Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Макс Маргулес | |
|---|---|
| пол. Max Margules | |
 | |
| Народився | 23 квітня 1856 Броди, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія |
| Помер | 4 жовтня 1920 (64 роки) Перхтольдсдорф, Медлінг, Нижня Австрія, Австрія |
| Країна |  Австро-Угорщина Австрія |
| Національність | єврей |
| Діяльність | математик, хімік, фізик, метеоролог |
| Alma mater | Віденський університет, Берлінський університет |
| Галузь | математика, фізика, хімія, метеорологія |
| Заклад | Центральний інститут метеорології та геодинаміки у Відні |
| Відомий завдяки: | рівняння Маргулеса |
| Нагороди | срібна медаль «Вдячності Ханни» |
 Маргулес Макс у Вікісховищі | |
Макс Маргулес (пол. Max Margules; 23 квітня 1856, м. Броди, Королівство Галичини та Володимирії — 4 жовтня 1920, м. Перхтольдсдорф, Австрія) — австрійський математик, фізик, хімік, метеоролог єврейського походження. Він пов'язав кут нахилу поверхні розриву до площини горизонту з густиною (або температурами) та швидкостями повітряних мас при геострофічному русі, паралельному поверхні розриву та вивів це 1906 року у своєму рівнянні, яке відоме як «рівняння Маргулеса».
Життєпис
У 1872—1876 роках він навчався у Віденському університеті. Від 1877 року працював у Центральному інституті метеорології та геодинаміки (нім. ZAMG) у Відні, який 1879 року полишив, для того щоби продовжити навчання у Берлінському університеті. 1880 року закінчив навчання, згодом захистив кандидатську дисертацію по електродинаміці. Під час докторських студій працював приватним викладачем (приватдоцентом), робота якого була неоплачуваною, але дозволила йому читати лекції для студентів вишу. Ці лекції давали йому певний дохід. Згодом адміністрація вишу запропонувала йому посаду викладача, але з однією умовою — відректися батьківської віри — юдаїзму та перейти у католицьку, але Маргулес відмовився. Так була закінчена його академічна кар'єра і він залишив Берлінський університет.
1882 року він повернувся у ZAMG, де отримав посаду секретаря університету, на якій пропрацював 24 роки. Там зосередився на вивченні електро- та гідродинаміки. У 1906 році, як і раніше відмовляючись перетворюватися та розчарований своїм недоліком академічного успіху в рамках австро-угорської академічної системи, він пішов на ранню пенсію. Також він покинув поле метеорологічних досліджень та у своєму будинку створив хімічну лабораторію, де зосередився на незалежних дослідженнях.
Перша група праць Маргулеса присвячена змінам барометричного тиску та їх добових подвійних коливань через внутрішні коливання та хвилі у вільній атмосфері Землі.
Друга група праць присвячена впливу гарячих та холодних повітряних мас на клімат. У 1890-х роках він організував мережу близько розташованих станцій на 60-кілометровому радіусі навколо Відня, оснащених термо-барографами. За рахуноки цих досліджень він показав прогрес холодних та гарячих хвиль тиску і бурі, та зумів прийти до розуміння цього явища. У 1901 році він показав, що кінетична енергія в штормах повинна бути набагато більшою, щоб бути отриманою градієнтом тиску. Його висновок пізніше замінив прийняту теорію про породження вітрів. У щорічнику Центрального інституту метеорології та геодинаміки Маргулес опублікував свою найважливішу працю з енергії штормів у 1903 році. Тут він замінив «енергію шторму» на «потенційну енергію розподілу мас на вертикальній площині», відома як рівняння Маргулеса. Це дало тривимірний розподіл енергії замість раніше прийнятого двовимірного розподілу. Він підкреслив, що вивчення повітряних мас у їх космічній експансії призвело до розуміння їх рухів та довело неможливість зрозуміти проблему лише за методами поверхневих барометрів.
У 1919 році Австрійське товариство метеорології нагородило його срібною медаллю «Вдячності Ханни». Маргулес прийняв медаль, але від грошової премії відмовився. Інфляція після першої світової війни зробила його невелику пенсію недостатньою для прожиття. Через це у нього розвинулася гостра едема, яку він відмовився лікувати, і 4 жовтня 1920 року помер від недоїдання.
Праці
Основні праці по динамичній метеорології. Маргулес показав, що основною причиною виникнення циклону є нестійке положення мас повітря в атмосфері. У своїй праці «Температурна стратифікація у спочиваючому та рухомому повітрі» (1906) Макс Маргулес сформулював умови стійкості поверхні розділу двох повітряних мас. Роботи Макса Маргулеса спростували конвекційну теорію циклонів і зіграли важливу роль у розвитку метеорології. Також є автором класичної праці з метеорології «Про енергію циклону» (1905).
Примітки
- ZAMG — Central Institute of Meteorology in Vienna [ 31 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Маргулес Макс [ 27 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Encyclopedia of Judaism: Margules, Max [ 27 січня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
- БРЭ: Маргулес [ 15 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Биографический словарь деятелей естествознания и техники. — т. 2. — Москва: Государственное научное издательство «Большая советская энциклопедия», 1959. — 468 с. (рос.)
- J. C. Poggendorff Biographisch-literarisches Handwoerterbuch, 3 (1898); 4 (1904); 5 (1926); Wininger, Biog, S. V. Margulies, Max, includes bibliography. (Dov Ashbel) (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Margoles Batko Posada Diti Druzhina Mati Maks Margulespol Max MargulesMaks Margules Maks MargulesNarodivsya23 kvitnya 1856 1856 04 23 Brodi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstrijska imperiyaPomer4 zhovtnya 1920 1920 10 04 64 roki Perhtoldsdorf Medling Nizhnya Avstriya AvstriyaKrayina Avstro Ugorshina AvstriyaNacionalnistyevrejDiyalnistmatematik himik fizik meteorologAlma materVidenskij universitet Berlinskij universitetGaluzmatematika fizika himiya meteorologiyaZakladCentralnij institut meteorologiyi ta geodinamiki u VidniVidomij zavdyaki rivnyannya MargulesaNagorodisribna medal Vdyachnosti Hanni Margules Maks u Vikishovishi Maks Margules pol Max Margules 23 kvitnya 1856 m Brodi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi 4 zhovtnya 1920 m Perhtoldsdorf Avstriya avstrijskij matematik fizik himik meteorolog yevrejskogo pohodzhennya Vin pov yazav kut nahilu poverhni rozrivu do ploshini gorizontu z gustinoyu abo temperaturami ta shvidkostyami povitryanih mas pri geostrofichnomu rusi paralelnomu poverhni rozrivu ta viviv ce 1906 roku u svoyemu rivnyanni yake vidome yak rivnyannya Margulesa ZhittyepisU 1872 1876 rokah vin navchavsya u Videnskomu universiteti Vid 1877 roku pracyuvav u Centralnomu instituti meteorologiyi ta geodinamiki nim ZAMG u Vidni yakij 1879 roku polishiv dlya togo shobi prodovzhiti navchannya u Berlinskomu universiteti 1880 roku zakinchiv navchannya zgodom zahistiv kandidatsku disertaciyu po elektrodinamici Pid chas doktorskih studij pracyuvav privatnim vikladachem privatdocentom robota yakogo bula neoplachuvanoyu ale dozvolila jomu chitati lekciyi dlya studentiv vishu Ci lekciyi davali jomu pevnij dohid Zgodom administraciya vishu zaproponuvala jomu posadu vikladacha ale z odniyeyu umovoyu vidrektisya batkivskoyi viri yudayizmu ta perejti u katolicku ale Margules vidmovivsya Tak bula zakinchena jogo akademichna kar yera i vin zalishiv Berlinskij universitet 1882 roku vin povernuvsya u ZAMG de otrimav posadu sekretarya universitetu na yakij propracyuvav 24 roki Tam zoseredivsya na vivchenni elektro ta gidrodinamiki U 1906 roci yak i ranishe vidmovlyayuchis peretvoryuvatisya ta rozcharovanij svoyim nedolikom akademichnogo uspihu v ramkah avstro ugorskoyi akademichnoyi sistemi vin pishov na rannyu pensiyu Takozh vin pokinuv pole meteorologichnih doslidzhen ta u svoyemu budinku stvoriv himichnu laboratoriyu de zoseredivsya na nezalezhnih doslidzhennyah Persha grupa prac Margulesa prisvyachena zminam barometrichnogo tisku ta yih dobovih podvijnih kolivan cherez vnutrishni kolivannya ta hvili u vilnij atmosferi Zemli Druga grupa prac prisvyachena vplivu garyachih ta holodnih povitryanih mas na klimat U 1890 h rokah vin organizuvav merezhu blizko roztashovanih stancij na 60 kilometrovomu radiusi navkolo Vidnya osnashenih termo barografami Za rahunoki cih doslidzhen vin pokazav progres holodnih ta garyachih hvil tisku i buri ta zumiv prijti do rozuminnya cogo yavisha U 1901 roci vin pokazav sho kinetichna energiya v shtormah povinna buti nabagato bilshoyu shob buti otrimanoyu gradiyentom tisku Jogo visnovok piznishe zaminiv prijnyatu teoriyu pro porodzhennya vitriv U shorichniku Centralnogo institutu meteorologiyi ta geodinamiki Margules opublikuvav svoyu najvazhlivishu pracyu z energiyi shtormiv u 1903 roci Tut vin zaminiv energiyu shtormu na potencijnu energiyu rozpodilu mas na vertikalnij ploshini vidoma yak rivnyannya Margulesa Ce dalo trivimirnij rozpodil energiyi zamist ranishe prijnyatogo dvovimirnogo rozpodilu Vin pidkresliv sho vivchennya povitryanih mas u yih kosmichnij ekspansiyi prizvelo do rozuminnya yih ruhiv ta dovelo nemozhlivist zrozumiti problemu lishe za metodami poverhnevih barometriv U 1919 roci Avstrijske tovaristvo meteorologiyi nagorodilo jogo sribnoyu medallyu Vdyachnosti Hanni Margules prijnyav medal ale vid groshovoyi premiyi vidmovivsya Inflyaciya pislya pershoyi svitovoyi vijni zrobila jogo neveliku pensiyu nedostatnoyu dlya prozhittya Cherez ce u nogo rozvinulasya gostra edema yaku vin vidmovivsya likuvati i 4 zhovtnya 1920 roku pomer vid nedoyidannya PraciOsnovni praci po dinamichnij meteorologiyi Margules pokazav sho osnovnoyu prichinoyu viniknennya ciklonu ye nestijke polozhennya mas povitrya v atmosferi U svoyij praci Temperaturna stratifikaciya u spochivayuchomu ta ruhomomu povitri 1906 Maks Margules sformulyuvav umovi stijkosti poverhni rozdilu dvoh povitryanih mas Roboti Maksa Margulesa sprostuvali konvekcijnu teoriyu cikloniv i zigrali vazhlivu rol u rozvitku meteorologiyi Takozh ye av torom klasichnoyi praci z me teo ro lo giyi Pro energiyu ci klo nu 1905 PrimitkiZAMG Central Institute of Meteorology in Vienna 31 sichnya 2010 u Wayback Machine angl Margules Maks 27 sichnya 2018 u Wayback Machine ros Encyclopedia of Judaism Margules Max 27 sichnya 2018 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 27 sichnya 2018 Procitovano 27 sichnya 2018 BRE Margules 15 chervnya 2018 u Wayback Machine ros DzherelaBiograficheskij slovar deyatelej estestvoznaniya i tehniki t 2 Moskva Gosudarstvennoe nauchnoe izdatelstvo Bolshaya sovetskaya enciklopediya 1959 468 s ros J C Poggendorff Biographisch literarisches Handwoerterbuch 3 1898 4 1904 5 1926 Wininger Biog S V Margulies Max includes bibliography Dov Ashbel angl