Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Матвії́вка — село у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Чигиринській міській громаді. Населення — 591 чоловік (1387 у 1972 році).
| село Матвіївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Черкаський район |
| Громада | Чигиринська міська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | середина 17 століття. |
| Населення | 591 (на 01.01.2007) |
| Площа | 3,36 км² |
| Густота населення | 175,9 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 20941 |
| Телефонний код | +380 4730 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°03′57″ пн. ш. 32°25′54″ сх. д. / 49.06583° пн. ш. 32.43167° сх. д.Координати: 49°03′57″ пн. ш. 32°25′54″ сх. д. / 49.06583° пн. ш. 32.43167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 209 м |
| Відстань до обласного центру | 49,3 (фізична) км |
| Відстань до районного центру | 30 км |
| Найближча залізнична станція | Фундукліївка |
| Відстань до залізничної станції | 18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | м. Чигирин |
| Карта | |
  Матвіївка | |
 Матвіївка | |
| Мапа | |
Географія
Село розташоване за 30 км від районного центру — міста Чигирин і за 18 км від залізничної станції Фундукліївка.
На півночі сусідить з селом Скаржинка, на сході з селом Чмирівка та Вдовичине Чигиринського району та на півдні з селом Любомирка Олександрівського району Кіровоградської області.
У селі бере початок річка Осотянка.
Історія
У селі виявлено поселення доби бронзи.
Село виникло в середині 17 століття. За народними переказами на південному березі невеликої річки, що брала свій початок серед лісу, була невелика поляна, на якій й оселився біглий козак на прізвище Халявка. Пізніше тут стали селитися і інші втікачі. Поселення стало називатись Халявщиною. Незабаром всіма навколишніми землями заволодів поміщик Матвєєв (за іншими переказами — багатий козак Матвій), поселив на протилежному схилі річки своїх кріпаків. Нове поселення стало називатися Матвіївка. Між матвіївчанами і халявчанами довгий час точилась запекла боротьба, оскільки перші зайняли відвойовані в лісі землі халявчан. Пізніше, під час одного з нападів татар майже все населення Халявщини загинуло, залишилась лише Матвіївка.
Довгий час Матвіївка була вільним селом. Тільки в середині 18 століття ним заволодів польський князь Станіслав Грабовський. Пізніше село кілька разів переходило з рук у руки поміщиків.
Напередодні Першої світової війни близько 800 десятин найкращих земель села належало українському поміщикові Терещенкові, який мав тут свою економію. Найкращими землями володіли поміщики: Рубльовський, Гирич, Безрадецький, Скаржинський, Білецький та інші. Майже 100 десятин найкращої землі належало Безпалому Явтухові та його синам Прокопові, Кузьмі та Грицькові. До 100 десятин землі було у володінні нащадків колишнього пана. Великими ділянками землі користувались також сільський піп Ліпський та 20 заможних родин селян. У селі заможно жили 115 родин середняків. Решта населення володіла від 0,5 до 1 десятини землі на двір. У цей час село Матвіївка налічувало 516 селянських дворів. Окремі селяни жили за рахунок милостині. Багато бідних селян ішла на заробітки в економію пана Терещенка та до інших односельців. Тяжке життя сільської бідноти не раз піднімало її на боротьбу проти поміщиків. Одним з найбільших виступів селян була їх участь у страйках в економії Терещенка в 1904—1905 роках, підпали панських скирт, комор, тощо. Активну участь в революційних виступах селян брали Кобзар Ф., Задорожній Д., Бобик С. Усі виступи жорстоко придушувались загонами козаків.
Найбільшими громадськими центрами були сільська церква та шинок. Єдиними розвагами для молоді, а іноді й дорослих були вечорниці та кулачні бої, які часто закінчувались трагічно.
У роки визвольних змагань село входило до складу Холодноярської Республіки. Багато матвіївчан брало активну участь як за, так і проти Центральної ради, гетьмана, Директорії, у загонах Григор'єва, Чучупаки, Коцура, Кваші, Хмари, Кібця, Лопати, Сранди та інших.
Велику роботу по зміцненню радянської влади на селі проводили Поліщук Милентій, Бурлака Іван, Задорожній Дементій, Безпалий Юхим, Щирик Ларіон та багато інших. Матвіївчани спочатку об'єднувались в СОЗи, машинове товариство. Пізніше, в 1928 році, більшість селян об'єдналось в єдину сільськогосподарську артіль «Червона зірка». Першим головою і активним організатором колгоспу був Поліщук Самійло Васильович. Активістами колгоспного руху були: брати Безпалий Профирій, Ларіон і Андрій, Задорожній Дементій, Задорожній Дмитро, Мустівий Кость, Щирик Ларіон, Гончаренко Андрій та інші.
Під час Другої світової війни 570 мешканців села воювали на фронтах, понад 200 з них загинули, 146 з них нагороджені орденами і медалями. Село було окуповане німцями вже в серпні 1941 року, окупація продовжувалась до 7 січня 1944 року. Старостою села був Приймак Антін Іванович; поліцаями: Приймак Аврам Гаврилович, Голубничий Марко Авер'янович, Безпалий Кузьма Тимофійович. На роботи до Німеччини масово вивозилась молодь. Під час війни село втратило школу, 2 вітряки, понад 15 хат, 2 мости, були пошкоджені всі громадські будівлі, вирубані сади. Були розстріляні кілька десятків жителів села та хутора Вдовичено. Під час рейду партизанського з'єднання М. І. Наумова 2 березня 1943 року в селі перебував штаб загону.
У другій половині XX століття в селі налічувалось 714 домогосподарств колгоспників, робітників та інтелігенції. Активно велось капітальне будівництво як громадських так і приватних будівель. Було відкрите поштове відділення.
Культура
За радянської влади, станом на 1972 рік в селі працювала 8-річна школа, будинок культури із залом на 400 місць та кіноустановкою, 2 бібліотеки з книжковим фондом 8950 книг, відділення зв'язку, ощадна каса, аптека, 3 магазини, їдальня, дитячі ясла та побуткомбінат. У 1961 році дільнича лікарня була розширена до 25 ліжок. Колгосп мав свій власний радіовузол, майже всі хати колгоспників були дротово радіофіковані.
На початку XXI століття на території села діють навчально-виробничий комплекс, будинок культури, сільська бібліотека, дільнича лікарня та амбулаторія, аптека.
Освіта
За часів Російської імперії в селі була лише одна чотирикласна школа, у якій навчалось щороку в середньому 30-40 учнів. Було 2 вчителя: Майборода — навчав читати, писати і рахувати, а піп Ліпський — навчав молитись Богові. Вищу освіту мав тільки офіцер Безпалий Василь. Газети та журнали виписувати могли собі дозволити лише економ, піп, вчитель й заможні селяни.
За радянських часів в селі було побудована 8-річна школа на 300 місць. Пізніше були відкриті вечірні 9-11 класи. У школі працювало понад 20 вчителів.
Церква
Будується церква Святої Покрови Московського патріархату.
Пам'ятники
На території села знаходяться три братські могили та обеліск Слави. У центрі села споруджено пам'ятник жертвами фашизму, комуністам: Приймак Марії Максимівні, Задорожному Дементію Васильовичу, Погрібному Миколі Івановичу, Кононенко Михайлу Карповичу та іншим.
-
![image]()
Пам'ятник воїнам-визволителям -
![image]()
Обеліск Слави
Економіка
За радянської влади в селі працював колгосп «Червона зірка», що обробляв 2019 га землі, у тому числі 1816 га орної і 100 га саду. Колгосп був багатогалузевим господарством, у складі 2 рільничих, 1 садоогородньої, 1 тракторної і 1 будівельної бригади. Були зведені свиноферма, вівцеферма, 2 ферми великої рогатої худоби, кролеферма, птахоферма, 12 складських приміщень, гараж для вантажних автомобілів, фруктопереробний цех, пилораму, водокачку, механічний млин, розведена пасіка. У 1961 році у колгоспі середня врожайність кукурудзи склала 27,7 цнт/га.
Нині землі запасу та резервного фонду сільської ради орендує ТОВ «Чигиринзерно».
На території села діють лісництво, відділення зв'язку, 2 приватні магазини, млин та пекарня, сільський ринок.
Постаті
- Козачинський Віталій Миколайович (? — 2019) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2008. Процитовано 17 травня 2008.
- . Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 12 червня 2007.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 18 червня 2007.
- maps.vlasenko.net [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 1 жовтня 2019.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Matviyi vka selo u Cherkaskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti pidporyadkovane Chigirinskij miskij gromadi Naselennya 591 cholovik 1387 u 1972 roci selo Matviyivka Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Cherkaskij rajon Gromada Chigirinska miska gromada Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane seredina 17 stolittya Naselennya 591 na 01 01 2007 Plosha 3 36 km Gustota naselennya 175 9 osib km Poshtovij indeks 20941 Telefonnij kod 380 4730 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 03 57 pn sh 32 25 54 sh d 49 06583 pn sh 32 43167 sh d 49 06583 32 43167 Koordinati 49 03 57 pn sh 32 25 54 sh d 49 06583 pn sh 32 43167 sh d 49 06583 32 43167 Serednya visota nad rivnem morya 209 m Vidstan do oblasnogo centru 49 3 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 30 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Fundukliyivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 18 km Misceva vlada Adresa radi m Chigirin Karta Matviyivka Matviyivka MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Matviyivka GeografiyaSelo roztashovane za 30 km vid rajonnogo centru mista Chigirin i za 18 km vid zaliznichnoyi stanciyi Fundukliyivka Na pivnochi susidit z selom Skarzhinka na shodi z selom Chmirivka ta Vdovichine Chigirinskogo rajonu ta na pivdni z selom Lyubomirka Oleksandrivskogo rajonu Kirovogradskoyi oblasti U seli bere pochatok richka Osotyanka IstoriyaU seli viyavleno poselennya dobi bronzi Selo viniklo v seredini 17 stolittya Za narodnimi perekazami na pivdennomu berezi nevelikoyi richki sho brala svij pochatok sered lisu bula nevelika polyana na yakij j oselivsya biglij kozak na prizvishe Halyavka Piznishe tut stali selitisya i inshi vtikachi Poselennya stalo nazivatis Halyavshinoyu Nezabarom vsima navkolishnimi zemlyami zavolodiv pomishik Matvyeyev za inshimi perekazami bagatij kozak Matvij poseliv na protilezhnomu shili richki svoyih kripakiv Nove poselennya stalo nazivatisya Matviyivka Mizh matviyivchanami i halyavchanami dovgij chas tochilas zapekla borotba oskilki pershi zajnyali vidvojovani v lisi zemli halyavchan Piznishe pid chas odnogo z napadiv tatar majzhe vse naselennya Halyavshini zaginulo zalishilas lishe Matviyivka Dovgij chas Matviyivka bula vilnim selom Tilki v seredini 18 stolittya nim zavolodiv polskij knyaz Stanislav Grabovskij Piznishe selo kilka raziv perehodilo z ruk u ruki pomishikiv Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni blizko 800 desyatin najkrashih zemel sela nalezhalo ukrayinskomu pomishikovi Tereshenkovi yakij mav tut svoyu ekonomiyu Najkrashimi zemlyami volodili pomishiki Rublovskij Girich Bezradeckij Skarzhinskij Bileckij ta inshi Majzhe 100 desyatin najkrashoyi zemli nalezhalo Bezpalomu Yavtuhovi ta jogo sinam Prokopovi Kuzmi ta Grickovi Do 100 desyatin zemli bulo u volodinni nashadkiv kolishnogo pana Velikimi dilyankami zemli koristuvalis takozh silskij pip Lipskij ta 20 zamozhnih rodin selyan U seli zamozhno zhili 115 rodin serednyakiv Reshta naselennya volodila vid 0 5 do 1 desyatini zemli na dvir U cej chas selo Matviyivka nalichuvalo 516 selyanskih dvoriv Okremi selyani zhili za rahunok milostini Bagato bidnih selyan ishla na zarobitki v ekonomiyu pana Tereshenka ta do inshih odnoselciv Tyazhke zhittya silskoyi bidnoti ne raz pidnimalo yiyi na borotbu proti pomishikiv Odnim z najbilshih vistupiv selyan bula yih uchast u strajkah v ekonomiyi Tereshenka v 1904 1905 rokah pidpali panskih skirt komor tosho Aktivnu uchast v revolyucijnih vistupah selyan brali Kobzar F Zadorozhnij D Bobik S Usi vistupi zhorstoko pridushuvalis zagonami kozakiv Najbilshimi gromadskimi centrami buli silska cerkva ta shinok Yedinimi rozvagami dlya molodi a inodi j doroslih buli vechornici ta kulachni boyi yaki chasto zakinchuvalis tragichno U roki vizvolnih zmagan selo vhodilo do skladu Holodnoyarskoyi Respubliki Bagato matviyivchan bralo aktivnu uchast yak za tak i proti Centralnoyi radi getmana Direktoriyi u zagonah Grigor yeva Chuchupaki Kocura Kvashi Hmari Kibcya Lopati Srandi ta inshih Veliku robotu po zmicnennyu radyanskoyi vladi na seli provodili Polishuk Milentij Burlaka Ivan Zadorozhnij Dementij Bezpalij Yuhim Shirik Larion ta bagato inshih Matviyivchani spochatku ob yednuvalis v SOZi mashinove tovaristvo Piznishe v 1928 roci bilshist selyan ob yednalos v yedinu silskogospodarsku artil Chervona zirka Pershim golovoyu i aktivnim organizatorom kolgospu buv Polishuk Samijlo Vasilovich Aktivistami kolgospnogo ruhu buli brati Bezpalij Profirij Larion i Andrij Zadorozhnij Dementij Zadorozhnij Dmitro Mustivij Kost Shirik Larion Goncharenko Andrij ta inshi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 570 meshkanciv sela voyuvali na frontah ponad 200 z nih zaginuli 146 z nih nagorodzheni ordenami i medalyami Selo bulo okupovane nimcyami vzhe v serpni 1941 roku okupaciya prodovzhuvalas do 7 sichnya 1944 roku Starostoyu sela buv Prijmak Antin Ivanovich policayami Prijmak Avram Gavrilovich Golubnichij Marko Aver yanovich Bezpalij Kuzma Timofijovich Na roboti do Nimechchini masovo vivozilas molod Pid chas vijni selo vtratilo shkolu 2 vitryaki ponad 15 hat 2 mosti buli poshkodzheni vsi gromadski budivli virubani sadi Buli rozstrilyani kilka desyatkiv zhiteliv sela ta hutora Vdovicheno Pid chas rejdu partizanskogo z yednannya M I Naumova 2 bereznya 1943 roku v seli perebuvav shtab zagonu U drugij polovini XX stolittya v seli nalichuvalos 714 domogospodarstv kolgospnikiv robitnikiv ta inteligenciyi Aktivno velos kapitalne budivnictvo yak gromadskih tak i privatnih budivel Bulo vidkrite poshtove viddilennya KulturaZa radyanskoyi vladi stanom na 1972 rik v seli pracyuvala 8 richna shkola budinok kulturi iz zalom na 400 misc ta kinoustanovkoyu 2 biblioteki z knizhkovim fondom 8950 knig viddilennya zv yazku oshadna kasa apteka 3 magazini yidalnya dityachi yasla ta pobutkombinat U 1961 roci dilnicha likarnya bula rozshirena do 25 lizhok Kolgosp mav svij vlasnij radiovuzol majzhe vsi hati kolgospnikiv buli drotovo radiofikovani Na pochatku XXI stolittya na teritoriyi sela diyut navchalno virobnichij kompleks budinok kulturi silska biblioteka dilnicha likarnya ta ambulatoriya apteka Osvita Za chasiv Rosijskoyi imperiyi v seli bula lishe odna chotiriklasna shkola u yakij navchalos shoroku v serednomu 30 40 uchniv Bulo 2 vchitelya Majboroda navchav chitati pisati i rahuvati a pip Lipskij navchav molitis Bogovi Vishu osvitu mav tilki oficer Bezpalij Vasil Gazeti ta zhurnali vipisuvati mogli sobi dozvoliti lishe ekonom pip vchitel j zamozhni selyani Za radyanskih chasiv v seli bulo pobudovana 8 richna shkola na 300 misc Piznishe buli vidkriti vechirni 9 11 klasi U shkoli pracyuvalo ponad 20 vchiteliv Cerkva Buduyetsya cerkva Svyatoyi Pokrovi Moskovskogo patriarhatu Pam yatniki Na teritoriyi sela znahodyatsya tri bratski mogili ta obelisk Slavi U centri sela sporudzheno pam yatnik zhertvami fashizmu komunistam Prijmak Mariyi Maksimivni Zadorozhnomu Dementiyu Vasilovichu Pogribnomu Mikoli Ivanovichu Kononenko Mihajlu Karpovichu ta inshim Pam yatnik voyinam vizvolitelyam Obelisk SlaviEkonomikaZa radyanskoyi vladi v seli pracyuvav kolgosp Chervona zirka sho obroblyav 2019 ga zemli u tomu chisli 1816 ga ornoyi i 100 ga sadu Kolgosp buv bagatogaluzevim gospodarstvom u skladi 2 rilnichih 1 sadoogorodnoyi 1 traktornoyi i 1 budivelnoyi brigadi Buli zvedeni svinoferma vivceferma 2 fermi velikoyi rogatoyi hudobi kroleferma ptahoferma 12 skladskih primishen garazh dlya vantazhnih avtomobiliv fruktopererobnij ceh piloramu vodokachku mehanichnij mlin rozvedena pasika U 1961 roci u kolgospi serednya vrozhajnist kukurudzi sklala 27 7 cnt ga Nini zemli zapasu ta rezervnogo fondu silskoyi radi orenduye TOV Chigirinzerno Na teritoriyi sela diyut lisnictvo viddilennya zv yazku 2 privatni magazini mlin ta pekarnya silskij rinok PostatiKozachinskij Vitalij Mikolajovich 2019 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast Primitki Arhiv originalu za 3 serpnya 2008 Procitovano 17 travnya 2008 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2007 Procitovano 12 chervnya 2007 Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 18 chervnya 2007 maps vlasenko net 27 veresnya 2007 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2019 Procitovano 1 zhovtnya 2019 LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim