Караякуповська культура - археологічна культура на Південному Уралі. Дослідниками караякуповська культура спільно з кушнаренковською культурою співставляється з уграми, предками угорців або з протобашкирами.
Караякуповська культура вписується в межі Історичного Башкортостану IX-Х століть. Іноді її називають культурою ранніх башкирів.
Названа по Кара-Якуповському городищу поблизу села Кара-Якупово (Чишмінський район Башкортостану).
Безліч пам'яток караякуповської культури складають поселення. Це Караякуповське, Старо-Калмашевське, Чатринське, Таптиковське, Кушнаренковське, Чукраклінське, Удєльно-Дуванейське, Сасикульське, Давлекановське городища. Площа городищ складає до 1000 кв. метрів. Розташовувалися вони на височинах, були укріплені одним-двома невисокими валами і ровами.
Культура представлена також земляними курганами діаметром 8-10 м, висотою 40-60 см над могилами. Близько могил і всередині них зустрічаються сліди ритуальних поховань коня (шкіри, голови і чотирьох ніг). Приміщення шкіри коня вказує на гунські традиції цієї культури. Людей ховали в дерев'яних трунах. Дно трун встеляли повстю, вовняною матерією і циновкою. Труни перед опусканням в могилу тримали на вогні. Цим імітувався обряд трупоспалення. Ноги померлих часто зв'язувалися мотузками - щоб небіжчик не міг встати і принести шкоду тим, хто залишився в живих. На труни клали сідельні і уздечні набори. Іноді поруч з могилою викопувалися ями-схованки для укладання в них сідельних і уздечних наборів.
Література
- История башкирского народа : в 7 т./ гл. ред. М.М. Кульшарипов ; Институт истории, языка и литературы УНЦ РАН. Уфа.: изд. Гилем, 2012. - 400 с.: ил. - . т. 2. – 2012. –
- Иванов В.А. Путями степных кочевий. Уфа, Башкнижиздат, 1984, С. 38-58.
- Васюткин С.М. Некоторые спорные вопросы археологии Башкирии. СА, №1, 1968, с. 69-71; Археологическая карта Башкирии. М., 1976, с. 31, 32.
- Мажитов Н.А. Новые материалы о ранней истории башкир. Уфа, АЭБ, Т.2, 1964б, с. 104-108; 1968, с. 69, 70.
- Матвеева Г.И., 1968а, 1975; Мажитов Н.А. Южный Урал в VII-XIV вв. Москва, 1977, с. 60-74.
- Мажитов Н.А. Курганный могильник в деревне Ново-Турбаслы//Башкирский археологический сборник. Уфа, 1959, с. 125, рис. 3; Матвеева Г.И., 1968б, рис. 19.
- Мажитов Н.А. Бахмутинская культура. М., 1968, табл. 26.
- Мажитов Н.А. Южный Урал в VII-XIV вв. Москва, 1977, с. 63, 73, 74, табл. XXI, XXII.
- Мажитов Н.А. Южный Урал в VII-XIV вв. Москва, 1977, с. 17, 19.
- Ковалевская В.Б., Краснов Ю.А. Рецензия на книгу Эрдели//СА, №2, 1973, с. 287; Амброз А.К. Рецензия на книгу Эрдели//СА, №2, 1973б, с. 297.
- Матвеева Г.И. Памятники караякуповского типа в Приуралье//Из истории Среднего Поволжья и Приуралья. Куйбышев, вып.5, 1975, с. 19; Генинг В.Ф., 1972, с. 270-272.
- Старостин П.Н. Памятники именьковской культуры//САИ, вып. Д1-32, 1967, с. 21, 26, табл. 13, 13, 15.
- Генинг В.Ф. Азелинская культура III-V вв//Вопросы археологии Урала. Ижевск, вып.5, 1963, с. 26, 27, табл. XXIV, 5.
- Ахмеров Р. Б. Уфимские погребения VI-VIII вв. н.э. и их место в древней истории Башкирии//Древности Башкирии. М., 1951, с. 126-131.
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 11 вересня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karayakupovska kultura arheologichna kultura na Pivdennomu Urali Doslidnikami karayakupovska kultura spilno z kushnarenkovskoyu kulturoyu spivstavlyayetsya z ugrami predkami ugorciv abo z protobashkirami Karayakupovska kultura vpisuyetsya v mezhi Istorichnogo Bashkortostanu IX H stolit Inodi yiyi nazivayut kulturoyu rannih bashkiriv Nazvana po Kara Yakupovskomu gorodishu poblizu sela Kara Yakupovo Chishminskij rajon Bashkortostanu Bezlich pam yatok karayakupovskoyi kulturi skladayut poselennya Ce Karayakupovske Staro Kalmashevske Chatrinske Taptikovske Kushnarenkovske Chukraklinske Udyelno Duvanejske Sasikulske Davlekanovske gorodisha Plosha gorodish skladaye do 1000 kv metriv Roztashovuvalisya voni na visochinah buli ukripleni odnim dvoma nevisokimi valami i rovami Kultura predstavlena takozh zemlyanimi kurganami diametrom 8 10 m visotoyu 40 60 sm nad mogilami Blizko mogil i vseredini nih zustrichayutsya slidi ritualnih pohovan konya shkiri golovi i chotiroh nig Primishennya shkiri konya vkazuye na gunski tradiciyi ciyeyi kulturi Lyudej hovali v derev yanih trunah Dno trun vstelyali povstyu vovnyanoyu materiyeyu i cinovkoyu Truni pered opuskannyam v mogilu trimali na vogni Cim imituvavsya obryad trupospalennya Nogi pomerlih chasto zv yazuvalisya motuzkami shob nebizhchik ne mig vstati i prinesti shkodu tim hto zalishivsya v zhivih Na truni klali sidelni i uzdechni nabori Inodi poruch z mogiloyu vikopuvalisya yami shovanki dlya ukladannya v nih sidelnih i uzdechnih naboriv LiteraturaIstoriya bashkirskogo naroda v 7 t gl red M M Kulsharipov Institut istorii yazyka i literatury UNC RAN Ufa izd Gilem 2012 400 s il ISBN 978 5 02 037008 1 t 2 2012 ISBN 978 5 91608 100 8 Ivanov V A Putyami stepnyh kochevij Ufa Bashknizhizdat 1984 S 38 58 Vasyutkin S M Nekotorye spornye voprosy arheologii Bashkirii SA 1 1968 s 69 71 Arheologicheskaya karta Bashkirii M 1976 s 31 32 Mazhitov N A Novye materialy o rannej istorii bashkir Ufa AEB T 2 1964b s 104 108 1968 s 69 70 Matveeva G I 1968a 1975 Mazhitov N A Yuzhnyj Ural v VII XIV vv Moskva 1977 s 60 74 Mazhitov N A Kurgannyj mogilnik v derevne Novo Turbasly Bashkirskij arheologicheskij sbornik Ufa 1959 s 125 ris 3 Matveeva G I 1968b ris 19 Mazhitov N A Bahmutinskaya kultura M 1968 tabl 26 Mazhitov N A Yuzhnyj Ural v VII XIV vv Moskva 1977 s 63 73 74 tabl XXI XXII Mazhitov N A Yuzhnyj Ural v VII XIV vv Moskva 1977 s 17 19 Kovalevskaya V B Krasnov Yu A Recenziya na knigu Erdeli SA 2 1973 s 287 Ambroz A K Recenziya na knigu Erdeli SA 2 1973b s 297 Matveeva G I Pamyatniki karayakupovskogo tipa v Priurale Iz istorii Srednego Povolzhya i Priuralya Kujbyshev vyp 5 1975 s 19 Gening V F 1972 s 270 272 Starostin P N Pamyatniki imenkovskoj kultury SAI vyp D1 32 1967 s 21 26 tabl 13 13 15 Gening V F Azelinskaya kultura III V vv Voprosy arheologii Urala Izhevsk vyp 5 1963 s 26 27 tabl XXIV 5 Ahmerov R B Ufimskie pogrebeniya VI VIII vv n e i ih mesto v drevnej istorii Bashkirii Drevnosti Bashkirii M 1951 s 126 131 Primitki Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 11 veresnya 2017