Кушнаренковська культура — археологічна культура залізного століття в Південному Приураллі. Вперше описана В.Ф. Генінгом на підставі розкопок, що проводилися в 1955—1959 роках на могильнику в Кушнаренково (Башкортостан).
Існувала в VI — VIII століттях на території Закам'я, в басейнах річок Біла, Кама та Ік. Передбачається, що культура прийшла в середині VI ст. з лісостепових регіонів Зауралля та Західного Сибіру. У VIII столітті на захід від Уралу з інших угорських груп виникла Караякуповська культура.
Археологам вдалося встановити, що племена, які вивчались на ранньому етапі (у VI—VIII століттях), ховали родичів під курганами головами на північ. Черепи похованих зі слідами штучної деформації. Пізніше, вже померлих орієнтували головою на захід. У похованнях знайдені залишки зброї, кінського спорядження, різноманітних прикрас і кераміки. Значну кількість кераміки знайдено і на поселеннях. Весь ліпний посуд, круглодонний, глекоподібний або бомбоподібний за формою. Звертає увагу тонкостінність і витонченість орнаментації.
Носіїв кушнаренковської культури більшість дослідників пов'язують з кочовими уграми. О. А. Халікова, А. Х. Халіков, В. А. Іванов вважали їх мадярами. Н. А. Мажитов вважає носіями кушнаренковської культури давніх предків башкирів.
Література
- Генинг В.Ф. Южное Приуралье в III—VII вв. н. э. // Проблемы археологии и древней истории угров. М., 1972.
- Генинг В. Ф. Памятники у с. Кушнаренково на р. Белой // Исследования по археологии Южного Урала. Уфа, 1977.
- История татар. Том I. Народы степной Евразии в древности. Казань: Рухият, 2002. 552 с.
- Казаков Е. П. Памятники Кушнаренковского типа на территории Татарии // Тез. докл. итог. науч. сессии за 1972 г. / АН СССР. Казан. ин-т яз., лит. и истории. Казань, 1973. С. 130—131.
- Казаков Е. П. О Кушнаренковских памятниках на территории Татарии // Вопросы археологии Урала. — Свердловск, 1981. Вып. 15. С. 136—140.
- Казаков Е. П. Коминтерновский II могильник в системе древностей эпохи тюркских каганатов: [Респ. Татарстан] // Культуры Евразийских степей 2 пол. I тыс. н. э.: (вопросы археологии). Самара, 1998. С. 97-150.
- Казаков Е. П. Кенотафы эпохи Тюркских каганатов в низовьях р. Камы // Древности Востока. М., 2004. С. 76-85.
- Матвеева Г. И. О культурном и хронологическом соотношении памятников кушнаренковского и караякуповского типов // Средневековая археология евразийских степей. Материалы Учредительного съезда Международного конгресса. Том 2. Казань, 2007.
- Археология Южного Урала: уч.пособ. Стерлитамак, 1993.
Примітки
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 21 лютого 2017.
- Мажитов Н. А. Южный Урал в VII—XIV вв. — Москва, 1977.
Посилання
- http://ksu.ru/archeol/kushnar.htm [ 8 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- http://encycl.bash-portal.ru/kushn_kult.htm[недоступне посилання з квітня 2019]
- http://www.tataroved.ru/publication/almet/7/4/ [ 28 березня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kushnarenkovska kultura arheologichna kultura zaliznogo stolittya v Pivdennomu Priuralli Vpershe opisana V F Geningom na pidstavi rozkopok sho provodilisya v 1955 1959 rokah na mogilniku v Kushnarenkovo Bashkortostan Isnuvala v VI VIII stolittyah na teritoriyi Zakam ya v basejnah richok Bila Kama ta Ik Peredbachayetsya sho kultura prijshla v seredini VI st z lisostepovih regioniv Zaurallya ta Zahidnogo Sibiru U VIII stolitti na zahid vid Uralu z inshih ugorskih grup vinikla Karayakupovska kultura Arheologam vdalosya vstanoviti sho plemena yaki vivchalis na rannomu etapi u VI VIII stolittyah hovali rodichiv pid kurganami golovami na pivnich Cherepi pohovanih zi slidami shtuchnoyi deformaciyi Piznishe vzhe pomerlih oriyentuvali golovoyu na zahid U pohovannyah znajdeni zalishki zbroyi kinskogo sporyadzhennya riznomanitnih prikras i keramiki Znachnu kilkist keramiki znajdeno i na poselennyah Ves lipnij posud kruglodonnij glekopodibnij abo bombopodibnij za formoyu Zvertaye uvagu tonkostinnist i vitonchenist ornamentaciyi Nosiyiv kushnarenkovskoyi kulturi bilshist doslidnikiv pov yazuyut z kochovimi ugrami O A Halikova A H Halikov V A Ivanov vvazhali yih madyarami N A Mazhitov vvazhaye nosiyami kushnarenkovskoyi kulturi davnih predkiv bashkiriv LiteraturaGening V F Yuzhnoe Priurale v III VII vv n e Problemy arheologii i drevnej istorii ugrov M 1972 Gening V F Pamyatniki u s Kushnarenkovo na r Beloj Issledovaniya po arheologii Yuzhnogo Urala Ufa 1977 Istoriya tatar Tom I Narody stepnoj Evrazii v drevnosti Kazan Ruhiyat 2002 552 s Kazakov E P Pamyatniki Kushnarenkovskogo tipa na territorii Tatarii Tez dokl itog nauch sessii za 1972 g AN SSSR Kazan in t yaz lit i istorii Kazan 1973 S 130 131 Kazakov E P O Kushnarenkovskih pamyatnikah na territorii Tatarii Voprosy arheologii Urala Sverdlovsk 1981 Vyp 15 S 136 140 Kazakov E P Kominternovskij II mogilnik v sisteme drevnostej epohi tyurkskih kaganatov Resp Tatarstan Kultury Evrazijskih stepej 2 pol I tys n e voprosy arheologii Samara 1998 S 97 150 Kazakov E P Kenotafy epohi Tyurkskih kaganatov v nizovyah r Kamy Drevnosti Vostoka M 2004 S 76 85 Matveeva G I O kulturnom i hronologicheskom sootnoshenii pamyatnikov kushnarenkovskogo i karayakupovskogo tipov Srednevekovaya arheologiya evrazijskih stepej Materialy Uchreditelnogo sezda Mezhdunarodnogo kongressa Tom 2 Kazan 2007 Arheologiya Yuzhnogo Urala uch posob Sterlitamak 1993 Primitki Arhiv originalu za 20 kvitnya 2021 Procitovano 21 lyutogo 2017 Mazhitov N A Yuzhnyj Ural v VII XIV vv Moskva 1977 Posilannyahttp ksu ru archeol kushnar htm 8 grudnya 2008 u Wayback Machine http encycl bash portal ru kushn kult htm nedostupne posilannya z kvitnya 2019 http www tataroved ru publication almet 7 4 28 bereznya 2017 u Wayback Machine