Сіко́ку або Шіко́ку (яп. 四国, しこく, МФА: [ɕi̥koku̥ (ші-ко-ку)], дослівно «чотири провінції») — найменший з чотирьох великих островів Японського архіпелагу. З півночі, сходу й заходу омивається Внутрішнім японським морем, а з півдня — Тихим океаном. Названий на честь чотирьох провінцій острова — Ава, Ійо, Санукі й Тоса. У другій половині 19 століття вони були перетворені на чотири префектури — Токусіма, Ехіме, Каґава й Коті. Слово «Сікоку» має подвійне смислове навантаження. У вузькому значенні ним позначають лише острів Сікоку. У широкому значенні — регіон Сікоку (яп. 四国地方, しこくちほう, МФА: [ɕi̥koku̥ t͡ɕihoː]), який включає, окрім власне острова Сікоку, сусідні малі острови. У давнину регіон Сікоку входив до складу Південноморського краю.
Сікоку | |
---|---|
яп. 四国 | |
Карта | |
Географія | |
33°45′ пн. ш. 133°30′ сх. д. / 33.750° пн. ш. 133.500° сх. д.Координати: 33°45′ пн. ш. 133°30′ сх. д. / 33.750° пн. ш. 133.500° сх. д. | |
Континент | Азія |
Місцерозташування | Регіон Шікоку[d] |
Акваторія | Внутрішнє Японське море, Тихий океан |
Група островів | Японський архіпелаг і d |
Площа | 18 297,32 ± 0,01 км²[1] |
Довжина | 225 км |
Найвища точка | 151 м[2] і 1982 м |
Країна | |
Японія | |
(Адм. одиниця) | Японія |
Населення | 3 845 534 осіб (2015) |
Сікоку Сікоку (Японія) | |
Сікоку у Вікісховищі |
Адміністративний поділ
Острів Сікоку поділений на 4 префектури. До другої половини 19 століття він поділявся на 4 провінції.
~ | Центр | Провінція | Площа, км² | Населення, ос. | Густота, ос./км² | Код | ||
Ехіме | 愛媛県 | Мацуяма | Ійо | 5677,55 | 1 444 742 | 254,5 | JP-38 | |
Каґава | 香川県 | Такамацу | Санукі | 1876,51 | 1 002 942 | 534,5 | JP-37 | |
Коті | 高知県 | Коті | Тоса | 7105,13 | 781 862 | 110 | JP-39 | |
Токусіма | 徳島県 | Токусіма | Ава | 4146,55 | 793 278 | 191,3 | JP-36 |
Географія
Природа
Площа Сікоку — 18 298,86 км². Рельєф острова переважно гористий. Гори, які простягаються з заходу на схід, ділять Сікоку на два субрегіони. Перший, північний, виходить до Внутрішнього японського моря, а другий, південний, — до Тихого океану. Найвищою точкою Сікоку є гора (1982 м) у префектурі Ехіме. В районі узбережжя переважають рівнини, найбільшою з яких є Токусімська. Річна сітка острова густа. є найбільшою водяною артерією острова, протяжність якої сягає 194 км.
Клімат Сікоку відрізняється від субрегіону. У північній частині переважає середземноморський, а у південній — субтропічний мусонний клімат.
Опади бувають частими, особливо влітку на час приходу тайфунів. Завдяки їм збагачуються ліси Сікоку, що вважаються одними з найзеленіших в Японії.
Фізична карта Сікоку |
Моря
| ||
(播磨灘) | — префектури Токусіма та Каґава. | |
(燧灘) | — префектури Ехіме та Каґава. | |
(伊予灘) | — префектура Ехіме. | |
(宇和海) | — префектура Ехіме. | |
(鳴門海峡) | — префектура Токусіма. | |
(鳴門海峡) | — префектура Токусіма. | |
(豊後水道) | — префектура Ехіме. | |
| ||
(土佐湾) | — префектура Коті. |
Гори
| ||||
(石鎚山) | — 1982 м; | префектура Ехіме. | ~ Найвищий пік Західної Японії | |
(剣山) | — 1955 м; | префектура Токусіма. | ||
(瓶ヶ森) | — 1896 м; | префектури Ехіме та Коті. | ||
(三嶺) | — 1893 м; | префектури Токусіма та Коті. | ||
(笹ヶ峰) | — 1859 м; | префектури Ехіме та Коті. | ||
| ||||
(竜王山) | — 1060 м; | префектури Токусіма та Каґава. |
Річки
(吉野川) | — префектура Коті → префектура Каґава. | |
(土器川) | — префектура Каґава. | |
(那賀川) | — префектура Токусіма. | |
(重信川) | — префектура Ехіме. | |
(肱川) | — префектура Ехіме. | |
(物部川) | — префектура Коті. | |
(仁淀川) | — префектура Коті. | |
(四万十川) | — префектура Коті. |
Рівнини
(松山平野) | — префектура Ехіме. | |
(讃岐平野) | — префектура Каґава. | |
(徳島平野) | — префектура Токусіма. | |
(高知平野) | — префектура Коті. |
Історія
Назва острова Сікоку походить від чотирьох «країн», провінцій, які розташовувались на ньому. Цими провінціями були Тоса, Ава, Санукі та Ійо. Остання була однією з найважливіших, за іменем якої інколи називали увесь острів Сікоку — Ійо но футананасіма (伊予之二名島, «двоіменний острів Ійо») або Ійо сіма (伊予島, «острів Ійо»). Окрім цього, Сікоку називали Футанасіма (二名島, «двоіменний острів»).
У результаті адміністративної реформи 1871–1876 років Тоса, Ава, Санукі та Ійо були перетворені відповідно у префектури Коті, Токусіма, Каґава й Ехіме.
Віддавна Сікоку відомий , які пов'язуються з діяльністю напівлегендарного буддистського монаха Кукая.
Культура
Суспільство та архітектура
Сікоку історично був досить ізольованим і тому довше зберіг оригінальні характеристики Японії, особливо щодо рослинності та деяких архітектурних прийомів. Тут багато буддійських храмів. "Загублений" Сікоку описав американський письменник Алекс Керр, який жив у віддаленому гірському селі поблизу Обоке (大歩危) протягом багатьох років, починаючи з 1970 року. Національний парк Асідзурі-Увакай розташований у південно-західній частині Сікоку.
Демографія
На острові Сікоку проживає 4 141 955 чоловік (2005). Більша частина населення мешкає у північних районах. Найбільшими містами є префектуральні центри — Мацуяма, Такамацу, Токусіма, Коті. Сікоку потерпає через старіння населення. Більшість молоді залишає острів, переїжджаючи до Токіо або Осаки.
Економіка
Частка господарства Сікоку у всеяпонській економіці не перевищує 3 %. Острів не є економічно інтегрованим. Префектура Ехіме має тісні зв'язки з Хіросімою, префектура Токусіма з Осакою, а префектура Кагава з Окаямою. Північна частина острова, переважно узбережжя Внутрішнього японського моря, є центром важкої промисловості і кораблебудування. На півдні Сікоку переважає сільське господарство. Серед культур, що вирощуються, важливе місце належить мандаринам і винограду. Сприятливий клімат у південних районах острова дає змогу збирати врожай рису двічі на рік.
У 1988 році було збудовано Великий міст Сето, який поєднав Сікоку з островом Хонсю і пришвидшив економічну інтеграцію острова з центральними японськими землями. Мосту з островом Кюсю поки що немає. Через гірський рельєф острова сітка доріг не досить розвинена.
Див. також
Джерела і література
- 『角川日本地名大辞典』全50巻、東京:角川書店、1987—1990 («Великий словник назв місцевостей Японії видавництва Кадокава». У 50 томах, Токіо: Кадокава сьотен, 1987–1990)
Примітки
- https://www.gsi.go.jp/KOKUJYOHO/MENCHO/backnumber/GSI-menseki20210101.pdf — Інститут географії Японії. — С. 83.
- https://en-gb.topographic-map.com/maps/dfup/Shikoku/
- див. Японсько-українські системи транскрипції та транслітерації
- . Архів оригіналу за 19 липня 2006. Процитовано 27 січня 2007.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Сікоку // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Інститут географії Японії (японською, англійською)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Siko ku abo Shiko ku yap 四国 しこく MFA ɕi koku shi ko ku doslivno chotiri provinciyi najmenshij z chotiroh velikih ostroviv Yaponskogo arhipelagu Z pivnochi shodu j zahodu omivayetsya Vnutrishnim yaponskim morem a z pivdnya Tihim okeanom Nazvanij na chest chotiroh provincij ostrova Ava Ijo Sanuki j Tosa U drugij polovini 19 stolittya voni buli peretvoreni na chotiri prefekturi Tokusima Ehime Kagava j Koti Slovo Sikoku maye podvijne smislove navantazhennya U vuzkomu znachenni nim poznachayut lishe ostriv Sikoku U shirokomu znachenni region Sikoku yap 四国地方 しこくちほう MFA ɕi koku t ɕihoː yakij vklyuchaye okrim vlasne ostrova Sikoku susidni mali ostrovi U davninu region Sikoku vhodiv do skladu Pivdennomorskogo krayu Sikokuyap 四国KartaGeografiya33 45 pn sh 133 30 sh d 33 750 pn sh 133 500 sh d 33 750 133 500 Koordinati 33 45 pn sh 133 30 sh d 33 750 pn sh 133 500 sh d 33 750 133 500Kontinent AziyaMisceroztashuvannya Region Shikoku d Akvatoriya Vnutrishnye Yaponske more Tihij okeanGrupa ostroviv Yaponskij arhipelag i dPlosha 18 297 32 0 01 km 1 Dovzhina 225 kmNajvisha tochka 151 m 2 i 1982 mKrayina YaponiyaAdm odinicya YaponiyaNaselennya 3 845 534 osib 2015 SikokuSikoku Yaponiya Sikoku u VikishovishiAdministrativnij podilOstriv Sikoku podilenij na 4 prefekturi Do drugoyi polovini 19 stolittya vin podilyavsya na 4 provinciyi Centr Provinciya Plosha km Naselennya os Gustota os km KodEhime 愛媛県 Macuyama Ijo amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 05677 0550000 5677 55 amp amp amp amp amp amp amp amp 01444742 amp amp amp amp 00 1 444 742 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0254 0500000 254 5 JP 38Kagava 香川県 Takamacu Sanuki amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 01876 0510000 1876 51 amp amp amp amp amp amp amp amp 01002942 amp amp amp amp 00 1 002 942 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0534 0500000 534 5 JP 37Koti 高知県 Koti Tosa amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 07105 0130000 7105 13 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0781862 amp amp amp amp 00 781 862 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0110 amp amp amp amp 00 110 JP 39Tokusima 徳島県 Tokusima Ava amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 04146 0550000 4146 55 amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0793278 amp amp amp amp 00 793 278 amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp amp 0191 0300000 191 3 JP 36GeografiyaPriroda Plosha Sikoku 18 298 86 km Relyef ostrova perevazhno goristij Gori yaki prostyagayutsya z zahodu na shid dilyat Sikoku na dva subregioni Pershij pivnichnij vihodit do Vnutrishnogo yaponskogo morya a drugij pivdennij do Tihogo okeanu Najvishoyu tochkoyu Sikoku ye gora 1982 m u prefekturi Ehime V rajoni uzberezhzhya perevazhayut rivnini najbilshoyu z yakih ye Tokusimska Richna sitka ostrova gusta ye najbilshoyu vodyanoyu arteriyeyu ostrova protyazhnist yakoyi syagaye 194 km Klimat Sikoku vidriznyayetsya vid subregionu U pivnichnij chastini perevazhaye seredzemnomorskij a u pivdennij subtropichnij musonnij klimat Opadi buvayut chastimi osoblivo vlitku na chas prihodu tajfuniv Zavdyaki yim zbagachuyutsya lisi Sikoku sho vvazhayutsya odnimi z najzelenishih v Yaponiyi T I H I J O K E A N VNUTRIShNYe YaPONSKE MORE r Naka Macuyama Hiroshima Takamacu Tokushima Kochi Okayama EHIME KOChI TOKUShIMA KAGAVAFizichna karta Sikoku Morya Vnutrishnye Yaponske more 瀬戸内海 播磨灘 prefekturi Tokusima ta Kagava 燧灘 prefekturi Ehime ta Kagava 伊予灘 prefektura Ehime 宇和海 prefektura Ehime 鳴門海峡 prefektura Tokusima 鳴門海峡 prefektura Tokusima 豊後水道 prefektura Ehime Tihij okean 太平洋 土佐湾 prefektura Koti Gori 四国山地 石鎚山 1982 m prefektura Ehime Najvishij pik Zahidnoyi Yaponiyi 剣山 1955 m prefektura Tokusima 瓶ヶ森 1896 m prefekturi Ehime ta Koti 三嶺 1893 m prefekturi Tokusima ta Koti 笹ヶ峰 1859 m prefekturi Ehime ta Koti 讃岐山脈 竜王山 1060 m prefekturi Tokusima ta Kagava Richki 吉野川 prefektura Koti prefektura Kagava 土器川 prefektura Kagava 那賀川 prefektura Tokusima 重信川 prefektura Ehime 肱川 prefektura Ehime 物部川 prefektura Koti 仁淀川 prefektura Koti 四万十川 prefektura Koti Rivnini 松山平野 prefektura Ehime 讃岐平野 prefektura Kagava 徳島平野 prefektura Tokusima 高知平野 prefektura Koti IstoriyaNazva ostrova Sikoku pohodit vid chotiroh krayin provincij yaki roztashovuvalis na nomu Cimi provinciyami buli Tosa Ava Sanuki ta Ijo Ostannya bula odniyeyu z najvazhlivishih za imenem yakoyi inkoli nazivali uves ostriv Sikoku Ijo no futananasima 伊予之二名島 dvoimennij ostriv Ijo abo Ijo sima 伊予島 ostriv Ijo Okrim cogo Sikoku nazivali Futanasima 二名島 dvoimennij ostriv U rezultati administrativnoyi reformi 1871 1876 rokiv Tosa Ava Sanuki ta Ijo buli peretvoreni vidpovidno u prefekturi Koti Tokusima Kagava j Ehime Viddavna Sikoku vidomij yaki pov yazuyutsya z diyalnistyu napivlegendarnogo buddistskogo monaha Kukaya KulturaSuspilstvo ta arhitektura Sikoku istorichno buv dosit izolovanim i tomu dovshe zberig originalni harakteristiki Yaponiyi osoblivo shodo roslinnosti ta deyakih arhitekturnih prijomiv Tut bagato buddijskih hramiv Zagublenij Sikoku opisav amerikanskij pismennik Aleks Kerr yakij zhiv u viddalenomu girskomu seli poblizu Oboke 大歩危 protyagom bagatoh rokiv pochinayuchi z 1970 roku Nacionalnij park Asidzuri Uvakaj roztashovanij u pivdenno zahidnij chastini Sikoku DemografiyaNa ostrovi Sikoku prozhivaye 4 141 955 cholovik 2005 Bilsha chastina naselennya meshkaye u pivnichnih rajonah Najbilshimi mistami ye prefekturalni centri Macuyama Takamacu Tokusima Koti Sikoku poterpaye cherez starinnya naselennya Bilshist molodi zalishaye ostriv pereyizhdzhayuchi do Tokio abo Osaki EkonomikaChastka gospodarstva Sikoku u vseyaponskij ekonomici ne perevishuye 3 Ostriv ne ye ekonomichno integrovanim Prefektura Ehime maye tisni zv yazki z Hirosimoyu prefektura Tokusima z Osakoyu a prefektura Kagava z Okayamoyu Pivnichna chastina ostrova perevazhno uzberezhzhya Vnutrishnogo yaponskogo morya ye centrom vazhkoyi promislovosti i korablebuduvannya Na pivdni Sikoku perevazhaye silske gospodarstvo Sered kultur sho viroshuyutsya vazhlive misce nalezhit mandarinam i vinogradu Spriyatlivij klimat u pivdennih rajonah ostrova daye zmogu zbirati vrozhaj risu dvichi na rik U 1988 roci bulo zbudovano Velikij mist Seto yakij poyednav Sikoku z ostrovom Honsyu i prishvidshiv ekonomichnu integraciyu ostrova z centralnimi yaponskimi zemlyami Mostu z ostrovom Kyusyu poki sho nemaye Cherez girskij relyef ostrova sitka dorig ne dosit rozvinena Div takozh4223 Sikoku Kyusyu Hokkajdo HonsyuDzherela i literatura 角川日本地名大辞典 全50巻 東京 角川書店 1987 1990 Velikij slovnik nazv miscevostej Yaponiyi vidavnictva Kadokava U 50 tomah Tokio Kadokava soten 1987 1990 Primitkihttps www gsi go jp KOKUJYOHO MENCHO backnumber GSI menseki20210101 pdf Institut geografiyi Yaponiyi S 83 d Track Q2986578 https en gb topographic map com maps dfup Shikoku div Yaponsko ukrayinski sistemi transkripciyi ta transliteraciyi Arhiv originalu za 19 lipnya 2006 Procitovano 27 sichnya 2007 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaSikoku Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Institut geografiyi Yaponiyi yaponskoyu anglijskoyu