Худолі ївка українське село у Черкаському районі Черкаської області підпорядковане Медведівській сільській громаді Розта

Худолі́ївка — українське село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Медведівській сільській громаді. Розташоване за 31 км від міста Чигирин. Населення — 695 чоловік.

село Худоліївка

Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Громада	Медведівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71080230070064798
Облікова картка	картка
Основні дані
Засноване	друга половина 18 століття.
Населення	695 (на 01.01.2007)
Площа	4,1 км²
Густота населення	169,5 осіб/км²
Поштовий індекс	20923
Телефонний код	+380 4730
Географічні дані
Географічні координати	49°13′42″ пн. ш. 32°20′41″ сх. д. / 49.22833° пн. ш. 32.34472° сх. д. / 49.22833; 32.34472Координати: 49°13′42″ пн. ш. 32°20′41″ сх. д. / 49.22833° пн. ш. 32.34472° сх. д. / 49.22833; 32.34472
Середня висота над рівнем моря	93 м
Відстань до обласного центру	31 (фізична) км
Відстань до районного центру	31 км


Місцева влада
Адреса ради	с. Медведівка
Карта
Худоліївка
Худоліївка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Худоліївка.

На півдні межує з селом Трушівці, на заході з селами Деменці та Зам'ятниця, на півночі з селом Чорнявка. Біля села проходить автошлях Р10.

Історія

В середині 18 століття, на місці, де знаходиться сучасна Худоліївка, було глухе місце, куди втікали від своїх поміщиків селяни-кріпаки і поступово заселяли його. За спогадами старожилів, першим поселився сюди селянин на прізвище Куцевол із села Худоліївка Чернігівської губернії, що знаходилося біля Пирятина. Припускають, що він і назвав нове село ім'ям свого рідного села. За іншою версією, назва села походить від того, що селянам дуже погано жилося, "худо", землі мало, велику площу займали піски.^[]

Також існує версія про бунтаря, старшину Запорізької Січі Худолія, якого в 1650 році, частиною запорожців було проголошено гетьманом. Й досі у навколишніх притясминських селах мешкає чимало людей на прізвище Худолій.^[]

Село відоме також тим, що з нього починають родові корені відомого українського історика — Михайла Грушевського. Принаймні архівні згадки про те, що його прадід, дід, численні родичі народилися і жили у Худоліївці, наводять наукові джерела.

Село було визволене від німецьких військ 15 грудня 1943 року.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	97,29%
російська	1,90%
інші/не вказали	0,81%

Сучасність

Нині в селі працюють сільрада, 2 сільськогосподарські товариства: СТОВ «Урожай СК» і СТОВ «Чигиринзерно», ПП В. М. Цибенко, ПП «ФЕБ 2006», загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека, відділення поштового зв'язку, 4 об'єкти роздрібної торгівлі, парафія УПЦ Московського патріархату.

Пам'ятник загиблим односельчанам у Другій світовій війні.
Церква Святої Параскеви
Сільрада та сільський клуб

Відомі люди

Народилися

Грушевський Марко Федорович — церковний діяч, педагог, етнограф, краєзнавець.

Працювали

Міхненко Григорій Кирилович — український педагог, Заслужений вчитель Української РСР, Герой Соціалістичної праці. У 1937—1939 роках працював директором Худоліївської семирічної школи.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Черкаська область)

Джерела

Худоліївка у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Означення у Вікісловнику^?
	Теми у Вікіджерелах^?
	Проєкт
	Худоліївка у Вікісховищі^?

Посилання

. Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 червня 2007.
Погода в Україні
maps.vlasenko.net(рос.)
Титаренко Л. І. Фотопутівник «Чигиринськими шляхами». , 2007 рік, ст.9.
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Публікації

Бочилов П. Худоліївка: [З історії села] //Зоря комунізму. — 1990. — 7 серпня.

[1] . Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.

[2] . Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 13 червня 2007.

[3] Погода в Україні

[4] s.vlasenko.net(рос.)

[5] Титаренко Л. І. Фотопутівник «Чигиринськими шляхами». , 2007 рік, ст.9.

[ukr-socialdata-mova-2001-6] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних