Тодось Осьмачка (ім'я при народженні Ѳеодосій Стефановичъ Осьмачка, 3 (15) травня 1895, Куцівка, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 7 вересня 1962, Нью-Йорк, Нью-Йорк) — український письменник, поет. Представник символізму, експресіонізму та неоромантизму. Член письменницьких згромаджень Асоціації Письменників (Аспис) та «Ланки» (МАРС). Перекладач творів Шекспіра.
Тодось Осьмачка | |
---|---|
Тодось Осьмачка. 1928 рік | |
Ім'я при народженні | рос. Ѳеодосій Стефановичъ Осьмачка[1] |
Народився | 3 (15) травня 1895[1] Куцівка, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Помер | 7 вересня 1962 (67 років) Нью-Йорк, Нью-Йорк, США ·цереброваскулярні хвороби |
Поховання | Цвинтар святого Андрія |
Країна | Російська імперія УНР[2] СРСР[3] США[3] |
Діяльність | поет, прозаїк, перекладач |
Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
Автограф | |
|
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (травень 2020) |
Основна праця — «Старший боярин» (1946). Виступав із критикою комуністичної ідеології та інтелігенції, що співпрацювала з владою Московії. Переслідувався російською репресивною психіатрією.
Випускник Київського інституту народної освіти (1925).
Життєпис
Народився 3 (15) травня 1895 року в селі Куцівка, нині Смілянський район, Черкаська область в родині селянина-власника Степана Юхимовича Осьмачки з сусіднього села Ташлик та його дружини селянки-власниці Євгенії Прокопівни, до шлюбу Лукій, з села Куцівка. Батько Степан працював у маєтку поміщика Терещенка, а потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. Пан шанував його. Усі діти отримали середню освіту. Вищу Осьмачка здобував уже самотужки. Сестра Лукія закінчила училище, здобувши фах швачки, і пані на закінчення подарувала їй машинку Зінґер.
Змолоду Осьмачка вчителював у народних школах. 1916 року мобілізований до російської армії для участі в Першій світовій війні. Під час війни за свою поему «Думи солдата» був відданий під військово-політичний суд Росії, але революція внесла свої корективи. З 1920 року він — інструктор з підготовки працівників освіти в Кременчуці. Навчається в Київському інституті народної освіти (так тоді звався Київський університет).
У студентські роки почалася його участь у літературному житті. Спершу він був членом Асоціації Письменників (АСПИС), яку очолював Микола Зеров, а потім «Ланки» (МАРС), до якої входили Григорій Косинка (найближчий товариш Осьмачки), Борис Антоненко-Давидович, Євген Плужник, Валеріан Підмогильний.
Був недовго одружений з лікаркою Лесею Луківною Трохименко (1901-1995), син Ігор (1924-2015), онуки Олександр і Євген.
Перші літературні твори
Перша збірка поезій Т. Осьмачки «Круча» з'явилася друком 1922 року, засвідчивши «може, одну з найнадійніших сил», як писав С. Єфремов у «Історії українського письменства». Її відзначала глибина образності, блискуча народна мова та епічний стиль дум. 1925 року виходить друга книжка поезій — «Скитські вогні», яку можна було б назвати гімном українському степові.
Творчість
Осьмачка Теодосій Степанович — автор збірок «Круча» (1922), «Скитські вогні» (1925), «Клекіт» (1929), «Сучасникам» (1943), поеми (1947,1954), «Китиці часу» (1953), (1954), трьох повістей: «Старший боярин» (1946), «План до двору» (1951), «Ротонда душогубців» (1956).
Поет прагне образно простежити історичний шлях України — пройти «по шляху віків» і таким чином усвідомити, куди ж летить нове століття, і як буде стелитися доля українського народу. Поета огортають тривожні передчуття нових кривавих збурень, які зачаїлися в ідилічних пейзажах. Та він зберігає віру в можливість утримання рівноваги завдяки утвердженню сильного «Сьогодні». Однак те «сьогодні» накочується на нього страшними звістками із рідного села Куцівки від батька, який просить чим-небудь допомогти, бо в селі голод, а вози з мертвими риплять сільськими дорогами, як журавлі. Осьмачка-студент також голодний і обдертий, з мізерним заробітком за вчителювання в одній із київських шкіл, вимітає цвілі крихти хліба з шухляд, і прагне виповісти гірку пісню рідного села:
А ті ж крихти, в ногах живі,
З стола небес
Хай рідний вітер на папір
Мені зідме!
Разом із побратимами з «Ланки» Тодось Осьмачка поділяє біль і тривогу за долю українського села. Любить і поважає Павла Тичину, щоправда не раз дорікаючи йому за незрозумілі компроміси. Радить «взяти у торбину запасу та ходити по селах, а потім уже комінтерн воспівати. А то добре, сидівши в Києві, обклавшись книжками, бути революціонером». На останній закид Тичина образився. Можливо й через те, що Тодось Осьмачка дорікав йому за помітне «позичання» в нього образів. 1922 року Тичина записав: «Осьмачку не люблю. Хай собі він буде геній, а не я — не в тім річ».
Останньою книгою Осьмачки, яка була надрукована в підрадянській Україні, була збірка «Клекіт» (Київ, 1929). Вона побачила світ у розпал підготовки процесу над українською інтелігенцією — Спілкою Визволення України, коли ідеологічний прес затискав індивідуальну свободу творчості, до абсурду були розпалені літературні суперечки.
У цій збірці Осьмачка друкує вірш «Деспотам», в якому звертається до закутого в ланці, працьовитого свого народу, який годують у казармах на заріз і чию працю забирають «розбоєм в білий день», передрікає йому падіння «під кригу ланцюгів» і спів «присмаглими губами чужих пісень із городів». Осьмаччині книжки підтвердили прогноз Сергія Єфремова про нього, як про «одну з найнадійніших сил» серед тодішнього літературного молодняку. Після Шевченка, він вище за будь-кого іншого підняв у поезії могутній і трагічний образ українського селянства, що було найбільшою рушійною силою революції, а потім стало найбільшою її жертвою… Цій трагедії він надав космічних вимірів.
На творчість Теодосія Степановича Осьмачки значно вплинув символізм і експресіонізм. У пізніх поетичних збірках помітно вплив неоромантизму. У своїх творах Теодосій Степанович Осьмачка особливу увагу приділяв українським народним традиціям, етнографії.
З життя
У 1930 році ще вийшов друком Осьмаччин переклад Шекспірового «Макбета», а поему «Дума про Зінька Самгородського» так і не було надруковано. Пізніше вона ввійшла до збірки «Сучасникам» (1943). Тим часом криваві тридцяті роки вже забрали перших близьких друзів поета — Григорія Косинку, Дмитра Фальківського, Валеріана Підмогильного. Хвиля доносів у вигляді літературно-критичних статей затаврувала й самого Осьмачку: «ворог народу», «бандит». Він розумів, що на нього чекає трагічна доля його друзів. Рятуючись від репресій, Осьмачка пробирається на Поділля, маючи намір нелегально перейти через польський кордон. Його заарештовують і відправляють під конвоєм аж у Свердловськ, але дорогою Тодось Степанович втікає і знову прямує на Поділля з тим самим наміром. Цього разу його відправляють в тюрму за звинуваченням у шпигунстві.
Очікуючи цілком ймовірну кулю в потилицю, Осьмачка приймає останнє рішення — боротися далі, але «не засобом сили, а засобом слабості» і симулює божевілля. Його переводять в психіатричну лікарню в Києві. Усю моторошність тієї ситуації пізніше він змалював у повісті «Ротонда душогубців», де він відтворює себе в образі Івана Бруса. Випускають, відтак знову заарештовують. Одного разу він навіть опинився в московській Бутирці. Після чергових симульованих припадків його знову випускають. Зрештою він став переховуватись де прийдеться: в хатах друзів, скиртах соломи, кабицях, по глухих хуторах і селах, де його мало знали, часом і в рідному селі. Весь цей час він перебував на нелегальному становищі, поки не почалась німецька окупація України.
Без сталіністів
В 1942 році, після 20-річних поневірянь, він прибув до Львова з незакінченим віршованим романом «Поет». Тут він включається у досить жваве літературне життя другої духовної столиці України, трохи оклигує, але ув'язнення і тортури наклали відбиток на все його життя. Він став хворобливо підозрілим, недовірливим, замкненим, побоювався нападу з боку НКВС, і це ускладнювало його контакти з людьми. Був час, коли він завів листування з Уласом Самчуком і хотів переїхати до Рівного, але не судилося.
У Львові Тодось Осьмачка видав четверту збірку віршів «Сучасникам»(1943), яка ознаменувала якісно новий етап його творчості. За книжку йому була присуджена премія в сумі 1500 золотих. Рішення журі підписали: В. Симович, В. Радзикевич і П. Кордуба.
1944 року Осьмачка пише повість «Старший боярин» — першу світлу книгу, позбавлену страшних картин пекельного та жорстокого життя. Однак лише через рік поет повертається у «прокляті роки» у поемі «Поет», сповненої особистісними враженнями й переживаннями круговерті репресій. 1947 року поема на 23 пісні вийшла в світ у чудовому мистецькому оформленні художника М.Дмитренка з присвятою «Пам'яті єдиного мойого друга і найблагороднішої людини між людьми, мені знаними, мого батька Степана Осьмачки».
Під кінець 1944 року Т. Осьмачка, як і У. Самчук, а зрештою багато інших письменників, змушений був емігрувати на Захід. Спочатку він поселився в Німеччині, разом з У. Самчуком брав участь у розбудові нової емігрантської, літературної організації МУР (Мистецький український рух). Завершив і видав книжку «Поет» (1947) у чудовому оформленні художника М. Дмитренка. У 1953 році побачила світ поетична збірка «Китиці часу», де було зібрано вірші 1943–1948 рр. В еміграції талант Т. Осьмачки з новою силою розкрився в його трьох епічних прозових творах: «Старший боярин»(1946), «План до двору» (1951), «Ротонда душогубців» (1956). Поетична праця життя була підсумована у великій книжці «Із-під світу» (1954). Він перекладає О. Вайлда і В. Шекспіра, виступає з есеїстичними роздумами про Шевченка й природу мистецької діяльності. Однак нерозуміння земляків-критиків, глуха й байдужа читацька аудиторія, до якої апелював Тодось Осьмачка в надії зібрати кошти на видання своїх творів, посилювали відчай і безвихідь письменника.
У своїх мандрівках по світу він ніколи не зупинявся, переслідуваний, немов хворобою, страхом розправи над ним агентами КДБ. Переїхавши з Німеччини до США, Тодось Осьмачка прагне зосередитися на творчих справах. Часто виступає перед українськими громадами, та страх і підозри змушують його знову зриватися з місця й переїжджати від країни до країни.
Останні роки життя
З Німеччини Т. Осьмачка переїхав до США, жив деякий час у Канаді, бував у Франції, мандрував Югославією. 6 липня 1961 року на одній з вулиць Мюнхена він упав під ударом нервового паралічу. Стараннями друзів його літаком перевозять до США і кладуть на лікування в психіатричну лікарню «Пілгрім Стейт Госпітал» поблизу Нью-Йорка. Та вийти з госпіталю хворому поетові, який вимріював нову збірку поезій і афоризмів «Людина між свідомістю і природою», не судилося.
Останнім з друзів, хто бачив Осьмачку живим, був Іван Багряний — «розбитого паралічем і безпам'ятного, в ліжку витягненого на весь зріст, суворого, як Данте. Всіма забутого і покинутого…»
«Ця разюча подібність забутого, в безпам'ятстві, вимученого і вже потойбіченного Осьмачки до Данте потрясла мене до самої глибини душі. Я тоді мало не заломився в моїй вірі в українську людину, для якої і найкращі сини нації — порожнеча.
Не знаю коли, але, якщо моє серце трохи потягне, якщо його не доконає швидким темпом наша сумна і замрячена дійсність, я вирізьблю той образ Осьмачки, який лишився в моїй душі», — написав Багряний в листі до друга — літературознавця Григорія Костюка.
7 вересня 1962 року на 67 році життя Тодось Осьмачка помер. Похований на православному цвинтарі святого Андрія Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі.
Вшанування
- В Черкасах названо на честь Тодося Осьмачки.
- У рідному селі одна з вулиць названа ім'я Осьмачки, також встановлено меморіальну дошку.
- У бібліотеці села Куцівка створено музейний куточок Осьмачки.
- Засновано благодійний Фонд «Тодось Осьмачка», який проводить лірично-поетичні толоки «Хата Осьмачки».
- До 115-ї річниці від дня народження поета видавництво «Блискавиця» видало художньо-публіцистичну збірку «Чи я побачу й ще Вкраїну», до якої ввійшли дослідження історика Степана Пінчука та добірка віршів Т. Осьмачки.
- 2004 року в Київському Молодому театрі поставлено п'єсу «Духів день» за мотивами творів Тодося Осьмачки. Режисер, Олександр Дзекун. Лілія Ребрик (Варка).
- 2005 року Михайло Слабошпицький видав роман-біографію «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)», за яку нагороджений національною премією імені Шевченка.
- 2013 року засновано Літературну премію імені Тодося Осьмачки, першим лавреатом якої став Мирослав Дочинець.
- В Києві, село Троєщина - названо на його честь вулицю (підпала під декомунізацію, колишня назва - Горького)
Твори
Поезії
- Круча: поезії, 1922.
- Труни у гаях, 1923.
- Скитські вогні, 1925.
- Клекіт, 1929.
- Сучасникам, 1943.
- Поет, 1947; 1954.
- Китиці часу, 1953.
- Із-Під світу, 1954.
Повісті
- Старший боярин, 1946
- План до двору, 1951
- Ротонда душогубців, 1956
Оповідання
- Психічна розрядка
Оцінка творчості
— так оцінив творчість Осьмачки професор Гарвардського та Колумбійського університетів Юрій Шевельов.«За винятком, може, Шевченкових віршів і Гоголевих українських повістей, наша література ще не знала такої української книжки, як «Старший боярин». Якщо можна перелити Україну в слово, — то це повість Осьмаччина. Якщо може слово запах України пронести, — то пахтить ця книжка всією запашністю України. Якщо можна в слові збудувати батьківщину–державу, — то це вона збудована, зримо і живовидячки»,
Примітки
- метрична книга
- Українська Вікіпедія — 2004.
- російська Вікіпедія — 2001.
- Дата — згідно з записом про народження та хрещення Феодосія Осьмачки в метричній книзі Різдва-Богородицької церкви с. Куцівка Черкаського повіту Київської губернії.
- У низці джерел наводиться помилкова дата народження — 4 (16) травня 1895 року.
- Пантюк С. В Україні знову розстрілюють поетів? Українська правда. 7 вересня 2012.
- Запис про шлюб Стефана Юхимовича Осьмачки та Євгенії Прокопівни Лукій у метричній книзі Різдва-Богородицької церкви села Куцівка Черкаського повіту Київської губернії за 6 травня (ст. ст.) 1890 року // Державний архів Черкаської області. Ф. 931. Оп. 1. Спр. 3446. Арк. 83зв–84.
- Розпорядження Голови Черкаської ОДА (PDF).
- Анатолій Шпиталь. «Шукав у слові Україну». Упорядник Сергій Козак підготував збірку спогадів про Тодося Осьмачку//День, 29 січня, 2015
Посилання
- Осьмачка Тодось Степанович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 741-742.
- Марко Роберт Стех «Очима культури» № 52. Трагічна муза Теодосія Осьмачки
- ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА | Програма «Велич особистости» | 2015 (ВІДЕО)
- Осьмачка Тодось Електронна бібліотека «Культура України»
- Твори Осьмачки на сайті Українського Центру
Джерела
- Герасимова Г. П. Осьмачка Феодосій Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 697. — .
- Кошелівець І. Осьмачка Тодось // Енциклопедія Українознавства: Словник. частина / Голов. ред. В. Кубійович. — Перевид. в Україні. — Львів : Наукове Товариство ім. Шевченка, 1996. — Т. 5. — С. 1904.
- Біляїв В. «На неокраянім крилі…» — Донецьк : Східний видавничий дім, 2003. — 348 с. — .
- Слабошпицький М. Тодось Осьмачка. Літературний профіль. — К., 1995.
- Тодось Осьмачка // Історія української літератури XX ст.: у 2 кн. / За ред. В. Г. Дончика. — К., 1998. — Кн. 2.
- Мовчан Р. Українська проза XX століття: В іменах. — К., 1997.
- Дроздовський Д. Експресіоністська поетика українських перекладів В. Шекспіра (на матеріалі перекладів Т. Осьмачки) // Українське літературознавство. Львівський національний університет імені І. Я. Франка. — 2011. — Вип. 73. — С. 137–148.
- Барчан В. В. Творчість Теодосія Осьмачки в контексті стильових та філософських вимірів XX століття. Монографія. — Ужгород : TIMPANI, 2008. — 432 с.
- Бойчук Б. Тодось Осьмачка //Спомини в біографії. — К. : Факт, 2003. — С. 65–70.
- Зборовська Н. «Танцююча зірка» Тодося Осьмачки. — К. : Козаки, 1996. — 63 с.
- Кейван М. У самотній мандрівці до вічності // Березіль. — 1996. — № 3–4. — С. 58–94.
- Колесниченко-Братунь Н. Оскарження червоної ротонди // Дзвін. — 1995. — № 4. — С. 59–63.
- Костюк Г. Тодось Осьмачка: здалеку і зблизька (спостереження, зустрічі й діалоги) // Зустрічі і прощання: Спогади. — К. : Смолоскип, 2008. — Кн. 2. — С. 324–376.
- Пінчук С. Свідок і оборонець «зірваної з кореня» України // Осьмачка Т. С. Старший боярин; План до двору. Романи. — К. : Укр. письменник,1998. — С. 3–8.
- Слабошпицький М. Сон про Україну: Штрихи до портрета Тодося Осьмачки // Українська мова і література в школі. — 1992. — № 2.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Шерех Ю. Над Україною дзвони гудуть // Пороги і запоріжжя. Література. Мистецтво. Ідеології. У 3 т. — Харків : Фоліо, 1998. — Т. 1. — С. 236–247.
- Клен Ю. Рецензія на поему «Поет» // Арка. — 1947. — Листопад. — Ч. 5. — С. 40–41.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Todos Osmachka im ya pri narodzhenni Ѳeodosij Stefanovich Osmachka 3 15 travnya 1895 Kucivka Cherkaskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 7 veresnya 1962 1962 09 07 Nyu Jork Nyu Jork ukrayinskij pismennik poet Predstavnik simvolizmu ekspresionizmu ta neoromantizmu Chlen pismennickih zgromadzhen Asociaciyi Pismennikiv Aspis ta Lanki MARS Perekladach tvoriv Shekspira Todos OsmachkaTodos Osmachka 1928 rikIm ya pri narodzhenniros Ѳeodosij Stefanovich Osmachka 1 Narodivsya3 15 travnya 1895 1 Kucivka Cherkaskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer7 veresnya 1962 1962 09 07 67 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShA cerebrovaskulyarni hvorobiPohovannyaCvintar svyatogo AndriyaKrayina Rosijska imperiya UNR 2 SRSR 3 SShA 3 Diyalnistpoet prozayik perekladachAlma materKNU imeni Tarasa ShevchenkaAvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2020 Osnovna pracya Starshij boyarin 1946 Vistupav iz kritikoyu komunistichnoyi ideologiyi ta inteligenciyi sho spivpracyuvala z vladoyu Moskoviyi Peresliduvavsya rosijskoyu represivnoyu psihiatriyeyu Vipusknik Kiyivskogo institutu narodnoyi osviti 1925 U 1930 1932 rokah meshkav na Kubani ZhittyepisNarodivsya 3 15 travnya 1895 18950515 roku v seli Kucivka nini Smilyanskij rajon Cherkaska oblast v rodini selyanina vlasnika Stepana Yuhimovicha Osmachki z susidnogo sela Tashlik ta jogo druzhini selyanki vlasnici Yevgeniyi Prokopivni do shlyubu Lukij z sela Kucivka Batko Stepan pracyuvav u mayetku pomishika Tereshenka a potim samotuzhki zdobuv fah i slavu horoshogo veterinara Pan shanuvav jogo Usi diti otrimali serednyu osvitu Vishu Osmachka zdobuvav uzhe samotuzhki Sestra Lukiya zakinchila uchilishe zdobuvshi fah shvachki i pani na zakinchennya podaruvala yij mashinku Zinger Zmolodu Osmachka vchitelyuvav u narodnih shkolah 1916 roku mobilizovanij do rosijskoyi armiyi dlya uchasti v Pershij svitovij vijni Pid chas vijni za svoyu poemu Dumi soldata buv viddanij pid vijskovo politichnij sud Rosiyi ale revolyuciya vnesla svoyi korektivi Z 1920 roku vin instruktor z pidgotovki pracivnikiv osviti v Kremenchuci Navchayetsya v Kiyivskomu instituti narodnoyi osviti tak todi zvavsya Kiyivskij universitet U studentski roki pochalasya jogo uchast u literaturnomu zhitti Spershu vin buv chlenom Asociaciyi Pismennikiv ASPIS yaku ocholyuvav Mikola Zerov a potim Lanki MARS do yakoyi vhodili Grigorij Kosinka najblizhchij tovarish Osmachki Boris Antonenko Davidovich Yevgen Pluzhnik Valerian Pidmogilnij Buv nedovgo odruzhenij z likarkoyu Leseyu Lukivnoyu Trohimenko 1901 1995 sin Igor 1924 2015 onuki Oleksandr i Yevgen Pershi literaturni tvori Chleni literaturnogo ob yednannya Lanka Zliva napravo Boris Antonenko Davidovich Grigorij Kosinka Mariya Galich Yevgen Pluzhnik Valer yan Pidmogilnij Todos Osmachka 1925 rik Persha zbirka poezij T Osmachki Krucha z yavilasya drukom 1922 roku zasvidchivshi mozhe odnu z najnadijnishih sil yak pisav S Yefremov u Istoriyi ukrayinskogo pismenstva Yiyi vidznachala glibina obraznosti bliskucha narodna mova ta epichnij stil dum 1925 roku vihodit druga knizhka poezij Skitski vogni yaku mozhna bulo b nazvati gimnom ukrayinskomu stepovi Tvorchist Osmachka Teodosij Stepanovich avtor zbirok Krucha 1922 Skitski vogni 1925 Klekit 1929 Suchasnikam 1943 poemi 1947 1954 Kitici chasu 1953 1954 troh povistej Starshij boyarin 1946 Plan do dvoru 1951 Rotonda dushogubciv 1956 Poet pragne obrazno prostezhiti istorichnij shlyah Ukrayini projti po shlyahu vikiv i takim chinom usvidomiti kudi zh letit nove stolittya i yak bude stelitisya dolya ukrayinskogo narodu Poeta ogortayut trivozhni peredchuttya novih krivavih zburen yaki zachayilisya v idilichnih pejzazhah Ta vin zberigaye viru v mozhlivist utrimannya rivnovagi zavdyaki utverdzhennyu silnogo Sogodni Odnak te sogodni nakochuyetsya na nogo strashnimi zvistkami iz ridnogo sela Kucivki vid batka yakij prosit chim nebud dopomogti bo v seli golod a vozi z mertvimi riplyat silskimi dorogami yak zhuravli Osmachka student takozh golodnij i obdertij z mizernim zarobitkom za vchitelyuvannya v odnij iz kiyivskih shkil vimitaye cvili krihti hliba z shuhlyad i pragne vipovisti girku pisnyu ridnogo sela A ti zh krihti v nogah zhivi Z stola nebes Haj ridnij viter na papir Meni zidme Zustrich harkivskih i kiyivskih mitciv Kiyiv 1923 r Zliva napravo pershij ryad Maksim Rilskij Yurij Mezhenko Mikola Hvilovij Majk Jogansen Grigorij Mihajlov Mihajlo Verikivskij Drugij ryad Natalya Romanovich Mihajlo Mogilyanskij Vasil Ellan Blakitnij Sergij Pilipenko Pavlo Tichina Pavlo Filipovich U tretomu ryadu stoyat Dmitro Zagul Mikola Zerov Mihajlo Draj Hmara Grigorij Kosinka Volodimir Sosyura Todos Osmachka Volodimir Koryak Mihajlo Ivchenko Razom iz pobratimami z Lanki Todos Osmachka podilyaye bil i trivogu za dolyu ukrayinskogo sela Lyubit i povazhaye Pavla Tichinu shopravda ne raz dorikayuchi jomu za nezrozumili kompromisi Radit vzyati u torbinu zapasu ta hoditi po selah a potim uzhe komintern vospivati A to dobre sidivshi v Kiyevi obklavshis knizhkami buti revolyucionerom Na ostannij zakid Tichina obrazivsya Mozhlivo j cherez te sho Todos Osmachka dorikav jomu za pomitne pozichannya v nogo obraziv 1922 roku Tichina zapisav Osmachku ne lyublyu Haj sobi vin bude genij a ne ya ne v tim rich Ostannoyu knigoyu Osmachki yaka bula nadrukovana v pidradyanskij Ukrayini bula zbirka Klekit Kiyiv 1929 Vona pobachila svit u rozpal pidgotovki procesu nad ukrayinskoyu inteligenciyeyu Spilkoyu Vizvolennya Ukrayini koli ideologichnij pres zatiskav individualnu svobodu tvorchosti do absurdu buli rozpaleni literaturni superechki U cij zbirci Osmachka drukuye virsh Despotam v yakomu zvertayetsya do zakutogo v lanci pracovitogo svogo narodu yakij goduyut u kazarmah na zariz i chiyu pracyu zabirayut rozboyem v bilij den peredrikaye jomu padinnya pid krigu lancyugiv i spiv prismaglimi gubami chuzhih pisen iz gorodiv Osmachchini knizhki pidtverdili prognoz Sergiya Yefremova pro nogo yak pro odnu z najnadijnishih sil sered todishnogo literaturnogo molodnyaku Pislya Shevchenka vin vishe za bud kogo inshogo pidnyav u poeziyi mogutnij i tragichnij obraz ukrayinskogo selyanstva sho bulo najbilshoyu rushijnoyu siloyu revolyuciyi a potim stalo najbilshoyu yiyi zhertvoyu Cij tragediyi vin nadav kosmichnih vimiriv Na tvorchist Teodosiya Stepanovicha Osmachki znachno vplinuv simvolizm i ekspresionizm U piznih poetichnih zbirkah pomitno vpliv neoromantizmu U svoyih tvorah Teodosij Stepanovich Osmachka osoblivu uvagu pridilyav ukrayinskim narodnim tradiciyam etnografiyi Z zhittya U 1930 roci she vijshov drukom Osmachchin pereklad Shekspirovogo Makbeta a poemu Duma pro Zinka Samgorodskogo tak i ne bulo nadrukovano Piznishe vona vvijshla do zbirki Suchasnikam 1943 Tim chasom krivavi tridcyati roki vzhe zabrali pershih blizkih druziv poeta Grigoriya Kosinku Dmitra Falkivskogo Valeriana Pidmogilnogo Hvilya donosiv u viglyadi literaturno kritichnih statej zatavruvala j samogo Osmachku vorog narodu bandit Vin rozumiv sho na nogo chekaye tragichna dolya jogo druziv Ryatuyuchis vid represij Osmachka probirayetsya na Podillya mayuchi namir nelegalno perejti cherez polskij kordon Jogo zaareshtovuyut i vidpravlyayut pid konvoyem azh u Sverdlovsk ale dorogoyu Todos Stepanovich vtikaye i znovu pryamuye na Podillya z tim samim namirom Cogo razu jogo vidpravlyayut v tyurmu za zvinuvachennyam u shpigunstvi Ochikuyuchi cilkom jmovirnu kulyu v potilicyu Osmachka prijmaye ostannye rishennya borotisya dali ale ne zasobom sili a zasobom slabosti i simulyuye bozhevillya Jogo perevodyat v psihiatrichnu likarnyu v Kiyevi Usyu motoroshnist tiyeyi situaciyi piznishe vin zmalyuvav u povisti Rotonda dushogubciv de vin vidtvoryuye sebe v obrazi Ivana Brusa Vipuskayut vidtak znovu zaareshtovuyut Odnogo razu vin navit opinivsya v moskovskij Butirci Pislya chergovih simulovanih pripadkiv jogo znovu vipuskayut Zreshtoyu vin stav perehovuvatis de prijdetsya v hatah druziv skirtah solomi kabicyah po gluhih hutorah i selah de jogo malo znali chasom i v ridnomu seli Ves cej chas vin perebuvav na nelegalnomu stanovishi poki ne pochalas nimecka okupaciya Ukrayini Bez stalinistiv Todos Osmachka V 1942 roci pislya 20 richnih poneviryan vin pribuv do Lvova z nezakinchenim virshovanim romanom Poet Tut vin vklyuchayetsya u dosit zhvave literaturne zhittya drugoyi duhovnoyi stolici Ukrayini trohi okliguye ale uv yaznennya i torturi naklali vidbitok na vse jogo zhittya Vin stav hvoroblivo pidozrilim nedovirlivim zamknenim poboyuvavsya napadu z boku NKVS i ce uskladnyuvalo jogo kontakti z lyudmi Buv chas koli vin zaviv listuvannya z Ulasom Samchukom i hotiv pereyihati do Rivnogo ale ne sudilosya U Lvovi Todos Osmachka vidav chetvertu zbirku virshiv Suchasnikam 1943 yaka oznamenuvala yakisno novij etap jogo tvorchosti Za knizhku jomu bula prisudzhena premiya v sumi 1500 zolotih Rishennya zhuri pidpisali V Simovich V Radzikevich i P Korduba 1944 roku Osmachka pishe povist Starshij boyarin pershu svitlu knigu pozbavlenu strashnih kartin pekelnogo ta zhorstokogo zhittya Odnak lishe cherez rik poet povertayetsya u proklyati roki u poemi Poet spovnenoyi osobistisnimi vrazhennyami j perezhivannyami krugoverti represij 1947 roku poema na 23 pisni vijshla v svit u chudovomu misteckomu oformlenni hudozhnika M Dmitrenka z prisvyatoyu Pam yati yedinogo mojogo druga i najblagorodnishoyi lyudini mizh lyudmi meni znanimi mogo batka Stepana Osmachki Pid kinec 1944 roku T Osmachka yak i U Samchuk a zreshtoyu bagato inshih pismennikiv zmushenij buv emigruvati na Zahid Spochatku vin poselivsya v Nimechchini razom z U Samchukom brav uchast u rozbudovi novoyi emigrantskoyi literaturnoyi organizaciyi MUR Misteckij ukrayinskij ruh Zavershiv i vidav knizhku Poet 1947 u chudovomu oformlenni hudozhnika M Dmitrenka U 1953 roci pobachila svit poetichna zbirka Kitici chasu de bulo zibrano virshi 1943 1948 rr V emigraciyi talant T Osmachki z novoyu siloyu rozkrivsya v jogo troh epichnih prozovih tvorah Starshij boyarin 1946 Plan do dvoru 1951 Rotonda dushogubciv 1956 Poetichna pracya zhittya bula pidsumovana u velikij knizhci Iz pid svitu 1954 Vin perekladaye O Vajlda i V Shekspira vistupaye z eseyistichnimi rozdumami pro Shevchenka j prirodu misteckoyi diyalnosti Odnak nerozuminnya zemlyakiv kritikiv gluha j bajduzha chitacka auditoriya do yakoyi apelyuvav Todos Osmachka v nadiyi zibrati koshti na vidannya svoyih tvoriv posilyuvali vidchaj i bezvihid pismennika U svoyih mandrivkah po svitu vin nikoli ne zupinyavsya peresliduvanij nemov hvoroboyu strahom rozpravi nad nim agentami KDB Pereyihavshi z Nimechchini do SShA Todos Osmachka pragne zosereditisya na tvorchih spravah Chasto vistupaye pered ukrayinskimi gromadami ta strah i pidozri zmushuyut jogo znovu zrivatisya z miscya j pereyizhdzhati vid krayini do krayini Ostanni roki zhittya Z Nimechchini T Osmachka pereyihav do SShA zhiv deyakij chas u Kanadi buvav u Franciyi mandruvav Yugoslaviyeyu 6 lipnya 1961 roku na odnij z vulic Myunhena vin upav pid udarom nervovogo paralichu Starannyami druziv jogo litakom perevozyat do SShA i kladut na likuvannya v psihiatrichnu likarnyu Pilgrim Stejt Gospital poblizu Nyu Jorka Ta vijti z gospitalyu hvoromu poetovi yakij vimriyuvav novu zbirku poezij i aforizmiv Lyudina mizh svidomistyu i prirodoyu ne sudilosya Ostannim z druziv hto bachiv Osmachku zhivim buv Ivan Bagryanij rozbitogo paralichem i bezpam yatnogo v lizhku vityagnenogo na ves zrist suvorogo yak Dante Vsima zabutogo i pokinutogo Cya razyucha podibnist zabutogo v bezpam yatstvi vimuchenogo i vzhe potojbichennogo Osmachki do Dante potryasla mene do samoyi glibini dushi Ya todi malo ne zalomivsya v moyij viri v ukrayinsku lyudinu dlya yakoyi i najkrashi sini naciyi porozhnecha Ne znayu koli ale yaksho moye serce trohi potyagne yaksho jogo ne dokonaye shvidkim tempom nasha sumna i zamryachena dijsnist ya virizblyu toj obraz Osmachki yakij lishivsya v moyij dushi napisav Bagryanij v listi do druga literaturoznavcya Grigoriya Kostyuka 7 veresnya 1962 roku na 67 roci zhittya Todos Osmachka pomer Pohovanij na pravoslavnomu cvintari svyatogo Andriya Saut Baund Bruk shtat Nyu Dzhersi VshanuvannyaV Cherkasah nazvano na chest Todosya Osmachki U ridnomu seli odna z vulic nazvana im ya Osmachki takozh vstanovleno memorialnu doshku U biblioteci sela Kucivka stvoreno muzejnij kutochok Osmachki Zasnovano blagodijnij Fond Todos Osmachka yakij provodit lirichno poetichni toloki Hata Osmachki Do 115 yi richnici vid dnya narodzhennya poeta vidavnictvo Bliskavicya vidalo hudozhno publicistichnu zbirku Chi ya pobachu j she Vkrayinu do yakoyi vvijshli doslidzhennya istorika Stepana Pinchuka ta dobirka virshiv T Osmachki 2004 roku v Kiyivskomu Molodomu teatri postavleno p yesu Duhiv den za motivami tvoriv Todosya Osmachki Rezhiser Oleksandr Dzekun Liliya Rebrik Varka 2005 roku Mihajlo Slaboshpickij vidav roman biografiyu Poet iz pekla Todos Osmachka za yaku nagorodzhenij nacionalnoyu premiyeyu imeni Shevchenka 2013 roku zasnovano Literaturnu premiyu imeni Todosya Osmachki pershim lavreatom yakoyi stav Miroslav Dochinec V Kiyevi selo Troyeshina nazvano na jogo chest vulicyu pidpala pid dekomunizaciyu kolishnya nazva Gorkogo TvoriPoeziyi Krucha poeziyi 1922 Truni u gayah 1923 Skitski vogni 1925 Klekit 1929 Suchasnikam 1943 Poet 1947 1954 Kitici chasu 1953 Iz Pid svitu 1954 Povisti Starshij boyarin 1946 Plan do dvoru 1951 Rotonda dushogubciv 1956Opovidannya Psihichna rozryadkaOcinka tvorchosti Za vinyatkom mozhe Shevchenkovih virshiv i Gogolevih ukrayinskih povistej nasha literatura she ne znala takoyi ukrayinskoyi knizhki yak Starshij boyarin Yaksho mozhna pereliti Ukrayinu v slovo to ce povist Osmachchina Yaksho mozhe slovo zapah Ukrayini pronesti to pahtit cya knizhka vsiyeyu zapashnistyu Ukrayini Yaksho mozhna v slovi zbuduvati batkivshinu derzhavu to ce vona zbudovana zrimo i zhivovidyachki tak ociniv tvorchist Osmachki profesor Garvardskogo ta Kolumbijskogo universitetiv Yurij Shevelov Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Ukrayinska Vikipediya 2004 d Track Q199698 rosijska Vikipediya 2001 d Track Q206855 Data zgidno z zapisom pro narodzhennya ta hreshennya Feodosiya Osmachki v metrichnij knizi Rizdva Bogorodickoyi cerkvi s Kucivka Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi U nizci dzherel navoditsya pomilkova data narodzhennya 4 16 travnya 1895 roku Pantyuk S V Ukrayini znovu rozstrilyuyut poetiv Ukrayinska pravda 7 veresnya 2012 Zapis pro shlyub Stefana Yuhimovicha Osmachki ta Yevgeniyi Prokopivni Lukij u metrichnij knizi Rizdva Bogorodickoyi cerkvi sela Kucivka Cherkaskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi za 6 travnya st st 1890 roku Derzhavnij arhiv Cherkaskoyi oblasti F 931 Op 1 Spr 3446 Ark 83zv 84 Rozporyadzhennya Golovi Cherkaskoyi ODA PDF Anatolij Shpital Shukav u slovi Ukrayinu Uporyadnik Sergij Kozak pidgotuvav zbirku spogadiv pro Todosya Osmachku Den 29 sichnya 2015PosilannyaOsmachka Todos Stepanovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 741 742 Marko Robert Steh Ochima kulturi 52 Tragichna muza Teodosiya Osmachki TODOS OSMAChKA Programa Velich osobistosti 2015 VIDEO Osmachka Todos Elektronna biblioteka Kultura Ukrayini Tvori Osmachki na sajti Ukrayinskogo CentruDzherelaGerasimova G P Osmachka Feodosij Stepanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 697 ISBN 978 966 00 1061 1 Koshelivec I Osmachka Todos Enciklopediya Ukrayinoznavstva Slovnik chastina Golov red V Kubijovich Perevid v Ukrayini Lviv Naukove Tovaristvo im Shevchenka 1996 T 5 S 1904 Bilyayiv V Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s ISBN 966 7804 57 7 Slaboshpickij M Todos Osmachka Literaturnij profil K 1995 Todos Osmachka Istoriya ukrayinskoyi literaturi XX st u 2 kn Za red V G Donchika K 1998 Kn 2 Movchan R Ukrayinska proza XX stolittya V imenah K 1997 Drozdovskij D Ekspresionistska poetika ukrayinskih perekladiv V Shekspira na materiali perekladiv T Osmachki Ukrayinske literaturoznavstvo Lvivskij nacionalnij universitet imeni I Ya Franka 2011 Vip 73 S 137 148 Barchan V V Tvorchist Teodosiya Osmachki v konteksti stilovih ta filosofskih vimiriv XX stolittya Monografiya Uzhgorod TIMPANI 2008 432 s Bojchuk B Todos Osmachka Spomini v biografiyi K Fakt 2003 S 65 70 Zborovska N Tancyuyucha zirka Todosya Osmachki K Kozaki 1996 63 s Kejvan M U samotnij mandrivci do vichnosti Berezil 1996 3 4 S 58 94 Kolesnichenko Bratun N Oskarzhennya chervonoyi rotondi Dzvin 1995 4 S 59 63 Kostyuk G Todos Osmachka zdaleku i zblizka sposterezhennya zustrichi j dialogi Zustrichi i proshannya Spogadi K Smoloskip 2008 Kn 2 S 324 376 Pinchuk S Svidok i oboronec zirvanoyi z korenya Ukrayini Osmachka T S Starshij boyarin Plan do dvoru Romani K Ukr pismennik 1998 S 3 8 Slaboshpickij M Son pro Ukrayinu Shtrihi do portreta Todosya Osmachki Ukrayinska mova i literatura v shkoli 1992 2 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Shereh Yu Nad Ukrayinoyu dzvoni gudut Porogi i zaporizhzhya Literatura Mistectvo Ideologiyi U 3 t Harkiv Folio 1998 T 1 S 236 247 Klen Yu Recenziya na poemu Poet Arka 1947 Listopad Ch 5 S 40 41