Стерлітамацький район

Стерлітама́цький район — муніципальний район у складі Башкортостану, Росія. Площа району — 2227 км².

Стерлітамацький район
рос. Стерлитамакский район
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації:	Республіка Башкортостан
Код ЗКАТУ:	80 249
Утворений:	20 серпня 1930 року
Населення:	43337 осіб (2019)
Площа:	2221,60 км²
Густота населення:	19,51 осіб/км²
Телефонний код:	7-34723
Поштові індекси:	453136-453167
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр:	місто Стерлітамак
Кількість сільських поселень:	20
Кількість сіл та присілків:	111
Влада
Адреса адміністрації:	453110, Республіка Башкортостан, м.Стерлітамак, вул. Карла Маркса, б.118
Вебсторінка:	http://www.str-raion.ru/
Голова місцевої думи:

Земельний фонд — 222,7 тис. га, сільгоспугідь — 168,7 тис. га. Районний центр — місто Стерлітамак.

Район перетинають залізниця Уфа-Оренбург і 4 автомобільних дороги республіканського значення Уфа-Оренбург, -Стерлітамак-Бєлорєцьк, Стерлітамак-Стерлібашево, Стерлітамак — Федоровка. Територія розташована на стику степу і передгір'їв Південного Уралу. Тут протікають річки Біла, , , , . У заплавах річок зростають вільхові ліси з домішками дубу, липи і в'язи. Лісистість території району становить 5,1 %. Поширені чорноземи вилужені і типові, темно-сірі слабоопідзолені ґрунти.

На правому березі Білої недалеко один від одного розташовано 4 високих : Юрактау, Куштау, Шахтау та Торатау. Всі ці гори складають не лише мальовничу панораму, але й цінну промислову сировину. Шихани містять у собі незліченні поклади вапняку. Є родовища нафти (Уразметівське), харчової солі («Катенка»), вапняку (Шахтауське, Тратауське), цементної глини (Стерлітамацьке, Мічурінське), гіпсу (Селеуцьке), глини тугоплавкої (Талалаївське), глини для черепиці (Східно-Куганацьке), глини керамзитової (Михайлівське, Підлісненське), цегельної сировини (Байрацьке, Куганацьке, Аллагуватське), піщано-гравійної суміші (Красноярське, Катенінське, Кантюківське тощо), агрономічних руд (Казанкінське, Константино-Александрівське, Талалаївське).

Історія

1781 року Оренбурзька губернія за наказом Катерини II «Про заснування Уфимського намісництва і двох областей — Уфимської і Оренбурзької, й про поділ їх на повіти» була перейменована в Уфимське намісництво, яке поділялося на Уфимську й Оренбурзьку області. До Уфімської області увійшло 8 повітів, у тому числі Стерлітамацький. В наказі пояснювалося, що «передмістя і селища, за ім'ям яких названі повіти, перейменувати повітовими містами». Таким чином, 23 грудня 1781 року Стерлітамацька солевізна пристань стала повітовим містом. 1796 року за наказом Павла I Уфимське намісництво було перейменовано назад в Оренбурзьку губернію. Стерлітамак стає повітовим містом Оренбурзької губернії.

20 березня 1919 року при утворенні Башкирської АРСР в неї увійшла і частина Стерлітамацького повіту. Подальшими постановами президії ВЦВК від 22 серпня 1920 року Стерлітамак включається до складу БАРСР, а також приєднуються ті, які залишилися не включеними 16 волостей колишнього Стерлітамацького повіту. Пізніше постановою президії ВЦВК 14 червня 1922 року колишня Уфимська губернія скасовується і приєднується до БАРСР. З цього дня територія республіки оформлюється і адміністративно ділиться на 8 кантонів, усередині яких існував волосний поділ. До 1930 року територія Стерлітамацького району входила до складу Стерлітамацького кантону, який складався з 17 волостей і міста Стерлітамака. На підставі постанови президії ВЦВК від 20 серпня 1930 року в Башкирській АРСР було утворено 48 районів, у тому числі і Стерлітамацький. У нову адміністративно-територіальну одиницю увійшли населені пункти Ашкадарської, Услинської, деякі населені пункти Уршакмінської волостей.

На 1 січня 1930 року район мав площу території 2 303 км², 1 міську і 26 сільських рад із загальною чисельністю населення 95 952 особи, з яких в сільській місцевості мешкало 69 068 осіб. Тоді ж почалася масова колективізація селянських господарств. Утворилися колгоспи «Байрак», «Кизил маяк», «Чулпан», «Чунгур» та інші. Колективізації піддалися 80 % бідняцьких господарств, з'явилася перша МТС. 1932 року був створений Стерлітамацький зернорадгосп, який спільно з МТС став опорною базою розвитку колгоспів у районі. В ті роки МТС мала 36 тракторів, 9 комбайнів і обслуговувала 19 колгоспів із загальною посівною площею в 33 010 га. 1933 року 13 847 селянських родин працювали в 108 колгоспах.

Важкі випробування принесла Друга світова війна. 60 тракторів ЧТЗ, 90 автомобілів, 5 000 коней поставив район фронту. 13,5 тис. осіб із Стерлітамацького району воювало на фронтах. За роки війни колгоспи і радгоспи району щорічно виконували державні плани м'ясопоставок, відправляли для Червоної Армії понад план тисячі пудів високоякісного м'яса, сотні пудів меду, масла, овочів й інших продуктів. План хлібоздачі виконувався на 110—119 %. Особливо вирізнився колектив Північного відділення Стерлітамацького зернорадгоспу, на ім'я якого прийшла вдячна телеграма Верховного головкомандувача.

Економіка району

Сільське господарство

Сільське господарство орієнтоване на виробництво зерна і тваринницької продукції. Воно представлене 49 підприємствами — це 22 сільськогосподарських виробничих кооперативів, ГУСП «Радгосп Рощинський», Дослідно-виробниче господарство «Стерлітамацьке», СПО «Стерлітамацький сільськогосподарський технікум», МУП «Райсільгоспхімія», ГУСГП «Плодорадгосп Стерлітамацький», ЗАТ «Стерлітамацький свинокомплекс», 21 селянське фермерське господарство, 3 підсобних господарства. Вирощуються зернові і зернобобові культури, соняшник, картопля, овочі у відкритому і закритому ґрунтах, цукровий буряк. Найрозвиненіші основні галузі тваринництва — , свинарство, птахівництво. Площа сільськогосподарських угідь становить 190 тис. га, площа ріллі — 129,7 тис. га. Валовий збір зернових і зернобобових культур (після доопрацювання) 2005 року становив 164,8 тис. тонн, врожайність в середньому по району склала 25,0 ц/га. Обсяг виробництва м'яса худоби і птиці 2005 року у сільськогосподарських підприємствах становив 12,7 тис. тонн., до рівня 2004 року зростання обсягу виробництва склало 117,1 %.

За великий внесок у розвиток сільського господарства республіки і за підсумками змагання в агропромисловому комплексі Стерлітамацький район у 2000—2005 роках нагороджувався Дипломами першого ступеня. Всі ці досягнення в рослинництві стали можливі завдяки впровадженню у районі ґрунтозахисної енергозберігаючої технології з мінімальної обробки ґрунту і поліпшенню культури агротехніки оброблення сільгоспкультур. Ця технологія (відмова від плугової обробки землі і використання плоскорізів; посіви стерньовими сівалками) сприяє збереженню і зростанню родючості ґрунту, дозволяє стабільно збільшувати виробництво сільськогосподарської продукції. Цілеспрямовано в районі проводиться робота з сортооновлення зернових культур. Велика увага у районі приділяється тваринництву. Певна робота проводиться по зміцненню кормової бази. З цією метою в господарствах поряд з використанням при годуванні тварин силосу ось вже декілька років закладається сінаж з багатокомпонентних високобілкових однорічних бобових культур (вика, горох, буркун в суміші із зерновими культурами вівса і ячменю).

Промисловість

Промисловість району представлена 9 підприємствами: виробництво харчових продуктів — ПОБ харчокомбінат; виробництво взуття — МУП «Стерлітамацьке районне пімокатне виробництво»; видавнича діяльність — газета «Сельская новь»; виробництво неметалевих мінеральних продуктів — ТОВ «Стерлітамацький завод нафтоспецматеріалів» (виробляє залізобетонні і бетонні вироби, глинопорошок), ГУП УЧ СВК-1, ТОВ «Куганак Керама»; виробництвом машин і устаткування, ремонтом тракторів, тракторних двигунів, виготовленням запчастин займається ТОВ «Сільгосптехніка», ВАТ «Агротехсервіс», ГУП РОЗУМ «Стерлітамацьке». За 2005 рік індекс фізичного обсягу до рівня 2004 року становив 104,1 %. Всі працюючі промислові підприємства забезпечили зростання у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. 2005 року почав роботу ТОВ «Куганак-керама», який виробляє керамічну цеглу.

Будівництво

У районі діє 4 підрядних і субпідрядних організації, в тому числі Стерлітамацьке дорожньо-ремонтне будівельне управління ГУП «Башкиравтодор», ПМК-2 АТ «Башсільбуд», ГУП «Башмеліоводгосп», ТОВ «Ресурсенерго». 2005 року введено в експлуатацію понад 24000 м² житла, або 213 квартир. Все житло побудоване індивідуальними забудовниками. У селі Рощинський введений водопровід протяжністю 3,3 км, на що витрачено 4 500 тис. рублів. Введено в експлуатацію 11,5 км газопроводу, 1 км електромереж, 20 км телефонного зв'язку. Асфальтовано 5,6 км сільських вулиць, виконаний ремонт і реконструкція 13,9 км автомобільних доріг. Введені в експлуатацію торговельний центр в селі Отрадівка, магазин ТПС в селі Заміське, магазин «Автозапчастина» в селі Великий Куганак, завершується будівництво кемпінгу на трасі Уфа-Оренбург.

Торгівля

У районі діють 110 підприємств, які займаються торгівлею: Стерлітамацьке райпо — 83 магазини, ВАТ «Агротехсервіс» — 2 магазини, ГУСП «Радгосп Рощинський» — 1 магазин, ТОВ «Весна» — 1 магазин, приватні підприємці — 23 магазинів. Окрім цього на території району функціонують 47 кіосків приватних підприємців. Окрім цього в районі функціонують 15 підприємств громадського харчування, з них 7 кафе, 2 їдальні, 5 закусочних, 1 бістро. Ведеться будівництво торговельного комплексу в селі Заміське, магазина товарів повсякденного вжитку в селі Наумівка, відкриття придорожнього комплексу села Рощинське. У районі діє споживче товариство «Стерлітамацьке заготівельно-виробниче об'єднання Башпотребспілки», споживче товариство «Стерлітамацька міжрайонна торговельна база Башпотребспілки». За останні роки споживчі товариства району займають почесні місця в змаганнях серед підприємств Башпотребспілки і Центроспілки.

Послуги

Обсяг реалізації платних послуг населенню 2005 року становив 186,7 млн рублів, зростання до рівня 2004 року в порівняльній оцінці становив 103,8 %. З розрахунку на душу населення надано платних послуг на суму 4 924 рублів. Основну частку в обсязі платних послуг займають послуги житлово-комунального господарства, оплата транспортних послуг, послуг зв'язку, медичних послуг і послуг освітніх установ.

Підприємництво

У районі діє муніципальна програма підтримки малого підприємництва. На території Стерлітамацького району налічується 490 суб'єктів малого підприємництва, у тому числі 85 малих підприємств і 405 індивідуальних підприємців. Протягом 2005 року зареєстровано 24 нових комерційних підприємства і 92 індивідуальних підприємця, що дозволило отримати до бюджету району додатково податків на суму 800 тис. рублів. У суб'єктах малого підприємництва працює 900 осіб. Доля зайнятих в малому підприємництві в загальній чисельності зайнятих в економіці району — 6,6 %. Від суб'єктів малого підприємництва до районного бюджету 2005 року поступило 6,2 млн рублів, що становить 3,8 % від обсягу власних доходів районного бюджету.

Освіта

У районі 56 шкіл, у тому числі 30 середніх, 27 дитячих садів, 3 установи додаткової освіти і дитячий будинок. У районі відкритий реабілітаційний центр для дітей і підлітків з обмеженими можливостями. Також діють дитяча школа мистецтв, 2 дитячі музичні школи, дитяча юнацька спортивна школа, станція юних техніків, центр дитячої естетичної творчості. Щороку влітку приймає дітей оздоровчий табір «Колос». Знання декількох мов завжди говорить про культуру і письменність людини, тому в районі ставиться завдання вдосконалення системи навчання рідними мовами. У районі сформована одна з найрозвиненіших систем навчання рідними мовами: — ведеться навчання 6 рідних мов. Функціонують 10 національних шкіл, 5 національних дитячих садків, у 19 російськомовних школах вивчають башкирську мову, в 8 школах — татарську, а також чуваську, українську і мордовську мови. На території району розташований , де навчається 1 286 студентів у 6 відділеннях і професійне училище у селі Первомайському, у якому навчається 190 осіб. Адміністрація Стерлітамацького району і педагоги бачать головну мету для себе в тому, щоб зробити школу освітнім, культурним і виховним центром. Так, школа села Нове Барятіно визнана найкрасивішою школою Росії, а школа села Мебельний — нагороджена званням «Школа століття» (2000).

Охорона здоров'я

Охороні мешканців району служить районна поліклініка, 7 дільничних лікарень, одна амбулаторія і 52 фельдшерських пункти. Відкрили районну станцію швидкої допомоги. Працюють районна аптека і центр санепідемнагляду. У районі діє реабілітаційний центр для підлітків з обмеженими можливостями. За 2005 рік пройшло 13 заїздів, з них 3 республіканських. Лікувалося 367 дітей, у тому числі 266 з району, 101 з інших міст і районів республіки.

Культура

У районі функціонують 53 будинки культури і сільських клубів, кіномережа, 37 бібліотек з книжковим фондом 760 тисяч томів. У кожному СБК створені агітаційно-художні бригади, які регулярно виїжджають до працівників полів і ферм з концертними програмами безпосередньо на робочі місця: польові стани і ферми, на струму і в ремонтні майстерні. За останні роки значно покращувана матеріально-технічна база установ культури: проведені поточні ремонти у всіх СБК, придбані нові сценічні костюми, музичні інструменти і апаратура. Колективи художньої самодіяльності є постійними учасниками різних фестивалів, конкурсів, що проводяться в республіці, стають їх лауреатами. 8 колективів мають звання «народний», два — «зразковий». На базі клубних установ активізована робота по розвитку художньої самодіяльної творчості, відродженню найкращих національних традицій, проведенню самих різних змагань і конкурсів. Традиційним стало свято «Бабусина скринька». До дітей, та й дорослих, в розважально-ігровій наочній формі доносять життєві цінності людей старшого покоління різних національностей, різних культур. Проводяться щорічні конкурси юних виконавців військово-патріотичної пісні. У останньому, наприклад, взяли участь учні 22 шкіл при взаємодії з сільськими будинками культури (села Золотоношка, Покровка, Рощинське, Верхні Усли, Талалаєвка, Рязановка, Ніколаєвка) і установами додаткової освіти по розвитку творчих здібностей дітей (села Тюрюшля, Васильєвка, Отрадовка, Новофедоровське, Рощинське).

ЗМІ

У районі видається газета «Сельская новь» російською та татарською мовами. Загальний наклад газети становить близько 6 тисяч примірників.

Релігія

Діють 5 мечетей та 6 православних церков.

Персоналії

Пам'ятають на стерлітамацькій землі учасника башкирських повстань 1730-их років Аюсу. Військову мужність повною мірою продемонстрував в ході війни 1812 року (1778–1814), про якого народ склав пісню «Кахим-турівши» і передає з покоління в покоління історію і славу хороброго сина рідного краю. Стерлітамацькая земля дала республіці, всій країні і світу таких видних письменників, як І. Є. Філоненко, Р. В. Паль, І. Н. Насирі, М. К. Агліуллін, , вчених Л. А. Алексєєв, А. Г. Вахітов, А. І. Каяшев, М. Б. Мусакаєв, Р. З. Янгузін, діячів культури і військовоначальників Ю. Я. Насиров, А. В. Смакова, Іван Герасимов, Б. С. Зулькарнаєв, А. В. Моїсеєнко, І. І. Щербіна. А також: , , , , , , , , , , .

В селі Ново-Іванівка народився Трошин Олексій Васильович — Герой Радянського Союзу.

Населення

Населення району становить 43337 осіб (2019, 40325 у 2010, 37699 у 2002).

На 1 січня 2006 року населення району становило 37 917 осіб. Трудові ресурси району — 17 150 осіб. Чисельність економічно активного населення становить 13,3 тисяч осіб. В основних галузях економіки зайнято: у сільському господарстві — 6 164 осіб, у промисловості — 980 осіб, у будівництві — 329 осіб, освіті — 2 092 осіб, охороні здоров'я — 690 осіб, культурі — 343 осіб, торгівлі і громадському харчуванні — 754 осіб, підприємництві — 900 осіб. У порівнянні з 2004 роком на 288 збільшилося число шлюбів, 2005 року зареєстровано 835 шлюбів. Число розлучень 2005 року збільшилося на 31 і становить 117. 2005 року в районі народилося 358 дітей, померло 550 осіб. Число офіційно зареєстрованих безробітних станом на 1 січня 2006 року становить 150 осіб, рівень безробіття — 1,08 %.

Тут мешкають представники різних національностей. Переважають росіяни (34,2 %), живуть також башкири (21,6 %), татари (21,6 %), чуваші (13,8 %), українці (3,7 %) та мордва (2,6 %).

Адміністративно-територіальний поділ

На території району 20 сільських поселень, які називаються сільськими радами:

Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)	Населення, осіб (2019)	Центр	Населені пункти
Айгулевська сільська рада	73,32	873	936	741	Айгулево	2
Алатанинська сільська рада	39,63	1953	2089	1852	Алатана	6
Ашкадарська сільська рада	65,67	633	626	492	Новофедоровське	4
Аючевська сільська рада	33,93	706	728	617	Аючево	3
Буріказгановська сільська рада	106,27	2197	2130	1905	Буріказганово	4
Казадаєвська сільська рада	87,87	1666	1718	1752	Нове Барятіно	8
Константиноградовська сільська рада	97,48	695	695	645	Константиноградовка	3
Красноярська сільська рада	70,91	1453	1567	1509	Новий Краснояр	7
Куганацька сільська рада	117,85	3466	3243	3160	Великий Куганак	5
Максимовська сільська рада	99,65	1108	1004	871	Максимовка	7
Наумовська сільська рада	157,62	4723	4953	5297	Наумовка	7
Ніколаєвська сільська рада	107,55	1336	1318	1222	Ніколаєвка	3
Октябрська сільська рада	223,50	2311	2279	1998	Октябрське	6
Отрадовська сільська рада	66,59	3183	5585	10731	Нова Отрадовка	5
Первомайська сільська рада	294,13	2901	2725	2358	Первомайське	12
Підлісненська сільська рада	147,59	1949	1956	1865	Підлісне	12
Рощинська сільська рада	2,10	1757	1957	1985	Рощинський	1
Рязановська сільська рада	116,73	981	1119	1014	Рязановка	6
Тюрюшлинська сільська рада	166,80	1615	1502	1362	Тюрюшля	3
Услинська сільська рада	146,41	2193	2195	1961	Верхні Усли	12

Найбільші населені пункти

№	Населений пункт	Населення, осіб (2002)	Населення, осіб (2010)
1	Наумовка	2 867	2 935
2	Великий Куганак	2 574	2 368
3	Загородний	1 670	2 188
4	Рощинський	1 757	1 957
5	Маріїнський	361	1 896
6	Нова Отрадовка	916	1 242
7	Більське	1 071	1 144
8	Октябрське	1 000	977
9	Первомайське	977	918
10	Тюрюшля	967	917

Примітки

1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
2. Численность населения по населенным пунктам Республики Башкортостан — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
3. Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]