Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія Малі
Історичний календар
У середні віки на тер. країни виникали держави: Гана, Малі, Сонгаї та інші.
З кінця 19 ст. до 1960 Малі була колонією Франції і називалася Французький Судан або Західний Судан.
У 1958 країна отримала статус автономної Суданської Республіки в складі Французького Співтовариства.
У 1960 була перейменована на Малі в пам'ять про середньовічну імперію, яка колись займала район в середній течії р.Нігер.
У 1960 була проголошена незалежність Малі, після чого в країні було декілька переворотів та періоди правління військових.
У 1992 завершено перехід до громадянської форми правління країною.
Давній період
Археологічні знахідки свідчать про те, що територія сучасного Малі була населена ще в 5-4 тисячоліттях до н. е., а розвиток землеробства почався в 3 тисячолітті до н. е. Перші письмові згадки про ці землі містяться в арабській літературі, датованій 4 ст н.е. У 8 ст. через Сахару по караванних шляхах сюди проникли араби. З 4 ст. н. е. на території сучасного Малі існували, поперемінно підсилюючись і периживаючи епоху розквіту, середньовічні держави Гана (4-13 століття), Малі (8-17 століття) та Сонгаї (9(?)-17 століття).
Середньовічні Гана (в мусульманському світі її називали «країною золота») і Малі були великими постачальниками золота, воно вивозилося на верблюдах в Північну Африку через пустелю Сахару. Внаслідок нашестя берберів-мусульман у 17 ст. держава Гана розпалася, багато жителів прийняли іслам. У 15 ст. на півдні в долині річки Нігер виникло невелике поселення бамбара і малінке (сьогоднішня столиця місто Бамако).
У 1591 державу було завойовано армією мароканського султанату. Древні міста були розграбовані, велика частина населення виселена в Марокко, а завойовники частково асимілювалися з місцевим населенням.
У 17 — 19 століттях на території Сонгаї існували королівства бамбара Сегу, Каарта, фульбе (Масіна) та інші ранньодержавні утворення народів регіону.
Колоніальний період
Колоніальний період. Першими європейцями, що проникли на територію сучасного Малі, були майор Хаутон з Ірландії (1790), шотландці хірург Мунго Парк (1796) і дослідник А.Г.Ленг (1826, першим з європейців побував в м. Томбукту) і француз Р.Кайе (1827). Військова експансія Франції почалася в 1855. Місцеве населення протистояло французьким колонізаторам (туареги чинили озброєний опір владі до 1914). У 1890-х французькі війська підпорядкували практично всю територію сучасного Малі. Кордони і назва колонії неодноразово мінялися — Верхній Сенегал з центром в м. Каєс (1890), Судан (1892), Сенегамбія-Нігер (1902), Верхній Сенегал-Нігер (1904), Французький Судан (1920). У 1895 колонія включена до складу федерації колоній під назвою Французька Західна Африка (ФЗА). З 1908 адміністративним центром Французького Судану став Бамако.
У колонії була введена система прямого управління. Господарське освоєння земель базувалося на товарному виробництві рису і бавовни. Широко застосовувалася примусова праця місцевого населення, в тому числі на будівництві зрошувальних каналів і залізниці. Французький Судан став джерелом робочої сили, продовольства і сільськогосподарської сировини для метрополії і сусідніх колоній Гвінеї, БСК (Берег Слонової Кістки, нинішній Кот-д'Івуар) і Сенегала.
У 1920-ті в містах створені перші профспілки і студентські союзи. У 1945 колонія отримала статус заморської території Франції, що надав місцевому населенню право на створення громадських і політичних організацій і представництво у виборних органах колишньої метрополії. Перші політичні партії «Суданський союз» або СС — АДО (територіальна секція «Африканського демократичного об'єднання» — великої політичної течії в ФЗА), «Прогресивна партія Судана», «Суданська демократична партія» (СДП), «Суданський блок» (СБ) і інш. Антиколоніальне рушення очолила партія «Суданський союз» на чолі з Модібо Кейтой (нащадок правителів імперії Малі). Після її перемоги на виборах в територіальну асамблею (1957) був сформований автономний уряд. 28 вересня 1958 Французький Судан став автономною Суданської Республікою в складі Французького Співтовариства.
Сучасний період
Незалежність Республіки Малі (назва взята в пам'ять про історичне минуле) проголошена на надзвичайному з'їзді СС — АДО 22 вересня 1960. Президентом незалежної держави став лідер партії Модібо Кейта, столицею оголошений м. Бамако. Нове керівництво встановило однопартійний режим, розірвало відносини з Францією і проводило політику співпраці з країнами соціалістичного табору. Ставка на розширення державного сектора виробництва не привела до зміцнення економіки, країна відчувала гострий дефіцит коштів для міжнародних платежів. У 1967 уряд вимушено було відновити торгові зв'язки з Францією і повернути країну в зону франка. Франція надала Малі істотну економічну допомогу.
У листопаді 1968 внаслідок військового перевороту, здійсненого групою офіцерів під керівництвом лейтенанта Мусси Траоре, влада перейшла до Військового комітету національного звільнення (ВКНЗ). У вересні 1969 М.Траоре став президентом Малі. Серйозний збиток економіці країни нанесли сильні посухи 1970 1974, 1978 і початки 1980-х. Виробництво знаходилося в стані стагнації, стрімко збільшувалася зовнішня заборгованість, зросли ціни.
У 1976 з ініціативи ВКНЗ створена нова політична партія «Демократичний союз малійського народу» (ДСМН), очолювана М.Траоре. Після прийняття нової конституції у 1979 владу перейшла від ВКНЗ до цивільному уряду, президентом країни вибраний М.Траоре.
У 1986 протягом 6 днів тривав військовий конфлікт між Малі і сусідньої Буркіна Фасо через золотоносний район (т. зв. смуга Агашер). Спірна територія, що давно була об'єктом домагань обох країн, була розділена при посередництві ООН.
З 1988 почалася реалізація програми приватизації (1995 р. — приватизовані 48 державних підприємств). Погіршення економічного становища привело до масових антиурядових виступів населення. У 1991 режим М.Траоре було скинуто внаслідок військового перевороту, очоленого начальником штабу армії, підполковником Амаду Тумань Турові. У 1992 прийнята нова конституція, що проголосила багатопартійну систему. На президентських виборах, що відбулися в 1992, главою держави вибраний колишній лідер «Панафріканської партії за свободу, солідарність і справедливість» (АДЕМА, створена в 1990) Альфа Умар Конаре. Переобраний на цей пост в 1997. На парламентських виборах, отримавши 128 місць з 147, перемогла АДЕМА.
Країна продовжувала реалізовувати політику лібералізації економіки. У 1992-1995 Малі успішно виконала другу програму перебудови економіки, і МВФ надав їй 12 млрд франків КФА на виконання третьої, розрахованої на 1996-1999. На економіку Малі благотворно вплинула девальвація франка КФА (1994): середні темпи економічного зростання в 1995-1997 перевищували 4%. Внаслідок падіння світових цін на бавовну (на 46% в 1999) площі плантацій, зайнятих під нею (одним їх основних джерел валютних надходжень Малі), були скорочені на 1/3, а 50% бавовноочищувальних заводів закриті. Це привело до різкого погіршення з 2000 економічної ситуації в країні. У 2001 в містах нараховувалося 14,6% безробітних, сільської місцевості 5,3%. У 2002 рівень інфляції становив 4,5%.
Джерела
- Africa South of the Sahara. 2004. L.-N.Y.: Europa Publications, 2003
- Encyclopedia of African Peoples. L., 2000
- Новиков С.С., Урсу Д.П. История Мали в новое и новейшее время. М.: Наука, 1994 — 286 с.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya MaliIstorichnij kalendarU seredni viki na ter krayini vinikali derzhavi Gana Mali Songayi ta inshi Z kincya 19 st do 1960 Mali bula koloniyeyu Franciyi i nazivalasya Francuzkij Sudan abo Zahidnij Sudan U 1958 krayina otrimala status avtonomnoyi Sudanskoyi Respubliki v skladi Francuzkogo Spivtovaristva U 1960 bula perejmenovana na Mali v pam yat pro serednovichnu imperiyu yaka kolis zajmala rajon v serednij techiyi r Niger U 1960 bula progoloshena nezalezhnist Mali pislya chogo v krayini bulo dekilka perevorotiv ta periodi pravlinnya vijskovih U 1992 zaversheno perehid do gromadyanskoyi formi pravlinnya krayinoyu Davnij periodArheologichni znahidki svidchat pro te sho teritoriya suchasnogo Mali bula naselena she v 5 4 tisyacholittyah do n e a rozvitok zemlerobstva pochavsya v 3 tisyacholitti do n e Pershi pismovi zgadki pro ci zemli mistyatsya v arabskij literaturi datovanij 4 st n e U 8 st cherez Saharu po karavannih shlyahah syudi pronikli arabi Z 4 st n e na teritoriyi suchasnogo Mali isnuvali popereminno pidsilyuyuchis i perizhivayuchi epohu rozkvitu serednovichni derzhavi Gana 4 13 stolittya Mali 8 17 stolittya ta Songayi 9 17 stolittya Serednovichni Gana v musulmanskomu sviti yiyi nazivali krayinoyu zolota i Mali buli velikimi postachalnikami zolota vono vivozilosya na verblyudah v Pivnichnu Afriku cherez pustelyu Saharu Vnaslidok nashestya berberiv musulman u 17 st derzhava Gana rozpalasya bagato zhiteliv prijnyali islam U 15 st na pivdni v dolini richki Niger viniklo nevelike poselennya bambara i malinke sogodnishnya stolicya misto Bamako U 1591 derzhavu bulo zavojovano armiyeyu marokanskogo sultanatu Drevni mista buli rozgrabovani velika chastina naselennya viselena v Marokko a zavojovniki chastkovo asimilyuvalisya z miscevim naselennyam U 17 19 stolittyah na teritoriyi Songayi isnuvali korolivstva bambara Segu Kaarta fulbe Masina ta inshi rannoderzhavni utvorennya narodiv regionu Kolonialnij periodKolonialnij period Pershimi yevropejcyami sho pronikli na teritoriyu suchasnogo Mali buli major Hauton z Irlandiyi 1790 shotlandci hirurg Mungo Park 1796 i doslidnik A G Leng 1826 pershim z yevropejciv pobuvav v m Tombuktu i francuz R Kaje 1827 Vijskova ekspansiya Franciyi pochalasya v 1855 Misceve naselennya protistoyalo francuzkim kolonizatoram tuaregi chinili ozbroyenij opir vladi do 1914 U 1890 h francuzki vijska pidporyadkuvali praktichno vsyu teritoriyu suchasnogo Mali Kordoni i nazva koloniyi neodnorazovo minyalisya Verhnij Senegal z centrom v m Kayes 1890 Sudan 1892 Senegambiya Niger 1902 Verhnij Senegal Niger 1904 Francuzkij Sudan 1920 U 1895 koloniya vklyuchena do skladu federaciyi kolonij pid nazvoyu Francuzka Zahidna Afrika FZA Z 1908 administrativnim centrom Francuzkogo Sudanu stav Bamako U koloniyi bula vvedena sistema pryamogo upravlinnya Gospodarske osvoyennya zemel bazuvalosya na tovarnomu virobnictvi risu i bavovni Shiroko zastosovuvalasya primusova pracya miscevogo naselennya v tomu chisli na budivnictvi zroshuvalnih kanaliv i zaliznici Francuzkij Sudan stav dzherelom robochoyi sili prodovolstva i silskogospodarskoyi sirovini dlya metropoliyi i susidnih kolonij Gvineyi BSK Bereg Slonovoyi Kistki ninishnij Kot d Ivuar i Senegala U 1920 ti v mistah stvoreni pershi profspilki i studentski soyuzi U 1945 koloniya otrimala status zamorskoyi teritoriyi Franciyi sho nadav miscevomu naselennyu pravo na stvorennya gromadskih i politichnih organizacij i predstavnictvo u vibornih organah kolishnoyi metropoliyi Pershi politichni partiyi Sudanskij soyuz abo SS ADO teritorialna sekciya Afrikanskogo demokratichnogo ob yednannya velikoyi politichnoyi techiyi v FZA Progresivna partiya Sudana Sudanska demokratichna partiya SDP Sudanskij blok SB i insh Antikolonialne rushennya ocholila partiya Sudanskij soyuz na choli z Modibo Kejtoj nashadok praviteliv imperiyi Mali Pislya yiyi peremogi na viborah v teritorialnu asambleyu 1957 buv sformovanij avtonomnij uryad 28 veresnya 1958 Francuzkij Sudan stav avtonomnoyu Sudanskoyi Respublikoyu v skladi Francuzkogo Spivtovaristva Suchasnij periodNezalezhnist Respubliki Mali nazva vzyata v pam yat pro istorichne minule progoloshena na nadzvichajnomu z yizdi SS ADO 22 veresnya 1960 Prezidentom nezalezhnoyi derzhavi stav lider partiyi Modibo Kejta stoliceyu ogoloshenij m Bamako Nove kerivnictvo vstanovilo odnopartijnij rezhim rozirvalo vidnosini z Franciyeyu i provodilo politiku spivpraci z krayinami socialistichnogo taboru Stavka na rozshirennya derzhavnogo sektora virobnictva ne privela do zmicnennya ekonomiki krayina vidchuvala gostrij deficit koshtiv dlya mizhnarodnih platezhiv U 1967 uryad vimusheno bulo vidnoviti torgovi zv yazki z Franciyeyu i povernuti krayinu v zonu franka Franciya nadala Mali istotnu ekonomichnu dopomogu U listopadi 1968 vnaslidok vijskovogo perevorotu zdijsnenogo grupoyu oficeriv pid kerivnictvom lejtenanta Mussi Traore vlada perejshla do Vijskovogo komitetu nacionalnogo zvilnennya VKNZ U veresni 1969 M Traore stav prezidentom Mali Serjoznij zbitok ekonomici krayini nanesli silni posuhi 1970 1974 1978 i pochatki 1980 h Virobnictvo znahodilosya v stani stagnaciyi strimko zbilshuvalasya zovnishnya zaborgovanist zrosli cini U 1976 z iniciativi VKNZ stvorena nova politichna partiya Demokratichnij soyuz malijskogo narodu DSMN ocholyuvana M Traore Pislya prijnyattya novoyi konstituciyi u 1979 vladu perejshla vid VKNZ do civilnomu uryadu prezidentom krayini vibranij M Traore U 1986 protyagom 6 dniv trivav vijskovij konflikt mizh Mali i susidnoyi Burkina Faso cherez zolotonosnij rajon t zv smuga Agasher Spirna teritoriya sho davno bula ob yektom domagan oboh krayin bula rozdilena pri poserednictvi OON Z 1988 pochalasya realizaciya programi privatizaciyi 1995 r privatizovani 48 derzhavnih pidpriyemstv Pogirshennya ekonomichnogo stanovisha privelo do masovih antiuryadovih vistupiv naselennya U 1991 rezhim M Traore bulo skinuto vnaslidok vijskovogo perevorotu ocholenogo nachalnikom shtabu armiyi pidpolkovnikom Amadu Tuman Turovi U 1992 prijnyata nova konstituciya sho progolosila bagatopartijnu sistemu Na prezidentskih viborah sho vidbulisya v 1992 glavoyu derzhavi vibranij kolishnij lider Panafrikanskoyi partiyi za svobodu solidarnist i spravedlivist ADEMA stvorena v 1990 Alfa Umar Konare Pereobranij na cej post v 1997 Na parlamentskih viborah otrimavshi 128 misc z 147 peremogla ADEMA Krayina prodovzhuvala realizovuvati politiku liberalizaciyi ekonomiki U 1992 1995 Mali uspishno vikonala drugu programu perebudovi ekonomiki i MVF nadav yij 12 mlrd frankiv KFA na vikonannya tretoyi rozrahovanoyi na 1996 1999 Na ekonomiku Mali blagotvorno vplinula devalvaciya franka KFA 1994 seredni tempi ekonomichnogo zrostannya v 1995 1997 perevishuvali 4 Vnaslidok padinnya svitovih cin na bavovnu na 46 v 1999 ploshi plantacij zajnyatih pid neyu odnim yih osnovnih dzherel valyutnih nadhodzhen Mali buli skorocheni na 1 3 a 50 bavovnoochishuvalnih zavodiv zakriti Ce privelo do rizkogo pogirshennya z 2000 ekonomichnoyi situaciyi v krayini U 2001 v mistah narahovuvalosya 14 6 bezrobitnih silskoyi miscevosti 5 3 U 2002 riven inflyaciyi stanoviv 4 5 Div takozh Konflikt u Pivnichnomu Mali 2012 2013 DzherelaAfrica South of the Sahara 2004 L N Y Europa Publications 2003 Encyclopedia of African Peoples L 2000 Novikov S S Ursu D P Istoriya Mali v novoe i novejshee vremya M Nauka 1994 286 s Div takozhMali