Територія Бродівського району лежить на території Львівської западини. На поверхні залягають мезозойські відклади, тобто крейда, мергелі, вапняки. На півночі і північному сході на поверхні залягають неогенові відклади (піски, пісковики, вапняки, гіпси, глини).
Частина території, яка розташована в Буго-Стирському природному районі, є найбільш піднятою водороздільною частиною території Малого Полісся. Лівобережжя річки Стир займають денудаційні рівнини на осадових породах, правобережжя — зандрові та зандрово-аллювіальні рівнини.
Вороняки — частина розчленованого Подільського плато, вбік рівнини Малого Полісся обривається крутим уступом, має абсолютні висоти: 350—400 м. Рельєф відрізняється зрілими ерозійно-денудаційними формами. Річкові долини і балки, які розділяють уступ і вододіл, характеризуються широкими днищами і пологими схилами. Горбоутворення відрізняються м'якими контурами і невеликими відносними висотами — 50—100 м.
По краю Подільського плато в смт Підкамінь починається Товтровий кряж, який простягається в південно-східному напрямку. Товтровий кряж являє собою давній бар'єрний риф з абсолютними висотами 400—436 м. Товтрові горби в межах плато піднімаються на 40—80 м. Головна гряда має плоску вершину і досить круті схили. На вершині залягають малопотужні прошарки суглинків, під якими дуже часто містяться рифові вапняки. На поверхні останніх спостерігаються карстові мікроформи (тріщини, діри, воронки). По два боки головної гряди розташовані товтрові піднесення.
На півдні Бродівського району трапляються скелі-останці, уступи, яри. На південному заході трапляється гірський рельєф, а саме узгірно-хребтові, структурно-денудаційні та ерозійно-денудаційні низькогір'я. А на межі Бродівського та Радехівського районів на берегах річки Стир трапляється рівнинний рельєф з плоскими флювіальними (річковими) рівнинами.
Геологічна будова
У геологічній будові Вороняк беруть участь осадові породи морського походження крейдяного періоду мезозойської ери і третинного періоду кайнозойської ери та континентальні відклади четвертинного періоду. В основі гір залягає потужна товща білої твердої крейди з включеннями чорного кременю. У складі верхньої крейди виділяється сеноманський, туронський, коньякський і сентонський яруси. Найпоширеніші серед них — відклади сеноманського ярусу. Їхній літологічний склад різноманітний: глауконітові піски та пісковики, вапняки і мертелі. Туронські відклади характеризуються одноманітним складом і представлені переважно білою писальною крейдою і крейдоподібними вапняками. Основна і характерна ознака турону — присутність у його складі декількох горизонтів сірого кременю. У відкладах турону трапляються численні рештки морських організмів (іноцерамів, брахіопод, їжаків, акул тощо). Уверх, по розподілу, туронські відклади поступово переходять у дуже близькі за зовнішнім виглядом і складом відклади коньякського ярусу.
Відклади палеогену поширені мало. Вони представлені зеленими кварцовоглауконітовими пісками, рідше пісковиками та мергелями потужністю до 12 м., які залягають на розмитій закарстованій поверхні крейди, заповнюючи її нерівності. Найчастіше їхні відслонення трапляються у верхів'ї річок Горинь та Ікви. На піднятих ділянках крейдового рельєфу палеогенові відклади відсутні. У цих випадках безпосередньо на крейді залягають морські утворення неогену.
Неогенові відкладення представлені середнім і верхнім міоценом. Залягають вони на розмитій поверхні давніших (палеогенових, крейдових, а місцями палеозойських) порід і покриваються четвертинними відкладами.
Згідно з даними «Укргеологорозвідки» на території району розташовані родовища суглинків, пісковиків та торфів:
Підкамінське, що розташоване на північний-захід від смт Підкамінь, балансові запаси 1479 тис. м³;
Черницьке родовище пісковиків (резервне) розташоване за 4 км південніше с. Черниця, затверджені запаси — 47 тис. м³.
Геологічні умови сприяють відкриттю розробки, підготовці для промислового освоєння. Пісковики використовуються для будівництва місцевих доріг.
Річки
Тут беруть початок річки басейну Дніпра — Стир (довжина в межах району 69 км), Іква (17 км); басейну Дністра — Серет (21 км). Загальна довжина річок району — 182,1 км, струмків — 270 км.
Район має розгалужену мережу річок. Густота річкової сітки коливається в межах 0,2—0,3 км². Долини річок Малого Полісся неглибокі з пологими схилами і широкими днищами. Найнижчий рівень води в річках спостерігається найчастіше в кінці серпня — на початок вересня. Весняна повінь продовжується 3 тижні. Її затяжний характер пояснюється тим, що територія району являє собою рівнину. Річний хід рівня річок характеризується порівняно невисоким весняним паводком, нестійкою літньо—осінньою меженню та високими дощовими паводками.
Також район багатий на підземні води. Західне Поділля відрізняється особливим режимом річок, які в більшості насичуються підземними водами (35—50 % річного стоку). Цей фактор зберігає річки від пересихання і зменшує коливання рівнів протягом всіх сезонів року.
Умови накопичення підземних вод сприятливі. Підземні води пристосовані до порід різного періоду, які на значних площах гідравлічно пов'язані між собою і часто створюють сполучені горизонти. Тому виділення водоносних горизонтів несе в якійсь мірі умовний характер.
Санто-туровський ярусу. Водомісткі породи — мергель, крейда, вапняки. Водонасиченість обумовлена наявністю тріщин і карстів. Найбільша заводненість обмежена глибиною 100—120 м. Глибина залягання водоносних порід 2—213 м.
Тортонський ярус. Водоносний горизонт має різноманітні характеристики на різних ділянках. Дренується долинами річок і ярів. Потужність заводненої товщини 3−76,5 м, найпоширеніша глибина 5—15 м. Водонасиченість і мінералізація залежить від локальних умов. Швидкий водообмін веде до активізації карстових процесів.
Сарматський ярус. Водовмістимі породи — пісковики, піски, вапняки. Глибина 3,6—80 м. Перенасиченість цього горизонту веде до різкого зменшення стійкості схилів і утворення зсувів. Води безнапірні, часто дреновані.
Ярус четвертинних алювіальних відкладів. Розвинутий у долинах річок і крутих балок. Глибина частіше 0,1—2,0 м. Багатоводність незначна. Потужність горизонту: 0,3—15 м. Живлення — атмосферні опади. Додаткове живлення з інших горизонтів, надходження води з річок під час повені. Режим непостійний, залежить від кількості опадів.
У середньому щороку випадає 742 мм опадів. Середня температура найхолоднішого місяця −4,3°С, найтеплішого +18,7°С. Переважають західні і південно-західні вітри. Найбільша швидкість вітру спостерігається взимку 3,6—3,8 м/с, навесні і в осені 3,0—3,4 м/с.
Клімат району — атлантично-континентальний, характеризується високою вологістю, м'якими зимами з частими потеплінням, помірно теплим не посушливим літом. Він формується переважно під впливом Атлантичного океану (що виявляється у значній кількості опадів та швидкій зміні погоди), а також континентальних повітряних мас. Літо м'яке з частими грозами, зима холодна.
У залежності від віднесення до визначеного фізико-географічного району, окремі частини району відрізняються кліматичними умовами. Основні метеорологічні характеристики наведені в таблиці.
Середньорічна відносна вологість повітря о 13 годині — 65—68 %, середньорічна температура повітря 6,8°С.
Більшість ґрунтів — чорноземні та перегнійно-карбонатні. Ґрунтовий покрив району порівняно складний. Формувався він протягом верхнього плейстоцену та голоцену, внаслідок речовинних компонентів, які складають ландшафтну оболонку планети. Наявність у Малому Поліссі пісків при близькому до поверхні заляганні крейдових відкладень обумовили формування характерних поліських ґрунтів.
Найрозповсюдженішими з них є дерно-слабозолисті ґрунти. Вони займають плоскі понижені міжріччя. Карбонатні породи залягають близько, тому ці ґрунти мають слабокислу або нейтральну реакцію, небагаті перегноєм (0,86—1,07 %), сприятливий повітряний і водний режим при внесенні органічних добрив ґрунти достатньо родючі і значно зорані.
Піскові піднесення покриті дерно-слабоподзолистими пісковими ґрунтами, які мають несприятливі фізичні властивості та бідні на живильні речовини. Використовуються переважно як пасовища.
На ділянках міжріччя з виходом на поверхню крейдових порід утворились перегнійно-карбонатні ґрунти, які містять багато перегною (7—8 %), мають слаболужну реакцію, мулиста фракція становить 30—50 %. В умовах Малого Полісся це найкращі за своїм потенціалом родючі ґрунти, повністю зорані.
В долинах річок розповсюджені дернові лугові, черноземно-лугові, лугово-болотні ґрунти. Торфоболотні ґрунти залягають в південній частині району в долині річки Стир і використовуються переважно під сінокоси і випаси.
На піднесених елементах рельєфу Вороняків сформувались сірі лісові ґрунти. Біля підніжжя уступу до Малого Полісся по конусах виносу залягають опідзолені чорноземи і потужні малогумусні чорноземи. Це найкращі природні родючі ґрунти району.
У межах Товтрового кряжу трапляються сірі лісові ґрунти і карбонатні чорноземи.
Утворення різних генетичних груп ґрунтів пов'язане складним зв'язком між лісовою і лісостеповою рослинністю, кліматичними умовами, утворюючими породами, рельєфом, господарською діяльністю людини.
У районі значну частину займають сільськогосподарські угіддя, площею — 63,4 тис. га. Велику площу займають ліси — 33,6 % території району. Водне плесо території становить 637 га.
Зниклі населенні пункти району
Згідно адміністративно-територіального поділу Львівської області упродовж 1945—2020 років, з обліку даних у зв'язку з переселенням мешканців та приєднанням до інших населених пунктів з мапи області зникло багато сіл та хуторів. Нижче наведений перелік (не є вичерпним) таких населених пунктів:
Шевченківське Заболотцівської сільради було зняте з обліку у зв'язку з переселенням його мешканців, згідно рішення Виконавчого комітету Львівської обласної Ради народних депутатів від 19 вересня 1989 року.
Хутори
Адами-Підлісся
Бабутиха
Бальвірка
Бендери
Березина
Беремки
Борсучий
Валівська
Вежище
Верхи
Вируб
Вільшанка
Вітряк
Войтовичі
Волянщина
Гончарі
Гостинець (Гранатирі)
Гребелька
Далиняки
Дубина
Дубинська дорога
Жолоби
Закорчмений
Замонастир
Заячий Гай
Звіринець
Івани (Івані)
Калинка
Касяни
Кисилівка
Климівна
Корчмище
Красник
Кринички
Криничний
Кругляк
Кутищина
Кучаків
Ксьондзики
Лани
Лісовики
Льони
Мазання-Ваврикова
Марусі
Михалуші
На Границі
Народне
Нетреба
Нова Гута
Оглядівське (Гулядівське)
Парцеляція
Підберезний
Підгір'я
Підзамче-Залуч
Підліс
Підпасіка
Подоляни
Пожари
Романці
Свиридівна
Синька
Сосни (Соснинка)
Стогинь
Стриганець
Хмелево
Хмельове
Шаруни
Шматів
Юридика
Історія
17 січня1940 року, Указом Президії Верховної ради УРСР, на території колишнього Бродського повіту утворено Бродівський, Підкамінський та Пониковицький райони. Райони займали порівняно малі географічні території. Так, Бродівський район розташований у північно-східній частині Львівської області. У 1946—1962 роках році до складу району увійшли Заболотцівський та Підкамінський райони, а на початку 1960-х років й частина Олеського району — села, підпорядковані Гутищенській, Заболотцівській, Кутівській, Ожидівській, Підгорецькій, Соколівській, Тур'янській, Ясенівській сільським радам; Лопатинського району — села, підпорядковані Лопатинській, Барилівській, Березівській, Куликівській, Кустинській, Миколаївській, Нивицькій, Оглядівській, Сморжівській, Хмільненській сільським радам та Буського району — села, підпорядковані Топорівській і Чанизькій сільським радам.
25 травня2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бродівського району було створено 86 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 78,40 % (проголосували 36657 з 46759 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 60,05 % (22013 виборців); Юлія Тимошенко — 14,37 % (5266 виборців), Олег Ляшко — 9,42 % (3453 виборців), Анатолій Гриценко — 8,45 % (3099 виборців); Олег Тягнибок — 2,98 % (1091 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,53 %.
31 березня 2019 року відбулися Президентські вибори України. Явка на виборах складала — 69,11 % (проголосували 33194 з 48033 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 31,94 % (10483 виборців) Юлія Тимошенко — 17,49 % (5740 виборців), Анатолій Гриценко — 15,08 % (4950 виборців), Володимир Зеленський — 12,40 % (4069 виборців), Олег Ляшко — 8,31 % (2726 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів.
Транспортний комплекс у районі досить добре розвинутий, є такі види транспорту: автомобільний, залізничний, трубопровідний. Центр району місто Броди розташоване на перетині важливих транспортних шляхів.
Найкраще розвинутий автомобільний транспорт. Бродівський район має сполучення з усіма важливими транспортними вузлами Львівської області та сусідніми областями.
Добре розвинутий залізничний транспорт, район має сполучення з обласним центром містом Львів, також має сполучення з сусідніми Рівненською, Тернопільською та Волинської областями. Розвинутий і трубопровідний вид транспорту — по території району проходять нафтопроводи «Дружба» та «Одеса—Броди».
Визначні місця
Докладніше:
На території Бродівського району розташовані 24 пам'ятки архітектури державного та 48 місцевого значення. Серед них:
Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 45/2020-рп «Про призначення О.Прокопець головою Бродівської районної державної адміністрації Львівської області»
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 грудня 2018.
РСР, Президія Верховної Ради Української. Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області» — Вікіджерела. uk.wikisource.org(укр.). Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 24 травня 2022.
. Архів оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 18 листопада 2018.
. Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 01 лютого 2020.
ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 4 лютого 2016.
. www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 2 квітня 2019.
. static.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 19 червня 2014. Процитовано 24 травня 2022.
. Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 9 грудня 2018.
Кількість населення Львівської області. Статистичний збірник / Івасіва Л. — Львів : Головне управління статистики у Львівській області, 2011. — 76 с. — 15 прим.
Родін, Мар'яна. . www.brody-rda.gov.ua (uk-ua) . Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
«Брідщина — край на межі Галичини й Волині». Матеріали щорічних науково-краєзнавчих конференцій, що організовує Бродівський історико-краєзнавчий музей. — Випуски 1—7. — Броди, 2008—2014.
Зварич Т. Зміни в адміністративно-територіальному устрої та зменшення населених пунктів Брідщини в середині та другій половині XX століття // Бродівщина — край на межі Галичини й Волині. Випуск 9. (Матеріали десятої краєзнавчої конференції) / Стрільчук В., Корчак А., Ковальчук Г., Ханакова Н., Ульянов В. — Броди : Просвіта, 2016. — С. 20—25.
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року // Інформаційно-статистичний відділ при Секретаріаті Президії Верховної ради Української РСР / М. Ф. Попівський. — перше. — Київ : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 324—325.
Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1972 року // Відділ в питаннях роботи рад Президії Верховної ради Української РСР / В. І. Кирненко. — перше. — Київ : Українське видавництво політичної літератури, 1973. — С. 275-276.
Brodivskij rajon kolishnij rajon Ukrayini na pivnichnomu shodi Lvivskoyi oblasti Rajonnij ta administrativnij centr misto rajonnogo znachennya Brodi Naselennya stanovit 58009 osib na 1 sichnya 2019 Plosha rajonu 1162 km Utvoreno 17 sichnya 1940 roku Likvidovano 17 lipnya 2020 roku pid chas administrativno teritorialnoyi reformi u vidpovidnosti do postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Brodivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Lvivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastKod KOATUU 4620300000Utvorenij 17 sichnya 1940Likvidovanij 17 lipnya 2020Naselennya 58 009 na 1 01 2019 Plosha 1157 km Gustota 50 1 osib km Tel kod 380 3266Poshtovi indeksi 80600 80674Naseleni punkti ta radiRajonnij centr BrodiMiski radi 1Selishni radi 1Silski radi 23Mista 1Smt 1Sela 101Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Shved Yevgen VasilovichGolova RDA Prokopec Oksana PavlivnaVebstorinka Brodivska RDA Brodivska rajradaAdresa 80600 Lvivska obl m Brodi pl Rinok 1MapaBrodivskij rajon u VikishovishiPidgoreckij zamokGeografiyaRoztashuvannya Brodivskij rajon mezhuye z takimi rajonami Zolochivskim Buskim ta Radehivskim Lvivskoyi oblasti Gorohivskim Volinskoyi oblasti Kremeneckim Ternopilskoyi oblasti Radivilivskim Rivnenskoyi oblasti Radehivskij rajon Volinska oblast Gorohivskij rajon Rivnenska oblast Radivilivskij rajon Buskij rajonZolochivskij rajon Ternopilska oblast Zborivskij rajon Ternopilska oblast Kremeneckij rajon Bilsha chastina rajonu roztashovana na Bridskij rivnini yaka geografichno nalezhit do Malogo Polissya Serednya visota rivnini 240 m nad rivnem morya Pivden Bridshini peretinaye nizkogirne pasmo Voronyaki yake ye chastinoyu Podilskoyi visochini najvisha tochka gora Visokij Kamin zavvishki 440 m Pivdenno zahidnoyu chastinoyu rajonu prohodit Golovnij yevropejskij vododil Relyef Teritoriya Brodivskogo rajonu lezhit na teritoriyi Lvivskoyi zapadini Na poverhni zalyagayut mezozojski vidkladi tobto krejda mergeli vapnyaki Na pivnochi i pivnichnomu shodi na poverhni zalyagayut neogenovi vidkladi piski piskoviki vapnyaki gipsi glini Chastina teritoriyi yaka roztashovana v Bugo Stirskomu prirodnomu rajoni ye najbilsh pidnyatoyu vodorozdilnoyu chastinoyu teritoriyi Malogo Polissya Livoberezhzhya richki Stir zajmayut denudacijni rivnini na osadovih porodah pravoberezhzhya zandrovi ta zandrovo allyuvialni rivnini Voronyaki chastina rozchlenovanogo Podilskogo plato vbik rivnini Malogo Polissya obrivayetsya krutim ustupom maye absolyutni visoti 350 400 m Relyef vidriznyayetsya zrilimi erozijno denudacijnimi formami Richkovi dolini i balki yaki rozdilyayut ustup i vododil harakterizuyutsya shirokimi dnishami i pologimi shilami Gorboutvorennya vidriznyayutsya m yakimi konturami i nevelikimi vidnosnimi visotami 50 100 m Po krayu Podilskogo plato v smt Pidkamin pochinayetsya Tovtrovij kryazh yakij prostyagayetsya v pivdenno shidnomu napryamku Tovtrovij kryazh yavlyaye soboyu davnij bar yernij rif z absolyutnimi visotami 400 436 m Tovtrovi gorbi v mezhah plato pidnimayutsya na 40 80 m Golovna gryada maye plosku vershinu i dosit kruti shili Na vershini zalyagayut malopotuzhni prosharki suglinkiv pid yakimi duzhe chasto mistyatsya rifovi vapnyaki Na poverhni ostannih sposterigayutsya karstovi mikroformi trishini diri voronki Po dva boki golovnoyi gryadi roztashovani tovtrovi pidnesennya Na pivdni Brodivskogo rajonu traplyayutsya skeli ostanci ustupi yari Na pivdennomu zahodi traplyayetsya girskij relyef a same uzgirno hrebtovi strukturno denudacijni ta erozijno denudacijni nizkogir ya A na mezhi Brodivskogo ta Radehivskogo rajoniv na beregah richki Stir traplyayetsya rivninnij relyef z ploskimi flyuvialnimi richkovimi rivninami Geologichna budova U geologichnij budovi Voronyak berut uchast osadovi porodi morskogo pohodzhennya krejdyanogo periodu mezozojskoyi eri i tretinnogo periodu kajnozojskoyi eri ta kontinentalni vidkladi chetvertinnogo periodu V osnovi gir zalyagaye potuzhna tovsha biloyi tverdoyi krejdi z vklyuchennyami chornogo kremenyu U skladi verhnoyi krejdi vidilyayetsya senomanskij turonskij konyakskij i sentonskij yarusi Najposhirenishi sered nih vidkladi senomanskogo yarusu Yihnij litologichnij sklad riznomanitnij glaukonitovi piski ta piskoviki vapnyaki i merteli Turonski vidkladi harakterizuyutsya odnomanitnim skladom i predstavleni perevazhno biloyu pisalnoyu krejdoyu i krejdopodibnimi vapnyakami Osnovna i harakterna oznaka turonu prisutnist u jogo skladi dekilkoh gorizontiv sirogo kremenyu U vidkladah turonu traplyayutsya chislenni reshtki morskih organizmiv inoceramiv brahiopod yizhakiv akul tosho Uverh po rozpodilu turonski vidkladi postupovo perehodyat u duzhe blizki za zovnishnim viglyadom i skladom vidkladi konyakskogo yarusu Vidkladi paleogenu poshireni malo Voni predstavleni zelenimi kvarcovoglaukonitovimi piskami ridshe piskovikami ta mergelyami potuzhnistyu do 12 m yaki zalyagayut na rozmitij zakarstovanij poverhni krejdi zapovnyuyuchi yiyi nerivnosti Najchastishe yihni vidslonennya traplyayutsya u verhiv yi richok Gorin ta Ikvi Na pidnyatih dilyankah krejdovogo relyefu paleogenovi vidkladi vidsutni U cih vipadkah bezposeredno na krejdi zalyagayut morski utvorennya neogenu Neogenovi vidkladennya predstavleni serednim i verhnim miocenom Zalyagayut voni na rozmitij poverhni davnishih paleogenovih krejdovih a miscyami paleozojskih porid i pokrivayutsya chetvertinnimi vidkladami Zgidno z danimi Ukrgeologorozvidki na teritoriyi rajonu roztashovani rodovisha suglinkiv piskovikiv ta torfiv Pidgorecke sho roztashovane za 9 km na pivnichnij zahid vid promizhnoyi zaliznichnoyi stanciyi Ozhidiv balansovi zapasi 193 tis m Pidkaminske sho roztashovane na pivnichnij zahid vid smt Pidkamin balansovi zapasi 1479 tis m Chernicke rodovishe piskovikiv rezervne roztashovane za 4 km pivdennishe s Chernicya zatverdzheni zapasi 47 tis m Geologichni umovi spriyayut vidkrittyu rozrobki pidgotovci dlya promislovogo osvoyennya Piskoviki vikoristovuyutsya dlya budivnictva miscevih dorig Richki Tut berut pochatok richki basejnu Dnipra Stir dovzhina v mezhah rajonu 69 km Ikva 17 km basejnu Dnistra Seret 21 km Zagalna dovzhina richok rajonu 182 1 km strumkiv 270 km Rajon maye rozgaluzhenu merezhu richok Gustota richkovoyi sitki kolivayetsya v mezhah 0 2 0 3 km Dolini richok Malogo Polissya negliboki z pologimi shilami i shirokimi dnishami Najnizhchij riven vodi v richkah sposterigayetsya najchastishe v kinci serpnya na pochatok veresnya Vesnyana povin prodovzhuyetsya 3 tizhni Yiyi zatyazhnij harakter poyasnyuyetsya tim sho teritoriya rajonu yavlyaye soboyu rivninu Richnij hid rivnya richok harakterizuyetsya porivnyano nevisokim vesnyanim pavodkom nestijkoyu litno osinnoyu mezhennyu ta visokimi doshovimi pavodkami Takozh rajon bagatij na pidzemni vodi Zahidne Podillya vidriznyayetsya osoblivim rezhimom richok yaki v bilshosti nasichuyutsya pidzemnimi vodami 35 50 richnogo stoku Cej faktor zberigaye richki vid peresihannya i zmenshuye kolivannya rivniv protyagom vsih sezoniv roku Umovi nakopichennya pidzemnih vod spriyatlivi Pidzemni vodi pristosovani do porid riznogo periodu yaki na znachnih ploshah gidravlichno pov yazani mizh soboyu i chasto stvoryuyut spolucheni gorizonti Tomu vidilennya vodonosnih gorizontiv nese v yakijs miri umovnij harakter Santo turovskij yarusu Vodomistki porodi mergel krejda vapnyaki Vodonasichenist obumovlena nayavnistyu trishin i karstiv Najbilsha zavodnenist obmezhena glibinoyu 100 120 m Glibina zalyagannya vodonosnih porid 2 213 m Tortonskij yarus Vodonosnij gorizont maye riznomanitni harakteristiki na riznih dilyankah Drenuyetsya dolinami richok i yariv Potuzhnist zavodnenoyi tovshini 3 76 5 m najposhirenisha glibina 5 15 m Vodonasichenist i mineralizaciya zalezhit vid lokalnih umov Shvidkij vodoobmin vede do aktivizaciyi karstovih procesiv Sarmatskij yarus Vodovmistimi porodi piskoviki piski vapnyaki Glibina 3 6 80 m Perenasichenist cogo gorizontu vede do rizkogo zmenshennya stijkosti shiliv i utvorennya zsuviv Vodi beznapirni chasto drenovani Yarus chetvertinnih alyuvialnih vidkladiv Rozvinutij u dolinah richok i krutih balok Glibina chastishe 0 1 2 0 m Bagatovodnist neznachna Potuzhnist gorizontu 0 3 15 m Zhivlennya atmosferni opadi Dodatkove zhivlennya z inshih gorizontiv nadhodzhennya vodi z richok pid chas poveni Rezhim nepostijnij zalezhit vid kilkosti opadiv Klimat Klimat rajonu m yakij i dosit vologij U serednomu shoroku vipadaye 742 mm opadiv Serednya temperatura najholodnishogo misyacya 4 3 S najteplishogo 18 7 S Perevazhayut zahidni i pivdenno zahidni vitri Najbilsha shvidkist vitru sposterigayetsya vzimku 3 6 3 8 m s navesni i v oseni 3 0 3 4 m s Klimat rajonu atlantichno kontinentalnij harakterizuyetsya visokoyu vologistyu m yakimi zimami z chastimi poteplinnyam pomirno teplim ne posushlivim litom Vin formuyetsya perevazhno pid vplivom Atlantichnogo okeanu sho viyavlyayetsya u znachnij kilkosti opadiv ta shvidkij zmini pogodi a takozh kontinentalnih povitryanih mas Lito m yake z chastimi grozami zima holodna U zalezhnosti vid vidnesennya do viznachenogo fiziko geografichnogo rajonu okremi chastini rajonu vidriznyayutsya klimatichnimi umovami Osnovni meteorologichni harakteristiki navedeni v tablici Serednorichna vidnosna vologist povitrya o 13 godini 65 68 serednorichna temperatura povitrya 6 8 S Korisni kopalini Brodivskij rajon bagatij na korisni kopalini a same torf bure vugillya vapnyak kvarcovij pisok glinu zaliznu rudu Grunti Bilshist gruntiv chornozemni ta peregnijno karbonatni Gruntovij pokriv rajonu porivnyano skladnij Formuvavsya vin protyagom verhnogo plejstocenu ta golocenu vnaslidok rechovinnih komponentiv yaki skladayut landshaftnu obolonku planeti Nayavnist u Malomu Polissi piskiv pri blizkomu do poverhni zalyaganni krejdovih vidkladen obumovili formuvannya harakternih poliskih gruntiv Najrozpovsyudzhenishimi z nih ye derno slabozolisti grunti Voni zajmayut ploski ponizheni mizhrichchya Karbonatni porodi zalyagayut blizko tomu ci grunti mayut slabokislu abo nejtralnu reakciyu nebagati peregnoyem 0 86 1 07 spriyatlivij povitryanij i vodnij rezhim pri vnesenni organichnih dobriv grunti dostatno rodyuchi i znachno zorani Piskovi pidnesennya pokriti derno slabopodzolistimi piskovimi gruntami yaki mayut nespriyatlivi fizichni vlastivosti ta bidni na zhivilni rechovini Vikoristovuyutsya perevazhno yak pasovisha Na dilyankah mizhrichchya z vihodom na poverhnyu krejdovih porid utvorilis peregnijno karbonatni grunti yaki mistyat bagato peregnoyu 7 8 mayut slaboluzhnu reakciyu mulista frakciya stanovit 30 50 V umovah Malogo Polissya ce najkrashi za svoyim potencialom rodyuchi grunti povnistyu zorani V dolinah richok rozpovsyudzheni dernovi lugovi chernozemno lugovi lugovo bolotni grunti Torfobolotni grunti zalyagayut v pivdennij chastini rajonu v dolini richki Stir i vikoristovuyutsya perevazhno pid sinokosi i vipasi Na pidnesenih elementah relyefu Voronyakiv sformuvalis siri lisovi grunti Bilya pidnizhzhya ustupu do Malogo Polissya po konusah vinosu zalyagayut opidzoleni chornozemi i potuzhni malogumusni chornozemi Ce najkrashi prirodni rodyuchi grunti rajonu U mezhah Tovtrovogo kryazhu traplyayutsya siri lisovi grunti i karbonatni chornozemi Utvorennya riznih genetichnih grup gruntiv pov yazane skladnim zv yazkom mizh lisovoyu i lisostepovoyu roslinnistyu klimatichnimi umovami utvoryuyuchimi porodami relyefom gospodarskoyu diyalnistyu lyudini U rajoni znachnu chastinu zajmayut silskogospodarski ugiddya plosheyu 63 4 tis ga Veliku ploshu zajmayut lisi 33 6 teritoriyi rajonu Vodne pleso teritoriyi stanovit 637 ga Znikli naselenni punkti rajonuZgidno administrativno teritorialnogo podilu Lvivskoyi oblasti uprodovzh 1945 2020 rokiv z obliku danih u zv yazku z pereselennyam meshkanciv ta priyednannyam do inshih naselenih punktiv z mapi oblasti zniklo bagato sil ta hutoriv Nizhche navedenij perelik ne ye vicherpnim takih naselenih punktiv SelaVeliki Filvarki Guta Verhobuzka Guta Penyacka Gutisko Brodske Gutisko Litoviske Gutisko Penyacke Gutishe Bridske Dzvinec Majdan Penyackij Ostrovchik Mali Filvarki Savarin Sklyana Guta Stari Brodi Shvabi Shevchenkivske Zabolotcivskoyi silradi bulo znyate z obliku u zv yazku z pereselennyam jogo meshkanciv zgidno rishennya Vikonavchogo komitetu Lvivskoyi oblasnoyi Radi narodnih deputativ vid 19 veresnya 1989 roku HutoriAdami Pidlissya Babutiha Balvirka Benderi Berezina Beremki Borsuchij Valivska Vezhishe Verhi Virub Vilshanka Vitryak Vojtovichi Volyanshina Gonchari Gostinec Granatiri Grebelka Dalinyaki Dubina Dubinska doroga Zholobi Zakorchmenij Zamonastir Zayachij Gaj Zvirinec Ivani Ivani Kalinka Kasyani Kisilivka Klimivna Korchmishe Krasnik Krinichki Krinichnij Kruglyak Kutishina Kuchakiv Ksondziki Lani Lisoviki Loni Mazannya Vavrikova Marusi Mihalushi Na Granici Narodne Netreba Nova Guta Oglyadivske Gulyadivske Parcelyaciya Pidbereznij Pidgir ya Pidzamche Zaluch Pidlis Pidpasika Podolyani Pozhari Romanci Sviridivna Sinka Sosni Sosninka Stogin Striganec Hmelevo Hmelove Sharuni Shmativ YuridikaIstoriya17 sichnya 1940 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi radi URSR na teritoriyi kolishnogo Brodskogo povitu utvoreno Brodivskij Pidkaminskij ta Ponikovickij rajoni Rajoni zajmali porivnyano mali geografichni teritoriyi Tak Brodivskij rajon roztashovanij u pivnichno shidnij chastini Lvivskoyi oblasti U 1946 1962 rokah roci do skladu rajonu uvijshli Zabolotcivskij ta Pidkaminskij rajoni a na pochatku 1960 h rokiv j chastina Oleskogo rajonu sela pidporyadkovani Gutishenskij Zabolotcivskij Kutivskij Ozhidivskij Pidgoreckij Sokolivskij Tur yanskij Yasenivskij silskim radam Lopatinskogo rajonu sela pidporyadkovani Lopatinskij Barilivskij Berezivskij Kulikivskij Kustinskij Mikolayivskij Nivickij Oglyadivskij Smorzhivskij Hmilnenskij silskim radam ta Buskogo rajonu sela pidporyadkovani Toporivskij i Chanizkij silskim radam 5 lyutogo 1965 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR do skladu Brodivskogo rajonu peredano Stanislavchicku silradu Radehivskogo rajonu Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Brodivskogo rajonu bulo stvoreno 86 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 78 40 progolosuvali 36657 z 46759 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 60 05 22013 viborciv Yuliya Timoshenko 14 37 5266 viborciv Oleg Lyashko 9 42 3453 viborciv Anatolij Gricenko 8 45 3099 viborciv Oleg Tyagnibok 2 98 1091 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 53 31 bereznya 2019 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini Yavka na viborah skladala 69 11 progolosuvali 33194 z 48033 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 31 94 10483 viborciv Yuliya Timoshenko 17 49 5740 viborciv Anatolij Gricenko 15 08 4950 viborciv Volodimir Zelenskij 12 40 4069 viborciv Oleg Lyashko 8 31 2726 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Znak pri v yizdi u Brodivskij rajon z boku Rivnenskoyi oblastiAdministrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Brodivskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na 1 misku radu 1 selishnu radu ta 23 silski radi yaki ob yednuyut 103 naseleni punkti i pidporyadkovani Administrativnij centr misto Brodi NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 30 068 6472 4681 9005 6235 3527 148Zhinki 33 781 6131 4241 8833 7499 6565 512Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki148 85 512 233 80 84 683 626 75 79 1559 1248 70 74 2145 1420 65 69 2178 1416 60 64 2195 1188 55 59 1460 1687 50 54 1802 1944 45 49 2042 2546 40 44 2454 2175 35 39 2191 2060 30 34 2086 2224 25 29 2102 2097 20 24 2041 2584 15 20 2200 2540 10 14 2331 2156 5 9 2134 1776 0 4 1666 Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u Brodivskomu rajoni meshkalo 63 850 osib Nacionalnij sklad naselennya Brodivskogo rajonu stanom na 2001 rikNacionalnist Chislo os Vidsotokukrayinci 62 446 97 80rosiyani 1 047 1 64polyaki 154 0 24bilorusi 77 0 12moldovani 30 0 05chehi 25 0 04virmeni 16 0 03tatari 10 0 02inshi 1 0Razom 63 850 100TransportDorozhnij znak na avtoshlyahu E40 pid Brodami Cherez Brodivshinu prohodyat Avtoshlyahi E40M06 Dovzhina avtoshlyahiv rajonu 382 9 km Lvivska zaliznichna magistral Transportnij kompleks u rajoni dosit dobre rozvinutij ye taki vidi transportu avtomobilnij zaliznichnij truboprovidnij Centr rajonu misto Brodi roztashovane na peretini vazhlivih transportnih shlyahiv Najkrashe rozvinutij avtomobilnij transport Brodivskij rajon maye spoluchennya z usima vazhlivimi transportnimi vuzlami Lvivskoyi oblasti ta susidnimi oblastyami Dobre rozvinutij zaliznichnij transport rajon maye spoluchennya z oblasnim centrom mistom Lviv takozh maye spoluchennya z susidnimi Rivnenskoyu Ternopilskoyu ta Volinskoyi oblastyami Rozvinutij i truboprovidnij vid transportu po teritoriyi rajonu prohodyat naftoprovodi Druzhba ta Odesa Brodi Viznachni miscyaDokladnishe Vikipediya Viki lyubit pam yatki Lvivska oblast Brodivskij rajon Na teritoriyi Brodivskogo rajonu roztashovani 24 pam yatki arhitekturi derzhavnogo ta 48 miscevogo znachennya Sered nih Brodivskij zamok arhitektor Gijom Levasser de Boplan Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Cerkva Svyatogo Yura Cerkva Vozdvizhennya Chesnogo Zhivotvoryashogo Hresta Kolishnya Velika sinagoga Brodivskij yevrejskij cvintar Pidgoreckij zamok arhitektori Gijom Levasser de Boplan Andrea del Akva oboronnij monastir v Pidkameni Na hutori Plisnisko yakij ye chastinoyu sela Pidgirci roztashovana unikalna pam yatka arheologiyi Plisnicke gorodishe Poruch gorodisha znahoditsya Vasilianskij monastir XVII XVIII stolit Prirodno zapovidnij fondPivnichne Podillya Leshnivskij Pidgoreckij park Makitra Kempa Pidkamin Ponikivskij Sinichivske Zabolotcivske Lagodivske Piski Geologichno botanichna dilyanka pid nazvoyu Trinig Pam yatka Penyacka Vidslonennya tortonskih piskovikiv Erozijnij ostanec morskih rifiv Tovtriv abo Medoboriv Sarmatskogo viku v okolicyah smt Pidkamin Sasivska KonvaliyaMediarajonna komunalna teleradiokompaniya Brodi nezalezhnij privatnij telekanal Brodi online suspilno politichnij rajonnij chasopis Golos vidrodzhennya MuzeyiBrodivskij istoriko krayeznavchij muzej m Brodi Kimnata muzej Brodivskoyi gimnaziyi imeni Ivana Trusha m Brodi Muzej sadiba rodini Feduniv s Klekotiv Istoriko krayeznavchij muzej s Shniriv Vidomi lyudiSadok Baronch Timofij Bordulyak Leopold Buchkovskij Feliks Vest Yakiv Golovackij Petro Gudima Pavlo Dubas Josip Zastirec Yuzef Kozhenovskij Roman Kupchinskij Maks Margules Osip Rozdolskij Jozef Rot Ivan Sozanskij Miron Tarnavskij Ivan Trush Stepan Tudor Petro Fedun Poltava Mikola Fedyuk Volodimir Hronovich Vasil Shurat Vasil YashunPrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 25 sichnya 2020 roku 45 2020 rp Pro priznachennya O Prokopec golovoyu Brodivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Lvivskoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Brodivshina 9 2016 s 23 Arhiv originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 9 grudnya 2018 RSR Prezidiya Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 4 03 1959 Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Lvivskoyi oblasti Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 16 serpnya 2021 Procitovano 24 travnya 2022 Arhiv originalu za 18 listopada 2018 Procitovano 18 listopada 2018 Arhiv originalu za 1 lipnya 2018 Procitovano 01 lyutogo 2020 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 4 lyutogo 2016 www cvk gov ua Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 2 kvitnya 2019 static rada gov ua Arhiv originalu za 19 chervnya 2014 Procitovano 24 travnya 2022 Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Arhiv originalu za 3 veresnya 2017 Procitovano 9 grudnya 2018 Kilkist naselennya Lvivskoyi oblasti Statistichnij zbirnik Ivasiva L Lviv Golovne upravlinnya statistiki u Lvivskij oblasti 2011 76 s 15 prim Rodin Mar yana www brody rda gov ua uk ua Arhiv originalu za 14 sichnya 2018 Procitovano 12 sichnya 2018 TRK Brodi na YouTube Telekanal Brodi online na YouTubeDzherela Bridshina kraj na mezhi Galichini j Volini Materiali shorichnih naukovo krayeznavchih konferencij sho organizovuye Brodivskij istoriko krayeznavchij muzej Vipuski 1 7 Brodi 2008 2014 Zvarich T Zmini v administrativno teritorialnomu ustroyi ta zmenshennya naselenih punktiv Bridshini v seredini ta drugij polovini XX stolittya Brodivshina kraj na mezhi Galichini j Volini Vipusk 9 Materiali desyatoyi krayeznavchoyi konferenciyi Strilchuk V Korchak A Kovalchuk G Hanakova N Ulyanov V Brodi Prosvita 2016 S 20 25 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku Informacijno statistichnij viddil pri Sekretariati Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR M F Popivskij pershe Kiyiv Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 324 325 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1972 roku Viddil v pitannyah roboti rad Prezidiyi Verhovnoyi radi Ukrayinskoyi RSR V I Kirnenko pershe Kiyiv Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1973 S 275 276 V A Petrushka Brodivskij rajon 12 travnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Brodivskij rajonZamki ta hrami Ukrayini Brodi i rajon 20 kvitnya 2009 u Wayback Machine Naseleni punkti Brodivskogo rajonu 11 grudnya 2018 u Wayback Machine Brodivska miska gromada 4 bereznya 2021 u Wayback Machine Telekanal Brodi online 17 travnya 2021 u Wayback Machine Brodivskij rajon 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Pro 450 richnij yuvilej Radivilova jshlosya v Brodah 4 serpnya 2020 u Wayback Machine Ekologichno piznavalnij turistichnij marshrut Vid gorodisha do gorodisha cherez kolishni sela 18 listopada 2018 u Wayback Machine