Тихоокеанські острови (англ. Pacific Islands, фр. Îles du Pacifique) — багатозначний термін, який охоплює сукупність від 20 до 30 тисяч островів, розташованих у Тихому океані. Усі Тихоокеанські острови лежать південніше Тропіка Рака і належать до Океанії, а також, в залежності від різних оцінок — до Малайського та Філіппінського архіпелагів. Розташовані північніше Тропіка Раку як групи островів, такі як Японський архіпелаг чи Алеутські острови, так і окремі острови, такі як Ванкувер, Тайвань чи Сахалін, зазвичай не включаються до Тихоокеанських островів.
Термінологія
Якщо термін «острови Тихого океану» охоплює усі острови, що лежать в межах Тихого океану, то термін «Тихоокеанські острови» з історичних причин має кілька різних значень.
Іноді він використовується лише для позначення островів, що розташовані в межах геополітичній території, що отримала назву Океанія. При цьому важливо розуміти, що є багато інших островів, розташованих у Тихому океані, які не вважаються частиною Океанії. Серед них еквадорські Галапагоські острови, американські Алеутські острови біля Аляски, канадський острів Ванкувер, російські острови Сахалін та Курили, острів Тайвань (Формоза) Китайської республіки, та острови Китайської Народної Республіки, такі як Хайнань, а також острови Малайського, Філіппінського та Японського архіпелагів.
В інших випадках термін «Тихоокеанські острови» може позначати сукупність островів Тихого океану, населених народами австронезійського походження, спільні предки яких жили в субтропічних прибережних районах нинішнього Китаю. В цьому випадку, крім островів Океанії, до Тихоокеанських островів також відносять Тайвань, острови Малайського та Філіппінського архіпелагів.
В деяких випадках термін «Тихоокеанські острови» використовується для позначення островів в Тихому океані, які раніше були колонізовані англійцями, французами, іспанцями, португальцями, голландцями, японцями чи Сполученими Штатами. Приклади включають Борнео, острови Піткерн і Тайвань (також відомий як Формоза).
Поділ та класифікація
Більшість тихоокеанських островів на південь від Тропіка Рака, за винятком Малайського та Філіппінського архіпелагів, називають Океанією. Острови Океанії традиційно поділяють на три групи зідно з підходом, запропонованим французьким дослідником Жюлем Дюмон-Дюрвілем у 1831 році. Цей поділ базується на антропологічному принципі, відповідно до расового походження корінних мешканців цих островів, зокрема полінезійці належать до монголоїдної раси, меланезійці — до австралоїдної раси, а мікронезійці являють собою суміш цих двох рас.:
- Меланезія (фр. Mélanésie, від грец. μέλας — «чорний» та νῆσοι — «острови», тобто «чорні острови»). Ці острови, населені представниками австралоїдної раси, розташовані південніше екватора, включають Нову Гвінею (найбільший острів у Тихому океані та другий за величиною у світі після Гренландії), Нову Каледонію, Острови Торресової протоки, Вануату, Фіджі та Соломонові Острови;
- Мікронезія (фр. Micronésie від грец. μικρος — «малий» та νῆσοι — «острови», тобто «малі острови»). Ці острови, більшість з яких розташовані північніше екватора і населені змішаним австралоїдно-монголоїдним населенням, включають Північні Маріанські острови, Гуам, Вейк, Палау, Маршаллові Острови, Гілберта та острови Банаба (Кірибаті), Науру та Федеративні Штати Мікронезії, хоча іноді Науру та острів Банаба вказуються окремо від Мікронезії.
- Полінезія (фр. Polynésie грец. πολύ, «багато» та грец. νῆσοι — «острови», тобто «багато островів»). Ці острови, населені австронезійцями, представниками монголоїдної раси, здебільшого розташовані південніше екватора, включають Нову Зеландію, Гавайські острови, Ротума, острови Мідвей, острови Фенікс (Кірибаті), острови Лайн (діляться між Кірибаті та Сполученими Штатами), острови Самоа (діляться між незалежною Самоа та Американським Самоа), Тонга, Тувалу, Острови Кука, Волліс і Футуна, Токелау, Ніуе, Французька Полінезія та острів Пасхи. Полінезія є найбільшою з усіх трьох груп островів Океанії.
Якщо мова йде про острови Тихого океану, населені австронезійськими народами, до вищенаведених груп островів, що утворюють Океанію, додається ще одна:
- Малайський архіпелаг. Цей величезний архіпелаг разом з морями, які утворюють його острова, складає морський ансамбль, що межує з Тихим океаном. Ця острівна територія відокремлена від Індійського океану Тихоокеанським вогняним колом, яке, до того ж, є ідеальною природною межею, як тектонічною (вулкани Суматри, Яви тощо), так і океанографічною (западини Яви та Тимору). Всі острови і моря, розташовані на північ від Тихоокеанського вогняного кола знаходяться вже в тихоокеанському просторі. Таким чином, мореплавець, що йде з Індійського океану, потрапляє до Малайського архіпелагу, як тільки досягає проток, що розділяють Зондські острови. Що стосується Малаккської та Сінгапурської проток, розташованих на північ від Вогняного кільця, то вони потрапляють у зону Тихого океану. Те саме стосується островів Суматра та Ява.
За іншим принципом Тихоокеанські острови розділяють на дві групи: вулканічні («високі») острови та коралові («низькі») острови. Вулканічні, або «високі» острови, утворені вулканами, зазвичай можуть забезпечувати природними ресурсами більшу кількість населення та мають більш родючі ґрунти. Низькі острови є рифами або атолами, вони відносно невеликі та малородючі. Меланезія, найбільш населений з цих трьох регіонів, складається в основному з вулканічних островів, тоді як більшість островів Мікронезії та Полінезії є кораловими островами.
У 1970-х роках австралійський лінгвіст Ендрю Паулі та новозеландський археолог Роджер Грін запропонували інший поділ на «ближню» та «далеку» Океанію, заснований на відстані між островами. Острови та території, доступні протягом дня навігації, відносяться дл «ближньої» Океанії, тоді як ті, що вимагають майстерності морської навігації вночі, з кількома днями або тижнями подорожі, є частиною «далекої» Океанії. Це острови, які були заселені пізніше.
Загальноприйняте біогеографічне визначення включає острови з океанічною геологією, які лежать у межах Меланезії, Мікронезії, Полінезії та східної частини Тихого океану (також відомої як південно-східна частина Тихого океану). Зазвичай їх вважають «Тихоокеанськими тропічними островами».
У 1990-х роках екологи Дітер Мюллер-Домбуа та Фредерік Реймонд Фосберг розділили Тихоокеанські тропічні острови на наступні групи:
Західна Меланезія
- Архіпелаг Бісмарка та інші острови на схід від Нової Гвінеї
- Бугенвіль і острів Бука
- Соломонові острови
Східна Меланезія
Субтропічні острови в регіоні Австралії та Нової Зеландії
Мікронезія
Центральна Полінезія
- Атол Джонстон
- Острови Фенікс
- Острови Лайн
- Острів Хауленд, острів Бейкер, острів Джарвіс, острів Малден і острів Старбак
- Тувалу, Токелау та північні острови Кука (Пукапука, Нассау, Ракаханга, Маніхікі, Пенрін, Суворова та Палмерстон)
Західна Полінезія
Східна Полінезія
- Решта Островів Кука
- Острови Австралії
- Острови Товариства
- Архіпелаг Туамоту та острови Піткерн
- Острів Пасхи та Салас-і-Гомес
- Маркізькі острови
Північна Полінезія
Океанічні острови східної частини Тихого океану
- Острів Кокос і острів Мальпело
- Острів Кліппертон
- Галапагоські острови
- Острови Десвентурадас
- Острови Хуан-Фернандес
Список найбільших островів, розташованих в Тихому океані
Острови, розташовані в Тихому океані (включаючи Малайський архіпелаг та острови північних морів), площа яких перевищує 10 тис. км 2.
Історія
Заселення
Тихоокеанські острови були заселені під час двох окремих великих хвиль колонізації. Під час першої, 50—70 тис. років тому мисливці-збирачі австралоїдної раси з материкової Азії заселили Малайський архіпелаг, який тоді складався з частини материкової суші на Зондському шельфі та островів Воллесії. Звідти ці Homo sapiens заселили сусідній континент Сахул (що натоді складався з сучасних Нової Гвінеї, Австралії та низки прилеглих островів Меланезії) та прилеглі острови Океанії.
Друга хвиля розселення відбулась набагато пізніше, приблизно 6 тис. років до нашої ери. Під час неї монголоїди австронезійці з півдня Китаю переселились на Тайвань. Близько 2500 р до н. е. відбуваються подальші міграції австронезійців з Тайваню на острови Філіппінського архіпелагу, відтак з Філіппін на північ Борнео, на Сулавесі, в Тимор і звідти на інші острови Малайського архіпелагу. Близько 1500 р. до н. е. наступна міграція австронезійців поширюється з Малайського архіпелагу до Нової Гвінеї, Меланезії та інших островів Тихого океану. Ці австронезійці, що колонізували «далеку Океанію», де острови знаходяться на відстані кількох днів плавання на австронезійських проа (каное з аутригером), поступово формують особливу спільну культуру — культуру Лапіта.
Культура Лапіта займає територію, що простягається від архіпелагу Бісмарка на заході до островів Тонга і Самоа на сході. Під час I тисячоліття до н. е. вони формують те, що деякі науковці називають «родове полінезійське суспільство», яке розмовляє однією протополінезійською мовою і утворює спільну культуру.
Європейська колонізація
У XVI столітті європейські мореплавці почали досліджувати Тихий океан і відкривати деякі з його островів. Ці дослідження посилилися в XVII і особливо в XVIII століттях.
У XIX столітті католицькі та протестантські місіонери вирушили на ці острови, щоб навернути їх тубільців до християнської релігії, часто конкуруючи між собою за віросповіданням і країною походження.
Більшість тихоокеанських островів були колонізовані європейцями або включені до західних протекторатів: Іспанія, Франція, Великобританія, Нідерланди, Німеччина, США привласнили багато територій Океанії. Деякі острови завойовуються військовою силою, тоді як на інших колоніальна присутність зменшується. Деякі території є предметом суперечок між кількома європейськими колоніальними державами.
Організації співпраці
У 1948 році за ініціативою Австралії було створено Південно-Тихоокеанську комісію, яка потім стала Тихоокеанським співтовариством. Він об'єднує колоніальні держави з територіями в Тихому океані: Австралія, Франція, Великобританія, Нідерланди, Нова Зеландія та Сполучені Штати. Під впливом Франції ця комісія забороняє будь-яке втручання у внутрішні політичні справи, щоб уникнути будь-якої критики колонізації чи дискусій про можливу незалежність колонізованих островів. У 1950-х роках усі тихоокеанські острови все ще перебували під контролем західних колоніальних держав.
В 1960-х роках починається рух по здобуттю незалежності, і після утворення незалежних країн, вони поступово приєднуються до Південно-Тихоокеанської комісії : Самоа в 1962 році, Науру в 1969 році, Фіджі в 1971 році, Нова Гвінея в 1975 році, Соломонові острови і Тувалу в 1978 році, Ніуе і Острови Кука в 1980 році. Форум тихоокеанських островів, заснований у 1970 році як Південно-Тихоокеанський форум, є організацією регіонального співробітництва, яка об'єднує 17 незалежних держав і острівних територій в Океанії, але виключає колоніальні держави, такі як Франція, Велика Британія чи Сполучені Штати. : метою є, зокрема, можливість протистояти французьким ядерним випробуванням у Тихому океані.
В другій половині XX століття між тихоокеанськими островами було створено кілька організацій по співпраці, що була заснована на ідеї спільної ідентичності та інтересів, які потребували захисту. Так, у 1965 році була створена Асоціація виробників тихоокеанських островів (PIPA), яка об'єднала острови Кука, Фіджі, Тонга, Самоа, Ніуе та острови Гілберта та Елліс. У наступні роки кілька острівних держав створили спільну авіакомпанію Air Pacific, а в був створений Університет Південної частини Тихого океану.
Бажаючи захистити свою безпеку після Другої світової війни (особливо проти Японії та Китаю), Австралія підписала у 1951 році союзницький договір з Новою Зеландією та Сполученими Штатами, АНЗЮС.
В 1962 році були засновані Тихоокеанські ігри.
Геополітичні об'єднання Океанії
У книзі 2007 року «Азія на тихоокеанських островах: заміна Заходу» новозеландського тихоокеанського вченого Рона Крокомба розглядається, як фраза «Тихоокеанські острови» політично охоплює Американське Самоа, Австралію, Бонінські острови, Острови Кука, острів Пасхи, Східний Тимор, Федеративні Штати. Мікронезії, Фіджі, Французької Полінезії, Галапагоських островів, Гуаму, Гаваїв, Кермадекських островів, Кірибаті, Острів Лорд-Хау, Маршаллових островів, Науру, Нової Каледонії, Нової Зеландії, Норфолкських островів, Ніуе, Північних Маріанських островів, Палау, Папуа-Нова Гвінея, Острови Піткерн, Самоа, Соломонові Острови, Токелау, Тонга, Тувалу, Вануату, Острови Торресової протоки, Волліс і Футуна, Західна Нова Гвінея та Малі віддалені острови США (острів Бейкер, острів Хауленд, острів Джарвіс, атол Мідуей, атол Пальміра та острів Уейк). Крокомб зазначив, що острів Пасхи, острів Лорд-Хау, острів Норфолк, Галапагоські острови, острови Кермадек, острови Піткерн і острови Торресової протоки наразі не мають геополітичних зв'язків з Азією, але в майбутньому вони можуть мати стратегічне значення в Тихоокеанській Азії. Інше визначення терміну «Тихоокеанські острови», подане в книзі, — це острови, які обслуговує Тихоокеанське співтовариство, раніше відоме як Південно-Тихоокеанська комісія. Це організація розвитку, членами якої є Австралія та вищезгадані острови, які політично не є частиною інших країн. У своїй книзі «Війна в Тихому океані: стратегія та командування» 1962 року американський автор Луї Мортон називає острівні масиви суші Тихого океану «Тихоокеанським світом». Він вважає, що воно охоплює території, які брали участь у Тихоокеанському театрі Другої світової війни. Ці території включають острови Меланезії, Мікронезії та Полінезії, а також Австралію, Алеутські острови, Індонезію, Японію, Філіппіни, острови Рюкю та Тайвань.
З початку XIX століття Австралія та острови Тихого океану були об'єднані географами в регіон під назвою Океанія. Його часто використовують як квазіконтинент, де Тихий океан є визначальною характеристикою. У деяких країнах, таких як Аргентина, Бразилія, Китай, Чилі, Коста-Ріка, Еквадор, Франція, Греція, Італія, Мексика, Нідерланди, Перу, Іспанія, Швейцарія чи Венесуела, Океанія розглядається як справжній континент у тому сенсі, що вона це «одна з частин світу». У своїй книзі «Австралазія» 1879 року британський натураліст Альфред Рассел Воллес зазначив, що «Океанія — це слово, яке часто використовують континентальні географи для опису великого світу островів, до якого ми зараз входимо», і що «Австралія є його центральною та найважливішою рисою». Визначення XIX століття охоплювали регіон, що починається на Малайському архіпелазі та закінчується поблизу Америки. У XIX столітті багато географів поділили Океанію на підрозділи, що базувалися переважно на расовій приналежності; Австралазія, Малайзія (включає Малайський архіпелаг), Меланезія, Мікронезія та Полінезія. У книзі 1995 року «Островні держави Тихого океану» австралійського письменника Стівена Геннінгема стверджується, що Океанія в її найширшому розумінні «включає всі острівні території між Америкою та Азією». У його найширшому можливому використанні він може включати Австралію, Меланезійські, Мікронезійські та Полінезійські острови, Японський і Малайський архіпелаги, Тайвань, Рюкю і Курильські острови, Алеутські острови та окремі острови Латинської Америки, такі як острови Хуан-Фернандес. Острови, що мають геологічні та історичні зв'язки з материковою частиною Азії (наприклад, на Малайському архіпелазі), рідко включаються в поточні визначення Океанії, як і нетропічні острови на північ від Гаваїв. У книзі Джейкоба Пандіана та Сьюзан Парман The Making of Anthropology: The Semiotics of Self and Other in the Western Tradition 2004 року стверджується, що «дехто виключає з Океанії нетропічні острови, такі як Рюкю, Алеутські острови та Японія, а також такі острови, як Формоза, Індонезія та Філіппіни, які тісно пов'язані з материковою Азією. Інші включають Індонезію та Філіппіни з центром Океанії».
Певні антропологічні визначення обмежують Океанію ще більше, включаючи лише острови, які культурно належать до Меланезії, Мікронезії та Полінезії. Навпаки, Британська енциклопедія вважає, що термін Тихоокеанські острови набагато більше синонімічний Меланезії, Мікронезії та Полінезії, і що Океанія, у найширшому розумінні, охоплює всі території Тихого океану, які не входять до Меланезії, Мікронезії та Полінезії. The World Factbook і Організація Об'єднаних Націй класифікують Океанію/Тихоокеанський регіон як один із семи основних континентальних підрозділів світу, і дві організації вважають, що він політично охоплює Американське Самоа, Австралію, острів Різдва, Кокосові (Кілінг) острови, Кука Острови, Федеративні Штати Мікронезії, Французька Полінезія, Фіджі, Гуам, Кірибаті, Маршаллові Острови, Науру, Нова Каледонія, Нова Зеландія, Ніуе, Острів Норфолк, Північні Маріанські Острови, Палау, Папуа Нова Гвінея, Острови Піткерн, Самоа, Соломонові Острови, Токелау, Тонга, Тувалу, Вануату, Волліс і Футуна та Віддалені Малі острови США.
З 1950-х років багато (особливо в англомовних країнах) розглядали Австралію як сушу розміром з континент, хоча іноді її все ще розглядають як острів Тихого океану або як континент і острів Тихого океану. Австралія є членом-засновником Форуму тихоокеанських островів, який зараз визнано головним керівним органом регіону Океанії. Він функціонує як торговий блок і займається питаннями оборони, на відміну від Тихоокеанського співтовариства, яке включає більшість тих самих членів. До 2021 року Форум тихоокеанських островів включав усі суверенні тихоокеанські острівні держави, такі як Федеративні Штати Мікронезії, Фіджі та Тонга, на додаток до залежних країн, таких як Американське Самоа, Французька Полінезія та Гуам. Острови, які були повністю інтегровані в інші країни, включаючи острів Пасхи (Чилі) і Гаваї (Сполучені Штати), також виявили зацікавленість у приєднанні. Тоні де Брум, міністр закордонних справ Маршаллових Островів, заявив у 2014 році: «Австралія не тільки є нашим старшим братом на півдні, Австралія є членом Форуму тихоокеанських островів, а Австралія є тихоокеанським островом, великим островом, але тихоокеанським острів». Японія та деякі країни Малайського архіпелагу (включаючи Східний Тимор, Індонезію та Філіппіни) мають представництво у Форумі тихоокеанських островів, але жодна з них не є повноправним членом. Країни Малайського архіпелагу мають власну регіональну керівну організацію під назвою АСЕАН, яка включає материкові країни Південно-Східної Азії, такі як В'єтнам і Таїланд. У липні 2019 року на першій індонезійській виставці, що відбулася в Окленді, Індонезія запустила свою програму «Pacific Elevation», яка охоплюватиме нову еру активної взаємодії з регіоном, причому країна також використала цю подію, щоб стверджувати, що Індонезія культурно та етнічно пов'язані з островами Тихого океану. У заході взяли участь високопоставлені особи з Австралії, Нової Зеландії та деяких острівних країн Тихого океану.
Відносини з рештою світу
Історик Клер Ло зазначає, що тихоокеанські острівні простори часто перебували на окраїні історичних подій, на відміну від великих держав, які лежать на узбережжі Тихого океану, таких як Китай і Сполучені Штати, які сформували у XXI столітті Азійсько-Тихоокеанський регіон. «Острови океану, іноді крихітні, розкидані в безмежжі моря (…) завжди здаються (…) завжди трохи поза межами, „поза часом“ і великою логікою глобалізації ».
Див. також
Примітки
- William Collins Sons & Co Ltd (1983), Collins Atlas of the World (вид. revised 1995), London: HarperCollins, ISBN
- Todd, Ian (1974). Island Realm: A Pacific Panorama. Angus & Robertson. ISBN . Процитовано 2 лютого 2022.
- D'Arcy, Paul (March 2006). . . ISBN . Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 14 грудня 2014.
- David Blundell (2011). TAIWAN AUSTRONESIAN LANGUAGE HERITAGE CONNECTING PACIFIC ISLAND PEOPLES: DIPLOMACY AND VALUES.
- Wright, John K. Pacific Islands (англ.) // Geographical Review: journal. — 1942. — July (vol. 32, no. 3). — P. 481—486. — doi: 10.2307/210391
- (англ.) Collins Atlas of the World, page 83.
- Serge Tcherkézoff (2008). Polynésie-Mélanésie : l'invention française des races et des régions de l'Océanie, XVIe-XXe siècles (фр.). Pirae (Polynésie française): Au vent des îles. с. 376. ISBN .
- Pawley, Andrew; Green, Roger (1974). Dating the Dispersal of the Oceanic Languages. Oceanic Linguistics (англ.). 12 (1/2): 1-67. OL.
- R. Zug, George (2013). Reptiles and Amphibians of the Pacific Islands: A Comprehensive Guide. University of California Press. с. 10.
One cannot refer to “Pacific islands” and ignore the Galapagos Islands and other eastern Pacific islands.
- Hinz, Earl R. (1999). Landfalls of Paradise: Cruising Guide to the Pacific Islands (вид. 4th). University of Hawai'i Press. ISBN . Процитовано 12 березня 2022.
- Nunn, Patrick D.; Kumar, Lalit; Eliot, Ian; McLean, Roger F. (2 березня 2016). Classifying Pacific islands | Geoscience Letters | Full Text. Geoscience Letters. Geoscienceletters.springeropen.com. 3 (1): 1—19. doi:10.1186/s40562-016-0041-8.
- Udvardy, Miklos D.F. (PDF). UNESCO. Архів оригіналу (PDF) за 4 травня 2022. Процитовано 7 березня 2022.
- Doran, Edwin B. (1959). Handbook of Selected Pacific Islands. The University of California. Процитовано 12 березня 2022.
- Lal, Brij V.; Fortune, Kate (2000). The Pacific Islands: An Encyclopedia, Volume 1. University of Hawaii Press. с. 60. ISBN . Процитовано 12 березня 2022.
- Pacific Science Volume 46, April 1992
- Mueller-Dombois, Dieter; Fosberg, Frederic R. (1998). Vegetation of the Tropical Pacific Islands. Springer. Процитовано 11 березня 2022.
- Flood, Josephine (1 серпня 2006). Original Australians: Story of the Aboriginal people (англ.). Allen & Unwin. ISBN . Процитовано 12 грудня 2022.
- Y-chromosome studies confirm the presence of M130 chromosomes in Australian and Melanesian populations (Underhill, 2004), which suggests that the original settlers to this region were part of the initial southern migration c. 40,000–50,000 yr bp, " Environmental setting of human migrations in the circum-Pacific region ", Kevin O. Pope et John E. Terrell, Journal of Biogeography, 2008, volume 35, pages 1 à 21.
- DNA reveals earliest Pacific Islander ancestors came from Asia. ABC News (en-AU) . 3 жовтня 2016. Процитовано 12 грудня 2022.
- Peter Bellwood, Chapter 5. Austronesian Prehistory in Southeast Asia: Homeland, Expansion and Transformation, sur le site de The Australian National University.
- Kirch, Patrick Vinton; Green, Roger C. (2001). Hawaiki, Ancestral Polynesia (англ.). Cambridge University Press. с. 77-79. ISBN .
{{}}
: Вказано більш, ніж один|pages=
та|page=
() - Pons, Xavier (1 січня 1988). Le géant du Pacifique (фр.). FeniXX réédition numérique. с. 163-165. ISBN . Процитовано 11 грудня 2022.
- Crocombe, R. G. (2007). Asia in the Pacific Islands: Replacing the West. University of the South Pacific. Institute of Pacific Studies. с. 13. ISBN . Процитовано 24 січня 2022.
- Morton, Louis (1964). War in the Pacific: Strategy and Command. Government Printing Office. ISBN .
- Barrington-Ward, Mark James (1879). The child's geography. Oxford University. с. 56. Процитовано 13 березня 2022.
There are six great divisions of the earth— Asia, Africa, Europe, North and South America and Oceania. Of these, Asia is largest, Europe smallest. Oceania is made up of Australia and many scattered islands.
- Brown, Robert (1876). Oceania: General Characteristics. The countries of the world. Oxford University.
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
() - Society, National Geographic (4 січня 2012). Australia and Oceania: Physical Geography. National Geographic Society.
- Divisões dos continentes (PDF). IBGE. (PDF) оригіналу за 13 August 2021. Процитовано 12 січня 2021.
- Wallace, Alfred Russel (1879). Australasia. The University of Michigan. с. 2. оригіналу за 30 July 2022. Процитовано 12 березня 2022.
Oceania is the word often used by continental geographers to describe the great world of islands we are now entering upon [...] This boundless watery domain, which extends northwards of Behring Straits and southward to the Antarctic barrier of ice, is studded with many island groups, which are, however, very irregularly distributed over its surface. The more northerly section, lying between Japan and California and between the Aleutian and Hawaiian Archipelagos is relived by nothing but a few solitary reefs and rocks at enormously distant intervals.
- Ireland, A. (1863). The Geography and History of Oceania. W. Fletcher, printer. с. 1. Процитовано 12 березня 2022.
Oceania, the fifth great division of the earth's surface, includes the numerous islands scattered over the great ocean which extends from the south - eastern shores of Asia to the western coast of America.
- Wallace, Alfred Russel (1879). Australasia. The University of Michigan. с. 2. Процитовано 12 березня 2022.
Oceania is the word often used by continental geographers to describe the great world of islands we are now entering upon [...] This boundless watery domain, which extends northwards of Behring Straits and southward to the Antarctic barrier of ice, is studded with many island groups, which are, however, very irregularly distributed over its surface. The more northerly section, lying between Japan and California and between the Aleutian and Hawaiian Archipelagos is relived by nothing but a few solitary reefs and rocks at enormously distant intervals.
- Chambers, William (1856). Chambers's Parlour Atlas with Descriptive Introduction and Copious Consulting Index. The University of Virginia.
Oceania, the fifth great division of the earth's surface, includes the numerous islands scattered over the great ocean which extends from the south - eastern shores of Asia to the western coast of America. It is separated from Asia by the Str. of Malacca, the Chinese Sea, and the Channel of Formosa; and from America by a broad belt of ocean comparatively free of islands.
- Chambers's New Handy Volume American Encyclopædia: Volume 9. The University of Virginia. 1885. с. 657. Процитовано 13 березня 2022.
the whole region has sometimes been called Oceania, and sometimes Australasia—generally, however, in modern times, to the exclusion of the islands in the Indian archipelago, to which certain writers have given the name of Malaysia [...] we have the three geographical divisions of Malaysia, Australasia and Polynesia, the last mentioned of which embraces all the groups and single islands not included under the other two. Accepting this arrangement, still the limits between Australasia and Polynesia have not been very accurately defined; indeed, scarcely any two geographers appear to be quite agreed upon the subject; neither shall we pretend to decide in the matter. The following list, however, comprises all the principal groups and single island not previously named as coming under the division of Australasia: 1. North of the equator—The Ladrone or Marian islands. the Pelew islands, the Caroline islands, the Radack and Ralick chains, the Sandwich islands, Gilbert's or Kingstnill's archipelago. and the Galapagos. 2. South of the equator—The Ellice group, the Phoenix and Union groups. the Fiji islands, the Friendly islands, the Navigator's islands. Cook's or Harvey islands, the Society islands. the Dangerous archipelago, the Marquesas islands, Pitcairn island, and Easter island.
- Cornell, Sophia S. (1857). Cornell's Primary Geography: Forming Part First of a Systematic Series of School Geographies. Harvard University. оригіналу за 30 July 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- Missionary Review of the World: Volume 18. Funk & Wagnalls. 1895. с. 533. оригіналу за 30 July 2022. Процитовано 31 березня 2022.
- Stephen Henningham (1995). The Pacific Island States. London: Macmillan Press. doi:10.1057/9780230372436. ISBN .
- Danver, Steven L. (2015). Native Peoples of the World: An Encyclopedia of Groups, Cultures and Contemporary Issues. Taylor & Francis. с. 185. ISBN . Процитовано 23 квітня 2022.
- Pacific Islands | Countries, Map, & Facts | Britannica. www.britannica.com.
- Everett-Heath, John (2017). The Concise Dictionary of World Place Names. OUP Oxford. ISBN . Процитовано 8 липня 2022.
It is generally accepted that Indonesia, Japan, the Philippines, Taiwan, and the islands north of Japan (the Kurils and Aleutians) are excluded
- Henderson, John William (1971). Area Handbook for Oceania. U.S. Government Printing Office. с. 5. Процитовано 11 березня 2022.
- Oceania | Definition, Population, & Facts | Britannica. www.britannica.com.
- Pandian, Jacob; Parman, Susan (2004). The Making of Anthropology: The Semiotics of Self and Other in the Western Tradition. Vedams. с. 206. ISBN . Процитовано 19 липня 2022.
- paul d'Arcy paul d'Arcy (18 вересня 2012). Oceania and Australasia | The Oxford Handbook of World History | Oxford Academic. Academic.oup.com. Процитовано 2 серпня 2022.
- UNSD — Methodology. Unstats.un.org. Процитовано 19 липня 2022.
- O'Malley, Nick (21 вересня 2014). 'Australia is a Pacific island - it has a responsibility'. The Sydney Morning Herald.
- Consultations on Pacific Islands Forum 2050 Strategy. Australian Government Department of Foreign Affairs and Trade.
- Pacific forum looks to widen entry - ABC News. ABC News. Abc.net.au. 27 серпня 2012. Процитовано 2 березня 2022.
- The Pacific Islands Forum (PIF) | Coopération Régionale et Relations Extérieures de la Nouvelle-Calédonie. Cooperation-regionale.gouv.nc. Процитовано 2 березня 2022.
- Japan, U.S. Increase cooperation to enhance Pacific islands' security | Indo-Pacific Defense Forum.
- Indonesia's "Pacific elevation": Elevating what and who? - Griffith Asia Insights.
- Laux, Claire (12 серпня 2011). Le Pacifique aux XVIIIe et XIXe siècle, une confrontation franco-britannique (фр.). Karthala Editions. с. 5. ISBN . Процитовано 12 грудня 2022.
Джерела
- Kirch, Patrick Vinton (15 березня 2002). On the Road of the Winds: An Archaeological History of the Pacific Islands Before European Contact (англ.). University of California Press. ISBN . Процитовано 12 грудня 2022. (synthèse de référence)
- Di Piazza, Anne (1 січня 2002). Patrice Vinton Kirch, On the Road of the Winds. An Archaeological History of the Pacific Islands before European Contact. L’Homme. Revue française d’anthropologie (фр.) (161): 300–301. ISSN 0439-4216. Процитовано 12 грудня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tihookeanski ostrovi angl Pacific Islands fr Iles du Pacifique bagatoznachnij termin yakij ohoplyuye sukupnist vid 20 do 30 tisyach ostroviv roztashovanih u Tihomu okeani Usi Tihookeanski ostrovi lezhat pivdennishe Tropika Raka i nalezhat do Okeaniyi a takozh v zalezhnosti vid riznih ocinok do Malajskogo ta Filippinskogo arhipelagiv Roztashovani pivnichnishe Tropika Raku yak grupi ostroviv taki yak Yaponskij arhipelag chi Aleutski ostrovi tak i okremi ostrovi taki yak Vankuver Tajvan chi Sahalin zazvichaj ne vklyuchayutsya do Tihookeanskih ostroviv Tri najbilshi grupi ostroviv u Tihomu okeani Lideri krayin chleniv Forumu tihookeanskih ostroviv na zustrichi v Samoa z kolishnim derzhsekretarem SShA Kondolizoyu Rajs sidit u centri 26 lipnya 2008 r TerminologiyaYaksho termin ostrovi Tihogo okeanu ohoplyuye usi ostrovi sho lezhat v mezhah Tihogo okeanu to termin Tihookeanski ostrovi z istorichnih prichin maye kilka riznih znachen Inodi vin vikoristovuyetsya lishe dlya poznachennya ostroviv sho roztashovani v mezhah geopolitichnij teritoriyi sho otrimala nazvu Okeaniya Pri comu vazhlivo rozumiti sho ye bagato inshih ostroviv roztashovanih u Tihomu okeani yaki ne vvazhayutsya chastinoyu Okeaniyi Sered nih ekvadorski Galapagoski ostrovi amerikanski Aleutski ostrovi bilya Alyaski kanadskij ostriv Vankuver rosijski ostrovi Sahalin ta Kurili ostriv Tajvan Formoza Kitajskoyi respubliki ta ostrovi Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki taki yak Hajnan a takozh ostrovi Malajskogo Filippinskogo ta Yaponskogo arhipelagiv V inshih vipadkah termin Tihookeanski ostrovi mozhe poznachati sukupnist ostroviv Tihogo okeanu naselenih narodami avstronezijskogo pohodzhennya spilni predki yakih zhili v subtropichnih priberezhnih rajonah ninishnogo Kitayu V comu vipadku krim ostroviv Okeaniyi do Tihookeanskih ostroviv takozh vidnosyat Tajvan ostrovi Malajskogo ta Filippinskogo arhipelagiv V deyakih vipadkah termin Tihookeanski ostrovi vikoristovuyetsya dlya poznachennya ostroviv v Tihomu okeani yaki ranishe buli kolonizovani anglijcyami francuzami ispancyami portugalcyami gollandcyami yaponcyami chi Spoluchenimi Shtatami Prikladi vklyuchayut Borneo ostrovi Pitkern i Tajvan takozh vidomij yak Formoza Podil ta klasifikaciyaBilshist tihookeanskih ostroviv na pivden vid Tropika Raka za vinyatkom Malajskogo ta Filippinskogo arhipelagiv nazivayut Okeaniyeyu Ostrovi Okeaniyi tradicijno podilyayut na tri grupi zidno z pidhodom zaproponovanim francuzkim doslidnikom Zhyulem Dyumon Dyurvilem u 1831 roci Cej podil bazuyetsya na antropologichnomu principi vidpovidno do rasovogo pohodzhennya korinnih meshkanciv cih ostroviv zokrema polinezijci nalezhat do mongoloyidnoyi rasi melanezijci do avstraloyidnoyi rasi a mikronezijci yavlyayut soboyu sumish cih dvoh ras Melaneziya fr Melanesie vid grec melas chornij ta nῆsoi ostrovi tobto chorni ostrovi Ci ostrovi naseleni predstavnikami avstraloyidnoyi rasi roztashovani pivdennishe ekvatora vklyuchayut Novu Gvineyu najbilshij ostriv u Tihomu okeani ta drugij za velichinoyu u sviti pislya Grenlandiyi Novu Kaledoniyu Ostrovi Torresovoyi protoki Vanuatu Fidzhi ta Solomonovi Ostrovi Mikroneziya fr Micronesie vid grec mikros malij ta nῆsoi ostrovi tobto mali ostrovi Ci ostrovi bilshist z yakih roztashovani pivnichnishe ekvatora i naseleni zmishanim avstraloyidno mongoloyidnim naselennyam vklyuchayut Pivnichni Marianski ostrovi Guam Vejk Palau Marshallovi Ostrovi Gilberta ta ostrovi Banaba Kiribati Nauru ta Federativni Shtati Mikroneziyi hocha inodi Nauru ta ostriv Banaba vkazuyutsya okremo vid Mikroneziyi Polineziya fr Polynesie grec poly bagato ta grec nῆsoi ostrovi tobto bagato ostroviv Ci ostrovi naseleni avstronezijcyami predstavnikami mongoloyidnoyi rasi zdebilshogo roztashovani pivdennishe ekvatora vklyuchayut Novu Zelandiyu Gavajski ostrovi Rotuma ostrovi Midvej ostrovi Feniks Kiribati ostrovi Lajn dilyatsya mizh Kiribati ta Spoluchenimi Shtatami ostrovi Samoa dilyatsya mizh nezalezhnoyu Samoa ta Amerikanskim Samoa Tonga Tuvalu Ostrovi Kuka Vollis i Futuna Tokelau Niue Francuzka Polineziya ta ostriv Pashi Polineziya ye najbilshoyu z usih troh grup ostroviv Okeaniyi Yaksho mova jde pro ostrovi Tihogo okeanu naseleni avstronezijskimi narodami do vishenavedenih grup ostroviv sho utvoryuyut Okeaniyu dodayetsya she odna Malajskij arhipelag Cej velicheznij arhipelag razom z moryami yaki utvoryuyut jogo ostrova skladaye morskij ansambl sho mezhuye z Tihim okeanom Cya ostrivna teritoriya vidokremlena vid Indijskogo okeanu Tihookeanskim vognyanim kolom yake do togo zh ye idealnoyu prirodnoyu mezheyu yak tektonichnoyu vulkani Sumatri Yavi tosho tak i okeanografichnoyu zapadini Yavi ta Timoru Vsi ostrovi i morya roztashovani na pivnich vid Tihookeanskogo vognyanogo kola znahodyatsya vzhe v tihookeanskomu prostori Takim chinom moreplavec sho jde z Indijskogo okeanu potraplyaye do Malajskogo arhipelagu yak tilki dosyagaye protok sho rozdilyayut Zondski ostrovi Sho stosuyetsya Malakkskoyi ta Singapurskoyi protok roztashovanih na pivnich vid Vognyanogo kilcya to voni potraplyayut u zonu Tihogo okeanu Te same stosuyetsya ostroviv Sumatra ta Yava Za inshim principom Tihookeanski ostrovi rozdilyayut na dvi grupi vulkanichni visoki ostrovi ta koralovi nizki ostrovi Vulkanichni abo visoki ostrovi utvoreni vulkanami zazvichaj mozhut zabezpechuvati prirodnimi resursami bilshu kilkist naselennya ta mayut bilsh rodyuchi grunti Nizki ostrovi ye rifami abo atolami voni vidnosno neveliki ta malorodyuchi Melaneziya najbilsh naselenij z cih troh regioniv skladayetsya v osnovnomu z vulkanichnih ostroviv todi yak bilshist ostroviv Mikroneziyi ta Polineziyi ye koralovimi ostrovami U 1970 h rokah avstralijskij lingvist Endryu Pauli ta novozelandskij arheolog Rodzher Grin zaproponuvali inshij podil na blizhnyu ta daleku Okeaniyu zasnovanij na vidstani mizh ostrovami Ostrovi ta teritoriyi dostupni protyagom dnya navigaciyi vidnosyatsya dl blizhnoyi Okeaniyi todi yak ti sho vimagayut majsternosti morskoyi navigaciyi vnochi z kilkoma dnyami abo tizhnyami podorozhi ye chastinoyu dalekoyi Okeaniyi Ce ostrovi yaki buli zaseleni piznishe Zagalnoprijnyate biogeografichne viznachennya vklyuchaye ostrovi z okeanichnoyu geologiyeyu yaki lezhat u mezhah Melaneziyi Mikroneziyi Polineziyi ta shidnoyi chastini Tihogo okeanu takozh vidomoyi yak pivdenno shidna chastina Tihogo okeanu Zazvichaj yih vvazhayut Tihookeanskimi tropichnimi ostrovami U 1990 h rokah ekologi Diter Myuller Dombua ta Frederik Rejmond Fosberg rozdilili Tihookeanski tropichni ostrovi na nastupni grupi Zahidna Melaneziya Arhipelag Bismarka ta inshi ostrovi na shid vid Novoyi Gvineyi Bugenvil i ostriv Buka Solomonovi ostrovi Shidna Melaneziya Ostrovi Santa Krus Vanuatu Nova Kaledoniya Fidzhi Subtropichni ostrovi v regioni Avstraliyi ta Novoyi Zelandiyi Ostriv Lord Hou Ostriv Norfolk Mikroneziya Ostrovi Bonin i Vulkanovi ostrovi Minami Torisima Pivnichni Marianski ostrovi Pivdenni Marianski ostrovi Karolinski ostrovi Nauru i Banaba Ostriv Vejk Marshallovi ostrovi Ostrovi Gilberta Kiribati Centralna Polineziya Atol Dzhonston Ostrovi Feniks Ostrovi Lajn Ostriv Haulend ostriv Bejker ostriv Dzharvis ostriv Malden i ostriv Starbak Tuvalu Tokelau ta pivnichni ostrovi Kuka Pukapuka Nassau Rakahanga Manihiki Penrin Suvorova ta Palmerston Zahidna Polineziya Tonga Samoa Vollis i Futuna Niue Shidna Polineziya Reshta Ostroviv Kuka Ostrovi Avstraliyi Ostrovi Tovaristva Arhipelag Tuamotu ta ostrovi Pitkern Ostriv Pashi ta Salas i Gomes Markizki ostrovi Pivnichna Polineziya Gavajski ostrovi Okeanichni ostrovi shidnoyi chastini Tihogo okeanu Ostriv Kokos i ostriv Malpelo Ostriv Klipperton Galapagoski ostrovi Ostrovi Desventuradas Ostrovi Huan FernandesSpisok najbilshih ostroviv roztashovanih v Tihomu okeaniOstrovi roztashovani v Tihomu okeani vklyuchayuchi Malajskij arhipelag ta ostrovi pivnichnih moriv plosha yakih perevishuye 10 tis km 2 Nazva Plosha km2 Krayina Krayini Naselennya Shilnist naselennya Chastina svitu Subregion Nova Gvineya 785 753 Indoneziya ta Papua Nova Gvineya 15 000 000 20 Okeaniya Melaneziya Borneo 743 330 Indoneziya 23 386 530 32 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Sumatra 473 481 Indoneziya 59 000 000 125 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Honsyu 227 960 Yaponiya 103 000 000 452 Aziya Shidna Aziya Sulavesi 174 600 Indoneziya 18 455 000 106 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Pivdennij ostriv 150 437 Nova Zelandiya 2 135 500 8 Okeaniya Avstralaziya Polineziya Yava 124 413 Indoneziya 151 600 000 1219 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Pivnichnij ostriv 113 729 Nova Zelandiya 4 749 200 33 Okeaniya Avstralaziya Polineziya Luson 109 965 Filippini 48 520 000 441 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Mindanao 104 530 Filippini 25 281 000 242 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Tasmaniya 90 758 Avstraliya 514 700 6 Okeaniya Avstralaziya Hokkajdo 77 981 Yaponiya 5 474 000 70 Aziya Shidna Aziya Sahalin 72 493 Rosiya 580 000 8 Aziya North Asia Tajvan 35 883 Respublika Kitaj 23 000 000 641 Aziya Shidna Aziya Kyusyu 35 640 Yaponiya 13 231 000 371 Aziya Shidna Aziya Nova Britaniya 35 145 Papua Nova Gvineya 513 926 15 Okeaniya Melaneziya Hajnan 33 920 Kitaj 8 671 518 256 Aziya Shidna Aziya Vankuver 31 285 Kanada 759 366 24 Pivnichna Amerika Pivnichna Amerika Timor 30 777 Indoneziya Shidnij Timor 3 183 000 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Sikoku 18 800 Yaponiya 4 141 955 220 Aziya Shidna Aziya Halmahera 17 780 Indoneziya 449 938 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Seram 17 100 Indoneziya 434 113 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Nova Kaledoniya 16 648 Nova Kaledoniya Franciya 208 709 12 5 Okeaniya Melaneziya Sumbava 15 448 Indoneziya 1 330 066 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Flores 15 175 Indoneziya 1 831 000 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Negros 13 328 Filippini 4 194 525 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Samar 13 080 Filippini 1 783 690 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Palavan 12 189 Filippini 430 000 35 3 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Banka 11 910 Indoneziya 960 692 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Panaj 11 515 Filippini 3 501 560 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Sumba 11 153 Indoneziya 685 184 Aziya Pivdenno Shidna Aziya Gavayi 10 434 Spolucheni Shtati ameriki 185 079 17 7 Okeaniya Polineziya Viti Levu 10 388 Fidzhi 600 000 57 0 Okeaniya MelaneziyaIstoriyaZaselennya Sintez riznih migracijnih ruhiv do riznih ostroviv Tihogo okeanu Tihookeanski ostrovi buli zaseleni pid chas dvoh okremih velikih hvil kolonizaciyi Pid chas pershoyi 50 70 tis rokiv tomu mislivci zbirachi avstraloyidnoyi rasi z materikovoyi Aziyi zaselili Malajskij arhipelag yakij todi skladavsya z chastini materikovoyi sushi na Zondskomu shelfi ta ostroviv Vollesiyi Zvidti ci Homo sapiens zaselili susidnij kontinent Sahul sho natodi skladavsya z suchasnih Novoyi Gvineyi Avstraliyi ta nizki prileglih ostroviv Melaneziyi ta prilegli ostrovi Okeaniyi Rozpovsyudzhennya avstronezijskih narodiv zokrema po ostrovam Tihogo okeanu de voni sformuvali kulturu Lapita Druga hvilya rozselennya vidbulas nabagato piznishe priblizno 6 tis rokiv do nashoyi eri Pid chas neyi mongoloyidi avstronezijci z pivdnya Kitayu pereselilis na Tajvan Blizko 2500 r do n e vidbuvayutsya podalshi migraciyi avstronezijciv z Tajvanyu na ostrovi Filippinskogo arhipelagu vidtak z Filippin na pivnich Borneo na Sulavesi v Timor i zvidti na inshi ostrovi Malajskogo arhipelagu Blizko 1500 r do n e nastupna migraciya avstronezijciv poshiryuyetsya z Malajskogo arhipelagu do Novoyi Gvineyi Melaneziyi ta inshih ostroviv Tihogo okeanu Ci avstronezijci sho kolonizuvali daleku Okeaniyu de ostrovi znahodyatsya na vidstani kilkoh dniv plavannya na avstronezijskih proa kanoe z autrigerom postupovo formuyut osoblivu spilnu kulturu kulturu Lapita Kultura Lapita zajmaye teritoriyu sho prostyagayetsya vid arhipelagu Bismarka na zahodi do ostroviv Tonga i Samoa na shodi Pid chas I tisyacholittya do n e voni formuyut te sho deyaki naukovci nazivayut rodove polinezijske suspilstvo yake rozmovlyaye odniyeyu protopolinezijskoyu movoyu i utvoryuye spilnu kulturu Yevropejska kolonizaciya Koloniyi ta zoni vplivu Velikih derzhav v Aziyi ta zahidnij chastini Tihogo okeanu blizko 1914 roku U XVI stolitti yevropejski moreplavci pochali doslidzhuvati Tihij okean i vidkrivati deyaki z jogo ostroviv Ci doslidzhennya posililisya v XVII i osoblivo v XVIII stolittyah U XIX stolitti katolicki ta protestantski misioneri virushili na ci ostrovi shob navernuti yih tubilciv do hristiyanskoyi religiyi chasto konkuruyuchi mizh soboyu za virospovidannyam i krayinoyu pohodzhennya Kolonialna Okeaniya v 1914 roci Kolorami poznacheni koloniyi Blakitnim Franciyi Chervonim BritaniyiZelenim NimechchiniPomaranchevim SShA Bilshist tihookeanskih ostroviv buli kolonizovani yevropejcyami abo vklyucheni do zahidnih protektorativ Ispaniya Franciya Velikobritaniya Niderlandi Nimechchina SShA privlasnili bagato teritorij Okeaniyi Deyaki ostrovi zavojovuyutsya vijskovoyu siloyu todi yak na inshih kolonialna prisutnist zmenshuyetsya Deyaki teritoriyi ye predmetom superechok mizh kilkoma yevropejskimi kolonialnimi derzhavami Organizaciyi spivpraciU 1948 roci za iniciativoyu Avstraliyi bulo stvoreno Pivdenno Tihookeansku komisiyu yaka potim stala Tihookeanskim spivtovaristvom Vin ob yednuye kolonialni derzhavi z teritoriyami v Tihomu okeani Avstraliya Franciya Velikobritaniya Niderlandi Nova Zelandiya ta Spolucheni Shtati Pid vplivom Franciyi cya komisiya zaboronyaye bud yake vtruchannya u vnutrishni politichni spravi shob uniknuti bud yakoyi kritiki kolonizaciyi chi diskusij pro mozhlivu nezalezhnist kolonizovanih ostroviv U 1950 h rokah usi tihookeanski ostrovi vse she perebuvali pid kontrolem zahidnih kolonialnih derzhav V 1960 h rokah pochinayetsya ruh po zdobuttyu nezalezhnosti i pislya utvorennya nezalezhnih krayin voni postupovo priyednuyutsya do Pivdenno Tihookeanskoyi komisiyi Samoa v 1962 roci Nauru v 1969 roci Fidzhi v 1971 roci Nova Gvineya v 1975 roci Solomonovi ostrovi i Tuvalu v 1978 roci Niue i Ostrovi Kuka v 1980 roci Forum tihookeanskih ostroviv zasnovanij u 1970 roci yak Pivdenno Tihookeanskij forum ye organizaciyeyu regionalnogo spivrobitnictva yaka ob yednuye 17 nezalezhnih derzhav i ostrivnih teritorij v Okeaniyi ale viklyuchaye kolonialni derzhavi taki yak Franciya Velika Britaniya chi Spolucheni Shtati metoyu ye zokrema mozhlivist protistoyati francuzkim yadernim viprobuvannyam u Tihomu okeani V drugij polovini XX stolittya mizh tihookeanskimi ostrovami bulo stvoreno kilka organizacij po spivpraci sho bula zasnovana na ideyi spilnoyi identichnosti ta interesiv yaki potrebuvali zahistu Tak u 1965 roci bula stvorena Asociaciya virobnikiv tihookeanskih ostroviv PIPA yaka ob yednala ostrovi Kuka Fidzhi Tonga Samoa Niue ta ostrovi Gilberta ta Ellis U nastupni roki kilka ostrivnih derzhav stvorili spilnu aviakompaniyu Air Pacific a v buv stvorenij Universitet Pivdennoyi chastini Tihogo okeanu Bazhayuchi zahistiti svoyu bezpeku pislya Drugoyi svitovoyi vijni osoblivo proti Yaponiyi ta Kitayu Avstraliya pidpisala u 1951 roci soyuznickij dogovir z Novoyu Zelandiyeyu ta Spoluchenimi Shtatami ANZYuS V 1962 roci buli zasnovani Tihookeanski igri Geopolitichni ob yednannya OkeaniyiViklyuchni ekonomichni zoni Okeaniyi ta sumizhnih teritorij Netropichni ostrovi v krajnij pivnichnij chastini Tihogo okeanu taki yak Aleutski ostrovi ne vklyucheni do karti U knizi 2007 roku Aziya na tihookeanskih ostrovah zamina Zahodu novozelandskogo tihookeanskogo vchenogo Rona Krokomba rozglyadayetsya yak fraza Tihookeanski ostrovi politichno ohoplyuye Amerikanske Samoa Avstraliyu Boninski ostrovi Ostrovi Kuka ostriv Pashi Shidnij Timor Federativni Shtati Mikroneziyi Fidzhi Francuzkoyi Polineziyi Galapagoskih ostroviv Guamu Gavayiv Kermadekskih ostroviv Kiribati Ostriv Lord Hau Marshallovih ostroviv Nauru Novoyi Kaledoniyi Novoyi Zelandiyi Norfolkskih ostroviv Niue Pivnichnih Marianskih ostroviv Palau Papua Nova Gvineya Ostrovi Pitkern Samoa Solomonovi Ostrovi Tokelau Tonga Tuvalu Vanuatu Ostrovi Torresovoyi protoki Vollis i Futuna Zahidna Nova Gvineya ta Mali viddaleni ostrovi SShA ostriv Bejker ostriv Haulend ostriv Dzharvis atol Miduej atol Palmira ta ostriv Uejk Krokomb zaznachiv sho ostriv Pashi ostriv Lord Hau ostriv Norfolk Galapagoski ostrovi ostrovi Kermadek ostrovi Pitkern i ostrovi Torresovoyi protoki narazi ne mayut geopolitichnih zv yazkiv z Aziyeyu ale v majbutnomu voni mozhut mati strategichne znachennya v Tihookeanskij Aziyi Inshe viznachennya terminu Tihookeanski ostrovi podane v knizi ce ostrovi yaki obslugovuye Tihookeanske spivtovaristvo ranishe vidome yak Pivdenno Tihookeanska komisiya Ce organizaciya rozvitku chlenami yakoyi ye Avstraliya ta vishezgadani ostrovi yaki politichno ne ye chastinoyu inshih krayin U svoyij knizi Vijna v Tihomu okeani strategiya ta komanduvannya 1962 roku amerikanskij avtor Luyi Morton nazivaye ostrivni masivi sushi Tihogo okeanu Tihookeanskim svitom Vin vvazhaye sho vono ohoplyuye teritoriyi yaki brali uchast u Tihookeanskomu teatri Drugoyi svitovoyi vijni Ci teritoriyi vklyuchayut ostrovi Melaneziyi Mikroneziyi ta Polineziyi a takozh Avstraliyu Aleutski ostrovi Indoneziyu Yaponiyu Filippini ostrovi Ryukyu ta Tajvan Z pochatku XIX stolittya Avstraliya ta ostrovi Tihogo okeanu buli ob yednani geografami v region pid nazvoyu Okeaniya Jogo chasto vikoristovuyut yak kvazikontinent de Tihij okean ye viznachalnoyu harakteristikoyu U deyakih krayinah takih yak Argentina Braziliya Kitaj Chili Kosta Rika Ekvador Franciya Greciya Italiya Meksika Niderlandi Peru Ispaniya Shvejcariya chi Venesuela Okeaniya rozglyadayetsya yak spravzhnij kontinent u tomu sensi sho vona ce odna z chastin svitu U svoyij knizi Avstralaziya 1879 roku britanskij naturalist Alfred Rassel Volles zaznachiv sho Okeaniya ce slovo yake chasto vikoristovuyut kontinentalni geografi dlya opisu velikogo svitu ostroviv do yakogo mi zaraz vhodimo i sho Avstraliya ye jogo centralnoyu ta najvazhlivishoyu risoyu Viznachennya XIX stolittya ohoplyuvali region sho pochinayetsya na Malajskomu arhipelazi ta zakinchuyetsya poblizu Ameriki U XIX stolitti bagato geografiv podilili Okeaniyu na pidrozdili sho bazuvalisya perevazhno na rasovij prinalezhnosti Avstralaziya Malajziya vklyuchaye Malajskij arhipelag Melaneziya Mikroneziya ta Polineziya U knizi 1995 roku Ostrovni derzhavi Tihogo okeanu avstralijskogo pismennika Stivena Genningema stverdzhuyetsya sho Okeaniya v yiyi najshirshomu rozuminni vklyuchaye vsi ostrivni teritoriyi mizh Amerikoyu ta Aziyeyu U jogo najshirshomu mozhlivomu vikoristanni vin mozhe vklyuchati Avstraliyu Melanezijski Mikronezijski ta Polinezijski ostrovi Yaponskij i Malajskij arhipelagi Tajvan Ryukyu i Kurilski ostrovi Aleutski ostrovi ta okremi ostrovi Latinskoyi Ameriki taki yak ostrovi Huan Fernandes Ostrovi sho mayut geologichni ta istorichni zv yazki z materikovoyu chastinoyu Aziyi napriklad na Malajskomu arhipelazi ridko vklyuchayutsya v potochni viznachennya Okeaniyi yak i netropichni ostrovi na pivnich vid Gavayiv U knizi Dzhejkoba Pandiana ta Syuzan Parman The Making of Anthropology The Semiotics of Self and Other in the Western Tradition 2004 roku stverdzhuyetsya sho dehto viklyuchaye z Okeaniyi netropichni ostrovi taki yak Ryukyu Aleutski ostrovi ta Yaponiya a takozh taki ostrovi yak Formoza Indoneziya ta Filippini yaki tisno pov yazani z materikovoyu Aziyeyu Inshi vklyuchayut Indoneziyu ta Filippini z centrom Okeaniyi Pevni antropologichni viznachennya obmezhuyut Okeaniyu she bilshe vklyuchayuchi lishe ostrovi yaki kulturno nalezhat do Melaneziyi Mikroneziyi ta Polineziyi Navpaki Britanska enciklopediya vvazhaye sho termin Tihookeanski ostrovi nabagato bilshe sinonimichnij Melaneziyi Mikroneziyi ta Polineziyi i sho Okeaniya u najshirshomu rozuminni ohoplyuye vsi teritoriyi Tihogo okeanu yaki ne vhodyat do Melaneziyi Mikroneziyi ta Polineziyi The World Factbook i Organizaciya Ob yednanih Nacij klasifikuyut Okeaniyu Tihookeanskij region yak odin iz semi osnovnih kontinentalnih pidrozdiliv svitu i dvi organizaciyi vvazhayut sho vin politichno ohoplyuye Amerikanske Samoa Avstraliyu ostriv Rizdva Kokosovi Kiling ostrovi Kuka Ostrovi Federativni Shtati Mikroneziyi Francuzka Polineziya Fidzhi Guam Kiribati Marshallovi Ostrovi Nauru Nova Kaledoniya Nova Zelandiya Niue Ostriv Norfolk Pivnichni Marianski Ostrovi Palau Papua Nova Gvineya Ostrovi Pitkern Samoa Solomonovi Ostrovi Tokelau Tonga Tuvalu Vanuatu Vollis i Futuna ta Viddaleni Mali ostrovi SShA Z 1950 h rokiv bagato osoblivo v anglomovnih krayinah rozglyadali Avstraliyu yak sushu rozmirom z kontinent hocha inodi yiyi vse she rozglyadayut yak ostriv Tihogo okeanu abo yak kontinent i ostriv Tihogo okeanu Avstraliya ye chlenom zasnovnikom Forumu tihookeanskih ostroviv yakij zaraz viznano golovnim kerivnim organom regionu Okeaniyi Vin funkcionuye yak torgovij blok i zajmayetsya pitannyami oboroni na vidminu vid Tihookeanskogo spivtovaristva yake vklyuchaye bilshist tih samih chleniv Do 2021 roku Forum tihookeanskih ostroviv vklyuchav usi suverenni tihookeanski ostrivni derzhavi taki yak Federativni Shtati Mikroneziyi Fidzhi ta Tonga na dodatok do zalezhnih krayin takih yak Amerikanske Samoa Francuzka Polineziya ta Guam Ostrovi yaki buli povnistyu integrovani v inshi krayini vklyuchayuchi ostriv Pashi Chili i Gavayi Spolucheni Shtati takozh viyavili zacikavlenist u priyednanni Toni de Brum ministr zakordonnih sprav Marshallovih Ostroviv zayaviv u 2014 roci Avstraliya ne tilki ye nashim starshim bratom na pivdni Avstraliya ye chlenom Forumu tihookeanskih ostroviv a Avstraliya ye tihookeanskim ostrovom velikim ostrovom ale tihookeanskim ostriv Yaponiya ta deyaki krayini Malajskogo arhipelagu vklyuchayuchi Shidnij Timor Indoneziyu ta Filippini mayut predstavnictvo u Forumi tihookeanskih ostroviv ale zhodna z nih ne ye povnopravnim chlenom Krayini Malajskogo arhipelagu mayut vlasnu regionalnu kerivnu organizaciyu pid nazvoyu ASEAN yaka vklyuchaye materikovi krayini Pivdenno Shidnoyi Aziyi taki yak V yetnam i Tayiland U lipni 2019 roku na pershij indonezijskij vistavci sho vidbulasya v Oklendi Indoneziya zapustila svoyu programu Pacific Elevation yaka ohoplyuvatime novu eru aktivnoyi vzayemodiyi z regionom prichomu krayina takozh vikoristala cyu podiyu shob stverdzhuvati sho Indoneziya kulturno ta etnichno pov yazani z ostrovami Tihogo okeanu U zahodi vzyali uchast visokopostavleni osobi z Avstraliyi Novoyi Zelandiyi ta deyakih ostrivnih krayin Tihogo okeanu Vidnosini z reshtoyu svituIstorik Kler Lo zaznachaye sho tihookeanski ostrivni prostori chasto perebuvali na okrayini istorichnih podij na vidminu vid velikih derzhav yaki lezhat na uzberezhzhi Tihogo okeanu takih yak Kitaj i Spolucheni Shtati yaki sformuvali u XXI stolitti Azijsko Tihookeanskij region Ostrovi okeanu inodi krihitni rozkidani v bezmezhzhi morya zavzhdi zdayutsya zavzhdi trohi poza mezhami poza chasom i velikoyu logikoyu globalizaciyi Div takozhAvstronezijci Tihij okeanPrimitkiWilliam Collins Sons amp Co Ltd 1983 Collins Atlas of the World vid revised 1995 London HarperCollins ISBN 0 00 448227 1 Todd Ian 1974 Island Realm A Pacific Panorama Angus amp Robertson ISBN 9780207127618 Procitovano 2 lyutogo 2022 D Arcy Paul March 2006 ISBN 978 0 8248 3297 1 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2014 Procitovano 14 grudnya 2014 David Blundell 2011 TAIWAN AUSTRONESIAN LANGUAGE HERITAGE CONNECTING PACIFIC ISLAND PEOPLES DIPLOMACY AND VALUES Wright John K Pacific Islands angl Geographical Review journal 1942 July vol 32 no 3 P 481 486 doi 10 2307 210391 angl Collins Atlas of the World page 83 Serge Tcherkezoff 2008 Polynesie Melanesie l invention francaise des races et des regions de l Oceanie XVIe XXe siecles fr Pirae Polynesie francaise Au vent des iles s 376 ISBN 978 2 915654 52 3 Pawley Andrew Green Roger 1974 Dating the Dispersal of the Oceanic Languages Oceanic Linguistics angl 12 1 2 1 67 OL R Zug George 2013 Reptiles and Amphibians of the Pacific Islands A Comprehensive Guide University of California Press s 10 One cannot refer to Pacific islands and ignore the Galapagos Islands and other eastern Pacific islands Hinz Earl R 1999 Landfalls of Paradise Cruising Guide to the Pacific Islands vid 4th University of Hawai i Press ISBN 9780824821159 Procitovano 12 bereznya 2022 Nunn Patrick D Kumar Lalit Eliot Ian McLean Roger F 2 bereznya 2016 Classifying Pacific islands Geoscience Letters Full Text Geoscience Letters Geoscienceletters springeropen com 3 1 1 19 doi 10 1186 s40562 016 0041 8 Udvardy Miklos D F PDF UNESCO Arhiv originalu PDF za 4 travnya 2022 Procitovano 7 bereznya 2022 Doran Edwin B 1959 Handbook of Selected Pacific Islands The University of California Procitovano 12 bereznya 2022 Lal Brij V Fortune Kate 2000 The Pacific Islands An Encyclopedia Volume 1 University of Hawaii Press s 60 ISBN 9780824822651 Procitovano 12 bereznya 2022 Pacific Science Volume 46 April 1992 Mueller Dombois Dieter Fosberg Frederic R 1998 Vegetation of the Tropical Pacific Islands Springer Procitovano 11 bereznya 2022 Flood Josephine 1 serpnya 2006 Original Australians Story of the Aboriginal people angl Allen amp Unwin ISBN 978 1 74115 962 2 Procitovano 12 grudnya 2022 Y chromosome studies confirm the presence of M130 chromosomes in Australian and Melanesian populations Underhill 2004 which suggests that the original settlers to this region were part of the initial southern migration c 40 000 50 000 yr bp Environmental setting of human migrations in the circum Pacific region Kevin O Pope et John E Terrell Journal of Biogeography 2008 volume 35 pages 1 a 21 DNA reveals earliest Pacific Islander ancestors came from Asia ABC News en AU 3 zhovtnya 2016 Procitovano 12 grudnya 2022 Peter Bellwood Chapter 5 Austronesian Prehistory in Southeast Asia Homeland Expansion and Transformation sur le site de The Australian National University Kirch Patrick Vinton Green Roger C 2001 Hawaiki Ancestral Polynesia angl Cambridge University Press s 77 79 ISBN 978 0 511 06700 6 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Vkazano bilsh nizh odin pages ta page dovidka Pons Xavier 1 sichnya 1988 Le geant du Pacifique fr FeniXX reedition numerique s 163 165 ISBN 978 2 402 15770 4 Procitovano 11 grudnya 2022 Crocombe R G 2007 Asia in the Pacific Islands Replacing the West University of the South Pacific Institute of Pacific Studies s 13 ISBN 9789820203884 Procitovano 24 sichnya 2022 Morton Louis 1964 War in the Pacific Strategy and Command Government Printing Office ISBN 9780160882326 Barrington Ward Mark James 1879 The child s geography Oxford University s 56 Procitovano 13 bereznya 2022 There are six great divisions of the earth Asia Africa Europe North and South America and Oceania Of these Asia is largest Europe smallest Oceania is made up of Australia and many scattered islands Brown Robert 1876 Oceania General Characteristics The countries of the world Oxford University a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a access date vimagaye url dovidka Society National Geographic 4 sichnya 2012 Australia and Oceania Physical Geography National Geographic Society Divisoes dos continentes PDF IBGE PDF originalu za 13 August 2021 Procitovano 12 sichnya 2021 Wallace Alfred Russel 1879 Australasia The University of Michigan s 2 originalu za 30 July 2022 Procitovano 12 bereznya 2022 Oceania is the word often used by continental geographers to describe the great world of islands we are now entering upon This boundless watery domain which extends northwards of Behring Straits and southward to the Antarctic barrier of ice is studded with many island groups which are however very irregularly distributed over its surface The more northerly section lying between Japan and California and between the Aleutian and Hawaiian Archipelagos is relived by nothing but a few solitary reefs and rocks at enormously distant intervals Ireland A 1863 The Geography and History of Oceania W Fletcher printer s 1 Procitovano 12 bereznya 2022 Oceania the fifth great division of the earth s surface includes the numerous islands scattered over the great ocean which extends from the south eastern shores of Asia to the western coast of America Wallace Alfred Russel 1879 Australasia The University of Michigan s 2 Procitovano 12 bereznya 2022 Oceania is the word often used by continental geographers to describe the great world of islands we are now entering upon This boundless watery domain which extends northwards of Behring Straits and southward to the Antarctic barrier of ice is studded with many island groups which are however very irregularly distributed over its surface The more northerly section lying between Japan and California and between the Aleutian and Hawaiian Archipelagos is relived by nothing but a few solitary reefs and rocks at enormously distant intervals Chambers William 1856 Chambers s Parlour Atlas with Descriptive Introduction and Copious Consulting Index The University of Virginia Oceania the fifth great division of the earth s surface includes the numerous islands scattered over the great ocean which extends from the south eastern shores of Asia to the western coast of America It is separated from Asia by the Str of Malacca the Chinese Sea and the Channel of Formosa and from America by a broad belt of ocean comparatively free of islands Chambers s New Handy Volume American Encyclopaedia Volume 9 The University of Virginia 1885 s 657 Procitovano 13 bereznya 2022 the whole region has sometimes been called Oceania and sometimes Australasia generally however in modern times to the exclusion of the islands in the Indian archipelago to which certain writers have given the name of Malaysia we have the three geographical divisions of Malaysia Australasia and Polynesia the last mentioned of which embraces all the groups and single islands not included under the other two Accepting this arrangement still the limits between Australasia and Polynesia have not been very accurately defined indeed scarcely any two geographers appear to be quite agreed upon the subject neither shall we pretend to decide in the matter The following list however comprises all the principal groups and single island not previously named as coming under the division of Australasia 1 North of the equator The Ladrone or Marian islands the Pelew islands the Caroline islands the Radack and Ralick chains the Sandwich islands Gilbert s or Kingstnill s archipelago and the Galapagos 2 South of the equator The Ellice group the Phoenix and Union groups the Fiji islands the Friendly islands the Navigator s islands Cook s or Harvey islands the Society islands the Dangerous archipelago the Marquesas islands Pitcairn island and Easter island Cornell Sophia S 1857 Cornell s Primary Geography Forming Part First of a Systematic Series of School Geographies Harvard University originalu za 30 July 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 Missionary Review of the World Volume 18 Funk amp Wagnalls 1895 s 533 originalu za 30 July 2022 Procitovano 31 bereznya 2022 Stephen Henningham 1995 The Pacific Island States London Macmillan Press doi 10 1057 9780230372436 ISBN 978 1 349 39416 6 Danver Steven L 2015 Native Peoples of the World An Encyclopedia of Groups Cultures and Contemporary Issues Taylor amp Francis s 185 ISBN 9781317464006 Procitovano 23 kvitnya 2022 Pacific Islands Countries Map amp Facts Britannica www britannica com Everett Heath John 2017 The Concise Dictionary of World Place Names OUP Oxford ISBN 978 0 19 255646 2 Procitovano 8 lipnya 2022 It is generally accepted that Indonesia Japan the Philippines Taiwan and the islands north of Japan the Kurils and Aleutians are excluded Henderson John William 1971 Area Handbook for Oceania U S Government Printing Office s 5 Procitovano 11 bereznya 2022 Oceania Definition Population amp Facts Britannica www britannica com Pandian Jacob Parman Susan 2004 The Making of Anthropology The Semiotics of Self and Other in the Western Tradition Vedams s 206 ISBN 9788179360149 Procitovano 19 lipnya 2022 paul d Arcy paul d Arcy 18 veresnya 2012 Oceania and Australasia The Oxford Handbook of World History Oxford Academic Academic oup com Procitovano 2 serpnya 2022 UNSD Methodology Unstats un org Procitovano 19 lipnya 2022 O Malley Nick 21 veresnya 2014 Australia is a Pacific island it has a responsibility The Sydney Morning Herald Consultations on Pacific Islands Forum 2050 Strategy Australian Government Department of Foreign Affairs and Trade Pacific forum looks to widen entry ABC News ABC News Abc net au 27 serpnya 2012 Procitovano 2 bereznya 2022 The Pacific Islands Forum PIF Cooperation Regionale et Relations Exterieures de la Nouvelle Caledonie Cooperation regionale gouv nc Procitovano 2 bereznya 2022 Japan U S Increase cooperation to enhance Pacific islands security Indo Pacific Defense Forum Indonesia s Pacific elevation Elevating what and who Griffith Asia Insights Laux Claire 12 serpnya 2011 Le Pacifique aux XVIIIe et XIXe siecle une confrontation franco britannique fr Karthala Editions s 5 ISBN 978 2 8111 3381 8 Procitovano 12 grudnya 2022 DzherelaKirch Patrick Vinton 15 bereznya 2002 On the Road of the Winds An Archaeological History of the Pacific Islands Before European Contact angl University of California Press ISBN 978 0 520 23461 1 Procitovano 12 grudnya 2022 synthese de reference Di Piazza Anne 1 sichnya 2002 Patrice Vinton Kirch On the Road of the Winds An Archaeological History of the Pacific Islands before European Contact L Homme Revue francaise d anthropologie fr 161 300 301 ISSN 0439 4216 Procitovano 12 grudnya 2022