Малі́, офіційна назва Респу́бліка Малі́ (фр. République du Mali, бам. Mali ka Fasojamana, фульф. Renndaandi Maali) — держава в північно-західній Африці. Площа країни становить 1 240 192 км². Населення за оцінкою на липень 2020 року — 22 250 833 жителі. Малі — член ООН, Західноафриканського митного союзу. Грошовою одиницею є франк КФА.
Республіка Малі | |||||
| |||||
Девіз: «Un peuple, un but, une foi» «Один народ, одна мета, одна віра» | |||||
Гімн: Pour l'Afrique et pour toi, Mali «Для Африки і для тебе, Малі» | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Бамако country H G O | ||||
Офіційні мови | Бамана, , хасанія, , тамашек, , фульфульде, бозо, , , , та | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Напівпрезидентська республіка | ||||
- Президент | Ассімі Гойта (в. о.) | ||||
- | Шокель Кокалла Маїґа (в. о.) | ||||
Незалежність | від Франції | ||||
- Проголошено | 22 вересня 1960 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 1,240,192 км² (24) | ||||
- Внутр. води | 1.6 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка Липень 2020 | 20 250 833 (60) | ||||
- Густота | 14,08/км² (216) | ||||
ВВП (ПКС) | 2019 р., оцінка | ||||
- Повний | 27 326 (122) | ||||
- На душу населення | 2,384 (162) | ||||
ІЛР (2016) | ▲ 0.442 (середня) (172) | ||||
Валюта | КФА франк BCEAO (XOF ) | ||||
Часовий пояс | |||||
Коди ISO 3166 | MLI | ||||
Домен | .ml | ||||
Телефонний код | +223 | ||||
|
|
Географія
Держава розташована в Західній Африці, територія країни простягається з півночі на південь на 1610 км, а із заходу на схід — на 1850 км. На півночі й північному сході межує з Алжиром (спільний кордон — 1100 км); на півночі й північному заході — з Мавританією (2237 км); на заході — із Сенегалом (420 км); на сході — з Нігером (820 км); на півдні — з Гвінеєю (858 км), Кот-д'Івуаром (370 км), Буркіна-Фасо (1100 км).
Мавританія | →← | Алжир |
Сенегал | Нігер | |
Гвінея | Кот-д'Івуар | Буркіна-Фасо |
Територія країни більшою частиною рівнинна. Північна половина Малі розташована в пустелі Сахара, центральна частина зайнята напівпустелями Сахеля, на крайньому півдні й південному заході тягнуться савани. На півночі, півдні і сході — гірські масиви заввишки до 1155 м. (г. Хомборі-Тондо). На крайньому північному сході Малі підноситься масивне плато Адрар-Іфорас (до 890 м). Головні судноплавні річки — Нігер і Сенегал. Клімат субекваторіальний (на півдні) і тропічний.
Річка Нігер, що бере початок у Гвінеї, у верхній течії протікає територією Малі в межах плато, що має загальний схил до північного сходу. Нижче за Сегу русло річки розгалужується і утворює велику внутрішню дельту з численними протоками, озерами і болотами. У межах цієї дельти зведені великі гідротехнічні споруди, завдяки яким вода поступає розподільними каналами на зрошування. Деякі з каналів прокладені по древніх руслах Нігеру.
На крайньому південному заході країни піщані плато висотою понад 600 м обрамовують рівнини у верхніх частинах басейнів Нігеру і його притоки Бані. Нижче внутрішньої дельти Нігеру розташована зона недавнього підняття земної кори, яке обумовило різкі зміни в конфігурації русла цієї річки на ділянці між містами Мопті й Гао.
Клімат Малі субекваторіальний (на півдні) і тропічний. На території країни виділяються три географічні області: Сахара, Сахель і Судан.
Сахара характеризується найвищою денною температурою і значними добовими перепадами температури (до 30—40 °C). Кількість опадів становить 50—100 мм. Рослинний світ надзвичайно бідний. Зустрічаються посухостійкі злаки і ксерофітні кущі з глибокою кореневою системою і тонким колючим листям. Серед тварин поширені плазуни (гекони, сцинки, варани, змії), є і дикі види ссавців (антилопи аддакс, газелі дорка і дама).
У межах Сахелю середньорічна кількість опадів становить 150—600 мм. Чітко виражена сезонність клімату. Більшість опадів випадає в 2—4 літні місяці. Серед рослин поширені акації, злаки(крам-крам, арістіда), баобаби, пальми дум і роньє. Тваринний світ представляють газелі, антилопи, жирафи, страуси, леопарди.
На південь від Сахелю розташовані суданські савани. Кількість опадів в цьому регіоні коливається від 600—800 мм на півночі до 1000—1500 на півдні. Ґрунти переважно червоні і буро-червоні з малопотужним гумусним горизонтом. Надзвичайно багатий тваринний світ саван. Тут зустрічаються леви, леопарди, шакали, гієни, жирафи, слони, бегемоти, крокодили та ін.
Історія
Археологічні знахідки свідчать про те, що територія сучасного Малі була населена ще в 5-му — 4-му тисячоліттях до н. е., а розвиток землеробства почався в 3-му тисячолітті до н. е. Перші письмові згадки про ці землі містяться в арабській літературі, датованій IV ст н. е. У VIII ст. через Сахару по караванних шляхах сюди проникли араби. З IV ст. н. е. на території сучасного Малі існували, поперемінно підсилюючись і переживаючи епоху розквіту, середньовічні держави Гана (IV—XIII століття), Малі (VIII—XVII століття) та Сонгаї (IX(?)—XVII століття).
У 1591 році державу було завойовано армією мароканського султанату. Давні міста були розграбовані, велика частина населення виселена в Марокко, а завойовники частково асимілювалися з місцевим населенням.
У XVII—XIX століттях на території Сонгаї існували королівства бамбара Сегу, Каарта, фульбе (Масіна) та інші ранньодержавні утворення народів регіону.
Першими європейцями, що проникли на територію сучасного Малі, були майор Хаутон з Ірландії (1790), шотландці хірург Мунго Парк (1796) і дослідник А. Г. Ленг (1826, першим з європейців побував в м. Тімбукту) і француз Р. Кайе (1827). Військова експансія Франції почалася в 1855 році. Місцеве населення протистояло французьким колонізаторам (туареги чинили озброєний опір владі до 1914 року). У 1890-х французькі війська підпорядкували практично всю територію сучасного Малі. Кордони і назва колонії неодноразово мінялися — Верхній Сенегал із центром у м. Каєс (1890), Судан (1892), Сенегамбія-Нігер (1902), Верхній Сенегал-Нігер (1904), Французький Судан (1920). У 1895 році колонія включена до складу федерації колоній під назвою Французька Західна Африка (ФЗА). З 1908 року адміністративним центром Французького Судану став Бамако.
Антиколоніальний рух очолила партія «Суданський союз» на чолі з Модібо Кейтою (нащадком правителів імперії Малі). Після її перемоги на виборах в територіальну асамблею (1957) був сформований автономний уряд. 28 вересня 1958 Французький Судан став автономною Суданської Республікою в складі Французького Співтовариства.
Незалежність Республіки Малі (назва взята в пам'ять про історичне минуле) проголошена на надзвичайному з'їзді СС — АДО 22 вересня 1960 року. Президентом незалежної держави став лідер партії Модібо Кейта, столицею оголошений м. Бамако. Нове керівництво встановило однопартійний режим, розірвало відносини з Францією і проводило політику співпраці з країнами соціалістичного табору.
У листопаді 1968 року внаслідок військового перевороту, здійсненого групою офіцерів під керівництвом лейтенанта Муси Траоре, влада перейшла до Військового комітету національного звільнення (ВКНЗ). У вересні 1969 року М. Траоре став президентом Малі.
У 1976 році з ініціативи ВКНЗ створена нова політична партія «Демократичний союз малійського народу» (ДСМН), очолювана М. Траоре. Після прийняття нової конституції у 1979 році влада перейшла від ВКНЗ до цивільному уряду, президентом країни вибраний М. Траоре.
У 1991 році режим М. Траоре було скинуто внаслідок військового перевороту, очоленого начальником штабу армії, підполковником Амаду Тумане Туре. У 1992 році прийнята нова конституція, що проголосила багатопартійну систему. На президентських виборах, що відбулися в 1992, главою держави вибраний колишній лідер «Панафриканської партії за свободу, солідарність і справедливість» (АДЕМА, створена в 1990) Альфа Умар Конаре. Переобраний на цей пост в 1997 року. У 2002 і 2007 роках президентом було обрано Амаду Тумані Туре.
22 березня 2012 року група військових оголосила по місцевому телебаченню про державний переворот. Змовники взяли під контроль державне теле- і радіомовлення і президентський палац. Вони оголосили про припинення діяльності конституції і про розпуск уряду та інших державних інститутів країни. За словами військових, виступити проти президента їх змусила його некомпетентність у боротьбі з повстанням туарегів на півночі країни.
11 січня 2013 року французькі війська здійснили військову інтервенцію на запит тимчасового уряду. 30 січня було оголошено, що координованим рухом французьких і малійських віськ було захоплено останній бастіон ісламістів в Кідалє. 2 лютого французький президент Франсуа Олланд приєднався до тимчасового президента Малі Діонкунда Траоре, в публічному виступі у нещодавно відновленому Тімбукту.
В ніч проти 24 травня 2021 року в Малі стався військовий переворот, в результаті якого Президент Малі Ба Ндау був захоплений військовими.
Політична система
Малі за формою правління є президентською республікою, глава держави — президент, що обирається терміном на п'ять років максимум на два терміни. Державний устрій — унітарна держава.
У країні діє конституція, що була прийнята 12 січня 1992 року з поправками 1999 року.
Головою виконавчої влади є прем'єр-міністр, що обирає Раду Міністрів. У теперішній час президентом є Ібрагім Бубакар Кейта, прем'єром — Модібо Сідібе.
Парламент
Вищою законодавчою владою є однопалатний парламент — Національна асамблея, 147 представників якої обираються на 5 років.
Політичні партії
Серед політичних партій країни важливими є:
- ;
- ;
- ;
- .
Зовнішня політика
Українсько-малійські відносини
Уряд Малі офіційно визнав незалежність України 24 січня 1992 року, дипломатичні відносини з Україною встановлено 5 листопада 1992 року. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Малі, що відає справами щодо України, знаходиться в Москві (Росія). Справами України в Малі відає українське посольство в Алжирі.
Державна символіка
Адміністративно-територіальній поділ
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 8 районів і 1 столичний округ.
Область | Область (фр.) | Центр | Площа, .км² | Населення (1998), осіб. |
---|---|---|---|---|
Бамако | Bamako | Бамако | 267 | 848 315 |
Гао | Gao | Гао | 170 572 | 335 976 |
Kayes | 197 760 | 1 506 099 | ||
Кідаль | Kidal | Кідаль | 151 430 | 31 046 |
Кулікоро | Koulikoro | 89 833 | 1 563 444 | |
Мопті | Mopti | 88 752 | 1 427 173 | |
Сегу | Ségou | 56 127 | 1 678 749 | |
Сікассо | Sikasso | 76 480 | 1 610 772 | |
Тімбукту | Tombouctou | Тімбукту | 408 977 | 467 361 |
Збройні сили
Чисельність збройних сил у 2000 році складала 7,35 тис. військовослужбовців. Загальні витрати на армію склали 30 млн доларів США.
Економіка
Малі — відстала аграрна держава. Валовий внутрішній продукт (ВВП) у 2006 році склав 14,6 млрд доларів США (129-те місце в світі); що в перерахунку на одну особу становить 1,2 тис. доларів (170-те місце у світі). Промисловість разом із будівництвом становить 26 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом із лісовим господарством і рибальством — 38 %; сфера обслуговування — 36 % (станом на 2006 рік). Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: 20 % — промисловість, будівництво і сфера обслуговування; 80 % — аграрне, лісове і рибне господарства (станом на 2006 рік).
Надходження в державний бюджет Малі за 2006 рік склали 0,76 млрд доларів США, а витрати — 0,83 млрд; дефіцит становив 8 %.
Малі належить до 25 найбідніших країн світу. Країна значною мірою залежить від іноземної допомоги (основні фінансові донори: Франція, країни ЄС і МВФ) і є дуже вразливою до коливань цін на золото і бавовну. Прямі закордонні інвестиції становлять 44 млн доларів США на рік.
За даними індексу економічної свободи (англ. Index of Economic Freedom) від The Heritage Foundation за 2001 рік темп зростання ВВП становив 3,6 %.
Валюта
Національною валютою країни слугує франк КФА.
Промисловість
Головні галузі промисловості: гірнича (видобування золота і фосфатів), харчова, будівельних матеріалів і текстильна.
Гірнича промисловість
Енергетика
За 2004 рік було вироблено 410 млн кВт·год електроенергії (експортовано 0 млн кВт·год); загальний обсяг спожитої — 381,3 млн кВт·год (імпортовано 0 млн кВт·год).
У 2004 році споживання нафти склало 4,3 тис. барелів на добу, природний газ не використовується для господарських потреб.
Агровиробництво
У сільськогосподарському обробітку знаходиться 26,5 % площі держави. Головні сільськогосподарські культури: рис, сорго, бавовник і арахіс (1-ше місце в регіоні). Більша частина населення займається натуральним господарством.
Велике значення для господарства країни має відгінне скотарство. Поголів'я великої рогатої худоби в 2006 році становило 6 млн голів, кіз — 8 млн голів, вівців — 5 млн голів.
Помітне місце в експорті займають рибопродукти.
Транспорт
Внутрішній транспорт головним чином автомобільний. У 1987 році пущена транссахарська автомагістраль, що зв'язала Малі з Алжиром і Тунісом, а дорога в південному напрямі на Уагадугу зв'язує країну з ганським портом Тема. Є лише одна залізнична лінія Кулікоро — Бамако — Каєс — Дакар (Сенегал). З червня до лютого вантажі перевозять судноплавними ділянками р. Нігер. У 1995 році в країні було 24 аеропорти.
Туризм
У 1992 році Малі відвідало лише 38 тис. іноземних туристів, що дало прибуток у 17 млн доларів США.
Зовнішня торгівля
Основні торговельні партнери Малі: Китай, Кот-д'Івуар, Франція, країни Бенілюксу та Іспанія.
Держава експортує: продукцію агровиробництва, сировину. Основні покупці: Китай (13 %); країни Бенілюксу (9 %); Іспанія (3 %). У 2006 році вартість експорту склала 326 млн доларів США.
Держава імпортує: паливо (30 %), промислові товари, продукти харчування. Основні імпортери: Кот-д'Івуар (23 %); Франція (17 %); Велика Британія (4 %). У 2006 році вартість імпорту склала 529 млн доларів США.
Населення
Населення держави у 2006 році становило 11,7 млн осіб (70-те місце в світі). Густота населення: 8,8 осіб/км² (172-ге місце у світі). Згідно статистичних даних за 2006 рік народжуваність 49,8 ‰; смертність 16,9 ‰; природний приріст 32,9 ‰.
Вікова піраміда населення виглядає наступним чином (станом на 2006 рік):
- діти віком до 14 років — 48,2 % (2,9 млн чоловіків, 2,8 млн жінок);
- дорослі (15—64 років) — 48,8 % (2,8 млн чоловіків, 2,9 млн жінок);
- особи похилого віку (65 років і старіші) — 3 % (0,15 млн чоловіків, 0,21 млн жінок).
Урбанізація
Рівень урбанізованості в 2000 році склав 27 %. Головні міста держави: Бамако (815 тис. осіб), Сегу (90 тис. осіб), Мопті (74 тис. осіб). Більшість населення Малі (73 %) проживає у сільській місцевості.
Етнічний склад
Біля половини населення країни становлять народи групи манде (бамбара, малінке, сонінке), 17 % — фульбе, 12 % — вольтійські народності (сенуфо, догони), 6 % — сонгаї, туареги — 2 %.
Найчисельніший народ — бамбара проживає в основному в західній і центральній частині країни, малінке — на крайньому південному заході. Обидва народи традиційно осілі землероби. Сенуфо і догони проживають у південно-східній частині країни, сонгаї — на сході Малі по обидва боки річки Нігер. Ці народи теж традиційно займалися землеробством. До кочових народів Малі належать Туареги, що проживають на сході країни і фульбе, які зустрічаються на значних територіях, найбільше в середній течії Нігеру. Араби живуть на півночі країни.
Мови
З прийняттям конституції 2023 року французька мова втрачає статус офіційної та стає робочою. Національні мови стають офіційними.
Релігії
Головні релігії держави: іслам (суніти) — 90 % населення, анімізм — 9 %, католицтво — 1 %.
Малійці вважають себе глибоко релігійною нацією і пишаються цим. Тим не менш, офіційно Малі вважається «світською мусульманською державою».
Охорона здоров'я
Очікувана середня тривалість життя в 2006 році становила 49 років: для чоловіків — 47,1 року, для жінок — 51 рік. Смертність немовлят до 1 року становила 107,6 ‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 ліжко-місце на 560 жителів; лікарями — 1 лікар на 21,2 тис. жителів (станом на 1996 рік). Витрати на охорону здоров'я в 1990 році склали 5,2 % від ВВП країни.
У 1993 році 49 % населення було забезпечено питною водою.
У квітні — травні 2013 року, після військового конфлікту, ВООЗ провела оцінку медичної допомоги з використанням системи HeRAMS. Згідно зі звітом було пошкоджено п'яту частину (18,7 %) закладів охорони здоров'я. Для надання багатьох медичних послуг не вистачало кваліфікованого персоналу.
Освіта
Рівень письменності у 2003 році становив 46,4 %: 53,5 % серед чоловіків, 39,6 % серед жінок. У країні діє обов'язкова шкільна освіта у 7 класів.
Витрати на освіту в 1996 році склали 3,2 % від ВВП, 17,3 % усіх державних громадських видатків.
Інтернет
У 2001 році всесвітньою мережею Інтернет у Малі користувались 10 тис. осіб.
Культура
Архітектура
Образотворче мистецтво
Література
Театр
Музика й танці
Кінематограф
Кухня
Рис і пшоно є основними компонентами малійської кухні, яка досить широко використовує хлібні злаки. Зерна зазвичай готуються із соусами, що виготовлені з їстівного листя, такого як шпинат або баобаб, з томатно-арахісовим соусом, і може супроводжуватися шматками смаженого м'яса (зазвичай курки, баранини, яловичини або м'яса кози). Кухня Малі дуже різноманітна в різних регіонах країни. Інші популярні страви — фуфу, рис джолоф і .
Свята
Наука
Засоби масової інформації
Спорт
Найпопулярнішим видом спорту в країні є футбол. Країна приймала Африканський кубок націй 2002. У Бамако народився знаменитий футболіст збірної Франції Жан Тігана. Багато гравців збірної Малі виступають за європейські футбольні клуби, зокрема Фреді Кануте, Мамаду Діарра, Сейду Кейта, Мохамед Сіссоко та ін. Також в країні популярні баскетбол і традиційні види боротьби.
Примітки
- Страны и народы. Зап и центр Африка. с. 45
- Страны и народы. Зап и центр Африка. с. 46
- У Малі відбувся державний переворот
- . USA Today. 30 January 2013. Архів оригіналу за 30 січня 2013. Процитовано 30 January 2013. French troops retake the last remaining Islamist urban stronghold in Mali.
- . BBC News. 2 лютого 2013. Архів оригіналу за 2 February 2013. Процитовано 4 лютого 2013.
- . BBC News. 25 травня 2021. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- Конституція Малі, ст. 30.
- Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 839 с.
- (PDF). ВООЗ. December 2013. Архів оригіналу (PDF) за 20 квітня 2017. Процитовано 04.01.2018.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|trans title=
() - Velton, p. 30.
- Milet, p. 146.
Література
- (рос.) Витухина Г. О. Мали. — М.: Мысль, 1987. — 134 с.
- (рос.) Дегтерев Д. Западноафриканская «Восьмерка» набирает обороты // «Азия и Африка сегодня» (Москва). — 2003. — № 12. — С. 28—31.
- (рос.) Диаките С. Финансовые и организационные предпосылки формирования фондового рынка в Республике Мали // Финансы и кредит. — 2007. — № 44. — С. 73—77.
- (рос.) Иванов И. Амаду Туре // . 2007. — № 18. — С. 13.
- (рос.) Савинова Н. А. Мали. — М.: Мысль, 1987. — 134 с.
- (рос.) Филиппов В. Р. Туареги Мали: долгий путь к миру // Азия и Африка сегодня. — 2012. — № 9. — С. 46—51.
Посилання
- Малі [ 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малі |
- Africa South of the Sahara. 2004. L.-N.Y.: Europa Publications, 2003.
- Encyclopedia of African Peoples. L., 2000.
- Новиков С. С., Урсу Д. П. История Мали в новое и новейшее время. — М.: Наука, 1994 — 286 с.
- Страны и народы. Науч.-попул. геогр.-этноггр. изд. Зап. и Центр. Африка — М.: Мысль, 1979.
- http://lcweb2.loc.gov/frd/cs/profiles/Mali.pdf [ 26 лютого 2005 у Wayback Machine.] Mali country profile. Відділ досліджень Бібліотеки Конгресу — 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mali oficijna nazva Respu blika Mali fr Republique du Mali bam Mali ka Fasojamana fulf Renndaandi Maali derzhava v pivnichno zahidnij Africi Plosha krayini stanovit 1 240 192 km Naselennya za ocinkoyu na lipen 2020 roku 22 250 833 zhiteli Mali chlen OON Zahidnoafrikanskogo mitnogo soyuzu Groshovoyu odiniceyu ye frank KFA Respublika Mali fr Republique du Mali bam Mali ka Fasojamana bam ߡߊߟߌ ߞߊ ߝߊߛߏߖߊߡߊߣߊ Mali Tɔgɔbadugu fulf Renndaandi Maali fulf 𞤈𞤫𞤲𞤲𞤣𞤢𞤢𞤲𞤣𞤭 𞤃𞤢𞤢𞤤𞤭 hasaniya جمهورية مالي Jumhuriyat al Mali Prapor GerbDeviz Un peuple un but une foi Odin narod odna meta odna vira Gimn Pour l Afrique et pour toi Mali Dlya Afriki i dlya tebe Mali Roztashuvannya MaliStolicya ta najbilshe misto Bamako 12 39 pn sh 8 00 zh d country H G OOficijni movi Bamana hasaniya tamashek fulfulde bozo taForma pravlinnya Napivprezidentska respublika Prezident Assimi Gojta v o Shokel Kokalla Mayiga v o Nezalezhnist vid Franciyi Progolosheno 22 veresnya 1960 Plosha Zagalom 1 240 192 km 24 Vnutr vodi 1 6 Naselennya ocinka Lipen 2020 20 250 833 60 Gustota 14 08 km 216 VVP PKS 2019 r ocinka Povnij 27 326 122 Na dushu naselennya 2 384 162 ILR 2016 0 442 serednya 172 Valyuta KFA frank BCEAO a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 XOF a Chasovij poyasKodi ISO 3166 MLIDomen mlTelefonnij kod 223Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MaliPolitichni strukturi SahelyaXI XIII st Imperiya Gana Kanem TekrurXIII XVIII st Dzholof Volof Imperiya Mali Imperiya Songayi Mosi Mista derzhavi hausa Bagirmi Vadan Darfurskij sultanat Sennar Bornu Sokoto Masina TakeddaXIX XX st Koloniyi Britanska koloniya Nigeriya Sudan koloniya Francuzka Zahidna Afrika Francuzka Ekvatorialna AfrikaXX st Nezalezhni derzhavi Senegal Mavritaniya Burkina Faso Mali Nigeriya Niger Kamerun Chad Sudan EritreyaCej shablon pereglyanutiredaguvatiGeografiyaKrayevid v centralnomu regioni krayiniDokladnishe Geografiya Mali Derzhava roztashovana v Zahidnij Africi teritoriya krayini prostyagayetsya z pivnochi na pivden na 1610 km a iz zahodu na shid na 1850 km Na pivnochi j pivnichnomu shodi mezhuye z Alzhirom spilnij kordon 1100 km na pivnochi j pivnichnomu zahodi z Mavritaniyeyu 2237 km na zahodi iz Senegalom 420 km na shodi z Nigerom 820 km na pivdni z Gvineyeyu 858 km Kot d Ivuarom 370 km Burkina Faso 1100 km Mavritaniya Alzhir Senegal Niger Gvineya Kot d Ivuar Burkina Faso Teritoriya krayini bilshoyu chastinoyu rivninna Pivnichna polovina Mali roztashovana v pusteli Sahara centralna chastina zajnyata napivpustelyami Sahelya na krajnomu pivdni j pivdennomu zahodi tyagnutsya savani Na pivnochi pivdni i shodi girski masivi zavvishki do 1155 m g Hombori Tondo Na krajnomu pivnichnomu shodi Mali pidnositsya masivne plato Adrar Iforas do 890 m Golovni sudnoplavni richki Niger i Senegal Klimat subekvatorialnij na pivdni i tropichnij Richka Niger sho bere pochatok u Gvineyi u verhnij techiyi protikaye teritoriyeyu Mali v mezhah plato sho maye zagalnij shil do pivnichnogo shodu Nizhche za Segu ruslo richki rozgaluzhuyetsya i utvoryuye veliku vnutrishnyu deltu z chislennimi protokami ozerami i bolotami U mezhah ciyeyi delti zvedeni veliki gidrotehnichni sporudi zavdyaki yakim voda postupaye rozpodilnimi kanalami na zroshuvannya Deyaki z kanaliv prokladeni po drevnih ruslah Nigeru Na krajnomu pivdennomu zahodi krayini pishani plato visotoyu ponad 600 m obramovuyut rivnini u verhnih chastinah basejniv Nigeru i jogo pritoki Bani Nizhche vnutrishnoyi delti Nigeru roztashovana zona nedavnogo pidnyattya zemnoyi kori yake obumovilo rizki zmini v konfiguraciyi rusla ciyeyi richki na dilyanci mizh mistami Mopti j Gao Klimat Mali subekvatorialnij na pivdni i tropichnij Na teritoriyi krayini vidilyayutsya tri geografichni oblasti Sahara Sahel i Sudan Sahara harakterizuyetsya najvishoyu dennoyu temperaturoyu i znachnimi dobovimi perepadami temperaturi do 30 40 C Kilkist opadiv stanovit 50 100 mm Roslinnij svit nadzvichajno bidnij Zustrichayutsya posuhostijki zlaki i kserofitni kushi z glibokoyu korenevoyu sistemoyu i tonkim kolyuchim listyam Sered tvarin poshireni plazuni gekoni scinki varani zmiyi ye i diki vidi ssavciv antilopi addaks gazeli dorka i dama U mezhah Sahelyu serednorichna kilkist opadiv stanovit 150 600 mm Chitko virazhena sezonnist klimatu Bilshist opadiv vipadaye v 2 4 litni misyaci Sered roslin poshireni akaciyi zlaki kram kram aristida baobabi palmi dum i ronye Tvarinnij svit predstavlyayut gazeli antilopi zhirafi strausi leopardi Na pivden vid Sahelyu roztashovani sudanski savani Kilkist opadiv v comu regioni kolivayetsya vid 600 800 mm na pivnochi do 1000 1500 na pivdni Grunti perevazhno chervoni i buro chervoni z malopotuzhnim gumusnim gorizontom Nadzvichajno bagatij tvarinnij svit savan Tut zustrichayutsya levi leopardi shakali giyeni zhirafi sloni begemoti krokodili ta in IstoriyaDavnya imperiya MaliDokladnishe Istoriya Mali Arheologichni znahidki svidchat pro te sho teritoriya suchasnogo Mali bula naselena she v 5 mu 4 mu tisyacholittyah do n e a rozvitok zemlerobstva pochavsya v 3 mu tisyacholitti do n e Pershi pismovi zgadki pro ci zemli mistyatsya v arabskij literaturi datovanij IV st n e U VIII st cherez Saharu po karavannih shlyahah syudi pronikli arabi Z IV st n e na teritoriyi suchasnogo Mali isnuvali popereminno pidsilyuyuchis i perezhivayuchi epohu rozkvitu serednovichni derzhavi Gana IV XIII stolittya Mali VIII XVII stolittya ta Songayi IX XVII stolittya U 1591 roci derzhavu bulo zavojovano armiyeyu marokanskogo sultanatu Davni mista buli rozgrabovani velika chastina naselennya viselena v Marokko a zavojovniki chastkovo asimilyuvalisya z miscevim naselennyam U XVII XIX stolittyah na teritoriyi Songayi isnuvali korolivstva bambara Segu Kaarta fulbe Masina ta inshi rannoderzhavni utvorennya narodiv regionu Pershimi yevropejcyami sho pronikli na teritoriyu suchasnogo Mali buli major Hauton z Irlandiyi 1790 shotlandci hirurg Mungo Park 1796 i doslidnik A G Leng 1826 pershim z yevropejciv pobuvav v m Timbuktu i francuz R Kaje 1827 Vijskova ekspansiya Franciyi pochalasya v 1855 roci Misceve naselennya protistoyalo francuzkim kolonizatoram tuaregi chinili ozbroyenij opir vladi do 1914 roku U 1890 h francuzki vijska pidporyadkuvali praktichno vsyu teritoriyu suchasnogo Mali Kordoni i nazva koloniyi neodnorazovo minyalisya Verhnij Senegal iz centrom u m Kayes 1890 Sudan 1892 Senegambiya Niger 1902 Verhnij Senegal Niger 1904 Francuzkij Sudan 1920 U 1895 roci koloniya vklyuchena do skladu federaciyi kolonij pid nazvoyu Francuzka Zahidna Afrika FZA Z 1908 roku administrativnim centrom Francuzkogo Sudanu stav Bamako Antikolonialnij ruh ocholila partiya Sudanskij soyuz na choli z Modibo Kejtoyu nashadkom praviteliv imperiyi Mali Pislya yiyi peremogi na viborah v teritorialnu asambleyu 1957 buv sformovanij avtonomnij uryad 28 veresnya 1958 Francuzkij Sudan stav avtonomnoyu Sudanskoyi Respublikoyu v skladi Francuzkogo Spivtovaristva Nezalezhnist Respubliki Mali nazva vzyata v pam yat pro istorichne minule progoloshena na nadzvichajnomu z yizdi SS ADO 22 veresnya 1960 roku Prezidentom nezalezhnoyi derzhavi stav lider partiyi Modibo Kejta stoliceyu ogoloshenij m Bamako Nove kerivnictvo vstanovilo odnopartijnij rezhim rozirvalo vidnosini z Franciyeyu i provodilo politiku spivpraci z krayinami socialistichnogo taboru U listopadi 1968 roku vnaslidok vijskovogo perevorotu zdijsnenogo grupoyu oficeriv pid kerivnictvom lejtenanta Musi Traore vlada perejshla do Vijskovogo komitetu nacionalnogo zvilnennya VKNZ U veresni 1969 roku M Traore stav prezidentom Mali U 1976 roci z iniciativi VKNZ stvorena nova politichna partiya Demokratichnij soyuz malijskogo narodu DSMN ocholyuvana M Traore Pislya prijnyattya novoyi konstituciyi u 1979 roci vlada perejshla vid VKNZ do civilnomu uryadu prezidentom krayini vibranij M Traore U 1991 roci rezhim M Traore bulo skinuto vnaslidok vijskovogo perevorotu ocholenogo nachalnikom shtabu armiyi pidpolkovnikom Amadu Tumane Ture U 1992 roci prijnyata nova konstituciya sho progolosila bagatopartijnu sistemu Na prezidentskih viborah sho vidbulisya v 1992 glavoyu derzhavi vibranij kolishnij lider Panafrikanskoyi partiyi za svobodu solidarnist i spravedlivist ADEMA stvorena v 1990 Alfa Umar Konare Pereobranij na cej post v 1997 roku U 2002 i 2007 rokah prezidentom bulo obrano Amadu Tumani Ture 22 bereznya 2012 roku grupa vijskovih ogolosila po miscevomu telebachennyu pro derzhavnij perevorot Zmovniki vzyali pid kontrol derzhavne tele i radiomovlennya i prezidentskij palac Voni ogolosili pro pripinennya diyalnosti konstituciyi i pro rozpusk uryadu ta inshih derzhavnih institutiv krayini Za slovami vijskovih vistupiti proti prezidenta yih zmusila jogo nekompetentnist u borotbi z povstannyam tuaregiv na pivnochi krayini 11 sichnya 2013 roku francuzki vijska zdijsnili vijskovu intervenciyu na zapit timchasovogo uryadu 30 sichnya bulo ogolosheno sho koordinovanim ruhom francuzkih i malijskih visk bulo zahopleno ostannij bastion islamistiv v Kidalye 2 lyutogo francuzkij prezident Fransua Olland priyednavsya do timchasovogo prezidenta Mali Dionkunda Traore v publichnomu vistupi u neshodavno vidnovlenomu Timbuktu V nich proti 24 travnya 2021 roku v Mali stavsya vijskovij perevorot v rezultati yakogo Prezident Mali Ba Ndau buv zahoplenij vijskovimi Politichna sistemaAmadu Tumani TureDokladnishe Mali za formoyu pravlinnya ye prezidentskoyu respublikoyu glava derzhavi prezident sho obirayetsya terminom na p yat rokiv maksimum na dva termini Derzhavnij ustrij unitarna derzhava U krayini diye konstituciya sho bula prijnyata 12 sichnya 1992 roku z popravkami 1999 roku Golovoyu vikonavchoyi vladi ye prem yer ministr sho obiraye Radu Ministriv U teperishnij chas prezidentom ye Ibragim Bubakar Kejta prem yerom Modibo Sidibe Parlament Dokladnishe Vishoyu zakonodavchoyu vladoyu ye odnopalatnij parlament Nacionalna asambleya 147 predstavnikiv yakoyi obirayutsya na 5 rokiv Politichni partiyi Dokladnishe Sered politichnih partij krayini vazhlivimi ye Zovnishnya politika Dokladnishe Ukrayinsko malijski vidnosini Dokladnishe Ukrayinsko malijski vidnosini Uryad Mali oficijno viznav nezalezhnist Ukrayini 24 sichnya 1992 roku diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 5 listopada 1992 roku Diplomatichnih i konsulskih predstavnictv v Ukrayini ne stvoreno najblizhche posolstvo Mali sho vidaye spravami shodo Ukrayini znahoditsya v Moskvi Rosiya Spravami Ukrayini v Mali vidaye ukrayinske posolstvo v Alzhiri Derzhavna simvolika Derzhavnij prapor Derzhavnij gerb Derzhavnij gimnAdministrativno teritorialnij podilDokladnishe Administrativnij podil Mali V administrativno teritorialnomu vidnoshenni teritoriya derzhavi podilyayetsya na 8 rajoniv i 1 stolichnij okrug Oblast Oblast fr Centr Plosha km Naselennya 1998 osib Bamako Bamako Bamako 267 848 315Gao Gao Gao 170 572 335 976Kayes 197 760 1 506 099Kidal Kidal Kidal 151 430 31 046Kulikoro Koulikoro 89 833 1 563 444Mopti Mopti 88 752 1 427 173Segu Segou 56 127 1 678 749Sikasso Sikasso 76 480 1 610 772Timbuktu Tombouctou Timbuktu 408 977 467 361Zbrojni siliDokladnishe Zbrojni sili Mali Chiselnist zbrojnih sil u 2000 roci skladala 7 35 tis vijskovosluzhbovciv Zagalni vitrati na armiyu sklali 30 mln dolariv SShA EkonomikaDokladnishe Ekonomika Mali Mali vidstala agrarna derzhava Valovij vnutrishnij produkt VVP u 2006 roci sklav 14 6 mlrd dolariv SShA 129 te misce v sviti sho v pererahunku na odnu osobu stanovit 1 2 tis dolariv 170 te misce u sviti Promislovist razom iz budivnictvom stanovit 26 vid VVP derzhavi agrarne virobnictvo razom iz lisovim gospodarstvom i ribalstvom 38 sfera obslugovuvannya 36 stanom na 2006 rik Zajnyatist aktivnogo naselennya u gospodarstvi krayini rozpodilyayetsya nastupnim chinom 20 promislovist budivnictvo i sfera obslugovuvannya 80 agrarne lisove i ribne gospodarstva stanom na 2006 rik Nadhodzhennya v derzhavnij byudzhet Mali za 2006 rik sklali 0 76 mlrd dolariv SShA a vitrati 0 83 mlrd deficit stanoviv 8 Mali nalezhit do 25 najbidnishih krayin svitu Krayina znachnoyu miroyu zalezhit vid inozemnoyi dopomogi osnovni finansovi donori Franciya krayini YeS i MVF i ye duzhe vrazlivoyu do kolivan cin na zoloto i bavovnu Pryami zakordonni investiciyi stanovlyat 44 mln dolariv SShA na rik Za danimi indeksu ekonomichnoyi svobodi angl Index of Economic Freedom vid The Heritage Foundation za 2001 rik temp zrostannya VVP stanoviv 3 6 Valyuta Dokladnishe Valyuta Mali Nacionalnoyu valyutoyu krayini sluguye frank KFA Promislovist Dokladnishe Golovni galuzi promislovosti girnicha vidobuvannya zolota i fosfativ harchova budivelnih materialiv i tekstilna Girnicha promislovist Dokladnishe Girnicha promislovist Mali Energetika Dokladnishe Za 2004 rik bulo virobleno 410 mln kVt god elektroenergiyi eksportovano 0 mln kVt god zagalnij obsyag spozhitoyi 381 3 mln kVt god importovano 0 mln kVt god U 2004 roci spozhivannya nafti sklalo 4 3 tis bareliv na dobu prirodnij gaz ne vikoristovuyetsya dlya gospodarskih potreb Agrovirobnictvo Dokladnishe U silskogospodarskomu obrobitku znahoditsya 26 5 ploshi derzhavi Golovni silskogospodarski kulturi ris sorgo bavovnik i arahis 1 she misce v regioni Bilsha chastina naselennya zajmayetsya naturalnim gospodarstvom Velike znachennya dlya gospodarstva krayini maye vidginne skotarstvo Pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi v 2006 roci stanovilo 6 mln goliv kiz 8 mln goliv vivciv 5 mln goliv Pomitne misce v eksporti zajmayut riboprodukti Transport Dokladnishe Transport Mali Vnutrishnij transport golovnim chinom avtomobilnij U 1987 roci pushena transsaharska avtomagistral sho zv yazala Mali z Alzhirom i Tunisom a doroga v pivdennomu napryami na Uagadugu zv yazuye krayinu z ganskim portom Tema Ye lishe odna zaliznichna liniya Kulikoro Bamako Kayes Dakar Senegal Z chervnya do lyutogo vantazhi perevozyat sudnoplavnimi dilyankami r Niger U 1995 roci v krayini bulo 24 aeroporti Turizm Dokladnishe U 1992 roci Mali vidvidalo lishe 38 tis inozemnih turistiv sho dalo pributok u 17 mln dolariv SShA Zovnishnya torgivlya Dokladnishe Osnovni torgovelni partneri Mali Kitaj Kot d Ivuar Franciya krayini Benilyuksu ta Ispaniya Derzhava eksportuye produkciyu agrovirobnictva sirovinu Osnovni pokupci Kitaj 13 krayini Benilyuksu 9 Ispaniya 3 U 2006 roci vartist eksportu sklala 326 mln dolariv SShA Derzhava importuye palivo 30 promislovi tovari produkti harchuvannya Osnovni importeri Kot d Ivuar 23 Franciya 17 Velika Britaniya 4 U 2006 roci vartist importu sklala 529 mln dolariv SShA NaselennyaDokladnishe Naselennya Mali Naselennya derzhavi u 2006 roci stanovilo 11 7 mln osib 70 te misce v sviti Gustota naselennya 8 8 osib km 172 ge misce u sviti Zgidno statistichnih danih za 2006 rik narodzhuvanist 49 8 smertnist 16 9 prirodnij pririst 32 9 Vikova piramida naselennya viglyadaye nastupnim chinom stanom na 2006 rik diti vikom do 14 rokiv 48 2 2 9 mln cholovikiv 2 8 mln zhinok dorosli 15 64 rokiv 48 8 2 8 mln cholovikiv 2 9 mln zhinok osobi pohilogo viku 65 rokiv i starishi 3 0 15 mln cholovikiv 0 21 mln zhinok Urbanizaciya Dokladnishe Mista Mali Riven urbanizovanosti v 2000 roci sklav 27 Golovni mista derzhavi Bamako 815 tis osib Segu 90 tis osib Mopti 74 tis osib Bilshist naselennya Mali 73 prozhivaye u silskij miscevosti Etnichnij sklad Divchina fulbeDokladnishe Bilya polovini naselennya krayini stanovlyat narodi grupi mande bambara malinke soninke 17 fulbe 12 voltijski narodnosti senufo dogoni 6 songayi tuaregi 2 Najchiselnishij narod bambara prozhivaye v osnovnomu v zahidnij i centralnij chastini krayini malinke na krajnomu pivdennomu zahodi Obidva narodi tradicijno osili zemlerobi Senufo i dogoni prozhivayut u pivdenno shidnij chastini krayini songayi na shodi Mali po obidva boki richki Niger Ci narodi tezh tradicijno zajmalisya zemlerobstvom Do kochovih narodiv Mali nalezhat Tuaregi sho prozhivayut na shodi krayini i fulbe yaki zustrichayutsya na znachnih teritoriyah najbilshe v serednij techiyi Nigeru Arabi zhivut na pivnochi krayini Movi Dokladnishe Derzhavna mova francuzka Z prijnyattyam konstituciyi 2023 roku francuzka mova vtrachaye status oficijnoyi ta staye robochoyu Nacionalni movi stayut oficijnimi Religiyi Dokladnishe Golovni religiyi derzhavi islam suniti 90 naselennya animizm 9 katolictvo 1 Malijci vvazhayut sebe gliboko religijnoyu naciyeyu i pishayutsya cim Tim ne mensh oficijno Mali vvazhayetsya svitskoyu musulmanskoyu derzhavoyu Ohorona zdorov ya Dokladnishe Ochikuvana serednya trivalist zhittya v 2006 roci stanovila 49 rokiv dlya cholovikiv 47 1 roku dlya zhinok 51 rik Smertnist nemovlyat do 1 roku stanovila 107 6 stanom na 2006 rik Naselennya zabezpechene miscyami v stacionarah likaren na rivni 1 lizhko misce na 560 zhiteliv likaryami 1 likar na 21 2 tis zhiteliv stanom na 1996 rik Vitrati na ohoronu zdorov ya v 1990 roci sklali 5 2 vid VVP krayini U 1993 roci 49 naselennya bulo zabezpecheno pitnoyu vodoyu U kvitni travni 2013 roku pislya vijskovogo konfliktu VOOZ provela ocinku medichnoyi dopomogi z vikoristannyam sistemi HeRAMS Zgidno zi zvitom bulo poshkodzheno p yatu chastinu 18 7 zakladiv ohoroni zdorov ya Dlya nadannya bagatoh medichnih poslug ne vistachalo kvalifikovanogo personalu Osvita Dokladnishe Riven pismennosti u 2003 roci stanoviv 46 4 53 5 sered cholovikiv 39 6 sered zhinok U krayini diye obov yazkova shkilna osvita u 7 klasiv Vitrati na osvitu v 1996 roci sklali 3 2 vid VVP 17 3 usih derzhavnih gromadskih vidatkiv Internet Dokladnishe U 2001 roci vsesvitnoyu merezheyu Internet u Mali koristuvalis 10 tis osib KulturaDokladnishe Arhitektura Dokladnishe Obrazotvorche mistectvo Dokladnishe Literatura Dokladnishe Malijska literatura Teatr Dokladnishe Muzika j tanci Dokladnishe Kinematograf Dokladnishe Kuhnya Dokladnishe Kuhnya Mali Malijskij chaj Ris i pshono ye osnovnimi komponentami malijskoyi kuhni yaka dosit shiroko vikoristovuye hlibni zlaki Zerna zazvichaj gotuyutsya iz sousami sho vigotovleni z yistivnogo listya takogo yak shpinat abo baobab z tomatno arahisovim sousom i mozhe suprovodzhuvatisya shmatkami smazhenogo m yasa zazvichaj kurki baranini yalovichini abo m yasa kozi Kuhnya Mali duzhe riznomanitna v riznih regionah krayini Inshi populyarni stravi fufu ris dzholof i Svyata Dokladnishe Nauka Dokladnishe Zasobi masovoyi informaciyi Dokladnishe Sport Dokladnishe Najpopulyarnishim vidom sportu v krayini ye futbol Krayina prijmala Afrikanskij kubok nacij 2002 U Bamako narodivsya znamenitij futbolist zbirnoyi Franciyi Zhan Tigana Bagato gravciv zbirnoyi Mali vistupayut za yevropejski futbolni klubi zokrema Fredi Kanute Mamadu Diarra Sejdu Kejta Mohamed Sissoko ta in Takozh v krayini populyarni basketbol i tradicijni vidi borotbi PrimitkiStrany i narody Zap i centr Afrika s 45 Strany i narody Zap i centr Afrika s 46 U Mali vidbuvsya derzhavnij perevorot USA Today 30 January 2013 Arhiv originalu za 30 sichnya 2013 Procitovano 30 January 2013 French troops retake the last remaining Islamist urban stronghold in Mali BBC News 2 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 2 February 2013 Procitovano 4 lyutogo 2013 BBC News 25 travnya 2021 Arhiv originalu za 24 travnya 2021 Procitovano 26 travnya 2021 Konstituciya Mali st 30 Krayinoznavchij slovnik dovidnik K Znannya 2008 839 s PDF VOOZ December 2013 Arhiv originalu PDF za 20 kvitnya 2017 Procitovano 04 01 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr trans title dovidka Velton p 30 Milet p 146 Literatura ros Vituhina G O Mali M Mysl 1987 134 s ros Degterev D Zapadnoafrikanskaya Vosmerka nabiraet oboroty Aziya i Afrika segodnya Moskva 2003 12 S 28 31 ros Diakite S Finansovye i organizacionnye predposylki formirovaniya fondovogo rynka v Respublike Mali Finansy i kredit 2007 44 S 73 77 ros Ivanov I Amadu Ture 2007 18 S 13 ros Savinova N A Mali M Mysl 1987 134 s ros Filippov V R Tuaregi Mali dolgij put k miru Aziya i Afrika segodnya 2012 9 S 46 51 PosilannyaMali 24 kvitnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MaliAfrica South of the Sahara 2004 L N Y Europa Publications 2003 Encyclopedia of African Peoples L 2000 Novikov S S Ursu D P Istoriya Mali v novoe i novejshee vremya M Nauka 1994 286 s Strany i narody Nauch popul geogr etnoggr izd Zap i Centr Afrika M Mysl 1979 http lcweb2 loc gov frd cs profiles Mali pdf 26 lyutogo 2005 u Wayback Machine Mali country profile Viddil doslidzhen Biblioteki Kongresu 2005