Бозо́ (також сорко, сорого, гаїн, тіє та інші самоназви) — група близьких етнічних груп манде у Західній Африці.
Бозо | |
---|---|
Рибалки бозо на традиційному човні повертаються під вечір після денної риболовлі | |
Кількість | 100 ~ 200 тис. осіб |
Ареал | Малі |
Близькі до: | сонінке, марка, бамбара, мандінка |
Мова | бозо; бамбара та сонінке (як друга) |
Релігія | іслам (сунізм) і традиційні вірування |
Походження етноніму бозо
Етимологія етноніму, власне екзоніму бозо пов'язана зі словосполученням мовою бамбара bo-so, тобто «солом'яна, бамбукова хатина» — найпоширеніше житло рибальських поселень бозо. Самі люди бозо називають себе інакше — по-різному, в залежності від племінної приналежності (див. про це нижче).
Територія розселення, чисельність, мова і релігія
Територія проживання і чисельність
Люди бозо живуть невеликими компактними групами вздовж річки Нігер та її приток, майже цілком у Малі. Їхніми сусідами здебільшого є народи манде, але також бозо живуть між сонгаями та фульбе.
Насправді бозо являють собою групу споріднених етнічних спільнот. Зокрема, серед бозо виокремлюють чотири основні клани:
- сорко
- гаїньяхо
- тієяхо
- тієма чеве.
Найбільш чисельною і впливовою групою бозо є сорко (сорого, сорогама, саркава), що проживають переважно в околицях малійських міст Мопті та Дженна, а невеликі групи — у місцевості Аньяме (Кот-д'Івуар) та частково у Нігерії (штат Кеббі), де майже повністю інкорпоровані у суспільство хауса. Їх чисельність сягає 100 тис. осіб. Інколи сорко називають себе марка (або сухими марка), вочевидь апелюючи до свого часткового походження з середовища марка — субетносу сонінке.
Наступні дві великі групи народу бозо — гаїньяхо (гаїн, келенґа) та тієяхо (тіємахо, тіє), чиїми сусідами є здебільшого сонінке. Незначна чисельно (до 5 тис. осіб) субгрупа тієма чеве (Tièma Cièwè) знаходяться під впливом сонгаїв та фульбе.
Таким чином, загальна чисельність бозо ніяк не менше 100 тис. осіб, оціночно вона сягає 200 тис. осіб, перепис у Малі 2000 року нарахував 132,1 тис. бозо.
Мова і релігія
Власне єдиної мови бозо немає, а є сукупність діалектів бозо за клановим розподілом, які багатьма лінгвістами вважаються цілком окремими мовними одиницями. Мови бозо входять у мовну підгрупу манде (її північно-західне відгалуження) нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної родини і є дуже близькими до мови сонінке, творячи з нею мовну субгрупу Сонінке-Бозо, яка знов таки деякими науковцями розглядається як єдина мова.
За віросповіданням більшість бозо — мусульмани, хоча зберігаються й оригінальні традиційні вірування, зокрема пов'язані з культом води і водяних мешканців.
Історія
На території, де проживають сучасні люди бозо, знайдені наскельні зображення, які датуються 6-тисячною давниною.
Проте історія власне етнічної спільноти бозо починається періодом не раніше Х століття. Саме відтоді, у період існування середньовічної держави Гана бозо окуповують береги річки Нігер і встановлюють контроль за навігацією її течією та мають пріоритет по відношенню до решти народів регіону у використанні річкових ресурсів.
Цей професійно-етнічний розподіл у загальних рисах зберігається і дотепер. Рибалки бозо за рибу вимінюють у селян догонів цибулю, а у скотарів фульбе — молоко і м'ясо.
Бозо, зокрема, група сорко, є засновниками малійських міст Мопті та Дженна.
Господарство, соціальна організація, матеріальна і духовна культура бозо
Традиційні занятті, матеріальна культура і суспільство
Основні заняття людей бозо пов'язані з головною їхньої «годувальницею» — річкою Нігер. Відповідно це рибальство, а серед ремесел — будування човнів, плетіння сіток тощо. Зовсім незначним є землеробство, зокрема вирощування у плавнях річки рису, а також частково проса. Є серед бозо і торговці.
Люди бозо — напівосілі. Вони живуть або окремими кварталами в іншоетнічних, або у невеликих власних поселеннях. Житло зберігає національну специфіку — хатини з цегли з висохлого мула з солом'яними стріхами або переносні рибацькі хижі з соломи.
Родини у бозо — великі, утворюють групи, що на спілку використовують риболовецькі угіддя.
Бозо пов'язані з фульбе і догонами системою фіктивної спорідненості.
Духовна культура і фольклор
Серед бозо поширені культи річкових божеств. Твариною — тотемом є бик, чиї шкури прийнято кидати у річку Нігер як жертвоприношення.
За СРСР було видано невелику збірку казок народу бозо (Волшебная калебаса. Сказки старого Муссы.,М.:"Советская Россия", 1968) у переказах Святослава Дармодехіна, яка, ймовірно, є єдиною в своєму роді у світі.
Цікаві факти, пов'язані з бозо
- Бозо — вправні човнярі, які будують доволі довгі човни-піроги, середня довжина яких бл. 10 м.
- Човни рибалок бозо прикрашені рогами бика — тотемної тварини. За уявленнями бозо, вчені вважають їх доісламськими, бичачий ріг дарує своєму власнику успіх у коханні.
Виноски
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 104 (стаття «Бозо [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]»). (рос.)
Джерела і посилання
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 104 (стаття «Бозо [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]») (рос.)
- Simons, Gary F. and Charles D. Fennig (eds.). 2018. Ethnologue: Languages of the World (вид. 21). Dallas, Texas: SIL International. Online version: , архів оригіналу: (англ.)
- (англ.)
Література
- Dojet J., Kampo M., Smankoua M. La langue Bozo., IFAN, 1953 (фр.)
- Ligers Z. Les Sorko (Bozo). Maîtres du Niger: étude ethnographique (у 4-х томах), Париж: «Librairie des Cinq Continents», 1964 — 1969 (фр.)
- Волшебная калебаса. Сказки старого Муссы., М.: "Советская Россия", 1968 (рос.)
Бамбара | Бозо | Догони | Малінке | Марка | Сенуфо | Сонгаї | Сонінке | Фульбе | Хасонке |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bozo takozh sorko sorogo gayin tiye ta inshi samonazvi grupa blizkih etnichnih grup mande u Zahidnij Africi BozoRibalki bozo na tradicijnomu chovni povertayutsya pid vechir pislya dennoyi ribolovliKilkist 100 200 tis osibAreal MaliBlizki do soninke marka bambara mandinkaMova bozo bambara ta soninke yak druga Religiya islam sunizm i tradicijni viruvannyaPohodzhennya etnonimu bozoEtimologiya etnonimu vlasne ekzonimu bozo pov yazana zi slovospoluchennyam movoyu bambara bo so tobto solom yana bambukova hatina najposhirenishe zhitlo ribalskih poselen bozo Sami lyudi bozo nazivayut sebe inakshe po riznomu v zalezhnosti vid pleminnoyi prinalezhnosti div pro ce nizhche Teritoriya rozselennya chiselnist mova i religiyaTeritoriya prozhivannya i chiselnist Lyudi bozo zhivut nevelikimi kompaktnimi grupami vzdovzh richki Niger ta yiyi pritok majzhe cilkom u Mali Yihnimi susidami zdebilshogo ye narodi mande ale takozh bozo zhivut mizh songayami ta fulbe Naspravdi bozo yavlyayut soboyu grupu sporidnenih etnichnih spilnot Zokrema sered bozo viokremlyuyut chotiri osnovni klani Rozselennya grupi bozo sorko v Mali sorko gayinyaho tiyeyaho tiyema cheve Najbilsh chiselnoyu i vplivovoyu grupoyu bozo ye sorko sorogo sorogama sarkava sho prozhivayut perevazhno v okolicyah malijskih mist Mopti ta Dzhenna a neveliki grupi u miscevosti Anyame Kot d Ivuar ta chastkovo u Nigeriyi shtat Kebbi de majzhe povnistyu inkorporovani u suspilstvo hausa Yih chiselnist syagaye 100 tis osib Inkoli sorko nazivayut sebe marka abo suhimi marka vochevid apelyuyuchi do svogo chastkovogo pohodzhennya z seredovisha marka subetnosu soninke Nastupni dvi veliki grupi narodu bozo gayinyaho gayin kelenga ta tiyeyaho tiyemaho tiye chiyimi susidami ye zdebilshogo soninke Neznachna chiselno do 5 tis osib subgrupa tiyema cheve Tiema Ciewe znahodyatsya pid vplivom songayiv ta fulbe Takim chinom zagalna chiselnist bozo niyak ne menshe 100 tis osib ocinochno vona syagaye 200 tis osib perepis u Mali 2000 roku narahuvav 132 1 tis bozo Mova i religiya Vlasne yedinoyi movi bozo nemaye a ye sukupnist dialektiv bozo za klanovim rozpodilom yaki bagatma lingvistami vvazhayutsya cilkom okremimi movnimi odinicyami Movi bozo vhodyat u movnu pidgrupu mande yiyi pivnichno zahidne vidgaluzhennya nigero kongolezkoyi grupi kongo kordofanskoyi movnoyi rodini i ye duzhe blizkimi do movi soninke tvoryachi z neyu movnu subgrupu Soninke Bozo yaka znov taki deyakimi naukovcyami rozglyadayetsya yak yedina mova Za virospovidannyam bilshist bozo musulmani hocha zberigayutsya j originalni tradicijni viruvannya zokrema pov yazani z kultom vodi i vodyanih meshkanciv IstoriyaNa teritoriyi de prozhivayut suchasni lyudi bozo znajdeni naskelni zobrazhennya yaki datuyutsya 6 tisyachnoyu davninoyu Prote istoriya vlasne etnichnoyi spilnoti bozo pochinayetsya periodom ne ranishe H stolittya Same vidtodi u period isnuvannya serednovichnoyi derzhavi Gana bozo okupovuyut beregi richki Niger i vstanovlyuyut kontrol za navigaciyeyu yiyi techiyeyu ta mayut prioritet po vidnoshennyu do reshti narodiv regionu u vikoristanni richkovih resursiv Cej profesijno etnichnij rozpodil u zagalnih risah zberigayetsya i doteper Ribalki bozo za ribu viminyuyut u selyan dogoniv cibulyu a u skotariv fulbe moloko i m yaso Bozo zokrema grupa sorko ye zasnovnikami malijskih mist Mopti ta Dzhenna Gospodarstvo socialna organizaciya materialna i duhovna kultura bozoTradicijni zanyatti materialna kultura i suspilstvo Osnovni zanyattya lyudej bozo pov yazani z golovnoyu yihnoyi goduvalniceyu richkoyu Niger Vidpovidno ce ribalstvo a sered remesel buduvannya chovniv pletinnya sitok tosho Zovsim neznachnim ye zemlerobstvo zokrema viroshuvannya u plavnyah richki risu a takozh chastkovo prosa Ye sered bozo i torgovci Divchina bozo Lyudi bozo napivosili Voni zhivut abo okremimi kvartalami v inshoetnichnih abo u nevelikih vlasnih poselennyah Zhitlo zberigaye nacionalnu specifiku hatini z cegli z visohlogo mula z solom yanimi strihami abo perenosni ribacki hizhi z solomi Rodini u bozo veliki utvoryuyut grupi sho na spilku vikoristovuyut ribolovecki ugiddya Bozo pov yazani z fulbe i dogonami sistemoyu fiktivnoyi sporidnenosti Duhovna kultura i folklor Sered bozo poshireni kulti richkovih bozhestv Tvarinoyu totemom ye bik chiyi shkuri prijnyato kidati u richku Niger yak zhertvoprinoshennya Za SRSR bulo vidano neveliku zbirku kazok narodu bozo Volshebnaya kalebasa Skazki starogo Mussy M Sovetskaya Rossiya 1968 u perekazah Svyatoslava Darmodehina yaka jmovirno ye yedinoyu v svoyemu rodi u sviti Cikavi fakti pov yazani z bozoBozo vpravni chovnyari yaki buduyut dovoli dovgi chovni pirogi serednya dovzhina yakih bl 10 m Chovni ribalok bozo prikrasheni rogami bika totemnoyi tvarini Za uyavlennyami bozo vcheni vvazhayut yih doislamskimi bichachij rig daruye svoyemu vlasniku uspih u kohanni VinoskiSimons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl Narody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stor 104 stattya Bozo 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Dzherela i posilannyaNarody mira Istoriko etnograficheskij spravochnik M Sovetskaya enciklopediya 1988 stor 104 stattya Bozo 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Simons Gary F and Charles D Fennig eds 2018 Ethnologue Languages of the World vid 21 Dallas Texas SIL International Online version arhiv originalu angl angl LiteraturaDojet J Kampo M Smankoua M La langue Bozo IFAN 1953 fr Ligers Z Les Sorko Bozo Maitres du Niger etude ethnographique u 4 h tomah Parizh Librairie des Cinq Continents 1964 1969 fr Volshebnaya kalebasa Skazki starogo Mussy M Sovetskaya Rossiya 1968 ros Bambara Bozo Dogoni Malinke Marka Senufo Songayi Soninke Fulbe Hasonke