Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Раї́ль Гуме́рович Кузе́єв (башк. Рәил Ғүмәр улы Кузеев; нар. 10 січня 1929, прис. Амінєво, нині Чишминський район Башкортостану — пом. 2 серпня 2005, Уфа) — радянський, російський і башкирський учений-етнограф, історик, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент РАН, академік АН Республіки Башкортостан, почесний академік Національної академії наук і мистецтв Чувашії, Заслужений діяч науки РРФСР та БАРСР.
| Раїль Гумерович Кузеєв | |
|---|---|
| Рәил Ғүмәр улы Кузеев | |
| Народився | 10 січня 1929 присілок Амінєво, Уфимський кантон, Башкирська АРСР, СРСР |
| Помер | 2 серпня 2005 (76 років) Уфа, Башкортостан, Росія |
| Країна |  СРСР → Росія |
| Національність | башкир |
| Діяльність | історик, етнограф, викладач університету |
| Alma mater | Башкирський педагогічний інститут ім. К. А. Тімірязєва |
| Галузь | історія, етнографія |
| Заклад | Інститут історії, мови і літератури Уфимського наукового центру Російської академії наук Уфимський науковий центр Російської академії наук Башкирський державний університет Башкирський державний педагогічний університет імені Міфтахетдіна Акмулли Академія наук Республіки Башкортостан |
| Вчене звання | професор (1972), академік АН РБ (1991), член-кореспондент РАН (1991) |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук (1971) |
| Науковий керівник | d |
| Відомий завдяки: | вивченню побуту, культури, етнічної історії та етногенезу народів Середнього Поволжя і Уралу |
| Брати, сестри | Q11117078? |
| Нагороди |   |
Життєпис
Народився 10 січня 1929 у присілку Амінєво, що нині у Чишминському районі Республіки Башкортостан, рідний брат ректора Башкирського педагогічного університету Рустема Гумеровича Кузеєва.
Був одним із перших випускників історичного факультету Башкирського державного університету (тодішнього Башкирського педагогічного інституту ім. К. А. Тімірязєва) у 1950 році. Після випуску до 1951 працював молодшим науковим співробітником ІІМЛ Башкирської філії Академії наук СРСР, де продовжив роботу з 1954 по 1983 рік, обіймаючи посаду завідувача відділу археології, етнографії та народного мистецтва в 1955-1961, 1967-1968 і 1976-1978 роках. Одночасно у 1960—1987 роках був заступником голови Президії Башкирської філії Академії наук СРСР, у 1960-1970 рр. працював викладачем БДУ, у 1973-1994 — викладачем БДПІ (у 1974-1975 і в 1989 — завідувач кафедри історії СРСР і загальної історії, кафедри історії СРСР). З 1983 по 1999 рік завідував Відділом народів Уралу і Музеєм археології та етнографії УНЦ РАН, з 1994 по 1997 рік — президент Асоціації російських етнографів і антропологів, у 1995-1996 роках — виконувач обов'язків віце-президента АН РБ, у 1999—2001 роках — директор Центру етнологічних досліджень УНЦ РАН.
Наукові дослідження Кузеєва присвячені теорії етносу, історії етнокультурних взаємодій тюркських (башкири, татари, чуваші та ін.), фінно-угорських (марійці, мордва, удмурти тощо) і східнослов'янських (білоруси, росіяни, українці) народів Поволжя і Південного Уралу з найдавніших часів до сучасності. Вчений розглянув проблеми етногенезу та етнічної історії башкирського народу, демографії, родоплемінної організації башкирів, етнографічних груп і етнічних груп, вивчення традиційного господарства, декоративно-вжиткового мистецтва башкирів. Він займався також археографією, історичною географією, історіографією, джерелознавством, ономастикою, палеографією, епітафікою, питаннями сучасних міжнаціональних відносин.
У збірнику «Башкирські шежере» (1960) Кузеєв систематизував 25 шежере великих башкирських племен і родів. У монографії «Походження башкирського народу. Етнічний склад, історія розселення» (2010) він описав етнічні процеси, що відбувалися на Південного Уралі у ІІ половині І тисячоліття н. е. — XVI столітті, реконструював шляхи міграції тюркських і фінно-угорських племен тощо. У праці «Демократія. Громадянськість. Етнічність» (1999) розглянуто міжнаціональні відносини у пострадянській Росії, перспективи розвитку суспільства, долі етнічної культури народів Башкортостану у ХХІ сторіччі. Кузеєв розробив програму Державну програму «Народи Башкортостану», яка передбачала реалізацію комплексу заходів зі збереження і розвитку національних культур, гармонізації міжетнічних взаємин.
Автор близько 500 наукових праць. Голова Південно-Уральського відділення Археографічної комісії РАН (із 1973), член Президентської ради (1994-1998), співголова Громадської наради при Президенті РБ (з 1994). Лауреат Державної премії РБ в галузі науки і техніки (1999). Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1971), Дружби народів (1975) та Пошани (2000).
Велику громадську роботу етнографа було відзначено нагородою «Почесний знак Спілки радянських товариств дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами "За внесок у справу дружби"» (1983).
Наукові праці
- Кузеев Р. Г. Проблемы этнической истории народов Среднего Поволжья и Южного Урала с середины второй половины I тыс. н. э. до XVI в
- Кузеев Р. Г. Историческая этнография башкирского народа. Уфа
- Кузеев Р. Г. Происхождение башкирского народа: Этнический состав, история расселения. — М. : Наука, 1974. — 572 с. — 2400 прим. (у пер.)
- Кузеев Р. Г. Очерки исторической этнографии башкир: Родоплеменные организации башкир в XVII—XVIII вв. Ч. 1. Уфа, 1957
- Кузеев Р. Г. Историческая этнография башкирского народа. Уфа, 1978
- Кузеев Р. Г. Народы Среднего Поволжья и Южного Урала: Этногенетический взгляд на историю. М.: Наука, 1992.
- Кузеев Р. Г. Национальные движения в Волго-Уральском регионе и федерализм в России // Этничность и власть в полиэтничских регионах. М.: Наука
- Кузеев Р. Г. Государственная программа «Народы Башкортостана». Уфа
- Кузеев Р. Г. Декоративное творчество башкирского народа. Уфа
Пам'ять
У рідному присілку перед будинком Кузеєва встановлено гранітну плиту, в Уфі на будинку, де він жив, — пам'ятна дошка. Ім'я Кузеєва носить Інститут етнологічних досліджень та інформаційно-бібліотечний центр Уфимської філії Московського державного гуманітарного університету ім. М. Шолохова, у 2009 засновано премію його імені. У Музеї археології та етнографії Уфимського наукового центру РАН у кімнаті для гостей є куточок пам'яті Кузеєва, при вході у музей встановлено погруддя, а у фоє — барельєф. З 2006 в Уфі проводяться Кузеєвські читання.
Примітки
- Кузеев Раиль Гумерович [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Уфимского научного центра РАН
- Раиль Гумерович Кузеев (1929—2005): Некролог.. — Б. м.. — С. 187—190. Этнографическое обозрение / Институт этнологии и антропологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая РАН; /13912. — Москва: Наука, 2006
- http://www.bashinform.ru/news/496540/ [ 9 грудня 2017 у Wayback Machine.] Из сообщения ИА "Башинформ"
Джерела
- Народы Башкортостана / гл. ред. Ф. Г. Хисамитдинова. — Уфа : Башкирская энциклопедия, 2014. — 528 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rayi l Gume rovich Kuze yev bashk Rәil Ғүmәr uly Kuzeev nar 10 sichnya 1929 pris Aminyevo nini Chishminskij rajon Bashkortostanu pom 2 serpnya 2005 Ufa radyanskij rosijskij i bashkirskij uchenij etnograf istorik doktor istorichnih nauk profesor chlen korespondent RAN akademik AN Respubliki Bashkortostan pochesnij akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk i mistectv Chuvashiyi Zasluzhenij diyach nauki RRFSR ta BARSR Rayil Gumerovich KuzeyevRәil Ғүmәr uly KuzeevNarodivsya10 sichnya 1929 1929 01 10 prisilok Aminyevo Ufimskij kanton Bashkirska ARSR SRSRPomer2 serpnya 2005 2005 08 02 76 rokiv Ufa Bashkortostan RosiyaKrayina SRSR RosiyaNacionalnistbashkirDiyalnististorik etnograf vikladach universitetuAlma materBashkirskij pedagogichnij institut im K A TimiryazyevaGaluzistoriya etnografiyaZakladInstitut istoriyi movi i literaturi Ufimskogo naukovogo centru Rosijskoyi akademiyi nauk Ufimskij naukovij centr Rosijskoyi akademiyi nauk Bashkirskij derzhavnij universitet Bashkirskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Miftahetdina Akmulli Akademiya nauk Respubliki BashkortostanVchene zvannyaprofesor 1972 akademik AN RB 1991 chlen korespondent RAN 1991 Naukovij stupindoktor istorichnih nauk 1971 Naukovij kerivnikdVidomij zavdyaki vivchennyu pobutu kulturi etnichnoyi istoriyi ta etnogenezu narodiv Serednogo Povolzhya i UraluBrati sestriQ11117078 NagorodiZhittyepisNarodivsya 10 sichnya 1929 u prisilku Aminyevo sho nini u Chishminskomu rajoni Respubliki Bashkortostan ridnij brat rektora Bashkirskogo pedagogichnogo universitetu Rustema Gumerovicha Kuzeyeva Buv odnim iz pershih vipusknikiv istorichnogo fakultetu Bashkirskogo derzhavnogo universitetu todishnogo Bashkirskogo pedagogichnogo institutu im K A Timiryazyeva u 1950 roci Pislya vipusku do 1951 pracyuvav molodshim naukovim spivrobitnikom IIML Bashkirskoyi filiyi Akademiyi nauk SRSR de prodovzhiv robotu z 1954 po 1983 rik obijmayuchi posadu zaviduvacha viddilu arheologiyi etnografiyi ta narodnogo mistectva v 1955 1961 1967 1968 i 1976 1978 rokah Odnochasno u 1960 1987 rokah buv zastupnikom golovi Prezidiyi Bashkirskoyi filiyi Akademiyi nauk SRSR u 1960 1970 rr pracyuvav vikladachem BDU u 1973 1994 vikladachem BDPI u 1974 1975 i v 1989 zaviduvach kafedri istoriyi SRSR i zagalnoyi istoriyi kafedri istoriyi SRSR Z 1983 po 1999 rik zaviduvav Viddilom narodiv Uralu i Muzeyem arheologiyi ta etnografiyi UNC RAN z 1994 po 1997 rik prezident Asociaciyi rosijskih etnografiv i antropologiv u 1995 1996 rokah vikonuvach obov yazkiv vice prezidenta AN RB u 1999 2001 rokah direktor Centru etnologichnih doslidzhen UNC RAN Naukovi doslidzhennya Kuzeyeva prisvyacheni teoriyi etnosu istoriyi etnokulturnih vzayemodij tyurkskih bashkiri tatari chuvashi ta in finno ugorskih marijci mordva udmurti tosho i shidnoslov yanskih bilorusi rosiyani ukrayinci narodiv Povolzhya i Pivdennogo Uralu z najdavnishih chasiv do suchasnosti Vchenij rozglyanuv problemi etnogenezu ta etnichnoyi istoriyi bashkirskogo narodu demografiyi rodopleminnoyi organizaciyi bashkiriv etnografichnih grup i etnichnih grup vivchennya tradicijnogo gospodarstva dekorativno vzhitkovogo mistectva bashkiriv Vin zajmavsya takozh arheografiyeyu istorichnoyu geografiyeyu istoriografiyeyu dzhereloznavstvom onomastikoyu paleografiyeyu epitafikoyu pitannyami suchasnih mizhnacionalnih vidnosin U zbirniku Bashkirski shezhere 1960 Kuzeyev sistematizuvav 25 shezhere velikih bashkirskih plemen i rodiv U monografiyi Pohodzhennya bashkirskogo narodu Etnichnij sklad istoriya rozselennya 2010 vin opisav etnichni procesi sho vidbuvalisya na Pivdennogo Urali u II polovini I tisyacholittya n e XVI stolitti rekonstruyuvav shlyahi migraciyi tyurkskih i finno ugorskih plemen tosho U praci Demokratiya Gromadyanskist Etnichnist 1999 rozglyanuto mizhnacionalni vidnosini u postradyanskij Rosiyi perspektivi rozvitku suspilstva doli etnichnoyi kulturi narodiv Bashkortostanu u HHI storichchi Kuzeyev rozrobiv programu Derzhavnu programu Narodi Bashkortostanu yaka peredbachala realizaciyu kompleksu zahodiv zi zberezhennya i rozvitku nacionalnih kultur garmonizaciyi mizhetnichnih vzayemin Avtor blizko 500 naukovih prac Golova Pivdenno Uralskogo viddilennya Arheografichnoyi komisiyi RAN iz 1973 chlen Prezidentskoyi radi 1994 1998 spivgolova Gromadskoyi naradi pri Prezidenti RB z 1994 Laureat Derzhavnoyi premiyi RB v galuzi nauki i tehniki 1999 Nagorodzhenij ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1971 Druzhbi narodiv 1975 ta Poshani 2000 Veliku gromadsku robotu etnografa bulo vidznacheno nagorodoyu Pochesnij znak Spilki radyanskih tovaristv druzhbi i kulturnih zv yazkiv iz zarubizhnimi krayinami Za vnesok u spravu druzhbi 1983 Pomer 2 serpnya 2005 v Ufi Naukovi praciKuzeev R G Problemy etnicheskoj istorii narodov Srednego Povolzhya i Yuzhnogo Urala s serediny vtoroj poloviny I tys n e do XVI v Kuzeev R G Istoricheskaya etnografiya bashkirskogo naroda Ufa Kuzeev R G Proishozhdenie bashkirskogo naroda Etnicheskij sostav istoriya rasseleniya M Nauka 1974 572 s 2400 prim u per Kuzeev R G Ocherki istoricheskoj etnografii bashkir Rodoplemennye organizacii bashkir v XVII XVIII vv Ch 1 Ufa 1957 Kuzeev R G Istoricheskaya etnografiya bashkirskogo naroda Ufa 1978 Kuzeev R G Narody Srednego Povolzhya i Yuzhnogo Urala Etnogeneticheskij vzglyad na istoriyu M Nauka 1992 Kuzeev R G Nacionalnye dvizheniya v Volgo Uralskom regione i federalizm v Rossii Etnichnost i vlast v polietnichskih regionah M Nauka Kuzeev R G Gosudarstvennaya programma Narody Bashkortostana Ufa Kuzeev R G Dekorativnoe tvorchestvo bashkirskogo naroda UfaPam yatU ridnomu prisilku pered budinkom Kuzeyeva vstanovleno granitnu plitu v Ufi na budinku de vin zhiv pam yatna doshka Im ya Kuzeyeva nosit Institut etnologichnih doslidzhen ta informacijno bibliotechnij centr Ufimskoyi filiyi Moskovskogo derzhavnogo gumanitarnogo universitetu im M Sholohova u 2009 zasnovano premiyu jogo imeni U Muzeyi arheologiyi ta etnografiyi Ufimskogo naukovogo centru RAN u kimnati dlya gostej ye kutochok pam yati Kuzeyeva pri vhodi u muzej vstanovleno pogruddya a u foye barelyef Z 2006 v Ufi provodyatsya Kuzeyevski chitannya PrimitkiKuzeev Rail Gumerovich 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Sajt Ufimskogo nauchnogo centra RAN Rail Gumerovich Kuzeev 1929 2005 Nekrolog B m S 187 190 Etnograficheskoe obozrenie Institut etnologii i antropologii im N N Mikluho Maklaya RAN 13912 Moskva Nauka 2006 http www bashinform ru news 496540 9 grudnya 2017 u Wayback Machine Iz soobsheniya IA Bashinform DzherelaNarody Bashkortostana gl red F G Hisamitdinova Ufa Bashkirskaya enciklopediya 2014 528 s ISBN 978 5 88185 085 2