Лорі (вірм. Լոռի Լոռի), Ташир, Ташірк (в греко-римських джерелах — Тосар, в грузинських джерелах— Таширо або Сомхіті (буквально — Вірменія) — історико-географічний регіон Вірменії і Грузії, назва якого походить від гавар (області) Ташир провінції Гугарк Великої Вірменії. З XI століття, після будівництва вірменським царем Давидом I Безземельним фортеці Лорі, область іменувалася також Лорі. Назва Лорі походить від вірменського «лор» (вірм. լոր ) — перепіл.
Географія
Власне область Ташир розташовувалася по верхній і середній течії річок Дзорагет, Памбак і Дебед. На півночі її територія обмежувалася гірським хребтом Вірахайоц, на півдні — Халабським хребтом, на заході відокремлювалася від Ширака Базумським хребтом, на сході — Гугаркським хребтом. У центрі гавара перебувала рівнина Ташратап, сучасний Лорійський степ.
- Пейзаж Лорійської рівнини, відомої в давнину як Ташратап
- Ущелина річки Дебед
- Лісовий масив поблизу
- Село поблизу Лорійської фортеці
Історія
З VIII століття до н. е. територія Ташир — в складі держави Урарту.
В античні часи Ташир (Лорі) розташовувався на сході Гугарк — 14-ї провінції Великої Вірменії. Згідно Хоренаці (V ст.), Ташир й інші окраїнні області були успадковані легендарним сином Хайка Гушаром:
Гушар, нащадок синів Шара, успадкував гору Мтін, тобто Кангарк, половину Джавахка, Колб, Цоб, Дзор аж до фортеці Хнаракерт. Але Валаршак затвердив за нащадками Гушара Хайкіда також князівство Ашоцк і володіння Ташірк. Намісництво північного краю, розташованого навпроти гори Кавказ, він доручає великому і могутньому роду і присвоює його родоволоднінню титул бдеашха Гугаркського.
Після ліквідації Сасаніда Вірменського царства в 428 році Ташир був приєднаний до васального Грузинського марзпанства. У 450 — 451 роках полководець, нахарар Врен Ташраці (Ташірський) був союзником Вардана Маміконяна. Ташірські князі також брали участь у визвольній боротьбі другої половини VI століття. На початку IX століття область Ташір входила до володіння князя князів Вірменії Ашота Мсакера. В кінці IX століття його спадкоємець Ашот II звільнив Гугарк аж до Тифліса від арабських загарбників і возз'єднав його з Вірменським царством.
Ташир-Дзорагетське царство
Приблизно в 966 році був утворений адміністративний регіон «країна Ташир», який в 978 році був перетворений Анійським Багратідом на васальне вірменське царство Ташир-Дзорагет. Охоплював власне Ташир і ряд сусідніх областей, включаючи гавари Дзорагет і Кохб. Першим царем Ташир-Дзорагет стає Гурген (Кюріке) — молодший син вірменського царя Ашота III. Царство мало стратегічне значення для захисту північних меж Вірменії від арабських і курдських еміратів. Ташир-Дзорагет досягає найвищого розквіту при Давиді I Безземельному. Похід Алп-Арслана 1064 року позначився на історичній долі цього царства. Кюріке II вимушено визнав сюзеренітет Алп-Арслана. Тоді ж під тиском царя Грузії Баграта IV останній поступився значними землями на півночі, перенісши столицю з Самшвілде в місто-фортецю Лорі, раніше засноване його батьком. Тут були побудовані також фортеці Каяні, Махканаберд, Гаг й інші, які охороняли важливі торговельні шляхи.
Після XI століття
У 1118 Ташир був приєднаний до Грузії Давидом Будівельником і переданий у володіння роду Орбелі. Вардан Великий повідомляє, що Давид приєднав до своїх володінь «Кайал, Кайтцон, Лорі, Ташир і Махканаберд; підкорив собі всі вірменські володіння». Після цієї події грузинський цар носив також титул «царя вірмен». На рубежі XII—XIII століть Ташир (Лорі) поряд з іншими областями північної Вірменії був звільнений Закарянами. Кіракос Гандзакеці повідомляє, що вони «… взяли собі безліч областей вірменських, якими володіли перси і мусульмани, — гавари, розташовані навколо моря Гегаркуні (оз. Севан), Ташир, Айрарат, місто Бджні, Двин …». В 1185 Лорі перейшов у володіння останніх. На невеликій території області Дсех в цей же період правили Маміконяна . У червні 1236 року монгольська армія зайняла і зруйнувала Лоріберд і однойменне місто. У 1435 році частина Лорі була передана грузинським царем вірменським Орбелянам. У 1555 році після миру в Амасьї Лорі перейшла до Сефевіда, адміністративно увійшовши в Картлі-Кахетинське валійство. Під час «Великого сургуна» в 1604 році, коли перський шах Аббас виселив з Східної Вірменії не менше 250 тис. людей, насильницькому виселенню піддалося також населення Лорі. Аракел Давріжеці, сучасник подій, пише в середині XVII століття:
… він перетворив на безлюдну [пустелю] благодатну і родючу Вірменію. Бо при переселенні він вигнав в Персію [жителів] не одного чи двох, а багатьох гавар, починаючи з кордонів Нахічевана через Ехегадзор, аж до берегів Гегамських, Лорійських і Хамзачіманских гавар, Апаран, … |
Мандрівник Амброджо Контаріні в 1474—1477 рр. пише про Ташир/Лорі:
/Лорео/ 22-го числа почали ми підніматися на височезну гору і до вечора досягли її вершини, де і зупинилися для відпочинку, хоч і не мали при собі ні краплі води. На другий день рано вранці пустилися ми далі і, з'їхавши з гори, опинилися у володіннях Узун-Гассана, тобто у Вірменії, а ввечері прибули до фортеці Лорі (Loreo), яка належить тому ж Узун-Гассану та розташована в невеликій долині, між горою і річкою, чудовою не так по глибині вод своїх, скільки по крутизні і висоті берегів. Біля самої цієї річки вибудуване вірменська село, в якому ми і розташувалися для ночівлі … |
Мандрівник Йоганн Гюльденштедт в 1771 році писав:
Вірменський округ Ташир Розташований в Сомхіті, від Тифліса на П. З. вгорі біля Поладаурі Махавера і межує на півдні з турецьким округом Аірумлі або Карсом, на сході з Бампеком. Перський шах Надир дуже його розорив. Більшість його жителів вірмени і потім терекменські татари. |
Культура
Ташир був одним із важливих культурних центрів Вірменії. Ще на початку V століття Месроп Маштоца вів в Ташир свою просвітницьку діяльність. Корюн, біограф Маштоца, повідомляє:
Тоді ішхан ташірцев, чоловік поважний і боголюбивий, якого звали Ашуша, надав в його розпорядження себе і весь гавар свій. Він же (Маштоц) розповсюджує скрізь вчення, яке розгорнув (і тут) не менш старанно, ніж в інших гаварах.
З ранньосередньовічних монастирів відомі Одзун, св. Аствацацін (Богородиці й Пріснодіви) в Куртане, Тормак в Гулагаракі, Джграшен в Вардаблурі. Особливу культурну цінність представляє купольна базиліка Одзун VI століття. У X столітті на сході Ташир-Дзорагетського царства будуються монастирі Санаїн і Ахпат — одні з найбільш великих культурних пам'яток історії Вірменії.
Цікаві виявлені в Ташир могильні пам'ятники V—VII століть .
На початку XIII століття Івана Закарян, який прийняв Халкідонське віросповідання, передав деякі вірменські монастирі Ташир (Ахтала, Кобайр, Хучап, Хневанк, Кіранц, Срвех, Седвіванк, Бггавор) під юрисдикцію Грузинської церкви. Сучасник цих подій, історик Кіракос Гандзакеці повідомляє про Ахтале:
Помер і Іване, брат Закаре, і був похований в Пхіндзаанке, біля входу в збудовану ним самим церкву; він відібрав її у вірмен і перетворив в грузинський монастир.
Парафіяни цих церков були вірмени-халкідоніти. Як зазначає академічна Православна енциклопедія, «Збільшення в XI ст. числа кафедр А.-х. — це явне свідчення збільшення кількості членів їхньої громади, так як єпископ міг бути призначений тільки в багатонаселеному місті. Можна вважати, що в цей час церковна організація А.-х. знову починає на рівних змагатися з Вірменською Церквою. Нашестя тюрків-сельджуків в 2-й пол. XI ст., що поклало кінець присутності Візантії у Вірменії, змусило громади А. -х. поступово перейти під владу Грузинського католікоса, і в XIII ст. їх єпископські кафедри сприймалися вже як „грузинські“.».
Примітки
- Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
- Див. прим. 148 [ 12 березня 2020 у Wayback Machine.]
- Див. прим. 137
- Клавдій Птолемей, Географія, V, 12, 9:
- Див. прим. 425 [ 18 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Див. прим. 2 [ 20 січня 2020 у Wayback Machine.] к «Житие царя царей Давида»
- Див. прим. 10 [ 31 грудня 2019 у Wayback Machine.] к «Истории и повествование о Багратионах» Сумбата Давитис-дзе
- «Армянская География VII века по Р. Х (приписывавшаяся Моисею Хоренскому)». Пер. с др.-арм. и коммент. К. П. Патканова. — СПб., 1877.
- Опыт объяснения кавказских географических названий // Сборник материалов для описания местностей и племен Кавказа. — 1909.
- Киракос Гандзакеци. История Армении [ 20 лютого 2020 у Wayback Machine.], гл. XL
- «Армянская География VII века по Р. Х (приписывавшаяся Моисею Хоренскому)». Пер. с др.-арм. и коммент. К. П. Патканова. — СПб., 1877.
- Хоренаци, История Армении, II, 8
- . The Emperor Romanus Lecapenus and his reign: a study of tenth-century Byzantium. — Cambridge University Press, 1988. — С. 152.:
- . Studies in Christian Caucasian History. — Georgetown University Press, 1963. — С. 489—490.
- V. Minorsky. Studies in Caucasian History. — CUP Archive, 1953. — P. 41.
- Вардан Великий. Часть 3 // Всеобщая история Вардана Великого. — М., 1861. — С. 114.:
- Вардан Великий. Часть 3 // Всеобщая история Вардана Великого. — М., 1861. — С. 146—147.Оригінальний текст (рос.)Давид расширил пределы Иверии присоединением Ухтик' с его округом, Гаг, Терунакап, Тавуш, Кайан, Кайтцон, Лоре, Ташир и Махканаберд; покорил себе все армянские владения, (принадлежавшие) Кюрике и Абасу...
- Вачнадзе М., Гурули В., Бахтадзе М. Часть 1, Государственное управление // История Грузии.Оригінальний текст (рос.)Во главе грузинского государства стояла царская династия Багратионов. Первый царь объединённой Грузии Баграт III величался: «царь абхазов, картвелов, ранов и кахов». Территориальный рост царства отражался и на титулатуре. Давид IV Агмашенебели упоминается как «царь абхазов, картвелов, ранов и кахов, сомехов, шарванша и шахан-ша». Царь абхазов – означало царя Западной Грузии; царь картвелов – Тао-Кларджети, ранов – Эрети, кахов – Кахети, сомехов – Лоре-Ташири (Давид этот титул получил в 1118 году), шарван-ша – Ширвана, и шахан-ша – царя Анийского царства (два последних титула в титулатуру Давида вошли с 1124 года).
- . Armenia and Georgia // The Cambridge Medieval History. — Cambridge, 1966. — С. 593—637.:Оригінальний текст (англ.)Later, in the twelfth and thirteenth centuries, the Armenian house of the Zachariads (Mkhargrdzeli) ruled in northern Armenia at Ani, Lor'i, Kars, and Dvin under the Georgian aegis.
- Киракос Гандзакеци. Гл. 4 // История Армении. — М. : Наука, 1976. — С. 118.Оригінальний текст (рос.)Закарэ был военачальником грузинского и армянского войска, подвластного грузинскому царю, а Иванэ был в должности атабека. Они отличились большой отвагой в боях: завоевали и взяли себе множество областей армянских, которыми владели персы и мусульмане, — гавары, расположенные вокруг моря Гегаркуни (оз. Севан), Ташир, Айрарат, город Бджни, , Анберд, город , Карс, , область Сюнийскую и близлежащие крепости, города и гавары.
- . «Книга историй» [ 30 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Барбаро и Контарини о России / пер. Е. Скржинской, М. Михайловского. — 2-е изд. — М. : Наука, 1971. — С. 40—42.
- . Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 8 травня 2020.
- Корюн, Житие Маштоца [ 12 березня 2020 у Wayback Machine.], 18, ср. Мовсес Хоренаци, Історія Вірменії [ 23 лютого 2020 у Wayback Machine.], кн. III, роз. 60
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 8 травня 2020.
- Вірменська радянська енциклопедія. — Ер., 1985. — С. 575.
- Кіракос Гандзакеці. Історія Вірменії, роз. 4:
- Кіракос Гандзакеці. Історія Вірменії, роз. 17
- Alexei Lidov // The mural paintings of Akhtala // Nauka Publishers, Central Dept. of Oriental Literature, 1991 г. — стр.6(129):
- Вірмени-халкідоніти // Православна енциклопедія. — М, 2001. — С. 326—329.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lori virm Լոռի Լոռի Tashir Tashirk v greko rimskih dzherelah Tosar v gruzinskih dzherelah Tashiro abo Somhiti bukvalno Virmeniya istoriko geografichnij region Virmeniyi i Gruziyi nazva yakogo pohodit vid gavar oblasti Tashir provinciyi Gugark Velikoyi Virmeniyi Z XI stolittya pislya budivnictva virmenskim carem Davidom I Bezzemelnim forteci Lori oblast imenuvalasya takozh Lori Nazva Lori pohodit vid virmenskogo lor virm լոր perepil GeografiyaVlasne oblast Tashir roztashovuvalasya po verhnij i serednij techiyi richok Dzoraget Pambak i Debed Na pivnochi yiyi teritoriya obmezhuvalasya girskim hrebtom Virahajoc na pivdni Halabskim hrebtom na zahodi vidokremlyuvalasya vid Shiraka Bazumskim hrebtom na shodi Gugarkskim hrebtom U centri gavara perebuvala rivnina Tashratap suchasnij Lorijskij step Pejzazh Lorijskoyi rivnini vidomoyi v davninu yak Tashratap Ushelina richki Debed Lisovij masiv poblizu Selo poblizu Lorijskoyi forteciIstoriyaKarta Velikoyi Virmeniyi z poznachennyam vnutrishnih kordoniv 15 provincij 14 a provinciya Gugaria London 1736 rik Z VIII stolittya do n e teritoriya Tashir v skladi derzhavi Urartu V antichni chasi Tashir Lori roztashovuvavsya na shodi Gugark 14 yi provinciyi Velikoyi Virmeniyi Zgidno Horenaci V st Tashir j inshi okrayinni oblasti buli uspadkovani legendarnim sinom Hajka Gusharom Gushar nashadok siniv Shara uspadkuvav goru Mtin tobto Kangark polovinu Dzhavahka Kolb Cob Dzor azh do forteci Hnarakert Ale Valarshak zatverdiv za nashadkami Gushara Hajkida takozh knyazivstvo Ashock i volodinnya Tashirk Namisnictvo pivnichnogo krayu roztashovanogo navproti gori Kavkaz vin doruchaye velikomu i mogutnomu rodu i prisvoyuye jogo rodovolodninnyu titul bdeashha Gugarkskogo Pislya likvidaciyi Sasanida Virmenskogo carstva v 428 roci Tashir buv priyednanij do vasalnogo Gruzinskogo marzpanstva U 450 451 rokah polkovodec naharar Vren Tashraci Tashirskij buv soyuznikom Vardana Mamikonyana Tashirski knyazi takozh brali uchast u vizvolnij borotbi drugoyi polovini VI stolittya Na pochatku IX stolittya oblast Tashir vhodila do volodinnya knyazya knyaziv Virmeniyi Ashota Msakera V kinci IX stolittya jogo spadkoyemec Ashot II zvilniv Gugark azh do Tiflisa vid arabskih zagarbnikiv i vozz yednav jogo z Virmenskim carstvom Tashir Dzoragetske carstvo Priblizno v 966 roci buv utvorenij administrativnij region krayina Tashir yakij v 978 roci buv peretvorenij Anijskim Bagratidom na vasalne virmenske carstvo Tashir Dzoraget Ohoplyuvav vlasne Tashir i ryad susidnih oblastej vklyuchayuchi gavari Dzoraget i Kohb Pershim carem Tashir Dzoraget staye Gurgen Kyurike molodshij sin virmenskogo carya Ashota III Carstvo malo strategichne znachennya dlya zahistu pivnichnih mezh Virmeniyi vid arabskih i kurdskih emirativ Tashir Dzoraget dosyagaye najvishogo rozkvitu pri Davidi I Bezzemelnomu Pohid Alp Arslana 1064 roku poznachivsya na istorichnij doli cogo carstva Kyurike II vimusheno viznav syuzerenitet Alp Arslana Todi zh pid tiskom carya Gruziyi Bagrata IV ostannij postupivsya znachnimi zemlyami na pivnochi perenisshi stolicyu z Samshvilde v misto fortecyu Lori ranishe zasnovane jogo batkom Tut buli pobudovani takozh forteci Kayani Mahkanaberd Gag j inshi yaki ohoronyali vazhlivi torgovelni shlyahi Pislya XI stolittya U 1118 Tashir buv priyednanij do Gruziyi Davidom Budivelnikom i peredanij u volodinnya rodu Orbeli Vardan Velikij povidomlyaye sho David priyednav do svoyih volodin Kajal Kajtcon Lori Tashir i Mahkanaberd pidkoriv sobi vsi virmenski volodinnya Pislya ciyeyi podiyi gruzinskij car nosiv takozh titul carya virmen Na rubezhi XII XIII stolit Tashir Lori poryad z inshimi oblastyami pivnichnoyi Virmeniyi buv zvilnenij Zakaryanami Kirakos Gandzakeci povidomlyaye sho voni vzyali sobi bezlich oblastej virmenskih yakimi volodili persi i musulmani gavari roztashovani navkolo morya Gegarkuni oz Sevan Tashir Ajrarat misto Bdzhni Dvin V 1185 Lori perejshov u volodinnya ostannih Na nevelikij teritoriyi oblasti Dseh v cej zhe period pravili Mamikonyana U chervni 1236 roku mongolska armiya zajnyala i zrujnuvala Loriberd i odnojmenne misto U 1435 roci chastina Lori bula peredana gruzinskim carem virmenskim Orbelyanam U 1555 roci pislya miru v Amasyi Lori perejshla do Sefevida administrativno uvijshovshi v Kartli Kahetinske valijstvo Pid chas Velikogo surguna v 1604 roci koli perskij shah Abbas viseliv z Shidnoyi Virmeniyi ne menshe 250 tis lyudej nasilnickomu viselennyu piddalosya takozh naselennya Lori Arakel Davrizheci suchasnik podij pishe v seredini XVII stolittya vin peretvoriv na bezlyudnu pustelyu blagodatnu i rodyuchu Virmeniyu Bo pri pereselenni vin vignav v Persiyu zhiteliv ne odnogo chi dvoh a bagatoh gavar pochinayuchi z kordoniv Nahichevana cherez Ehegadzor azh do beregiv Gegamskih Lorijskih i Hamzachimanskih gavar Aparan Ruyini forteci Lori pobudovanoyi Davidom I Bezzemelnim Mandrivnik Ambrodzho Kontarini v 1474 1477 rr pishe pro Tashir Lori Loreo 22 go chisla pochali mi pidnimatisya na visocheznu goru i do vechora dosyagli yiyi vershini de i zupinilisya dlya vidpochinku hoch i ne mali pri sobi ni krapli vodi Na drugij den rano vranci pustilisya mi dali i z yihavshi z gori opinilisya u volodinnyah Uzun Gassana tobto u Virmeniyi a vvecheri pribuli do forteci Lori Loreo yaka nalezhit tomu zh Uzun Gassanu ta roztashovana v nevelikij dolini mizh goroyu i richkoyu chudovoyu ne tak po glibini vod svoyih skilki po krutizni i visoti beregiv Bilya samoyi ciyeyi richki vibuduvane virmenska selo v yakomu mi i roztashuvalisya dlya nochivli Mandrivnik Jogann Gyuldenshtedt v 1771 roci pisav Virmenskij okrug Tashir Roztashovanij v Somhiti vid Tiflisa na P Z vgori bilya Poladauri Mahavera i mezhuye na pivdni z tureckim okrugom Airumli abo Karsom na shodi z Bampekom Perskij shah Nadir duzhe jogo rozoriv Bilshist jogo zhiteliv virmeni i potim terekmenski tatari KulturaOdzunska bazilika VI stolittya Tashir buv odnim iz vazhlivih kulturnih centriv Virmeniyi She na pochatku V stolittya Mesrop Mashtoca viv v Tashir svoyu prosvitnicku diyalnist Koryun biograf Mashtoca povidomlyaye Todi ishhan tashircev cholovik povazhnij i bogolyubivij yakogo zvali Ashusha nadav v jogo rozporyadzhennya sebe i ves gavar svij Vin zhe Mashtoc rozpovsyudzhuye skriz vchennya yake rozgornuv i tut ne mensh staranno nizh v inshih gavarah Z rannoserednovichnih monastiriv vidomi Odzun sv Astvacacin Bogorodici j Prisnodivi v Kurtane Tormak v Gulagaraki Dzhgrashen v Vardabluri Osoblivu kulturnu cinnist predstavlyaye kupolna bazilika Odzun VI stolittya U X stolitti na shodi Tashir Dzoragetskogo carstva buduyutsya monastiri Sanayin i Ahpat odni z najbilsh velikih kulturnih pam yatok istoriyi Virmeniyi Cikavi viyavleni v Tashir mogilni pam yatniki V VII stolit Na pochatku XIII stolittya Ivana Zakaryan yakij prijnyav Halkidonske virospovidannya peredav deyaki virmenski monastiri Tashir Ahtala Kobajr Huchap Hnevank Kiranc Srveh Sedvivank Bggavor pid yurisdikciyu Gruzinskoyi cerkvi Suchasnik cih podij istorik Kirakos Gandzakeci povidomlyaye pro Ahtale Pomer i Ivane brat Zakare i buv pohovanij v Phindzaanke bilya vhodu v zbudovanu nim samim cerkvu vin vidibrav yiyi u virmen i peretvoriv v gruzinskij monastir Parafiyani cih cerkov buli virmeni halkidoniti Yak zaznachaye akademichna Pravoslavna enciklopediya Zbilshennya v XI st chisla kafedr A h ce yavne svidchennya zbilshennya kilkosti chleniv yihnoyi gromadi tak yak yepiskop mig buti priznachenij tilki v bagatonaselenomu misti Mozhna vvazhati sho v cej chas cerkovna organizaciya A h znovu pochinaye na rivnih zmagatisya z Virmenskoyu Cerkvoyu Nashestya tyurkiv seldzhukiv v 2 j pol XI st sho poklalo kinec prisutnosti Vizantiyi u Virmeniyi zmusilo gromadi A h postupovo perejti pid vladu Gruzinskogo katolikosa i v XIII st yih yepiskopski kafedri sprijmalisya vzhe yak gruzinski PrimitkiBolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t glavn red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Div prim 148 12 bereznya 2020 u Wayback Machine Div prim 137 Klavdij Ptolemej Geografiya V 12 9 Div prim 425 18 sichnya 2010 u Wayback Machine Div prim 2 20 sichnya 2020 u Wayback Machine k Zhitie carya carej Davida Div prim 10 31 grudnya 2019 u Wayback Machine k Istorii i povestvovanie o Bagrationah Sumbata Davitis dze Armyanskaya Geografiya VII veka po R H pripisyvavshayasya Moiseyu Horenskomu Per s dr arm i komment K P Patkanova SPb 1877 Opyt obyasneniya kavkazskih geograficheskih nazvanij Sbornik materialov dlya opisaniya mestnostej i plemen Kavkaza 1909 Kirakos Gandzakeci Istoriya Armenii 20 lyutogo 2020 u Wayback Machine gl XL Armyanskaya Geografiya VII veka po R H pripisyvavshayasya Moiseyu Horenskomu Per s dr arm i komment K P Patkanova SPb 1877 Horenaci Istoriya Armenii II 8 The Emperor Romanus Lecapenus and his reign a study of tenth century Byzantium Cambridge University Press 1988 S 152 Studies in Christian Caucasian History Georgetown University Press 1963 S 489 490 V Minorsky Studies in Caucasian History CUP Archive 1953 P 41 Vardan Velikij Chast 3 Vseobshaya istoriya Vardana Velikogo M 1861 S 114 Vardan Velikij Chast 3 Vseobshaya istoriya Vardana Velikogo M 1861 S 146 147 Originalnij tekst ros David rasshiril predely Iverii prisoedineniem Uhtik s ego okrugom Gag Terunakap Tavush Kajan Kajtcon Lore Tashir i Mahkanaberd pokoril sebe vse armyanskie vladeniya prinadlezhavshie Kyurike i Abasu Vachnadze M Guruli V Bahtadze M Chast 1 Gosudarstvennoe upravlenie Istoriya Gruzii Originalnij tekst ros Vo glave gruzinskogo gosudarstva stoyala carskaya dinastiya Bagrationov Pervyj car obedinyonnoj Gruzii Bagrat III velichalsya car abhazov kartvelov ranov i kahov Territorialnyj rost carstva otrazhalsya i na titulature David IV Agmashenebeli upominaetsya kak car abhazov kartvelov ranov i kahov somehov sharvansha i shahan sha Car abhazov oznachalo carya Zapadnoj Gruzii car kartvelov Tao Klardzheti ranov Ereti kahov Kaheti somehov Lore Tashiri David etot titul poluchil v 1118 godu sharvan sha Shirvana i shahan sha carya Anijskogo carstva dva poslednih titula v titulaturu Davida voshli s 1124 goda Armenia and Georgia The Cambridge Medieval History Cambridge 1966 S 593 637 Originalnij tekst angl Later in the twelfth and thirteenth centuries the Armenian house of the Zachariads Mkhargrdzeli ruled in northern Armenia at Ani Lor i Kars and Dvin under the Georgian aegis Kirakos Gandzakeci Gl 4 Istoriya Armenii M Nauka 1976 S 118 Originalnij tekst ros Zakare byl voenachalnikom gruzinskogo i armyanskogo vojska podvlastnogo gruzinskomu caryu a Ivane byl v dolzhnosti atabeka Oni otlichilis bolshoj otvagoj v boyah zavoevali i vzyali sebe mnozhestvo oblastej armyanskih kotorymi vladeli persy i musulmane gavary raspolozhennye vokrug morya Gegarkuni oz Sevan Tashir Ajrarat gorod Bdzhni Anberd gorod Kars oblast Syunijskuyu i blizlezhashie kreposti goroda i gavary Kniga istorij 30 sichnya 2020 u Wayback Machine Barbaro i Kontarini o Rossii per E Skrzhinskoj M Mihajlovskogo 2 e izd M Nauka 1971 S 40 42 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 8 travnya 2020 Koryun Zhitie Mashtoca 12 bereznya 2020 u Wayback Machine 18 sr Movses Horenaci Istoriya Virmeniyi 23 lyutogo 2020 u Wayback Machine kn III roz 60 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 travnya 2020 Arhiv originalu za 6 serpnya 2016 Procitovano 8 travnya 2020 Virmenska radyanska enciklopediya Er 1985 S 575 Kirakos Gandzakeci Istoriya Virmeniyi roz 4 Kirakos Gandzakeci Istoriya Virmeniyi roz 17 Alexei Lidov The mural paintings of Akhtala Nauka Publishers Central Dept of Oriental Literature 1991 g str 6 129 Virmeni halkidoniti Pravoslavna enciklopediya M 2001 S 326 329