Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кліппертон (укр. Острів пристрасті, французька La Passion–Clipperton [la pasjɔ̃ klipœʁtɔn], ісп. Isla de la Pasión; англ. Clipperton Island) — кораловий атол у північно-східній частині Тихого океану на захід від Коста-Рики. Належить Франції.
| Кліппертон | |
|---|---|
| фр. Île de Clipperton | |
 Знімок острова з космосу | |
| Карта  | |
| Названий на честь | Джон Кліппертон |
| Географія | |
| 10°17′38″ пн. ш. 109°13′02″ зх. д. / 10.29388888891677922° пн. ш. 109.217222222247784202° зх. д.Координати: 10°17′38″ пн. ш. 109°13′02″ зх. д. / 10.29388888891677922° пн. ш. 109.217222222247784202° зх. д. | |
| Континент | Північна Америка |
| Місцерозташування | Тихий океан |
| Акваторія | Тихий океан |
| Група островів | Заморські володіння Франції |
| Площа | 9 км² |
| Найвища точка | 29 м |
| Країна | |
| Франція | |
| (Адм. одиниця) | Франція |
| Населення | 0 (2005) |
| Відкрито | 2 квітня 1711 |
| Першовідкривач | d і d |
  Кліппертон Кліппертон (Тихий океан) | |
 Кліппертон у Вікісховищі | |
Географія
Відстань від найближчої суші ставить 945 кілометрів (острів Сокорро, який належить Мексиці). Площа острова разом з лагуною ставить 9 км². Найвищою точкою острова є вулканічна скеля висотою 29 метрів. На острові майже повністю відсутня рослинність. Станом на 2001 рік на Кліппертоні нараховувалось 674 кокосових пальм та 5 невеликих ділянок з рослинністю. Клімат на острові тропічний з невеликими температурними коливаннями, проте з сильними тропічними штормами та зливами. Середньомісячна температура на острові рідко опускається нижче + 26,7 °C, а у червні досягає + 28 °C. Нічні та денні коливання температури незначні.
Історія
Острів Кліппертон названий на честь англійського пірата Джона Кліппертона, який імовірно в 1705 році пропливав повз острів на вкраденій іспанській барці, на борту якої знаходився відомий капер і натураліст Вільям Дампір. Однак будь-яких повідомлень про цю подорож, під час якого острів отримав свою назву, як і згадок про острів під час другого плавання Джона Кліппертона, не збереглося, але вже з 1730—1735 років острів наносився на карти саме під назвою острів Кліппертон.
Багато авторів вважають, що острів могли виявити значно раніше, в XVI–XVII століттях, іспанські мореплавці, а деякі з них стверджують, що острів Кліппертон був відкритий Фернаном Магелланом ще в 1521 році.
3 квітня 1711 року зо два невеликих французьких судна «Принсес» і «Декуверт», що виплили в 1708 році з порту Брест, наткнулися на невідомий острів, який назвали острів Пристрасті (фр. Île de la Passion). Капітан судна «Декуверт» Мішель дю Бокаж і пасажир «Принсес» пан де Прюдомм склали перший докладний опис острова Пристрасті в своїх щоденниках, в тому числі, і першу карту — начерк атола, проте на острові вони не висадилися. Вперше про це відкриття було згадано у пресі в 1725 році, а повні тексти записів про острів Пристрасті були вперше опубліковані тільки в 1912 році (оригінальні документи зберігаються в Національному архіві Франції).
У серпні 1825 року в острові висадилася перша людина — американський капітан Моррелл.
17 листопада 1858 року Кліппертон увійшов до складу Франції. Для цього до атол було направлено судно «Аміраль», на борту якого перебував лейтенант Віктор Кервеген (Kerveguen). Саме він провів офіційну процедуру приєднання острова, який з тих пір став адміністративно підкорятися Французькій Полінезії. В приєднанні острова були зацікавлені багато французьких підприємців, які мали намір добувати на Кліппертоні фосфати, про поклади яких відомо ще з 1856 року, коли США заявили свої права на видобуток на острові пташиного посліду гуано.
Наприкінці XIX століття на острові проведено кілька досліджень, основною метою яких було з'ясування розташування покладів фосфатів. В цей же час компанією з Сан-Франциско «Oceanic phosphate company» почалися перші розробки на Кліппертоні цінної солі ортофосфорної кислоти, яка використовується як фосфатне добриво. Коли в листопаді 1897 року біля Кліппертона причалило французьке військове судно «Дюге-Труен», екіпаж якого виявив на острові трьох робітників «Oceanic phosphate company» , розгорівся дипломатичний скандал між двома країнами. Але зрештою американський уряд пішов на поступки і відмовився від своїх прав на атол.
Однак уже 13 грудня 1897 року Кліппертон був захоплений Мексикою, яка оголосила його своєю власністю на підставі того, що він перебував поблизу її територіальних вод і активно використовувався мексиканськими рибалками та моряками. Також Мексика може розглядатися як правонаступниця Іспанії в регіоні. Мексика відправила на острів військовий гарнізон, який розгорнув на Кліппертоні табір (в ньому проживало 100 чоловік), встановила в 1906 році на скелі Кліппертон маяк і організувала спільно з Великою Британією видобуток фосфатів (острів здавався в оренду «Тихоокеанській компанії» під керівництвом Джона Ерандела). Однак через важкодоступність Кліппертона розробки були економічно невигідні, в результаті відбувалася часта зміна компаній і під час Першої світової війни острів був залишений.
В ході Мексиканської революції уряд Мексики забув про гарнізон солдатів (з їх дружинами і дітьми) на острові, що поставило їх в жорсткі умови виживання. Більшість з них померли від голоду і цинги.
Між Францією і Мексикою розгорівся територіальний конфлікт, що тривав аж до 1931 року. У 1922 році французи виселили з острова декількох виявлених на ньому мексиканців, вважаючи Кліппертон територією своєї країни. У 1930 році Франція звернулася до Міжнародного суду в Гаазі з вимогою офіційно повернути острів. У 1931 році суд доручив вирішити конфлікт королю Італії Віктору Еммануїлу III, який 28 січня 1931 роки повернув Кліппертон у власність Франції.
Під час Другої світової війни в 1944—1945 роках США окупували острів та організували на ньому надсекретну метеостанцію, що пропрацювала до жовтня 1945 року[]. Американський президент Франклін Рузвельт був переконаний, що острів може зіграти дуже важливу роль у війні, і дав вказівку розмістити на ньому аеродром і базу для гідролітаків[]. Коли це стало відомо Франції, стався досить серйозний скандал між двома країнами[].
Після закінчення Другої світової війни з острова виїхали всі люди. З цих пір Кліппертон в основному відвідують судна ВМФ Франції та мексиканські судна, що займаються виловом тунця і акул. 7 квітня 1980 року на Кліппертоні розгорнута автоматична метеостанція. У 1981 році Академія наук заморських територій рекомендувала уряду Франції створити на острові власну економічну інфраструктуру, побудувавши на Кліппертоні злітно-посадкову смугу й порт у лагуні. Планувалося створення каналів, які з'єднали б лагуну з водами Тихого океану. Однак у зв'язку з географічною ізоляцією атола, його маленьким розміром цей проект був відкинутий.
До 21 лютого 2007 року адміністративно належав до Французької Полінезії, проте зараз управляється напряму Францією.
Економіка
Острів не заселений, ніякої економічної діяльності на ньому не ведеться. Проте поряд розташовані значні поклади нікелю, кобальту, золота, мангану. Володіння островом дозволяє Франції володіти виключною економічною зоною розміром 440 тис. км². Біля острова описано близько 115 видів риб, проте промисловий промисел ведеться тільки на тунця.
Примітки
- Burney J. A chronological history of the voyages and discoveries in the South Sea. — London, 1816. — том 4, с. 439, 447—448.
- Betagh W. A voyage round the world. — London, 1728. — с. 1-342.
- Toniolo A. R. A proposito della situazione e della prima conoscenza dell'Isola di Clipperton. — Riv. Geogr. Ital. № 26, 1919 — с. 85-105.
- Secretaria de Relaciones exteriores. A proposito della situazione e della prima conoscenza dell'Isola di Clipperton. — Mexico 1909. — с. 1-94.
- Nunn GE Magellan's route in the Pacific. — Geogr. Rev. № 24, 1934. — с. 615—633.
- La Barbinais Le Gentil. Nouveau voyage autour du monde. — 2 vols., Paris, 1725. — с. 615—633.
- Mémoire défensif présenté par le gouvernement de la République Française dans le litige relatif â la souveraineté de l'lle Clipperton soumis â la décision arbitrale de Sa Majesté Victor-Emmanuel III roi d'Italie en exécution de la convention entre la France etle Mexique du 2 Mars 1909. — Paris, 1912. — с. 1-503.
- Anon. How mariners can help during IGY. — Mainers Weather Log, 1957. — с. 1-503.
- Karl Baarslag. Islands of Adventure. — Farrar & Rinehart, Incorporated, 1941. — С. 281.
Посилання
- Мапа: Положення Кліппертону по відношенню до Мексики [ 24 лютого 2007 у Wayback Machine.]
- «Коммерсантъ Власть» (28 липня 2003)
- Сувенірні монети острова Кліппертон[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Klipperton ukr Ostriv pristrasti francuzka La Passion Clipperton la pasjɔ klipœʁtɔn isp Isla de la Pasion angl Clipperton Island koralovij atol u pivnichno shidnij chastini Tihogo okeanu na zahid vid Kosta Riki Nalezhit Franciyi Klippertonfr Ile de ClippertonZnimok ostrova z kosmosuKartaNazvanij na chest Dzhon KlippertonGeografiya10 17 38 pn sh 109 13 02 zh d 10 29388888891677922 pn sh 109 217222222247784202 zh d 10 29388888891677922 109 217222222247784202 Koordinati 10 17 38 pn sh 109 13 02 zh d 10 29388888891677922 pn sh 109 217222222247784202 zh d 10 29388888891677922 109 217222222247784202Kontinent Pivnichna AmerikaMisceroztashuvannya Tihij okeanAkvatoriya Tihij okeanGrupa ostroviv Zamorski volodinnya FranciyiPlosha 9 km Najvisha tochka 29 mKrayinaFranciyaAdm odinicya FranciyaNaselennya 0 2005 Vidkrito 2 kvitnya 1711Pershovidkrivach d i dKlippertonKlipperton Tihij okean Klipperton u Vikishovishi Div takozh KlippertonGeografiyaKokosovi palmi na ostrovi Klipperton Vidstan vid najblizhchoyi sushi stavit 945 kilometriv ostriv Sokorro yakij nalezhit Meksici Plosha ostrova razom z lagunoyu stavit 9 km Najvishoyu tochkoyu ostrova ye vulkanichna skelya visotoyu 29 metriv Na ostrovi majzhe povnistyu vidsutnya roslinnist Stanom na 2001 rik na Klippertoni narahovuvalos 674 kokosovih palm ta 5 nevelikih dilyanok z roslinnistyu Klimat na ostrovi tropichnij z nevelikimi temperaturnimi kolivannyami prote z silnimi tropichnimi shtormami ta zlivami Serednomisyachna temperatura na ostrovi ridko opuskayetsya nizhche 26 7 C a u chervni dosyagaye 28 C Nichni ta denni kolivannya temperaturi neznachni IstoriyaOstriv Klipperton nazvanij na chest anglijskogo pirata Dzhona Klippertona yakij imovirno v 1705 roci proplivav povz ostriv na vkradenij ispanskij barci na bortu yakoyi znahodivsya vidomij kaper i naturalist Vilyam Dampir Odnak bud yakih povidomlen pro cyu podorozh pid chas yakogo ostriv otrimav svoyu nazvu yak i zgadok pro ostriv pid chas drugogo plavannya Dzhona Klippertona ne zbereglosya ale vzhe z 1730 1735 rokiv ostriv nanosivsya na karti same pid nazvoyu ostriv Klipperton Bagato avtoriv vvazhayut sho ostriv mogli viyaviti znachno ranishe v XVI XVII stolittyah ispanski moreplavci a deyaki z nih stverdzhuyut sho ostriv Klipperton buv vidkritij Fernanom Magellanom she v 1521 roci 3 kvitnya 1711 roku zo dva nevelikih francuzkih sudna Prinses i Dekuvert sho viplili v 1708 roci z portu Brest natknulisya na nevidomij ostriv yakij nazvali ostriv Pristrasti fr Ile de la Passion Kapitan sudna Dekuvert Mishel dyu Bokazh i pasazhir Prinses pan de Pryudomm sklali pershij dokladnij opis ostrova Pristrasti v svoyih shodennikah v tomu chisli i pershu kartu nacherk atola prote na ostrovi voni ne visadilisya Vpershe pro ce vidkrittya bulo zgadano u presi v 1725 roci a povni teksti zapisiv pro ostriv Pristrasti buli vpershe opublikovani tilki v 1912 roci originalni dokumenti zberigayutsya v Nacionalnomu arhivi Franciyi U serpni 1825 roku v ostrovi visadilasya persha lyudina amerikanskij kapitan Morrell 17 listopada 1858 roku Klipperton uvijshov do skladu Franciyi Dlya cogo do atol bulo napravleno sudno Amiral na bortu yakogo perebuvav lejtenant Viktor Kervegen Kerveguen Same vin proviv oficijnu proceduru priyednannya ostrova yakij z tih pir stav administrativno pidkoryatisya Francuzkij Polineziyi V priyednanni ostrova buli zacikavleni bagato francuzkih pidpriyemciv yaki mali namir dobuvati na Klippertoni fosfati pro pokladi yakih vidomo she z 1856 roku koli SShA zayavili svoyi prava na vidobutok na ostrovi ptashinogo poslidu guano Naprikinci XIX stolittya na ostrovi provedeno kilka doslidzhen osnovnoyu metoyu yakih bulo z yasuvannya roztashuvannya pokladiv fosfativ V cej zhe chas kompaniyeyu z San Francisko Oceanic phosphate company pochalisya pershi rozrobki na Klippertoni cinnoyi soli ortofosfornoyi kisloti yaka vikoristovuyetsya yak fosfatne dobrivo Koli v listopadi 1897 roku bilya Klippertona prichalilo francuzke vijskove sudno Dyuge Truen ekipazh yakogo viyaviv na ostrovi troh robitnikiv Oceanic phosphate company rozgorivsya diplomatichnij skandal mizh dvoma krayinami Ale zreshtoyu amerikanskij uryad pishov na postupki i vidmovivsya vid svoyih prav na atol Odnak uzhe 13 grudnya 1897 roku Klipperton buv zahoplenij Meksikoyu yaka ogolosila jogo svoyeyu vlasnistyu na pidstavi togo sho vin perebuvav poblizu yiyi teritorialnih vod i aktivno vikoristovuvavsya meksikanskimi ribalkami ta moryakami Takozh Meksika mozhe rozglyadatisya yak pravonastupnicya Ispaniyi v regioni Meksika vidpravila na ostriv vijskovij garnizon yakij rozgornuv na Klippertoni tabir v nomu prozhivalo 100 cholovik vstanovila v 1906 roci na skeli Klipperton mayak i organizuvala spilno z Velikoyu Britaniyeyu vidobutok fosfativ ostriv zdavavsya v orendu Tihookeanskij kompaniyi pid kerivnictvom Dzhona Erandela Odnak cherez vazhkodostupnist Klippertona rozrobki buli ekonomichno nevigidni v rezultati vidbuvalasya chasta zmina kompanij i pid chas Pershoyi svitovoyi vijni ostriv buv zalishenij V hodi Meksikanskoyi revolyuciyi uryad Meksiki zabuv pro garnizon soldativ z yih druzhinami i ditmi na ostrovi sho postavilo yih v zhorstki umovi vizhivannya Bilshist z nih pomerli vid golodu i cingi Mizh Franciyeyu i Meksikoyu rozgorivsya teritorialnij konflikt sho trivav azh do 1931 roku U 1922 roci francuzi viselili z ostrova dekilkoh viyavlenih na nomu meksikanciv vvazhayuchi Klipperton teritoriyeyu svoyeyi krayini U 1930 roci Franciya zvernulasya do Mizhnarodnogo sudu v Gaazi z vimogoyu oficijno povernuti ostriv U 1931 roci sud doruchiv virishiti konflikt korolyu Italiyi Viktoru Emmanuyilu III yakij 28 sichnya 1931 roki povernuv Klipperton u vlasnist Franciyi Krab Klippertonu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni v 1944 1945 rokah SShA okupuvali ostriv ta organizuvali na nomu nadsekretnu meteostanciyu sho propracyuvala do zhovtnya 1945 roku dzherelo Amerikanskij prezident Franklin Ruzvelt buv perekonanij sho ostriv mozhe zigrati duzhe vazhlivu rol u vijni i dav vkazivku rozmistiti na nomu aerodrom i bazu dlya gidrolitakiv dzherelo Koli ce stalo vidomo Franciyi stavsya dosit serjoznij skandal mizh dvoma krayinami dzherelo Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni z ostrova viyihali vsi lyudi Z cih pir Klipperton v osnovnomu vidviduyut sudna VMF Franciyi ta meksikanski sudna sho zajmayutsya vilovom tuncya i akul 7 kvitnya 1980 roku na Klippertoni rozgornuta avtomatichna meteostanciya U 1981 roci Akademiya nauk zamorskih teritorij rekomenduvala uryadu Franciyi stvoriti na ostrovi vlasnu ekonomichnu infrastrukturu pobuduvavshi na Klippertoni zlitno posadkovu smugu j port u laguni Planuvalosya stvorennya kanaliv yaki z yednali b lagunu z vodami Tihogo okeanu Odnak u zv yazku z geografichnoyu izolyaciyeyu atola jogo malenkim rozmirom cej proekt buv vidkinutij Do 21 lyutogo 2007 roku administrativno nalezhav do Francuzkoyi Polineziyi prote zaraz upravlyayetsya napryamu Franciyeyu EkonomikaOstriv ne zaselenij niyakoyi ekonomichnoyi diyalnosti na nomu ne vedetsya Prote poryad roztashovani znachni pokladi nikelyu kobaltu zolota manganu Volodinnya ostrovom dozvolyaye Franciyi voloditi viklyuchnoyu ekonomichnoyu zonoyu rozmirom 440 tis km Bilya ostrova opisano blizko 115 vidiv rib prote promislovij promisel vedetsya tilki na tuncya PrimitkiBurney J A chronological history of the voyages and discoveries in the South Sea London 1816 tom 4 s 439 447 448 Betagh W A voyage round the world London 1728 s 1 342 Toniolo A R A proposito della situazione e della prima conoscenza dell Isola di Clipperton Riv Geogr Ital 26 1919 s 85 105 Secretaria de Relaciones exteriores A proposito della situazione e della prima conoscenza dell Isola di Clipperton Mexico 1909 s 1 94 Nunn GE Magellan s route in the Pacific Geogr Rev 24 1934 s 615 633 La Barbinais Le Gentil Nouveau voyage autour du monde 2 vols Paris 1725 s 615 633 Memoire defensif presente par le gouvernement de la Republique Francaise dans le litige relatif a la souverainete de l lle Clipperton soumis a la decision arbitrale de Sa Majeste Victor Emmanuel III roi d Italie en execution de la convention entre la France etle Mexique du 2 Mars 1909 Paris 1912 s 1 503 Anon How mariners can help during IGY Mainers Weather Log 1957 s 1 503 Karl Baarslag Islands of Adventure Farrar amp Rinehart Incorporated 1941 S 281 PosilannyaMapa Polozhennya Klippertonu po vidnoshennyu do Meksiki 24 lyutogo 2007 u Wayback Machine Kommersant Vlast 28 lipnya 2003 Suvenirni moneti ostrova Klipperton nedostupne posilannya z lipnya 2019