Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Старший боярин» — повість українського письменника Тодося Осьмачки про Україну початку ХХ століття.
 | |
| Автор | Тодось Осьмачка |
|---|---|
| Мова | українська |
| Жанр | роман |
| Видавництво | Прометей |
| Видано | 1946 |
 | Цей твір потрапив до списку ста найкращих творів української літератури за версією ПЕН-клубу |
Книга розміщена в Електронній бібліотеці «Україніка».
Історія створення
Тодось Осьмачка закінчив повість «Старший боярин» 1944 року в польському містечку Криниці. 1946 року, під час перебування письменника в таборах для переміщених осіб («Ді-Пі») у повоєнній Німеччині, у рамках МУРу твір вийшов друком.
Аналіз твору
Часопростір
У «Старшому боярині» існує два хронотопи: історичний хронотоп і авторський хронотоп. Автор створює візію епохи початку ХХ ст., подаючи її з ідейно-світоглядних позицій середини ХХ ст., що дає змогу говорити про своєрідну ретроспективну візію України початку «розбожненої» епохи. Специфіка екзистенційного філософування поета полягає в тому, що неповторний образ України, оповитої ніжною безмежною любов'ю, отруєний водночас гірокотою туги за минулим, що відходить у кривавих буднях: трагедійно-екзистенційний злам, пройшовши по серцю України ХХ с., пройшов і невеличкою за обсягом, але разючою, як сокира, творчістю Поета.
Філософські медитації Т. Осьмачки співзвучині з роздумами героїв «Нудоти» Ж.-П. Сартра та «Чуми» А. Камю.
До відчуття світової безодні, ірраціональності й закинутості в світ, письменника могла наштовхувати відчуженість і самостність в еміграції та в Україні з ворожим режимом. У «Старшому боярині» він вдається до змалювання ірраціонально-національної української вдачі. Щойно Гордій повертається в село, його охоплює екзистенційне почуття:
Він відчув безодню світову як продовження тієї пустки життєвої, серед якої його маленьке серце билося тривогою, чуючи свою приреченість, мабуть, їй, уже світовій пустелі.
В устах героїв роману часто та в роздумах автора часто натрапляємо на настрої самотності й песимізму. Проте, як наголошує І. Смолій, екзистенціалізм Осьмачки в «Старшому боярині» — оригінальний, самобутній, бо інші тут люди, інше минуле, інший світ.
Міфологізм
Для окреслення способу життя народу, національно-історично сформованого характеру мислення, його внутріншньої сутності Т. Осьмачка використовує міфологізм.
Старий церковний хрест, що, тріснувши, падає на землю, символізує настання епохи «світової ночі».
І посеред ночі від наглого місяця стало світліше і моторніше, і він, ніби це відчувши, став важко і повільно осідати над церквою. І знизився на найвищий гостряк хреста. Хрест не витримав, тріснув і з місяцем упав в ограду… І цей тріск продзвенів як смертельний постріл по всіх розлогах ночі, і на землі стала глупа ніч. І пісня, і луна зникли і заглухли, неначе камінь, кинутий у криницю, який осів на скаламучене дно глибокої води.
Падіння хреста — це не лише втрата сакральності України, але й руйнування її автентичної духовної суті, що була споконвічною основою українського «Роду й Дому».
Письменник насичує текст художніми метафорами й символами, які передають постійне відчуття тривоги й неспокою, що дедалі зростає. Це і містичний тривожний спів з «невимовною тугою», який завжди лунає в селі напередодні нового лиха; сич, що як «провісник неспокою» нав'язливо крутиться біля головного героя й голосить з «містичним смутком» над селом; «безборонна пустиня людської садиби» — метафора, що передбачає руйнування соціального устрою та духовної першооснови українського села й України загалом. І над усім тим демонічний образ убивці Маркури Пупаня, що втілює саме поняття зла і смерті з його містичним віщуанням і пророцтвом. Особливої символічності набуває зруйнована, порожня, покинута всіма церква з мертвим дзвоном без мотузки, уламками розсипаного скла й розбитими вікнами, крізь які чути завивання вітру.
Мотив раю
Мотив раю (землі обітованої) — один із центральних у «Старшому боярині» Т. Осьмачки.
«Для нього село — не тільки спосіб думання чи життя, не тільки етика й естетика, а національна цивілізація».
Якщо в ровесників, скажімо, М. Хвильового, А. Любченка патріархальне українське село як синонім відсталості, «просвітянства», провінціалізму стало об'єктом критики, то Т. Осьмачка, навпаки, уник спокуси зруйнувати старий міф України сільської, хутірської з тим, щоб нібито на його руїнах творити новий міф — модерної, урбаністичної України. Для нього перемога більшовизму в Україні — подія апокаліптична. Звідси цілком природною видається, відзначають дослідники, стихія письменника ще 20-х рр. — «трагедійні сюжети, здиблений селянський побут, холодні зорі над степовими могилами, байдуже до людини небо, зболені очі матерів і дітей». Із цим багажем письменник увійшов і свій другий етап творчості в 1940-х роках. І в «Старшому боярині» прагнув повернутися в «райдужний сон дитинства, нерозривну гармонію стосунків зі світом», в зовсім іншу епоху, ніж та, в якій "йому судилося жити, невимовно страждати, втікати від смерті із ностальгійним болем поринати пам'яттю туди ".
Внутрішній світ «Старшого боярина» постав із створеного класичною літературою образу України як земного раю, землі обітованої. Той український рай існує до моменту зіткнення сакрального й профанного світів, внаслідок чого відбувається катастрофа. У Т. Осьмачки — це втручання в хід подій (селянську ідилію) Маркури Пупаня (панського ланового), поміщика Харлампія Проня, які здійснюють зло. При цьому, варто наголосити, займаючи певне місце в своєму профанному світі, державній структурі (скажімо, Пронь виступає від імені конкрен-того соціального прошарку: поміщиків, «хоч і з місцевих громадян, але інтереси яких однакові з поміщиками всієї Росії», а Пупань стереже панське майно), зло вони вчиняють сакральне — ритуальне насильство. Суть його полягає в тому, щоб змусити жертву служити собі (для Проня вся Україна — потенційна жертва, це те, «кого немає і на світі», або це голота, що «віддає дітей у найми до чужих колисок та до чужої скотини)».
Варка мала присвятити свій талант ворогам. Гордій — стати русифікатором, мовляв, і в семінарії вчився, «аби учити українських дітей московської мови», бо так замислили Проні, щоб «наше плем'я, нещасне в житті, не було щасливе і в ріднім слові». Найбільше прокляття Гордія в тому, що він, без вини винуватий, приречений на вічне вигнання.
Герої повісті підвержені національній недолі. Внаслідок цього найтрагічніший момент «Старшого боярина» полягає в тому, що коли б Україна була «віднята назад у ворога, то не була б такою, якою вона йому віддавалася. І плакала козацька душа, що минулого вирвати з пам'яті ніхто не здолає, і що прийдешня Україна буде горем, без якого жити не можна вже й сьогодні на землі..». Альтернативою ж є християнський морально-етичний кодекс і націоналістична ідеологія.
Естетичним ідеалом життя, гармонійним універсумом повісті «Старший боярин» є старосвітське українське село, яким воно було до глобальних катастроф ХХ століття. Пристосований для життя природний ландшафт, населений позбавленою соціальних антагонізмів спільнотою, об'єднаною атмосферою рідних звичаїв. Генетично він закорінений у традиції української літературної класики, передовсім — поезії й прозі Т. Шевченка.
Примітки
- Книга на сайті е-бібліотеки «Україніка»
- Осьмачка, Теодосій Степанович, Старший боярин / Т. Осьмачка, В. Підмогильний, Г. Косинка. — Харків: Фоліо, 2013. — С. 348
- Василишин, І. П. (2012) Екзистенційно-філософські концепти роману Т. Осьмачки «Старший боярин». С. 8
- Михайловська Н. Трагічні оптимісти. Екзистенційне філософування в українській літературі ХІХ — першої половини ХХ ст. / Наталія Михайловська. — Л. : Світ, 1998. — С. 187
- Творчість і доля Т. С. Осьмачки в контексті українського письменства 20 століття: матеріали Всеукраїнської наукової конферегнції, присвяченої 100-річчю від дня народження Т. С. Осьмачки, 11-13 травня 1995 р. — Черкаси: б. в., 1995. — с. 40
- Осьмачка, Теодосій Степанович, Старший боярин / Т. Осьмачка, В. Підмогильний, Г. Косинка. — Харків: Фоліо, 2013. — С. 6
- Смолій І. Проблематика «Старшого боярина» Тодося Осьмачки. — Торонто, 1976. — С. 262
- Василишин, І. П. (2012) Екзистенційно-філософські концепти роману Т. Осьмачки «Старший боярин». С. 6
- Осьмачка, Теодосій Степанович, Старший боярин / Т. Осьмачка, В. Підмогильний, Г. Косинка. — Харків: Фоліо, 2013. — С. 7
- Василишин, І. П. (2012) Екзистенційно-філософські концепти роману Т. Осьмачки «Старший боярин». С. 7
- Мариненко, Ю. В. (2014). Селянкський рай Тодося Осьмачки (повість «Старший боярин»). Науковий вісник МДУ імені В.О. Сухомлинського. с. 155.
- Слабошпицький М. Поет із пекла (Тодось Осьмачка) / М. Слабошпицький. — К. : М. П. Кгоць; Ярославів Вал, 2003. — с. 21-22
- Слабошпицький М. Поет із пекла (Тодось Осьмачка) / М. Слабошпицький. — К. : М. П. Кгоць; Ярославів Вал, 2003. — С. 28
- Слабошпицький М. Поет із пекла (Тодось Осьмачка) / М. Слабошпицький. — К. : М. П. Кгоць; Ярославів Вал, 2003. — С.9-10
- Осьмачка, Теодосій Степанович, Старший боярин / Т. Осьмачка, В. Підмогильний, Г. Косинка. — Харків: Фоліо, 2013. — С. 44
- Осьмачка, Теодосій Степанович, Старший боярин / Т. Осьмачка, В. Підмогильний, Г. Косинка. — Харків: Фоліо, 2013. — С.82-83
- Осьмачка, Теодосій Степанович, Старший боярин / Т. Осьмачка, В. Підмогильний, Г. Косинка. — Харків: Фоліо, 2013. — С. 77
- Осьмачка, Теодосій Степанович, Старший боярин / Т. Осьмачка, В. Підмогильний, Г. Косинка. — Харків: Фоліо, 2013. — С. 72
Джерела
- Осьмачка, Тодось. Старший боярин : повісті / Тодось Осьмачка. – Львів: Червона калина, 1998. – 558 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starshij boyarin povist ukrayinskogo pismennika Todosya Osmachki pro Ukrayinu pochatku HH stolittya Starshij boyarin AvtorTodos OsmachkaMovaukrayinskaZhanrromanVidavnictvoPrometejVidano1946Cej tvir potrapiv do spisku sta najkrashih tvoriv ukrayinskoyi literaturi za versiyeyu PEN klubu Kniga rozmishena v Elektronnij biblioteci Ukrayinika Istoriya stvorennyaTodos Osmachka zakinchiv povist Starshij boyarin 1944 roku v polskomu mistechku Krinici 1946 roku pid chas perebuvannya pismennika v taborah dlya peremishenih osib Di Pi u povoyennij Nimechchini u ramkah MURu tvir vijshov drukom Analiz tvoruChasoprostir U Starshomu boyarini isnuye dva hronotopi istorichnij hronotop i avtorskij hronotop Avtor stvoryuye viziyu epohi pochatku HH st podayuchi yiyi z idejno svitoglyadnih pozicij seredini HH st sho daye zmogu govoriti pro svoyeridnu retrospektivnu viziyu Ukrayini pochatku rozbozhnenoyi epohi Specifika ekzistencijnogo filosofuvannya poeta polyagaye v tomu sho nepovtornij obraz Ukrayini opovitoyi nizhnoyu bezmezhnoyu lyubov yu otruyenij vodnochas girokotoyu tugi za minulim sho vidhodit u krivavih budnyah tragedijno ekzistencijnij zlam projshovshi po sercyu Ukrayini HH s projshov i nevelichkoyu za obsyagom ale razyuchoyu yak sokira tvorchistyu Poeta Ekzistencializm Filosofski meditaciyi T Osmachki spivzvuchini z rozdumami geroyiv Nudoti Zh P Sartra ta Chumi A Kamyu Do vidchuttya svitovoyi bezodni irracionalnosti j zakinutosti v svit pismennika mogla nashtovhuvati vidchuzhenist i samostnist v emigraciyi ta v Ukrayini z vorozhim rezhimom U Starshomu boyarini vin vdayetsya do zmalyuvannya irracionalno nacionalnoyi ukrayinskoyi vdachi Shojno Gordij povertayetsya v selo jogo ohoplyuye ekzistencijne pochuttya Vin vidchuv bezodnyu svitovu yak prodovzhennya tiyeyi pustki zhittyevoyi sered yakoyi jogo malenke serce bilosya trivogoyu chuyuchi svoyu prirechenist mabut yij uzhe svitovij pusteli V ustah geroyiv romanu chasto ta v rozdumah avtora chasto natraplyayemo na nastroyi samotnosti j pesimizmu Prote yak nagoloshuye I Smolij ekzistencializm Osmachki v Starshomu boyarini originalnij samobutnij bo inshi tut lyudi inshe minule inshij svit Mifologizm Dlya okreslennya sposobu zhittya narodu nacionalno istorichno sformovanogo harakteru mislennya jogo vnutrinshnoyi sutnosti T Osmachka vikoristovuye mifologizm Starij cerkovnij hrest sho trisnuvshi padaye na zemlyu simvolizuye nastannya epohi svitovoyi nochi I posered nochi vid naglogo misyacya stalo svitlishe i motornishe i vin nibi ce vidchuvshi stav vazhko i povilno osidati nad cerkvoyu I znizivsya na najvishij gostryak hresta Hrest ne vitrimav trisnuv i z misyacem upav v ogradu I cej trisk prodzveniv yak smertelnij postril po vsih rozlogah nochi i na zemli stala glupa nich I pisnya i luna znikli i zagluhli nenache kamin kinutij u krinicyu yakij osiv na skalamuchene dno glibokoyi vodi Padinnya hresta ce ne lishe vtrata sakralnosti Ukrayini ale j rujnuvannya yiyi avtentichnoyi duhovnoyi suti sho bula spokonvichnoyu osnovoyu ukrayinskogo Rodu j Domu Pismennik nasichuye tekst hudozhnimi metaforami j simvolami yaki peredayut postijne vidchuttya trivogi j nespokoyu sho dedali zrostaye Ce i mistichnij trivozhnij spiv z nevimovnoyu tugoyu yakij zavzhdi lunaye v seli naperedodni novogo liha sich sho yak provisnik nespokoyu nav yazlivo krutitsya bilya golovnogo geroya j golosit z mistichnim smutkom nad selom bezboronna pustinya lyudskoyi sadibi metafora sho peredbachaye rujnuvannya socialnogo ustroyu ta duhovnoyi pershoosnovi ukrayinskogo sela j Ukrayini zagalom I nad usim tim demonichnij obraz ubivci Markuri Pupanya sho vtilyuye same ponyattya zla i smerti z jogo mistichnim vishuannyam i proroctvom Osoblivoyi simvolichnosti nabuvaye zrujnovana porozhnya pokinuta vsima cerkva z mertvim dzvonom bez motuzki ulamkami rozsipanogo skla j rozbitimi viknami kriz yaki chuti zavivannya vitru Motiv rayu Motiv rayu zemli obitovanoyi odin iz centralnih u Starshomu boyarini T Osmachki Dlya nogo selo ne tilki sposib dumannya chi zhittya ne tilki etika j estetika a nacionalna civilizaciya Yaksho v rovesnikiv skazhimo M Hvilovogo A Lyubchenka patriarhalne ukrayinske selo yak sinonim vidstalosti prosvityanstva provincializmu stalo ob yektom kritiki to T Osmachka navpaki unik spokusi zrujnuvati starij mif Ukrayini silskoyi hutirskoyi z tim shob nibito na jogo ruyinah tvoriti novij mif modernoyi urbanistichnoyi Ukrayini Dlya nogo peremoga bilshovizmu v Ukrayini podiya apokaliptichna Zvidsi cilkom prirodnoyu vidayetsya vidznachayut doslidniki stihiya pismennika she 20 h rr tragedijni syuzheti zdiblenij selyanskij pobut holodni zori nad stepovimi mogilami bajduzhe do lyudini nebo zboleni ochi materiv i ditej Iz cim bagazhem pismennik uvijshov i svij drugij etap tvorchosti v 1940 h rokah I v Starshomu boyarini pragnuv povernutisya v rajduzhnij son ditinstva nerozrivnu garmoniyu stosunkiv zi svitom v zovsim inshu epohu nizh ta v yakij jomu sudilosya zhiti nevimovno strazhdati vtikati vid smerti iz nostalgijnim bolem porinati pam yattyu tudi Vnutrishnij svit Starshogo boyarina postav iz stvorenogo klasichnoyu literaturoyu obrazu Ukrayini yak zemnogo rayu zemli obitovanoyi Toj ukrayinskij raj isnuye do momentu zitknennya sakralnogo j profannogo svitiv vnaslidok chogo vidbuvayetsya katastrofa U T Osmachki ce vtruchannya v hid podij selyansku idiliyu Markuri Pupanya panskogo lanovogo pomishika Harlampiya Pronya yaki zdijsnyuyut zlo Pri comu varto nagolositi zajmayuchi pevne misce v svoyemu profannomu sviti derzhavnij strukturi skazhimo Pron vistupaye vid imeni konkren togo socialnogo prosharku pomishikiv hoch i z miscevih gromadyan ale interesi yakih odnakovi z pomishikami vsiyeyi Rosiyi a Pupan sterezhe panske majno zlo voni vchinyayut sakralne ritualne nasilstvo Sut jogo polyagaye v tomu shob zmusiti zhertvu sluzhiti sobi dlya Pronya vsya Ukrayina potencijna zhertva ce te kogo nemaye i na sviti abo ce golota sho viddaye ditej u najmi do chuzhih kolisok ta do chuzhoyi skotini Varka mala prisvyatiti svij talant vorogam Gordij stati rusifikatorom movlyav i v seminariyi vchivsya abi uchiti ukrayinskih ditej moskovskoyi movi bo tak zamislili Proni shob nashe plem ya neshasne v zhitti ne bulo shaslive i v ridnim slovi Najbilshe proklyattya Gordiya v tomu sho vin bez vini vinuvatij prirechenij na vichne vignannya Geroyi povisti pidverzheni nacionalnij nedoli Vnaslidok cogo najtragichnishij moment Starshogo boyarina polyagaye v tomu sho koli b Ukrayina bula vidnyata nazad u voroga to ne bula b takoyu yakoyu vona jomu viddavalasya I plakala kozacka dusha sho minulogo virvati z pam yati nihto ne zdolaye i sho prijdeshnya Ukrayina bude gorem bez yakogo zhiti ne mozhna vzhe j sogodni na zemli Alternativoyu zh ye hristiyanskij moralno etichnij kodeks i nacionalistichna ideologiya Estetichnim idealom zhittya garmonijnim universumom povisti Starshij boyarin ye starosvitske ukrayinske selo yakim vono bulo do globalnih katastrof HH stolittya Pristosovanij dlya zhittya prirodnij landshaft naselenij pozbavlenoyu socialnih antagonizmiv spilnotoyu ob yednanoyu atmosferoyu ridnih zvichayiv Genetichno vin zakorinenij u tradiciyi ukrayinskoyi literaturnoyi klasiki peredovsim poeziyi j prozi T Shevchenka PrimitkiKniga na sajti e biblioteki Ukrayinika Osmachka Teodosij Stepanovich Starshij boyarin T Osmachka V Pidmogilnij G Kosinka Harkiv Folio 2013 S 348 Vasilishin I P 2012 Ekzistencijno filosofski koncepti romanu T Osmachki Starshij boyarin S 8 Mihajlovska N Tragichni optimisti Ekzistencijne filosofuvannya v ukrayinskij literaturi HIH pershoyi polovini HH st Nataliya Mihajlovska L Svit 1998 S 187 Tvorchist i dolya T S Osmachki v konteksti ukrayinskogo pismenstva 20 stolittya materiali Vseukrayinskoyi naukovoyi konferegnciyi prisvyachenoyi 100 richchyu vid dnya narodzhennya T S Osmachki 11 13 travnya 1995 r Cherkasi b v 1995 s 40 Osmachka Teodosij Stepanovich Starshij boyarin T Osmachka V Pidmogilnij G Kosinka Harkiv Folio 2013 S 6 Smolij I Problematika Starshogo boyarina Todosya Osmachki Toronto 1976 S 262 Vasilishin I P 2012 Ekzistencijno filosofski koncepti romanu T Osmachki Starshij boyarin S 6 Osmachka Teodosij Stepanovich Starshij boyarin T Osmachka V Pidmogilnij G Kosinka Harkiv Folio 2013 S 7 Vasilishin I P 2012 Ekzistencijno filosofski koncepti romanu T Osmachki Starshij boyarin S 7 Marinenko Yu V 2014 Selyankskij raj Todosya Osmachki povist Starshij boyarin Naukovij visnik MDU imeni V O Suhomlinskogo s 155 Slaboshpickij M Poet iz pekla Todos Osmachka M Slaboshpickij K M P Kgoc Yaroslaviv Val 2003 s 21 22 Slaboshpickij M Poet iz pekla Todos Osmachka M Slaboshpickij K M P Kgoc Yaroslaviv Val 2003 S 28 Slaboshpickij M Poet iz pekla Todos Osmachka M Slaboshpickij K M P Kgoc Yaroslaviv Val 2003 S 9 10 Osmachka Teodosij Stepanovich Starshij boyarin T Osmachka V Pidmogilnij G Kosinka Harkiv Folio 2013 S 44 Osmachka Teodosij Stepanovich Starshij boyarin T Osmachka V Pidmogilnij G Kosinka Harkiv Folio 2013 S 82 83 Osmachka Teodosij Stepanovich Starshij boyarin T Osmachka V Pidmogilnij G Kosinka Harkiv Folio 2013 S 77 Osmachka Teodosij Stepanovich Starshij boyarin T Osmachka V Pidmogilnij G Kosinka Harkiv Folio 2013 S 72DzherelaOsmachka Todos Starshij boyarin povisti Todos Osmachka Lviv Chervona kalina 1998 558 s Posilannya