Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хасонке́ (Khassonké) — народ манде, що проживає на північному заході Малі, а також незначною мірою на південному сході Сенегалу.
| Хасонке | |
|---|---|
 Вождь хасонке, ілюстрація з Côte occidentale d'Afrique du Colonel Frey (1890), мал. 53 p., С. 91 | |
| Кількість | понад 120 тис. осіб (1991) |
| Ареал |  Малі Сенегал |
| Близькі до: | бамбара, сонінке; народи манде |
| Мова | хасонке; бамбара (як друга) |
| Релігія | іслам (сунізм) і традиційні вірування |
Територія проживання, мова, чисельність і релігія
Люди хасонке живуть у районі злиття річок Бакой і Бафін, а також уздовж річки Сенегал до гирла Колімбіне. Також розселені у північних відрогах Фута-Джаллона та Мандінгських гір.
Розмовляють окремою мовою манде хасонке (Khassonke / Xaasongaxango), яка досить споріднена з мовою бамбара, часто-густо останньою володіють як другою.
Станом на 1991 рік чисельність хасонке в Малі становила 120 тисяч осіб, ще 6 тисяч хасонке проживало в Сенегалі.
Основна релігія — іслам сунністського толку, також є прихильники культів природи.
З етнічної історії
Хасонке сформувались у результаті переходу до осілого способу життя деяких груп народу фульбе, а також їх змішування з іншими групами народів манде, зокрема малінке, сонінке в XII столітті.
Визначну роль у формуванні етносу зіграло ранньополітичне утворення т.зв. королівство Хассо (XVIII—XIX ст.) на чолі з правителями фанкама-у, які спиралися на міцну військову організацію.
Спосіб життя, а також матеріальна та духовна культура хасонке корелюється з іншими народами манде. Однак антропологічний тип, родові імена та етногенеалогічні легенди зближують їх з фульбе.
Господарство, матеріальна і духовна культура
Традиційно головне господарське заняття хасонке — тропічне землеробство. Вирощують, зокрема, кукурудзу, фоніо, просо, в меншій мірі рис. Також, як і здавна, розвинений товарообмін зі скотарями фульбе.
Традиційне житло — глинобитні прямокутні або круглі хатини.
Чоловіки вдягаються в балахон бубу, жінки раніше обгортали стегна відрізом тканини, нині все частіше носять блузи.
Найпопулярніший наїдок — кускус з м'ясними та рослинними соусами.
Попри ісламізацію хасонке зберігають традиційні вірування. З фольклору відомим є словесна та пісенна творчість.
Народні музичні інструменти — різні барабани, лютні, мисливські свищики.
Суспільство і соціальна організація
В основі громадської організації лежить патрилатеральна велика родина. Характерною є наявність полігінії.
Соціальна структура хасонке включає родові епігамні групи, які пов'язані системою спорідненості джаму; також існували характерні для Західної Африки таємні спілки.
Традиційна кастовість суспільства, де на чолі стояла знать хоро, основу творили відносно вільні общинники-землероби, окремими кастами були (і є) ковалі, гріоти тощо, на споді соціальної ієрархії — залежні військові полонені, вихідці з інших етнічних громад.
Відомими хасонке за національністю були політик, державний і громадський діяч, письменник і поет Філі Дабо Сіссоко (1900-1964), історик Секене Моді Сіссоко (Sékéné Mody Cissoko, 1932-2012), письменник Мусса Конате (Moussa Konaté, 1951-2013).
Примітки
- (англ.)
- див., напр., Brun (R. P.), «Proverbes, maximes et devinettes khassonké », (traduits par le R. P. Brun), in Annuaire et mémoires du Comité d'Études historiques et scientifiques de l'Afrique occidentale française (Gorée), 1917, p. 223-225
Джерела, література та посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хасонке |
- Charles Monteil, Les Khassonké : monographie d'une peuplade du Soudan français, Paris, E. Leroux, 1915, 528 p. (фр.)
- Sékéné Mody Cissoko, « Nobles et pouvoirs dans le Khasso précolonial », in Actes du colloque État et société en Afrique noire (Centre de recherches africaines, Paris, 19-20 septembre 1980), Revue française d'histoire d'outre-mer, 1981, vol. 68, no 250-251-252-253, p. 344-351 (фр.)
- Sékéné Mody Cissoko, Contribution à l'histoire politique du Khasso dans le Haut-Sénégal des origines à 1854, ACCT/Harmattan, 1986, 415 p. (фр.)
- Арсеньев В. Р. Хасонке // Народы и религии мира / Глав. ред. В. А. Тишков. М.: Большая Российская Энциклопедия, 1999. — С. 595. (рос.)
- Ковалёв С. М. Хасонке // Советский энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. 1979. (рос.)
- Наумов К. Н. Хасонке // Страны и народы мира. Африка. Западная и центральная Африка. — М.: Мысль. 1979. — С. 352. (рос.)
- Ольдерогге Д. А. Хасонке // Народы Африки. Этнографические очерки. — М.: Издательство Академии наук СССР. 1954. — С. 289—290. (рос.)
- Первушин В. Особенности экономического развития стран Западной Африки. // Азия и Африка сегодня.: Ежемес. Науч. И обществ.-полит. Журн., 1997, №. 5.- М.: 1997. — С. 48 — 51. (рос.)
| Бамбара | Бозо | Догони | Малінке | Марка | Сенуфо | Сонгаї | Сонінке | Фульбе | Хасонке |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hasonke Khassonke narod mande sho prozhivaye na pivnichnomu zahodi Mali a takozh neznachnoyu miroyu na pivdennomu shodi Senegalu HasonkeVozhd hasonke ilyustraciya z Cote occidentale d Afrique du Colonel Frey 1890 mal 53 p S 91Kilkist ponad 120 tis osib 1991 Areal Mali SenegalBlizki do bambara soninke narodi mandeMova hasonke bambara yak druga Religiya islam sunizm i tradicijni viruvannyaTeritoriya prozhivannya mova chiselnist i religiyaTeritoriya prozhivannya hasonke na mapi Mali Lyudi hasonke zhivut u rajoni zlittya richok Bakoj i Bafin a takozh uzdovzh richki Senegal do girla Kolimbine Takozh rozseleni u pivnichnih vidrogah Futa Dzhallona ta Mandingskih gir Rozmovlyayut okremoyu movoyu mande hasonke Khassonke Xaasongaxango yaka dosit sporidnena z movoyu bambara chasto gusto ostannoyu volodiyut yak drugoyu Stanom na 1991 rik chiselnist hasonke v Mali stanovila 120 tisyach osib she 6 tisyach hasonke prozhivalo v Senegali Osnovna religiya islam sunnistskogo tolku takozh ye prihilniki kultiv prirodi Z etnichnoyi istoriyiHasonke sformuvalis u rezultati perehodu do osilogo sposobu zhittya deyakih grup narodu fulbe a takozh yih zmishuvannya z inshimi grupami narodiv mande zokrema malinke soninke v XII stolitti Viznachnu rol u formuvanni etnosu zigralo rannopolitichne utvorennya t zv korolivstvo Hasso XVIII XIX st na choli z pravitelyami fankama u yaki spiralisya na micnu vijskovu organizaciyu Sposib zhittya a takozh materialna ta duhovna kultura hasonke korelyuyetsya z inshimi narodami mande Odnak antropologichnij tip rodovi imena ta etnogenealogichni legendi zblizhuyut yih z fulbe Gospodarstvo materialna i duhovna kulturaTradicijno golovne gospodarske zanyattya hasonke tropichne zemlerobstvo Viroshuyut zokrema kukurudzu fonio proso v menshij miri ris Takozh yak i zdavna rozvinenij tovaroobmin zi skotaryami fulbe Divchina hasonke na tli hatini svitlina 1882 roku z arhivu Nacionalnoyi biblioteki Franciyi Tradicijne zhitlo glinobitni pryamokutni abo krugli hatini Choloviki vdyagayutsya v balahon bubu zhinki ranishe obgortali stegna vidrizom tkanini nini vse chastishe nosyat bluzi Najpopulyarnishij nayidok kuskus z m yasnimi ta roslinnimi sousami Popri islamizaciyu hasonke zberigayut tradicijni viruvannya Z folkloru vidomim ye slovesna ta pisenna tvorchist Narodni muzichni instrumenti rizni barabani lyutni mislivski svishiki Suspilstvo i socialna organizaciyaV osnovi gromadskoyi organizaciyi lezhit patrilateralna velika rodina Harakternoyu ye nayavnist poliginiyi Socialna struktura hasonke vklyuchaye rodovi epigamni grupi yaki pov yazani sistemoyu sporidnenosti dzhamu takozh isnuvali harakterni dlya Zahidnoyi Afriki tayemni spilki Tradicijna kastovist suspilstva de na choli stoyala znat horo osnovu tvorili vidnosno vilni obshinniki zemlerobi okremimi kastami buli i ye kovali grioti tosho na spodi socialnoyi iyerarhiyi zalezhni vijskovi poloneni vihidci z inshih etnichnih gromad Vidomimi hasonke za nacionalnistyu buli politik derzhavnij i gromadskij diyach pismennik i poet Fili Dabo Sissoko 1900 1964 istorik Sekene Modi Sissoko Sekene Mody Cissoko 1932 2012 pismennik Mussa Konate Moussa Konate 1951 2013 Primitki angl div napr Brun R P Proverbes maximes et devinettes khassonke traduits par le R P Brun in Annuaire et memoires du Comite d Etudes historiques et scientifiques de l Afrique occidentale francaise Goree 1917 p 223 225Dzherela literatura ta posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hasonke Charles Monteil Les Khassonke monographie d une peuplade du Soudan francais Paris E Leroux 1915 528 p fr Sekene Mody Cissoko Nobles et pouvoirs dans le Khasso precolonial in Actes du colloque Etat et societe en Afrique noire Centre de recherches africaines Paris 19 20 septembre 1980 Revue francaise d histoire d outre mer 1981 vol 68 no 250 251 252 253 p 344 351 fr Sekene Mody Cissoko Contribution a l histoire politique du Khasso dans le Haut Senegal des origines a 1854 ACCT Harmattan 1986 415 p fr Arsenev V R Hasonke Narody i religii mira Glav red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya Enciklopediya 1999 S 595 ros Kovalyov S M Hasonke Sovetskij enciklopedicheskij slovar M Sovetskaya enciklopediya 1979 ros Naumov K N Hasonke Strany i narody mira Afrika Zapadnaya i centralnaya Afrika M Mysl 1979 S 352 ros Olderogge D A Hasonke Narody Afriki Etnograficheskie ocherki M Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1954 S 289 290 ros Pervushin V Osobennosti ekonomicheskogo razvitiya stran Zapadnoj Afriki Aziya i Afrika segodnya Ezhemes Nauch I obshestv polit Zhurn 1997 5 M 1997 S 48 51 ros Bambara Bozo Dogoni Malinke Marka Senufo Songayi Soninke Fulbe Hasonke