a | b | c | d | e | f | g | h | ||
8 | 8 | ||||||||
7 | 7 | ||||||||
6 | 6 | ||||||||
5 | 5 | ||||||||
4 | 4 | ||||||||
3 | 3 | ||||||||
2 | 2 | ||||||||
1 | 1 | ||||||||
a | b | c | d | e | f | g | h |
Чатуранґа (санскр. चतुरङ्ग; caturaṅga — «чотири частини») — давньоіндійська настільна воєнна () гра для 2 гравців. Історики вважають, що чатуранґа виникла в V столітті й розповсюдилася по всьому континенту, ставши основою таких ігор як шахи, сянці, сьоґі та інших. Пізніше в Індії традиційні правила чатуранґи поєдналися зі сучасними правилами шахів, утворивши так звані індійські шахи, в які в деяких місцевостях Індії грали навіть у XIX-XX століттях.
Існувала також азартна версія — чатураджі (чотири раджі) — для 4 гравців, у ній фігуру, якою треба ходити, визначало кидання гральних костей.
Назва
Зі санскриту «чатуранґа», від चतुर् (catur, «чотири») і अङ्ग (aṅga, «частина, член, вид»), перекладається як «чотири роди», тобто армія з чотирма родами військ: колісниці, слони, кіннота, піхота.
Такий поділ був класичним для давньоіндійського війська. Першим європейським полководцем, який протистояв бойовим слонам, був Александр Македонський під час битви на Гідаспі (територія сучасного Пакистану).
- Колісниця на печатці Дарія Великого (VI-V ст. до н. е.)
- Вирізьблена колісниця на храмі Айраветасвара (XII ст., Індія)
- Статуетка бойового слона з Помпеїв (до I ст.)
- Середньовічний малюнок індійського бойового слона (XVI ст., Португалія)
- Хронологія терміну
→ | чатуранґа | чатранґ | шатрандж | шахи |
---|---|---|---|---|
період | V-VI ст. | VI-VII ст. | VII-X ст. | від X ст. дотепер |
мова, поширення | санскрит, Імперія Гуптів, Імперія Харші | середньоперська мова, Держава Сасанідів | , Омеядський халіфат, пізніші арабські держави Середньовіччя | сучасна назва в європейських мовах, від лат. scacci |
У Персії чатуранґа отримала іранізовану версію назви — «чатранґ». 644 року Держава Сасанідів упала під натиском арабів, які замінили нехарактерний для їхньої мови звук «ч» на «ш» — «шатрандж». Арабська територіальна (див. Арабські завоювання) та культурна (див. Золота доба ісламу) експансія сприяли розповсюдженню шатранджу по всій Середній Азії та Середземномор'ї.
Арабськими володіннями були о. Сицилія та Іберійський півострів, через які гра потрапила до Європи. Єдині сучасні європейські мови, де в назві гри залишилися сліди від арабського «(аль-)шатрандж» це — іспанська (ajedrez) та португальська (xadrez), тому припускають, що головний шлях проникнення гри до західної Європи пролягав через Іберійський півострів. У X—XI ст. в державах південної та центральної Європи з'являються перші писемні згадки про шахи. На той час «ш» був рідковживаним звуком у європейських мовах, тому латиною використовували буквосполуку sc: scacci, scaci або scachi. Якщо на півдні Європи місцеві могли чути правильну вимову назви фігури «шах» (король), то в інших країнах літописці плутали «ск» і «ш», бо опиралися на писемну латинську форму — skakkus/scaccus давньоанглійською та scâh (вимовлялося «сках») давньоверхньонімецькою. Палаталізація збігу приголосних /sk/ → /ʃ/ в цих мовах відбулася бл. 1000-1100 року.
Гра була популярною в Київській Русі, про що свідчать археологічні знахідки в Тмутаракані, Білій Вежі, Києві, Вишгороді, Городні, Новгороді та інших містах. Вік і географія знахідок указує на те, що шахи проникли до Русі в X—XI ст. з південного сходу (Хазарія) і впродовж століття поширилися аж до Новгорода та Балтійського моря. До Хозарського каганату, у свою чергу, шахи прийшли торговими шляхами від арабів через територію сучасного Азербайджану та Дагестану.
У Середньовіччі шахи стали частиною європейської та ісламської придворної культури, було прийнято вважати, що аристократи повинні бути вправні в цій грі так само добре, як і у верховій їзді, полюванні, музиці та літературі.
Перші згадки
a | b | c | d | e | f | g | h | ||
8 | 8 | ||||||||
7 | 7 | ||||||||
6 | 6 | ||||||||
5 | 5 | ||||||||
4 | 4 | ||||||||
3 | 3 | ||||||||
2 | 2 | ||||||||
1 | 1 | ||||||||
a | b | c | d | e | f | g | h |
Традиційно вважали, що перша писемна згадка про гру знаходиться в поемі (бл. V—VII ст.):
Сезон дощів грав у свою гру, фігури котрої, — жовті й зелені, наче покриті лаком — стрибали по чорних квадратах садових клумб
Сучасний дослідник шахів Ж.-Л. Казо звертає увагу, що санскритом слово nayadyûtair («ігрові фігури») не обов'язково вказує на чатуранґу (чи шахи), а могло означати фігурки будь-якої настільної гри.
Наступна згадка, в «Харшачаріті» (біографії правителя Харші) датована початком VII століття:
За правління цього володаря лише бджоли сварилися під час збирання роси, стопи «відрізали» тільки вимірюючи відстані й тільки дошки аштапади вчили позицій чатуранґи
Для пояснення треба зазначити, що була грою, подібною до нард, а «чатуранґа» перекладалася як «чотири роди [військ]», тому фраза підкреслювала мирне моделювання військових дій. Правила аштапади невідомі, як і те, що означали хрестики на краях і посередині дошки, але гра дуже давня, бо згадана в «Списку ігор, у які б не грав Будда». Список походить із VI-V ст. до н. е., в ньому перелічені аштапада 8×8, 10×10, ігри з гральними костями та ще кільканадцять забав.
Усі наступні згадки про гру відносяться до пізніших століть з перських і арабських джерел. Тому історик шахів ще 1900 року написав: «Перед сьомим сторіччям нашої ери існування шахів у будь-якій країні не доведене ані найменшими свідченнями сучасників чи документальними доказами» і «…все, що відбувалося до цієї дати, покрите непроглядним мороком».
Про гру, але вже під іранізованою назвою «шатрандж», пише «Книга діянь Ардашира, сина Папака»:
Ардашир зробив це, і з Божою допомогою він став хоробрішим і вправнішим за всіх у грі в м'яч, у верховій їзді, в шатранджі, в нардах та в усіх інших іграх
«Книгу діянь…» писали мовою пахлеві впродовж багатьох десятиліть чи, навіть, століть, на що вказують архаїчні конструкції окремих частин тексту, але з огляду на найпізніші події в праці, її завершено не раніше, ніж 706 року.
Дискусія навколо походження чатуранґи
Чатураджі
a | b | c | d | e | f | g | h | ||
8 | 8 | ||||||||
7 | 7 | ||||||||
6 | 6 | ||||||||
5 | 5 | ||||||||
4 | 4 | ||||||||
3 | 3 | ||||||||
2 | 2 | ||||||||
1 | 1 | ||||||||
a | b | c | d | e | f | g | h |
Правила гри
Повністю правила гри невідомі, наявні свідчення неповні і суперечливі. Основне джерело свідчень — трактат хорезмського вченого XI століття Аль-Біруні в якому є лише неповний опис чатуранґи.
Грали на дошці для (щось середнє між нардами та шахами). У грі використовували комплекти фігур двох (жовті та зелені) або чотирьох (чорні, зелені, жовті й червоні) кольорів.
Початкова позиція дуже схожа на шахи: раджа, радник, слони (2), коні (2) та колісниці (2). Перед ними — 8 пішаків. Відмінністю було те, що позиція не була дзеркальна — для кожного з гравців радник стояв зліва від раджі.
Ходи та взяття
Ходи в партії виконували по черзі. Як і в шахах, кожен хід переміщувалась одна фігура відповідно до правил пересування, таким чином, щоб клітина, на яку ставиться фігура, була або вільною, або зайнятою фігурою противника. У такому випадку фігура противника вважалась взятою і знімалась із дошки.
У чатуранзі не існувало понять шах, мат і пат. Взяття всіх фігур, крім раджі (оголення короля), також було перемогою, крім випадку, коли суперник міг взяти вашу останню фігуру наступним ходом. Тоді оголошувалася нічия.
Правила пересування фігур
- Раджа пересувався на одну клітину по горизонталі, вертикалі чи діагоналі (як король у сучасних шахах).
- Слон пересувався на одну клітину вперед або на одну по діагоналі. Згодом правила змінились, і слон став ходити через одне поле по діагоналі. При цьому, як і кінь, слон при ході «переступав» через клітину, тому можливість ходу не залежала від наявності на шляху слона будь-яких фігур.
- Кінь ходив як і в шахах — на одну клітину ортогонально та одну діагонально з віддаленням від початкової.
- Колісниця ходила по горизонталям і вертикалям на одну або дві клітини.
- Пішаки могли ходити лише вперед, на одну клітину, і бити ходом по діагоналі вперед на одну клітину.
- Рокіровки не було.
Примітки
- Арриан. Поход Александра [ 31 грудня 2021 у Wayback Machine.]. — Москва: Миф, 1993 (Книга п'ята)
- Gamer, Helena M. The Earliest Evidence of Chess in Western Literature: The Einsiedeln Verses. Speculum, vol. 29, no. 4, [Medieval Academy of America, Cambridge University Press, University of Chicago Press], 1954, pp. 734–50.
- Cange, et al., Glossarium mediae et infimae latinitatis, éd. augm., Niort : L. Favre, 1883‑1887, t. 7, col. 323c. [ 7 січня 2022 у Wayback Machine.] (лат.)
- Шахматы на Руси, с. 56
- Constable, Olivia Remie. Chess and Courtly Culture in Medieval Castile: The ‘Libro de Ajedrez’ of Alfonso X, El Sabio [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.]. Speculum, vol. 82, no. 2, [Medieval Academy of America, Cambridge University Press, University of Chicago Press], 2007, pp. 301–47.
- Golombek, 11
- The Old Texts — Part 1 [ 9 червня 2017 у Wayback Machine.] (history.chess.free.fr) (англ.) (фр.)
- Golombek, 12
- Cazaux, Jean-Louis, and Rick Knowlton. A World of Chess: Its Development and Variations Through Centuries and Civilizations. 2017. P. 48.
- Chess [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.] (Encyclopædia Iranica) (англ.)
- Kār-Nāmag ī Ardašīr ī Pābagān [ 1 січня 2022 у Wayback Machine.] (Encyclopædia Iranica) (англ.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чатуранґа |
- Війна без кровопролиття [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] УСМГ
- Змагання з шахів в рамках спартакіади «Здоров'я» серед наукових, НПП та співробітників НУБіП України [ 25 квітня 2021 у Wayback Machine.] 20 жовтня 2015 року
- Мэррей Г. Насколько стара шахматная игра, пер. с англ. // , 1936, № 12. []
- К вопросу о происхождении и развитии шахмат // , 1952, № 10, 12. []
- Бируни о чатуранге // , 1975, № 5. — С. 20-21
- H.J.R. Murray. A History of Chess. — 1913. — P. ?.
- Cazaux, J.-L., Knowlton, R. A World of Chess: Its Development and Variations through Centuries and Civilizations. — 2017. — P. ?. — .
- D.B. Pritchard (1994) The Encyclopedia of Chess Variants, []
- David Parlett (1999) The Oxford History of Board Games, []
- Edward Falkener (1892, переизд. 1961) Games Ancient and Oriental and How to Play Them, []
- Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 449. — . (рос.)
Це незавершена стаття з шахів. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
a b c d e f g h8 87 76 65 54 43 32 21 1a b c d e f g hPochatkova poziciya chaturangi Chaturanga sanskr चत रङ ग caturaṅga chotiri chastini davnoindijska nastilna voyenna gra dlya 2 gravciv Istoriki vvazhayut sho chaturanga vinikla v V stolitti j rozpovsyudilasya po vsomu kontinentu stavshi osnovoyu takih igor yak shahi syanci sogi ta inshih Piznishe v Indiyi tradicijni pravila chaturangi poyednalisya zi suchasnimi pravilami shahiv utvorivshi tak zvani indijski shahi v yaki v deyakih miscevostyah Indiyi grali navit u XIX XX stolittyah Isnuvala takozh azartna versiya chaturadzhi chotiri radzhi dlya 4 gravciv u nij figuru yakoyu treba hoditi viznachalo kidannya gralnih kostej NazvaZi sanskritu chaturanga vid चत र catur chotiri i अङ ग aṅga chastina chlen vid perekladayetsya yak chotiri rodi tobto armiya z chotirma rodami vijsk kolisnici sloni kinnota pihota Takij podil buv klasichnim dlya davnoindijskogo vijska Pershim yevropejskim polkovodcem yakij protistoyav bojovim slonam buv Aleksandr Makedonskij pid chas bitvi na Gidaspi teritoriya suchasnogo Pakistanu Kolisnicya na pechatci Dariya Velikogo VI V st do n e Virizblena kolisnicya na hrami Ajravetasvara XII st Indiya Statuetka bojovogo slona z Pompeyiv do I st Serednovichnij malyunok indijskogo bojovogo slona XVI st Portugaliya Hronologiya terminu chaturanga chatrang shatrandzh shahiperiod V VI st VI VII st VII X st vid X st dotepermova poshirennya sanskrit Imperiya Guptiv Imperiya Harshi serednoperska mova Derzhava Sasanidiv Omeyadskij halifat piznishi arabski derzhavi Serednovichchya suchasna nazva v yevropejskih movah vid lat scacci U Persiyi chaturanga otrimala iranizovanu versiyu nazvi chatrang 644 roku Derzhava Sasanidiv upala pid natiskom arabiv yaki zaminili neharakternij dlya yihnoyi movi zvuk ch na sh shatrandzh Arabska teritorialna div Arabski zavoyuvannya ta kulturna div Zolota doba islamu ekspansiya spriyali rozpovsyudzhennyu shatrandzhu po vsij Serednij Aziyi ta Seredzemnomor yi Arabskimi volodinnyami buli o Siciliya ta Iberijskij pivostriv cherez yaki gra potrapila do Yevropi Yedini suchasni yevropejski movi de v nazvi gri zalishilisya slidi vid arabskogo al shatrandzh ce ispanska ajedrez ta portugalska xadrez tomu pripuskayut sho golovnij shlyah proniknennya gri do zahidnoyi Yevropi prolyagav cherez Iberijskij pivostriv U X XI st v derzhavah pivdennoyi ta centralnoyi Yevropi z yavlyayutsya pershi pisemni zgadki pro shahi Na toj chas sh buv ridkovzhivanim zvukom u yevropejskih movah tomu latinoyu vikoristovuvali bukvospoluku sc scacci scaci abo scachi Yaksho na pivdni Yevropi miscevi mogli chuti pravilnu vimovu nazvi figuri shah korol to v inshih krayinah litopisci plutali sk i sh bo opiralisya na pisemnu latinsku formu skakkus scaccus davnoanglijskoyu ta scah vimovlyalosya skah davnoverhnonimeckoyu Palatalizaciya zbigu prigolosnih sk ʃ v cih movah vidbulasya bl 1000 1100 roku Gra bula populyarnoyu v Kiyivskij Rusi pro sho svidchat arheologichni znahidki v Tmutarakani Bilij Vezhi Kiyevi Vishgorodi Gorodni Novgorodi ta inshih mistah Vik i geografiya znahidok ukazuye na te sho shahi pronikli do Rusi v X XI st z pivdennogo shodu Hazariya i vprodovzh stolittya poshirilisya azh do Novgoroda ta Baltijskogo morya Do Hozarskogo kaganatu u svoyu chergu shahi prijshli torgovimi shlyahami vid arabiv cherez teritoriyu suchasnogo Azerbajdzhanu ta Dagestanu U Serednovichchi shahi stali chastinoyu yevropejskoyi ta islamskoyi pridvornoyi kulturi bulo prijnyato vvazhati sho aristokrati povinni buti vpravni v cij gri tak samo dobre yak i u verhovij yizdi polyuvanni muzici ta literaturi Pershi zgadkia b c d e f g h8 87 76 65 54 43 32 21 1a b c d e f g hDoshka dlya Tradicijno vvazhali sho persha pisemna zgadka pro gru znahoditsya v poemi bl V VII st Sezon doshiv grav u svoyu gru figuri kotroyi zhovti j zeleni nache pokriti lakom stribali po chornih kvadratah sadovih klumb Suchasnij doslidnik shahiv Zh L Kazo zvertaye uvagu sho sanskritom slovo nayadyutair igrovi figuri ne obov yazkovo vkazuye na chaturangu chi shahi a moglo oznachati figurki bud yakoyi nastilnoyi gri Nastupna zgadka v Harshachariti biografiyi pravitelya Harshi datovana pochatkom VII stolittya Za pravlinnya cogo volodarya lishe bdzholi svarilisya pid chas zbirannya rosi stopi vidrizali tilki vimiryuyuchi vidstani j tilki doshki ashtapadi vchili pozicij chaturangi Dlya poyasnennya treba zaznachiti sho bula groyu podibnoyu do nard a chaturanga perekladalasya yak chotiri rodi vijsk tomu fraza pidkreslyuvala mirne modelyuvannya vijskovih dij Pravila ashtapadi nevidomi yak i te sho oznachali hrestiki na krayah i poseredini doshki ale gra duzhe davnya bo zgadana v Spisku igor u yaki b ne grav Budda Spisok pohodit iz VI V st do n e v nomu perelicheni ashtapada 8 8 10 10 igri z gralnimi kostyami ta she kilkanadcyat zabav Usi nastupni zgadki pro gru vidnosyatsya do piznishih stolit z perskih i arabskih dzherel Tomu istorik shahiv she 1900 roku napisav Pered somim storichchyam nashoyi eri isnuvannya shahiv u bud yakij krayini ne dovedene ani najmenshimi svidchennyami suchasnikiv chi dokumentalnimi dokazami i vse sho vidbuvalosya do ciyeyi dati pokrite neproglyadnim morokom Pro gru ale vzhe pid iranizovanoyu nazvoyu shatrandzh pishe Kniga diyan Ardashira sina Papaka Ardashir zrobiv ce i z Bozhoyu dopomogoyu vin stav horobrishim i vpravnishim za vsih u gri v m yach u verhovij yizdi v shatrandzhi v nardah ta v usih inshih igrah Knigu diyan pisali movoyu pahlevi vprodovzh bagatoh desyatilit chi navit stolit na sho vkazuyut arhayichni konstrukciyi okremih chastin tekstu ale z oglyadu na najpiznishi podiyi v praci yiyi zaversheno ne ranishe nizh 706 roku Diskusiya navkolo pohodzhennya chaturangiChaturadzhia b c d e f g h8 87 76 65 54 43 32 21 1a b c d e f g hChaturadzhi Pochatkova poziciyaPravila griRadga graye z Krishnoyu v chaturangu Indijska kartina data nevidoma Povnistyu pravila gri nevidomi nayavni svidchennya nepovni i superechlivi Osnovne dzherelo svidchen traktat horezmskogo vchenogo XI stolittya Al Biruni v yakomu ye lishe nepovnij opis chaturangi Grali na doshci dlya shos serednye mizh nardami ta shahami U gri vikoristovuvali komplekti figur dvoh zhovti ta zeleni abo chotiroh chorni zeleni zhovti j chervoni koloriv Pochatkova poziciya duzhe shozha na shahi radzha radnik sloni 2 koni 2 ta kolisnici 2 Pered nimi 8 pishakiv Vidminnistyu bulo te sho poziciya ne bula dzerkalna dlya kozhnogo z gravciv radnik stoyav zliva vid radzhi Hodi ta vzyattya Hodi v partiyi vikonuvali po cherzi Yak i v shahah kozhen hid peremishuvalas odna figura vidpovidno do pravil peresuvannya takim chinom shob klitina na yaku stavitsya figura bula abo vilnoyu abo zajnyatoyu figuroyu protivnika U takomu vipadku figura protivnika vvazhalas vzyatoyu i znimalas iz doshki U chaturanzi ne isnuvalo ponyat shah mat i pat Vzyattya vsih figur krim radzhi ogolennya korolya takozh bulo peremogoyu krim vipadku koli supernik mig vzyati vashu ostannyu figuru nastupnim hodom Todi ogoloshuvalasya nichiya Pravila peresuvannya figur Radzha peresuvavsya na odnu klitinu po gorizontali vertikali chi diagonali yak korol u suchasnih shahah Slon peresuvavsya na odnu klitinu vpered abo na odnu po diagonali Zgodom pravila zminilis i slon stav hoditi cherez odne pole po diagonali Pri comu yak i kin slon pri hodi perestupav cherez klitinu tomu mozhlivist hodu ne zalezhala vid nayavnosti na shlyahu slona bud yakih figur Kin hodiv yak i v shahah na odnu klitinu ortogonalno ta odnu diagonalno z viddalennyam vid pochatkovoyi Kolisnicya hodila po gorizontalyam i vertikalyam na odnu abo dvi klitini Pishaki mogli hoditi lishe vpered na odnu klitinu i biti hodom po diagonali vpered na odnu klitinu Rokirovki ne bulo PrimitkiArrian Pohod Aleksandra 31 grudnya 2021 u Wayback Machine Moskva Mif 1993 Kniga p yata Gamer Helena M The Earliest Evidence of Chess in Western Literature The Einsiedeln Verses Speculum vol 29 no 4 Medieval Academy of America Cambridge University Press University of Chicago Press 1954 pp 734 50 Cange et al Glossarium mediae et infimae latinitatis ed augm Niort L Favre 1883 1887 t 7 col 323c 7 sichnya 2022 u Wayback Machine lat Shahmaty na Rusi s 56 Constable Olivia Remie Chess and Courtly Culture in Medieval Castile The Libro de Ajedrez of Alfonso X El Sabio 2 sichnya 2022 u Wayback Machine Speculum vol 82 no 2 Medieval Academy of America Cambridge University Press University of Chicago Press 2007 pp 301 47 Golombek 11 The Old Texts Part 1 9 chervnya 2017 u Wayback Machine history chess free fr angl fr Golombek 12 Cazaux Jean Louis and Rick Knowlton A World of Chess Its Development and Variations Through Centuries and Civilizations 2017 P 48 Chess 2 sichnya 2022 u Wayback Machine Encyclopaedia Iranica angl Kar Namag i Ardasir i Pabagan 1 sichnya 2022 u Wayback Machine Encyclopaedia Iranica angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ChaturangaVijna bez krovoprolittya 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine USMG Zmagannya z shahiv v ramkah spartakiadi Zdorov ya sered naukovih NPP ta spivrobitnikiv NUBiP Ukrayini 25 kvitnya 2021 u Wayback Machine 20 zhovtnya 2015 roku Merrej G Naskolko stara shahmatnaya igra per s angl 1936 12 storinka K voprosu o proishozhdenii i razvitii shahmat 1952 10 12 storinka Biruni o chaturange 1975 5 S 20 21 H J R Murray A History of Chess 1913 P Cazaux J L Knowlton R A World of Chess Its Development and Variations through Centuries and Civilizations 2017 P ISBN 9781476629018 D B Pritchard 1994 The Encyclopedia of Chess Variants ISBN 0 9524142 0 1 storinka David Parlett 1999 The Oxford History of Board Games ISBN 0 19 212998 8 storinka Edward Falkener 1892 pereizd 1961 Games Ancient and Oriental and How to Play Them ISBN 0 486 20739 0 storinka Shahmaty Enciklopedicheskij slovar Gl red A E Karpov M Sov enciklopediya 1990 S 449 ISBN 5 85 270 005 3 ros Ce nezavershena stattya z shahiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi