Ця стаття містить список термінів пов язаних із ісламом а також короткий тематичний словник в якому частина термінів зі

Ця стаття містить список термінів, пов'язаних із ісламом, а також короткий тематичний словник (в якому частина термінів зі списку повторюється).

Зміст:	А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Словник Посилання

А

Абая (араб. أباءة — сукня) — довга жіноча сукня з рукавами, що не підперізується, для носіння в громадських місцях.
(араб. وضوء — омивання) — ритуальне омивання, що є обов'язковою умовою для здійснення намазу, тавафу, дотику до Корану, що включає в себе омивання обличчя, рук, голови та ніг.
Авлія (араб. أولياء) — праведники, наближені до Аллаха, ревні у молитвах, поминання Аллаха та інших видах поклоніння. У суфіїв — «святі», що можуть мати надприродні можливості ().
(араб. عورة — слабке незахищене місце, статеві органи) — частина тіла, яку мусульмани зобов'язані прикривати перед іншими людьми. Для жінок авратом прийнято вважати все тіло за винятокмом овалу обличчя та кистей рук, для чоловіків — від пупка до колін включно.
Агль аль-Байт (араб. أهل البيت — люди дому) — члени сім'ї та дружини пророка Мухаммада, а також самоназва шиїтів.
Агль аль-Кітаб (араб. اهل الكتاب) — люди Писання.
Агль ас-Сунна валь Джама'а (араб. أهل السنة والجماعة — люди Сунни та громади) — самоназва сунітів.
Адат (араб. عادات — звичаї, традиції) — загальна назва звичаєвого права, яке протиставляють релігійному праву (шаріату).
(араб. عذاب القبر) — випробування та покарання, які проходить людина після смерті до настання Судного дня.
Азан (араб. أَذَان) — заклик до молитви (намазу), який читає муедзин.
(араб. عقيدة — віра, догма) — комплекс переконань мусульман, що розкриває суть іману.
(араб. عقيقة — перерізання) — жертвоприношення одного чи двох баранів, яке вчиняють при народженні дитини.
Аль-Акса (араб. المسجد الاقصى — віддалена мечеть) — мечеть на Храмовій горі в Єрусалимі, третя святиня ісламу.
Ансари (араб. أنصاري — помічники [пророка]) — корінні мешканці Медини, що прийняли іслам і стали сподвижниками пророка Мухаммада. Разом із складали мусульманську громаду Медини.
Аср (араб. عصر) — надвечірня молитва.
(араб. الآخره — кінець, останній) — вічне, загробне життя, що складається з життя в раю чи в пеклі.
Аят (араб. آية — знамення) — — найменший відокремлений текст Корану, вірш; Коран містить 6236 аятів.
Аятола (араб. آية الله — знамення Аллаха) — шиїтський релігійний титул, що дає право виносити самостійні рішення щодо правових питань.

Б

Барака (араб. بركة — благословення) — Божественне благословення, яким можуть бути наділені пророки та їхні близькі.
Барзах (араб. برزخ — перешкода) — місце перебування людської душі в період між фізичною смертю та днем воскресіння із мертвих.
(араб. بسملة) — фраза, що означає «Ім'ям Аллаха Милостивого, Милосердного!», якою починаються всі сури Корану, крім дев'ятої.
Біда (араб. بدعة — нововведення) — нововведення, що з'явилося в ісламі після періоду життя пророка Мухаммада та його сподвижників.
(араб. بهتان) — наговір.
Бурак (араб. البراق — той, що сяє; блискавичний) — тварина із потойбічного світу, на якій пророк Мухаммад здійснив нічну подорож (ісра) із Мекки в Єрусалим.

В

(араб. الوسوس) — намовляння шайтана.
(араб. وحي — одкровення) — божественне одкровення, прихований і швидкий спосіб передачі повідомлень пророкам напряму або через янголів.

Г

Газават (араб. غزوات — вторгнення) — війни, в яких особисто брав участь пророк Мухаммад. Іноді виступає синонімом джигаду. Деякі теологи розрізняють джигад як духовну боротьбу і газават як збройну боротьбу.
(араб. غيبة) — пліткарство.
Гіджра (араб. هجرة — переселення) — вимушене переселення мусульман із Мекки в Медину 622 року. Це стало новою віхою в історії ісламу, тому мусульманське літочислення починається з дня переселення пророка Мухаммада (15—16 липня 622 року).
Гурія (араб. حورية) — райська діва.
(араб. غسل — купання) — акт повного очищення тіла через ритуальне купання.

Д

Дават (араб. دعوة — заклик) — заклик, запрошення в іслам, прозелітизм.
Даджаль (араб. الدجال — брехун) — аналог християнського Антихриста.
Дар аль-іслам (араб. دار الإسلام) — земля ісламу.
(араб. دار الكفر) — земля невір'я.
Дар аль-харб (араб. دار الحرب) — земля війни.
Джамаат (араб. جامعة) — зібрання: всесвіт, мечеть, громада.
(араб. رمي الجمرات — кидання каміння) — обряд кидання каміння в стовпи, що символізують шайтана.
(араб. جنابة — осквернення) — стан статевого осквернення, що настає після статевої близькості чи полюції уві сні.
(араб. جنازة) — похорони.
Джаннат (араб. جنّة — сад) — рай, райські сади, в яких будуть перебувати праведники та вірні.
Джаганнам (араб. جهنم — Геєна) — пекло, вічне місцеперебування грішників та невірних після смерті.
Джагілія (араб. جاهلية — невігластво) — доісламські часи, часи язичництва; Джагіль (جهل) — невіглас.
(араб. جبريل — могутність Бога) — ангел, що відповідає за передачу одкровень Аллаха пророкам. Відповідає біблійному Архангелу Гавриїлу.
Джизія (араб. جزْية — данина) — подушний податок, що стягують з дорослих чоловіків-немусульман, що живуть на території мусульманської держави в обмін на звільнення від служби в армії.
(араб. جلباب — халат) — цільний жіночий одяг, що покриває все тіло, залишаючи непокритими лише кисті рук, ступні та очі.
Джин (араб. جنّ — джин) — творіння, створене з вогню, що має свобідну волю. Джини можуть бути як мусульманами, так і невірними (шайтани, біси).
Джигад (араб. الجهاد — старанність, зусилля) — старанність у благих ділах, докладання зусиль у благих ділах, боротьбі за віру.
Джуз (араб. جزء — частина) — одна тридцята частина Корану.
Джума-мечеть (араб. مسجد الجمعة — п'ятнична мечеть) — мечеть для здійснення п'ятничної молитви.
Джума-намаз (араб. صلاة الجمعة) — п'ятнична молитва.

З

Забур (араб. زبور) — Псалтир.
Закят (араб. زكاة — те, що очищує) — обов'язкова милостиня, податок, який стягують раз на рік з мусульман, що мають певне майно. Один із п'яти стовпів ісламу.
Зикр (араб. ذكر — поминання) — духовна практика, що полягає в багаторазовому промовлянні молитовних формул, що містять ім'я Аллаха.
(араб. ذمي‎‎ — договір) — збірна назва немусульманського населення (переважно тих, що сповідували християнство, юдаїзм, зороастризм тощо) на території держав, що жили за законами шаріату.
(араб. الزنا) — перелюбство.
(араб. زِنْدِيقٌ) — єретик.
(араб. زِيارة — візит, паломництво) — святе місце, місце паломництва мусульман.
(араб. الظُّهْر) — полуденна молитва.

І

(араб. عبادة — служіння) — поклоніння, в якому розуміють всі явні та приховані слова та дії, угодні Аллаху. До поклоніння належать намаз, піст, жертвоприношення, благання, обітниці тощо. В ширшому значення поклонінням вважають будь-яке благодіяння, що здійснюють заради Аллаха.
Ід аль-Адха (араб. عيد الأضحى) — , в Україні більш відоме як Курбан-байрам (тур. Kurban Bayramı) — свято жертвоприношення і завершення хаджу, що відзначають в 10 день місяця Зуль-хіджа в пам'ять жертвоприношення пророка Ібрагіма (Авраама).
(араб. عدة — декілька) — період (4 місяці та 10 днів) вичікування після розлучення чи смерті чоловіка, протягом якого жінка не має права одружуватися з іншим чоловіком.
Іджма (араб. إجماع — згода) — одноголосна думка більшості ісламських вчених-правників.
Іджтигад (араб. اجتهاد — зусилля над собою) — досягнення вищого ступеня знання та отримання права самостійно вирішувати деякі питання теологічно-правового характеру.
(араб. صلاة العيد) — святкова молитва.
(араб. إقامة) — заклик до молитви, який читають після азану і безпосередньо перед молитвою.
Імам (араб. إمام — проводир) — керівник колективної молитви; почесний титул найбільших релігійних авторитетів, засновників мазгабів тощо; глава мусульманської громади.
Іман (араб. إيمان — віра) — переконання, до якого належать віра в Аллаха, Ангелів, , пророків, і Призначення.
(араб. الإنجيل) — Євангеліє.
Інсан каміль (араб. إنسان كامل — досконала людина) — в суфізмі ідеал досконалої людини, що перемогла в собі і досягла стану .
Іншалла (араб. إن شاء الله — якщо Бог забажає) — або «Іншаллаг!» чи «Іншаллах!» — «якщо божа воля є на те». Ритуальний молитовний вигук, вигукувальний вираз, що використовується в арабських та інших мусульманських країнах, як знак смирення мусульманина перед волею Аллаха.
(араб. عرفان) — особливий вид сакрального знання про те, яким повинен бути істинний мусульманин-монотеїст, і про те, як досягнути близькості до Аллаха.
(араб. إسناد — опора) — ланцюжок оповідачів, що передавали хадис від пророка Мухаммада.
(араб. استنجاء — підмивання) — правила поведінки в туалеті (а також у ситуації, що супроводжує сечовипускання та випорожнення), наказані мусульманину шаріатом.
Істихсан (араб. استحسان) — винесення релігійної постанови з огляду на внутрішній голос. Подібну практику допускали Абу Ханіфа та його послідовники, хоча абсолютна більшість мусульманських богословів відкидали її.
(араб. عتكاف) — усамітнення в мечеті заради поклоніння Аллаху, протягом якого мусульманин не має права без поважної причини покидати мечеть і здійснювати злягання з дружиною.
Іфтар (араб. إفطار — розговіння) — прийом їжі після заходу сонця під час посту.
Іхрам (араб. إحرام — посвячення) — особливий стан духовної чистоти паломника, що здійснює хадж. Для перебування в ньому необхідно здійснити повне омивання тіла, загорнутися в особливий одяг і дотримуватися правила іхрам. Так само називають спеціальний одяг, який одягають під час здійснення великого паломництва.
Іхсан (араб. احسان) — високий ступінь віри, що дозволяє людині здійснювати справи щиро заради Аллаха так, наче він бачить Його (оскільки навіть якщо він не бачить Його, то знає, що Аллах бачить його).
(араб. عشاء) — нічна молитва.

К

Кааба (араб. الكعبة — куб) — мусульманська святиня у вигляді кубічної будівля у внутрішньому подвір'ї Заповітної Мечеті в Мецці. В сторону Кааби мусульмани звертають свої обличчя під час молитви, а під час хаджу навколо Кааби відбувається обряд таваф.
Каді (араб. قاضي) — суддя.
(араб. قذف) — наруга.
Калам (араб. كلام — слово, промова) — філософсько-теологічна дисципліна.
(араб. كَفَّارَة — спокута) — спокутування за вчинені гріхи.
Кібла (араб. قبلة — напрямок) — напрямок на Каабу в Мецці, в якому мусульмани здійснюють молитву.
Кур'ан (араб. قرآن) — Коран
Курбан (араб. قربان) — жертвоприношення.
(араб. الكتب السته — шість книг) — шість авторитетних сунітських збірників хадисів, складених , , , , ат-Тірмізі та імамом .
Куфр (араб. كفر) — невір'я.

Л

Лайлат аль-Кадр (араб. ليلة القدر — ніч визначення) — одна з ночей місяця Рамадан.
(араб. لوح محفوظ — Бережена Скрижаль) — скрижаль, на якій записано всі минулі та майбутні події у світі.

М

Магді (араб. مهدي — ведений) — провісник близького кінця світу, останній наступник пророка Мухаммада, свого роду месія.
(араб. الْمَهْرُ) — посаг, придане.
Магриб (араб. المغرب) — вечірня молитва; Північно-Західна Африка.
Мазгаб (араб. مذهب — доктрина, школа) — релігійно-правові школи в області мусульманського права.
Малаїка (араб. ملائكة — посланець, вісник) — ангел, розумна істота, зазвичай невидима для людини, що беззаперечно виконує всі накази Аллаха.
(араб. منزل) — одна із семи рівних частин Корану.
(араб. المَسْحُ — протирання) — прання і чистка одягу та взуття, протирання шкіряних шкарпеток.
(араб. متن — дошка) — слова та дії пророка Мухаммада, описані в хадисі.
(араб. محرم — заборонений) — близький родич, з яким жінка не має права одружуватися через родинні зв'язки, але має право залишатися з ним наодинці та вирушати в подорож.
(араб. ما شاء الله‎ — що/так захотів Бог) — також Машаллаг чи маша'Аллах
Мінарет (араб. منارة — маяк) — башта, з якої муедзин скликає мусульман на молитву.
Мінбар (араб. منبر — кафедра) — місце в мечеті, звідки імам читає проповіді.
Міхраб (араб. محراب — ніша) — ніша в стіні мечеті, що вказує напрям на Мекку і до якої повертаються обличчям під час молитви.
Муджагід (араб. مجاهد — борець, що здійснює зусилля) — учасник джигаду, а також будь-який мусульманин, чия боротьба вкладається в причинні рамки одного з визначень джигаду.
(араб. المهاجرون — переселенці) — переселенці з Медини в Мекку на чолі з пророком Мухаммадом. Переселенці, біженці в країнах ісламу, люди, що здійснюють гіджру.
(араб. المضاربة) — спільне пайове підприємство, в якому інвестори здійснюють вклади в складчину і ділять між собою отримані прибутки чи збитки, відповідно до паю кожного учасника. При цьому одним із інвесторів неодмінно є ісламський банк (саме він вкладає фінанси, тоді як інші інвестори вкладають лише працю і знання).
(араб. مجدد — оновитель) — оновитель віри. Відповідно до хадису пророка Мухаммада, кожні сто років серед мусульман будуть з'являтися люди, що будуть оновлювати іслам.
(араб. معجزات — недосяжний) — диво, що виходить за межі людських можливостей і що служить доказом істинності пророчої місії.
(араб. المجتهد — той, що старається) — вчений, що досяг рівня іджтигаду.
Муедзин (араб. مؤذن‎) — служитель при мечеті, що з мінарету закликає вірян до молитви, читаючи азан.
(араб. مقطعة‎ — роз'єднані літери) — поєднання літер, з яких починаються 29 зі 114 сур Корану.
Мумін (араб. مؤمن) — вірний, вірянин.
(араб. منافق) — лицемір.
(араб. مرابحة) — торговельна угода, за якою продавець прямо вказує витрати, які він поніс на продавані товари, і продає їх іншій особі (покупцю) з націнкою до перинної вартості, що відома покупцю заздалегідь.
Муртад (араб. مرتد) — відступник.
(араб. مسلم) — мусульманин.
(араб. مسند — відносити що-небудь до чого-небудь) — , у якій хадиси впорядковано відповідно до імен сподвижників, що розповідають їх від імені пророка Мухаммада.
(араб. مصحف) — збірка написаних і зібраних в одному місці листів у вигляді книги, чи то Коран, чи інша книга.
(араб. نكاح المتعة — шлюб для задоволення) — тимчасовий шлюб, що був поширений серед арабів до появи ісламу і дозволений в перші роки ісламу, але зрештою заборонений. Досі дозволений серед шиїтів.
(араб. متشابهات) — неясні, важко зрозумілі аяти Корану, що притягують особливу увагу коментаторів.
(араб. محكم) — коранічні аяти, що містять ясні та неанульовані релігійні приписи.
Муфасир (араб. مُفسر — тлумач) — тлумач (коментатор) Корану, автор тафсиру.
Муфтій (араб. مفتى — той, що висловлює думку) — вчений — знавець шаріату, що дає роз'яснення його основних положень і що приймає рішення щодо спірних питань у формі особливого висновку на основі принципів шаріату та прецедентах.
(араб. محدث) — вчений, що глибоко вивчив науку про хадиси.
(араб. مشبهة) — антропоморфіст.
(араб. مشاركة) — спільне пайове підприємство, в якому інвестори здійснюють фінансові вклади в складчину і ділять між собою отримані прибутки чи збитки, відповідно до паю кожного учасника.
Мушрик (араб. مشرك) — багатобожник.

Н

Набі (араб. نبي) — пророк.
(араб. نجاسة — нечистота) — нечистоти, до яких належать сеча, кал, блювота, мертвечина, свинина тощо.
Намаз (перс. نماز‎), Салят (араб. صلاة‎) — ритуальна молитва.
(араб. نافلة) — необов'язкові обряди для поклоніння Аллаху, які бажано здійснювати, навіть якщо є нездійснені обов'язові намази.
(араб. النفس — душа) — тваринні пристрасті, суть людини, її «Я».
Нашид (араб. نشيد — поспів'я) — мусульманське обрядове поспів'я, що виконують чоловічим голосом без інструментів.
Нікаб (араб. نقاب — завіса) — жіночий головний убір, що закриває обличчя, з вузьким прорізом для очей.
Ніках (араб. نكاح) — шлюб.
(араб. نِصاب — кворум) — сума, за наявності якої людина зобов'язана виплачувати закят.
Ніфак (араб. نفاق) — лицемірство.

Р

Раджаб-байрам (араб. إسراء ومعراج — Ісра та мірадж) — подія, що трапилася з пророком Мухаммадом, під час якої його було перенесено з Мекки в Єрусалим, після чого вознесено на небеса.
Расул (араб. رسول) — посланець Аллаха
Ріба (іслам) (араб. ربا) — лихварство.
(араб. رواية — версія) — одна з версія хадиса, що йде від різних передавачів.
(араб. رزق) — продовольство.
Рія (араб. الرِّيَاء) — показність.

С

Арабське написання імені пророка Мухаммада з додавання

Садака (араб. صدقة) — милостиня.
Сай (араб. سعى — біг) — семиразове проходження певних чином відстані між поагорбами Сафа і Марва.
(араб. صلوة — благословення) — фраза Салла-ллагу аляйгі ва салам («мир Йому і благословення Аллаха»), яку мусульмани промовляють після називання імені пророка Мухаммада.
Саляфі (араб. سلف — попередник) — праведні попередники, що жили в перші 300 років після Гіджри. Покоління, що жили з третього століття ісламу понині, називають халяфами.
Сахаба (араб. صحابي — друг) — сподвижники пророка Мухаммада, що бачили його.
Сивак (араб. سواك‎) або щітка для чищення зубів, зроблена з гілок і коріння дерева арак (Salvadora persica), при розжовуванні якого волокна розділяються та перетворюють в пензлик.
Сират (араб. الصِّرَاطُ — шлях, міст) — міст, що розташований над вогнем пекла; його розміри не перевищують волосини, а ширина — вістря леза меча.
Суджуд (араб. السُّجُود) — земний уклін.
Сунна (араб. سنة — шлях, дорога) — священний переказ, що містить хадиси пророка Мухаммада. Бажана дія.
Сура (араб. سورة — глава, вірш) — розділ (глава) у Корані; Коран містить 114 сур.
Сухур (араб. سحور — сніданок) — досвітній прийом їжі під час посту.
Сухуф (араб. الصُّحُف — сувої) — одкровення Аллаха, зіслані пророкам, що передували Мухаммаду.

Т

(араб. تابعین — послідовник) — мусульманин, що жив у часи пророка Мухаммада, але не бачив його особисто, або той, хто бачив і спілкувався зі сподвижником пророка Мухаммада.
(араб. تابع التابعين — після табіїнів) — учні , що ніколи не бачили сподвижників пророка Мухаммада.
(араб. توسُّل — шукати близькості, добиватися прихильності) — спосіб наблизитися до Аллаха за допомогою іншої людини, Прекрасними іменами Аллаха або добрими вчинками.
Таваф (араб. طواف — обхід навколо) — ритуальний обхід проти годинникової стрілки навколо Кааби та Хіджр Ісмаїла під час хаджу.
(араб. طهارة — очищення, омивання) — ритуальне очищення, що включає в себе мале омивання () і ритуальне купання ().
(араб. تجويد — інтонізація) — особлива манера декламації Корану відповідно до встановлених правил вимови й інтонації.
(араб. تجسيم) — надання Аллаху тіла, антропоморфізм.
(араб. التكافل) — система страхування, в основі якої лежить механізм розподілу прибутків та збитків між учасниками та оператором, що відповідає нормам шаріату.
Такбір (араб. تكبير — возвеличення) — слова поминання Аллаха «Аллагу акбар», що означає «Аллах великий».
(араб. التلبية) — молитва, яку паломники повторюють багаторазово під час усього хаджу, поки паломник перебуває у стані іхраму.
Таляк (араб. الطلاق) — розлучення.
Таклід (араб. تقليد — наслідування, імітація) — слідування справі авторитета.
(араб. تكفير) — звинувачення у невір'ї (куфрі).
(араб. ترتيل — розспів) — повільна медитативна декламація Корану.
(араб. تسبيح) — слова поминання Аллаха «Субханаллаг», що означають «Святий Аллах».
(араб. توراة) — Тора.
Тафсир (араб. التفسير — роз'яснення) — наука тлумачення і коментування аятів Корану.
Таяммум (араб. تيمم) — очищення піском чи спеціальним каменем, що здійснюють в особливих випадках замість омивання водою.

У

Улем (араб. عالم) — вчений, знавець.
Умма (араб. أُمَّة) — спільнота.
Ураза (тат. Ураза — піст) або Саум (араб. الصوم‎‎‎) — піст, приписаний у місяць Рамадан.
Ураза-байрам (тат. Ураза бәйрәме) або Ід уль-Фітр — свято розговіння, що відзначають на честь завершення посту в місяць Рамадан.

Ф

(араб. فواتح‎ — літери, що відкривають) — див. мукатта.
Фаджр (араб. الْفَجْر) — світанкова молитва.
Факіг (араб. فقيه — юрист) — учений в галузі мусульманського права.
Фасик (араб. فاسق) — нечестивець.
Фетва (араб. فتوى — висновок) — рішення муфтія про відповідність тієї чи іншої дії або явища Корану і Шаріату.
Фікг (араб. فقه — розуміння, знання) — ісламське право, юриспруденція.
Фітра (араб. فطرة — природа, інстинкт) — первозданне єство людини; ідея людини; людина в її найкращих можливостях.

Х

Хадж (араб. حج) — паломництво.
Хадис (араб. حديث — повідомлення) — розповідь, що містить слова пророка Мухаммада чи описує його життя і діяння, передана через ланцюжок учених-мухадисів (існад).
(араб. حنيف — людина, що схиляється до єдинобожжя) — релігія пророка Ібрагіма (Авраама), яку сповідував пророк Мухаммад до початку пророчої місії.
Хатиб (араб. خطيب) — проповідник.
Хафіз (араб. حافظ — хранитель) — той, що знає напам'ять весь Коран. Учений-мухадис, що знає напам'ять понад 100 тисяч хадисів.
Хіджаб (араб. حجاب — покривало) — жіночий одяг, що приховує обриси тіла жінки.
(араб. حزب — сторона, партія) — одна шістдесята Корану, половина джуза.
Хутба (араб. خطبة) — проповідь.

Ч

Чадра (перс. چادر‎, намет) — жіноче покривало-вбрання з щілиною для очей.

Ш

Шагада (араб. الشهادة — свідчення) — свідчення Єдинобожжя і посланницької місії пророка Мухаммада.
Шам (араб. الشَّام) — Левант.
Шагід (араб. شَهيد — свідок) — мусульманин, що загинув за віру, мученик.
Шайтан (араб. شيطان) — злий дух.
Шаріат (араб. شريعة — джерело) — сукупність правових, морально-етичних і релігійних норм ісламу, що охоплює значну частину життя мусульманина і проголошена в ісламі як «вічне та незмінне» Божественне установлення; одна з конфесійних форм релігійного права.
(араб. شفاعة — заступництво) — заступництво, що буде дозволено Аллахом вчинити в день Страшного суду пророкам на чолі з Мухаммадом за всіх грішників-мусульман, аби їх позбавили пекельних мук і вони ввійшли до раю.
Ширк (араб. شرك) — багатобожжя.

Короткий тематичний словник ісламських термінів і виразів

Есхатологія
Термін	араб.	Значення

	عدن	Едем
Мауа	المأوى	притулок
Наїм	النعيم	благодать
	الفردوس	райський сад

	الكوثر	достаток
	معين	райська річка
	سلسبيل	нектар
	تسنيم	райська річка

	جحيم	геєна
		пекло
	النَّار	вогонь
	السَّعِير	полум'я
	سَقَر	пекло
	الْهَاوِيَة	прірва
	الحطمه	той, що нищить
інше
Гурія	حورية	райська дів
Сират	الصِّرَاطُ	шлях, міст
	الصُّورِ	труба
	الْمِيزَانُ	терези
		الكتب المقدسة
Забур	زبور	Псалтир
	الإنجيل	Євангеліє
Кур'ан	قرآن	Коран
Сухуф	الصُّحُف	сувої
	توراة	Тора

Аят	آية	знамення
Джуз	جزء	частина
		7 рівних частин
Сура	سورة	глава, вірш
	حزب	сторона, партія

	تجويد	інтонізація
	ترتيل	розспів
Тафсир	تفسير	тлумачення
		.
		.

Шаріат і Фікг
Термін	араб.	Значення
Джерела шаріату
Адат	عادات	звичаї, традиції
	دَلِيل	доказ
Кияс	القياس	аналогія
	منهج	метод
		حُكْم
	مستحب	бажане
	مَنْدُوب	рекомендоване
	مُشْتَبِه	сумнівне
Фард	فرض	обов'язкове
	واجب	необхідне
	سنة	бажане
Мубах	مباح	допустиме
Халяль	حلال	дозволене
Макруг	مكروه	небажане
Харам	حرام	заборонене

Куфр	كفر	невір'я
Ніфак	نفاق	лицемірство
Ширк	شرك	багатобожжя
	بهتان	наговір
	غيبة	обговорення, пліткарство
	الزنا	перелюбство
	ربا	лихварство
Рія	الرِّيَاء	показуха
	قذف	наруга
Види покарання
	دية	компенсація
	قِصَاص	помста
	رجم	камінь
	تعزير	осуд
	حد	утримання

	ضَعِيف	слабкий
	متواتر	узгоджений
	صَحِيح	достовірний
	حسن	хороший
	شاذ	аномальний
	موضوع	сфабрикований
		.
		.


Термін	араб.	Значення
Щоденні молитви
Фаджр	الْفَجْر	світанкова
	الظُّهْر	полуденна
Аср	عصر	надвечірня
Магриб	المغرب	вечірня
	عشاء	нічна
Обов'язкові молитви
	صلاة العيد	святкова
Джума-намаз	صلاة الجمعة	п'ятнична
	وتر	непарний
Бажані молитви
	الضحى	ранок
	اِسْتِسْقَاء	дощ
	اِسْتِخَارَة	правильне рішення
	صلاة التطوع	бажаний 2-ракатний
	صلاة التسابيح	намаз каяття
	تهجُّد	намаз після сну
Таравіх	تراويح	перерва, відпочинок
	كسوف	сонячне затемнення
	خسوف	місячне затемнення
	صلاة الوضوء	намаз омивання
	حاجة	намаз потреби
Форми молитви
	خوف	страх
	قصر الصلاة	скорочений
	صلاة الجمعة	колективний
Елементи намазу
Ракат	ركعة	послідовність дій, цикл
		стояння
		поясний уклін
	قيامة	стояння
Суджуд	سجود	земний уклін
		сидіння

Мінарет	منارة	маяк
Мінбар	منبر	кафедра
Міхраб	محراب	ніша
інше
Дуа	دعاء	благання
	تَّشَهُّد	свідчення
		.

Термін	араб.	Значення

Хіджаб	حجاب	покривало
Абая	أباءة	сукня
	جلباب	халат
	الأزار	покривало
Нікаб	نقاب	завіса
	خمار	вуаль
Чадра	چادر	намет

	مرابحة
	مشاركة
	التكافل
	المضاربة
		.


Термін	араб.	Значення
Суфійські терміни
Баят	بيعة	присяга
	وجود	буття
Гайб	غيب	заповітне, потаємне
	کرامت	незвичне явище, диво
	مقام	стоянка
Мурид	مُرِيد	учень
	سلسلة	ряд, ланцюг
		благодать від могил святих праведників
Тарикат	طريقة	шлях
Тасаввуф	التصوّف	суфізм
Фана	فناء	небуття
Хакікат	حقيقة	істина
		.


Термін	араб.	Значення
Ісламський місячний календар
1. Мухаррам	محرم‎
2. Сафар	‎صفر
3. Рабі-аль-авваль	ربيع الأول
4. Рабі-ас-сані	ربيع الثاني
5. Джумада-аль-авваль	جمادى الأولى
6. Джумада-ас-сані	جمادى الثاني
7. Раджаб	رجب‎
8. Шаабан	‎شعبان‎‎
9. Рамадан	رمضان‎
10. Шавваль	شوّال‎
11. Зу ль-каада	‎ذو القعدة
12. Зуль-хіджа	ذو الحجة
		.

Термін	араб.	Значення
Абд	عبد	слуга, раб
	أدب	етикет
	عدل	справедливість
Аманат	أمانة	ввірене
	العرش	Трон
Ашура	عاشوراء	Ашура
Вакф	وقف	зупинка
	وِصَال
Гарем	الْحَرِيم	відокремлене
	هداية	керівництво
	الدين	релігія
Іслам	إسلام	покірність
Каза	قَضَاءُ	відшкодування

Термін	араб.	Значення
Мавлід	مَوْلِدُ	народження
Маджліс	مجلس	зібрання
	مسيح	месія
Медресе	مدرسة	школа
	مُجَاز	дозвіл
Нашид	نشيد	пісня
	نیّة	намір
	صْبِرْ	терпіння
	ثواب	винагорода
	سكينة	спокій
	صفر	мандрівка
	السيرة	біографія
	صفات	атрибут

Термін	араб.	Значення
	توکُّل	уповання
	طاغوت	ідол, тиран
	تَقْوَ	страх
Такія	تقيّة	благочестя
Тауба	تَوْبَة	покаяння
Таухід	توحيد	єдинобожжя
Фітна	فتنة	смута
	حجامة	кровопускання
Хітан	ختان	обрізання
	شكر	вдячність
Шура	شورى	порада
		.
		.

Популярні вирази

Вираз	араб.	Переклад
	عليه السلام	мир йому
Амінь	آمين	хай буде так
Ахі	أخي	мій брат
	بسم الله	іменем Аллаха
	والله	(Клянуся) Аллахом
	جل جلاله	Всемогутній
	أختي	моя сестра
	عز وجل	Всемогутній і Великий

Вираз	араб.	Переклад
	الله عالم	Аллах Всезнаючий
	الْحَمْدُ للّهِ‎‎	Хвала Аллаху
Ід мубарак	عيد مبارك	Благосовенне свято
Ін шаа-Аллаг	إن شاء الله	Якщо на те воля Аллаха
	رَحِمَهُ الله	Хай помилує його Аллах
	في سبيل الله	На шляху Аллаха
	يرحمك الله	Хай помилує тебе Аллах

Вираз	араб.	Переклад
(група людей)	بارك الله فيكم	Хай благословить вас Аллах
	جَزَاكَ اللهُ خَيْرا	Хай воздасть Аллах тобі благом
Ма шаа-Аллаг	ما شاء الله	(Як добре, що) На те була воля Аллаха
	رَضِيَ اللهُ عَنْهُ	Хай буде задоволений ним Аллах
	صدق الله العظيم	Істину сказав Аллах
	سبحانه و تعالى	Святий він і Великий
	أحبك في الله	Я люблю тебе заради Аллаха

Імена пророків і біблійних персонажів у Корані
Ім'я в Корані	араб.	Ім'я в Біблії
Адам	‎آدم	Адам
	هاجر‎‎	Агар
Гарун	‎هارون‎	Аарон
Давуд	‎داود‎‎	Давид
Закарія	زكريا‎‎	Захарія
Ібрагім	‎ابراهيم‎‎	Авраам
Ідріс	‎إدريس	Єнох
	إيلياس	Ілля
Іса аль-Масіх	عيسى بن مريم	Ісус Христос
Ісмаїл	‎إسماعيل‎‎	Ізмаїл
Ісхак	‎إسحاق‎‎	Ісаак
Мар'ям	مريم‎	Діва Марія
Муса	‎موسى	Мойсей
Сулайман	‎سليمان‎‎	Соломон
Юнус	يونس‎	Йона
Юсуф	‎يوسف‎‎	Йосип
Якуб	‎يعقوب	Яків
Ях'я	يحيى‎‎‎	Іван Хреститель
		.

Зміст:	А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Словник Посилання

Посилання

Михайло Якубович. Словник ісламських релігійних термінів арабського походження
Али-заде, А. А. Исламский энциклопедический словарь. — М.: Ансар, 2007. — 400 с. — (Золотой фонд исламской мысли). — 3000 экз. — .(рос.)
Милославский Г.В., Петросян Ю.А., Пиотровский М.Б., Прозоров С.М. Ислам: Энциклопедический словарь / Под ред. Негря Л.В. — М.: Наука, Главная редакция восточной литературы, 1991. — 315 с. — 50 000 экз. — .(рос.)
Мусульманский справочник(рос.)
(рос.)
(рос.)
(рос.)
Словарь суфийских терминов(рос.)