Черкаський округ

Не плутати з Черкаська округа.

Черкаський округ (рос. Черкасский округ) — округ у складі Землі Війська Донського до 1870 року й у складі Області Війська Донського у 1870—1920 роках. Окружний центр був у обласному центрі — місті Новочеркаську. Округ був положений у Нижньому Подонні вище Ростову.

Черкаський округ
Губернія	Область війська Донського
Центр	Новочеркаськ
Утворено	1870
Площа	11 209 ()
Населення	240222 осіб (1897)

Черкаський округ

Мовний склад населення

На 1897 рік населення округу становило 240222 осіб. З них рідна мова була російська для — 189642 осіб (78,9 %), українська — 45350 (18,9 %), білоруська — 2290 (0,95 %), вірменська — 683 осіб, татарська — 579 осіб, німецька — 481 осіб, калмицька — 314 осіб й польська — 269 осіб.

Межування

На заході він межував з Міуським округом й Ростовським повітом Катеринославської губернії (а з 1887 року Ростовським округом); на півночі — з Донецьким округом; на сході — з Першим Донським й Сальським; на півдні — Кубанської області й Медвеженський повіт Ставропольської губернії.

Опис

Черкаський округ був поділений річкою Дон на дві частини:

• північна частина, на правобережжі Дону, являє гористу, пересічену крутими балками та ярами місцевість;
• південна, задонська частина, на лівобережжі Дону, має вигляд рівної, хвилеподібної поверхні, пересіченої неглибокими балками та покритої місцями невисокими курганами, що мають вид насипних.

Задоння

Задонська сторона почала заселятися тільки з 1809 року, коли принади Задонського степу стали більш відомими й приваблювали переселенців з навіть з віддалених губерній. Першими переселенцями на Задонського степу були козаки; за ними, за бажанням поміщиків, - селяни; й за тим іногородні різного звання. Козаки жили на козацьких юртах; тимчасово-зобов'язані селяни, - на землі власників; іногородні, - на ділянках чиновників.

У Задонні Черкаського округу були 4 розряди земельної власності:

• землі козацькі,
• селянські (селянські наділи, що становлять власність селян),
• власницькі (спадкові дачі поміщиків),
• чиновницькі (нарізані ділянки, переведені у 1870 році в спадкову власність).

Адміністративний поділ

Станом на 1859 рік

Станом на 1859 рік у Черкаському окрузі було 14 юртів, у тому числі юрт 3-х Новочеркаських станиць:

• Аксайський юрт

• Гнилівський юрт
• Грушівський юрт

• Єгорлицький юрт
• Єлісаветовський юрт

• Кагальницький юрт
• Кривянський юрт

• Маницький юрт
• Мечетинський юрт
• Новочеркаський юрт

• Олександрівський юрт
• Ольгинський юрт

• Старочеркаський юрт

• Татарський юрт.

У Черкаському окрузі були окремі власницькі поселення у задонських степах, що не відносилися до жодного юрту: Федоровський, Василевський, Іванівський Шамшів, Слюсарів Олексіївський, Слюсарів Іванівський, Олександрівський, Іллінський, Курнаківський, Курпаковський, Боков Кугаївський, Наслідишев, Бондирів й Іловайський (Новопральський).

Станом на 1873 рік

На 1873 рік Черкаський округ поділявся на 1 місто (Новочеркаськ), 16 козацьких станиць (у тому числі 3 у складі міста Новочеркаська) й 5 селянських волостей:

Місто Новочеркаськ

Місто поділялося на три станиці:

• Верхньо-Новочеркаська,
• Середньо-Новочеркаська,
• Нижньо-Новочеркаська.

Рішенням Військової Ради від 25 серпня 1876 року три Новочеркаські станиці перетворили на дві станиці:

• Середньо-Новочеркаська станиця стала Першою Новочеркаською,
• Верхня й Нижня Новочеркаські станиці - Другою Новочеркаською.

У 1889 році обидві станиці реорганізовані в одну - Новочеркаську станицю.

Юрти станиць

• Аксайський юрт,
• Гнилівський юрт,
• Грушівський юрт,
• Єгорлицький юрт,
• Єлисаветівський юрт,
• Кагальницький юрт,
• Кривянський юрт,
• Маницький юрт,
• Мечетинський юрт,
• Олександрівський юрт,
• Ольгинський (Махинський) юрт,
• (до 1777 року — Рогівський) юрт,
• Старочеркаський юрт,
• Хомутовський юрт.

Волості

• ,
• ,
• Сулиновська волость,
• Федорівська волость,
• .

Станом на 1913 рік

На 1913 рік до складу Черкаського округу входили 16 юрт станиць й 4 волості.

Юрти станиць

• Аксайський юрт,
• Олександрівський юрт,
• ,
• ,
• Грушівський юрт,
• Єгорлицький юрт,
• ,
• Кагальницький юрт,
• Кривянський юрт,
• Маницький юрт,
• ,
• Мечетинський юрт,
• Новочеркаський юрт - місто Новочеркаськ
• Ольгинський юрт,
• Старочеркаський юрт,
• Хомутовський юрт.

Волості

• ,
• ,
• Сулиновська волость,
• Федорівська волость.

Станом на 1918 рік

На 1918 рік в складі округу згадуються нові юрти:

• ,
• .

Єлизаветівський й Гнилівський юрти перейшли до Ростовського округу.

Див. також

• Адміністративний поділ області Війська Донського в 1918 році

Примітки

1. . www.demoscope.ru. Архів оригіналу за 14 серпня 2018. Процитовано 13 серпня 2018.
2. «Записка о населенных местах Черкасского округа за 1871 год» (Труды Областного войска Донского статистического комитета. Выпуск № 2. Новочеркасск, 1874).
3. Списки населенных мест Российской империи, составленные и издаваемые Центральным статистическим комитетом Министерства внутренних дел. Выпуск 12: Земля Донского Войска: по сведениям 1859 года / обработан ред. И. Вильсоном. — 1864. — Санкт-Петербург: в типографии Карла Вульфа, 1861—1885 года.
4. «Записка о населенных местах Черкасского округа за 1871 год» (Труды Областного войска Донского статистического комитета. Выпуск № 2. Новочеркасск, 1874).
5. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. http://www.prlib.ru/Lib/pages/item.aspx?itemid=391 [ 16 червня 2017 у Wayback Machine.] - Київ - Издательство Товарищества Л.М. Фишъ - 1913
6. Карташов Ю. Казачьи населённые пункты Всевеликого Войска Донского в 1918 году