Примо́рське, до 1945 Жебріяни — село Вилківської міської громади в Ізмаїльському районі Одеської області,Україна. Населення становить 1895 осіб. Найпівденніший курорт Бессарабії.
село Приморське | |
---|---|
Липованська церква в Приморському | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Ізмаїльський район |
Громада | Вилківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51080010050024399 |
Основні дані | |
Засноване | XVIII століття |
Колишня назва | Жебріяни (рум. Jibrieni) |
Населення | 1612 |
Площа | 2,02 км² |
Густота населення | 971,79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 68350 |
Телефонний код | +380 4843 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°31′15″ пн. ш. 29°36′20″ сх. д. / 45.52083° пн. ш. 29.60556° сх. д.Координати: 45°31′15″ пн. ш. 29°36′20″ сх. д. / 45.52083° пн. ш. 29.60556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 2 м |
Водойми | Чорне море |
Місцева влада | |
Адреса ради | 68355, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове, вул. Моряків-Десантників, 18, буд. 47а |
Карта | |
Приморське | |
Приморське | |
Мапа | |
Приморське у Вікісховищі |
Географія
Розташування
Приморське розташоване на південному-заході України. Відстань до районного центру (Ізмаїл) становить 108 км. Відстань до обласного центру — м. Одеси — приблизно 208 км напряму, автошляхами — 208 км.
Водна система
Внутрішні води південноодеського регіону належать басейнам річки Дунай та Північного Причорномор'я. У радіусі 30 км від Приморського зосереджено багато різних водоймищ. Найбільші з них на північному сході: лиман Сасик, відділений від моря штучним насипом.
На півдні протікає головна водна артерія Європи — річка Дунай, Кілійське гирло в її нижній течії. Ріка має важливе господарське значення для зрошування, судноплавства та забезпечення питною водою мешканців регіону. Однак низький рівень північного узбережжя є ризиком підтоплення території села водами Дунаю. Село розташоване неподалік Чорного моря, на східному березі якого розташовано Приморську курортно-розважальну зону та Вилківський рекреаційний комплекс зеленого туризму.
Жебріянська бухта знаходиться на сході на відстані 2 кілометрів від села.
З метою захисту ґрунтів від вивітрювання вологи, запобігання вимерзання посівів та ерозії ґрунтів територію вкрито сіткою лісосмуг (акацієвими і дубовими деревами) та умовно поділено на ділянки в 100 — 200 га.
Клімат
Клімат Приморського помірно-континентальний з м'якою короткою, малосніжною з частими відлигами зимою та теплим, рідше спекотним тривалим літом, однак із недостатньою вологістю. Зима триває із середини листопада до кінця березня (4,5 місяці), середня температура складає +0,8 °C. Найхолоднішим місяцем року є січень, середня його температура становить −0,5 °C, морози не нижче −22,8 °C. Літо триває із середини травня до кінця вересня (4,5 місяці), середня температура становить +20,8 °C. Найтепліший місяць — липень, середня температура +21,7 °C, спека не більше +37,8 °C.
Температура | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | ||
Абсолютний максимум, °C | 16,1 | 21,1 | 26,1 | 27,8 | 31,1 | 37,8 | 37,2 | 36,1 | 33,9 | 31,1 | 25,0 | 18,9 | 37,8 | |
Середній максимум, °C | 2,8 | 3.3 | 8,3 | 15,0 | 21,1 | 25,0 | 26,7 | 26,7 | 22,8 | 16,1 | 8,3 | 3,9 | 15,0 | |
Середня температура, °C | −0,5 | 0 | 4,4 | 10,6 | 16,1 | 20,0 | 21,7 | 21,1 | 17,2 | 11,7 | 5,0 | 1,1 | 11,1 | |
Середній мінімум, °C | −3,9 | −3,3 | 0,5 | 6,1 | 11,1 | 15,0 | 16,1 | 15,6 | 11,7 | 6,7 | 1,1 | −1,7 | 6,1 | |
Абсолютний мінімум, °C | −20,0 | −22,8 | −18,3 | −2,2 | 0 | 6,7 | 10,0 | 4,4 | −2,2 | −7,8 | −16,1 | −16,2 | −22,8 | |
Кількість опадів | ||||||||||||||
Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Всього | |
Норма опадів, мм | 20 | 30 | 40 | 40 | 50 | 80 | 60 | 50 | 30 | 30 | 40 | 40 | 580 |
За рік випадає 400 — 600 мм атмосферних опадів. Найдощовими місяцями є червень, липень та листопад, протягом яких місячна кількість опадів становить близько 60 — 80 мм. Найсухішими місяцями є січень і лютий, коли випадає 20 — 30 мм. Нерідким явищем є тумани та роса. Спостерігати їх можна впродовж усього року, але найчастіше тумани з'являються в холодній половині року, тоді як роса — в літній.
Середньорічна швидкість вітру — 3,8 м/с (за даними ГМС Усть-Дунайськ). Із вересня по квітень найбільшу повторюваність мають вітри від N (18-41 %) та від NW (12-26 %). Лише в травні взагалі не спостерігається чіткого переважання якого-небудь напрямку вітру. У червні-серпні переважаючим стають вітри від S і Е, повторюваність кожного напрямку сягає 35 %.
Градація швидкості вітру, % | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік | |
0 м/с - 5 м/с | 52,4 | 54,4 | 49,6 | 56,5 | 62,1 | 64,2 | 65,2 | 67,6 | 63,3 | 48,2 | 48 | 47 | 56,5 | |
6 м/с - 10 м/с | 37,8 | 33,9 | 41,3 | 37,6 | 33,2 | 32,3 | 31,3 | 29,1 | 31,7 | 41,8 | 38,3 | 41 | 35,8 | |
11 м/с - 15 м/с | 9,1 | 10,3 | 7,6 | 5,8 | 4,5 | 3,3 | 3,4 | 3,3 | 4,5 | 8,8 | 12,6 | 10,3 | 6,9 | |
16 м/с - 20 м/с | 0,7 | 1,4 | 1,5 | 0,2 | 0,1 | 0,3 | 0,1 | 0 | 0,6 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 0,8 |
Процеси в живій природі дуже залежні від тривалості світлового дня, що особливо впливає на процес фотоперіодизму живих організмів. Для регіону довгота дня наступна:
Світловий день (на кожне 22 число місяця) | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | ||
Початок сутінків, год | 6:59 | 6:19 | 5:27 | 5:26 | 4:40 | 4:25 | 4:49 | 5:31 | 6:13 | 6:53 | 6:34 | 7:03 | ||
Схід сонця, год | 7:32 | 6:50 | 5:57 | 5:59 | 5:16 | 5:04 | 5:26 | 6:04 | 6:43 | 7:23 | 7:08 | 7:38 | ||
Сонце в зеніті, год | 12:09 | 12:11 | 12:04 | 12:56 | 12:54 | 12:59 | 13:04 | 13:00 | 12:50 | 12:42 | 11:43 | 11:55 | ||
Захід сонця, год | 16:46 | 17:32 | 18:12 | 19:54 | 20:32 | 20:54 | 20:40 | 19:56 | 18:56 | 17:59 | 16:18 | 16:13 | ||
Кінець сутінків, год | 17:19 | 18:03 | 18:42 | 20:26 | 21:08 | 21:33 | 21:17 | 20:28 | 19:26 | 18:30 | 16:51 | 16:48 | ||
Тривалість дня, год | 9 ч 14 м | 10 ч 42 м | 12 ч 15 м | 13 ч 55 м | 15 ч 16 м | 15 ч 50 м | 15 ч 14 м | 13 ч 52 м | 12 ч 13 м | 10 ч 36 м | 9 ч 10 м | 8 ч 35 м | ||
Тривалість ночі, год | 14 ч 56 м | 13 ч 18 м | 11 ч 45 м | 10 ч 5 м | 8 ч 44 м | 8 ч 10 м | 8 ч 46 м | 10 ч 8 м | 11 ч 47 м | 13 ч 24 м | 14 ч 50 м | 15 ч 25 м | ||
Сонячне сіяння, год/міс | 69 ч 36 м | 79 ч 12 м | 144 ч | 208 ч 48 м | 276 ч | 304 ч 48 м | 348 ч | 321 ч 36 м | 249 ч 36 м | 175 ч 12 м | 69 ч 36 м | 60 ч |
Фауна
Територія села перебуває в ареалі рідкісних видів звірів і птахів, занесених до Червоної книги України: соня, сліпаки, лісовий кіт, біла лелека, степовий журавель, ходуличник і рожевий пелікан.
Фауна південно-західного регіону України | |||||||||||
Історія
За однією з версій назва села походить від «жебрака Івана», за іншою — від турка Хаджі Ібрагіма, нібито його ім'я згодом трансформувалось у Джабраїл, Аджиблаїл, а тоді — і в сучасне ймення села.
У селі є церква старообрядців-липован, названа на честь Казанської Богоматері. Споруджений храм 1903 року.
У серпні 1944 року в ході Другої світової війни відбувся бій за село Жебріяни між радянськими військами з одного боку і румунськими та німецькими — з іншого. Останні відступали під натиском радянських військ з півночі, спорудивши міцне укріплення в районі Жебріян. 24 серпня 18 бронекатерів СРСР висадили 285 вояків-десантників (4 міномети і 10 протитанкових рушниць) на чолі з майором Федором Котановим. Внаслідок тригодинного бою вони зайняли частину села, відрізавши румунські сили, що відступали на південь через Жебріяни. Згодом уже після спроб прориву німецько-румунських військ, які тривала увесь день, у полон здалися 4800 вояків. Також, за радянськими даними, у бою знищено 1500 солдатів та офіцерів.
Після проголошення 24 серпня 1991 року Верховною Радою УРСР Акту про незалежність Україна та проведення всенародного референдуму 1 грудня 1991 року і обрання Президентом України Леоніда Кравчука почався новий етап в історії країни.
У зв'язку зі зміною політико-економічної ситуації в країні село відчуває серйозні труднощі в економічному і соціальному житті: скорочуються обсяги промислового виробництва і відбуваються затримки з виплатою зарплат. Промислові підприємства і колгосп села опинилися на межі банкрутства.
Важливою ланкою перебудови виробничих відносин в аграрній сфері України в 1990-х роках була земельна реформа. З 1993 року в Приморському зі спеціального земельного фонду земель колгоспу «Україна» громадянам села, які мають бажання організовувати фермерське господарство, надаються земельні ділянки. Колективне господарство «Україна» реформується в Колективне сільськогосподарське підприємство «Україна». У 2003 році КСП «Україна» припиняє свою діяльність, що стимулює процес виділення власницьких паїв.
Через зниження рівня життя населення на початку 1990-х років демографічна ситуація у Приморському змінюється: працівники, які були зайняті на промислових підприємствам села та у сільському господарстві, перекваліфіковуються в інші сфери економіки. Значна частина людей виїжджає на заробітки у великі міста. Торгівля стала новим джерелом доходів для жителів. З 1995 року у селі відкриваються об'єкти торговельної інфраструктури, а станом на 2010 рік тут нараховується близько 40 об'єктів роздрібної торгівлі та побутового обслуговування, також більше 10 підприємств барно-ресторанного господарства.
Перше десятиліття XXI століття характеризується зростанням соціально-економічного добробуту Приморського. Зараз на території Приморського ведуться роботи з відновлення та реконструкції дорожньої мережі, а також будуються перша і друга черги нових головних водопровідних споруд.
Населення
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1975 осіб, з яких 888 чоловіків та 1087 жінок.
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1859 осіб.
За даними перепису 2001 року в селі мешкало 1 612 осіб, територія — 2,02 км².
Чисельність населення станом на 1 січня 2011 рік склала 1895 чоловік. Значна частина економічно активного населення зайнята в сільському господарстві.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 94,78 % |
українська | 4,43 % |
болгарська | 0,32 % |
гагаузька | 0,21 % |
молдовська | 0,11 % |
Органи влади
Управління селом здійснюється на чолі з Приморським сільським головою.
Суб'єкт місцевого самоврядування | Територіальна громада | ||||||||||||||||
Сільський голова | |||||||||||||||||
Представницький орган | Рада сільських депутатів | ||||||||||||||||
Постійні (тимчасові) комісії | |||||||||||||||||
Виконавчий орган | Виконавчий комітет сільської ради | ||||||||||||||||
Економіка
Курорт Основним джерелом прибутку для селян та мешканців багатьох інших населених пунктів поруч із Приморським є курорт, розташований на східній околиці села — його вулиці Морській. Довкола неї за радянських часів розбудовано найпівденніший морський курорт на Одещині. Після тимчасового занепаду багатьох баз відпочинку, що належали збанкрутілим заводам у 1990-х і початку 2000-х років завдяки здебільшого місцевому бізнесу розпочалося відродження та спорудження нових баз. Наразі курорт Приморське має близько 50 баз відпочинку, окрему автостанцію під назвою «Пляж», що працює влітку — у курортний сезон, а також аптеку, кінотеатр, універсам і ринок.
Рослинництво. У структурі землеробства розвинене вирощування: зернових (пшениця, рис, ячмінь), технічних (соняшник) і овочебаштанних культур (картопля, капуста, помідор, перець, кавун, диня тощо), а також виноградарство. Крім того для внутрішніх потреб села розвивається: садівництво, вирощування грибів та зернобобових і кормових культур.
Тваринництво. Промислове значення мають галузі свинарства, птахівництва, скотарства (молочна та м'ясна середня і велика рогата худоба) та аквакультура. Розвивається бджільництво, кролівництво.
Промисловість
На час розпаду СРСР на території Приморського зберігався великий виробничо-технічний потенціал, але значна частина виробничих потужностей в ході стихійної приватизації 1990-х років перестали працювати.
Торгівля та послуги
Фінансові послуги. Банківські послуги надають Приморські відділення Ощадбанку.
Транспорт
Приморське — важливий автотранспортний вузол Кілійського району. Через село з півночі на південь пролягає автомагістраль державного значення Спаське — Вилкове Т 1628. А також у Приморському із північної окраїни села починається регіональна автодорога до села Лиман, яка пролягає через перешийок між озером Сасик та Чорним морем.
Зв'язок
Загальна кількість абонентів, підключених до фіксованих ліній державного телефонного зв'язку «Укртелеком» налічує 713 одиниць. Для дзвінків використовується чотирьохрівневий (міжнародний рівень, національний, зональний і місцевий) відкритий план нумерації +380 48 43 37 ХХХ.
Послуги мобільного телефонного зв'язку та Інтернету надають чотири компанії-оператора, які виступають під брендами МТС, Jeans, Ecotel, UMC, SIM-SIM, Life:), Київстар, ACE&BASE і Djuice, охоплюючи близько 97,8 відсотка території.
Послуги доступу до мережі Інтернет надають оператори Укртелеком та Телнет, використовуючи при цьому модем і телефонну мережу загального користування.
Культура
У селі діє низка культурних та культурно-освітніх установ:
- Будинок культури села Приморського.
- Музична школа, філія Кілійської музичної школи, де навчається більше 50 учнів. На базі школи діють класи фортепіано, баяна, скрипки, народних інструментів та вокалу. Крім освітньої діяльності, школа бере участь у культурних заходах регіонального, обласного, республіканського та міжнародного (Польща, Японія) рівня, часто посідає призові місця.
Примітки
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 941, 981.
- . Архів оригіналу за 25 травня 2010. Процитовано 24 червня 2012.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 червня 2012.
- Туристичний клуб "Мангуп"
- . Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- Характеристика населених пунктів Кілійського району по даним перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- Ощадбанк. Філіали та банкомати
- Розрахунок відстаней між містами на сайті Landi-Trans.Com. Архів оригіналу за 12 серпня 2011.
- Інформація відділу культури і туризму Кілійської райдержадміністрації станом на 01.06.2009 року[недоступне посилання з червня 2019]
Література
- (рос.) Бондаренко М. А. Моя Килия и наши далекие предки Русы. — 2006.
- (нім.) Вагнер В. Господин, моя скала, моя твердыня. — 2001.
- (нім.) Керн А. Помазаны. 1911—1940 годы. — 1990.
- (рос.) Памятники истории и культуры Украинской ССР. — К., 1987
- (рос.) Раковский X. Румыния и Бессарабия. — М., 1925.
- (укр.) Смаль К. А. Ой за Дунаєм голубим. — Одеса, 2000.
- (укр.) Шаргородська В. А., Смаль К. А. Просили батько, просили мати. — Одеса, 2002.
- (рос.) Шлапак М. История крепостей Молдовы. — Кишинёв, 2004.
Посилання
- Приморське — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [ 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Primorske Primo rske do 1945 Zhebriyani selo Vilkivskoyi miskoyi gromadi v Izmayilskomu rajoni Odeskoyi oblasti Ukrayina Naselennya stanovit 1895 osib Najpivdennishij kurort Bessarabiyi selo PrimorskeLipovanska cerkva v PrimorskomuLipovanska cerkva v PrimorskomuKrayina UkrayinaOblast Odeska oblastRajon Izmayilskij rajonGromada Vilkivska miska gromadaKod KATOTTG UA51080010050024399Osnovni daniZasnovane XVIII stolittyaKolishnya nazva Zhebriyani rum Jibrieni Naselennya 1612Plosha 2 02 km Gustota naselennya 971 79 osib km Poshtovij indeks 68350Telefonnij kod 380 4843Geografichni daniGeografichni koordinati 45 31 15 pn sh 29 36 20 sh d 45 52083 pn sh 29 60556 sh d 45 52083 29 60556 Koordinati 45 31 15 pn sh 29 36 20 sh d 45 52083 pn sh 29 60556 sh d 45 52083 29 60556Serednya visota nad rivnem morya 2 mVodojmi Chorne moreMisceva vladaAdresa radi 68355 Odeska oblast Izmayilskij rajon m Vilkove vul Moryakiv Desantnikiv 18 bud 47aKartaPrimorskePrimorskeMapa Primorske u VikishovishiGeografiyaRoztashuvannya Primorske roztashovane na pivdennomu zahodi Ukrayini Vidstan do rajonnogo centru Izmayil stanovit 108 km Vidstan do oblasnogo centru m Odesi priblizno 208 km napryamu avtoshlyahami 208 km Vodna sistema Vnutrishni vodi pivdennoodeskogo regionu nalezhat basejnam richki Dunaj ta Pivnichnogo Prichornomor ya U radiusi 30 km vid Primorskogo zoseredzheno bagato riznih vodojmish Najbilshi z nih na pivnichnomu shodi liman Sasik viddilenij vid morya shtuchnim nasipom Na pivdni protikaye golovna vodna arteriya Yevropi richka Dunaj Kilijske girlo v yiyi nizhnij techiyi Rika maye vazhlive gospodarske znachennya dlya zroshuvannya sudnoplavstva ta zabezpechennya pitnoyu vodoyu meshkanciv regionu Odnak nizkij riven pivnichnogo uzberezhzhya ye rizikom pidtoplennya teritoriyi sela vodami Dunayu Selo roztashovane nepodalik Chornogo morya na shidnomu berezi yakogo roztashovano Primorsku kurortno rozvazhalnu zonu ta Vilkivskij rekreacijnij kompleks zelenogo turizmu Zhebriyanska buhta znahoditsya na shodi na vidstani 2 kilometriv vid sela Z metoyu zahistu gruntiv vid vivitryuvannya vologi zapobigannya vimerzannya posiviv ta eroziyi gruntiv teritoriyu vkrito sitkoyu lisosmug akaciyevimi i dubovimi derevami ta umovno podileno na dilyanki v 100 200 ga Klimat Klimat Primorskogo pomirno kontinentalnij z m yakoyu korotkoyu malosnizhnoyu z chastimi vidligami zimoyu ta teplim ridshe spekotnim trivalim litom odnak iz nedostatnoyu vologistyu Zima trivaye iz seredini listopada do kincya bereznya 4 5 misyaci serednya temperatura skladaye 0 8 C Najholodnishim misyacem roku ye sichen serednya jogo temperatura stanovit 0 5 C morozi ne nizhche 22 8 C Lito trivaye iz seredini travnya do kincya veresnya 4 5 misyaci serednya temperatura stanovit 20 8 C Najteplishij misyac lipen serednya temperatura 21 7 C speka ne bilshe 37 8 C Klimat PrimorskogoTemperaturaMisyac Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis GruAbsolyutnij maksimum C 16 1 21 1 26 1 27 8 31 1 37 8 37 2 36 1 33 9 31 1 25 0 18 9 37 8Serednij maksimum C 2 8 3 3 8 3 15 0 21 1 25 0 26 7 26 7 22 8 16 1 8 3 3 9 15 0Serednya temperatura C 0 5 0 4 4 10 6 16 1 20 0 21 7 21 1 17 2 11 7 5 0 1 1 11 1Serednij minimum C 3 9 3 3 0 5 6 1 11 1 15 0 16 1 15 6 11 7 6 7 1 1 1 7 6 1Absolyutnij minimum C 20 0 22 8 18 3 2 2 0 6 7 10 0 4 4 2 2 7 8 16 1 16 2 22 8Kilkist opadivMisyac Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru VsogoNorma opadiv mm 20 30 40 40 50 80 60 50 30 30 40 40 580 Za rik vipadaye 400 600 mm atmosfernih opadiv Najdoshovimi misyacyami ye cherven lipen ta listopad protyagom yakih misyachna kilkist opadiv stanovit blizko 60 80 mm Najsuhishimi misyacyami ye sichen i lyutij koli vipadaye 20 30 mm Neridkim yavishem ye tumani ta rosa Sposterigati yih mozhna vprodovzh usogo roku ale najchastishe tumani z yavlyayutsya v holodnij polovini roku todi yak rosa v litnij Serednorichna shvidkist vitru 3 8 m s za danimi GMS Ust Dunajsk Iz veresnya po kviten najbilshu povtoryuvanist mayut vitri vid N 18 41 ta vid NW 12 26 Lishe v travni vzagali ne sposterigayetsya chitkogo perevazhannya yakogo nebud napryamku vitru U chervni serpni perevazhayuchim stayut vitri vid S i E povtoryuvanist kozhnogo napryamku syagaye 35 Gradaciya shvidkosti vitru Misyac Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik0 m s 5 m s 52 4 54 4 49 6 56 5 62 1 64 2 65 2 67 6 63 3 48 2 48 47 56 56 m s 10 m s 37 8 33 9 41 3 37 6 33 2 32 3 31 3 29 1 31 7 41 8 38 3 41 35 811 m s 15 m s 9 1 10 3 7 6 5 8 4 5 3 3 3 4 3 3 4 5 8 8 12 6 10 3 6 916 m s 20 m s 0 7 1 4 1 5 0 2 0 1 0 3 0 1 0 0 6 1 2 1 2 1 2 0 8 Procesi v zhivij prirodi duzhe zalezhni vid trivalosti svitlovogo dnya sho osoblivo vplivaye na proces fotoperiodizmu zhivih organizmiv Dlya regionu dovgota dnya nastupna Svitlovij den na kozhne 22 chislo misyacya Misyac Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis GruPochatok sutinkiv god 6 59 6 19 5 27 5 26 4 40 4 25 4 49 5 31 6 13 6 53 6 34 7 03Shid soncya god 7 32 6 50 5 57 5 59 5 16 5 04 5 26 6 04 6 43 7 23 7 08 7 38Sonce v zeniti god 12 09 12 11 12 04 12 56 12 54 12 59 13 04 13 00 12 50 12 42 11 43 11 55Zahid soncya god 16 46 17 32 18 12 19 54 20 32 20 54 20 40 19 56 18 56 17 59 16 18 16 13Kinec sutinkiv god 17 19 18 03 18 42 20 26 21 08 21 33 21 17 20 28 19 26 18 30 16 51 16 48Trivalist dnya god 9 ch 14 m 10 ch 42 m 12 ch 15 m 13 ch 55 m 15 ch 16 m 15 ch 50 m 15 ch 14 m 13 ch 52 m 12 ch 13 m 10 ch 36 m 9 ch 10 m 8 ch 35 mTrivalist nochi god 14 ch 56 m 13 ch 18 m 11 ch 45 m 10 ch 5 m 8 ch 44 m 8 ch 10 m 8 ch 46 m 10 ch 8 m 11 ch 47 m 13 ch 24 m 14 ch 50 m 15 ch 25 mSonyachne siyannya god mis 69 ch 36 m 79 ch 12 m 144 ch 208 ch 48 m 276 ch 304 ch 48 m 348 ch 321 ch 36 m 249 ch 36 m 175 ch 12 m 69 ch 36 m 60 chFauna Teritoriya sela perebuvaye v areali ridkisnih vidiv zviriv i ptahiv zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini sonya slipaki lisovij kit bila leleka stepovij zhuravel hodulichnik i rozhevij pelikan Fauna pivdenno zahidnogo regionu UkrayiniYizhak zvichajnij Lisicya zvichajna Lebid shipun Kvaksha zvichajna Zolotij karas Cherepaha bolotnaIstoriyaZa odniyeyu z versij nazva sela pohodit vid zhebraka Ivana za inshoyu vid turka Hadzhi Ibragima nibito jogo im ya zgodom transformuvalos u Dzhabrayil Adzhiblayil a todi i v suchasne jmennya sela U seli ye cerkva staroobryadciv lipovan nazvana na chest Kazanskoyi Bogomateri Sporudzhenij hram 1903 roku U serpni 1944 roku v hodi Drugoyi svitovoyi vijni vidbuvsya bij za selo Zhebriyani mizh radyanskimi vijskami z odnogo boku i rumunskimi ta nimeckimi z inshogo Ostanni vidstupali pid natiskom radyanskih vijsk z pivnochi sporudivshi micne ukriplennya v rajoni Zhebriyan 24 serpnya 18 bronekateriv SRSR visadili 285 voyakiv desantnikiv 4 minometi i 10 protitankovih rushnic na choli z majorom Fedorom Kotanovim Vnaslidok trigodinnogo boyu voni zajnyali chastinu sela vidrizavshi rumunski sili sho vidstupali na pivden cherez Zhebriyani Zgodom uzhe pislya sprob prorivu nimecko rumunskih vijsk yaki trivala uves den u polon zdalisya 4800 voyakiv Takozh za radyanskimi danimi u boyu znisheno 1500 soldativ ta oficeriv Plyazh u Primorskomu Pislya progoloshennya 24 serpnya 1991 roku Verhovnoyu Radoyu URSR Aktu pro nezalezhnist Ukrayina ta provedennya vsenarodnogo referendumu 1 grudnya 1991 roku i obrannya Prezidentom Ukrayini Leonida Kravchuka pochavsya novij etap v istoriyi krayini U zv yazku zi zminoyu politiko ekonomichnoyi situaciyi v krayini selo vidchuvaye serjozni trudnoshi v ekonomichnomu i socialnomu zhitti skorochuyutsya obsyagi promislovogo virobnictva i vidbuvayutsya zatrimki z viplatoyu zarplat Promislovi pidpriyemstva i kolgosp sela opinilisya na mezhi bankrutstva Vazhlivoyu lankoyu perebudovi virobnichih vidnosin v agrarnij sferi Ukrayini v 1990 h rokah bula zemelna reforma Z 1993 roku v Primorskomu zi specialnogo zemelnogo fondu zemel kolgospu Ukrayina gromadyanam sela yaki mayut bazhannya organizovuvati fermerske gospodarstvo nadayutsya zemelni dilyanki Kolektivne gospodarstvo Ukrayina reformuyetsya v Kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo Ukrayina U 2003 roci KSP Ukrayina pripinyaye svoyu diyalnist sho stimulyuye proces vidilennya vlasnickih payiv Cherez znizhennya rivnya zhittya naselennya na pochatku 1990 h rokiv demografichna situaciya u Primorskomu zminyuyetsya pracivniki yaki buli zajnyati na promislovih pidpriyemstvam sela ta u silskomu gospodarstvi perekvalifikovuyutsya v inshi sferi ekonomiki Znachna chastina lyudej viyizhdzhaye na zarobitki u veliki mista Torgivlya stala novim dzherelom dohodiv dlya zhiteliv Z 1995 roku u seli vidkrivayutsya ob yekti torgovelnoyi infrastrukturi a stanom na 2010 rik tut narahovuyetsya blizko 40 ob yektiv rozdribnoyi torgivli ta pobutovogo obslugovuvannya takozh bilshe 10 pidpriyemstv barno restorannogo gospodarstva Pershe desyatilittya XXI stolittya harakterizuyetsya zrostannyam socialno ekonomichnogo dobrobutu Primorskogo Zaraz na teritoriyi Primorskogo vedutsya roboti z vidnovlennya ta rekonstrukciyi dorozhnoyi merezhi a takozh buduyutsya persha i druga chergi novih golovnih vodoprovidnih sporud NaselennyaZgidno z perepisom 1989 roku naselennya sela stanovilo 1975 osib z yakih 888 cholovikiv ta 1087 zhinok Za perepisom naselennya 2001 roku v seli meshkalo 1859 osib Za danimi perepisu 2001 roku v seli meshkalo 1 612 osib teritoriya 2 02 km Chiselnist naselennya stanom na 1 sichnya 2011 rik sklala 1895 cholovik Znachna chastina ekonomichno aktivnogo naselennya zajnyata v silskomu gospodarstvi Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokrosijska 94 78 ukrayinska 4 43 bolgarska 0 32 gagauzka 0 21 moldovska 0 11 Organi vladiUpravlinnya selom zdijsnyuyetsya na choli z Primorskim silskim golovoyu Sub yekt miscevogo samovryaduvannya Teritorialna gromada Silskij golova Predstavnickij organ Rada silskih deputativ Postijni timchasovi komisiyi Vikonavchij organ Vikonavchij komitet silskoyi radiEkonomikaKurort Osnovnim dzherelom pributku dlya selyan ta meshkanciv bagatoh inshih naselenih punktiv poruch iz Primorskim ye kurort roztashovanij na shidnij okolici sela jogo vulici Morskij Dovkola neyi za radyanskih chasiv rozbudovano najpivdennishij morskij kurort na Odeshini Pislya timchasovogo zanepadu bagatoh baz vidpochinku sho nalezhali zbankrutilim zavodam u 1990 h i pochatku 2000 h rokiv zavdyaki zdebilshogo miscevomu biznesu rozpochalosya vidrodzhennya ta sporudzhennya novih baz Narazi kurort Primorske maye blizko 50 baz vidpochinku okremu avtostanciyu pid nazvoyu Plyazh sho pracyuye vlitku u kurortnij sezon a takozh apteku kinoteatr universam i rinok Roslinnictvo U strukturi zemlerobstva rozvinene viroshuvannya zernovih pshenicya ris yachmin tehnichnih sonyashnik i ovochebashtannih kultur kartoplya kapusta pomidor perec kavun dinya tosho a takozh vinogradarstvo Krim togo dlya vnutrishnih potreb sela rozvivayetsya sadivnictvo viroshuvannya gribiv ta zernobobovih i kormovih kultur Tvarinnictvo Promislove znachennya mayut galuzi svinarstva ptahivnictva skotarstva molochna ta m yasna serednya i velika rogata hudoba ta akvakultura Rozvivayetsya bdzhilnictvo krolivnictvo Promislovist Na chas rozpadu SRSR na teritoriyi Primorskogo zberigavsya velikij virobnicho tehnichnij potencial ale znachna chastina virobnichih potuzhnostej v hodi stihijnoyi privatizaciyi 1990 h rokiv perestali pracyuvati Torgivlya ta poslugi Finansovi poslugi Bankivski poslugi nadayut Primorski viddilennya Oshadbanku TransportPrimorske vazhlivij avtotransportnij vuzol Kilijskogo rajonu Cherez selo z pivnochi na pivden prolyagaye avtomagistral derzhavnogo znachennya Spaske Vilkove T 1628 A takozh u Primorskomu iz pivnichnoyi okrayini sela pochinayetsya regionalna avtodoroga do sela Liman yaka prolyagaye cherez pereshijok mizh ozerom Sasik ta Chornim morem Zv yazokZagalna kilkist abonentiv pidklyuchenih do fiksovanih linij derzhavnogo telefonnogo zv yazku Ukrtelekom nalichuye 713 odinic Dlya dzvinkiv vikoristovuyetsya chotirohrivnevij mizhnarodnij riven nacionalnij zonalnij i miscevij vidkritij plan numeraciyi 380 48 43 37 HHH Poslugi mobilnogo telefonnogo zv yazku ta Internetu nadayut chotiri kompaniyi operatora yaki vistupayut pid brendami MTS Jeans Ecotel UMC SIM SIM Life Kiyivstar ACE amp BASE i Djuice ohoplyuyuchi blizko 97 8 vidsotka teritoriyi Poslugi dostupu do merezhi Internet nadayut operatori Ukrtelekom ta Telnet vikoristovuyuchi pri comu modem i telefonnu merezhu zagalnogo koristuvannya KulturaU seli diye nizka kulturnih ta kulturno osvitnih ustanov Budinok kulturi sela Primorskogo Muzichna shkola filiya Kilijskoyi muzichnoyi shkoli de navchayetsya bilshe 50 uchniv Na bazi shkoli diyut klasi fortepiano bayana skripki narodnih instrumentiv ta vokalu Krim osvitnoyi diyalnosti shkola bere uchast u kulturnih zahodah regionalnogo oblasnogo respublikanskogo ta mizhnarodnogo Polsha Yaponiya rivnya chasto posidaye prizovi miscya PrimitkiUkrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 941 981 Arhiv originalu za 25 travnya 2010 Procitovano 24 chervnya 2012 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 24 chervnya 2012 Turistichnij klub Mangup Arhiv originalu za 13 bereznya 2022 Procitovano 24 bereznya 2022 Arhiv originalu za 15 serpnya 2017 Procitovano 14 serpnya 2017 Arhiv originalu za 15 serpnya 2017 Procitovano 14 serpnya 2017 Arhiv originalu za 28 serpnya 2017 Procitovano 14 serpnya 2017 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2019 Harakteristika naselenih punktiv Kilijskogo rajonu po danim perepisu naselennya 2001 roku Arhiv originalu za 16 lipnya 2012 Procitovano 24 chervnya 2012 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 2 zhovtnya 2019 Oshadbank Filiali ta bankomati Rozrahunok vidstanej mizh mistami na sajti Landi Trans Com Arhiv originalu za 12 serpnya 2011 Informaciya viddilu kulturi i turizmu Kilijskoyi rajderzhadministraciyi stanom na 01 06 2009 roku nedostupne posilannya z chervnya 2019 Literatura ros Bondarenko M A Moya Kiliya i nashi dalekie predki Rusy 2006 nim Vagner V Gospodin moya skala moya tverdynya 2001 nim Kern A Pomazany 1911 1940 gody 1990 ros Pamyatniki istorii i kultury Ukrainskoj SSR K 1987 ros Rakovskij X Rumyniya i Bessarabiya M 1925 ukr Smal K A Oj za Dunayem golubim Odesa 2000 ukr Shargorodska V A Smal K A Prosili batko prosili mati Odesa 2002 ros Shlapak M Istoriya krepostej Moldovy Kishinyov 2004 PosilannyaPrimorske Informacijno piznavalnij sajt Odeska oblast u skladi URSR 27 grudnya 2019 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Odeska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1969 911 s Ce nezavershena stattya z geografiyi Odeskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi