Малі — західноафриканська країна, що знаходиться в глибині континенту між Сахарою на півночі й Сахелем на півдні, не має виходу до моря . Загальна площа країни 1 240 192 км² (24-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 220 190 км², а на поверхню внутрішніх вод — 20 002 км². Площа країни вдвічі більша за площу України.
Географія Малі | |
---|---|
Географічне положення Малі | |
Географічне положення | |
Континент | Африка |
Регіон | Західна Африка |
Координати | 17°00′ пн. ш. 4°00′ зх. д. / 17.000° пн. ш. 4.000° зх. д. |
Територія | |
Площа | 1 240 192 км² (24-те) |
• суходіл | 98,39 % |
• води | 1,61 % |
Морське узбережжя | 0 км |
Державний кордон | 7908 км |
Рельєф | |
Тип | переважно рівнинний |
Найвища точка | гора (1155 м) |
Найнижча точка | річка Сенегал (23 м) |
Клімат | |
Тип | тропічний, субекваторіальний |
Внутрішні води | |
Найдовша річка | Нігер ( км) |
Найбільше озеро | (~ км²) |
Інше | |
Природні ресурси | золото, фосфати, каолін, кам'яна сіль, уранові руди, будівельні матеріали, гідроенергія, боксити, залізні руди, руди кольорових металів |
Стихійні лиха | суховії, посухи, повіді |
Екологічні проблеми | знеліснення, ерозія ґрунтів, спустелювання |
Назва
Офіційна назва — Республіка Малі, Малі (фр. Republique de Mali, Mali). Назва країни походить від середньовічної західноафриканської імперії Малі, що сягнула свого розквіту в XIII-XVII століттях. Уперше згадується в IX столітті як держава Маллал. Мовами мандінка та бамана слово «малі» означає бегемот. Колишня колонія Французький Судан. Після проголошення незалежності обрала назву Суданська Республіка. Топонім Судан походить від арабського Білад ак-Судан (араб. البلاد السودان), що означає землю чорних.
Історія дослідження території
Географічне положення
Малі — західноафриканська країна, що межує з сімома іншими країнами: на півночі — з Алжиром (спільний кордон — 1359 км), на сході — з Нігером (838 км), на південному сході — з Буркіна-Фасо (1325 км)і Кот-д'Івуаром (599 км), на південному заході — з Гвінеєю (1062 км) і Сенегалом (489 км), на заході — з Мавританією (2236 км). Загальна довжина державного кордону — 7908 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.
Крайні пункти
Час
Час у Малі: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом).
Геологія
Корисні копалини
Надра Малі багаті на ряд корисних копалин: золото, фосфати, каолін, кам'яну сіль, вапняк, уранові руди, гіпс, граніт, боксити, залізну руду, марганець, олово, мідь.
Сейсмічність
Вулканізм
Рельєф
Середні висоти — 343 м; найнижча точка — уріз води річки Сенегал (23 м); найвища точка — гора (1155 м). Територія країни більшою частиною рівнинна. Північна половина Малі розташована в пустелі Сахара, центральна частина зайнята напівпустелями , на крайньому півдні і південному заході тягнуться савани. На півночі, півдні і сході — гірські масиви висотою до 1155 м. (гора Хомборі-Тондо). На крайньому північному сході Малі підноситься масивне плато Адрар-Іфорас (висоти до 890 м).
- Гіпсометрична карта Малі
- Рельєф Малі
- Супутниковий знімок поверхні країни
- Карта країни (англ.)
- Долоня Фатіми, останець Гомборі
Клімат
Північ Малі лежить у тропічному кліматичному поясі, південь, долина Нігеру — у субекваторіальному. На півночі увесь рік панують тропічні повітряні маси. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури. Переважають східні пасатні вітри. На півдні влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження нестійке, влітку чітко простежується сухий сезон, часті посухи.
- Сонячна радіація (англ.)
- Кліматична карта Малі (за Кеппеном)
Малі є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.
Внутрішні води
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 100 км³.
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 3,78 тис. км² зрошуваних земель.
- Гідрографічна мережа Малі
- Повінь Нігера поблизу Кулікоро
- Водний транспорт на Нігері
- Озера Фігуїбіне з космосу
Річки
Головні судноплавні річки — Нігер і Сенегал. Річка Нігер, що бере початок у Ґвінеї, у верхній течії протікає територією Малі в межах плато, що має загальний схил до північного сходу. Нижче міста Сегу русло річки розгалужується і утворює велику внутрішню дельту з численними протоками, озерами і болотами. У межах цієї дельти зведені великі гідротехнічні споруди, завдяки яким вода поступає по розподільних каналах на зрошування. Деякі з каналів прокладені по древніх руслах Нігеру. На крайньому південному заході країни піщані плато висотою понад 600 м обрамовують рівнини у верхніх частинах басейнів Нігеру і його притоки Бані. Нижче внутрішньої дельти Нігеру знаходиться зона недавнього підняття земної кори, яке обумовило різкі зміни в конфігурації русла цієї річки на ділянці між містами Мопті і Гао.
Озера
Річки країни належать басейну Атлантичного океану, басейн Нігеру, на крайньому заході — басейн Сенегала; на півночі значні безстічні області пустелі Сахара.
Болота
Ґрунтові води
Ґрунти
Рослинність
Земельні ресурси Малі (оцінка 2011 року):
- придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 34,1 %,
- орні землі — 5,6 %,
- багаторічні насадження — 0,1 %,
- землі, що постійно використовуються під пасовища — 28,4 %;
- землі, зайняті лісами і чагарниками — 10,2 %;
- інше — 55,7 %.
Тваринний світ
У зоогеографічному відношенні більша північна частина території країни відноситься до Середземноморської підобласті Голарктичної області, південні області в долині Нігеру — до .
Охорона природи
Малі є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
- Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
- Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
- Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
- Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
- (CITES),
- Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
- Конвенції з міжнародного морського права,
- Монреальського протоколу з охорони озонового шару,
- Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь,
- .
Стихійні лиха та екологічні проблеми
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: жаркі посушливі вітри-харматани, що дмуть з Сахари спричинюють важкі повторювані посухи на півдні; нечасті повіді на річці Нігер.
Серед екологічних проблем варто відзначити:
- знеліснення;
- ерозію ґрунтів;
- спустелювання;
- недостатні запаси питної води;
- браконьєрство.
Фізико-географічне районування
У фізико-географічному відношенні територію Малі можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також
Примітки
- Mali, Geography. Factbook.
- Котляков В. М., 2006.
- Поспелов Е. М., 2005.
- Атлас світу, 2005.
- Part II : ( )[англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — N. Y. : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Time zone converter : ( )[англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 24 June. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
- Малі // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — С. 3. — .
- Атлас. Географія материків і океанів, 2014.
- ФГАМ, 1964.
- Members : ( )[англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
- Ramsar Sites Information Service : ( )[англ.] : [ 8 березня 2019 року] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.
Література
Українською
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
- Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі , Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
- Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
- Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — .
- Малі // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — .
- Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — .
Англійською
- (англ.) . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — .
Російською
- (рос.) , , Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
- (рос.) Алисов Б. П., , Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. . — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
- (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
- (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Мали // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К-Я. — 671 с.
- (рос.) Бабаев А. Г., , Дроздов Н. Н., Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
- (рос.) Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
- (рос.) Букштынов А. Д., , Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
- (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
- (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
- (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
- (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — .
- (рос.) Исаченко А. Г., Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — .
- (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
- (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — .
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — .
- (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
- (рос.) Мали // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. , В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — .
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Малі |
- Вікісховище : Атлас Малі.
- Карти Малі : ( )[англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
- Mali : ( )[англ.] : [арх. 20 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 24 June. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
- Добірка публікацій про Малі : ( )[рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
- European Digital Archive on the Soil Maps of the world : ( )[англ.] // (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Малі.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mali zahidnoafrikanska krayina sho znahoditsya v glibini kontinentu mizh Saharoyu na pivnochi j Sahelem na pivdni ne maye vihodu do morya Zagalna plosha krayini 1 240 192 km 24 te misce u sviti z yakih na suhodil pripadaye 1 220 190 km a na poverhnyu vnutrishnih vod 20 002 km Plosha krayini vdvichi bilsha za ploshu Ukrayini Geografiya MaliGeografichne polozhennya MaliGeografichne polozhennyaKontinent AfrikaRegion Zahidna AfrikaKoordinati 17 00 pn sh 4 00 zh d 17 000 pn sh 4 000 zh d 17 000 4 000TeritoriyaPlosha 1 240 192 km 24 te suhodil 98 39 vodi 1 61 Morske uzberezhzhya 0 kmDerzhavnij kordon 7908 kmRelyefTip perevazhno rivninnijNajvisha tochka gora 1155 m Najnizhcha tochka richka Senegal 23 m KlimatTip tropichnij subekvatorialnijVnutrishni vodiNajdovsha richka Niger km Najbilshe ozero km InshePrirodni resursi zoloto fosfati kaolin kam yana sil uranovi rudi budivelni materiali gidroenergiya boksiti zalizni rudi rudi kolorovih metalivStihijni liha suhoviyi posuhi povidiEkologichni problemi znelisnennya eroziya gruntiv spustelyuvannyaNazvaOficijna nazva Respublika Mali Mali fr Republique de Mali Mali Nazva krayini pohodit vid serednovichnoyi zahidnoafrikanskoyi imperiyi Mali sho syagnula svogo rozkvitu v XIII XVII stolittyah Upershe zgaduyetsya v IX stolitti yak derzhava Mallal Movami mandinka ta bamana slovo mali oznachaye begemot Kolishnya koloniya Francuzkij Sudan Pislya progoloshennya nezalezhnosti obrala nazvu Sudanska Respublika Toponim Sudan pohodit vid arabskogo Bilad ak Sudan arab البلاد السودان sho oznachaye zemlyu chornih Istoriya doslidzhennya teritoriyiGeografichne polozhennyaKarta Mali vid OON angl Porivnyannya rozmiriv teritoriyi Mali ta SShA Mali zahidnoafrikanska krayina sho mezhuye z simoma inshimi krayinami na pivnochi z Alzhirom spilnij kordon 1359 km na shodi z Nigerom 838 km na pivdennomu shodi z Burkina Faso 1325 km i Kot d Ivuarom 599 km na pivdennomu zahodi z Gvineyeyu 1062 km i Senegalom 489 km na zahodi z Mavritaniyeyu 2236 km Zagalna dovzhina derzhavnogo kordonu 7908 km Krayina ne maye vihodu do vod Svitovogo okeanu Krajni punkti Dokladnishe Chas Dokladnishe Chas u Mali Chas u Mali UTC0 2 godini riznici chasu z Kiyevom GeologiyaDokladnishe Div takozh Korisni kopalini Dokladnishe Korisni kopalini Mali Nadra Mali bagati na ryad korisnih kopalin zoloto fosfati kaolin kam yanu sil vapnyak uranovi rudi gips granit boksiti zaliznu rudu marganec olovo mid Sejsmichnist Dokladnishe Vulkanizm Div takozh RelyefDokladnishe Seredni visoti 343 m najnizhcha tochka uriz vodi richki Senegal 23 m najvisha tochka gora 1155 m Teritoriya krayini bilshoyu chastinoyu rivninna Pivnichna polovina Mali roztashovana v pusteli Sahara centralna chastina zajnyata napivpustelyami na krajnomu pivdni i pivdennomu zahodi tyagnutsya savani Na pivnochi pivdni i shodi girski masivi visotoyu do 1155 m gora Hombori Tondo Na krajnomu pivnichnomu shodi Mali pidnositsya masivne plato Adrar Iforas visoti do 890 m Gipsometrichna karta Mali Relyef Mali Suputnikovij znimok poverhni krayini Karta krayini angl Dolonya Fatimi ostanec GomboriKlimatDokladnishe Pivnich Mali lezhit u tropichnomu klimatichnomu poyasi pivden dolina Nigeru u subekvatorialnomu Na pivnochi uves rik panuyut tropichni povitryani masi Spekotna posushliva pogoda z velikimi dobovimi amplitudami temperaturi Perevazhayut shidni pasatni vitri Na pivdni vlitku perevazhayut ekvatorialni povitryani masi vzimku tropichni Vlitku vitri dmut vid a vzimku do ekvatora Sezonni amplitudi temperaturi povitrya neznachni zimovij period ne nabagato proholodnishij za litnij Zvolozhennya nestijke vlitku chitko prostezhuyetsya suhij sezon chasti posuhi Sonyachna radiaciya angl Klimatichna karta Mali za Keppenom Mali ye chlenom Vsesvitnoyi meteorologichnoyi organizaciyi WMO v krayini vedutsya sistematichni sposterezhennya za pogodoyu Vnutrishni vodiDokladnishe Zagalni zapasi vidnovlyuvanih vodnih resursiv gruntovi i poverhnevi prisni vodi stanovlyat 100 km Stanom na 2012 rik v krayini nalichuvalos 3 78 tis km zroshuvanih zemel Gidrografichna merezha Mali Povin Nigera poblizu Kulikoro Vodnij transport na Nigeri Ozera Figuyibine z kosmosu Richki Dokladnishe Golovni sudnoplavni richki Niger i Senegal Richka Niger sho bere pochatok u Gvineyi u verhnij techiyi protikaye teritoriyeyu Mali v mezhah plato sho maye zagalnij shil do pivnichnogo shodu Nizhche mista Segu ruslo richki rozgaluzhuyetsya i utvoryuye veliku vnutrishnyu deltu z chislennimi protokami ozerami i bolotami U mezhah ciyeyi delti zvedeni veliki gidrotehnichni sporudi zavdyaki yakim voda postupaye po rozpodilnih kanalah na zroshuvannya Deyaki z kanaliv prokladeni po drevnih ruslah Nigeru Na krajnomu pivdennomu zahodi krayini pishani plato visotoyu ponad 600 m obramovuyut rivnini u verhnih chastinah basejniv Nigeru i jogo pritoki Bani Nizhche vnutrishnoyi delti Nigeru znahoditsya zona nedavnogo pidnyattya zemnoyi kori yake obumovilo rizki zmini v konfiguraciyi rusla ciyeyi richki na dilyanci mizh mistami Mopti i Gao Ozera Dokladnishe Richki krayini nalezhat basejnu Atlantichnogo okeanu basejn Nigeru na krajnomu zahodi basejn Senegala na pivnochi znachni bezstichni oblasti pusteli Sahara Bolota Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe RoslinnistDokladnishe Zemelni resursi Mali ocinka 2011 roku pridatni dlya silskogospodarskogo obrobitku zemli 34 1 orni zemli 5 6 bagatorichni nasadzhennya 0 1 zemli sho postijno vikoristovuyutsya pid pasovisha 28 4 zemli zajnyati lisami i chagarnikami 10 2 inshe 55 7 Div takozh Tvarinnij svitDokladnishe U zoogeografichnomu vidnoshenni bilsha pivnichna chastina teritoriyi krayini vidnositsya do Seredzemnomorskoyi pidoblasti Golarktichnoyi oblasti pivdenni oblasti v dolini Nigeru do Div takozh Ptahi Mali taOhorona prirodiDokladnishe Mali ye uchasnikom ryadu mizhnarodnih ugod z ohoroni navkolishnogo seredovisha Konvenciyi pro biologichne riznomanittya CBD Ramkovoyi konvenciyi OON pro zminu klimatu UNFCCC Kiotskogo protokolu do Ramkovoyi konvenciyi Konvenciyi OON pro borotbu z opustelyuvannyam UNCCD CITES Bazelskoyi konvenciyi protidiyi transkordonnomu peremishennyu nebezpechnih vidhodiv Konvenciyi z mizhnarodnogo morskogo prava Monrealskogo protokolu z ohoroni ozonovogo sharu Ramsarskoyi konvenciyi iz zahistu vodno bolotnih ugid Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Na teritoriyi krayini sposterigayutsya nebezpechni prirodni yavisha i stihijni liha zharki posushlivi vitri harmatani sho dmut z Sahari sprichinyuyut vazhki povtoryuvani posuhi na pivdni nechasti povidi na richci Niger Sered ekologichnih problem varto vidznachiti znelisnennya eroziyu gruntiv spustelyuvannya nedostatni zapasi pitnoyi vodi brakonyerstvo Fiziko geografichne rajonuvannyaU fiziko geografichnomu vidnoshenni teritoriyu Mali mozhna rozdiliti na rajoni sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Div takozh Div takozhZahidna AfrikaPrimitkiMali Geography Factbook Kotlyakov V M 2006 Pospelov E M 2005 Atlas svitu 2005 Part II angl United Nations Convention on the Law of the Sea N Y United Nations Data zvernennya 21 lyutogo 2017 roku Time zone converter angl Kalkulyator riznici v chasi mizh dvoma punktami The Time Now 2017 24 June Data zvernennya 21 grudnya 2017 roku Mali Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 S 3 ISBN 966 7804 78 X Atlas Geografiya materikiv i okeaniv 2014 FGAM 1964 Members angl World Meteorological Organization WMO Data zvernennya 22 lyutogo 2017 roku Ramsar Sites Information Service angl 8 bereznya 2019 roku rsis ramsar org Convention on Wetlands Data zvernennya 8 bereznya 2019 roku LiteraturaUkrayinskoyu Atlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 Atlas 7 klas Geografiya materikiv i okeaniv Ukladachi N I Chanceva K DNVP Kartografiya 2014 Byelozorov S T Afrika fiziko geografichnij naris vid 2 ge pererob i dop K Radyanska shkola 1957 232 s Fizichna geografiya materikiv i okeaniv navch posib dlya studentiv VNZ u 2 ch N Nizhinskij derzhavnij universitet im Mikoli Gogolya 2013 306 s ISBN 978 617 527 106 3 Mali Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 h tt za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Fizichna geografiya materikiv i okeaniv Afrika navch metod posibnik L Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 184 s ISBN 978 617 10 0374 3 Panasenko B D Fizichna geografiya materikiv navch posib v 2 ch V EkoBiznesCentr 1999 200 s Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge K Libid 2001 416 s ISBN 966 06 0092 5 Anglijskoyu angl The Encyclopedia of World Geography Andromeda 2002 288 s ISBN 1871869587 Rosijskoyu ros Vodohranilisha M Mysl 1987 326 s Priroda mira ros Alisov B P Kurs klimatologii v 3 h tt pod red L Gidrometizdat 1954 T 3 Klimaty zemnogo shara 320 s ros Aprodov V A Vulkany M Mysl 1982 368 s Priroda mira ros Aprodov V A Zony zemletryasenij M Mysl 2010 462 s Priroda mira ISBN 978 5 244 01122 7 ros Mali Afrika enciklopedicheskij spravochnik v 2 h tt gl red A A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 2 K Ya 671 s ros Babaev A G Drozdov N N Pustyni M Mysl 1986 320 s Priroda mira ros Afrika M Progress 1976 288 s Kontinenty na kotoryh my zhivem ros Bukshtynov A D Krylov G V Lesa M Mysl 1981 316 s Priroda mira ros Vlasova T V Fizicheskaya geografiya materikov S prilegayushimi chastyami okeanov Yuzhnaya Amerika Afrika Avstraliya i Okeaniya Antarktida 4 e pererab M Prosveshenie 1986 269 s ros Gvozdeckij N A Golubchikov Yu N Gory M Mysl 1987 400 s Priroda mira ros Gvozdeckij N A Karst M Mysl 1981 214 s Priroda mira ros Geograficheskij enciklopedicheskij slovar geograficheskie nazvaniya pod red A F Tryoshnikova 2 e izd dop M Sovetskaya enciklopediya 1989 585 s ISBN 5 85270 057 6 ros Isachenko A G Landshafty M Mysl 1989 504 s Priroda mira ISBN 5 244 00177 9 ros Slovar sovremennyh geograficheskih nazvanij pod obshej redakciej akad V M Kotlyakova Ekaterinburg U Faktoriya 2006 ros Lobova E V Habarov A V Pochvy M Mysl 1983 304 s Priroda mira ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga I Obshaya harakteristika mira M Drofa 2008 495 s ISBN 978 5 358 05275 8 ros Maksakovskij V P Geograficheskaya kartina mira Kniga II Regionalnaya harakteristika mira M Drofa 2009 480 s ISBN 978 5 358 06280 1 ros Pospelov E M Geograficheskie nazvaniya mira Toponimicheskij slovar M AST 2005 ros Mali Strany Afriki Politiko ekonomicheskij spravochnik red V Rumyancev M Izdatelstvo politicheskoj literatury 1969 318 s ros Fiziko geograficheskij atlas mira M Akademiya nauk SSSR i Glavnoe upravlenie geodezii i kartografii GUGK SSSR 1964 298 s ros Enciklopediya stran mira glav red N A Simoniya M NPO Ekonomika RAN otdelenie obshestvennyh nauk 2004 1319 s ISBN 5 282 02318 0 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Mali Vikishovishe Atlas Mali Karti Mali angl Perry Castaneda Library Map Collection Data zvernennya 21 listopada 2017 roku Mali angl arh 20 bereznya 2019 roku The World Factbook Washington D C Central Intelligence Agency 2017 24 June Data zvernennya 21 lyutogo 2019 roku ISSN 1553 8133 Dobirka publikacij pro Mali ros Vokrug sveta Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku European Digital Archive on the Soil Maps of the world angl ESDAC Data zvernennya 23 grudnya 2017 roku karti gruntovogo pokrovu Mali