Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чиялицька культура (башк. Сейәлек мәҙәниәте) — археологічна культура на Південному Уралі епохи Середньовіччя X—XIV століть.
Топоніміка
Назва культури походить від назви поселення біля села Чиялек Республіки Татарстан над річкою .
Характеристика
Поширення Чиялицької культури охоплює територію між річками і (притоки Ками) з заходу і до річки Тобол на сході. У Республіці Башкортостан поширена в басейні річок Ік, , Біла, Дьома, Ай.
Представлена Азметьєвським, Дербешкинським, Такталачуцьким могильниками. На території сучасної Республіки Башкортостан — Абдуллинське городище, Бакалинські кургани, Горновський археологічний комплекс, Каранаєвські кургани, Кушулевський могильник, Мрясимовські кургани, Нижньохозятовський скарб, Синташтамацькі кургани, Турналинське городище.
Представники культури жили в дерев'яних будинках, напівземлянках, юртах. Вогнища в будинках містилися в різних місцях, а в юртах — в центрі. Житла були літні (юрти, курені, каркасно-стовпові споруди) і зимові.
У розкопках знайдена кераміка: посудини з домішкою піску, прикраси орнаментом. Померлих ховали в неглибоких, близько 1,3 м, похованнях. У головах залишали глиняні посудини, кістки тварин. Чоловічі поховання поклажі наконечники стріл, шаблі, стремена, вудила, тесла, серпи, коси. В жіночі і дитячі — прикраси, золотоординські монети періоду правління ханів Узбека і Джанібека. Носіями культури були місцеві напівкочові угорські племена.
З середини XIV століття лісостепове населення культури піддавалося тиску переселенців степових тюркомовних кочівників Волго-Уральської степової смуги. Після проникнення на їх територію тюркських племен, населення, що прийняло іслам, стало основою в етногенезі башкирів і татар.
Залишені в похованнях предмети свідчать про те, що в комплексі озброєння чиялицьких племен переважала легкоозброєна кіннота.
Наука
Дослідженнями Чиялицької культури займалися вчені Т.К. Ютіна, Г.М. Гарустович, В.О. Іванов, Козаков, Мажитов, Н.Л. Решетніков, П.М. Старостін та ін.
Література
- История башкирского народа : в 7 т. / гл. ред. М. М. Кульшарипов ; Институт истории, языка и литературы УНЦ РАН. Уфа.: изд. Гилем, 2012. — 400 с.: ил. — . т. 2. — 2012. —
- Иванов В. А. Путями степных кочевий. Уфа, Башкнижиздат, 1984, С. 38—58.
- Васюткин С. М. Некоторые спорные вопросы археологии Башкирии. СА, № 1, 1968, с. 69—71; Археологическая карта Башкирии. М., 1976, с. 31, 32.
- Мажитов Н. А. Новые материалы о ранней истории башкир. Уфа, АЭБ, Т.2, 1964б, с. 104—108; 1968, с. 69, 70.
- Матвеева Г. И., 1968а, 1975; Мажитов Н. А. Южный Урал в VII—XIV вв. Москва, 1977, с. 60—74.
- Мажитов Н. А. Южный Урал в VII—XIV вв. М., 1977, с. 63, 73, 74, табл. XXI, XXII.
- Мажитов Н. А. Южный Урал в VII—XIV вв. М., 1977, с. 17, 19.
- Памятники археологии Краснокамского района Башкирской АССР. Каталог. Уфа, 1987. 107 с. (коллектив авторов).
- Исследования памятников на р. Белой // АО — 1986 г. М., 1988. С. 166 (в соавторстве с М. Ф. Обыденновым).
Посилання
- СЕЙӘЛЕК МӘҘӘНИӘТЕ // Башкирська енциклопедія (башк.)
- Чияликская культура
- Уральська історична енциклопедія
Примітки
- Население Волго-Уральско Лесостепи в первой половине II тысячелетия нашей эры — автореферат и диссертация по истории. Скачать бесплатно полный текст автореферата диссертации н…
- Иванов В. Финно-угры на Южном Урале и в Приуралье // История татар с древнейших времён / в 7 томах.— Т.1.— Казань, 2002.— С.209.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chiyalicka kultura bashk Sejәlek mәҙәniәte arheologichna kultura na Pivdennomu Urali epohi Serednovichchya X XIV stolit ToponimikaNazva kulturi pohodit vid nazvi poselennya bilya sela Chiyalek Respubliki Tatarstan nad richkoyu HarakteristikaPoshirennya Chiyalickoyi kulturi ohoplyuye teritoriyu mizh richkami i pritoki Kami z zahodu i do richki Tobol na shodi U Respublici Bashkortostan poshirena v basejni richok Ik Bila Doma Aj Predstavlena Azmetyevskim Derbeshkinskim Taktalachuckim mogilnikami Na teritoriyi suchasnoyi Respubliki Bashkortostan Abdullinske gorodishe Bakalinski kurgani Gornovskij arheologichnij kompleks Karanayevski kurgani Kushulevskij mogilnik Mryasimovski kurgani Nizhnohozyatovskij skarb Sintashtamacki kurgani Turnalinske gorodishe Predstavniki kulturi zhili v derev yanih budinkah napivzemlyankah yurtah Vognisha v budinkah mistilisya v riznih miscyah a v yurtah v centri Zhitla buli litni yurti kureni karkasno stovpovi sporudi i zimovi U rozkopkah znajdena keramika posudini z domishkoyu pisku prikrasi ornamentom Pomerlih hovali v neglibokih blizko 1 3 m pohovannyah U golovah zalishali glinyani posudini kistki tvarin Cholovichi pohovannya poklazhi nakonechniki stril shabli stremena vudila tesla serpi kosi V zhinochi i dityachi prikrasi zolotoordinski moneti periodu pravlinnya haniv Uzbeka i Dzhanibeka Nosiyami kulturi buli miscevi napivkochovi ugorski plemena Z seredini XIV stolittya lisostepove naselennya kulturi piddavalosya tisku pereselenciv stepovih tyurkomovnih kochivnikiv Volgo Uralskoyi stepovoyi smugi Pislya proniknennya na yih teritoriyu tyurkskih plemen naselennya sho prijnyalo islam stalo osnovoyu v etnogenezi bashkiriv i tatar Zalisheni v pohovannyah predmeti svidchat pro te sho v kompleksi ozbroyennya chiyalickih plemen perevazhala legkoozbroyena kinnota NaukaDoslidzhennyami Chiyalickoyi kulturi zajmalisya vcheni T K Yutina G M Garustovich V O Ivanov Kozakov Mazhitov N L Reshetnikov P M Starostin ta in LiteraturaIstoriya bashkirskogo naroda v 7 t gl red M M Kulsharipov Institut istorii yazyka i literatury UNC RAN Ufa izd Gilem 2012 400 s il ISBN 978 5 02 037008 1 t 2 2012 ISBN 978 5 91608 100 8 Ivanov V A Putyami stepnyh kochevij Ufa Bashknizhizdat 1984 S 38 58 Vasyutkin S M Nekotorye spornye voprosy arheologii Bashkirii SA 1 1968 s 69 71 Arheologicheskaya karta Bashkirii M 1976 s 31 32 Mazhitov N A Novye materialy o rannej istorii bashkir Ufa AEB T 2 1964b s 104 108 1968 s 69 70 Matveeva G I 1968a 1975 Mazhitov N A Yuzhnyj Ural v VII XIV vv Moskva 1977 s 60 74 Mazhitov N A Yuzhnyj Ural v VII XIV vv M 1977 s 63 73 74 tabl XXI XXII Mazhitov N A Yuzhnyj Ural v VII XIV vv M 1977 s 17 19 Pamyatniki arheologii Krasnokamskogo rajona Bashkirskoj ASSR Katalog Ufa 1987 107 s kollektiv avtorov Issledovaniya pamyatnikov na r Beloj AO 1986 g M 1988 S 166 v soavtorstve s M F Obydennovym PosilannyaSEJӘLEK MӘҘӘNIӘTE Bashkirska enciklopediya bashk Chiyalikskaya kultura Uralska istorichna enciklopediyaPrimitkiNaselenie Volgo Uralsko Lesostepi v pervoj polovine II tysyacheletiya nashej ery avtoreferat i dissertaciya po istorii Skachat besplatno polnyj tekst avtoreferata dissertacii n Ivanov V Finno ugry na Yuzhnom Urale i v Priurale Istoriya tatar s drevnejshih vremyon v 7 tomah T 1 Kazan 2002 S 209