Pamir Gindukush Karakorum Tibet Gimalayi dali vin perehodit na o vi Malajskogo arhipelagu Blizko 25 ploshi A skladayut rivnini vnutrishnomaterikovi Zah Sibirska primorski Pivn Sibirska Yano Indigirska Kolimska Velika Kitajska peredgirskih zapadin Mesopotamska Indo Gangska mizhgirnih zapadin Kashgarska Dzhungarska Gobijska Cajdamska Ferganska Velichezna protyazhnist sushi velika kilkist girskih bar yeriv i zamknenih zapadin stvoryuyut veliku riznomanitnist umov sonyachnoyi radiaciyi atm cirkulyaciyi i osoblivostej klimatu zagalom Klimat vid arktichnogo na pivn i rizko kontinentalnogo abo pomirnogo v Sh Sibiru do ekvatorialnogo na o vah Indoneziyi Na pivdni i shodi A klimat musonnij na rivninah Centr Ser i Zah A pustelnij ta napivpustelnij Na Pamiri Tyan Shani v Gimalayah Kavkazi Gindukushi na o vah Arktiki zaledeninnya sv 130 tis km Znachni ter A gol chinom Pivn i Sh Sibiru ponad 10 mln km zajnyati bagatorichnoyu merzlotoyu Najnizhchi t ri polyus holodu Pivn pivkuli sposterigayutsya u Verhoyansku Ojmyakoni ser t ra sichnya nizhche za 50 C U lipni najbilsh nagritimi t ra 30 C i bilshe viyavlyayutsya Zah i Centr A U ekvatorialnomu poyasi vipadaye blizko 2000 mm opadiv na rik U sht Assam Indiya u 1861 vipalo 22 900 mm osadiv rekordna richna suma opadiv dlya vsiyeyi planeti KlimatDokladnishe Klimat Aziyi Napivpusteli i pusteli osoblivo dobre virazheni na Aravijskomu p ovi u vnutr rajonah Iranskogo nagir ya v Ser i Centr A V napivsuhih subtropikah Zah A seredzemnomorska roslinnist u Sh A zmishani i shirokolistni lisi U tropichnih shirotah Sh i Pivd Aziyi musonni listopadni lisi i savani na navitryanih shilah gir vichnozeleni lisi U ekvatorialnih shirotah gol chin v Indoneziyi bagatoyarusni zabolocheni lisi gileyi GidrografiyaNa ostrovah Arktiki i vzdovzh uzberezhzhya Pivn Lodovitogo ok tyagnutsya arktich pusteli i tundra obramovani z pivdnya vuzkoyu smugoyu lisotundri pivdennishe tajga sho zminyuyetsya pivdennishe zmishanimi i shirokolistyanimi lisami lisostepami i stepami Richki Aziya krayina velikih richok U Pivnichnij Lodovitij okean techut Ob z Irtishem Yenisej z Angaroyu Lena z Aldanom i Vilyuyem Yana Indigirka Kolima v Tihij okean Anadir Amur z Sungari i Ussuri Huanhe Yanczi Siczyan Mekong i Mina Chao Praya v Indijskij okean Saluyin Iravadi Brahmaputra Gang ta Ind a takozh Shatt el Arab sho utvoryuyetsya zlittyam Tigr u i Yevfrat u U Kaspijske i Aralske morya i oz Balhash techut pp Kura Amudar ya Sirdar ya Ili Sered ozer A najbilshi Kaspijske i Arals6ke morya ostannye v kinci HH st praktichno peresohlo vnaslidok vtruchan lyudini sho ye zalishkami bilsh velikih drevnih moriv v tektonich zapadinah lezhat Bajkal Issik Kul Hubsugul Mertve more Van Urmiya Telecke deyaki ozera vinikli vnaslidok obvaliv Sarezke karstovih procesiv ozera Zah Tavra U bezstichnih zapadinah bagato solonih ozer Kukunor Tuz tosho Richki i ozera vazhlivi transportni shlyahi RoslinnistCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Tvarinnij svitDokladnishe Fauna Aziyi Velika teritoriya riznomanitni klimatichni pokazniki ta skladnij relyef Aziyi zumovili vidove bagatstvo yiyi tvarinnogo svitu Materikova Aziya roztashovana u troh biogeografichnih carstvah Palearktika Indomalaya ta Afrotropika Morski biogeografichni rajoni navkolo Aziyi pov yazani z okeanami yaki otochuyut cyu chastinu svitu Na teritoriyi suhodolu Aziyi roztashovano prisnovodni biogeografichni regioni basejniv Tihogo Pivnichnogo Lodovitogo Indijskogo Antarktichnogo okeaniv ta bezstichni basejni Aziya maye bagato endemichnih tvarin napriklad velika panda mala panda malajskij vedmid bik gaur orangutan kin Przhevalskogo irbis tigr 1 11 zhovtnya 2010 u Wayback Machine LiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Burch James N 1994 04 Biogeography An Ecological and Evolutionary Approach Economic Botany T 48 2 s 181 181 doi 10 1007 bf02908213 ISSN 0013 0001 Procitovano 8 listopada 2021