Чигири́нський райо́н — колишній район у складі Черкаської області, розташовувався у її південній частині на правому березі Дніпра. Площа — 1 217 км² (5,8 % від площі області). Районний центр — місто Чигирин.
Чигиринський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Черкаська область | ||||
Код КОАТУУ: | 7125400000 | ||||
Утворений: | 1923 року | ||||
Ліквідований: | 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 25 948 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 1216.8 км² | ||||
Густота: | 23.7 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4730 | ||||
Поштові індекси: | 20900—20943 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Чигирин | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 18 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 28 | ||||
Селища: | 7 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Алєксєєвець Валентина Іванівна (з 10.11.2015) | ||||
Голова РДА: | Чередніченко Сергій Анатолійович (з 25.01.2020) | ||||
Вебсторінка: | Чигиринська РДА | ||||
Адреса: | 20901, Черкаська обл., Чигиринський р-н, м. Чигирин, вул. Б. Хмельницького, 26 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Чигиринський район у Вікісховищі |
На півночі район межував з Черкаським, на заході з Кам'янським районами Черкаської області. На півдні із Світловодським та Олександрівським районами Кіровоградської області. Східна частина району лежала на березі Кременчуцького водосховища.
Район ліквідовано 17 липня 2020 року, та включено до складу нового Черкаського району.
Територія району завжди була в центрі найважливіших подій в історії України: Хмельниччини, Коліївщини, Української революції, партизанського руху в роки Радянсько-німецької війни.
Географія
Район розташований в лісостепеповій зоні Правобережної частини України, в межах Канівського-Чигиринського природно-сільськогосподарського району в межах Придніпровської височини і являє собою підвищену, сильно порізану балками і ярами місцевість.
Рельєф
В районі переважають території вузьких вододільних плато з густою долинно-яружною мережею. В геоморфологічному відношенні це корінний берег долини річки Дніпро, крутосхилих місцевостей, густо пересічених ярами і долинами, а також вузьких вододільних плато. Схили, переважно, 1—3 градуси, 3—5 градусів, 5—7 градусів. Густота розчленування становить 2,5 км/км², глибина — 50—80 метрів, модуль змиву 32 т/га. Ерозійні процеси тут протікають особливо інтенсивно і площа змитих ґрунтів, серед яких переважають середньо- і сильно змиті, досягають 52 %. на небезпечність ріллі становить 12,7 %, кількість опадів коливається від 482 мм до 527 мм.
Ґрунти
У ґрунтовому покриві переважають понад 50 % чорноземи опідзолені й реградовані легко- і середньо суглинкові на лесових породах, їх слабо-, середньо- та сильнозмиті темно-сірі опідзолені ґрунти і типові чорноземи займають до 30 %. Глибина гумусових горизонтів у них коливається від 21 см в середньо- та сильнозмитих ґрунтах до 79 см у повнопрофільних чорноземах типових, відповідно вміст гумусу в цих ґрунтах коливається від 1 % до 3,4 %.
Корисні копалини
Корисні копалини — піски, глини, торф. Їх розробка та використання проводиться в невеликих обсягах. Є джерела мінеральних вод, серед яких найвідоміше радонове джерело «Живун» поблизу села Головківки.
Землі та води
Площа сільськогосподарських угідь — 60 260,8649 га, площа лісів та інших лісовкритих площ становить 30 005,7203 га, забудованих земель — 3 387,4278 га, в тому числі під дорогами — 463,8372 га, земель водного фонду — 25 230,1232 га, в тому числі: під річками та струмками — 215,37 га, штучними водотоками — 287,3 га, озерами, прибережними замкнутими водоймами — 3,8 га, ставками — 422,4532 га, штучними водосховищами — 24 301,2 га.
Основна водна артерія району річка Дніпро, в течії якої з 1959 року на території району тепер розташоване Кременчуцьке водосховище. Другою головною водною артерією є річка Тясмин. Серед інших: , Сріблянка, . Крім того територією району протікає багато невеликих річечок і струмків, особливо велика кількість їх у Холодному Ярі.
Природно-заповідний фонд
На території району знаходяться 23 об'єкти природно-заповідного фонду. Серед них:
- пам'ятка природи загальнодержавного значення Холодний Яр;
- заказники місцевого значення: Берестово, Білосніжний, Гущівський, Зам'ятницький, , , Оля, Старотясминський, Тюльпан дібровний, Яничанський;
- пам'ятки природи місцевого значення: Дзюркало, Дуб «Внук», Дуб Максима Залізняка, Залізнякова криниця, Кам'яне дерево, Монастирське джерело, Сквер учасників партизанського руху, Сухі колодки, Три криниці;
- парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення: Замкова гора Б. Хмельницького, Парк імені Шевченка (Чигирин);
- заповідне урочище Атаманський парк.
Історія
Стародавність
Район має давню і багату історію. Люди жили тут з часів неоліту (VI—III тисячоліття до н. е.), про що свідчать археологічні знахідки в селі Новоселиці (стоянка ). Відомі поселення епохи бронзи. В ІІ тисячолітті до н. е. населення по річці Тясмин було об'єднано в південно-східну групу праслав'янських племен. Археологами відкрито одне з найбільших городищ-фортець цього періоду біля села Суботова. Воно було осередком політичної влади, економічного та культурного життя. Навколо були розташовані численні фортеці, що захищали городище (села Адамівка, Калантаїв, Полуднівка).
Тут містяться Мотронинське скіфське та Суботівське чорноліське городища, пам'ятки архітектури та природи — Іллінська церква в Суботові та дуб Максима Залізняка.
Середньовіччя
За часів Київської Русі, за однією із версій, в межиріччі Дніпра і Тясмину знаходився славнозвісний «острів русів» — сторожова варта дружинників, що стримували напади кочових племен.
В XI—XIII століттях на території району існували давньоруські поселення, які були знищені під час монголо-татарського нашестя у XIII столітті.
В другій половині XVI століття територія Чигиринщини потрапила до складу Великого князівства Литовське, а у 1569 році, у зв'язку з утворенням Речі Посполитої та добровільним переходом руських магнатів у польське підданство — до Корони Польської.
Нові часи
Наприкінці XVI століття, з утворенням Чигиринського староства, ці землі почали активно заселятися. З'явилася велика кількість нових поселень: Медведівка, Суботів, Новоселиця, Боровиця, Мельники та інші. 1592 року Медведівка отримала магдебурзьке право. У 1594–1595 роках осадчим на Чигиринщині був Михайло Хмельницький.
Наприкінці XVI — початку XVII століть по Чигиринщині прокотилася хвиля козацько-селянських повстань. Тут діяли загони Северина Наливайка (1594–1596 роки), Федоровича (1630 рік), Павлюка (1637 рік), Острянина, Гуні (1638 рік).
В роки Української Національної революції 1648—1676 років Чигиринщина стала центром боротьби українського народу за створення державності. 1648 року Чигиринський полк став не тільки військовою, але й адміністративно-територіальною одиницею, а села Боровиця, Жаботин, Медведівка та інші — сотенними містечками. До Чигиринської сотні входило село Суботів, з яким пов'язано багато видатних подій 1648–1657 років. Це був родовий маєток Богдана Хмельницького, успадкований ним від батька. Як і Чигирин, Суботів став осередком гетьманської влади і дипломатії. Звідси Богдан Хмельницький видавав свої універсали, керував військовими справами. тут в Іллінській церкві 23 серпня 1657 року було поховано гетьмана.
Зі смертю Богдана Хмельницького закінчився один з етапів Української національної революції і розпочався новий її період, що характеризувався посиленням боротьби старшинських груп за владу. Протягом 1657—1678 років землі Чигиринщини були спустошені в результаті численних війн. Уцілілі жителі переселилися на Лівобережну і Слобідську Україну. Проте колонізація Правобережжя продовжувалася. Вже у 1687 році поблизу Чигирина нараховувалося 14 тисяч дворів.
У другій половині XVIII століття на Правобережжі посилилась влада польських магнатів. Реакцією на це став початок гайдамацького руху. 1768 року розпочалося повстання, яке ввійшло в історію під назвою Коліївщина. Центром його став Холодний Яр. Повстання очолив запорізький козак, уродженець хутора Калинівки Максим Залізняк. В Холодному Яру біля Мотронинського монастиря гайдамаки святили ножі, якими клялися винищити гнобителів. Селяни Чигиринщини першими виступили проти панів і, об'єднавшись з козаками, рушили в похід на Жаботин, Смілу, Черкаси, Корсунь, Лисянку, Умань, де до них приєдналися загони Івана Гонти.
Новітня історія
У 1793 році Чигирин і прилеглі території відійшли до складу Російської імперії. 1797 року, а потім, після невеликої перерви, у 1802 році, був створений Чигиринський повіт, жителі якого займалися сільським господарством, промислами, торгівлею.
У 1843 і 1845 роках в Чигиринському повіті побував Тарас Шевченко. Його цікавили місця, пов'язані з Визвольною війною українського народу під проводом Богдана Хмельницького та гайдамаччиною. Під враженням поїздок він створив малюнки на місцеві теми: «Богданові руїни в Суботові», «Мотрин монастир», «Кам'яні хрести в Суботові», «Руїни будинку Богдана Хмельницького в Суботові». Чигиринщину він згадує у п'єсі «Назар Стодоля», поемі «Гайдамаки», «Княжна», вірші «Холодний Яр», «Заступила чорна хмара», «Чигирине-Чигирине», «У неділеньку у святую» та інших.
У 1905–1907 роках нові виступи селян охопили 23 села Чигиринського повіту.
Події 1917 року на Чигиринщині відзначалися складністю боротьби за владу між прихильниками Центральної Ради та членами Чигиринської ради робітничих і солдатських депутатів. У жовтні 1917 року тут був створений повітовий загін «вільного козацтва».
У 1918–1922 роках на території Чигиринського краю діяла Холодноярська республіка. Центром її було село Мельники, а потім Мотронинський монастир. Повстанців очолив прапорщик царської армії Василь Чучупака. Сили бійців Холодноярської Республіки були знищені військами Червоної армії. Проте боротьба в Холодному Яру тривала до початку 1930-х років.
Чигиринський район як адміністративно-територіальну одиницю було утворено у 1923 році. 1925 року коли вся територія УРСР була поділена на округи та райони, Чигиринський район увійшов до складу Черкаського округу.
З 1927 року район в складі Шевченківської округи, а із 9 лютого 1932 року у складі Київської області. Із 10 січня 1939 року у складі Кіровоградської області.
У серпні 1941 році територія району була окупована нацистами. За роки окупації в районі від рук воїнів Вермахту загинуло близько 2 000 осіб, 1161 людина вивезена до Третього Рейху. В роки війни партизанським краєм став Холодний Яр, в якому діяло 12 загонів, зокрема партизанський загін «За Отчизну» (командир Коршиков Д. О.); партизанський загін імені Суворова (командир Володін Г. М.); партизанський загін «За перемогу» (командири Зайченко А. С., Гугнін О. М.); партизанський загін «За Родину» (командир Кришталь М. П.); партизанський загін імені Дзержинського (командир Петров Е. І.); партизанський загін імені Москви (командир Боровиков І. М.); Чигиринський партизанський загін (командир Дубовий П. А.); підпільні організації та групи — Чигиринська підпільна диверсійна група (керівник Руденко В. І.). Під час операції проти жителів лісової смуги було знищено хутори Буду та Вдовичине. Проте села понад Дніпром, які були далекі від партизан, майже не постраждали. У січні 1944 року район був відвойований Червоною армією.
Загальна кількість братських могил часів війни на території району — 23. В них поховано — 1268 осіб (з них відомо імен — 965, з яких увіковічено — 424 особи).
Багато чигиринців відзначилися на фронтах війни. 1 111 чоловік нагороджено орденами і медалями, 475 чоловік загинули у боях.
Станом на 1 вересня 1946 року в районі було 52 населених пункти, які підпорядковувались 34 сільським радам. З них 1 смт — Чигирин, 36 сіл і 15 хуторів:
- села: Адамівка, Боровиця, Бужин, Вершаці, Вітове, Галаганівка, Головківка, Гущівка, Зам'ятниця, Іванівка, Івківці, Калантаїв, Кожарка, Красносілля, Погорільці, Матвіївка, Медведівка, Мельники, Мудрівка, Новоселиця, Полуднівка, Рацеве, Розсошинці, Рублівка, Сагунівка, Стецівка, Суботів, Тарасівка, Тіньки, Топилівка, Трушівці, Худоліївка, Чернече, Чмирівка, Чорнявка, Шабельники;
- хутори: Буда, Вдовичине, , Гненне, Деменці, , , , Тарасо-Григорівка, , , Скаржинка, Скелівка, , .
Друга половина XX століття
У післявоєнний час Чигиринщина була аграрним районом Кіровоградської області, а у лютому 1954 року, згідно з указом Президії Верховної Ради СРСР від 12 лютого 1954 року район відійшов до Черкаської області.
У 1980-х роках на території району, поблизу Чигирина проводилося будівництво Чигиринської АЕС, тоді ж було засноване селище будівельників — Орбіта. Селище мало найкраще забезпечення товарами народного вжитку серед всіх населених пунктів району. Через 2—3 місяці після аварії на Чорнобильській АЕС будівництво було законсервоване. Нині на місці процвітаючого селища стоять безлюдні і розграбовані багатоповерхівки і соціальні будівлі. Попри те, що селищу не надається ніяких комунальних послуг, в ньому проживає декілька сімей.
За останні роки існування району з його карти зникло село Вербівка і селища , , Цибиківка. Багато населених пунктів було переселено у зв'язку з будівництвом Кремечуцької ГЕС та утворенням Кременчуцького водосховища у 1959 році. Серед них відоме з історії Бужин, а також Адамівка, Гущівка, Калантаїв, Кожарка, Мудрівка, Тарасівка, Шабельники.
Район ліквідовано відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року, та включено до складу нового Черкаського району.
Адміністративний поділ
У складі району одне місто районного значення — Чигирин, 28 сіл і 7 селищ, що підпорядковані одній міській і 18 сільським радам.
Населений пункт | Тип | Рада | Рік заснування або першої згадки | Площа, км² | Кількість мешканців (2001) | Кількість мешканців (2007) | Поштові індекси | Телефонний код |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Боровиця | село | Боровицька | початок 13 століття | 5,233 | 1909 | 1745 | 20921 | +380 473091 |
Буда | селище | Мельниківська | - | - | 41 | 46 | 20933 | +380 473094 |
Бурякове | селище | Іванівська | - | - | 8 | - | 20942 | |
Вдовичине | село | Іванівська | - | - | 87 | - | 20942 | +380 473094 |
Вершаці | село | Вершацька | друга половина 17 століття | 2,6 | 865 | 747 | 20943 | +380 473092 |
Вітове | село | Рацівська | перша половина 17 століття | - | 1138 | 684 | 20911 — 20913 | +380 473096 |
Галаганівка | село | Галаганівська | 1709 | 3,51 | 926 | 873 | 20915 | +380 473093 |
Головківка | село | Головківська | 1775 | 6,09 | 1481 | 1251 | 20936 | +380 473090 |
Гненне | селище | Іванівська | - | - | 4 | - | 20942 | |
Деменці | село | Зам'ятницька | - | - | 73 | - | 20931 | +380 473095 |
Зам'ятниця | село | Зам'ятницька | кінець 17 століття | 2,94 | 280 | 222 | 20931 | +380 473095 |
Іванівка | село | Іванівська | 1650 | - | 859 | 710 | 20942 | +380 473094 |
Івківці | село | Медведівська | до 1724 року | - | 402 | 298 | 20932 | +380 473095 |
Красносілля | село | Красносільська | друга половина 17 століття | 5,24 | 447 | 720 | 20925 | +380 473060 |
Кудашеве | селище | Вершацька | - | - | 92 | 67 | 20943 | |
Матвіївка | село | Матвіївська | середина 17 століття | 3,36 | 675 | 591 | 20941 | +380 473067 |
Медведівка | село | Медведівська | перша половина 16 століття | 5,07 | 1441 | 1292 | 20930 | +380 473095 |
Мельники | село | Мельниківська | 1629 | 6,85 | 1050 | 905 | 20933 | +380 473066 |
Новоселиця | село | Новоселицька | 20-ті роки 17 століття | 2,44 | 622 | 683 | 20934 | +380 473099 |
Погорільці | село | Красносільська | друга половина 18 століття | - | 146 | - | 20925 | +380 473090 |
Полуднівка | село | Новоселицька | 18 століття | - | 157 | 281 | 20935 | +380 473099 |
Рацеве | село | Рацівська | перша згадка 1615 роком | 4,78 | 2554 | 2437 | 20910 | +380 473096 |
Розсошинці | село | Красносільська | - | - | 212 | - | 20925 | +380 473090 |
Рублівка | село | Новоселицька | середина 19 століття | - | 80 | 30 | 20935 | +380 473099 |
Скаржинка | селище | Матвіївська | - | - | 66 | 68 | 20941 | |
Скелівка | селище | Головківська | - | - | 1 | - | 20936 | +380 473090 |
Стецівка | село | Стецівська | 17 століття | - | 1548 | 1347 | 20914 | +380 473097 |
Суботів | село | Суботівська | 1616 | 3,95 | 875 | 731 | 20940 | +380 473093 |
Тарасо-Григорівка | село | Вершацька | - | - | 161 | 138 | 20943 | +380 473092 |
Тіньки | село | Тіньківська | середина 16 століття | 8,5 | 2400 | 2255 | 20924 | +380 473098 |
Топилівка | село | Топилівська | 18 століття | 2,28 | 1113 | 1050 | 20920 | +380 473065 |
Трушівці | село | Трушівська | кінець 16 століття | 7,88 | 1346 | 1221 | 20922 | +380 473092 |
Худоліївка | село | Худоліївська | друга половина 18 століття | 4,1 | 738 | 695 | 20923 | +380 473068 |
Чернече | селище | Чигиринська | 1747 | - | 229 | - | ||
Чигирин | місто | Чигиринська | перша половина 16 століття | 14,12 | 11960 | 10600 | 20900 — 20906 | +380-4730 |
Чмирівка | село | Новоселицька | середина 17 століття | - | 125 | 61 | 20934 | +380 473099 |
Шляхи і транспорт
Через район проходить автошлях регіонального значення Р10 (Канів — Чигирин — Кременчук). Населені пункти району зв'язані з районним центром автошляхами місцевого значення. Більшість із них має асфальтне покриття і добрий стан. Вулиці в самих селах, як правило, ґрунтові, за рідкими виключеннями.
Єдина автостанція в районі знаходилася в Чигирині. Головний у минулому перевізник району — ВАТ «Чигиринське АТП-17139» у 2008 році змушений був відмовитися від виконання своїх головних міжміських рейсів на Київ та Умань і на той момент виконував лише 4 рейси на Черкаси через Медведівку та Боровицю, 2 рейси на Знам'янку, а також приміське сполучення. Обсяг перевезень продовжував скорочуватися і вже у 2012 році АТП обслуговувало тільки рейси на Знам'янку та приміські маршрути, а в квітні 2013 року акціонерами було прийняте рішення про добровільну ліквідацію підприємства. Частину приміських рейсів та перевезення пасажирів по місту Чигирин доручили черкаській компанії ДП «ЧАРЗ-авто», яка займалась цим до квітня 2015 року, після чого їй на зміну прийшов приватний перевізник Прохоренко Валентин Петрович, який обслуговував жителів міста та району до літа-осені 2022 року.
Найближчі залізничні станції розташовані в Олександрівці — Фундукліївка та в Черкасах.
Найближчі річкові порти в Світловодську і Черкасах. У 1990-х роках річковий порт Адамівка, біля села Рацеве, що по Дніпру зв'язував район з Черкасами, Каневом, Києвом на північний захід та Світловодськом, Кременчуком, Дніпром на південний схід, припинив свою роботу.
Найближчі аеропорти в Черкасах і Кропивницькому.
Демографія
Станом на 1 червня 2010 року загальна кількість населення в Чигиринському районі становила — 29,8 тисяч осіб, в тому числі: міське населення — 9,9 тисяч осіб, сільське — 19,8 тисяч осіб. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в районі налічувалось 36,1 тисяч мешканців, в 1989 році — 44,3 тисячі та 52,7 тисяч у 1971 році.
Порівняльна таблиця:
Рік >>> | 2001 (в тисячах чоловік) | 1989 (в тисячах чоловік) |
---|---|---|
Сільське населення | ||
Міське населення | ||
Чоловіків | ||
Жінок |
Економіка
Район належить до аграрного типу, оскільки основною галуззю є сільськогосподарське виробництво. У районі діє 36 агропромислових формувань, функціонує 7 середніх підприємств та 97 малих. Крім того в місті Чигирин діють підприємства легкої промисловості.
Питома вага промислових підприємств:
- Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів — 33,0 %;
- Легка промисловість — 66,7.
Перелік промислових підприємств Чигирина станом на 1 липня 2007 року:
Підприємство | Основна продукція |
---|---|
Фурнітурний завод | метало-фурнітурні вироби |
ЗАТ «Елена» | сумки , куртки демисезонні, зимові шапки, сорочки |
«Чигиринська меблева фабрика» | меблі |
ТОВ «АнВа» | сорочки |
Виробничо-торговельна фірма «Вікторія» | взуття |
ТОВ «Чигиринський консервний завод» | консервована продукція |
ТОВ «АлДі» | сумки |
Перелік сільськогосподарських підприємств району усіх форм власності:
Населений пункт | Підприємство | Населений пункт | Підприємство | Населений пункт | Підприємство |
---|---|---|---|---|---|
Боровиця | СТОВ ”Дружба” | Вершаці | ПП “Лан 2005” | Головківка | ТОВ “Головківське 3” |
Худоліївка | СТОВ “Урожай СК” | Суботів | СТОВ “Суботів” | Рацеве | ТОВ “Чигиринзерно” |
Трушівці, Зам'ятниця | ТОВ “Зам'ятниця” | Новоселиця | СТОВ “Тясмин” | Красносілля | СТОВ “Красносільське” |
Рацеве | СТОВ “Чигиринська аграрна компанія” | Тіньки | СТОВ “Тіньки” | Тіньки | СТОВ “Агростар ” |
Новоселиця | СТОВ “Світанок” | Рацеве | ТОВ “Агродар-2007” | Чигирин | ТОВ «Олекс» |
Топилівка | ТОВ «Перспектива» | Топилівка | ПП „Колос Чигиринщини” | Новоселиця | АТ ЗТ „Біоагропром” |
Худоліївка | ПП „ФЕБ” | Галаганівка | Фермерське господарство Безпалого | Рацеве | ФГ „Агрос” |
Рацеве | ФГ „Шанс” | Рацеве | ФГ „Відродження” | Суботів | ФГ „Сонечко” |
Чигирин | ФГ Горного” | Рацеве | ФГ „Наталія” | Рацеве | ФГ „Геліос” |
Рацеве | ФГ „Яринове” | Рацеве | ФГ „Житниця” | Медведівка | ФГ Нагаєвої |
Соціальна сфера
На території Чигиринського району функціонує районний територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян.
Освіта
У районі працюють 21 школа, 13 дошкільних закладів, школа-інтернат для дітей-сиріт, які залишилися без піклування батьків, та Чигиринський економіко-правовий фаховий коледж. Функціонує дитячо-юнацька спортивна школа.
Населений пункт | Найменування навчального закладу |
---|---|
Чигирин | Чигиринська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 ім. Б.Хмельницького [ 15 березня 2013 у Wayback Machine.] |
Чигирин | Чигиринська спеціалізована школа I-III ступенів №2 |
Чигирин | Чигиринський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ I-III ступенів №3 |
Боровиця | Боровицький навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ І-ІІІ ступенів [ 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] |
Вітове | Вітівський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ I-III ступенів |
Вершаці | Вершацька ЗОШ I-III ступенів |
Галаганівка | Галаганівський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ I-III ступенів |
Головківка | Головківський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ I-III ступенів |
Медведівка | Медведівська ЗОШ I-III ступенів ім. М.Залізняка |
Рацеве | Рацівський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ I-III ступенів |
Стецівка | |
Суботів | Суботівська ЗОШ I-III ступенів |
Топилівка | Топилівський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ I-III ступенів |
Тіньки | Тіньківська ЗОШ I-III ступенів |
Трушівці | Трушівський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ I-III ступенів |
Іванівка | Іванівська ЗОШ І-ІІ ступенів |
Матвіївка | Матвіївський навчально-виховний комплекс Дошкільний навчальний заклад — ЗОШ І-ІІ ступенів |
Мельники | Мельниківська ЗОШ І-ІІ ступенів |
Новоселиця | Новоселицька ЗОШ І-ІІ ступенів |
Худоліївка | Худоліївська ЗОШ І-ІІ ступенів |
Чигирин | Будинок дитячо-юнацької творчості |
Чигирин | Дитячо-юнацька спортивна школа Чигиринської районної ради |
Чигирин | Чигиринська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат |
Охорона здоров'я
До мережі охорони здоров'я району входять 8 установ, у тому числі центральна районна лікарня, 3 дільничні лікарні, 4 лікарські амбулаторії, з яких 2 сімейної медицини (в селі Рацеве та селі Тіньки), 18 ФАПів.
Культура
В галузі культури функціонують 27 закладів клубного типу, з них 1 — районний будинок культури, 25 сільських та 1 міський клуб. Діє 27 бібліотек та музична школа. Носіями почесного звання «народний самодіяльний» є 8 колективів художньої творчості.
Релігія
У районі діють такі релігійні громади:
Населений пункт | Найменування громади |
---|---|
Боровиця | Українська православна церква Свято-Успенський храм, Черкаська єпархія Московського патріархату |
Вершаці | Українська православна церква Московського патріархату |
Галаганівка | Церква «Преображення» обласного об’єднання євангелістських християн-баптистів |
Галаганівка | Церква Святого Івана Богослова Київського патріархату |
Головківка | Українська православна церква Московського патріархату Іоанна Богослова |
Головківка | Українська православна церква Московського патріархату Мучениці Параскеви |
Головківка | Українська православна церква Московського патріархату Миколи Чудотворця (Скит Мотронинського монастиря) |
Головківка | Християнська церква «Слово Віри» |
Іванівка | УПЦ Казанської Божої Матері Московського патріархату |
Красносілля | Церква євангелістських християн-баптистів |
Матвіївка | УПЦ Казанської Святої Покрови Московського патріархату |
Мельники | УПЦ Київського патріархату |
Мельники | УПЦ Московського патріархату |
Мельники | Свято-Троїцька Церква Мотронинського монастиря Московського патріархату |
Медведівка | Храм Успіння Пресвятої Богородиці Моковського патріархату |
Медведівка | Громада вірних РУНВІРи |
Новоселиця | УПЦ Московського патріархату |
Полуднівка | Храм Успіння Пресвятої Богородиці Московського патріархату |
Рацеве | УПЦ Московського патріархату |
Рацеве | Церква євангелістських християн-баптистів |
Вітове | Християни віри євангельської |
Суботів | Парафія Святого Пророка Іллі Української Православної церкви Київського патріархату |
Стецівка | Свято-Троїцька православна парафія УПЦ КП |
Стецівка | Всесоюзне об’єднання євангелістських християн-баптистів |
Тіньки | УПЦ Московського патріахату |
Тіньки | Церква Християн – Адвентистів Сьомого Дня (Дніпровська конференція) |
Тіньки | Церква євангелістських християн-баптистів |
Тіньки | Церква Християн Віри Євангельської П’ятидесятників «Християнська Надія» |
Топилівка | Незалежна релігійна громада церкви «Благодать» |
Топилівка | Свято-Покровська церква, Топилівської парафії Черкаської Єпархії УПЦ МП |
Топилівка | Помісна церква євангелістських християн-баптистів |
Трушівці | Українська православна церква Московського |
Худоліївка | УПЦ МП |
Чигирин | Українська православна церква Київського патріархату |
Крім того на території району діє жіночий Троїцький Мотронинський жіночий монастир. Нещодавно пубудовані в Чигирині Православний храм Свято-Казанської Божої Матері та Церква святих Петра і Павла
Найстаріша Іллінська церква в Суботові. Будується церква в Матвіївці. Декілька церков в селах розміщуються в простих селянських будинках без куполів.
- Церква Свято-Казанської Божої Матері в Чигирині
- Церква святих Петра і Павла в Чигирині
- Храм Успіня Божої матері в Медведівці
Пам'ятки
На території району під охороною держави перебувають 124 пам'ятки археології, 80 — історії, 16 — архітектури, 15 — природи.
Пам'ятки архітектури національного значення:
- Іллінська церква XVII століття в Суботові;
- Троїцька церква Мотронинського монастиря (1804) в урочищі Холодний Яр.
Пам'ятки архітектури місцевого значення:
- Храм Успіня Божої матері (1867) в Медведівці;
- Бастіон Дорошенка — частина фортеці XVII століття на Богдановій горі в м. Чигирині.
Пам'ятки археології національного значення:
- Мотронинське городище в Холодному Яру;
- Городище чорноліської культури в Суботові
Також налічується 355 пам'яток археології місцевого значення (кургани, могильники, залишки споруд, городищ, поселень тощо).
З метою збереження численних пам'яток краю в 1989 році був створений Державний історико-культурний заповідник «Чигирин», а з вересня 1995 року йому надано статус Національного.
Пам'ятники
В Чигиринському районі встановлено пам'ятники: Богдану Хмельницькому в Чигирині і в Суботові, Т. Г. Шевченку — в Чигирині, в Вершацях і Мельниках, одному з ватажків Коліївщини Максиму Залізняку в Медведівці та Івківцях, радянському військовому діячеві часів громадянської війни Івану Дубовому в Новоселиці, братська могила козаків та жителів Чигирина XVII століття (каплиця Святої Покрови), пам'ятники періоду Великої Вітчизняної війни: партизанам в Холодному Яру, 23 — на честь загиблих земляків, 21 братська могила воїнів Радянської армії. В серпні 2007 року у Чигирині встановлено пам'ятник київському митрополиту Йосифу Нелюбович-Тукальському.
У 2008 році в населених пунктах району демонтовані пам'ятники Леніну.
Музеї і заповідники
- Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» — м. Чигирин, вул. Грушевського, 26;
- — м. Чигирин, вул. Першотравнева, 30;
- Музей Богдана Хмельницького — м. Чигирин, вул., Грушевського, 26;
- Медведівський краєзнавчий музей — с. Медведівка;
- Суботівський історичний музей — с. Суботів;
- — с. Стецівка;
- — с. Стецівка
- Холодний Яр
Відомі люди
В історії України
- Іван Виговський — Гетьман України;
- Петро Дорошенко — Гетьман України;
- Дубовий Іван Наумович — український радянський військовий діяч;
- Дубовий Наум Іпатійович — український радянський партійний і військовий діяч;
- Дубовий Петро Антонович — військовий керівник партизанського загону у Холодному Яру;
- Максим Залізняк — керівник повстання Коліївщина;
- Богдан Хмельницький — Гетьман України;
- Юрій Хмельницький — Гетьман України.
Герої Радянського Союзу
- Дейнеженко Михайло Ничипорович — гвардії полковник;
Герої Соціалістичної Праці
- Бражник Василь Михайлович — комбайнер;
- Брюховецький Іван Якович — механізатор;
- Міхненко Григорій Кирилович — педагог, Заслужений вчитель Української РСР, директор Боровицької середньої школи (1948—1975);
- Яценко Степан Семенович — працівник тваринницької ферми села Тіньки;
Герої України
- Моргун Володимир Васильович — академік НАН України, тричі лауреат Державних премій України та СРСР в галузі науки та техніки;
Культури
- Брюховецький Яків Михайлович — гончар, науковий співробітник НІКЗ «Чигирин», «Заслужений майстер народної творчості України»;
- Найда Олександр Андрійович — лісничий, краєзнавець]], [Заслужений лісовод УРСР»;
- Орленко Марія Хомівна — керівник фольклорно-стенографічного ансамблю «Козачка», режисер, «Заслужений працівник культури України»;
- Полтавець Василь Іванович — генеральний директор НІКЗ «Чигирин», історик, «Заслужений працівник культури України», Лауреат Державної премії;
- Солодар Олександр Іванович — письменник, член Національної Спілки письменників України;
- Супрун Василь Іванович — вчитель музики Боровицької ЗОШ, «Заслужений працівник культури України»;
- Хименко Андрій Іванович — письменник;
- Цибенко Павло Андрійович — мистецтвознавець;
- Чабаненко Іван Іванович — ректор Київського інституту театрального мистецтва, актор;
- Чигирин Віталій Єлисейович — письменник.
Науки
- Топчій (Панченко) Тетяна Василівна - кандидат сільськогосподарських наук. Інститут фізіології рослин і генетики НАНУ;
- Король Валентина Миколаївна — кандидат педагогічних наук, завідувачка кафедри мовної підготовки Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України;
- Крупницький Борис Дмитрович — доктор історичних наук, надзвичайний професор Українського вільного університету;
- Лазуренко Валентин Миколайович — доктор історичних наук, помічник ректора з гуманітарної освіти та виховання Черкаського державного технологічного університету;
- Маменко Олексій Михайлович — доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент Української академії аграрних наук;
- Назаренко Василь Андрійович — заслужений діяч науки, член-кореспондент Національної академії наук України;
- Петкова Леся Омелянівна — кандидат економічних наук, заступник декана фінансово-економічного факультету Черкаського державного технологічного університету навчальної роботи;
- Полтавець Сергій Васильович — політолог, кандидат політичних наук;
- Рвачов Володимир Логвинович — доктор фізико-математичних наук, професор, академік Національної академії наук України, «Заслужений діяч науки і техніки України», лауреат Державної премії України в галузі науки і техники, запропонував відомі в устому світі R-функції, що використовуються для розв'язку шорокого класу математичних задач;
- Рвачов Олексій Логвинович — доктор фізико-математичних наук, професор;
- Смислов Віктор Вікторович — доктор технічних наук, професор;
- Чубіна Тетяна Дмитрівна — кандидат історичних наук, доцент кафедри гуманітарних та соціально-економічних дисциплін Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля МНС України;
- Шевченко Іван Іванович — доктор історичних наук, професор кафедри історії України Київського університету;
- Шульга Михайло Сергійович — селекціонер, кандидат сільськогосподарських наук;
- Ющенко Катерина Логвинівна — перший доктор фізико-математичних наук в галузі інформаційних технологій, член-кореспондент Національної академії наук Укрвїни, автор першої в світі мови програмування високого рівня — «Адресної мови програмування», засновник школи програмування в Радянському союзі, «Заслужений діяч науки і техніки України», лауреат Державних премій України;
- Яковлів Андрій Іванович — професор цивільного права, дійсний член Юридичної секції Української вільної академії наук у Нью-Йорку.
Див. також:
Джерела
Примітки
- Розпорядження Президента України від 25 січня 2020 року № 57/2020-рп «Про призначення С.Чередніченка головою Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області»
- . https://zakon.rada.gov.ua. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
{{}}
: Недійсний|мертвий-url=Ні
() - . Архів оригіналу за 13 квітня 2011. Процитовано 11 квітня 2012.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2011. Процитовано 11 квітня 2012.
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. «Українське видавництво політичної літератури». 1947 . стор. 319—320
- Сайт МНС України[недоступне посилання з серпня 2019]
- . https://zakon.rada.gov.ua. 17 липня 2020. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 27 листопада 2020.
{{}}
: Недійсний|мертвий-url=Ні
() - Сайт Верховної Ради[недоступне посилання з серпня 2019]
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- . Архів оригіналу за 26 грудня 2005. Процитовано 20 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 15.03.2015. Процитовано 28.01.2011.
Література
- З пам'яті народної : (матеріали фольклор.-етногр. експедицій) / Олександр Солодар. — Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2016. — 413 с. : іл., нот. іл., портр. — (Серія "Невідома Чигиринщина"). — Бібліогр.: с. 410—412 (41 назва). —
- Солодар О. Нариси з історії Чигиринщини.- Черкаси: Відлуння-Плюс, 2003 . — 260 с.
- Безуглий В. Чигиринщина — край заповідний //Нова доба. — 2000 . — 6 квіт. — С. 4-7.
- Благословенний край — Чигиринщина: [Сьогодення Чигирин. району. Статті] //Нова доба. — 2000 . — 23 трав. — С. 4-5.
Посилання
- [[https://web.archive.org/web/20151117140321/http://chigirinrda.org.ua/ Архівовано 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] Чигиринська районна рада]
- РЕМАРКА: інформаційний портал Чигиринського району [ 9 березня 2013 у Wayback Machine.]
- Відео 5 каналу
- Хто є хто в Україні [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chigiri nskij rajo n kolishnij rajon u skladi Cherkaskoyi oblasti roztashovuvavsya u yiyi pivdennij chastini na pravomu berezi Dnipra Plosha 1 217 km 5 8 vid ploshi oblasti Rajonnij centr misto Chigirin Chigirinskij rajon administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Osnovni dani Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Kod KOATUU 7125400000 Utvorenij 1923 roku Likvidovanij 2020 roku Naselennya 25 948 na 1 01 2019 Plosha 1216 8 km Gustota 23 7 osib km Tel kod 380 4730 Poshtovi indeksi 20900 20943 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Chigirin Miski radi 1 Silski radi 18 Mista 1 Sela 28 Selisha 7 Rajonna vlada Golova radi Alyeksyeyevec Valentina Ivanivna z 10 11 2015 Golova RDA Cherednichenko Sergij Anatolijovich z 25 01 2020 Vebstorinka Chigirinska RDA Adresa 20901 Cherkaska obl Chigirinskij r n m Chigirin vul B Hmelnickogo 26 Mapa Chigirinskij rajon u Vikishovishi Monument pri v yizdi v Chigirinskij rajon z Cherkaskogo rajonu Na pivnochi rajon mezhuvav z Cherkaskim na zahodi z Kam yanskim rajonami Cherkaskoyi oblasti Na pivdni iz Svitlovodskim ta Oleksandrivskim rajonami Kirovogradskoyi oblasti Shidna chastina rajonu lezhala na berezi Kremenchuckogo vodoshovisha Rajon likvidovano 17 lipnya 2020 roku ta vklyucheno do skladu novogo Cherkaskogo rajonu Teritoriya rajonu zavzhdi bula v centri najvazhlivishih podij v istoriyi Ukrayini Hmelnichchini Koliyivshini Ukrayinskoyi revolyuciyi partizanskogo ruhu v roki Radyansko nimeckoyi vijni GeografiyaRajon roztashovanij v lisostepepovij zoni Pravoberezhnoyi chastini Ukrayini v mezhah Kanivskogo Chigirinskogo prirodno silskogospodarskogo rajonu v mezhah Pridniprovskoyi visochini i yavlyaye soboyu pidvishenu silno porizanu balkami i yarami miscevist Relyef V rajoni perevazhayut teritoriyi vuzkih vododilnih plato z gustoyu dolinno yaruzhnoyu merezheyu V geomorfologichnomu vidnoshenni ce korinnij bereg dolini richki Dnipro krutoshilih miscevostej gusto peresichenih yarami i dolinami a takozh vuzkih vododilnih plato Shili perevazhno 1 3 gradusi 3 5 gradusiv 5 7 gradusiv Gustota rozchlenuvannya stanovit 2 5 km km glibina 50 80 metriv modul zmivu 32 t ga Erozijni procesi tut protikayut osoblivo intensivno i plosha zmitih gruntiv sered yakih perevazhayut seredno i silno zmiti dosyagayut 52 na nebezpechnist rilli stanovit 12 7 kilkist opadiv kolivayetsya vid 482 mm do 527 mm Grunti U gruntovomu pokrivi perevazhayut ponad 50 chornozemi opidzoleni j regradovani legko i seredno suglinkovi na lesovih porodah yih slabo seredno ta silnozmiti temno siri opidzoleni grunti i tipovi chornozemi zajmayut do 30 Glibina gumusovih gorizontiv u nih kolivayetsya vid 21 sm v seredno ta silnozmitih gruntah do 79 sm u povnoprofilnih chornozemah tipovih vidpovidno vmist gumusu v cih gruntah kolivayetsya vid 1 do 3 4 Korisni kopalini Korisni kopalini piski glini torf Yih rozrobka ta vikoristannya provoditsya v nevelikih obsyagah Ye dzherela mineralnih vod sered yakih najvidomishe radonove dzherelo Zhivun poblizu sela Golovkivki Zemli ta vodi Plosha silskogospodarskih ugid 60 260 8649 ga plosha lisiv ta inshih lisovkritih plosh stanovit 30 005 7203 ga zabudovanih zemel 3 387 4278 ga v tomu chisli pid dorogami 463 8372 ga zemel vodnogo fondu 25 230 1232 ga v tomu chisli pid richkami ta strumkami 215 37 ga shtuchnimi vodotokami 287 3 ga ozerami priberezhnimi zamknutimi vodojmami 3 8 ga stavkami 422 4532 ga shtuchnimi vodoshovishami 24 301 2 ga Osnovna vodna arteriya rajonu richka Dnipro v techiyi yakoyi z 1959 roku na teritoriyi rajonu teper roztashovane Kremenchucke vodoshovishe Drugoyu golovnoyu vodnoyu arteriyeyu ye richka Tyasmin Sered inshih Sriblyanka Krim togo teritoriyeyu rajonu protikaye bagato nevelikih richechok i strumkiv osoblivo velika kilkist yih u Holodnomu Yari Prirodno zapovidnij fond Na teritoriyi rajonu znahodyatsya 23 ob yekti prirodno zapovidnogo fondu Sered nih pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya Holodnij Yar zakazniki miscevogo znachennya Berestovo Bilosnizhnij Gushivskij Zam yatnickij Olya Starotyasminskij Tyulpan dibrovnij Yanichanskij pam yatki prirodi miscevogo znachennya Dzyurkalo Dub Vnuk Dub Maksima Zaliznyaka Zaliznyakova krinicya Kam yane derevo Monastirske dzherelo Skver uchasnikiv partizanskogo ruhu Suhi kolodki Tri krinici parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva miscevogo znachennya Zamkova gora B Hmelnickogo Park imeni Shevchenka Chigirin zapovidne urochishe Atamanskij park IstoriyaStarodavnist Fragment starodavnoyi stoyanki lyudej z muzeyu arheologiyi v Chigirini Rajon maye davnyu i bagatu istoriyu Lyudi zhili tut z chasiv neolitu VI III tisyacholittya do n e pro sho svidchat arheologichni znahidki v seli Novoselici stoyanka Vidomi poselennya epohi bronzi V II tisyacholitti do n e naselennya po richci Tyasmin bulo ob yednano v pivdenno shidnu grupu praslav yanskih plemen Arheologami vidkrito odne z najbilshih gorodish fortec cogo periodu bilya sela Subotova Vono bulo oseredkom politichnoyi vladi ekonomichnogo ta kulturnogo zhittya Navkolo buli roztashovani chislenni forteci sho zahishali gorodishe sela Adamivka Kalantayiv Poludnivka Tut mistyatsya Motroninske skifske ta Subotivske chornoliske gorodisha pam yatki arhitekturi ta prirodi Illinska cerkva v Subotovi ta dub Maksima Zaliznyaka Serednovichchya Za chasiv Kiyivskoyi Rusi za odniyeyu iz versij v mezhirichchi Dnipra i Tyasminu znahodivsya slavnozvisnij ostriv rusiv storozhova varta druzhinnikiv sho strimuvali napadi kochovih plemen V XI XIII stolittyah na teritoriyi rajonu isnuvali davnoruski poselennya yaki buli znisheni pid chas mongolo tatarskogo nashestya u XIII stolitti V drugij polovini XVI stolittya teritoriya Chigirinshini potrapila do skladu Velikogo knyazivstva Litovske a u 1569 roci u zv yazku z utvorennyam Rechi Pospolitoyi ta dobrovilnim perehodom ruskih magnativ u polske piddanstvo do Koroni Polskoyi Novi chasi Bogdan Hmelnickij Naprikinci XVI stolittya z utvorennyam Chigirinskogo starostva ci zemli pochali aktivno zaselyatisya Z yavilasya velika kilkist novih poselen Medvedivka Subotiv Novoselicya Borovicya Melniki ta inshi 1592 roku Medvedivka otrimala magdeburzke pravo U 1594 1595 rokah osadchim na Chigirinshini buv Mihajlo Hmelnickij Naprikinci XVI pochatku XVII stolit po Chigirinshini prokotilasya hvilya kozacko selyanskih povstan Tut diyali zagoni Severina Nalivajka 1594 1596 roki Fedorovicha 1630 rik Pavlyuka 1637 rik Ostryanina Guni 1638 rik V roki Ukrayinskoyi Nacionalnoyi revolyuciyi 1648 1676 rokiv Chigirinshina stala centrom borotbi ukrayinskogo narodu za stvorennya derzhavnosti 1648 roku Chigirinskij polk stav ne tilki vijskovoyu ale j administrativno teritorialnoyu odiniceyu a sela Borovicya Zhabotin Medvedivka ta inshi sotennimi mistechkami Do Chigirinskoyi sotni vhodilo selo Subotiv z yakim pov yazano bagato vidatnih podij 1648 1657 rokiv Ce buv rodovij mayetok Bogdana Hmelnickogo uspadkovanij nim vid batka Yak i Chigirin Subotiv stav oseredkom getmanskoyi vladi i diplomatiyi Zvidsi Bogdan Hmelnickij vidavav svoyi universali keruvav vijskovimi spravami tut v Illinskij cerkvi 23 serpnya 1657 roku bulo pohovano getmana Zi smertyu Bogdana Hmelnickogo zakinchivsya odin z etapiv Ukrayinskoyi nacionalnoyi revolyuciyi i rozpochavsya novij yiyi period sho harakterizuvavsya posilennyam borotbi starshinskih grup za vladu Protyagom 1657 1678 rokiv zemli Chigirinshini buli spustosheni v rezultati chislennih vijn Ucilili zhiteli pereselilisya na Livoberezhnu i Slobidsku Ukrayinu Prote kolonizaciya Pravoberezhzhya prodovzhuvalasya Vzhe u 1687 roci poblizu Chigirina narahovuvalosya 14 tisyach dvoriv U drugij polovini XVIII stolittya na Pravoberezhzhi posililas vlada polskih magnativ Reakciyeyu na ce stav pochatok gajdamackogo ruhu 1768 roku rozpochalosya povstannya yake vvijshlo v istoriyu pid nazvoyu Koliyivshina Centrom jogo stav Holodnij Yar Povstannya ocholiv zaporizkij kozak urodzhenec hutora Kalinivki Maksim Zaliznyak V Holodnomu Yaru bilya Motroninskogo monastirya gajdamaki svyatili nozhi yakimi klyalisya vinishiti gnobiteliv Selyani Chigirinshini pershimi vistupili proti paniv i ob yednavshis z kozakami rushili v pohid na Zhabotin Smilu Cherkasi Korsun Lisyanku Uman de do nih priyednalisya zagoni Ivana Gonti Novitnya istoriya T G Shevchenko Cerkva Bogdana u Subotovi U 1793 roci Chigirin i prilegli teritoriyi vidijshli do skladu Rosijskoyi imperiyi 1797 roku a potim pislya nevelikoyi perervi u 1802 roci buv stvorenij Chigirinskij povit zhiteli yakogo zajmalisya silskim gospodarstvom promislami torgivleyu U 1843 i 1845 rokah v Chigirinskomu poviti pobuvav Taras Shevchenko Jogo cikavili miscya pov yazani z Vizvolnoyu vijnoyu ukrayinskogo narodu pid provodom Bogdana Hmelnickogo ta gajdamachchinoyu Pid vrazhennyam poyizdok vin stvoriv malyunki na miscevi temi Bogdanovi ruyini v Subotovi Motrin monastir Kam yani hresti v Subotovi Ruyini budinku Bogdana Hmelnickogo v Subotovi Chigirinshinu vin zgaduye u p yesi Nazar Stodolya poemi Gajdamaki Knyazhna virshi Holodnij Yar Zastupila chorna hmara Chigirine Chigirine U nedilenku u svyatuyu ta inshih U 1905 1907 rokah novi vistupi selyan ohopili 23 sela Chigirinskogo povitu Podiyi 1917 roku na Chigirinshini vidznachalisya skladnistyu borotbi za vladu mizh prihilnikami Centralnoyi Radi ta chlenami Chigirinskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ U zhovtni 1917 roku tut buv stvorenij povitovij zagin vilnogo kozactva U 1918 1922 rokah na teritoriyi Chigirinskogo krayu diyala Holodnoyarska respublika Centrom yiyi bulo selo Melniki a potim Motroninskij monastir Povstanciv ocholiv praporshik carskoyi armiyi Vasil Chuchupaka Sili bijciv Holodnoyarskoyi Respubliki buli znisheni vijskami Chervonoyi armiyi Prote borotba v Holodnomu Yaru trivala do pochatku 1930 h rokiv Chigirinskij rajon yak administrativno teritorialnu odinicyu bulo utvoreno u 1923 roci 1925 roku koli vsya teritoriya URSR bula podilena na okrugi ta rajoni Chigirinskij rajon uvijshov do skladu Cherkaskogo okrugu Z 1927 roku rajon v skladi Shevchenkivskoyi okrugi a iz 9 lyutogo 1932 roku u skladi Kiyivskoyi oblasti Iz 10 sichnya 1939 roku u skladi Kirovogradskoyi oblasti Pam yatnik zagiblim na hutori Buda Podibnij ye i u Vdovichenomu U serpni 1941 roci teritoriya rajonu bula okupovana nacistami Za roki okupaciyi v rajoni vid ruk voyiniv Vermahtu zaginulo blizko 2 000 osib 1161 lyudina vivezena do Tretogo Rejhu V roki vijni partizanskim krayem stav Holodnij Yar v yakomu diyalo 12 zagoniv zokrema partizanskij zagin Za Otchiznu komandir Korshikov D O partizanskij zagin imeni Suvorova komandir Volodin G M partizanskij zagin Za peremogu komandiri Zajchenko A S Gugnin O M partizanskij zagin Za Rodinu komandir Krishtal M P partizanskij zagin imeni Dzerzhinskogo komandir Petrov E I partizanskij zagin imeni Moskvi komandir Borovikov I M Chigirinskij partizanskij zagin komandir Dubovij P A pidpilni organizaciyi ta grupi Chigirinska pidpilna diversijna grupa kerivnik Rudenko V I Pid chas operaciyi proti zhiteliv lisovoyi smugi bulo znisheno hutori Budu ta Vdovichine Prote sela ponad Dniprom yaki buli daleki vid partizan majzhe ne postrazhdali U sichni 1944 roku rajon buv vidvojovanij Chervonoyu armiyeyu Zagalna kilkist bratskih mogil chasiv vijni na teritoriyi rajonu 23 V nih pohovano 1268 osib z nih vidomo imen 965 z yakih uvikovicheno 424 osobi Bagato chigirinciv vidznachilisya na frontah vijni 1 111 cholovik nagorodzheno ordenami i medalyami 475 cholovik zaginuli u boyah Stanom na 1 veresnya 1946 roku v rajoni bulo 52 naselenih punkti yaki pidporyadkovuvalis 34 silskim radam Z nih 1 smt Chigirin 36 sil i 15 hutoriv sela Adamivka Borovicya Buzhin Vershaci Vitove Galaganivka Golovkivka Gushivka Zam yatnicya Ivanivka Ivkivci Kalantayiv Kozharka Krasnosillya Pogorilci Matviyivka Medvedivka Melniki Mudrivka Novoselicya Poludnivka Raceve Rozsoshinci Rublivka Sagunivka Stecivka Subotiv Tarasivka Tinki Topilivka Trushivci Hudoliyivka Cherneche Chmirivka Chornyavka Shabelniki hutori Buda Vdovichine Gnenne Demenci Taraso Grigorivka Skarzhinka Skelivka Druga polovina XX stolittya U pislyavoyennij chas Chigirinshina bula agrarnim rajonom Kirovogradskoyi oblasti a u lyutomu 1954 roku zgidno z ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 12 lyutogo 1954 roku rajon vidijshov do Cherkaskoyi oblasti Budinok v selishi Orbiti 2006 rik U 1980 h rokah na teritoriyi rajonu poblizu Chigirina provodilosya budivnictvo Chigirinskoyi AES todi zh bulo zasnovane selishe budivelnikiv Orbita Selishe malo najkrashe zabezpechennya tovarami narodnogo vzhitku sered vsih naselenih punktiv rajonu Cherez 2 3 misyaci pislya avariyi na Chornobilskij AES budivnictvo bulo zakonservovane Nini na misci procvitayuchogo selisha stoyat bezlyudni i rozgrabovani bagatopoverhivki i socialni budivli Popri te sho selishu ne nadayetsya niyakih komunalnih poslug v nomu prozhivaye dekilka simej Za ostanni roki isnuvannya rajonu z jogo karti zniklo selo Verbivka i selisha Cibikivka Bagato naselenih punktiv bulo pereseleno u zv yazku z budivnictvom Kremechuckoyi GES ta utvorennyam Kremenchuckogo vodoshovisha u 1959 roci Sered nih vidome z istoriyi Buzhin a takozh Adamivka Gushivka Kalantayiv Kozharka Mudrivka Tarasivka Shabelniki Rajon likvidovano vidpovidno do postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini 807 IX vid 17 lipnya 2020 roku ta vklyucheno do skladu novogo Cherkaskogo rajonu Administrativnij podilU skladi rajonu odne misto rajonnogo znachennya Chigirin 28 sil i 7 selish sho pidporyadkovani odnij miskij i 18 silskim radam Naselenij punkt Tip Rada Rik zasnuvannya abo pershoyi zgadki Plosha km Kilkist meshkanciv 2001 Kilkist meshkanciv 2007 Poshtovi indeksi Telefonnij kod Borovicya selo Borovicka pochatok 13 stolittya 5 233 1909 1745 20921 380 473091 Buda selishe Melnikivska 41 46 20933 380 473094 Buryakove selishe Ivanivska 8 20942 Vdovichine selo Ivanivska 87 20942 380 473094 Vershaci selo Vershacka druga polovina 17 stolittya 2 6 865 747 20943 380 473092 Vitove selo Racivska persha polovina 17 stolittya 1138 684 20911 20913 380 473096 Galaganivka selo Galaganivska 1709 3 51 926 873 20915 380 473093 Golovkivka selo Golovkivska 1775 6 09 1481 1251 20936 380 473090 Gnenne selishe Ivanivska 4 20942 Demenci selo Zam yatnicka 73 20931 380 473095 Zam yatnicya selo Zam yatnicka kinec 17 stolittya 2 94 280 222 20931 380 473095 Ivanivka selo Ivanivska 1650 859 710 20942 380 473094 Ivkivci selo Medvedivska do 1724 roku 402 298 20932 380 473095 Krasnosillya selo Krasnosilska druga polovina 17 stolittya 5 24 447 720 20925 380 473060 Kudasheve selishe Vershacka 92 67 20943 Matviyivka selo Matviyivska seredina 17 stolittya 3 36 675 591 20941 380 473067 Medvedivka selo Medvedivska persha polovina 16 stolittya 5 07 1441 1292 20930 380 473095 Melniki selo Melnikivska 1629 6 85 1050 905 20933 380 473066 Novoselicya selo Novoselicka 20 ti roki 17 stolittya 2 44 622 683 20934 380 473099 Pogorilci selo Krasnosilska druga polovina 18 stolittya 146 20925 380 473090 Poludnivka selo Novoselicka 18 stolittya 157 281 20935 380 473099 Raceve selo Racivska persha zgadka 1615 rokom 4 78 2554 2437 20910 380 473096 Rozsoshinci selo Krasnosilska 212 20925 380 473090 Rublivka selo Novoselicka seredina 19 stolittya 80 30 20935 380 473099 Skarzhinka selishe Matviyivska 66 68 20941 Skelivka selishe Golovkivska 1 20936 380 473090 Stecivka selo Stecivska 17 stolittya 1548 1347 20914 380 473097 Subotiv selo Subotivska 1616 3 95 875 731 20940 380 473093 Taraso Grigorivka selo Vershacka 161 138 20943 380 473092 Tinki selo Tinkivska seredina 16 stolittya 8 5 2400 2255 20924 380 473098 Topilivka selo Topilivska 18 stolittya 2 28 1113 1050 20920 380 473065 Trushivci selo Trushivska kinec 16 stolittya 7 88 1346 1221 20922 380 473092 Hudoliyivka selo Hudoliyivska druga polovina 18 stolittya 4 1 738 695 20923 380 473068 Cherneche selishe Chigirinska 1747 229 Chigirin misto Chigirinska persha polovina 16 stolittya 14 12 11960 10600 20900 20906 380 4730 Chmirivka selo Novoselicka seredina 17 stolittya 125 61 20934 380 473099Shlyahi i transportCherez rajon prohodit avtoshlyah regionalnogo znachennya R10 Kaniv Chigirin Kremenchuk Naseleni punkti rajonu zv yazani z rajonnim centrom avtoshlyahami miscevogo znachennya Bilshist iz nih maye asfaltne pokrittya i dobrij stan Vulici v samih selah yak pravilo gruntovi za ridkimi viklyuchennyami Yedina avtostanciya v rajoni znahodilasya v Chigirini Golovnij u minulomu pereviznik rajonu VAT Chigirinske ATP 17139 u 2008 roci zmushenij buv vidmovitisya vid vikonannya svoyih golovnih mizhmiskih rejsiv na Kiyiv ta Uman i na toj moment vikonuvav lishe 4 rejsi na Cherkasi cherez Medvedivku ta Borovicyu 2 rejsi na Znam yanku a takozh primiske spoluchennya Obsyag perevezen prodovzhuvav skorochuvatisya i vzhe u 2012 roci ATP obslugovuvalo tilki rejsi na Znam yanku ta primiski marshruti a v kvitni 2013 roku akcionerami bulo prijnyate rishennya pro dobrovilnu likvidaciyu pidpriyemstva Chastinu primiskih rejsiv ta perevezennya pasazhiriv po mistu Chigirin doruchili cherkaskij kompaniyi DP ChARZ avto yaka zajmalas cim do kvitnya 2015 roku pislya chogo yij na zminu prijshov privatnij pereviznik Prohorenko Valentin Petrovich yakij obslugovuvav zhiteliv mista ta rajonu do lita oseni 2022 roku Najblizhchi zaliznichni stanciyi roztashovani v Oleksandrivci Fundukliyivka ta v Cherkasah Najblizhchi richkovi porti v Svitlovodsku i Cherkasah U 1990 h rokah richkovij port Adamivka bilya sela Raceve sho po Dnipru zv yazuvav rajon z Cherkasami Kanevom Kiyevom na pivnichnij zahid ta Svitlovodskom Kremenchukom Dniprom na pivdennij shid pripiniv svoyu robotu Najblizhchi aeroporti v Cherkasah i Kropivnickomu DemografiyaStanom na 1 chervnya 2010 roku zagalna kilkist naselennya v Chigirinskomu rajoni stanovila 29 8 tisyach osib v tomu chisli miske naselennya 9 9 tisyach osib silske 19 8 tisyach osib Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v rajoni nalichuvalos 36 1 tisyach meshkanciv v 1989 roci 44 3 tisyachi ta 52 7 tisyach u 1971 roci Porivnyalna tablicya Rik gt gt gt 2001 v tisyachah cholovik 1989 v tisyachah cholovik Silske naselennya 24 1 31 45 Miske naselennya 12 0 12 85 Cholovikiv 16 19 Zhinok 20 1 25 3EkonomikaRajon nalezhit do agrarnogo tipu oskilki osnovnoyu galuzzyu ye silskogospodarske virobnictvo U rajoni diye 36 agropromislovih formuvan funkcionuye 7 serednih pidpriyemstv ta 97 malih Krim togo v misti Chigirin diyut pidpriyemstva legkoyi promislovosti Pitoma vaga promislovih pidpriyemstv Harchova promislovist ta pereroblennya silskogospodarskih produktiv 33 0 Legka promislovist 66 7 Perelik promislovih pidpriyemstv Chigirina stanom na 1 lipnya 2007 roku Pidpriyemstvo Osnovna produkciya Furniturnij zavod metalo furniturni virobi ZAT Elena sumki kurtki demisezonni zimovi shapki sorochki Chigirinska mebleva fabrika mebli TOV AnVa sorochki Virobnicho torgovelna firma Viktoriya vzuttya TOV Chigirinskij konservnij zavod konservovana produkciya TOV AlDi sumki Perelik silskogospodarskih pidpriyemstv rajonu usih form vlasnosti Naselenij punkt Pidpriyemstvo Naselenij punkt Pidpriyemstvo Naselenij punkt Pidpriyemstvo Borovicya STOV Druzhba Vershaci PP Lan 2005 Golovkivka TOV Golovkivske 3 Hudoliyivka STOV Urozhaj SK Subotiv STOV Subotiv Raceve TOV Chigirinzerno Trushivci Zam yatnicya TOV Zam yatnicya Novoselicya STOV Tyasmin Krasnosillya STOV Krasnosilske Raceve STOV Chigirinska agrarna kompaniya Tinki STOV Tinki Tinki STOV Agrostar Novoselicya STOV Svitanok Raceve TOV Agrodar 2007 Chigirin TOV Oleks Topilivka TOV Perspektiva Topilivka PP Kolos Chigirinshini Novoselicya AT ZT Bioagroprom Hudoliyivka PP FEB Galaganivka Fermerske gospodarstvo Bezpalogo Raceve FG Agros Raceve FG Shans Raceve FG Vidrodzhennya Subotiv FG Sonechko Chigirin FG Gornogo Raceve FG Nataliya Raceve FG Gelios Raceve FG Yarinove Raceve FG Zhitnicya Medvedivka FG NagayevoyiSocialna sferaNa teritoriyi Chigirinskogo rajonu funkcionuye rajonnij teritorialnij centr socialnogo obslugovuvannya pensioneriv ta odinokih nepracezdatnih gromadyan Osvita U rajoni pracyuyut 21 shkola 13 doshkilnih zakladiv shkola internat dlya ditej sirit yaki zalishilisya bez pikluvannya batkiv ta Chigirinskij ekonomiko pravovij fahovij koledzh Funkcionuye dityacho yunacka sportivna shkola Shkola v Galaganivci Shkola v Subotovi Shkola v Melnikah Naselenij punkt Najmenuvannya navchalnogo zakladu Chigirin Chigirinska ZOSh I III stupeniv 1 im B Hmelnickogo 15 bereznya 2013 u Wayback Machine Chigirin Chigirinska specializovana shkola I III stupeniv 2 Chigirin Chigirinskij navchalno vihovnij kompleks Doshkilnij navchalnij zaklad ZOSh I III stupeniv 3 Borovicya Borovickij navchalno vihovnij kompleks Doshkilnij navchalnij zaklad ZOSh I III stupeniv 1 kvitnya 2022 u Wayback Machine Vitove Vitivskij navchalno vihovnij kompleks Doshkilnij navchalnij zaklad ZOSh I III stupeniv Vershaci Vershacka ZOSh I III stupeniv Galaganivka Galaganivskij navchalno vihovnij kompleks Doshkilnij navchalnij zaklad ZOSh I III stupeniv Golovkivka Golovkivskij navchalno vihovnij kompleks Doshkilnij navchalnij zaklad ZOSh I III stupeniv Medvedivka Medvedivska ZOSh I III stupeniv im M Zaliznyaka Raceve Racivskij navchalno vihovnij kompleks Doshkilnij navchalnij zaklad ZOSh I III stupeniv Stecivka Subotiv Subotivska ZOSh I III stupeniv Topilivka Topilivskij navchalno vihovnij kompleks Doshkilnij navchalnij zaklad ZOSh I III stupeniv Tinki Tinkivska ZOSh I III stupeniv Trushivci Trushivskij navchalno vihovnij kompleks Doshkilnij navchalnij zaklad ZOSh I III stupeniv Ivanivka Ivanivska ZOSh I II stupeniv Matviyivka Matviyivskij navchalno vihovnij kompleks Doshkilnij navchalnij zaklad ZOSh I II stupeniv Melniki Melnikivska ZOSh I II stupeniv Novoselicya Novoselicka ZOSh I II stupeniv Hudoliyivka Hudoliyivska ZOSh I II stupeniv Chigirin Budinok dityacho yunackoyi tvorchosti Chigirin Dityacho yunacka sportivna shkola Chigirinskoyi rajonnoyi radi Chigirin Chigirinska specialna zagalnoosvitnya shkola internat Ohorona zdorov ya Do merezhi ohoroni zdorov ya rajonu vhodyat 8 ustanov u tomu chisli centralna rajonna likarnya 3 dilnichni likarni 4 likarski ambulatoriyi z yakih 2 simejnoyi medicini v seli Raceve ta seli Tinki 18 FAPiv KulturaV galuzi kulturi funkcionuyut 27 zakladiv klubnogo tipu z nih 1 rajonnij budinok kulturi 25 silskih ta 1 miskij klub Diye 27 bibliotek ta muzichna shkola Nosiyami pochesnogo zvannya narodnij samodiyalnij ye 8 kolektiviv hudozhnoyi tvorchosti Religiya U rajoni diyut taki religijni gromadi UPC MP UPC KP inshi Cerkva v Golovkivci Cerkva v Subotovi Cerkva v Hudoliyivci Cerkva v Tinkah Naselenij punkt Najmenuvannya gromadi Borovicya Ukrayinska pravoslavna cerkva Svyato Uspenskij hram Cherkaska yeparhiya Moskovskogo patriarhatu Vershaci Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskogo patriarhatu Galaganivka Cerkva Preobrazhennya oblasnogo ob yednannya yevangelistskih hristiyan baptistiv Galaganivka Cerkva Svyatogo Ivana Bogoslova Kiyivskogo patriarhatu Golovkivka Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskogo patriarhatu Ioanna Bogoslova Golovkivka Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskogo patriarhatu Muchenici Paraskevi Golovkivka Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskogo patriarhatu Mikoli Chudotvorcya Skit Motroninskogo monastirya Golovkivka Hristiyanska cerkva Slovo Viri Ivanivka UPC Kazanskoyi Bozhoyi Materi Moskovskogo patriarhatu Krasnosillya Cerkva yevangelistskih hristiyan baptistiv Matviyivka UPC Kazanskoyi Svyatoyi Pokrovi Moskovskogo patriarhatu Melniki UPC Kiyivskogo patriarhatu Melniki UPC Moskovskogo patriarhatu Melniki Svyato Troyicka Cerkva Motroninskogo monastirya Moskovskogo patriarhatu Medvedivka Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Mokovskogo patriarhatu Medvedivka Gromada virnih RUNVIRi Novoselicya UPC Moskovskogo patriarhatu Poludnivka Hram Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici Moskovskogo patriarhatu Raceve UPC Moskovskogo patriarhatu Raceve Cerkva yevangelistskih hristiyan baptistiv Vitove Hristiyani viri yevangelskoyi Subotiv Parafiya Svyatogo Proroka Illi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo patriarhatu Stecivka Svyato Troyicka pravoslavna parafiya UPC KP Stecivka Vsesoyuzne ob yednannya yevangelistskih hristiyan baptistiv Tinki UPC Moskovskogo patriahatu Tinki Cerkva Hristiyan Adventistiv Somogo Dnya Dniprovska konferenciya Tinki Cerkva yevangelistskih hristiyan baptistiv Tinki Cerkva Hristiyan Viri Yevangelskoyi P yatidesyatnikiv Hristiyanska Nadiya Topilivka Nezalezhna religijna gromada cerkvi Blagodat Topilivka Svyato Pokrovska cerkva Topilivskoyi parafiyi Cherkaskoyi Yeparhiyi UPC MP Topilivka Pomisna cerkva yevangelistskih hristiyan baptistiv Trushivci Ukrayinska pravoslavna cerkva Moskovskogo Hudoliyivka UPC MP Chigirin Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu Krim togo na teritoriyi rajonu diye zhinochij Troyickij Motroninskij zhinochij monastir Neshodavno pubudovani v Chigirini Pravoslavnij hram Svyato Kazanskoyi Bozhoyi Materi ta Cerkva svyatih Petra i Pavla Najstarisha Illinska cerkva v Subotovi Buduyetsya cerkva v Matviyivci Dekilka cerkov v selah rozmishuyutsya v prostih selyanskih budinkah bez kupoliv Cerkva Svyato Kazanskoyi Bozhoyi Materi v Chigirini Cerkva svyatih Petra i Pavla v Chigirini Hram Uspinya Bozhoyi materi v Medvedivci Pam yatki Bastion Doroshenka Na teritoriyi rajonu pid ohoronoyu derzhavi perebuvayut 124 pam yatki arheologiyi 80 istoriyi 16 arhitekturi 15 prirodi Pam yatki arhitekturi nacionalnogo znachennya Illinska cerkva XVII stolittya v Subotovi Troyicka cerkva Motroninskogo monastirya 1804 v urochishi Holodnij Yar Pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya Hram Uspinya Bozhoyi materi 1867 v Medvedivci Bastion Doroshenka chastina forteci XVII stolittya na Bogdanovij gori v m Chigirini Pam yatki arheologiyi nacionalnogo znachennya Motroninske gorodishe v Holodnomu Yaru Gorodishe chornoliskoyi kulturi v Subotovi Takozh nalichuyetsya 355 pam yatok arheologiyi miscevogo znachennya kurgani mogilniki zalishki sporud gorodish poselen tosho Z metoyu zberezhennya chislennih pam yatok krayu v 1989 roci buv stvorenij Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Chigirin a z veresnya 1995 roku jomu nadano status Nacionalnogo Pam yatniki V Chigirinskomu rajoni vstanovleno pam yatniki Bogdanu Hmelnickomu v Chigirini i v Subotovi T G Shevchenku v Chigirini v Vershacyah i Melnikah odnomu z vatazhkiv Koliyivshini Maksimu Zaliznyaku v Medvedivci ta Ivkivcyah radyanskomu vijskovomu diyachevi chasiv gromadyanskoyi vijni Ivanu Dubovomu v Novoselici bratska mogila kozakiv ta zhiteliv Chigirina XVII stolittya kaplicya Svyatoyi Pokrovi pam yatniki periodu Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni partizanam v Holodnomu Yaru 23 na chest zagiblih zemlyakiv 21 bratska mogila voyiniv Radyanskoyi armiyi V serpni 2007 roku u Chigirini vstanovleno pam yatnik kiyivskomu mitropolitu Josifu Nelyubovich Tukalskomu U 2008 roci v naselenih punktah rajonu demontovani pam yatniki Leninu Muzeyi i zapovidniki Muzej Bogdana Hmelnickogo v Chigirini Vid z Zamkovoyi gori Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Chigirin m Chigirin vul Grushevskogo 26 m Chigirin vul Pershotravneva 30 Muzej Bogdana Hmelnickogo m Chigirin vul Grushevskogo 26 Medvedivskij krayeznavchij muzej s Medvedivka Subotivskij istorichnij muzej s Subotiv s Stecivka s Stecivka Holodnij YarVidomi lyudiYurij Hmelnickij Ivan Vigovskij Petro Doroshenko Naum Dubovij Ivan Dubovij V istoriyi Ukrayini Ivan Vigovskij Getman Ukrayini Petro Doroshenko Getman Ukrayini Dubovij Ivan Naumovich ukrayinskij radyanskij vijskovij diyach Dubovij Naum Ipatijovich ukrayinskij radyanskij partijnij i vijskovij diyach Dubovij Petro Antonovich vijskovij kerivnik partizanskogo zagonu u Holodnomu Yaru Maksim Zaliznyak kerivnik povstannya Koliyivshina Bogdan Hmelnickij Getman Ukrayini Yurij Hmelnickij Getman Ukrayini Geroyi Radyanskogo Soyuzu Dejnezhenko Mihajlo Nichiporovich gvardiyi polkovnik Geroyi Socialistichnoyi Praci Brazhnik Vasil Mihajlovich kombajner Bryuhoveckij Ivan Yakovich mehanizator Mihnenko Grigorij Kirilovich pedagog Zasluzhenij vchitel Ukrayinskoyi RSR direktor Borovickoyi serednoyi shkoli 1948 1975 Yacenko Stepan Semenovich pracivnik tvarinnickoyi fermi sela Tinki Geroyi Ukrayini Morgun Volodimir Vasilovich akademik NAN Ukrayini trichi laureat Derzhavnih premij Ukrayini ta SRSR v galuzi nauki ta tehniki Kulturi Bryuhoveckij Yakiv Mihajlovich gonchar naukovij spivrobitnik NIKZ Chigirin Zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini Najda Oleksandr Andrijovich lisnichij krayeznavec Zasluzhenij lisovod URSR Orlenko Mariya Homivna kerivnik folklorno stenografichnogo ansamblyu Kozachka rezhiser Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Poltavec Vasil Ivanovich generalnij direktor NIKZ Chigirin istorik Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Laureat Derzhavnoyi premiyi Solodar Oleksandr Ivanovich pismennik chlen Nacionalnoyi Spilki pismennikiv Ukrayini Suprun Vasil Ivanovich vchitel muziki Borovickoyi ZOSh Zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Himenko Andrij Ivanovich pismennik Cibenko Pavlo Andrijovich mistectvoznavec Chabanenko Ivan Ivanovich rektor Kiyivskogo institutu teatralnogo mistectva aktor Chigirin Vitalij Yelisejovich pismennik Nauki Topchij Panchenko Tetyana Vasilivna kandidat silskogospodarskih nauk Institut fiziologiyi roslin i genetiki NANU Korol Valentina Mikolayivna kandidat pedagogichnih nauk zaviduvachka kafedri movnoyi pidgotovki Cherkaskogo institutu pozhezhnoyi bezpeki imeni Geroyiv Chornobilya MNS Ukrayini Krupnickij Boris Dmitrovich doktor istorichnih nauk nadzvichajnij profesor Ukrayinskogo vilnogo universitetu Lazurenko Valentin Mikolajovich doktor istorichnih nauk pomichnik rektora z gumanitarnoyi osviti ta vihovannya Cherkaskogo derzhavnogo tehnologichnogo universitetu Mamenko Oleksij Mihajlovich doktor silskogospodarskih nauk chlen korespondent Ukrayinskoyi akademiyi agrarnih nauk Nazarenko Vasil Andrijovich zasluzhenij diyach nauki chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Petkova Lesya Omelyanivna kandidat ekonomichnih nauk zastupnik dekana finansovo ekonomichnogo fakultetu Cherkaskogo derzhavnogo tehnologichnogo universitetu navchalnoyi roboti Poltavec Sergij Vasilovich politolog kandidat politichnih nauk Rvachov Volodimir Logvinovich doktor fiziko matematichnih nauk profesor akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki zaproponuvav vidomi v ustomu sviti R funkciyi sho vikoristovuyutsya dlya rozv yazku shorokogo klasu matematichnih zadach Rvachov Oleksij Logvinovich doktor fiziko matematichnih nauk profesor Smislov Viktor Viktorovich doktor tehnichnih nauk profesor Chubina Tetyana Dmitrivna kandidat istorichnih nauk docent kafedri gumanitarnih ta socialno ekonomichnih disciplin Cherkaskogo institutu pozhezhnoyi bezpeki imeni Geroyiv Chornobilya MNS Ukrayini Shevchenko Ivan Ivanovich doktor istorichnih nauk profesor kafedri istoriyi Ukrayini Kiyivskogo universitetu Shulga Mihajlo Sergijovich selekcioner kandidat silskogospodarskih nauk Yushenko Katerina Logvinivna pershij doktor fiziko matematichnih nauk v galuzi informacijnih tehnologij chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrvyini avtor pershoyi v sviti movi programuvannya visokogo rivnya Adresnoyi movi programuvannya zasnovnik shkoli programuvannya v Radyanskomu soyuzi Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini laureat Derzhavnih premij Ukrayini Yakovliv Andrij Ivanovich profesor civilnogo prava dijsnij chlen Yuridichnoyi sekciyi Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk u Nyu Jorku Div takozh Kategoriya Personaliyi Chigirinskij rajonDzherelaChigirinskij rajon u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Chigirinskij rajon u Vikishovishi PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 25 sichnya 2020 roku 57 2020 rp Pro priznachennya S Cherednichenka golovoyu Chigirinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Cherkaskoyi oblasti https zakon rada gov ua 17 lipnya 2020 Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 27 listopada 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url Ni dovidka Arhiv originalu za 13 kvitnya 2011 Procitovano 11 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2011 Procitovano 11 kvitnya 2012 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 stor 319 320 Sajt MNS Ukrayini nedostupne posilannya z serpnya 2019 https zakon rada gov ua 17 lipnya 2020 Arhiv originalu za 21 lipnya 2020 Procitovano 27 listopada 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij mertvij url Ni dovidka Sajt Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 3 serpnya 2008 Procitovano 17 travnya 2008 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Arhiv originalu za 26 grudnya 2005 Procitovano 20 travnya 2008 Arhiv originalu za 15 03 2015 Procitovano 28 01 2011 Literatura Z pam yati narodnoyi materiali folklor etnogr ekspedicij Oleksandr Solodar Cherkasi Chabanenko Yu A 2016 413 s il not il portr Seriya Nevidoma Chigirinshina Bibliogr s 410 412 41 nazva ISBN 978 966 920 137 9 Solodar O Narisi z istoriyi Chigirinshini Cherkasi Vidlunnya Plyus 2003 260 s Bezuglij V Chigirinshina kraj zapovidnij Nova doba 2000 6 kvit S 4 7 Blagoslovennij kraj Chigirinshina Sogodennya Chigirin rajonu Statti Nova doba 2000 23 trav S 4 5 Posilannya https web archive org web 20151117140321 http chigirinrda org ua Arhivovano17 listopada 2015 u Wayback Machine Chigirinska rajonna rada REMARKA informacijnij portal Chigirinskogo rajonu 9 bereznya 2013 u Wayback Machine Video 5 kanalu Hto ye hto v Ukrayini 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Cherkaskij rajon Chornobayivskij rajon Poltavska oblast Globinskij rajon Kam yanskij rajon Kirovogradska oblast Oleksandrivskij rajon Kirovogradska oblast Znam yanskij rajon Kirovogradska oblast Svitlovodskij rajon Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi