Термін Старода́вня І́ндія охоплює період від зародження на території Індостану перших держав до розпаду імперії Гуптів в 6 столітті. В цей період склалися основи індійської культури, виникла більшість із основних індійських релігій, розвинулися основні індійські філософські школи.
Періодизація історії Стародавньої Індії
У історії і культурі Стародавньої Індії можна виділити декілька періодів. Появу перших великих держав, створених, як вважають, дравідійськими племенами, відносять до III тис. до н. е. Їм на зміну приходить «арійська цивілізація», пов'язана з появою спочатку на північному заході Індії, а потім і на більшій частині півострова індоєвропейських племен, що називали себе «аріями» («благородні», «з хорошої сім'ї»). У цей час (приблизно XV—VI ст. до н. е.) виникає спочатку безліч окремих держав, а з VI ст. до н. е. починає посилюватися одне з них — Магадга, що знаходиться в долині Гангу
Один з її царів — , фундатор династії Маур'їв, в IV ст. до н. е. уперше в історії Індії об'єднав її в єдину державу — імперію Маур'їв (IV—II ст. до н. е.). Наступний період пов'язаний з підкоренням північної частини Індії кушанами, вихідцями з Середньої Азії — панування Кушанської династії (I—III ст. н. е.). Нового загальноіндійського об'єднання вдалося досягнути династії Гуптів в IV—VI ст. н. е.
Харапська цивілізація
До середини XIX ст. світ нічого не знав про найдревнішу цивілізацію в долині Інду, вважаючи, що культуру в Індію принесли арії. Однак випадкова знахідка англійського генерала Каннінгема в районі села Хараппа, який виявив цікаві печаті з абсолютно невідомими написами, примусила переглянути цей погляд і почати з 20-х років XX ст. планомірні розкопки. Це привело до приголомшливих відкриттів.
Були знайдені великі міські поселення — Хараппа, Мохенджо-Даро, . Вони будувалися за схожими проєктами і складалися з «цитаделі» — «верхнього» міста, розташованого на горбі, і «нижнього» міста з житловими спорудами. Будівлі зводилися з обпеченої цегли, зв'язуючим матеріалом був мулкий або гіпсовий розчин. Вулиці перетиналися суворо перпендикулярно, на перехрестях кути будівель закруглялися, щоб не перешкоджати рухові, ширина вулиць сягала не більше 10 метрів. Будинки не мали прикрас і вікон, що виходять на вулицю. Жителі цих древніх міст були дуже консервативні. Розташування вулиць не мінялося віками, а нові будинки зводилися на місці старих. У всіх містах була система каналізації, причому здійснювалося як водопостачання, так і відведення стічних вод. Нічого подібного в інших державах того часу ще не зустрічалося. Існували також громадські купальні, які служили швидше усього для ритуального обмивання. Ремісники навчилися добре обробляти метали — мідь, олово, бронзу, золото, срібло, але при цьому абсолютно не знали заліза. Великими були торгові зв'язки, про що свідчать знахідки гирів і вимірювальної лінійки.
Археологи у великій кількості знаходять статуетки з глини, м'яких порід каменя. Особливу увагу фахівців привернула бронзова статуетка оголеної танцівниці і скульптурне зображення бородатого чоловіка, що умовно іменується «Жрецем». Також було дуже розвинене гончарне ремесло.
Дуже своєрідні печатки-амулети із зображеннями людей, богів і тварин, і, найголовніше, із зразками древньої писемності. Вона не була алфавітною і складалася з малюнків (піктограм). Рядки розташовувалися горизонтально і містили до 8 знаків. Писали справа наліво. Розшифровка цих написів досі ще не завершена, хоч встановлено дравідський характер мови. За малюнками на печатях можна робити висновки і про певний зв'язок релігії жителів Хараппи з подальшими релігійними віруваннями Індії (наприклад, зображення богів в позі йоги).
Індська (Хараппська) держава вела активну внутрішню торгівлю. Донині не з'ясовано, якою була форма влади і державний устрій: за розмірами вона могла бути імперією (понад 1100 км з півночі на південь і понад 1600 км із заходу на схід), але є припущення, що голову держави міг тут обирати народ. Близько 1800—1700 до н. е. Харрапська держава починає занепадати. Проте саме ця цивілізація вважається колискою всієї теперішньої індійської культури.
Релігійні вчення
Літературна традиція
В середині II тис. до н. е. культура Хамураппі приходить в занепад, причини якого остаточно не з'ясовані. Як одну з них можна розглядати проникнення в Індію з півночі арійських племен. Вони вже знали що таке залізо, вміли з ним працювати і досить швидко перейшли від кочового скотарського до осілого землеробського способу життя з .
Подальша культурна традиція Індії передусім знаменна і особливо цікава різноманітністю, складністю духовного життя — виникненням і зміною, боротьбою і співіснуванням, взаємодією і взаємовпливом різних релігій, а також тісно пов'язаних з ними філософських, етичних, естетичних шкіл і вчень. Основні напрями цього непростого шляху відомі нам по найбагатшій літературній спадщині.
Для суспільних представлень древніх арійців характерним явищем була наявність варн своєрідних станових груп, які стали складатися у них ще до переселення на Індостан. До кінця II тис. до н. е. остаточно складається доктрина про 4 варни, кожна з яких, за переказами, була створена з тієї або іншої частини тіла першолюдини Пуруші (або в пізнішій традиції Праджапаті, втілення бога Брахми): брахмани (жерці) — з вуст; кшатрії (знать, воїни) — з плечей; вайшії (землеробці, ремісники, торговці) — зі стегон; шудри (низи суспільства — слуги, бідняки, переселенці і т. д.) — зі ступнів ніг.
Арійські закони забороняли шлюби поза варнами, не допускали їх змішування, і не дозволяли навіть торкатися до людей, що стоять поза варнами — прибиральників сміття, могильників, катів. Вони так і називалися — «недоторкані». За вдачею арійці вважались надзвичайно емоційними, схильними до вживання хмільних напоїв, азартних ігор, музики.
В епоху «Рігведи» почав складатися й такий суто індійський феномен, як . Тут уперше обґрунтовано морально-правові мотиви поділу індійського суспільства на 4 основні стани: брахманів (жерців), кшатріїв (воїнів), вайшіїв (землероби), шудрів (слуг). Згодом було сформовано ще багато підстанів, каст.
І в сучасній Індії джерелом мудрості вважаються «Веди» — збірники священних гімнів в честь арійських богів. Відомі 4 таких збірники. Найдревніший з них — «Рігведа» — належить до III, а частково і до кінця VI тис. до н. е. і складається з 10 книг і 1028 гімнів. Пізніше були складені «Самаведа» і «Яджурведа», що містять у собі співи і жертовні формули. Остання -«Атхарваведа» — містить магічні формули. До ведійської літератури належать також різні коментарі до Веди, написані в пізніший період.
Ведична література дає нам уявлення про релігію древніх аріїв. Вони вважали, що Всесвіт складається з трьох світів: небо, повітря і земля. І боги, відповідно, поділялися на 3 групи. На початку I тис. до н. е. на основі ведизму і вірувань доарійського населення виникає брахманізм. Згідно з ним лише брахмани могли виконувати релігійні обряди і вчити людей релігії. На зміну старим ведичним богам — Варуні, Індрі, Сур'ї — приходять нові: Брахма вважається творцем світу, Вішну — його охоронцем, а Шива — руйнівником.
Одночасно виникає вчення про міграцію душ (сансара — «блукання», «переродження»), про «дхарму» — закон, моральний порядок і про «карму» — діяння людини, що визначають її становище. Сюди ж примикає і уявлення про «мокшу» — стан «ненароджуваності і невмирання». Всі ці релігійно-філософські переконання знайдуть своє відображення в пізнішому буддизмі і індуїзмі.
Брахманізм склав легенди про подвиги героїв Крішни і Рами, які лягли в основу древніх епічних поем — «Махабхарати» і «Рамаяни». Перша з них («Велика війна нащадків Бхарати») була складена, за переказами, мудрецем і співаком В'ясою і складається з 18 книг, що містять 107 тисяч двовіршів. Це в 8 раз більше, ніж обсяг «Іліади» і «Одіссеї», разом взятих. Сюжетною основою епосу є боротьба за владу нащадків легендарного Бхарати — Пандавів і Кауравів. Але «Махабхарата» — не тільки літературний твір, вона є також законоповчальним трактатом і священною книгою. Особливо це торкається шостої її частини, названої «Бхагавадгіта» («Гімн бога»), що містить повчання Крішни. Гімни заторкують безлічі проблем загального характеру. «Рамаяна» («Оповідь про Раму») за розмірами поступається «Махабхараті», але відрізняється більшою стрункістю і образністю. В основі сюжету лежить історія життя Рами — ідеального сина і ідеального правителя, його любов до Сіти, її викрадення царем ракшасів (демонів), перемога Рами і його панування. Обидві поеми стали національним надбанням індійського народу, невичерпним джерелом сюжетів і образів для літератури і мистецтва на багато віків.
Починаючи з VI с. до н. е. в побут широко вводяться нові твори брахманістів — сутри і шастри — своєрідні трактати з різних галузей знань. З'являються збірники звичайного права, найвідоміший з яких — «Закони Ману». Складаються перші філософські школи: саннх'я, йога, ньяя, вайшешика, міманса, веданта, найвойовничою з яких була остання. У V—IV ст. до н. е. брахман Паніні створює єдину літературну мову — санскрит («обчищений», на відміну від «пракритів» — розмовних мов), яка стала мовою міжіндійського спілкування.
VI ст. до н. е. пов'язаний в історії Індії з появою нових вірувань — джайнізму і буддизму. Термін «джайнізм» походить від слова — переможець (мається на увазі переможець над кругообігом перероджень). Його фундатор Махавіра жив у VI с. до н. е. В основі вчення — шлях звільнення від сансари через дотримання «трьох скарбів» джайнізму — «правильне знання», «правильне бачення» і «правильна поведінка». Махавіра наказував своїм послідовникам аскетизм і ахімсу — неспричинення шкоди всім живим істотам, як умова порятунку душі.
Буддизм
Створення буддизму — однієї з сучасних світових релігій — зв'язують з ім'ям Сіддхартхи Гаутами (563—483 рр. до н. е.), який в 28 років покинув будинок батька-раджі і 7 років знаходився в мандрівках, поки на нього не зійшло просвітлення і він не став Буддою («Просвітленим»). Будда відкрив чотири «благородні істини» про те, що життя є страждання, що їхньою причиною є людські бажання, пристрасті, прагнення життя, і що вихід з цього — подолання всіх пристрастей. Головна мета людини — досягнення «нірвани», стану, коли людина назавжди вимикається з процесу перероджень. Таким чином, порятунок був можливий для кожної людини незалежно від її походження через самовдосконалення і без яких-небудь посередників (наприклад, брахманів). Найвищого зльоту буддизм досягає при Ашоці — третьому імператорові з династії Маур'їв (268—232 рр. до н. е.). Він скликав буддійський собор, де були затверджені канонічні основи буддизму. Завдяки його зусиллям буддизм виходить за межі Індії.
З часу підкорення Північної Індії Кушанською імперією (1 ст.) відбуваються і серйозні зміни в індійському суспільстві. На основі системи варн починає складатися кастова система. Касти, або «джати» — замкнені групи населення зі своїми звичаями і законами. Члени «джати» жили в одній місцевості, займалися однорідною діяльністю, мали свою адміністрацію, систему взаємодопомоги, загальну касу. Спілкування між членами різних каст обмежувалося.
У Кушанськую епоху оформляється новий напрям буддизму — махаяна, де Будда стає богом бодхисаттв — святих, що досягли рівня Будди, але на час відмовилися увійти в нірвану зі співчуття до людства. Буддизм в цей час підкоряє Китай і Індокитай, трохи пізніше досягає Кореї. Починаючи з 4 ст. розповсюджується релігійна освіта. У 5 столітті цар з династії Гуптів відкрив найвідоміший буддійський університет — монастир Наланда у . Пізніше з'явилися університети в Таксилі і Аджанті.
У боротьбі з буддизмом починає формуватися новий тип брахманізму — індуїзм. Основу нового вчення склала «Бхагавадгіта». Виходячи з того, що кожне божество — це іпостась, втілення верховного бога (як Рама або Крішна були втіленням бога Вішну), індуїзм дозволяв будь-які культи і вірування, виявляючи при цьому ще більшу терпимість, ніж буддизм. Головні боги індуізму — Шива, Вішну і богиня Шакті — були також виявами вищого божества — Брахми, що воссідає у вічній медитації на вершині Гімалаїв.
Таким чином в ході древньої історії Індії оформилися основні релігійні вчення: на основі ведичної традиції — брахманізм, що трансформувався в індуїзм; джайнізм; буддизм, а всередині нього — безліч різних напрямів.
Мистецтво
Всі релігії впливали не тільки на літературну традицію, але і на архітектуру і образотворче мистецтво. Спочатку арійські племена використовували для будівництва майже винятково дерево. Кам'яні палаци замість дерев'яних споруд стали зводитися в період царювання імператора Ашоки з династії Маур'їв. Відомий його палац в Паталіпутрі — столиці Магадхи. Повсюдно ставилися стамбхи — кам'яні стовпи з буддійською символікою або зображеннями тварин і висіченими на них написами (наприклад, Левова капітель із Сарнатха, зведена на місці першої проповіді Будди, що стала гербом сучасної Індії). У цей же час з'являються і перші ступи — культові споруди напівсферічної форми, в яких зберігаються реліквії, пов'язані з Буддою. За переказом Ашока звів 84000 ступ.
Прекрасні архітектурні пам'ятники дійшли до наших днів з часів Кушанської імперії. Це передусім чайтьї — печерні храми, зведення яких стає традицією (наприклад, печерні комплекси в Каркі і Еллорі). Унікальний храм в Кайласі з'єднав в собі образи і мотиви з індуізму, джайнізму і буддизму. Найвідоміший скельний храмовий комплекс знаходиться в Аджанті. Її печерні храми зберегли єдині в своєму роді багатобарвні фрески. Реалістичними і в той же час стилізованими розписами покрито все: і стіни, і стелі, і колони.
До Кушанської епохи в образотворчому мистецтві Індії Будда зображався тільки у вигляді символів, тепер з'являються його зображення у вигляді людини. Його часто оточують бодхисаттви, як, наприклад, на стіні з Катри (2 ст.).
Найпоширенішим напрямом в мистецтві цього часу стає гандхарське, назване так на ім'я місцевості на північному заході Індії. Воно з'єднало в собі традиції середньоазіатської, іранської, індійської і елліністичної культури. Прикладами можуть служити статуя Будда з і сидячий Будда з . Зображення в гуптскому мистецтві стають менш сухими, вишуканішими і чуттєвішими. Будда зі знаменитої статуї з Сарнатха IV ст. з'являється як ідеальна людина, що досягла стану нірвани.
Загалом імператори з династії Гуптів всіляко протегували художній творчості. На основі древнього вигляду театрального мистецтва — пантоміми — виникає драматургія. При дворі Чандрагупти II (380—415 рр.) жили найкращі поети його часу. Найбільш відомий з них Калідаса (353—420). До нас дійшли три його драми, найдовершенішою з яких є «Шакунтала». Існував і народний театр, що з'єднував музику і пластику танцю. Індійці дуже любили логічні ігри. Одна з них — чатуранга (шатрандж) — дійшла і до нас у вигляді сучасних шахів.
Досягають високого рівня наукові знання. Однією із загадок для сучасних вчених залишається неіржавіюча залізна колона в Поділи. Математика вже знала витягання квадратного і кубічного коренів. Астрономи встановили, що Земля обертається навколо своєї осі, і що Місяць запозичає своє світло у Сонця. У середні віки ці знання, як і індійські цифри, перейняли араби.
Див. також
Джерела
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Давньоіндійські вислови |
- Антонова К. А. История Индии. — М., 1979.
- Васильев Л. С. История Востока. В 2-х т. — М., 1994. — Т.2.
- Синха Н. К., Банерджи А. Ч. История Индии / пер. с англ. Л. В. Степанова. — 4 М.: Из-во иностр. лит-ры, 1954.
- Соколов А. Б. Британская империя в XVIII в. в зарубежной историографии.
- Шигалина О. И. Великобритания на Среднем Востоке. — М., 1990
Література
Давня Індія та її література // Зарубіжна література: Матеріали до вивчення літератур зарубіжного Сходу: Хрестоматія / Упор. Л. В. Грицик. — Київ : ВПЦ «Київський університет», 2006. — С. 200; 211.
Це незавершена стаття про античність. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Termin Staroda vnya I ndiya ohoplyuye period vid zarodzhennya na teritoriyi Indostanu pershih derzhav do rozpadu imperiyi Guptiv v 6 stolitti V cej period sklalisya osnovi indijskoyi kulturi vinikla bilshist iz osnovnih indijskih religij rozvinulisya osnovni indijski filosofski shkoli Periodizaciya istoriyi Starodavnoyi IndiyiU istoriyi i kulturi Starodavnoyi Indiyi mozhna vidiliti dekilka periodiv Poyavu pershih velikih derzhav stvorenih yak vvazhayut dravidijskimi plemenami vidnosyat do III tis do n e Yim na zminu prihodit arijska civilizaciya pov yazana z poyavoyu spochatku na pivnichnomu zahodi Indiyi a potim i na bilshij chastini pivostrova indoyevropejskih plemen sho nazivali sebe ariyami blagorodni z horoshoyi sim yi U cej chas priblizno XV VI st do n e vinikaye spochatku bezlich okremih derzhav a z VI st do n e pochinaye posilyuvatisya odne z nih Magadga sho znahoditsya v dolini Gangu Odin z yiyi cariv fundator dinastiyi Maur yiv v IV st do n e upershe v istoriyi Indiyi ob yednav yiyi v yedinu derzhavu imperiyu Maur yiv IV II st do n e Nastupnij period pov yazanij z pidkorennyam pivnichnoyi chastini Indiyi kushanami vihidcyami z Serednoyi Aziyi panuvannya Kushanskoyi dinastiyi I III st n e Novogo zagalnoindijskogo ob yednannya vdalosya dosyagnuti dinastiyi Guptiv v IV VI st n e Harapska civilizaciyaRozkopki Mohendzho Daro Areal rozpovsyudzhennya indskoyi civilizaciyi Do seredini XIX st svit nichogo ne znav pro najdrevnishu civilizaciyu v dolini Indu vvazhayuchi sho kulturu v Indiyu prinesli ariyi Odnak vipadkova znahidka anglijskogo generala Kanningema v rajoni sela Harappa yakij viyaviv cikavi pechati z absolyutno nevidomimi napisami primusila pereglyanuti cej poglyad i pochati z 20 h rokiv XX st planomirni rozkopki Ce privelo do prigolomshlivih vidkrittiv Buli znajdeni veliki miski poselennya Harappa Mohendzho Daro Voni buduvalisya za shozhimi proyektami i skladalisya z citadeli verhnogo mista roztashovanogo na gorbi i nizhnogo mista z zhitlovimi sporudami Budivli zvodilisya z obpechenoyi cegli zv yazuyuchim materialom buv mulkij abo gipsovij rozchin Vulici peretinalisya suvoro perpendikulyarno na perehrestyah kuti budivel zakruglyalisya shob ne pereshkodzhati ruhovi shirina vulic syagala ne bilshe 10 metriv Budinki ne mali prikras i vikon sho vihodyat na vulicyu Zhiteli cih drevnih mist buli duzhe konservativni Roztashuvannya vulic ne minyalosya vikami a novi budinki zvodilisya na misci starih U vsih mistah bula sistema kanalizaciyi prichomu zdijsnyuvalosya yak vodopostachannya tak i vidvedennya stichnih vod Nichogo podibnogo v inshih derzhavah togo chasu she ne zustrichalosya Isnuvali takozh gromadski kupalni yaki sluzhili shvidshe usogo dlya ritualnogo obmivannya Remisniki navchilisya dobre obroblyati metali mid olovo bronzu zoloto sriblo ale pri comu absolyutno ne znali zaliza Velikimi buli torgovi zv yazki pro sho svidchat znahidki giriv i vimiryuvalnoyi linijki Statuetka zhercya iz Mohendzho Daro Arheologi u velikij kilkosti znahodyat statuetki z glini m yakih porid kamenya Osoblivu uvagu fahivciv privernula bronzova statuetka ogolenoyi tancivnici i skulpturne zobrazhennya borodatogo cholovika sho umovno imenuyetsya Zhrecem Takozh bulo duzhe rozvinene goncharne remeslo Duzhe svoyeridni pechatki amuleti iz zobrazhennyami lyudej bogiv i tvarin i najgolovnishe iz zrazkami drevnoyi pisemnosti Vona ne bula alfavitnoyu i skladalasya z malyunkiv piktogram Ryadki roztashovuvalisya gorizontalno i mistili do 8 znakiv Pisali sprava nalivo Rozshifrovka cih napisiv dosi she ne zavershena hoch vstanovleno dravidskij harakter movi Za malyunkami na pechatyah mozhna robiti visnovki i pro pevnij zv yazok religiyi zhiteliv Harappi z podalshimi religijnimi viruvannyami Indiyi napriklad zobrazhennya bogiv v pozi jogi Indska Harappska derzhava vela aktivnu vnutrishnyu torgivlyu Donini ne z yasovano yakoyu bula forma vladi i derzhavnij ustrij za rozmirami vona mogla buti imperiyeyu ponad 1100 km z pivnochi na pivden i ponad 1600 km iz zahodu na shid ale ye pripushennya sho golovu derzhavi mig tut obirati narod Blizko 1800 1700 do n e Harrapska derzhava pochinaye zanepadati Prote same cya civilizaciya vvazhayetsya koliskoyu vsiyeyi teperishnoyi indijskoyi kulturi Religijni vchennyaLiteraturna tradiciya V seredini II tis do n e kultura Hamurappi prihodit v zanepad prichini yakogo ostatochno ne z yasovani Yak odnu z nih mozhna rozglyadati proniknennya v Indiyu z pivnochi arijskih plemen Voni vzhe znali sho take zalizo vmili z nim pracyuvati i dosit shvidko perejshli vid kochovogo skotarskogo do osilogo zemlerobskogo sposobu zhittya z Podalsha kulturna tradiciya Indiyi peredusim znamenna i osoblivo cikava riznomanitnistyu skladnistyu duhovnogo zhittya viniknennyam i zminoyu borotboyu i spivisnuvannyam vzayemodiyeyu i vzayemovplivom riznih religij a takozh tisno pov yazanih z nimi filosofskih etichnih estetichnih shkil i vchen Osnovni napryami cogo neprostogo shlyahu vidomi nam po najbagatshij literaturnij spadshini Dlya suspilnih predstavlen drevnih arijciv harakternim yavishem bula nayavnist varn svoyeridnih stanovih grup yaki stali skladatisya u nih she do pereselennya na Indostan Do kincya II tis do n e ostatochno skladayetsya doktrina pro 4 varni kozhna z yakih za perekazami bula stvorena z tiyeyi abo inshoyi chastini tila persholyudini Purushi abo v piznishij tradiciyi Pradzhapati vtilennya boga Brahmi brahmani zherci z vust kshatriyi znat voyini z plechej vajshiyi zemlerobci remisniki torgovci zi stegon shudri nizi suspilstva slugi bidnyaki pereselenci i t d zi stupniv nig Arijski zakoni zaboronyali shlyubi poza varnami ne dopuskali yih zmishuvannya i ne dozvolyali navit torkatisya do lyudej sho stoyat poza varnami pribiralnikiv smittya mogilnikiv kativ Voni tak i nazivalisya nedotorkani Za vdacheyu arijci vvazhalis nadzvichajno emocijnimi shilnimi do vzhivannya hmilnih napoyiv azartnih igor muziki V epohu Rigvedi pochav skladatisya j takij suto indijskij fenomen yak Tut upershe obgruntovano moralno pravovi motivi podilu indijskogo suspilstva na 4 osnovni stani brahmaniv zherciv kshatriyiv voyiniv vajshiyiv zemlerobi shudriv slug Zgodom bulo sformovano she bagato pidstaniv kast I v suchasnij Indiyi dzherelom mudrosti vvazhayutsya Vedi zbirniki svyashennih gimniv v chest arijskih bogiv Vidomi 4 takih zbirniki Najdrevnishij z nih Rigveda nalezhit do III a chastkovo i do kincya VI tis do n e i skladayetsya z 10 knig i 1028 gimniv Piznishe buli skladeni Samaveda i Yadzhurveda sho mistyat u sobi spivi i zhertovni formuli Ostannya Atharvaveda mistit magichni formuli Do vedijskoyi literaturi nalezhat takozh rizni komentari do Vedi napisani v piznishij period Vedichna literatura daye nam uyavlennya pro religiyu drevnih ariyiv Voni vvazhali sho Vsesvit skladayetsya z troh svitiv nebo povitrya i zemlya I bogi vidpovidno podilyalisya na 3 grupi Na pochatku I tis do n e na osnovi vedizmu i viruvan doarijskogo naselennya vinikaye brahmanizm Zgidno z nim lishe brahmani mogli vikonuvati religijni obryadi i vchiti lyudej religiyi Na zminu starim vedichnim bogam Varuni Indri Sur yi prihodyat novi Brahma vvazhayetsya tvorcem svitu Vishnu jogo ohoroncem a Shiva rujnivnikom Odnochasno vinikaye vchennya pro migraciyu dush sansara blukannya pererodzhennya pro dharmu zakon moralnij poryadok i pro karmu diyannya lyudini sho viznachayut yiyi stanovishe Syudi zh primikaye i uyavlennya pro mokshu stan nenarodzhuvanosti i nevmirannya Vsi ci religijno filosofski perekonannya znajdut svoye vidobrazhennya v piznishomu buddizmi i induyizmi Brahmanizm sklav legendi pro podvigi geroyiv Krishni i Rami yaki lyagli v osnovu drevnih epichnih poem Mahabharati i Ramayani Persha z nih Velika vijna nashadkiv Bharati bula skladena za perekazami mudrecem i spivakom V yasoyu i skladayetsya z 18 knig sho mistyat 107 tisyach dvovirshiv Ce v 8 raz bilshe nizh obsyag Iliadi i Odisseyi razom vzyatih Syuzhetnoyu osnovoyu eposu ye borotba za vladu nashadkiv legendarnogo Bharati Pandaviv i Kauraviv Ale Mahabharata ne tilki literaturnij tvir vona ye takozh zakonopovchalnim traktatom i svyashennoyu knigoyu Osoblivo ce torkayetsya shostoyi yiyi chastini nazvanoyi Bhagavadgita Gimn boga sho mistit povchannya Krishni Gimni zatorkuyut bezlichi problem zagalnogo harakteru Ramayana Opovid pro Ramu za rozmirami postupayetsya Mahabharati ale vidriznyayetsya bilshoyu strunkistyu i obraznistyu V osnovi syuzhetu lezhit istoriya zhittya Rami idealnogo sina i idealnogo pravitelya jogo lyubov do Siti yiyi vikradennya carem rakshasiv demoniv peremoga Rami i jogo panuvannya Obidvi poemi stali nacionalnim nadbannyam indijskogo narodu nevicherpnim dzherelom syuzhetiv i obraziv dlya literaturi i mistectva na bagato vikiv Pochinayuchi z VI s do n e v pobut shiroko vvodyatsya novi tvori brahmanistiv sutri i shastri svoyeridni traktati z riznih galuzej znan Z yavlyayutsya zbirniki zvichajnogo prava najvidomishij z yakih Zakoni Manu Skladayutsya pershi filosofski shkoli sannh ya joga nyaya vajsheshika mimansa vedanta najvojovnichoyu z yakih bula ostannya U V IV st do n e brahman Panini stvoryuye yedinu literaturnu movu sanskrit obchishenij na vidminu vid prakritiv rozmovnih mov yaka stala movoyu mizhindijskogo spilkuvannya VI st do n e pov yazanij v istoriyi Indiyi z poyavoyu novih viruvan dzhajnizmu i buddizmu Termin dzhajnizm pohodit vid slova peremozhec mayetsya na uvazi peremozhec nad krugoobigom pererodzhen Jogo fundator Mahavira zhiv u VI s do n e V osnovi vchennya shlyah zvilnennya vid sansari cherez dotrimannya troh skarbiv dzhajnizmu pravilne znannya pravilne bachennya i pravilna povedinka Mahavira nakazuvav svoyim poslidovnikam asketizm i ahimsu nesprichinennya shkodi vsim zhivim istotam yak umova poryatunku dushi BuddizmStvorennya buddizmu odniyeyi z suchasnih svitovih religij zv yazuyut z im yam Siddharthi Gautami 563 483 rr do n e yakij v 28 rokiv pokinuv budinok batka radzhi i 7 rokiv znahodivsya v mandrivkah poki na nogo ne zijshlo prosvitlennya i vin ne stav Buddoyu Prosvitlenim Budda vidkriv chotiri blagorodni istini pro te sho zhittya ye strazhdannya sho yihnoyu prichinoyu ye lyudski bazhannya pristrasti pragnennya zhittya i sho vihid z cogo podolannya vsih pristrastej Golovna meta lyudini dosyagnennya nirvani stanu koli lyudina nazavzhdi vimikayetsya z procesu pererodzhen Takim chinom poryatunok buv mozhlivij dlya kozhnoyi lyudini nezalezhno vid yiyi pohodzhennya cherez samovdoskonalennya i bez yakih nebud poserednikiv napriklad brahmaniv Najvishogo zlotu buddizm dosyagaye pri Ashoci tretomu imperatorovi z dinastiyi Maur yiv 268 232 rr do n e Vin sklikav buddijskij sobor de buli zatverdzheni kanonichni osnovi buddizmu Zavdyaki jogo zusillyam buddizm vihodit za mezhi Indiyi Z chasu pidkorennya Pivnichnoyi Indiyi Kushanskoyu imperiyeyu 1 st vidbuvayutsya i serjozni zmini v indijskomu suspilstvi Na osnovi sistemi varn pochinaye skladatisya kastova sistema Kasti abo dzhati zamkneni grupi naselennya zi svoyimi zvichayami i zakonami Chleni dzhati zhili v odnij miscevosti zajmalisya odnoridnoyu diyalnistyu mali svoyu administraciyu sistemu vzayemodopomogi zagalnu kasu Spilkuvannya mizh chlenami riznih kast obmezhuvalosya U Kushanskuyu epohu oformlyayetsya novij napryam buddizmu mahayana de Budda staye bogom bodhisattv svyatih sho dosyagli rivnya Buddi ale na chas vidmovilisya uvijti v nirvanu zi spivchuttya do lyudstva Buddizm v cej chas pidkoryaye Kitaj i Indokitaj trohi piznishe dosyagaye Koreyi Pochinayuchi z 4 st rozpovsyudzhuyetsya religijna osvita U 5 stolitti car z dinastiyi Guptiv vidkriv najvidomishij buddijskij universitet monastir Nalanda u Piznishe z yavilisya universiteti v Taksili i Adzhanti U borotbi z buddizmom pochinaye formuvatisya novij tip brahmanizmu induyizm Osnovu novogo vchennya sklala Bhagavadgita Vihodyachi z togo sho kozhne bozhestvo ce ipostas vtilennya verhovnogo boga yak Rama abo Krishna buli vtilennyam boga Vishnu induyizm dozvolyav bud yaki kulti i viruvannya viyavlyayuchi pri comu she bilshu terpimist nizh buddizm Golovni bogi induizmu Shiva Vishnu i boginya Shakti buli takozh viyavami vishogo bozhestva Brahmi sho vossidaye u vichnij meditaciyi na vershini Gimalayiv Takim chinom v hodi drevnoyi istoriyi Indiyi oformilisya osnovni religijni vchennya na osnovi vedichnoyi tradiciyi brahmanizm sho transformuvavsya v induyizm dzhajnizm buddizm a vseredini nogo bezlich riznih napryamiv MistectvoLevova kapitel Vsi religiyi vplivali ne tilki na literaturnu tradiciyu ale i na arhitekturu i obrazotvorche mistectvo Spochatku arijski plemena vikoristovuvali dlya budivnictva majzhe vinyatkovo derevo Kam yani palaci zamist derev yanih sporud stali zvoditisya v period caryuvannya imperatora Ashoki z dinastiyi Maur yiv Vidomij jogo palac v Pataliputri stolici Magadhi Povsyudno stavilisya stambhi kam yani stovpi z buddijskoyu simvolikoyu abo zobrazhennyami tvarin i visichenimi na nih napisami napriklad Levova kapitel iz Sarnatha zvedena na misci pershoyi propovidi Buddi sho stala gerbom suchasnoyi Indiyi U cej zhe chas z yavlyayutsya i pershi stupi kultovi sporudi napivsferichnoyi formi v yakih zberigayutsya relikviyi pov yazani z Buddoyu Za perekazom Ashoka zviv 84000 stup Prekrasni arhitekturni pam yatniki dijshli do nashih dniv z chasiv Kushanskoyi imperiyi Ce peredusim chajtyi pecherni hrami zvedennya yakih staye tradiciyeyu napriklad pecherni kompleksi v Karki i Ellori Unikalnij hram v Kajlasi z yednav v sobi obrazi i motivi z induizmu dzhajnizmu i buddizmu Najvidomishij skelnij hramovij kompleks znahoditsya v Adzhanti Yiyi pecherni hrami zberegli yedini v svoyemu rodi bagatobarvni freski Realistichnimi i v toj zhe chas stilizovanimi rozpisami pokrito vse i stini i steli i koloni Do Kushanskoyi epohi v obrazotvorchomu mistectvi Indiyi Budda zobrazhavsya tilki u viglyadi simvoliv teper z yavlyayutsya jogo zobrazhennya u viglyadi lyudini Jogo chasto otochuyut bodhisattvi yak napriklad na stini z Katri 2 st Najposhirenishim napryamom v mistectvi cogo chasu staye gandharske nazvane tak na im ya miscevosti na pivnichnomu zahodi Indiyi Vono z yednalo v sobi tradiciyi serednoaziatskoyi iranskoyi indijskoyi i ellinistichnoyi kulturi Prikladami mozhut sluzhiti statuya Budda z i sidyachij Budda z Zobrazhennya v guptskomu mistectvi stayut mensh suhimi vishukanishimi i chuttyevishimi Budda zi znamenitoyi statuyi z Sarnatha IV st z yavlyayetsya yak idealna lyudina sho dosyagla stanu nirvani Zagalom imperatori z dinastiyi Guptiv vsilyako proteguvali hudozhnij tvorchosti Na osnovi drevnogo viglyadu teatralnogo mistectva pantomimi vinikaye dramaturgiya Pri dvori Chandragupti II 380 415 rr zhili najkrashi poeti jogo chasu Najbilsh vidomij z nih Kalidasa 353 420 Do nas dijshli tri jogo drami najdovershenishoyu z yakih ye Shakuntala Isnuvav i narodnij teatr sho z yednuvav muziku i plastiku tancyu Indijci duzhe lyubili logichni igri Odna z nih chaturanga shatrandzh dijshla i do nas u viglyadi suchasnih shahiv Dosyagayut visokogo rivnya naukovi znannya Odniyeyu iz zagadok dlya suchasnih vchenih zalishayetsya neirzhaviyucha zalizna kolona v Podili Matematika vzhe znala vityagannya kvadratnogo i kubichnogo koreniv Astronomi vstanovili sho Zemlya obertayetsya navkolo svoyeyi osi i sho Misyac zapozichaye svoye svitlo u Soncya U seredni viki ci znannya yak i indijski cifri perejnyali arabi Div takozhIndiya Istoriya IndiyiDzherelaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Davnoindijski visloviAntonova K A Istoriya Indii M 1979 Vasilev L S Istoriya Vostoka V 2 h t M 1994 T 2 Sinha N K Banerdzhi A Ch Istoriya Indii per s angl L V Stepanova 4 M Iz vo inostr lit ry 1954 Sokolov A B Britanskaya imperiya v XVIII v v zarubezhnoj istoriografii Shigalina O I Velikobritaniya na Srednem Vostoke M 1990LiteraturaDavnya Indiya ta yiyi literatura Zarubizhna literatura Materiali do vivchennya literatur zarubizhnogo Shodu Hrestomatiya Upor L V Gricik Kiyiv VPC Kiyivskij universitet 2006 S 200 211 Ce nezavershena stattya pro antichnist Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi