"Ротонда душогубців" — повість українського письменника Тодося Осьмачки, написана у 1956 році.
Коли 1956 року на Заході вийшла друком "Ротонда душогубців", то не могло бути й мови про те, щоб видати цю книжку на Батьківщині. Бо хоча в Радянському Союзі панувала "хрущовська відлига", комуністичним вождям зовсім не була потрібна правдива сповідь про те, як знищувався український народ, як ДПУ, НКВС та інші "служби" розпинали Україну. Правда - це є правда, її неможливо пристосувати до чиїхось інтересів та уподобань. У творі Тодося Осьмачки «Ротонда душогубців» зображено глибокий трагізм долі українського народу напередодні великого голодомору 1932–33 років, подано художньо–психологічний аналіз організації цього штучного голодомору правлячою тоді тоталітарно–терористичною сталінською клікою. Роман "Ротонда душогубців" - це вражаюче жахливий літопис злочинного винищення українства в період примусової колективізації, нелюдських жорстокостей НКВС.
Сюжет
Душогубська містерія розгортається на сторінках повісті «Ротонда душогубців». У канві твору митець описує діяння українських інтелігентів-патріотів. Автор прагне відтворити у творі добу нищення українського села в 20-30-х роках ХХ ст.. Через що світ, який зображуває автор у творі, вимальовується у канві подій історичних між двома країнами: Україною та Москвою.
Перед читачем головним героєм і постане Іван Брус носій національної ідеї українського народу, а водночас і герой, якому немає місця в суспільстві тоталітарного режиму. Час дії у повісті – це І половина 30-х років ХХ ст.. Тодось Осьмачка почне зображувати образ того, хто став як організатором, так і головним натхненником нищення українського села, але не носієм національної ідеї для суспільства. Це кумедна характеристика Сталіна. Оскільки осмислення трагедії України Тодось Осьмачка виводив з власної трагічної драми України, то зрозуміло те, що він мав і власне бачення стосовно національної ідеї жителів нашої держави. У творі митець змальовує Сталіна як ката українського народу, але зображує його діяння для руйнування села не самого, а у парі з Єжовим. Особливий інтерес у нас викликають роздуми Бруса, в яких прослідковується сама позиція автора в оцінці як політичних, так і соціальних гострих проблем: ( людина і право, людина і суспільство, людина і Україна в умовах тоталітарного більшовицького режиму). Борцем з цим злом у творі постає Іван Брус, представник української інтелігенції, що намагався своїми діями зробити все можливе, аби Україна стала на шлях процвітання. Тому в образі Івана ми розуміємо самі діяння автора для розквіту Батьківщини. Особливий інтерес у нас викликають роздуми Бруса. Відомо, що Тодось Осьмачка не сприймав імперської політики Москви по відношенню до України, глибоко переживав за трагедію сколективізованого села та ідею українського національного єднання. Тому він і відображає у творі протиставлення двох героїв: Івана та Парцюні. Він змальовує двобій їх, у якому нічиєї бути не може. Автор не преобтяжує повість героями, а створює образ лише тих героїв, хто уособлює певні соціальні групи українського суспільства:
· сільський трудовий люд: Овсій Брус, Шелестян;
· актив місцевої влади: Мадес Брус, Маздигін;
· міська інтелігенція: Чудєєв, Олена Щеглова.
Можна сказати, що головні герої повісті дають читачеві уявлення про соціальні конфлікти, характерні для життя українського народу в ту часову епоху. Доля більшості жителів села склалася трагічно, але таким був час і митець його показав.
Аналіз твору
Час дії у повісті — перша половина 30-х років. Але у відступах-спогадах, коли йдеться про історію родини головного героя Івана Бруса та життя українського села напередодні колективізації, автор переноситься і в 20-ті роки. «Ширшими стали географічні рамки твору — крім села Куцівки та Києва, в розповіді фігурує і Москва, бо саме там зав'язується дія твору.
На фоні розгортання колективізації Т. Осьмачка зробив спробу відтворити образ того, хто став її натхненником, хто, зрештою, виявився організатором винищення українського села, — створити образ Сталіна. Письменник, зрозуміло, мав власне бачення цієї своєрідної історичної постаті, власне розуміння її місця і ролі в суспільному житті новоствореної держави — Радянського Союзу. Він добре відчував тони і півтони, світло і тіні, характер нового «вождя народів», розумів далекий приціл його політики, проте не ставив перед собою завдання створити об'ємний, аналітичний художній образ.
Звідси і головний характеротворчий засіб письменника — відвертий, прямолінійний шарж, навіть гротеск з відчутним виключно негативним авторським ставленням до персонажа.
Сталін виступає в повісті у парі з Єжовим — тодішнім наркомом внутрішніх справ. Цей тандем тут не випадковий: генсек умів тягнути каштани з вогню руками своїх підлеглих. В оцінці автора Єжов — тінь Сталіна, живе втілення його ідеї «соціальної профілактики» суспільства. За наказом генсека, наголошує автор, той відбирав для проведення колективізації на Україні катів — досвідчених тюремних катів, які мали скласти кістяк армії посланих у села «тисячників». Письменник вдався тут до надто прозорої метафори: примусова колективізація була нічим іншим, як своєрідним катуванням народу. На цій метафорі тримаєтіся і весь образ Сталіна, замислений автором як замаскований комуністичною ідеєю кат власного народу.
У сюжеті повісті образу Сталіна відведено порівняно небагато місця, тому й відчувається прагнення автора зосередитися якнайбільше на ідейних постулатах «вождя». Віддаючи належне письменникові у цьому прагненні, не можна не зауважити, що в певному нагромадженні автором сталінських ідей не все співвідноситься з історичною логікою, не все вкладається у свідомість нормальної людини. Можливо, Т. Осьмачка, творячи відверто сатиричний образ Сталіна, мав намір наголосити на іншому: чи взагалі була якась нормальна логіка в діях Сталіна? У всякому разі часом буває нелегко розібратися в тому, що відповідає дійсності, а що є, так би мовити, авторською медитацією на задану тему. Але маємо переконання в головному: Т. Осьмачка прагнув створити образ Сталіна саме таким, який би в уяві зарубіжного читача (в Україні повість, зрозуміло, не могла публікуватися) постав без ореолу «геніального вождя українського народу».
Душу письменника чи не найбільше шматували ті людці, які несли українському селянинові розцяцьковане сталінськими посулами ярмо нової кріпосницької неволі. З них Т. Осьмачка виліпив узагальнений образ чекіста Парцюні, колишнього ката харківської тюрми, присланого із Кремля на Україну в «найворохобніщі місця поглиблювати революцію» — колективізувати непокірне селянство. Парцюні були страшними для нормального суспільства своєю психологією зверхності керівної еліти над «масами». Є в міркуваннях чекіста немало від абсурду, але мав той абсурд і свої коріння. Загалом же сатиричний образ Парцюні можна сприймати по-різному — і бачити його певну заданість, певну плакатність, і в той же час солідаризуватися з автором у його прагненні створити образ-символ зла з його багатоликим політичним обличчям.
Безкомпромісним борцем з цим злом і став у повісті її головний герой Іван Брус — представник тієї частини української інтелігенції, яка віддавала свій розум і свої сили на здійснення ідеї закономірності власного шляху України в її історичному поступі. Образ Бруса письменник розгортає у двох площинах — в роздумах та конкретних діях героя, відповідно до ситуацій, що складалися в якісь періоди його життя.
Та особливий інтерес викликають роздуми Бруса: в них часто відчутно проступає позиція самого автора в оцінці політичних, морально-етичних та інших гострих соціальних проблем (людина і право, становище України в умовах тоталітарного більшовицького режиму, доктрина комунізму та реалії життя). Здебільшого вона не суперечить оцінкам певних суспільних явищ, які сьогодні вже переосмислені і утвердилися в світі.
У «Ротонді душогубців», порівняно з попередніми повістями, чи не найбільше відчувається злиття героя й автора — і не лише в ідейних позиціях, але й в головних етапах їх життєвого шляху, в методах боротьби. Т. Осьмачка-письменник відверто не сприймав імперської політики Москви по відношенню до України, глибоко переживав трагедію сколективізованого села, а в ньому й трагедію батьків та родичів, не «пускав» до своїх віршів ні романтики революції, ні романтики «соціалістичних буднів». Над ним постійно висів дамоклів меч арешту і таки впав на його голову — довелося звідати катівень Лук'янівської тюрми. Саме тут почалася боротьба опального поета з чекістами за те, щоб, не зрадивши власних переконань, вижити й вибратися на волю.
Такі ж стежки простелив автор і своєму героєві. Іван Брус, відчуваючи неминучість арешту, вирішив готувати себе до того дня — використати проти «душогубських сил» іншу, «не випробувану революціями» силу — слабість, хворобу, використати божевілля. І коли той день настав, він кинув виклик своєму ворогові. Розпочався психологічний двобій зі слідчим НКВД Парцюнею — двобій ідеологій, несумісних моралей, двобій характерів. У ньому не могло бути «нічиєї»: хтось повинен виграти, а хтось — програти. «Божевілля» дозволило Брусові не тільки кидати прямо в вічі «ідейному» катові Парцюні свої обвинувачення, але й маневрувати — часом «добровільно» сприймати усі вимоги чекістів, аби дезорієнтувати їх. Це нагадувало смертельну гру кота з мишею, в якій «котом» виступав... в'язень. Брус виграв двобій з чекістами — його визнали божевільним і відправили до психіатричної лікарні на обстеження. А попереду — невідомість автора.
Повість не переобтяжена дійовими особами. В її сюжеті задіяні головним чином персонажі, які уособлюють певні соціальні групи українського суспільства — сільський трудовий люд (Овсій Брус, Шелестян), «актив» місцевої влади (завшколою Маздигін, Мадес Брус), міська інтелігенція (лікарі Олена Щеглова, Чудєєв). В сукупності вони і дають читачеві уявлення про соціальні конфлікти, характерні для України 30-х років, зокрема про нелегку долю села.
Посилання
- Осьмачка Т. Ротонда душогубців : повість / Тодось Осьмачка. — Харків : Фоліо, 2008. — 344, 2 с. : іл. — (Історія України в романах). [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Осьмачка Т. Ротонда Душогубців : оповідання / Т. Осьмачка. — Б. м. : б. в., 19–?. — 365 с. [ 19 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Осьмачка Т. Ротонда душогубців / Т. Осьмачка. - Х.: Фоліо, 2008. - 345 с.
- Афіша Україна. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://md-eksperiment.org/post/20161225-radosti-i-boli-ridnoyi-zemli-deyaki-aspekti-prozi-todosya-osmachki [ 8 лютого 2017 у Wayback Machine.]. - Назва з екрану.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rotonda dushogubciv povist ukrayinskogo pismennika Todosya Osmachki napisana u 1956 roci Koli 1956 roku na Zahodi vijshla drukom Rotonda dushogubciv to ne moglo buti j movi pro te shob vidati cyu knizhku na Batkivshini Bo hocha v Radyanskomu Soyuzi panuvala hrushovska vidliga komunistichnim vozhdyam zovsim ne bula potribna pravdiva spovid pro te yak znishuvavsya ukrayinskij narod yak DPU NKVS ta inshi sluzhbi rozpinali Ukrayinu Pravda ce ye pravda yiyi nemozhlivo pristosuvati do chiyihos interesiv ta upodoban U tvori Todosya Osmachki Rotonda dushogubciv zobrazheno glibokij tragizm doli ukrayinskogo narodu naperedodni velikogo golodomoru 1932 33 rokiv podano hudozhno psihologichnij analiz organizaciyi cogo shtuchnogo golodomoru pravlyachoyu todi totalitarno teroristichnoyu stalinskoyu klikoyu Roman Rotonda dushogubciv ce vrazhayuche zhahlivij litopis zlochinnogo vinishennya ukrayinstva v period primusovoyi kolektivizaciyi nelyudskih zhorstokostej NKVS SyuzhetDushogubska misteriya rozgortayetsya na storinkah povisti Rotonda dushogubciv U kanvi tvoru mitec opisuye diyannya ukrayinskih inteligentiv patriotiv Avtor pragne vidtvoriti u tvori dobu nishennya ukrayinskogo sela v 20 30 h rokah HH st Cherez sho svit yakij zobrazhuvaye avtor u tvori vimalovuyetsya u kanvi podij istorichnih mizh dvoma krayinami Ukrayinoyu ta Moskvoyu Pered chitachem golovnim geroyem i postane Ivan Brus nosij nacionalnoyi ideyi ukrayinskogo narodu a vodnochas i geroj yakomu nemaye miscya v suspilstvi totalitarnogo rezhimu Chas diyi u povisti ce I polovina 30 h rokiv HH st Todos Osmachka pochne zobrazhuvati obraz togo hto stav yak organizatorom tak i golovnim nathnennikom nishennya ukrayinskogo sela ale ne nosiyem nacionalnoyi ideyi dlya suspilstva Ce kumedna harakteristika Stalina Oskilki osmislennya tragediyi Ukrayini Todos Osmachka vivodiv z vlasnoyi tragichnoyi drami Ukrayini to zrozumilo te sho vin mav i vlasne bachennya stosovno nacionalnoyi ideyi zhiteliv nashoyi derzhavi U tvori mitec zmalovuye Stalina yak kata ukrayinskogo narodu ale zobrazhuye jogo diyannya dlya rujnuvannya sela ne samogo a u pari z Yezhovim Osoblivij interes u nas viklikayut rozdumi Brusa v yakih proslidkovuyetsya sama poziciya avtora v ocinci yak politichnih tak i socialnih gostrih problem lyudina i pravo lyudina i suspilstvo lyudina i Ukrayina v umovah totalitarnogo bilshovickogo rezhimu Borcem z cim zlom u tvori postaye Ivan Brus predstavnik ukrayinskoyi inteligenciyi sho namagavsya svoyimi diyami zrobiti vse mozhlive abi Ukrayina stala na shlyah procvitannya Tomu v obrazi Ivana mi rozumiyemo sami diyannya avtora dlya rozkvitu Batkivshini Osoblivij interes u nas viklikayut rozdumi Brusa Vidomo sho Todos Osmachka ne sprijmav imperskoyi politiki Moskvi po vidnoshennyu do Ukrayini gliboko perezhivav za tragediyu skolektivizovanogo sela ta ideyu ukrayinskogo nacionalnogo yednannya Tomu vin i vidobrazhaye u tvori protistavlennya dvoh geroyiv Ivana ta Parcyuni Vin zmalovuye dvobij yih u yakomu nichiyeyi buti ne mozhe Avtor ne preobtyazhuye povist geroyami a stvoryuye obraz lishe tih geroyiv hto uosoblyuye pevni socialni grupi ukrayinskogo suspilstva silskij trudovij lyud Ovsij Brus Shelestyan aktiv miscevoyi vladi Mades Brus Mazdigin miska inteligenciya Chudyeyev Olena Sheglova Mozhna skazati sho golovni geroyi povisti dayut chitachevi uyavlennya pro socialni konflikti harakterni dlya zhittya ukrayinskogo narodu v tu chasovu epohu Dolya bilshosti zhiteliv sela sklalasya tragichno ale takim buv chas i mitec jogo pokazav Analiz tvoruChas diyi u povisti persha polovina 30 h rokiv Ale u vidstupah spogadah koli jdetsya pro istoriyu rodini golovnogo geroya Ivana Brusa ta zhittya ukrayinskogo sela naperedodni kolektivizaciyi avtor perenositsya i v 20 ti roki Shirshimi stali geografichni ramki tvoru krim sela Kucivki ta Kiyeva v rozpovidi figuruye i Moskva bo same tam zav yazuyetsya diya tvoru Na foni rozgortannya kolektivizaciyi T Osmachka zrobiv sprobu vidtvoriti obraz togo hto stav yiyi nathnennikom hto zreshtoyu viyavivsya organizatorom vinishennya ukrayinskogo sela stvoriti obraz Stalina Pismennik zrozumilo mav vlasne bachennya ciyeyi svoyeridnoyi istorichnoyi postati vlasne rozuminnya yiyi miscya i roli v suspilnomu zhitti novostvorenoyi derzhavi Radyanskogo Soyuzu Vin dobre vidchuvav toni i pivtoni svitlo i tini harakter novogo vozhdya narodiv rozumiv dalekij pricil jogo politiki prote ne staviv pered soboyu zavdannya stvoriti ob yemnij analitichnij hudozhnij obraz Zvidsi i golovnij harakterotvorchij zasib pismennika vidvertij pryamolinijnij sharzh navit grotesk z vidchutnim viklyuchno negativnim avtorskim stavlennyam do personazha Stalin vistupaye v povisti u pari z Yezhovim todishnim narkomom vnutrishnih sprav Cej tandem tut ne vipadkovij gensek umiv tyagnuti kashtani z vognyu rukami svoyih pidleglih V ocinci avtora Yezhov tin Stalina zhive vtilennya jogo ideyi socialnoyi profilaktiki suspilstva Za nakazom genseka nagoloshuye avtor toj vidbirav dlya provedennya kolektivizaciyi na Ukrayini kativ dosvidchenih tyuremnih kativ yaki mali sklasti kistyak armiyi poslanih u sela tisyachnikiv Pismennik vdavsya tut do nadto prozoroyi metafori primusova kolektivizaciya bula nichim inshim yak svoyeridnim katuvannyam narodu Na cij metafori trimayetisya i ves obraz Stalina zamislenij avtorom yak zamaskovanij komunistichnoyu ideyeyu kat vlasnogo narodu U syuzheti povisti obrazu Stalina vidvedeno porivnyano nebagato miscya tomu j vidchuvayetsya pragnennya avtora zosereditisya yaknajbilshe na idejnih postulatah vozhdya Viddayuchi nalezhne pismennikovi u comu pragnenni ne mozhna ne zauvazhiti sho v pevnomu nagromadzhenni avtorom stalinskih idej ne vse spivvidnositsya z istorichnoyu logikoyu ne vse vkladayetsya u svidomist normalnoyi lyudini Mozhlivo T Osmachka tvoryachi vidverto satirichnij obraz Stalina mav namir nagolositi na inshomu chi vzagali bula yakas normalna logika v diyah Stalina U vsyakomu razi chasom buvaye nelegko rozibratisya v tomu sho vidpovidaye dijsnosti a sho ye tak bi moviti avtorskoyu meditaciyeyu na zadanu temu Ale mayemo perekonannya v golovnomu T Osmachka pragnuv stvoriti obraz Stalina same takim yakij bi v uyavi zarubizhnogo chitacha v Ukrayini povist zrozumilo ne mogla publikuvatisya postav bez oreolu genialnogo vozhdya ukrayinskogo narodu Dushu pismennika chi ne najbilshe shmatuvali ti lyudci yaki nesli ukrayinskomu selyaninovi rozcyackovane stalinskimi posulami yarmo novoyi kriposnickoyi nevoli Z nih T Osmachka vilipiv uzagalnenij obraz chekista Parcyuni kolishnogo kata harkivskoyi tyurmi prislanogo iz Kremlya na Ukrayinu v najvorohobnishi miscya pogliblyuvati revolyuciyu kolektivizuvati nepokirne selyanstvo Parcyuni buli strashnimi dlya normalnogo suspilstva svoyeyu psihologiyeyu zverhnosti kerivnoyi eliti nad masami Ye v mirkuvannyah chekista nemalo vid absurdu ale mav toj absurd i svoyi korinnya Zagalom zhe satirichnij obraz Parcyuni mozhna sprijmati po riznomu i bachiti jogo pevnu zadanist pevnu plakatnist i v toj zhe chas solidarizuvatisya z avtorom u jogo pragnenni stvoriti obraz simvol zla z jogo bagatolikim politichnim oblichchyam Bezkompromisnim borcem z cim zlom i stav u povisti yiyi golovnij geroj Ivan Brus predstavnik tiyeyi chastini ukrayinskoyi inteligenciyi yaka viddavala svij rozum i svoyi sili na zdijsnennya ideyi zakonomirnosti vlasnogo shlyahu Ukrayini v yiyi istorichnomu postupi Obraz Brusa pismennik rozgortaye u dvoh ploshinah v rozdumah ta konkretnih diyah geroya vidpovidno do situacij sho skladalisya v yakis periodi jogo zhittya Ta osoblivij interes viklikayut rozdumi Brusa v nih chasto vidchutno prostupaye poziciya samogo avtora v ocinci politichnih moralno etichnih ta inshih gostrih socialnih problem lyudina i pravo stanovishe Ukrayini v umovah totalitarnogo bilshovickogo rezhimu doktrina komunizmu ta realiyi zhittya Zdebilshogo vona ne superechit ocinkam pevnih suspilnih yavish yaki sogodni vzhe pereosmisleni i utverdilisya v sviti U Rotondi dushogubciv porivnyano z poperednimi povistyami chi ne najbilshe vidchuvayetsya zlittya geroya j avtora i ne lishe v idejnih poziciyah ale j v golovnih etapah yih zhittyevogo shlyahu v metodah borotbi T Osmachka pismennik vidverto ne sprijmav imperskoyi politiki Moskvi po vidnoshennyu do Ukrayini gliboko perezhivav tragediyu skolektivizovanogo sela a v nomu j tragediyu batkiv ta rodichiv ne puskav do svoyih virshiv ni romantiki revolyuciyi ni romantiki socialistichnih budniv Nad nim postijno visiv damokliv mech areshtu i taki vpav na jogo golovu dovelosya zvidati kativen Luk yanivskoyi tyurmi Same tut pochalasya borotba opalnogo poeta z chekistami za te shob ne zradivshi vlasnih perekonan vizhiti j vibratisya na volyu Taki zh stezhki prosteliv avtor i svoyemu geroyevi Ivan Brus vidchuvayuchi neminuchist areshtu virishiv gotuvati sebe do togo dnya vikoristati proti dushogubskih sil inshu ne viprobuvanu revolyuciyami silu slabist hvorobu vikoristati bozhevillya I koli toj den nastav vin kinuv viklik svoyemu vorogovi Rozpochavsya psihologichnij dvobij zi slidchim NKVD Parcyuneyu dvobij ideologij nesumisnih moralej dvobij harakteriv U nomu ne moglo buti nichiyeyi htos povinen vigrati a htos prograti Bozhevillya dozvolilo Brusovi ne tilki kidati pryamo v vichi idejnomu katovi Parcyuni svoyi obvinuvachennya ale j manevruvati chasom dobrovilno sprijmati usi vimogi chekistiv abi dezoriyentuvati yih Ce nagaduvalo smertelnu gru kota z misheyu v yakij kotom vistupav v yazen Brus vigrav dvobij z chekistami jogo viznali bozhevilnim i vidpravili do psihiatrichnoyi likarni na obstezhennya A poperedu nevidomist avtora Povist ne pereobtyazhena dijovimi osobami V yiyi syuzheti zadiyani golovnim chinom personazhi yaki uosoblyuyut pevni socialni grupi ukrayinskogo suspilstva silskij trudovij lyud Ovsij Brus Shelestyan aktiv miscevoyi vladi zavshkoloyu Mazdigin Mades Brus miska inteligenciya likari Olena Sheglova Chudyeyev V sukupnosti voni i dayut chitachevi uyavlennya pro socialni konflikti harakterni dlya Ukrayini 30 h rokiv zokrema pro nelegku dolyu sela PosilannyaOsmachka T Rotonda dushogubciv povist Todos Osmachka Harkiv Folio 2008 344 2 s il Istoriya Ukrayini v romanah 19 veresnya 2020 u Wayback Machine Osmachka T Rotonda Dushogubciv opovidannya T Osmachka B m b v 19 365 s 19 veresnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiOsmachka T Rotonda dushogubciv T Osmachka H Folio 2008 345 s Afisha Ukrayina Elektronnij resurs Rezhim dostupu http md eksperiment org post 20161225 radosti i boli ridnoyi zemli deyaki aspekti prozi todosya osmachki 8 lyutogo 2017 u Wayback Machine Nazva z ekranu