Тро́шин Олексі́й Васи́льович (6 квітня 1925, Ново-Івановка — 3 квітня 2008, Київ) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни стрілець мотострілецького батальйону 69-ї механізованої бригади 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії Воронезького фронту, червоноармієць.
Олексій Васильович Трошин | |
---|---|
Народження | 6 квітня 1925 Ново-Івановка (Башкирія) |
Смерть | 3 квітня 2008 (82 роки) Київ |
Поховання | Берковецьке кладовище |
Країна | |
Рід військ | ![]() |
Освіта | Саратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ |
Роки служби | 1943—1976 |
Партія | КПРС |
Звання | ![]() |
Війни / битви | радянсько-німецька війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 6 квітня 1925 року в селі Ново-Іванівка Стерлітамацького району Башкирії в селянській родині. Росіянин. Закінчив вісім класів середньої школи. Працював у колгоспі «Маяк» Стерлітамакського району. У 1943 році призваний до лав Червоної Армії Стерлітамакським райвійськкоматом Башкирської АРСР. У діючій армії з лютого 1943 року. Воював на Воронезькому і інших фронтах.
У ніч з 21 на 22 вересня 1943 року Олексій Трошин в числі перших переправився через річку Дніпро в районі села (Зарубинці), брав участь у боях за плацдарм. У бою за село Зарубинці вогнем свого кулемета знищив 7 німецьких солдатів. 24 і 25 вересня в бою за села (Луковиця) і (Григорівка) винищив до 20 фашистів. 26 і 27 вересня, відбиваючи контратаки противника, знищив до 10 німецьких солдатів. У бою за висоту «216.8», діючи рішуче і сміливо, вогнем свого кулемета знищив до 13 солдатів і офіцерів противника. У бою за висоту «214.9» при відбиванні контратаки противника винищив 8 солдатів.
Після відвоювання Києва, О. В. Трошин був поранений і лежав у госпіталі. Потім став курсантом , яке закінчив у 1945 році. При штурмі Берліна командував взводом.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2ZFdzdmRHaDFiV0l2T0M4NE5DOGxSREFsUVRJbFJERWxPREFsUkRBbFFrVWxSREVsT0RnbFJEQWxRamdsUkRBbFFrUXVhbkJuTHpJd01IQjRMU1ZFTUNWQk1pVkVNU1U0TUNWRU1DVkNSU1ZFTVNVNE9DVkVNQ1ZDT0NWRU1DVkNSQzVxY0djPS5qcGc=.jpg)
Після війни продовжував службу в Збройних Силах СРСР. Член КПРС з 1952 року. У 1947 році закінчив Вищу офіцерську технічну бронетанкову школу, в 1954 році — Курси удосконалення офіцерського складу, в 1968 році — Військово-політичну академію імені В. І. Леніна. З 1976 року полковник О. В. Трошин — в запасі, а потім у відставці. Працював начальником штабу цивільної оборони Тбілісі. Жив у місті Воронеж, з 1995 року проживав в місті Поворино Воронезької області, а потім у Києві — у дочки. Помер 3 квітня 2008 року після важкої тривалої хвороби. Похований з військовими почестями на Міському кладовищі «Берківці».
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність червоноармійцеві Олексію Васильовичу Трошину присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3273).
Нагороджений орденом Леніна, орденами Вітчизняної війни 1-ї та 2-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.
Джерела
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 2. — М. : Воениз., 1988. (рос.)
- Подвиги их — бессмертны. — Уфа : Китап, 2000. (рос.)
- Славные сыны Башкирии. — Книга 3. — Уфа, 1968. (рос.)
- Славные сыны Башкирии. — Книга 4. — Уфа, 1979. (рос.)
- Шёл парнишке в ту пору… — Киев : Молодь, 1985. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет