Тро шин Олексі й Васи льович 6 квітня 1925 19250406 Ново Івановка 3 квітня 2008 Київ Герой Радянського Союзу в роки радя

Тро́шин Олексі́й Васи́льович (6 квітня 1925(19250406), Ново-Івановка — 3 квітня 2008, Київ) — Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни стрілець мотострілецького батальйону 69-ї механізованої бригади 9-го механізованого корпусу 3-ї гвардійської танкової армії Воронезького фронту, червоноармієць.

Олексій Васильович Трошин

Народження

6 квітня 1925
Ново-Івановка (Башкирія)

Смерть

3 квітня 2008 (82 роки)
Київ

Поховання

Берковецьке кладовище

Країна

СРСР

Рід військ

танкові війська

Освіта

Саратовське вище військове командно-інженерне училище ракетних військ

Роки служби

1943—1976

Партія

КПРС

Звання

Полковник

Війни / битви

радянсько-німецька війна

Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Трошин.

Біографія

Народився 6 квітня 1925 року в селі Ново-Іванівка Стерлітамацького району Башкирії в селянській родині. Росіянин. Закінчив вісім класів середньої школи. Працював у колгоспі «Маяк» Стерлітамакського району. У 1943 році призваний до лав Червоної Армії Стерлітамакським райвійськкоматом Башкирської АРСР. У діючій армії з лютого 1943 року. Воював на Воронезькому і інших фронтах.

У ніч з 21 на 22 вересня 1943 року Олексій Трошин в числі перших переправився через річку Дніпро в районі села Зарубинці, брав участь у боях за плацдарм. У бою за село Зарубинці вогнем свого кулемета знищив 7 німецьких солдатів. 24 і 25 вересня в бою за села Луковиця і Григорівка винищив до 20 фашистів. 26 і 27 вересня, відбиваючи контратаки противника, знищив до 10 німецьких солдатів. У бою за висоту «216.8», діючи рішуче і сміливо, вогнем свого кулемета знищив до 13 солдатів і офіцерів противника. У бою за висоту «214.9» при відбиванні контратаки противника винищив 8 солдатів.

Після відвоювання Києва, О. В. Трошин був поранений і лежав у госпіталі. Потім став курсантом , яке закінчив у 1945 році. При штурмі Берліна командував взводом.

Після війни продовжував службу в Збройних Силах СРСР. Член КПРС з 1952 року. У 1947 році закінчив Вищу офіцерську технічну бронетанкову школу, в 1954 році — Курси удосконалення офіцерського складу, в 1968 році — Військово-політичну академію імені В. І. Леніна. З 1976 року полковник О. В. Трошин — в запасі, а потім у відставці. Працював начальником штабу цивільної оборони Тбілісі. Жив у місті Воронеж, з 1995 року проживав в місті Поворино Воронезької області, а потім у Києві — у дочки. Помер 3 квітня 2008 року після важкої тривалої хвороби. Похований з військовими почестями на Міському кладовищі «Берківці».

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 листопада 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність червоноармійцеві Олексію Васильовичу Трошину присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3273).

Нагороджений орденом Леніна, орденами Вітчизняної війни 1-ї та 2-го ступеня, Червоної Зірки, медалями.

Джерела

Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. — Том 2. — М. : Воениз., 1988. (рос.)
Подвиги их — бессмертны. — Уфа : Китап, 2000. (рос.)
Славные сыны Башкирии. — Книга 3. — Уфа, 1968. (рос.)
Славные сыны Башкирии. — Книга 4. — Уфа, 1979. (рос.)
Шёл парнишке в ту пору… — Киев : Молодь, 1985. (рос.)