Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дзорапор вірм Ձորափոր Ձորափոր Дзор Кайал Кайен гавар в провінції Гугарк Великої Вірменії історико географічна область У

Дзорапор

Дзорапор

Дзорапор (вірм. Ձորափոր Ձորափոր) (Дзор, Кайал, Кайен) — гавар в провінції Гугарк Великої Вірменії, історико-географічна область. У XII—XIII століттях був відомий під назвами Кайал і Кайен.

image
Гавар Кайен (Дзорапор) на карті Ташир-Дзорагетського царства

Географія

Охоплював території уздовж середньої течії річки Агстева. Згідно «Вірменської географії» VII століття, був першим гаваром провінції Гугарк. Дзорапор межував на півночі з гаваром Кохбопор, на заході — з Таширом, на південному сході — з гаваром Тавуш (Тучкатак). Назва області походить від вірменського слова дзор (ущелина). Пізніша назва Кайал (вірм. Կայեան Կայեան) перекладається з вірменського як стоянка.

Історичний нарис

Згідно Мовсесу Хоренаці, в I столітті н. е. Дзорапор (Дзор) разом з гаваром Колбопор, Цобопор, Кангарк і Джавахк був спадковим нахарарським володінням. У 387 році, під час першого розділу Вірменії, був приєднаний до васального від Персії Грузинського царства. Уже з IV століття Дзорапор склав невелике нахарарство. З його знатних спадкоємців відомий католикос Вірменії Саак Дзорапореці (Дзорапорський), який жив в VII столітті. Нахарарський рід Дзорапора був перерваний в VII столітті під час арабського панування. У 880-ті роки цар Вірменії Ашот I приєднав Дзорапор до вірменської держави, коли її кордони на сході доходили до річки Кура. На початку X століття тут будуються кілька важливих фортець і укріплень, серед яких найбільш важливими були Кайал і Кайцон. З 966 року до кінця XI століття гавар був у складі Ташир-Дзорагетського царства, після чого на деякий час був завойований сельджуками.

На початку XII століття цар Грузії Давид Будівельник приєднав вірменську область до Грузії, а в другій половині XII століття тут правили Арцруніди з центром у фортеці Махканаберд. З 1191 до XIV століття Дзорапор входив до володіння Закарянів. У XII—XIII століттях область Дзорапор називалася також Кайал або Кайен на ім'я однойменної фортеці на лівому березі річки Агстев. З XVII століття — Грагі дзор. Пізніше вірменський Дзрапор входив у Картлійське царство.

Одне з найдавніших поселень — селище Лалі, згадується в географії Птолемея.

Культура

У Дзорапорі знаходиться ряд найважливіших вірменських історико-архітектурних пам'яток, серед яких Гошаванк (Гетиці) (1191—1196 рр.), Макараванк (1205 г.), Агарцин (1281 р), Аракелоц (XIII в.) і т. д. У гаварі Дзорапор/Кайал жили і творили такі діячі вірменської культури як Мхітар Гош, Хачатур Таронаці, в Нор Гетиці (Гошаванк) навчався Кіракос Гандзакеці.

Відомі уродженці

  • Саак III Дзорапореці (пом. 708) — католикос Вірменії 677—703 рр.

В літературі

Частина подій твору Газароса Агаяна «Торк Ангех і Айкануш Прекрасна» (1888) відбуваються в Дзоропорі.


Див. також

Примітки

  1. Мовсес Хоренаці. Історія Вірменії [ 20 січня 2013 у Wayback Machine.], кн. II, гл. 8
  2. «Армянская География VII века по Р. Х (приписывавшаяся Моисею Хоренскому)». Пер. с др.-арм. и коммент. К. П. Патканова. — СПб., 1877.
  3. . Studies in Christian Caucasian History. — Georgetown University Press, 1963.
  4. Р. Ачарян. Этимологический корневой словарь армянского языка. — 1973. — С. 504.
  5. . Архів оригіналу за 12 серпня 2018. Процитовано 14 червня 2022.
  6. . История Армении [ 6 серпня 2020 у Wayback Machine.], гл. XX: «А Исраэл, пробыв на патриаршем престоле десять лет, скончался. Вслед за ним на патриарший престол вступил Саак, который по отцовской [линии] происходил из царями построенного гюха Дзорапор, а по материнской — из гюха Бердкац в гаваре Мазаз.». Ср. также прим. 274
  7. . The Emperor Romanus Lecapenus and his reign: a study of tenth-century Byzantium. — Cambridge University Press, 1988. — P. 152.«At Ashot's accession the Bagratid territory stretched right across Armenia from Lake Van to the river Kur. On the south he held the towns of Khelat, Ardjich and Percri, which he gave to his dutiful tributary the Moslem prince of Manzikert, whose allegiance lasted till the debacle following on Sembat the Martyr's death; on the north he possessed the province of Gugark up to the city of Tiflis; and in the centre was his capital of Kars, and the metropolis of Dovin, the former residence of the Arab governors and the home of the Catholicus, and the Araxes plain, his title of King of Kings espressed a reality.»
  8. Robert W. Thomson. The Lawcode (Datastanagirk') of Mxit'ar Goš. — Rodopi, 2000. — С. 17.
    Оригінальний текст (англ.)
    At that time K'urd, from the region of Kayean, which is directly to the north of Lake Sevan, was alienated from the Georgian king. Kirakos explains elsewhere that despite his loyalty to Giorgi III [1156-1184], he had been disgraced. However, in the reign of Giorgi's successor, queen T'amar who came to the throne in 1184 [d.1213], K'urd returned to his Armenian patrimony and was to play an important role in Mxit'ar's later career.
  9. Вардан Великий. Всеобщая история [ 28 березня 2013 у Wayback Machine.]: «Давид расширил пределы Иверии присоединением Ухтик' с его округом, Гаг, Терунакап, Тавуш, Кайан, Кайтцон, Лоре, и Махканаберд; покорил себе все армянские владения, (принадлежавшие) Кюрике и Абасу…»
  10. Киракос Гандзакеци. История Армении [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.], гл. 13 :"А вардапет Мхитар, как только услыхал, что князь вернулся в свою вотчину, [помня] прежнюю любовь и согласие между ними, приехал к нему. И поселился в монастыре, называемом Гетик, в Кайенском гаваре, на большой реке, называемой Ахстев, на правом её берегу."
  11. Agop Jack Hacikyan. The Heritage of Armenian Literature: From the sixth to the eighteenth century. — Wayne State University Press, 2002. — С. 477.
  12. Agop Jack Hacikyan. The Heritage of Armenian Literature: From the sixth to the eighteenth century. — Wayne State University Press, 2002. — С. 117.

Джерело

  • Т. Х. Акобян (1981). Історична географія Вірменії. Єреван, видавництво «Митків» (вірм.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzorapor virm Ձորափոր Ձորափոր Dzor Kajal Kajen gavar v provinciyi Gugark Velikoyi Virmeniyi istoriko geografichna oblast U XII XIII stolittyah buv vidomij pid nazvami Kajal i Kajen Gavar Kajen Dzorapor na karti Tashir Dzoragetskogo carstvaGeografiyaOhoplyuvav teritoriyi uzdovzh serednoyi techiyi richki Agsteva Zgidno Virmenskoyi geografiyi VII stolittya buv pershim gavarom provinciyi Gugark Dzorapor mezhuvav na pivnochi z gavarom Kohbopor na zahodi z Tashirom na pivdennomu shodi z gavarom Tavush Tuchkatak Nazva oblasti pohodit vid virmenskogo slova dzor ushelina Piznisha nazva Kajal virm Կայեան Կայեան perekladayetsya z virmenskogo yak stoyanka Istorichnij narisZgidno Movsesu Horenaci v I stolitti n e Dzorapor Dzor razom z gavarom Kolbopor Cobopor Kangark i Dzhavahk buv spadkovim nahararskim volodinnyam U 387 roci pid chas pershogo rozdilu Virmeniyi buv priyednanij do vasalnogo vid Persiyi Gruzinskogo carstva Uzhe z IV stolittya Dzorapor sklav nevelike nahararstvo Z jogo znatnih spadkoyemciv vidomij katolikos Virmeniyi Saak Dzoraporeci Dzoraporskij yakij zhiv v VII stolitti Nahararskij rid Dzorapora buv perervanij v VII stolitti pid chas arabskogo panuvannya U 880 ti roki car Virmeniyi Ashot I priyednav Dzorapor do virmenskoyi derzhavi koli yiyi kordoni na shodi dohodili do richki Kura Na pochatku X stolittya tut buduyutsya kilka vazhlivih fortec i ukriplen sered yakih najbilsh vazhlivimi buli Kajal i Kajcon Z 966 roku do kincya XI stolittya gavar buv u skladi Tashir Dzoragetskogo carstva pislya chogo na deyakij chas buv zavojovanij seldzhukami Na pochatku XII stolittya car Gruziyi David Budivelnik priyednav virmensku oblast do Gruziyi a v drugij polovini XII stolittya tut pravili Arcrunidi z centrom u forteci Mahkanaberd Z 1191 do XIV stolittya Dzorapor vhodiv do volodinnya Zakaryaniv U XII XIII stolittyah oblast Dzorapor nazivalasya takozh Kajal abo Kajen na im ya odnojmennoyi forteci na livomu berezi richki Agstev Z XVII stolittya Gragi dzor Piznishe virmenskij Dzrapor vhodiv u Kartlijske carstvo Odne z najdavnishih poselen selishe Lali zgaduyetsya v geografiyi Ptolemeya KulturaU Dzorapori znahoditsya ryad najvazhlivishih virmenskih istoriko arhitekturnih pam yatok sered yakih Goshavank Getici 1191 1196 rr Makaravank 1205 g Agarcin 1281 r Arakeloc XIII v i t d U gavari Dzorapor Kajal zhili i tvorili taki diyachi virmenskoyi kulturi yak Mhitar Gosh Hachatur Taronaci v Nor Getici Goshavank navchavsya Kirakos Gandzakeci Goshavank 1191 1196 rr Makaravank 1205 r Agarcin 1281 rVidomi urodzhenciSaak III Dzoraporeci pom 708 katolikos Virmeniyi 677 703 rr V literaturiChastina podij tvoru Gazarosa Agayana Tork Angeh i Ajkanush Prekrasna 1888 vidbuvayutsya v Dzoropori Div takozhVelika Virmeniya Istoriya VirmeniyiPrimitkiMovses Horenaci Istoriya Virmeniyi 20 sichnya 2013 u Wayback Machine kn II gl 8 Armyanskaya Geografiya VII veka po R H pripisyvavshayasya Moiseyu Horenskomu Per s dr arm i komment K P Patkanova SPb 1877 Studies in Christian Caucasian History Georgetown University Press 1963 R Acharyan Etimologicheskij kornevoj slovar armyanskogo yazyka 1973 S 504 Arhiv originalu za 12 serpnya 2018 Procitovano 14 chervnya 2022 Istoriya Armenii 6 serpnya 2020 u Wayback Machine gl XX A Israel probyv na patriarshem prestole desyat let skonchalsya Vsled za nim na patriarshij prestol vstupil Saak kotoryj po otcovskoj linii proishodil iz caryami postroennogo gyuha Dzorapor a po materinskoj iz gyuha Berdkac v gavare Mazaz Sr takzhe prim 274 The Emperor Romanus Lecapenus and his reign a study of tenth century Byzantium Cambridge University Press 1988 P 152 At Ashot s accession the Bagratid territory stretched right across Armenia from Lake Van to the river Kur On the south he held the towns of Khelat Ardjich and Percri which he gave to his dutiful tributary the Moslem prince of Manzikert whose allegiance lasted till the debacle following on Sembat the Martyr s death on the north he possessed the province of Gugark up to the city of Tiflis and in the centre was his capital of Kars and the metropolis of Dovin the former residence of the Arab governors and the home of the Catholicus and the Araxes plain his title of King of Kings espressed a reality Robert W Thomson The Lawcode Datastanagirk of Mxit ar Gos Rodopi 2000 S 17 Originalnij tekst angl At that time K urd from the region of Kayean which is directly to the north of Lake Sevan was alienated from the Georgian king Kirakos explains elsewhere that despite his loyalty to Giorgi III 1156 1184 he had been disgraced However in the reign of Giorgi s successor queen T amar who came to the throne in 1184 d 1213 K urd returned to his Armenian patrimony and was to play an important role in Mxit ar s later career Vardan Velikij Vseobshaya istoriya 28 bereznya 2013 u Wayback Machine David rasshiril predely Iverii prisoedineniem Uhtik s ego okrugom Gag Terunakap Tavush Kajan Kajtcon Lore i Mahkanaberd pokoril sebe vse armyanskie vladeniya prinadlezhavshie Kyurike i Abasu Kirakos Gandzakeci Istoriya Armenii 27 veresnya 2013 u Wayback Machine gl 13 A vardapet Mhitar kak tolko uslyhal chto knyaz vernulsya v svoyu votchinu pomnya prezhnyuyu lyubov i soglasie mezhdu nimi priehal k nemu I poselilsya v monastyre nazyvaemom Getik v Kajenskom gavare na bolshoj reke nazyvaemoj Ahstev na pravom eyo beregu Agop Jack Hacikyan The Heritage of Armenian Literature From the sixth to the eighteenth century Wayne State University Press 2002 S 477 Agop Jack Hacikyan The Heritage of Armenian Literature From the sixth to the eighteenth century Wayne State University Press 2002 S 117 DzhereloT H Akobyan 1981 Istorichna geografiya Virmeniyi Yerevan vidavnictvo Mitkiv virm

Дата публікації:
Топ