Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ташир Дзорагетська держава Лорійська держава Տաշիր Ձորագետի թագավորություն Լոռու թագավորություն978 1118Столиця З 978 з 1

Ташир-Дзорагетська держава

Ташир-Дзорагетська держава
Ташир-Дзорагетська держава, Лорійська держава
Տաշիր-Ձորագետի թագավորություն, Լոռու թագավորություն
978 – 1118
image


Столиця З 978 , з 1065 фортеця Лорі
Мова(и) Вірменська
Релігія Християнство (Вірменська апостольська церква)
Династія Кюрікяни
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ташир-Дзорагетська держава
Історія Вірменії
image
Держави та утворення
Айраратське царство • Велика Вірменія • Мала Вірменія
• Цопк • Софена • Марзпанська Вірменія• Вірменський емірат
Анійське царство • Сюнік • Васпуракан • Ташир—Дзорагет
Арцах • Хачен • Карс • Царство Варажнуні
Кесун • • • • Кілікія
Шах-Арменіди • • • Чухур-Саад • Карабах
• Еріванська губернія
Єлизаветпольська губернія • Перша Республіка
Вірменська РСР • Республіка Вірменія • НКР
Війни: • Туреччина• Грузія •Азербайджан • Карабах
Битви: Тигранакерт • • • Аварайр
• • Манцикерт • Гарні • Бітліс •
Сардарапат • • Каракіліс
Релігії
Язичництво • Мітраїзм
Вірменська апостольська церква
Павликіани • • Католицизм
Географія
(Західна • Східна)
Вірменське нагір'я • Кілікія
Гайкіди • Єрвандіди • Арташесіди
Аршакуні • Арцруніди • Багратуні
Рубеніди • Хетуміди • Лузіньяни • Кюрикіди
Арменакан • • Дашнакцутюн • Фідаї
Цегакрон • АСАЛА • Міацум
Тематичні статті
Вірмени • • Культура • Мова • Вірменське питання
Геноцид • • Амшенці •
Столиці • Матенадаран • Вірменознавство • Вірменське Відродження • Шляхта
Хронологія

Ташир-Дзорагетська держава (вірм. Տաշիր-Ձորագետի թագավորություն), також Держава Кюрікідів або Лорійська держава — вірменська феодальна держава на півночі Східної Вірменії, що існувала з 978 до 1118 року.

Історія

image
Руїни , збудованої Давидом I Безземельним
image
Монети Багратідів (Кюрікідів) Ташир-Дзорагету, друга половина XI століття

Ташир-Дзорагетська держава включало східні області провінції Гугарк— гавари , Дзорапор, Кохб тощо, а також частину Варажнуніка. З кінця IX століття зазначені області перебували у складі Багратідської Вірменії (Анійської держави) та керувались намісниками з роду Гнтуні. Невдовзі владу було передано представникам з роду вірменських Багратідів. Засновником Ташир-Дзорагетської держави став син Ашота III Милостивого, князь Гурген або, як його ще називали, Кюріке, який правив у 978–989 роках.

Для захисту країни від нападів Тіфліського й Гянджинського еміратів останній було визнано васальним від Анійських Багратідів правителем Ташир-Дзорагету та став засновником нової гілки вірменських Багратідів — династії Кюрікянів (Кюрікідів). Багратіди Ані зберігали права азгапета — старшого члена династії.

Первинно центром держави була фортеця Самшвілде, а з 1065 року — фортеця Лорі заснована незадовго до цього правителем Давидом I Безземельним. У X—XI століттях було також збудовано фортеці Каян, Махканаберд, Гаг тощо, які охороняли важливі торгові шляхи. Найбільшого розквіту держави досягло за Дивида I Безземельного (бл. 996–1048), який розширив володіння держави за рахунок Тіфліського й Гянджинського еміратів. Близько 1040 року аміри Гянджі з курдської династії Шаддадідів безуспішно намагались захопити низку територій Ташир-Дзорагету. Відомо також, що Давид I спробував домогтись незалежності від Анійських Багратідів, але повстання було жорстоко придушено державою Гагіком I Багратуні. За Гургена II (бл. 1048–1089) столицею держави стало місто-фортеця Лорі. В середині XI століття після сельджуцьких завоювань Алп-Арслана Ташир-Дзорагет і Сюнік залишились єдиними областями Вірменії, які не було завойовано.

1118 року землі Ташир-Дзорагетської держави були приєднані до Грузії (після чого грузинський король отримав також і титул короля вірменів) та передані під управління амірспасалару (головнокомандувачу військовими силами Грузії). 1185 року ці ж землі перейшли до вірменського княжого роду Закарянів, після чого Кюрікяни, закріпившись у фортецях і Тавуш, зберігали правителький титул до початку XIII століття.

Культура

Найбільшими духовними центрами Ташир-Дзорагетської держави були монастирі Ахпат і Санаїн. На території держави розміщувалась купольна базиліка VI століття Одзун.

Правителі

Примітки

  1. Robert H. Hewsen, Armenia: A Historical Atlas. The University of Chicago Press, 2001, p. 72.
  2. . Studies in Caucasian History. — CUP Archive, 1953. — С. 102.
  3. Степаненко. В. П. З історії вірменсько-візантійських відносин другої половини X—XI ст. // Антична давнина й середньовіччя.. — 1978. — Вип. 15. — С. 43—51.
  4. . Архів оригіналу за 23 серпня 2014. Процитовано 27 липня 2019.
  5. . Архів оригіналу за 10 листопада 2013. Процитовано 13 квітня 2013.
  6. V. Minorsky. Studies in Caucasian History. — CUP Archive, 1953. — С. 41.
  7. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 27 липня 2019.
  8. Степаненко В. П. Політична обстановка в Закавказзі у першій половині XI ст. // Антична давнина й середньовіччя. — 1975. — Вип. 11. — С. 125.
  9. . Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 13 квітня 2013.
  10. University of Cambridge. The Cambridge history of Iran. — Cambridge University Press, 1991. — Т. 5. — С. 64.
  11. Вардан Великий. Загальна історія [ 28 березня 2013 у Wayback Machine.]
  12. Вачнадзе М., Гурулі В., Бахтадзе М. Частина 1, Державне управління // Історія Грузії.
  13. V. Minorsky. Studies in Caucasian History. — CUP Archive, 1953. — С. 102.
  14. Вірменська радянська енциклопедія. — Т. 5. — С. 494.


image Це незавершена стаття з історії Вірменії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tashir Dzoragetska derzhava Lorijska derzhava Տաշիր Ձորագետի թագավորություն Լոռու թագավորություն978 1118Stolicya Z 978 z 1065 fortecya LoriMova i VirmenskaReligiya Hristiyanstvo Virmenska apostolska cerkva Dinastiya KyurikyaniVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tashir Dzoragetska derzhavaIstoriya VirmeniyiDerzhavi ta utvorennyaAjraratske carstvo Velika Virmeniya Mala Virmeniya Copk Sofena Marzpanska Virmeniya Virmenskij emirat Anijske carstvo Syunik Vaspurakan Tashir Dzoraget Arcah Hachen Kars Carstvo Varazhnuni Kesun Kilikiya Shah Armenidi Chuhur Saad Karabah Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Persha Respublika Virmenska RSR Respublika Virmeniya NKRVijni Turechchina Gruziya Azerbajdzhan Karabah Bitvi Tigranakert Avarajr Mancikert Garni Bitlis Sardarapat KarakilisReligiyiYazichnictvo Mitrayizm Virmenska apostolska cerkva Pavlikiani KatolicizmGeografiya Zahidna Shidna Virmenske nagir ya KilikiyaGajkidi Yervandidi Artashesidi Arshakuni Arcrunidi Bagratuni Rubenidi Hetumidi Luzinyani KyurikidiArmenakan Dashnakcutyun Fidayi Cegakron ASALA MiacumTematichni stattiVirmeni Kultura Mova Virmenske pitannya Genocid Amshenci Stolici Matenadaran Virmenoznavstvo Virmenske Vidrodzhennya ShlyahtaHronologiyaPortal Virmeniya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Tashir Dzoragetska derzhava virm Տաշիր Ձորագետի թագավորություն takozh Derzhava Kyurikidiv abo Lorijska derzhava virmenska feodalna derzhava na pivnochi Shidnoyi Virmeniyi sho isnuvala z 978 do 1118 roku IstoriyaRuyini zbudovanoyi Davidom I BezzemelnimMoneti Bagratidiv Kyurikidiv Tashir Dzoragetu druga polovina XI stolittya Tashir Dzoragetska derzhava vklyuchalo shidni oblasti provinciyi Gugark gavari Dzorapor Kohb tosho a takozh chastinu Varazhnunika Z kincya IX stolittya zaznacheni oblasti perebuvali u skladi Bagratidskoyi Virmeniyi Anijskoyi derzhavi ta keruvalis namisnikami z rodu Gntuni Nevdovzi vladu bulo peredano predstavnikam z rodu virmenskih Bagratidiv Zasnovnikom Tashir Dzoragetskoyi derzhavi stav sin Ashota III Milostivogo knyaz Gurgen abo yak jogo she nazivali Kyurike yakij praviv u 978 989 rokah Dlya zahistu krayini vid napadiv Tifliskogo j Gyandzhinskogo emirativ ostannij bulo viznano vasalnim vid Anijskih Bagratidiv pravitelem Tashir Dzoragetu ta stav zasnovnikom novoyi gilki virmenskih Bagratidiv dinastiyi Kyurikyaniv Kyurikidiv Bagratidi Ani zberigali prava azgapeta starshogo chlena dinastiyi Pervinno centrom derzhavi bula fortecya Samshvilde a z 1065 roku fortecya Lori zasnovana nezadovgo do cogo pravitelem Davidom I Bezzemelnim U X XI stolittyah bulo takozh zbudovano forteci Kayan Mahkanaberd Gag tosho yaki ohoronyali vazhlivi torgovi shlyahi Najbilshogo rozkvitu derzhavi dosyaglo za Divida I Bezzemelnogo bl 996 1048 yakij rozshiriv volodinnya derzhavi za rahunok Tifliskogo j Gyandzhinskogo emirativ Blizko 1040 roku amiri Gyandzhi z kurdskoyi dinastiyi Shaddadidiv bezuspishno namagalis zahopiti nizku teritorij Tashir Dzoragetu Vidomo takozh sho David I sprobuvav domogtis nezalezhnosti vid Anijskih Bagratidiv ale povstannya bulo zhorstoko pridusheno derzhavoyu Gagikom I Bagratuni Za Gurgena II bl 1048 1089 stoliceyu derzhavi stalo misto fortecya Lori V seredini XI stolittya pislya seldzhuckih zavoyuvan Alp Arslana Tashir Dzoraget i Syunik zalishilis yedinimi oblastyami Virmeniyi yaki ne bulo zavojovano 1118 roku zemli Tashir Dzoragetskoyi derzhavi buli priyednani do Gruziyi pislya chogo gruzinskij korol otrimav takozh i titul korolya virmeniv ta peredani pid upravlinnya amirspasalaru golovnokomanduvachu vijskovimi silami Gruziyi 1185 roku ci zh zemli perejshli do virmenskogo knyazhogo rodu Zakaryaniv pislya chogo Kyurikyani zakripivshis u fortecyah i Tavush zberigali pravitelkij titul do pochatku XIII stolittya KulturaNajbilshimi duhovnimi centrami Tashir Dzoragetskoyi derzhavi buli monastiri Ahpat i Sanayin Na teritoriyi derzhavi rozmishuvalas kupolna bazilika VI stolittya Odzun Sanayin 957 966 roki Ahpat 976 991 rokiPraviteliGurgen I Kyurike 978 989 David I Bezzemelnij 996 980 1048 Gurgen II Kyurike II 1048 1089 Abas i David spilno blizko 1090 1145PrimitkiRobert H Hewsen Armenia A Historical Atlas The University of Chicago Press 2001 p 72 Studies in Caucasian History CUP Archive 1953 S 102 Stepanenko V P Z istoriyi virmensko vizantijskih vidnosin drugoyi polovini X XI st Antichna davnina j serednovichchya 1978 Vip 15 S 43 51 Arhiv originalu za 23 serpnya 2014 Procitovano 27 lipnya 2019 Arhiv originalu za 10 listopada 2013 Procitovano 13 kvitnya 2013 V Minorsky Studies in Caucasian History CUP Archive 1953 S 41 Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 27 lipnya 2019 Stepanenko V P Politichna obstanovka v Zakavkazzi u pershij polovini XI st Antichna davnina j serednovichchya 1975 Vip 11 S 125 Arhiv originalu za 26 travnya 2020 Procitovano 13 kvitnya 2013 University of Cambridge The Cambridge history of Iran Cambridge University Press 1991 T 5 S 64 Vardan Velikij Zagalna istoriya 28 bereznya 2013 u Wayback Machine Vachnadze M Guruli V Bahtadze M Chastina 1 Derzhavne upravlinnya Istoriya Gruziyi V Minorsky Studies in Caucasian History CUP Archive 1953 S 102 Virmenska radyanska enciklopediya T 5 S 494 Ce nezavershena stattya z istoriyi Virmeniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ