Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тората́у (башк. Торатау, рос. Торатау, Тратау, Тра-тау, Тура-тау) — гора на Південному Уралі, розташована в Ішимбайському районі Республіки Башкортостан (Росія). Має рифове походження і вирізняється мальовничістю, завдяки чому занесена до Реєстру унікальних геологічних об'єктів Росії та Списку . Крім того, її схили вкриті реліктовою рослинністю, а на вершині знайдено городище, тому їй також надано статус пам'ятки археології та комплексної пам'ятки природи Башкортостану. Торатау є популярним об'єктом туризму, символом Ішимбайського району та міста Ішимбай.
| Торатау Торатау, Тратау, Тра-тау, Тура-тау | ||||
 | ||||
| 53°33′16″ пн. ш. 56°05′56″ сх. д. / 53.55444° пн. ш. 56.09889° сх. д. | ||||
| Країна | Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Ішимбайський район, Башкортостан | |||
| Система | останець | |||
| Тип | стратиграфічний, геоморфологічний | |||
| Висота | 406 або 407 м | |||
| Висота відносна | 270 м | |||
| Площа | 42 га | |||
| Вік | 285 млн | |||
| Список | ||||
  Торатау Торатау (Росія) | ||||
 Торатау у Вікісховищі | ||||
Етимологія
За найпоширенішою версією, оригінальна місцева назва походить від давньобашкирських слів: «тора» — фортеця, городище, вал і «тау» — гора. Вона обумовлена тим, що на вершині ще з часів залізної доби існувало святилище, облаштоване у вигляді земляного валу. Після включення Башкортостану до складу Росії відбулась асиміляція російською мовою башкирської назви, внаслідок чого окрім Торатау утворились такі варіанти написання як Трата́у, Тра-та́у, Тура-тау. Остання назва може походити від імені ногайського Тура-хана, який оселився на горі; на ногайському діалекті «тура» також означає «городище».
Деякі башкирські історики перекладають цю назву як «Гора найвищого закону», а башкирський академік Раїль Кузеєв тлумачить її як «Бог-гора» чи «Гора-святилище».
Оскільки ця гора є одним з чотирьох (в сучасний період трьох) останців, які башкирською називають «шихани», то на топографічних картах вона іноді зазначається під власною назвою Шиха́н.
Опис
Рельєф
Гора Торатау знаходиться на Південному Уралі, на правому березі річки Біла. Вона є останньою у ланцюгу шиханів, розташованих у напрямку з півночі на південь у такому порядку: Юрактау, Куштау, Шахтау (знищена у XXI сторіччі) і Торатау. Весь ланцюг лежить на схід від Стерлітамака, а Торатау розташована в 9,6 км на північний схід від міста Ішимбай, в 1,5 км на південний схід від села Шихан та в 1,5 км на північний схід від села Урман-Бішкадак. Її абсолютна висота дорівнює 406—407 м, відносна висота над рівнем Білої близько 270 м. Довжина становить 1,2 км, ширина — 0,8 км, площа заповіданої зони складає 42 га. Форму гори визначають як конусоподібну або трапецієподібну. Схили біля підніжжя круті, загалом безлісі, причому південний схил кам'янистий і майже оголений. У верхній частині західного і південно-західного схилів знайдено кілька неглибоких печер. Біля підніжжя Тратау б'є солоне джерело, пов'язане з галогенно-сульфатним карстом її скелястої породи. Ще одна солона водойма біля підніжжя її північного схилу — це озеро Тугар-Салган, також пам'ятка природи. Тугар-Салган є найглибшим озером карстового походження в Башкортостані.
Геологія і ґрунти
Орогенез Торатау, як і інших місцевих «шиханів», відбувся в пізньому палеозої, а саме в нижньопермський період. Близько 230 мільйонів років тому в цій місцині розкинулася давня водойма — . Вона була теплою і солоною, а тому населеною кораловими поліпами. Ці істоти, відмираючи, своїми скелетами утворили величезний рифовий масив. З часом тектонічні рухи земної кори підняли над дном моря окремі вершини, що височіють посеред сучасного суходолу. Вік Торатау визначили радіологічними методами у 285 мільйонів років.
На схилах Торатау оголений геологічний розріз від верхнього карбона до артинського ярусу нижньої перми. Нижній шар потужністю 80—100 м складений світло-сірими масивними міцними вапняками шиханського (верхнього) горизонту , біля вершини їх перекривають молодші відклади тастубського і стерлітамацького горизонтів сакмарського ярусу. В утворенні органогенних вапняків здебільшого брали участь вапнякові водорості і меншою мірою одиночні корали, мохуватки і понад 150 видів брахіопод. На окремих ділянках західного схилу в артинському ярусі виявлений комплекс мохуваток, притаманний нижньому (бурцевському) горизонтові. Відклади верхнього (саргинського) горизонту прорізані канавами, в них знайдені численні мушлі пермських амоноідей. Окрім вапняків у породах Торатау трапляються алевроліти з прошарками фосфоритів.
На Торатау представлені ґрунти двох типів: темно-сірі лісові, що розвинулись під ділянками деревної рослинності, та карбонатні чорноземи, притаманні ділянками зі степовою і лучною рослинністю.
Флора і фауна
Природні ландшафти Торатау включають три типи рослинності: справжні, кам'янисті та лучні степи, остепнені луки і листяні ліси. Перші два за площею значно переважають, ділянка лісової рослинності існує тільки біля підніжжя північно-східного схилу, вона зайнята дібровами та із яглицею у трав'яному покриві. Оскільки гора розташована у помірному кліматі, ділянки степової рослинності, притаманної південнішим областям, становлять особливий науковий інтерес. На них знайдено багато реліктових, ендемічних і рідкісних видів рослин. До таких належать вишня степова, кермек прикаспійський, ковила пірчаста, мигдаль степовий, , шиверекія подільська, ефедра звичайна, , , , , , , , . Ці та інші види занесені до та до Червоної книги Башкортостану. Останні флористичні дослідження 2013 року виявили на Торатау загалом 94 види рослин, однак це менше, ніж у XX столітті.
Фауна гори налічує 120 видів тварин. Враховуючи невелику площу заповідного об'єкта їхні популяції нечисельні, та й переважають тут дрібні види, серед яких найбільш помітні великі ховрахи, різноманітні коники, метелики прочанок памфіл, тощо. Рідкісним представником метеликів у місцевій ентомофауні є аполлон.
Історія
Перші ознаки присутності людини на Торатау відносять до пізньої залізної доби (перша половина 1-го тисячоліття). Археологічні розкопки показали, що на ній тоді не жили, оскільки на вершині облаштували святилище. В його східній частині до сьогодні збереглися земляний вал і залишки рову завглибшки до 40 см. Тут знайдена кераміка імендяшевського типу (з домішкою піску і візерунчастими насічками), кераміка караякуповської та чиялицької культур (з домішками черепашок і відтисками шнуру), а також ряд інших предметів і кістки тварин.
Напівзруйноване святилище протягом сторіч надавало сакральності Торатау. У середні віки гора була добре відома башкирам, зокрема, на ній знаходилася ставка ногайського Тура-хана. В 1770 році її описав Іван Лепьохін, який зазначив, що після смерті Тура-хана на горі жили тільки поодинокі набожні мусульмани, могили яких, в свою чергу, ставали місцями паломництв. Звичайні люди не мали права підійматися на Торатау без виконання певного обіту, з горою були пов'язані й інші релігійні традиції: підняття на неї або обхід довкола з молитвами у певних намірах. Таку пошану башкири пояснювали тим, що гора Торатау згадана в епосі «Чингіс-наме». За цим твором пращурка Чингісхана Аламалим-Курклі зачала від сонячного променя, після чого батьки посадовили її у човен біля Торатау і пустили його за течією.
У період з 1948 по 1953 рік у південного підніжжя Торатау існував табір спеціального призначення 0016, в якому утримували політичних в'язнів, серед яких було багато жертв сталінського режиму з Західної України. В'язні вручну видобували на Торатау вапняк для будівництва підприємства «Газпром нефтехим Салават». Загиблих ховали під горою у братських могилах. В цей же період (у 1951 році) археологічну пам'ятку дослідив В. П. Вікторов. Найновіші розкопки виконав А. Л. Смєтанін у 2000 році.
Дослідження Вікторова дали підставу заповідати цей природний об'єкт. 30 серпня 1960 року «городище Тратау і курган» включили до Списку пам'яток археології РРФСР. Враховуючи давнє походження, а також відмінну збереженість як геологічних структур гори, так і її флори та фауни 17 серпня 1965 року було прийнято рішення надати Торатау статусу комплексної пам'ятки природи Башкортостану (тоді Башкирської АРСР). В подальшому визнання її цінності ширилось і Торатау потрапила до Реєстру унікальних геологічних об'єктів Росії та списку Світової геологічної спадщини.
Сучасний стан
Незважаючи на заповідний і, частково, дотепер сакральний статус Торатау, наприкінці XX століття ця гора перетворилась на популярний об'єкт місцевого туризму. Її відвідують переважно мешканці Стерлітамака, Ішимбая і Салавата. Навесні та влітку на Торатау щодня відпочиває до 100 осіб. Крім того, місцеві жителі випасають на її схилах худобу, рвуть квіти, збирають лікарські рослини. Під дією такого антропогенного впливу відбувається швидка деградація рослинності: на вершині вона майже витоптана, на схилах значно збіднена, у ній пригнічене різнотрав'я, натомість починають домінувати полин австрійський та . У найбільш засмічених місцях з'явились такі бур'яни як болиголов плямистий, будяк звичайний, кропива дводомна, нетреба звичайна, синяк звичайний, чистотіл звичайний.
Починаючи з 2008 року підприємства ВАТ «Сода» і ЗАТ «Строительные материалы» постійно звертаються до уряду Башкортостану з проханням зняти охоронний статус з Торатау через необхідність геологічної розвідки і подальшої розробки, обумовленої браком сировини (вапняку). 2011 року до них приєдналась компанія «Башкирская химия». Усі три виробники є представниками олігархічної економіки, з частками іноземного капіталу, тобто не представляють інтересів корінних мешканців республіки. Це викликало значний суспільний резонанс, наслідками якого стали мітинги і протести. 2015 року голова республіки публічно заявив, що не позбавить башкирські вапнякові останці державної охорони. Попри те, що соціологічні опитування показали бажання місцевого населення зберегти заповідний статус гори, остаточного рішення прийнято не було, а міністр промисловості і торгівлі Денис Мантуров публічно підтримав їхню розробку.
На Торатау проходять тренування і змагання парапланеристів, 3 липня 1999 року Віктор Федоров, стартувавши з цієї гори, встановив неофіційний рекорд Росії з дальності польоту на параплані — 143 км. Згадки про Торатау містяться в численних творах літератури, музики, пам'ятках фольклору. Вона зображена на гербах і прапорах Ішимбаю та Ішимбайського району. Знахідки з торатауського городища експонуються в .
Галерея
 |  |  |  |
Джерела
- Тратау [ 2019-05-30 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия: в 7 т. — Уфа: ГАУН РБ «Башкирская энциклопедия».(рос.)
- Н. Рундквист, О. Задорина Тратау / Урал. Иллюстрированная краеведческая энциклопедия. — Издательство «Квист», 2013.(рос.)
- Гора Тратау. www.geomem.ru ((рос.)) . Процитовано 10 квітня 2019.
- Постановление Совета Министров РСФСР № 1327 від 30 августа 1960 года «О дальнейшем улучшении дела охраны памятников культуры в РСФСР».(рос.)
- Хрисматуллин И. Р. Геэкологический анализ Стерлитамакских шиханов: последствия и перспективы антропогенного воздействия на комплексные памятники природы // Вестник Кемеровского государственного университета. — № 2 (58). Т.2. — 2014. — С. 77-82. (рос.)
- Гарустович Г. Н. Тура-тау [ 2018-09-09 у Wayback Machine.] // Башкирская энциклопедия: в 7 т. — Уфа: ГАУН РБ «Башкирская энциклопедия».(рос.)
- Р. Г. Кузеев. Башкирские шежере. — Уфа: Башкирское книжное издательство, 1960. (рос.)
- Уфимская губерния / Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон, 1890—1907.(рос.)
- Рычков П. И. Топография Оренбургская, то есть обстоятельное описание Оренбургской губернии [ 18 липня 2018 у Wayback Machine.]. — Санкт-Петербург, 1762. — С.244.(рос.)
- История башкирских родов. Юрматы. Сборник документов и материалов. Том 30. Ч. 2 / С. И. Хамидуллин, Б. А. Азнабаев, И. Р. Саитбатталов, И. З. Султанмуратов, Р. Р. Шайхеев, Р. Р. Асылгужин, В. Г. Волков, А. А. Каримов, А. М. Зайнуллин. — Уфа: НОЦ «История башкирского народа» ИИГУ БашГУ, Китап, 2018. — С. 129.(рос.)
- Кузеев Р. Г. Происхождение башкирского народа. Этнический состав, история расселения. — М.: Издательство «Наука», 1974. — С. 123.(рос.)
- Э. З. Гареев. Геологические памятники природы Республики Башкортостан. — Уфа: Тау, 2004. — С.72.(рос.)
- Руденко С. И. Башкиры. Историко-этнографические очерки. — Уфа: «Китап», 2006. — С.268.(рос.)
- И. Лепехин Дневные Записки путешествия доктора и Академии наук адъюнкта Ивана Лепехина по разным провинциям Российского государства 1768 и 1769 году. Часть I. Санкт Петербург. 1795. — Уфа, 2007. — С.19-21.(рос.)
- Даль В. И. Жизнь Джингиз-Хана. // Сын отечества. 1835. Т. 47. № 4. — С. 195—230.(рос.)
- Вячеслав Завьялов (30.03.2013). [Негарна історія]. resbash.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 5 квітня 2019.
- Наталья Павлова (25.05.2018). Глава Минпромторга встал горой [Голова Мінпромторгу став горою]. www.kommersant.ru ((рос.)) . Процитовано 10 квітня 2019.
- Андрей Собетов. Рекорд России. Интервью с Выктором Федоровым [Рекорд Росії. Інтерв'ю з Віктором Федоровим]. paragliding.spb.ru ((рос.)) . Процитовано 10 квітня 2019.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Torata u bashk Toratau ros Toratau Tratau Tra tau Tura tau gora na Pivdennomu Urali roztashovana v Ishimbajskomu rajoni Respubliki Bashkortostan Rosiya Maye rifove pohodzhennya i viriznyayetsya malovnichistyu zavdyaki chomu zanesena do Reyestru unikalnih geologichnih ob yektiv Rosiyi ta Spisku Krim togo yiyi shili vkriti reliktovoyu roslinnistyu a na vershini znajdeno gorodishe tomu yij takozh nadano status pam yatki arheologiyi ta kompleksnoyi pam yatki prirodi Bashkortostanu Toratau ye populyarnim ob yektom turizmu simvolom Ishimbajskogo rajonu ta mista Ishimbaj Toratau Toratau Tratau Tra tau Tura tauKrayevid gori z pivdennogo boku Krayevid gori z pivdennogo boku 53 33 16 pn sh 56 05 56 sh d 53 55444 pn sh 56 09889 sh d 53 55444 56 09889Krayina RosiyaRegion Ishimbajskij rajon BashkortostanSistema ostanecTip stratigrafichnij geomorfologichnijVisota 406 abo 407 mVisota vidnosna 270 mPlosha 42 gaVik 285 mlnSpisokToratauToratau Rosiya Toratau u VikishovishiEtimologiyaZa najposhirenishoyu versiyeyu originalna misceva nazva pohodit vid davnobashkirskih sliv tora fortecya gorodishe val i tau gora Vona obumovlena tim sho na vershini she z chasiv zaliznoyi dobi isnuvalo svyatilishe oblashtovane u viglyadi zemlyanogo valu Pislya vklyuchennya Bashkortostanu do skladu Rosiyi vidbulas asimilyaciya rosijskoyu movoyu bashkirskoyi nazvi vnaslidok chogo okrim Toratau utvorilis taki varianti napisannya yak Trata u Tra ta u Tura tau Ostannya nazva mozhe pohoditi vid imeni nogajskogo Tura hana yakij oselivsya na gori na nogajskomu dialekti tura takozh oznachaye gorodishe Deyaki bashkirski istoriki perekladayut cyu nazvu yak Gora najvishogo zakonu a bashkirskij akademik Rayil Kuzeyev tlumachit yiyi yak Bog gora chi Gora svyatilishe Oskilki cya gora ye odnim z chotiroh v suchasnij period troh ostanciv yaki bashkirskoyu nazivayut shihani to na topografichnih kartah vona inodi zaznachayetsya pid vlasnoyu nazvoyu Shiha n OpisRelyef Pivnichnij krayevid Toratau z boku ozera Tugar Salgan Gora Toratau znahoditsya na Pivdennomu Urali na pravomu berezi richki Bila Vona ye ostannoyu u lancyugu shihaniv roztashovanih u napryamku z pivnochi na pivden u takomu poryadku Yuraktau Kushtau Shahtau znishena u XXI storichchi i Toratau Ves lancyug lezhit na shid vid Sterlitamaka a Toratau roztashovana v 9 6 km na pivnichnij shid vid mista Ishimbaj v 1 5 km na pivdennij shid vid sela Shihan ta v 1 5 km na pivnichnij shid vid sela Urman Bishkadak Yiyi absolyutna visota dorivnyuye 406 407 m vidnosna visota nad rivnem Biloyi blizko 270 m Dovzhina stanovit 1 2 km shirina 0 8 km plosha zapovidanoyi zoni skladaye 42 ga Formu gori viznachayut yak konusopodibnu abo trapeciyepodibnu Shili bilya pidnizhzhya kruti zagalom bezlisi prichomu pivdennij shil kam yanistij i majzhe ogolenij U verhnij chastini zahidnogo i pivdenno zahidnogo shiliv znajdeno kilka neglibokih pecher Bilya pidnizhzhya Tratau b ye solone dzherelo pov yazane z galogenno sulfatnim karstom yiyi skelyastoyi porodi She odna solona vodojma bilya pidnizhzhya yiyi pivnichnogo shilu ce ozero Tugar Salgan takozh pam yatka prirodi Tugar Salgan ye najglibshim ozerom karstovogo pohodzhennya v Bashkortostani Geologiya i grunti Orogenez Toratau yak i inshih miscevih shihaniv vidbuvsya v piznomu paleozoyi a same v nizhnopermskij period Blizko 230 miljoniv rokiv tomu v cij miscini rozkinulasya davnya vodojma Vona bula teployu i solonoyu a tomu naselenoyu koralovimi polipami Ci istoti vidmirayuchi svoyimi skeletami utvorili velicheznij rifovij masiv Z chasom tektonichni ruhi zemnoyi kori pidnyali nad dnom morya okremi vershini sho visochiyut posered suchasnogo suhodolu Vik Toratau viznachili radiologichnimi metodami u 285 miljoniv rokiv Na shilah Toratau ogolenij geologichnij rozriz vid verhnogo karbona do artinskogo yarusu nizhnoyi permi Nizhnij shar potuzhnistyu 80 100 m skladenij svitlo sirimi masivnimi micnimi vapnyakami shihanskogo verhnogo gorizontu bilya vershini yih perekrivayut molodshi vidkladi tastubskogo i sterlitamackogo gorizontiv sakmarskogo yarusu V utvorenni organogennih vapnyakiv zdebilshogo brali uchast vapnyakovi vodorosti i menshoyu miroyu odinochni korali mohuvatki i ponad 150 vidiv brahiopod Na okremih dilyankah zahidnogo shilu v artinskomu yarusi viyavlenij kompleks mohuvatok pritamannij nizhnomu burcevskomu gorizontovi Vidkladi verhnogo sarginskogo gorizontu prorizani kanavami v nih znajdeni chislenni mushli permskih amonoidej Okrim vapnyakiv u porodah Toratau traplyayutsya alevroliti z prosharkami fosforitiv Na Toratau predstavleni grunti dvoh tipiv temno siri lisovi sho rozvinulis pid dilyankami derevnoyi roslinnosti ta karbonatni chornozemi pritamanni dilyankami zi stepovoyu i luchnoyu roslinnistyu Flora i fauna Misceve riznotrav ya Prirodni landshafti Toratau vklyuchayut tri tipi roslinnosti spravzhni kam yanisti ta luchni stepi ostepneni luki i listyani lisi Pershi dva za plosheyu znachno perevazhayut dilyanka lisovoyi roslinnosti isnuye tilki bilya pidnizhzhya pivnichno shidnogo shilu vona zajnyata dibrovami ta iz yagliceyu u trav yanomu pokrivi Oskilki gora roztashovana u pomirnomu klimati dilyanki stepovoyi roslinnosti pritamannoyi pivdennishim oblastyam stanovlyat osoblivij naukovij interes Na nih znajdeno bagato reliktovih endemichnih i ridkisnih vidiv roslin Do takih nalezhat vishnya stepova kermek prikaspijskij kovila pirchasta migdal stepovij shiverekiya podilska efedra zvichajna Ci ta inshi vidi zaneseni do ta do Chervonoyi knigi Bashkortostanu Ostanni floristichni doslidzhennya 2013 roku viyavili na Toratau zagalom 94 vidi roslin odnak ce menshe nizh u XX stolitti Fauna gori nalichuye 120 vidiv tvarin Vrahovuyuchi neveliku ploshu zapovidnogo ob yekta yihni populyaciyi nechiselni ta j perevazhayut tut dribni vidi sered yakih najbilsh pomitni veliki hovrahi riznomanitni koniki meteliki prochanok pamfil tosho Ridkisnim predstavnikom metelikiv u miscevij entomofauni ye apollon IstoriyaNichnij krayevid Toratau Pershi oznaki prisutnosti lyudini na Toratau vidnosyat do piznoyi zaliznoyi dobi persha polovina 1 go tisyacholittya Arheologichni rozkopki pokazali sho na nij todi ne zhili oskilki na vershini oblashtuvali svyatilishe V jogo shidnij chastini do sogodni zbereglisya zemlyanij val i zalishki rovu zavglibshki do 40 sm Tut znajdena keramika imendyashevskogo tipu z domishkoyu pisku i vizerunchastimi nasichkami keramika karayakupovskoyi ta chiyalickoyi kultur z domishkami cherepashok i vidtiskami shnuru a takozh ryad inshih predmetiv i kistki tvarin Napivzrujnovane svyatilishe protyagom storich nadavalo sakralnosti Toratau U seredni viki gora bula dobre vidoma bashkiram zokrema na nij znahodilasya stavka nogajskogo Tura hana V 1770 roci yiyi opisav Ivan Lepohin yakij zaznachiv sho pislya smerti Tura hana na gori zhili tilki poodinoki nabozhni musulmani mogili yakih v svoyu chergu stavali miscyami palomnictv Zvichajni lyudi ne mali prava pidijmatisya na Toratau bez vikonannya pevnogo obitu z goroyu buli pov yazani j inshi religijni tradiciyi pidnyattya na neyi abo obhid dovkola z molitvami u pevnih namirah Taku poshanu bashkiri poyasnyuvali tim sho gora Toratau zgadana v eposi Chingis name Za cim tvorom prashurka Chingishana Alamalim Kurkli zachala vid sonyachnogo promenya pislya chogo batki posadovili yiyi u choven bilya Toratau i pustili jogo za techiyeyu Ruyini tabirnih barakiv bilya pidnizhzhya gori U period z 1948 po 1953 rik u pivdennogo pidnizhzhya Toratau isnuvav tabir specialnogo priznachennya 0016 v yakomu utrimuvali politichnih v yazniv sered yakih bulo bagato zhertv stalinskogo rezhimu z Zahidnoyi Ukrayini V yazni vruchnu vidobuvali na Toratau vapnyak dlya budivnictva pidpriyemstva Gazprom neftehim Salavat Zagiblih hovali pid goroyu u bratskih mogilah V cej zhe period u 1951 roci arheologichnu pam yatku doslidiv V P Viktorov Najnovishi rozkopki vikonav A L Smyetanin u 2000 roci Doslidzhennya Viktorova dali pidstavu zapovidati cej prirodnij ob yekt 30 serpnya 1960 roku gorodishe Tratau i kurgan vklyuchili do Spisku pam yatok arheologiyi RRFSR Vrahovuyuchi davnye pohodzhennya a takozh vidminnu zberezhenist yak geologichnih struktur gori tak i yiyi flori ta fauni 17 serpnya 1965 roku bulo prijnyato rishennya nadati Toratau statusu kompleksnoyi pam yatki prirodi Bashkortostanu todi Bashkirskoyi ARSR V podalshomu viznannya yiyi cinnosti shirilos i Toratau potrapila do Reyestru unikalnih geologichnih ob yektiv Rosiyi ta spisku Svitovoyi geologichnoyi spadshini Suchasnij stanTabun konej v okolicyah gori Paraplanerist na tli Toratau Nezvazhayuchi na zapovidnij i chastkovo doteper sakralnij status Toratau naprikinci XX stolittya cya gora peretvorilas na populyarnij ob yekt miscevogo turizmu Yiyi vidviduyut perevazhno meshkanci Sterlitamaka Ishimbaya i Salavata Navesni ta vlitku na Toratau shodnya vidpochivaye do 100 osib Krim togo miscevi zhiteli vipasayut na yiyi shilah hudobu rvut kviti zbirayut likarski roslini Pid diyeyu takogo antropogennogo vplivu vidbuvayetsya shvidka degradaciya roslinnosti na vershini vona majzhe vitoptana na shilah znachno zbidnena u nij prignichene riznotrav ya natomist pochinayut dominuvati polin avstrijskij ta U najbilsh zasmichenih miscyah z yavilis taki bur yani yak boligolov plyamistij budyak zvichajnij kropiva dvodomna netreba zvichajna sinyak zvichajnij chistotil zvichajnij Pochinayuchi z 2008 roku pidpriyemstva VAT Soda i ZAT Stroitelnye materialy postijno zvertayutsya do uryadu Bashkortostanu z prohannyam znyati ohoronnij status z Toratau cherez neobhidnist geologichnoyi rozvidki i podalshoyi rozrobki obumovlenoyi brakom sirovini vapnyaku 2011 roku do nih priyednalas kompaniya Bashkirskaya himiya Usi tri virobniki ye predstavnikami oligarhichnoyi ekonomiki z chastkami inozemnogo kapitalu tobto ne predstavlyayut interesiv korinnih meshkanciv respubliki Ce viklikalo znachnij suspilnij rezonans naslidkami yakogo stali mitingi i protesti 2015 roku golova respubliki publichno zayaviv sho ne pozbavit bashkirski vapnyakovi ostanci derzhavnoyi ohoroni Popri te sho sociologichni opituvannya pokazali bazhannya miscevogo naselennya zberegti zapovidnij status gori ostatochnogo rishennya prijnyato ne bulo a ministr promislovosti i torgivli Denis Manturov publichno pidtrimav yihnyu rozrobku Na Toratau prohodyat trenuvannya i zmagannya paraplaneristiv 3 lipnya 1999 roku Viktor Fedorov startuvavshi z ciyeyi gori vstanoviv neoficijnij rekord Rosiyi z dalnosti polotu na paraplani 143 km Zgadki pro Toratau mistyatsya v chislennih tvorah literaturi muziki pam yatkah folkloru Vona zobrazhena na gerbah i praporah Ishimbayu ta Ishimbajskogo rajonu Znahidki z toratauskogo gorodisha eksponuyutsya v GalereyaDzherelaTratau 2019 05 30 u Wayback Machine Bashkirskaya enciklopediya v 7 t Ufa GAUN RB Bashkirskaya enciklopediya ros N Rundkvist O Zadorina Tratau Ural Illyustrirovannaya kraevedcheskaya enciklopediya Izdatelstvo Kvist 2013 ros Gora Tratau www geomem ru ros Procitovano 10 kvitnya 2019 Postanovlenie Soveta Ministrov RSFSR 1327 vid 30 avgusta 1960 goda O dalnejshem uluchshenii dela ohrany pamyatnikov kultury v RSFSR ros Hrismatullin I R Geekologicheskij analiz Sterlitamakskih shihanov posledstviya i perspektivy antropogennogo vozdejstviya na kompleksnye pamyatniki prirody Vestnik Kemerovskogo gosudarstvennogo universiteta 2 58 T 2 2014 S 77 82 ros Garustovich G N Tura tau 2018 09 09 u Wayback Machine Bashkirskaya enciklopediya v 7 t Ufa GAUN RB Bashkirskaya enciklopediya ros R G Kuzeev Bashkirskie shezhere Ufa Bashkirskoe knizhnoe izdatelstvo 1960 ros Ufimskaya guberniya Enciklopedicheskij slovar F A Brokgauza i I A Efrona S Pb Brokgauz Efron 1890 1907 ros Rychkov P I Topografiya Orenburgskaya to est obstoyatelnoe opisanie Orenburgskoj gubernii 18 lipnya 2018 u Wayback Machine Sankt Peterburg 1762 S 244 ros Istoriya bashkirskih rodov Yurmaty Sbornik dokumentov i materialov Tom 30 Ch 2 S I Hamidullin B A Aznabaev I R Saitbattalov I Z Sultanmuratov R R Shajheev R R Asylguzhin V G Volkov A A Karimov A M Zajnullin Ufa NOC Istoriya bashkirskogo naroda IIGU BashGU Kitap 2018 S 129 ros Kuzeev R G Proishozhdenie bashkirskogo naroda Etnicheskij sostav istoriya rasseleniya M Izdatelstvo Nauka 1974 S 123 ros E Z Gareev Geologicheskie pamyatniki prirody Respubliki Bashkortostan Ufa Tau 2004 S 72 ros Rudenko S I Bashkiry Istoriko etnograficheskie ocherki Ufa Kitap 2006 S 268 ros I Lepehin Dnevnye Zapiski puteshestviya doktora i Akademii nauk adyunkta Ivana Lepehina po raznym provinciyam Rossijskogo gosudarstva 1768 i 1769 godu Chast I Sankt Peterburg 1795 Ufa 2007 S 19 21 ros Dal V I Zhizn Dzhingiz Hana Syn otechestva 1835 T 47 4 S 195 230 ros Vyacheslav Zavyalov 30 03 2013 Negarna istoriya resbash ru ros Arhiv originalu za 31 serpnya 2018 Procitovano 5 kvitnya 2019 Natalya Pavlova 25 05 2018 Glava Minpromtorga vstal goroj Golova Minpromtorgu stav goroyu www kommersant ru ros Procitovano 10 kvitnya 2019 Andrej Sobetov Rekord Rossii Intervyu s Vyktorom Fedorovym Rekord Rosiyi Interv yu z Viktorom Fedorovim paragliding spb ru ros Procitovano 10 kvitnya 2019